Оксидантні механізми порушень стану магістральних судин і серця у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та їх корекція

У нашому дослідженні стан судинорухової функції ендотелію вивчали за допомогою оцінки ЕЗВД (показник %D), що натепер має найбільшу діагностичну значущість в оцінці функціонального стану ендотелію та в нормі повинна бути не меншою за 10 % [258].

Коробчасті діаграми на рис. 3.7 демонструють стрімке зниження значення показника % D в досліджуваній групі хворих на АГ у поєднанні з ЦД2т. Якщо в групі здорових медіана показника складала 14,7 % з ІКР 12,5 ч 19,2 %, в групі хворих на АГ медіана становила 12,5 %, а ІКР був у межах 11,1 ч 16,6 %, то в групі хворих на АГ з ЦД2т медіана знижувалася більш ніж удвічі по відношенню до групи здорових (6,6 %), а ІКР зсовувався у бік значень, що менші за критичний рівень у 10 % й становить 4,2 ч 9,7 %. Для груп ЦДК та ЦДСК медіани складали 6,2 % та 3,7 % відповідно. Описана залежність показника від групи згідно з ККУ була статистично значущою (р < 0,05).



Рис. 3.7 Коробчасті графіки залежності показника % D від групи дослідження

Примітка: 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 21 - група хворих на АГ з супутнім ЦДК, 22 - група хворих на АГ з супутнім ЦДСК.

Наступним кроком було виявлення зв'язків між порушенням функції ендотелію, продуктами ПОЛ, наявністю дисліпідемії. Аналіз кореляційних зв'язків продемонстрував статистично значущу позитивну кореляцію показників % D та ХС ЛПНЩ в групі здорових (R = +0,5) та негативну кореляцію зазначених показників в групі хворих на АГ з ЦД2т (R = -0,5), тобто збільшення атерогенних фракцій ліпідів зумовлювало порушення ЕЗВД. Принциповим питанням тут є не абсолютне значення коефіцієнта кореляції, а її напрямок, який віддзеркалює роль ЛПНЩ, перекисної деструкції мембран, що відповідальні за ранні зміни, які спостерігаються в клітинах артерій в початковій стадії атеросклерозу [261]. Наведені міркування демонструють взаємозв'язки між порушенням ліпідного обміну та ЕД у ланцюзі розвитку порушень стану серця і судин (рис. 3.8):

Рис. 3.8 Схема розвитку уражень серця і судин на тлі порушення ліпідного обміну, ОС та ЕД

Про взаємозв'язок цих складових із показниками ОС свідчать коробчасті діаграми, наведені на рис. 3.9-3.13.

Рис. 3.9 Показник ДК в залежності від групи дослідження

Примітка: 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 21 - група хворих на АГ з супутнім ЦДК, 22 - група хворих на АГ з супутнім ЦДСК.

Медіана показника ДК, яка дає уяву про концентрацію гідроперекисів ліпідів, в групі здорових становила 8,2 ммоль/л, в групі хворих на АГ зсувалася до рівня 10,6 ммоль/л, а в групі хворих на АГ з ЦД2т становила 10,8 ммоль/л. При розшаруванні групи хворих на АГ з ЦД2т за стадіями компенсації та субкомпенсації значення показника становило та 9,5 ммоль/л та 11,4 ммоль/л відповідно. Таким чином, стадія субкомпенсації ЦД2т супроводжувалася подальшим збільшенням концентрації гідроперекисів ліпідів, що свідчило про інтенсифікацію процесів ПОЛ. Залежність є статистично значущою (р < 0,05, ККУ). На стадії компенсації ЦД2т показник ДК від аналогічного для групи хворих на АГ статистично не відрізнявся.

Вільні радикали являють собою високореактивні нестабільні хімічні сполуки, що вражають судинну стінку. Не виключено, що виявлене достовірне збільшення рівня ДК із підвищеною вільнорадикальної активністю є одним з чинників, що беруть участь у патогенезі мікроангіопатій.

Кінцевим продуктом ПОЛ є МД, що інгібує простациклін, сприяє агрегації тромбоцитів та тромбоутворенню. Одночасно із зниженням синтезу простацикліну підвищується рівень тромбоксанів, що призводить до прилипання тромбоцитів до клітин ендотелію, порушує мікроциркуляцію, ініціює атероматозний процес, сприяє формуванню діабетичних ангіопатій [10].

В групі практично здорових медіальне значення МД дорівнювало 5,31 мкмоль/л, ІКР становив 3,2 ч 6,3 мкмоль/л. В групах хворих на АГ та АГ з ЦД2т аналогічні показники дорівнювали 5,931 мкмоль/л та 4,3 ч 7,631 мкмоль/л і 6,1431 мкмоль/л та 3,6 ч 6,931 мкмоль/л відповідно (рис. 3.10). Залежності статистично значущі, р=0,0264, ККУ.



Рис. 3.10 Показник МД в залежності від групи (gr) дослідження

Примітка: 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 2 - група хворих на АГ з супутнім ЦД2т.

Обидва показники ПОЛ мали статистично значущу негативну кореляцію середньої сили із показником % D у всіх групах дослідження. Таким чином, ОС відіграє вельми важливу роль у розвитку та підтримці судинних ушкоджень при ЦД2т, що підтверджувалося показником ЕД.

Система АОЗ складається з компонентів ферментної та неферментної природи, що інгібують ПОЛ як шляхом нейтралізації вільних радикалів, так і шляхом руйнування перекисів, які також здатні ініціювати цей процес. СОД каталізує дисмутацію супероксида в кисень і пероксид водню. Таким чином, вона відіграє найважливішу роль в АОЗ практично всіх клітин, що так чи інакше перебувають у контакті з киснем.

Діаграма на рис. 3.11 наочно демонструє зниження рівня СОД при прогресуючому погіршені стану ССС та вуглеводного обміну: медіальне значення в групі здорових становило 44,7 %, ІКР = 43,8 ч 46,0 %, в групі хворих на АГ 43,57 %, ІКР = 42,1 ч 44,4 %, у хворих на АГ з ЦД2т в стадії компенсації показник СОД дорівнював 42,37 %, ІКР = 38,1 ч 43,2 %, а в стадії субкомпенсації 40,27 %, ІКР = 35,1 ч 44,8 %. Описана залежність показника від групи згідно з ККУ була статистично значущою (р < 0,05).

Рис. 3.11 Показник СОД в залежності від групи дослідження

Примітка: 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 21 - група хворих на АГ з супутнім ЦДК, 22 - група хворих на АГ з супутнім ЦДСК.

Аналогічну тенденцію демонстрував інший показник системи АОЗ КАТ. КАТ перешкоджає накопиченню в клітинах надлишкової кількості перекису водню, що утворюється при дії СОД. Вона перетворює активний пероксид водню в нейтральні з'єднання: воду і кисень. Ураження цієї ланки АОЗ було найбільш вираженим у хворих на АГ з супутнім ЦД2т. Медіана показника досліджених пацієнтів групи здорових становила 74,2 %, ІКР = 72,8 ч 75,6 %; в групі хворих на АГ значення були майже тотожними медіана 74,6 %, ІКР = 71,3 ч 77,6 %. У хворих на АГ з ЦД2т спостерігалося суттєве зниження активності КАТ, особливо на стадії субкомпенсації: для хворих на АГ з ЦДК медіана КАТ дорівнювала 70,3 %, у хворих з ЦДСК медіана становила 65,7 % (рис. 3.12). Залежності були статистично значущі, р < 0,01, ККУ.

Рис. 3.12 Показник КАТ в залежності від групи дослідження

Примітка: 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 21 - група хворих на АГ з супутнім ЦДК, 22 - група хворих на АГ з супутнім ЦДСК.

Молекулярний кисень в певних умовах може перетворюватися на активні форми, до яких зокрема відносяться супероксид аніон-радикал (O₂^?-), перекис водню (Н₂О₂), гідроксильный радикал (^?OH) і синглетний кисень (¹O₂^?). Ці форми кисню мають високу реакційну здатність, можуть надавати шкідливу дію на білки і ліпіди біологічних мембран, викликати руйнування клітин. Чим вище вміст кисню, тим більше утворюється його активних форм. Тому еритроцити, які постійно взаємодіють з киснем та одні з перших реагують на ОС [13, 14, 15, 268], містять ефективні антиоксидантні системи, здатні знешкоджувати активні метаболіти кисню. Показник АОАЕ також демонстрував статистично значущу (р=0,0012, МТ) залежність від нозологічної форми захворювання. Як можна бачити з рис. 3.13, у хворих на АГ з ЦД2т значення показника знижувалося навіть до 17,6 %.

Рис. 3.13 Показник АОАЕ в залежності від групи дослідження

Примітка: 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 2 - група хворих на АГ з супутнім ЦД2т.

Таким чином, аналіз показників ПОЛ, показників стану системи АОЗ, ліпідного профілю, показника ЕД у хворих на АГ з ЦД2т продемонстрував існування взаємозв'язків між порушенням ліпідного обміну та ЕД. На тлі зниження показника ЕЗВД у середньому на 55 % порівняно із групою здорових, спостерігалася активація процесів ПОЛ у вигляді підвищення рівня ДК на 37,7 % та МД на 13,2 %. При цьому активність СОД була зниженою в порівнянні з відносною нормою на 7,8 %, а КАТ на 9,7 % , АОАЕ _ 57 % від середнього значення показника в групі здорових.

3.2.2 Вплив метаболічніх показників, продуктів перекисного окислення ліпідів та факторів антиоксидантного захисту на стан серця і магістральних судин у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу

На попередніх етапах нашого дослідження було доведено зниження судинорухової функції ендотелію у хворих на АГ II стадії 2-3 ступеню за умов приєднання ЦД2т та його декомпенсації, що супроводжується порушенням ліпідного обміну. Було виявлено статистично значущу залежність між збільшенням значень показників ОС та зниженням рівня показників АОЗ у груп пацієнтів зі зниженою ЕЗВД. Природним питанням на тлі одержаних результатів було питання про наслідки закономірностей, виявлених вище, тобто, питання про залежність параметрів серця і судин від ОС, АОЗ, стану вуглеводного обміну, яка обумовлена їх зв'язками з ЕД. Виявлені значущі кореляції наведено у таблиці 3.6:

Таблиця 3.6

Кореляційні зв'язки між показниками окислювального гомеостазу, вуглеводного обміну, ультразвуковими параметрами серця і судин.

Показник	ДК	МД	КАТ	СОД	АОАЕ	%D	НОМА	HbA1c
Apodsr 0	0,5	+0,5	+0,5	0,5	--	+ 0,39	--	--
Apodsr 2	--	0,14	0,3	0,47	--	--	--	--
Insr 0	0,86	--	+0,87	--	--	+ 0,48.	--	--
Insr 2	0,31	0,28	0,4	0,27	--	--	--	--
IAGsr 0	+0,5	0,5	0,5	+0,5	--	0,48	--	--
IAGsr 2	+0,2	+0,14	+0,64	+0,6	--	--	--	--
MEYsr 0	+0,5	--	0,5	+0,5	--	0,51	--	--
MEYsr 2	0,32	--	--	--	--	--	--	--
PWVAo 0	--	--	--	--	+0,5	0,38	0,87	--
PWVAo 2	--	--	--	--	--	--	+0,69	--
ТІМ2bif 0	+0,5	--	0,5	--	0,36	0,49	--	--
ТІМ2bif 2	+0,15	+0,26	0,27	--	+0,36	--	--	--
TIM1 0	--	--	--	--	--	--	--	--
TIM1 2	--	0,18	--	0,16	--	--	--	+0,55
RI4 sr 0	--	--	--	--	--	0,45	--	--
RI4 sr 2	0,3	0,32	--	0,58	--	--	--	+0,68
PI4 sr 0	--	--	0,7	+0,3	--	0,39	--	--
PI4 sr 2	0,32	0,3	0,46	0,6	0,4	--	+0,68	+0,68
E/e 0	+0,4	--	+0,94	--	+0,3	0,55	--	--
E/e 1	+0,4	+0,8	+0,6	+0,4	+0,6	--	--	--
E/e 2	0,47	0,35	0,6	0,3	0,2	--	--	--
MK VIR 0	--	--	--	--	+0,2	0,38	--	--
MK VIR 1	--	--	0,3	--	0,7	--	--	--
MK VIR 2	--	--	+0,7	--	--	--	--	--
НОМА 2	+0,3	--	--	--	--	0,36	--	--
HbA1c 2	--	--	0,52	0,51	--	--	--	--

Примітка: цифрове значення біля показника відносило його до досліджуваної групи пацієнтів, де 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 2 - група хворих на АГ з супутнім ЦД2т.

Перелік досліджуваних ультразвукових показників було редуковано до трьох груп: ті, що характеризують параметри макроциркуляції, ті, що характеризують параметри мікроциркуляції, ті, що характеризують параметри серця.

Ультразвукові параметри макроциркуляції.

Два показники жорсткості сонних артерій ? Apodsr та Insr ? мали позитивні коефіцієнти кореляції з показником % D та становили відповідно + 0,39, + 0,48. Позитивний коефіцієнт кореляції свідчив про те, що при зменшенні значення % D значення Apodsr та Insr зменшувалися, тобто максимальні значення показників спостерігалися в групі здорових. Характер взаємозв'язків Apodsr та Insr із показниками ОС та АОЗ був аналогічним. Медіальні значення показника Apodsr знижувалися від 1,08 в групі здорових до 0,67 і 0,62 в групі хворих на АГ та АГ з ЦД2т. Коефіцієнт кореляції Apodsr із показником ОС ДК в групі здорових становив R⁰_{Apodsr та ДК}= 0,5 (тут та надалі верхній індекс група дослідження, нижній індекс показники, що корелюють), а в групі хворих на АГ з ЦД2т зв'язок зникав. З МД, навпаки, в групі норми був позитивний кореляційний зв'язок помірної сили, в групі хворих на АГ зв'язок був відсутнім, в групі хворих на АГ з ЦД2т змінював знак на протилежний, був статистично значущим, проте дуже слабким: R⁰_{Apodsr та МД}= +0,5 (зниження Apodsr супроводжувалося зниженням МД), R²_{Apodsr та МД}= 0,14 (зниження Apodsr супроводжувалося підвищенням МД).

З показниками АОЗ залежності були схожими: R⁰_{Apodsr та КАТ}= +0,5, R²_{Apodsr та КАТ}= 0,3; R⁰_{Apodsr та СОД}= 0,5, R²_{Apodsr та СОД}= 0,47. Тобто, узагальнюючи, можна зробити висновки, що в групі здорових зниження показника Apodsr супроводжувалося зрушенням системи ОС (зростанням ДК та зменшенням МД) та системи АОЗ (зниженням КАТ та збільшенням СОД).

Аналогічно, медіальні значення показника Insr в групі здорових були 0,08, за умов АГ та АГ з ЦД2т дорівнювали 0,04 та 0,05, відповідно. Коефіцієнт кореляції із показником ДК в групі здорових становив R⁰_{Insr та ДК}= 0,86 та знижувався в групі хворих на АГ з ЦД2т: R²_{Insr та ДК}= 0,31. З МД в групі здорових кореляційних зв'язків не спостерігалося, а в групі хворих на АГ з ЦД2т спостерігався статистично значущий від'ємний зв'язок: R²_{Insr та МД}= 0,28. Майже тотожно до попереднього показника проявлялися зв'язки з показником системи АОЗ _ КАТ: R⁰ _{Insr та КАТ}= +0,87; R² _{Insr та КАТ}= 0,4. Зв'язки з СОД в групі здорових були відсутні, а в групі хворих на АГ з ЦД2т мали слабкі від'ємні значення: R² _{Insr та СОД}= 0,27.

Стосовно хворих на АГ з ЦД2т на попередніх етапах дослідження було доведено, що приєднання ЦД2т знижувало % D майже вдвічі, порівняно з відносною нормою. Із урахуванням факту зміни коефіцієнтів кореляції між МД та Apodsr і Insr на протилежний (негативний), можна зробити висновки, що характерне для ЦД2т прогресування ЕД супроводжувалося зростанням МД, що в свою чергу, сприяє агрегації тромбоцитів та тромбоутворенню [261]. При цьому обидві ланки АОЗ активовані, але темпи зміни МД вище, ніж темпи зміни КАТ і СОД.

Наступний показник IAGsr із показником % D мав негативну кореляцію ( 0,48), його зв'язки із показниками ОЗ та АОЗ були реверсним віддзеркаленням попередніх двох залежностей. Значення показника IAGsr характеризувалися медіанами 5,77, 10,32 та 9,97 для пацієнтів групи здорових, хворих на АГ та на АГ з ЦД2т відповідно, проте ІКР показника в групі хворих на АГ становив 6,02ч11,0, а для хворих на АГ з ЦД2т - 8,44ч11,55. Із нарощуванням ЕД та зниженням значення % D значення показника IAGsr зростали. При цьому у нормі спостерігалася помірна позитивна кореляція між IAGsr та ДК як показником ОС, яка дещо зменшувалася в групі хворих на АГ з ЦД2т: R⁰_{IAGsr та ДК}= +0,5 та R²_{IAGsr та ДК}= +0,2. З другим показником ОС МД в групі норми був від'ємний кореляційний зв'язок помірної сили, в групі хворих на АГ зв'язок був відсутнім, в групі хворих на АГ з ЦД2т _ змінював знак на протилежний, був статистично значущим, проте дуже слабким: R⁰_{IAGsr та МД}= 0,5; R²_{IAGsr та МД}= +0,14. Спостерігалася суттєва зміна напрямку залежності на протилежний між IAGsr з КАТ, що проявлялося у підвищенні IAGsr та зниженні активності АОЗ, зокрема активності КАТ, у хворих на АГ з ЦД2т відносно здорових: R⁰_{IAGsr та КАТ} = 0,5; R²_{IAGsr та КАТ} = +0,64.

Показник MEYsr характеризувався зростанням медіани в групі хворих на АГ з ЦД2т майже вдвічі у порівнянні з групою здорових та дорівнював 396,8 і 651,66 в групі здорових та в групі хворих на АГ з ЦД2т відповідно. Коефіцієнт кореляції з % D становив - 0,51. Аналогічно IAGsr, в нормі з ДК спостерігалася помірна позитивна кореляція, яка в групі хворих на АГ з ЦД2т змінювала знак на протилежний: R⁰_{MEYsr та ДК}= +0,5; R²_{MEYsr та ДК}= 0,32. Також, аналогічно попередньому показникові, з показниками АОЗ в групі здорових спостерігалися залежності того ж самого напрямку та сили (R⁰_{MEYsr та КАТ} = 0,5; R⁰_{MEYsr та СОД} = +0,5), Однак в групі хворих на АГ та хворих на АГ з ЦД2т не спостерігалося жодних зв'язків із показниками КАТ та СОД, тобто у змінах MEYsr магістральних судин, що пов'язані із ОС у хворих на АГ з ЦД2т фактори захисту КАТ та СОД участі не приймали.

Медіани показника PWVAo мали значення 5,52 у групі здорових, 7,51 у групі хворих на АГ, 8,3 у групі хворих на АГ з ЦД2т. Коефіцієнт кореляції показника PWVAo з % D дорівнював - 0,38. Серед показників ОС, що вивчалися в даному дослідженні, кореляцій з PWVAo не спостерігалося. Проте звертала на себе увагу статистично значуща кореляція із показником АОАЕ: R²_{PWVAo та АОАЕ} = +0,5.

Показник ТІМ2bif мав значення 0,85, 1,25, 1,3 в групі здорових, хворих на АГ та хворих на АГ з ЦД2т відповідно. Коефіцієнт кореляції показника ТІМ2bif з % D дорівнював - 0,49. Кореляції ТІМ2bif з показниками ОС в групах 0, 1 та 2 були позитивними, слабкими та від групи залежали слабо (R⁰_{ТІМ2bif та ДК}= +0,5; R²_{ТІМ2bif та ДК}= +0,15; R²_{ТІМ2bif та МДА}= +0,26). Не відрізнялися між собою також зв'язки між ТІМ2bif та КАТ (R⁰_{ТІМ2bif та КАТ}= 0,5; R²_{ТІМ2bif та КАТ}= 0,27). Проте кореляції з АОАЕ мали протилежний характер в групі здорових та в групі хворих на АГ з ЦД2т: R⁰_{ТІМ2bif та АОАЕ} = 0,36; R²_{ТІМ2bif та АОАЕ}= +0,36. Таким чином, збільшення показника ТІМ2bif супроводжувалося зростанням ОС та зниженням АОЗ. Про зв'язки стану ендотелію із показником АОАЕ вказувалося ще О.Н. Воскресенським та співавторами [263]. Автори стверджували, що зміни, які спостерігаються в еритроцитах під впливом надлишкових продуктів ПОЛ повністю корелюють з поширенням структурних змін крупних артерій [10, 13, 14, 15]. Ці дані дозволяють припустити, що перекисна деструкція мембран відповідальна за ранні зміни, що спостерігаються в клітинах артерій. Цей факт також підтверджується у наших дослідженнях та є додатковим доказом репрезентативності вибірки та валідності одержаних результатів.

Показник ТІМ1 мав значення 0,6, 0,73, 0,83 в групі здорових, в групі хворих на АГ та хворих на АГ з ЦД2т відповідно. Зростання показника ТІМ1 та зниження % D супроводжувалося статистично значущими слабкими кореляціями з показниками ОЗ та АОЗ: R²_{ТІМ1 та МД}= 0,18; R²_{ТІМ1 та СОД}= 0,16.

Ультразвукові параметри мікроциркуляції.

Параметрами мікроциркуляції, що досліджувалися, були RI4 sr, PI4 sr.

RI4 sr у групі здорових та в групі хворих на АГ становив 0,53, а при поєднанні порушення вуглеводного обміну його значення було 0,57. Коефіцієнт кореляції показника RI4 sr з % D дорівнював 0,45. Стан ОС та АОЗ характеризувався активацією обох систем при нарощування патологічних змін (R²_{RI4 sr та ДК}= 0,3; R²_{RI4 sr та МД}= 0,32; R²_{RI4 sr та СОД}= 0,58), проте кореляцій із КАТ як компонентом АОЗ знайдено не було.

Стан PI4 sr залежав від ОС та АОЗ більшою мірою. Кореляція показника із % D становила 0,39. За значеннями PI4 sr дорівнював 0,81 в групі здорових, 0,80 в групі хворих на АГ та 0,89 в групі хворих на АГ з ЦД2т. З ДК як показниками ОС в групі 0 зв'язків не спостерігалося, проте в групі хворих на АГ з ЦД2т було зафіксовано слабкий негативний зв'язок: R²_{PI4 sr та ДК}= 0,32. Зв'язок із МД, що мав помірний характер у групі здорових, у групі хворих на АГ з ЦД2т слабішав, проте зберігався: R²_{PI4 sr та МД}= 0,3. Із СОД зв'язок змінювався на протилежний та набував сильного характеру, що свідчило про активацію цієї ланки АОЗ: R⁰_{PI4 sr та СОД}= +0,3; R²_{PI4 sr та СОД}= 0,6. Із КАТ зв'язок посилювався, проте напрямок був незмінним: R⁰_{PI4 sr та КАТ}= 0,7; R²_{PI4 sr та КАТ}= 0,46. На стадії порушення вуглеводного обміну з'являвся зв'язок із АОАЕ: R²_{PI4 sr та АОАЕ}= 0,4. Таким чином, на стадії приєднання ЦД2т зниження зв'язків PI4 sr із показниками ОС відбувалося менш виражено, ніж із показниками АОЗ.

Ультразвукові параметри серця характеризувалися відмінностями у їх зв'язках з системами ОС та АОЗ не лише в групах здорових та в групі хворих на АГ з ЦД2т 2, а й у групі хворих на АГ.

Зокрема, для інтегрального показника діастолічної функції - показника E/e - були виявлені такі залежності:

з системою ОС _ R⁰_{E/e та ДК}= +0,4; R¹_{E/e та ДК}= +0,4; R²_{E/e та ДК}= 0,47;

R¹_{E/e та МД}= +0,8; R²_{E/e та МД}= 0,35;

з системою АОЗ _ R⁰_{E/e та КАТ}= +0,94; R¹_{E/e та КАТ}= +0,6; R²_{E/e та КАТ} = 0,6;

R¹_{E/e та СОД}= +0,4; R²_{E/e та СОД}= 0,3;

R⁰_{E/e та АОАЕ}= +0,3; R¹_{E/e та АОАЕ} = +0,6; R²_{E/e та АОАЕ} = 0,2.

Як видно, загальною тенденцією всіх складових систем ОС та АОЗ в групах здорових та хворих на АГ є нарощування параметрів ОС та АОЗ із збільшенням значень E/e. Характер зв'язків при коморбідній патології змінювався на протилежний: із збільшенням значень E/e зменшувалися показники як ОС, так і АОЗ. Значення показника E/e змінювалося від 4,84 в групі норми до 5,81 в групі хворих на АГ та 6,92 в групі хворих на АГ з ЦД2т. Коефіцієнт кореляції показника E/e з % D становив 0,55.

Другим ультразвуковим параметром серця, що розглядався у дослідженні, був MK VIR. В групі здорових значення показника було 0,09, в групі хворих на АГ 0,085, в групі хворих на АГ з ЦД2т 0,11. Показник був пов'язаний із % D з коефіцієнтом кореляції 0,38. Відмінності у коефіцієнтах кореляції між MK VIR та показниками АОАЕ та КАТ: R¹_{MK VIR та КАТ}= 0,3; R²_{MK VIR та КАТ}= +0,7; R⁰_{MK VIR та АОАЕ}= +0,2; R¹ _{MK VIR та АОАЕ} = 0,7.
З показниками стресу в групах здорових та хворих на АГ з ЦД2т спостерігалися позитивні кореляції середньої сили, тобто із зростанням ОС зростали показники АОЗ, у хворих на АГ з ЦД2т тенденція була більш вираженою.

Наступним етапом нашого дослідження було включення до цього ланцюга ланки, що характеризує порушення вуглеводного балансу - показників HbA1С та HOMA.

В групі здорових значення НОМА не перевищувало 2,6 та відповідало референтним значенням. В групі хворих на АГ з ЦД2т нарощування НОМА супроводжувалося погіршенням стану ендотелію (R²_{HOMA та %D}= 0,36) на тлі активації ОС (R²_{HOMA та ДК}= +0,3). Крім того, зростання HOMA асоціювалося із деякими порушеннями стану серця і судин, зокрема зростанням PWVAo (R²_{HOMA та PWVAo}= +0,69, супротив залежності в групі норми - R⁰_{HOMA та PWVAo}= _0,87).

Зсув значення показника HbA1С за межи припустимих значень в групі хворих на АГ з ЦД2т супроводжувався гальмуванням системи АОЗ (R²_{HbA1C та СОД}= _0,51), зростанням RI4 sr та PI4 sr (R²_{HbA1C та RI4}= +0,68, R²_{HbA1C та PI4}= +0,68), збільшенням TIM1 (R²_{HbA1C та ТІМ1}= +0,55).

Одержані залежності не можуть цілком відтворити картину ОС та АОЗ, оскільки показники, що розглядалися, віддзеркалюють лише деякі сторони цього складного явища. Проте ці залежності переконливо свідчать про взаємозв'язки між станом ендотелію, про- та антиоксидантних систем, вуглеводного обміну, показників серця і судин та про зміни показників серця і судин при коморбідних станах.

Таким чином, нами було доведено, що порушення системи АОЗ у хворих на АГ за умов приєднання ЦД2т, супроводжується зміною значення кореляційних зв'язків на протилежний у групі ультразвукових параметрів макроциркуляції, а саме показників жорсткості магістральних судин, та ультразвукових параметрів серця. При цьому більшу діагностичну значущість мав КАТ та АОАЕ. Серед ультразвукових параметрів серця чутливими до зміни окислювального гомеостазу були ті, що відповідають за діастолічну функцію серця, зокрема доцільним є визначення АОАЕ на етапі докліничних змін насосної функції серця у хворих на АГ з ЦД2т. Порушення компенсації вуглеводного обміну суттєво погіршує стан АОЗ та негативно впливає на ультразвукові параметри мікроциркуляції, а підвищення індексу HOMA супроводжується різким підвищенням PWVAo.

3.3 Оптимізація ранньої діагностики ураження серця і судин у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу та за умов нормального вуглеводного обміну

ЦД - це системне гетерогенне захворювання, що зумовлене абсолютним або відносним дефіцитом інсуліну, який спочатку викликає порушення вуглеводного обміну, а потім - усіх видів обміну речовин та зрештою призводить до поразки всіх функціональних систем організму. Коморбідність ЦД та АГ зумовлює ранній розвиток атеросклеротичної поразки судин, в тому числі, коронарних і церебральних, з формуванням ІХС, розвитком інфаркту міокарду (включаючи його фатальні варіанти) та інсульту [235, 264, 265].

Сучасні літературні данні свідчать про те, що для всіх вказаних захворювань характерним є ураження судинної системи, особливо на рівні мікроциркуляції. Однак питання про внесок кожного захворювання в сукупність серцево-судинних порушень ще залишається вивченим не до кінця й виявлення найбільш інформативних показників, що характеризують тяжкість ураження серця, магістральних та периферичних судин, має велике практичне значення [266, 267].

Неінвазивним, високоінформативним і безпечним методом дослідження при захворюваннях ССС є ультразвукова діагностика стану серця і судин. Існує досить великий перелік показників, що у сучасних умовах використовуються для діагностики стану ССС. Проте практично необмежені можливості ультразвукової діагностики потенційно здатні розширите це коло та запропонувати методи більш «тонкої», навіть диференційної, діагностики уражень серця і судин при мононозологічних станах і при коморбідності (наприклад, при АГ та при сполученні АГ з ЦД2т).

Викладене вище стало підґрунтям для наукової роботи, першим етапом якої було проведення ультразвукового дослідження із визначенням показників - характеристик ССС, що рекомендуються Європейським товариством ехокардіографії (загалом - 140 показників); другим - знаходження таких, що розрізняють стани серця і судин здорових пацієнтів, хворих на АГ та хворих на АГ з ЦД2т; третім - перехід у багатовимірну площину ознак та створення штучних показників стану ССС як лінійних комбінацій попередньо визначених показників.

З точки зору математичної статистики, проблема, що вирішувалася, належить до факторного аналізу, основним завданням якого є редукція даних, тобто перехід від великої кількості взаємопов'язаних змінних (ознак) до малої кількості змінних. Зменшення кількості змінних досягається шляхом виділення скритих загальних факторів (латентних показників), що пояснюють зв'язки між первинними ознаками, проте на сучасному етапі розвитку діагностичної медицини не можуть бути виміряними безпосередньо. Занадто великий обсяг спостережених ознак не дозволив розпочати одразу процедуру факторного аналізу та потребував попереднього скорочення масиву показників згідно з метою дослідження.

Проблему виділення з 140 ехографічних показників таких, що диференціюють між собою групи дослідження, вирішували за двома напрямками ? із використанням статистичних ККУ та МТ як непараметричних аналогів дисперсійного аналізу та із використанням коефіцієнта кореляції R. Обґрунтуванням другого напрямку були наступні міркування. За ідентифікатор групи ми обрали цифри 0 (здорові пацієнти), 1 (пацієнти з АГ) та 2 (пацієнти з АГ з ЦД2т), тобто більшій тяжкості захворювання відповідав більший номер групи та знаходили кореляції між 140 ехографічними показниками ССС та показником-ідентифікатором групи (0, 1 або 2). Якщо коефіцієнт кореляції конкретного показника ССС за абсолютним значенням перевищував 0,5, додавали його до попередньо сформованого списку. Таким чином, кількість показників ССС скоротилася до 29, а саме: MGP, ZSlg, LA, LP, KSDlg, KDO, KSO, EF, ММlg, ІММlg, MK VIR, TD e/a, E/e, TIM1, ТІМ2bif, Insr, KPSAsr, IAGsr, Iаsr, MEsr, KRPsr, Apodsr, MEYsr, PWVsr, %D, PWVAo, VpsAo, RI4 sr, PI4 sr. Одиниці вимірювання показників представлені в таблиці 3.1. Додатковий аналіз дозволив одержати такі висновки:

- у площині ехографічних маркерних показників, що відрізняли норму від патології, найбільш значущих змін набували показники Iаsr та MEYsr;

- чутливими показниками, що відображали появу та прогресування ДД ЛШ, були співвідношення E/e та TD e/a, останній з яких зі статистично значущою негативною кореляцією реагував на появу та прогресування ЦД2т;

- показники %D, TIM1 та ТІМ2bif корелюють з тяжкістю патологічного стану, зокрема з появою АГ, її поєднанням з ЦД2т та стадією ЦД2т від ЦДК до ЦДСК;

- поява та прогресування ЦД2т у хворих на АГ асоціювалася з найбільш високою діагностичною чутливістю показника MK VIR, %D, RI4 sr, PI4 sr.

Третю проблему дослідження _ перехід у багатовимірну площину ознак та створення інтегрованих показників стану ССС _ вирішували шляхом проведення факторного статистичного аналізу. Його основна ідея полягає у виділенні серед множини ознак, так званих, груп однорідностей (наборів показників, що корелюють між собою, є повними та не надлишковими й здатні диференціювати між собою пацієнтів груп дослідження).

Згідно з протоколом проведення факторного аналізу його першим кроком є з'ясування необхідної кількості цих груп однорідностей (факторів). Для цього використовували, так званий, критерій Кеттеля, ідея якого полягає в тому, що на графіку власних значень (поняття лінійної алгебри ? розділу математики, що є підґрунтям багатовимірної статистики й описує операції над масивами даних, тобто, над множиною показників) (рис. 3.14) слід знайти таку точку, де графік втрачає свою крутизну. Номер точки зліва направо дає оптимальну кількість факторів.

оксидативний стрес діабет гіпертензія

Рис. 3.14 Графік власних значень (фрагмент протоколу процедури факторного аналізу у статистичному середовищі STATISTICA)

Як бачимо, сповільнення зміни власних значень та зменшення крутизни схилу починалася після четвертої точки, тому кількість факторів повинно дорівнювати чотирьом.

Проведення серії факторних аналізів, що різнилися між собою математичним базисом, дозволило відібрати оптимальний набір ехографічних показників та сформувати на їх підставі 4 фактори. Кожен фактор являв собою лінійну комбінацію відібраних показників, а критерієм оптимальності була можливість їх клінічної інтерпретації.

На рис. 3.15 наведено фрагмент протоколу факторного аналізу, який ми вирішили прийняти за остаточний. Строки таблиці відповідають показникам, які програмно було відібрано з 29 ехографічних параметрів, що подавалися їй на вхід процедурі. Стовпчики таблиці - фактори, які було сформовано на підставі відібраних показників методом «максимальної правдоподібності» та покращено методом «біквадрімакс вхідних». На перетині строк та стовпчиків таблиці наведено коефіцієнти кореляції відібраних показників із сформованими факторами. Коефіцієнти, що перевищують значення 0,75, виділено жирним шрифтом. Вони свідчать про високий зв'язок сформованих факторів із відповідними ехографічними показниками та є підставою для клінічної інтерпретації факторів.



Рис. 3.15 Результати факторного аналізу, покращені за рахунок виділення факторів методом максимальної правдоподібності та їх обертанням методом «біквадрімакс вхідних» (фрагмент протоколу процедури факторного аналізу у статистичному середовищі STATISTICA)

Так, Фактор 1 позитивно корелював з IAGsr (R= 0,91), MEsr (R= 0,92), PWVsr (R= 0,95) та негативно ? з показниками Insr (R = -0,95), KPSAsr
(R = -0,90), KRPsr (R= -0,95). Це свідчило про те, що цей фактор, переважно характеризував стан магістральних судин, тобто макроциркуляції (МАК). Фактор 2 мав максимальні кореляції із показниками KSDlg (R= 0,92), KSO (R= 0,92) і KDO (R= 0,82) й свідчив про функціональний стан серця (ФНК). Фактор 3 на високому позитивному рівні корелював з MGP (R= 0,86), ZSlg (R= 0,89) та IMM lg (R= 0,90), тобто з структурними характеристиками серця (СТР), а фактор 4 був пов'язаний позитивними кореляційними зв'язками з RI4 sr (R= 0,98) та PI4 sr (R= 0,97) та свідчив про стан мікроциркуляції (МІК).

Стисла характеристика факторів наведена в табл. 3.7. Останній стовпчик таблиці містить умовні назви факторів, які будуть використовуватися надалі.

Таблиця 3.7

Клінічна інтерпретація факторів

№ фактора	Що характеризує	Як характеризує	Умовне скорочення
1	судини	макроциркуляція	МАК
2	серце	функціональний стан	ФНК
3	серце	структурний стан	СТР
4	судини	мікроциркуляція	МІК

Фактично, кожен фактор являв собою нову латентну змінну (показник), яка інтегрувала у собі інформацію декількох первинних показників та може бути визначена (розраховано) для подальшого використання.

Лінійні рівняння регресії, за якими програма розраховує значення факторів для кожного спостереження (пацієнта) та які можуть бути використані надалі у клінічній практиці, мали вигляд:

Фактор 1 = МАК = 0,210Insr 0,196KPSAsr + 0,174IAGsr + 0,172MEsr + + 0,186PWVsr 0,198KRPsr 0,033MGP 0,066ZSlg 0,045KSDlg + + 0,008KDO 0,031KSO 0,075IMM lg 0,040RI4 sr 0,032PI4 sr; (3.3)

Фактор 2 = ФНК = _ 0,001Insr _ 0,013KPSAsr 0,062IAGsr 0,064MEsr 0,049PWVsr _ 0,025KRPsr 0,008MGP 0,027ZSlg + 0,397KSDlg + + 0,334KDO + 0,396KSO 0,036IMM lg + 0,042RI4 sr + 0,037PI4 sr; (3.4)

Фактор 3 = СТР = 0,119Insr + 0,105KPSAsr + 0,018IAGsr + 0,015MEsr 0,120PWVsr +0,112KRPsr + 0,354MGP + 0,401ZSlg _ 0,016KSDlg _ 0,022KDO 0,038KSO +0,394IMM lg 0,029RI4 sr 0,025PI4 sr; (3.5)

Фактор 4 = МІК = 0,031Insr + 0,033KPSAsr _ 0,05IAGsr _ 0,029MEsr _
_ 0,023PWVsr 0,020KRPsr 0,003MGP _ 0,092ZSlg + 0,040KSDlg _
_ 0,028KDO + 0,061KSO + 0,043IMM lg + 0,511RI4 sr + 0,5PI4 sr. (3.6)

Правила для розрахунків значеннь факторів 1-4 містить наступний фрагмент протоколу факторного аналізу, наведений на рис. 3.16:

Рис. 3.16 Алгоритм розрахунків значень факторів 1-4 (фрагмент протоколу процедури факторного аналізу у статистичному середовищі STATISTICA)

Фрагмент таблиці із значеннями факторів для кожного пацієнта наведено на рис. 3.17.



Рис. 3.17 Фрагмент базової розрахункової таблиці, доповнений для кожного пацієнта значеннями факторів 1-4

Про інформативність факторів (внесок факторів у характеристику стану хворих) свідчить таблиця власних значень (рис. 3.18), в якій для власних значень кожного фактора наведено відсоток дисперсії, який пояснюється моделлю, кумулятивне власне значення та кумулятивний відсоток дисперсії, який пояснюється моделлю.

Рис. 3.18 Таблиця власних значень факторів 1-4 (фрагмент протоколу процедури факторного аналізу у статистичному середовищі STATISTICA

Примітки: 1 ? фактор 1 (МАК); 2 ? фактор 2 (ФНК); 3 ? фактор 3 (СТР); 4 ? фактор 4 (МІК).

Власні значення, що наведені у другому стовпчику таблиці на рис. 3.18, характеризували важливість кожного з факторів для пояснення варіації початкових даних.

Як можна бачити, максимальне власне значення (6,62) мав фактор 1 (МАК), тобто здорові пацієнти, пацієнти, хворі на АГ та на АГ з ЦД2т максимально різнилися між собою станом судинної системи на магістральному рівні, а сам фактор описував 47,3 % загальної дисперсії. Показник ФНК (фактор 2) відповідав власному значенню 2,53, пояснював 18 % загальної дисперсії та свідчив про порушення функціонального стану серця. Наступним показником була структурна характеристика серця ? СТР (фактор 3). На його частку припадало 13,5 % дисперсії, що відповідає власному значенню 1,89. Характеристика мікроциркуляторного русла ? фактор 4, показник МІК ? пояснював 11,5 % дисперсії (власне значення 1,62).

Отже, можна констатувати, що найбільш значущі відмінності між здоровими, хворими на АГ, та хворими на АГ з супутнім ЦД2т спостерігалися на рівні магістральних судин та функціонального статусу серця, а завершували відмінності у серцево-судинних профілях хворих цих груп порушення на рівні мікроциркуляції та ремоделювання міокарда.

Цікавим фрагментом протоколу процедури факторного аналізу є, так званні, таблиці «спільності», які представляють собою частку поясненої дисперсії та характеризують ступінь спільності змінної з іншими змінними (рис. 3.19). «Спільність» можна порівняти з множинним коефіцієнтом кореляції, який приймає значення 0, якщо фактори не впливають на змінну, і 1, якщо дисперсія змінної повністю визначається факторами, що знайдені.

Якщо розглядати тільки фактор 1 (показник МАК), то найбільшу спільність мав показник PWVsr, а найменшою ? KSDlg. Спільність останнього різко підвищувалася при залученні другого фактора, а коли залучені всі 4 фактори, найбільш «обійденим увагою» залишався лише показники KDO та ZSLg.

Рис. 3.19 Таблиця «спільностей» (фрагмент протоколу процедури факторного аналізу у статистичному середовищі STATISTICA

На наступному етапі дослідження над новими змінними (факторами) було проведено традиційний набір статистичних розрахунків. Перш за все, було з'ясовано, що всі вони на статистично значущому рівні (p < 0,005, ККУ) залежали від групи, до якої належить пацієнт. Відповідні рівні значущості наведено в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8

Залежності інтегрованих показників стану ССС від групи пацієнтів (рівні статистичної значущості, ККУ)

Показник	Рівень значущості, p
МАК	< 0,001
ФНК	< 0,001
СТР	< 0,001
МІК	< 0,001

Далі на підставі даних групи здорових пацієнтів було побудовано інтервал відносної норми як 95 % довірчий інтервал середнього вибіркового (табл. 3.9).

Таблиця 3.9

Інтервал відносної норми для інтегральних показників стану ССС (ум. од.)

Показник	Середнє _ 1,96 ст. відхилення	Середнє + 1,96 ст. відхилення
МАК	-1,01	-0,66
ФНК	-0,55	-0,16
СТР	-0,51	-0,16
МІК	-0,34	-0,03

Звичайно, наведені данні потребують уточнення, оскільки обсяг вибірки здорових пацієнтів неможна вважати таким, що дозволяє на його підставі будувати інтервали популяційної норми.

Таблиця 3.10

Порівняльна характеристика інтегральних показників ССС
для груп дослідження

Показник	Статистичні показники
	Середнє	Медіана	Мінімум	Максимум	Нижн. кварт.	Верхн. кварт.	Станд. відхил.
група 0
МАК	-0,84	-0,79	-2,45	0,67	-1,59	-0,04	0,97
ФНК	-0,35	-0,17	-2,05	1,63	-1,25	0,15	1,06
СТР	-0,34	-0,06	-2,56	1,10	-0,89	0,29	0,98
МІК	-0,19	-0,50	-1,04	1,56	-0,79	0,21	0,85
група 1
МАК	0,16	0,54	-1,00	0,58	-0,25	0,57	0,68
ФНК	0,66	1,02	-0,53	1,14	0,23	1,10	0,70
СТР	-0,28	-0,35	-0,55	0,14	-0,48	-0,07	0,26
МІК	-0,46	-0,76	-1,04	0,72	-0,90	-0,01	0,70
група 2
МАК	0,45	0,50	-1,29	1,66	0,10	0,79	0,73
ФНК	0,05	0,04	-1,35	2,19	-0,47	0,79	0,93
СТР	0,26	-0,13	-1,49	2,14	-0,64	1,04	1,05
МІК	0,22	0,02	-1,05	2,50	-0,67	0,88	1,09

Примітка: 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 2 - група хворих на АГ з супутнім ЦД2т.

Дикриптивні статистики інтегральних показників стану ССС для всіх груп пацієнтів наведено у таблиці 3.10, а їх тенденції в групах хворих на АГ та хворих на АГ з ЦД2т потребують додаткового вивчення.

Для більш наочного подання матеріалу скористуємося коробчастими графіками.

Для інтегрального показника МАК (макроциркуляція) коробчастий графік представлено на рис. 3.20. Інтегральний показник МАК диференціював групу умовно здорових від не здорових та, як можна бачити, для групи здорових мав здебільшого негативні значення. Статистично значущих відмінностей між групами хворих на АГ (медіана 0,54 ум. од.) та групою хворих на АГ з супутнім ЦД2т (медіана 0,50 ум. од.) не спостерігалося, проте обидві групи на статистично значущому рівні (р < 0,01, КМУ) відрізнялися від групи 0 - здорових (медіана -0,79).



Рис. 3.20 Коробчасті графіки показника МАК в групах дослідження.

Примітка: gr - група досліджуваних хворих, 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 2 - група хворих на АГ з супутнім ЦД2т.

Для інтегрального показника ФНК (функціональний стан серця) коробчастий графік представлено на рис. 3.21.

Рис. 3.21 Коробчасті графіки показника ФНК в групах дослідження

Примітка: gr - група досліджуваних хворих, 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 2 - група хворих на АГ з супутнім ЦД2т.

Як можна бачити, для пацієнтів з АГ типовими були більш високі, у порівнянні з здоровими, значення ФНК (медіана 1,02 ум. од. проти -0,17 ум. од. норми). У хворих на АГ з ЦД2т (група 2) медіана (0,04 ум. од.) була вищою за медіану у групі здорових (група 0), проте нижчою за групу хворих на АГ. Однак, як можна бачити з таблиці 3.10, максимальне значення показника в групі хворих на АГ з ЦД2т становило 2,19 ум. од., що майже вдвічі перевищувало відповідне значення для групи хворих на АГ (1,14 ум. од.), та у півтори рази - для групи здорових (1,63 ум. од.). Можливо, на цьому етапі розвитку патології вже не спрацьовують компенсаторні механізми й має місце лавиноподібне погіршення стану.

Маркером ЦД2т можна вважати інтегральний показник МІК (рис. 3.22), який на статистично значущому рівні був вищим у групі хворих на АГ з ЦД2т (медіана 0,02) у порівнянні з групою здорових (медіана -0,50, р = 0,0006, КМУ) та групою хворих на АГ (медіана -0,76, р = 0,0001, КМУ). При цьому, як можна бачити, на рівні мікроциркуляції, який характеризував показник МІК, відмінностей між групами здорових та хворих на АГ не спостерігалося.



Рис. 3.22 Коробчасті графіки показника МІК в групах дослідження

Примітка: gr - група досліджуваних хворих, 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 2 - група хворих на АГ з супутнім ЦД2т.

Аналогічно виглядала ситуація для інтегрального показника структурного стану СТР.

Рис. 3.23 Коробчасті графіки показника СТР в групах дослідження

Примітка: gr - група досліджуваних хворих, 0 - група здорових, 1 - група хворих на АГ, 2 - група хворих на АГ з супутнім ЦД2т.

Групи здорових (медіана -0,06) та хворих на АГ (медіана -0,35) між собою статистично не різнилися, проте статистично значущо (р < 0,01, КМУ) відрізнялися між собою групи здорових і хворих на АГ з ЦД2т та хворих на АГ і хворих на АГ з ЦД2т. Медіана групи хворих на АГ з ЦД2т дорівнювала -0,13 (рис. 3.23).

На модель, про яку йшлося вище, отримано державний патент України на винахід «Спосіб ультразвукової діагностики стану серцево-судинної системи хворих ессенціальною артеріальною гіпертензією з супутнім цукровим діабетом 2 типу», № 110762, UA С2, МПК (2016.01). А61В 8/08 (2006.01), А61В 8/14 (2006.01), А61В 8/00 від 10.02.2016 р., бюл. № 3, http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/12467.

Таким чином, викладене вище дозволяє констатувати, що нами одержано інтегральні ехографічні показники, що є маркерами прогресування дисфункції серця і судин при поєднанні до АГ ЦД2т. Серед показників ехографічного дослідження серця і судин у здорових, хворих з АГ II стадії без порушення вуглеводного обміну та хворих з АГ II стадії у поєднанні з ЦД2т було відібрано 29 показників, що свідчать про прогресування дисфункції серця і судин. На підставі обраних показників із використанням факторного аналізу як метода багатовимірної статистики було одержано чотири нових інтегральних показники, що з точки зору клінічної інтерпретації характеризували функціональний стан серця, макроциркуляцію, мікроциркуляцію та структурний стан серця. Всі показники на статистично значущому рівні залежали від групової приналежності пацієнтів, при цьому показники структури та мікроциркуляції могли правити за маркери ЦД2т.

На сучасному етапі комп'ютеризації медичної апаратури та можливостей програмної підтримки робочого місця лікаря-ультразвукового діагноста запропоновані показники надають можливість комплексної оцінки серця і судин та диференційної діагностики захворювань, що супроводжуються порушенням їх стану. Крім того, одержані показники можуть використовуватися для наукових потреб, оскільки їх інформаційна насиченість дозволяє у стислому вигляді характеризувати не окремий показник, а серцево-судинну функціональну систему й оцінювати її взаємозв'язки з параметрами функціонування інших функціональних систем.

3.4 Комплексна оцінка взаємозв'язку показників метаболічного та оксидативного стану з параметрами структурно-функціонального стану серця і магістральних судин.

На попередніх етапах дослідження було проведено аналіз показників ліпідного профілю, ПОЛ, стану системи АОЗ, ступеня ЕЗВД, вуглеводного обміну та ультразвукових параметрів серця і судин у хворих на АГ з ЦД2т. Виявлені залежності віддзеркалювали взаємозв'язки між окремими показниками ОС, АОЗ, функціонального стану ендотелію та показниками вуглеводного обміну з деякими ультразвуковими показниками, що характеризують стан серця і судин. Однак методи одновимірного кореляційного аналізу, що використовувалися, були не в змозі продемонструвати ці залежності повною мірою. Методами факторного аналізу серед показників ехографічного дослідження серця і судин у здорових, хворих на АГ та АГ з ЦД2т було знайдено 29 показників, що свідчать про прогресування дисфункції серця і судин. Використання факторного аналізу як метода багатовимірної статистики дозволило, по-перше, скоротити кількість показників до 14-ти, по-друге, на підставі наведених показників було одержано чотири нових інтегральних показники, що, з точки зору клінічної інтерпретації, характеризували стан макроциркуляції, функціональний стан серця, структурний стан серця та мікроциркуляцію, а математично являли собою різні лінійні комбінації 14-ти ультразвукових показників стану серця і судин. Значення цих показників було обчислено для кожного пацієнта у дослідженні. Як було з'ясовано, в групі здорових ці показники мали від'ємні значення, збільшувалися у хворих на АГ, приєднання ЦД2т переводило їх у позитивний бік. Всі показники на статистично значущому рівні залежали від групової належності пацієнтів.

Знайдені п...