Обґрунтування корекції біоценозу порожнини рота у дітей на тлі ортодонтичного лікування

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МОЗ УКРАЇНИ»

На правах рукопису

УДК: 616.31 - 078:616.314 - 089.23 - 053.2

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Обґрунтування корекції біоценозу порожнини рота у дітей на тлі ортодонтичного лікування

14.01.22 - Стоматологія

ЛАВРЕНЮК ЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

Науковий керівник -

доктор медичних наук, професор

КОВАЧ Ілона Василівна

Дніпропетровськ - 2016

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУЧАЧНІ ЗАСОБИ ПРОФІЛАКТИКИ УРАЖЕНЬ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУІВ ТА ТКАНИН ПАРОДОНТА У ДІТЕЙ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ОРТОДОНТИЧНОМУ ЛІКУВАННІ (огляд літератури)

1.1 Сучасні уявлення про виникнення уражень твердих тканин зубів та тканин пародонту у дітей на тлі ортодонтичного лікування

1.2 Вплив знімної та незнімної ортодонтичної апаратури на стан біоценозу порожнини рота, твердих тканин зубів та тканин пародонту

1.3 Сучасні засоби профілактики та лікування уражень твердих тканин зубів та пародонту у дітей з різними ортодонтичними конструкціями в порожнині рота

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Обґрунтування вибраного напрямку дослідження

2.2 Характеристика об'єктів клінічного дослідження

2.3 Клінічні методи дослідження

2.4 Лабораторні методи дослідження

2.4.1 Біохімічні методи дослідження

2.4.2 Імунологічні методи дослідження

2.5 Мікробіологічні методи дослідження

2.6 Методи вивчення властивостей ротової рідини

2.6.1 Вивчення швидкості салівації

2.6.2 Визначення в'язкості ротової рідини

2.6.3 Визначення рН, ?pH ротової рідини

2.7 Методики лікувально-профілактичних заходів на тлі ортодонтичного лікування

2.8 Статистична обробка даних

РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ ТА ГІГІЄНІЧНОГО СТАНУ ПОРОЖНИНИ РОТА У ДІТЕЙ НА ТЛІ ОРТОДОНТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ

3.1 Загальна характеристика та структурний аналіз стоматологічної захворюваності у дітей з різними видами ортодонтичних конструкцій в порожнині рота

3.2 Індексна оцінка стану гігієни порожнини рота та тканин пародонта у дітей з ортодонтичною апаратурою

РОЗДІЛ 4. ВИВЧЕННЯ СТАНУ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ТА НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ПОРОЖНИНИ РОТА У ДІТЕЙ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ОРТОДОНТИЧНОМУ ЛІКУВАННІ

4.1 Стан мікробіоценозу порожнини рота у дітей із знімною ортодонтичною апаратурою

4.2 Стан мікробіоценозу порожнини рота у дітей з незнімною ортодонтичною технікою

4.3 Показники неспецифічної резистентності порожнини рота у дітей з різними видами ортодонтичної апаратури

РОЗДІЛ 5. ДИНАМІКА СТОМАТОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ОСНОВНИХ СТОМАТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ОРТОДОНТИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ

5.1 Зміна показників клінічного стану твердих тканин зубів та пародонта під впливом лікувально-профілактичних комплексів в динаміці

5.2 Індексна оцінка стану гігієни порожнини рота у дітей під впливом лікувально-профілактичних комплексів

5.3 Динаміка біохімічних показників ротової рідини у дітей під впливом лікувально-профілактичних комплексів

5.3.1 Динаміка показників мінерального обміну в ротовій рідині у дітей на тлі ортодонтичного лікування

5.3.2 Динаміка показників неспецифічної резистентності в порожнині рота під дією лікувально-профілактичного комплексу

5.3.3 Оцінка показників маркерів запалення у ротовій рідині дітей на тлі ортодонтичного лікування в динаміці

5.3.4 Стан функціональної активності антиоксидантної системи в порожнині рота у дітей в динаміці ортодонтичного лікування

5.3.5 Динаміка активності уреази ротової рідини

5.3.6 Ступінь дисбіозу порожнини рота в динаміці ортодонтичного лікування

5.4 Зміни властивостей ротової рідини під дією лікувально- профілактичних комплексів

5.4.1 Зміни швидкості салівації та в'язкості ротової рідини у дітей в динаміці ортодонтичного лікування

5.4.2 Зміни рівня pH ротової рідини (Д pH) в динаміці

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВИСНОВКИ

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОС - антиоксидантна система

ГІ - гігієнічний індекс

ГПР - гігієна порожнини рота

ГХКГ - генералізований хронічний катаральний гінгівіт

Д - дівчатка

ЗЩА - зубощелепні аномалії

КЗ - карієс зубів

ЛПК - лікувально-профілактичний комплекс

Ш-П - проба Шилера-Писарєва

СОПР - слизова оболонка порожнини рота

ФМС - фізіологічна мікробна система

Х - хлопчики

ВСТУП

Актуальність теми. Організм людини знаходиться в стані біологічної рівноваги. Сучасні дослідження в області вивчення нормальної мікрофлори свідчать про те, що нормальна сапрофітна мікрофлора людини, у тому числі і в порожнині рота, є своєрідним додатковим органом, який виконує різні життєво важливі функції [1,2]. Наявність в ротовій порожнині дитини фізіологічної мікробної системи, до складу якої входять облігатні, індігенні, пробіотичні мікроорганізми, забезпечує ефективний захист від розвитку патологічних процесів в ротовій порожнині [3,4].

При зміні складу мікрофлори процес оновлення слизової оболонки сповільнюється в 2 рази. Цим і пояснюється те запалення, яке виникає в тканинах пародонту при зміні біоценозу в ротовій порожнині.

Серед багатьох етіологічних чинників та патогенетичних механізмів розвитку карієсу зубів і захворювань пародонту важлива роль належить зубощелепним аномаліям, які зустрічаються у дітей шкільного віку у 57,4% [5-7]. При лікуванні дітей з дефектами зубних рядів впроваджуються новітні технології та матеріали для ортодонтичного лікування, проте до сьогоднішнього дня існують суперечливі думки щодо їх застосування [8,9].

Одним із розповсюджених методів лікування аномалій зубощелепної системи є використання різноманітних ортодонтичних конструкцій, які можуть бути як знімними, так і незнімними, та виконувати у порожнині рота не тільки функціональну, але і механічну роль. Однак, відсоток ускладнень (виникнення білих плям навколо брекетів та утворення дефектів в емалі, розвиток запальних захворювань в тканинах пародонту), що виявляються під час або після ортодонтичного лікування, залишається досить високим - від 32,7% до 55,7%. Тому у значної кількості дітей, які потребують ортодонтичного лікування, спостерігаються ускладнення, і вони відмовляються від виправлення патології прикусу [10-13].

Попередні дослідження в стоматології показали, що ортодонтичні апарати, які виготовлені з різних матеріалів, не є індиферентними для організму людини та можуть впливати на слизову оболонку порожнини рота, викликаючи сенсибілізацію організму, змінюючи активність ферментів слизової оболонки навіть без явищ непереносимості, а також бути причиною виникнення низки стоматологічних захворювань [14-18]. Саме такі ускладнення ортодонтичного лікування призводять до змін гомеостазу, знищують нормальну мікрофлору в порожнині рота, що сприяє, в свою чергу, розвитку дисбіозу в порожнині рота та призводить до виникнення як запальних процесів в тканинах пародонту, так і процесів демінералізації в твердих тканинах зубів.

Залежно від характеру взаємодії іонів матеріалу ортодонтичної апаратури з ферментними системами тих чи інших видів бактерій або грибів відбувається непропорційна зміна кількості найважливіших компонентів мікробіоценозу порожнини рота, однак закономірності цього процесу вивчені недостатньо.

В сучасних умовах розроблена низка способів і методик лікувально-профілактичних заходів, що направлені на усунення наслідків ортодонтичного лікування [19-21]. Разом з тим вивчення змін біоценозу в порожнині рота, які впливають на стан твердих тканин зубів та пародонту під час користування знімними і незнімними ортодонтичними конструкціями, вивчено недостатньо. В даний час багато питань щодо профілактики ускладнень в процесі ортодонтичного лікування ще не повністю вирішені.

Тому дослідження вищенаведених змін в порожнині рота являється актуальним та обумовлює необхідність пошуку ефективних підходів і методів їх корекції під час ортодонтичного лікування дітей із знімними та незнімними конструкціями й спонукає до вивчення цієї проблематики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконується згідно з планом НДР кафедри дитячої стоматології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» - «Розробка та удосконалення методів діагностики, профілактики, комплексного лікування карієсу зубів, захворювань пародонту та зубощелепних аномалій у дітей» (Державна Реєстрація №0108U003028), «Розробка та удосконалення методів діагностики, профілактики та комплексного лікування стоматологічних захворювань у дітей» (Державна реєстрація №0111U002790).

Метою даного дослідження являється підвищення ефективності профілактики карієсу зубів та хронічного катарального гінгівіту на тлі ортодонтичного лікування у дітей шляхом корекції біоценозу порожнини рота із застосуванням розроблених лікувально-профілактичних комплексів.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. Вивчити динаміку клінічного стану твердих тканин зубів та пародонту у дітей 7-16 років на тлі ортодонтичного лікування.

2. Вивчити стан біоценозу порожнини рота у дітей з різними видами ортодонтичних конструкцій.

3. Дослідити взаємозв'язок ураження твердих тканин зубів і тканин пародонту у дітей на тлі ортодонтичного лікування за біохімічними показниками ротової рідини.

4. Визначити ефективність застосування та вплив розроблених лікувально-профілактичних комплексів на стан антиоксидантної системи, неспецифічної резистентності в порожнині рота та властивості ротової рідини.

5. Обґрунтувати, провести клінічну апробацію заходів для профілактики уражень твердих тканин зубів і тканин пародонту у дітей на тлі ортодонтичного лікування та оцінити їх ефективність у віддалені терміни.

Об'єкт дослідження: карієс зубів, хронічний катаральний гінгівіт у дітей 7-16 років із знімною та незнімною ортодонтичною апаратурою.

Предмет дослідження: ступінь дисбіозу та мікробний пейзаж, активність окислювально-відновних ферментів та неспецифічного імунітету в порожнині рота.

Методи дослідження: лабораторні (біохімічні, імунологічні, мікробіологічні) - для обґрунтування запропонованих лікувально-профілактичних комплексів, характеристики змін і кількісної оцінки їх дії на стан біоценозу порожнини рота, твердих тканин зубів і тканин пародонту; клінічні - для визначення інтенсивності уражень твердих тканин зубів, гігієнічного і пародонтального статусів та вивчення ефективності застосування розроблених лікувально-профілактичних комплексів у дітей на тлі ортодонтичного лікування; статистичні - для визначення достовірності факторіально-результативного взаємозв'язку моделювання і прогнозування отриманих результатів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вивчено частоту та інтенсивність виникнення уражень твердих тканин зубів (92,9%) і пародонту (84,1%) у дітей 7-16 років, які знаходяться на ортодонтичному лікуванні, та доведена залежність їх від стану біоценозу порожнини рота і виду ортодонтичної конструкції. Найбільшу поширеність карієсу зубів встановлено у дітей з незнімними ортодонтичними конструкціями в порожнині рота.

Встановлено мікроекологічні особливості ротової рідини, нальоту з поверхні зубів і вмісту зубоясеневого жолобка у дітей, які мають знімні та незнімні ортодонтичні конструкції в порожнині рота в динаміці ортодонтичного лікування, та доведено, що Streptococcus sоbrinus володіє найбільш вираженими карієсогеними властивостями.

Встановлено найбільш виражені протикаріозний, протизапальний та протинабряковий ефекти при застосуванні під час ортодонтичного лікування, розробленого лікувально-профілактичного комплексу, до складу якого входять зубний еліксир з біофлаваноїдами, лізоцимвмісний мукозальний гель, мультипробіотик з прополісом та препарат кальцію з вітаміном D, що знизило прирост індексу РМА (16%) та МДА (6,31 нмоль\л) і ЗПА (15,02 нкат\л).

Доведено виражений вплив на зміну мікробіоценозу і ступінь дисбіотичних порушень в порожнині рота при застосуванні розроблених лікувально-профілактичних заходів із застосуванням мультипробіотику на тлі ортодонтичного лікування.

Встановлено підвищення неспецифічної резистентності в порожнині рота при застосуванні зубного еліксиру з біофлавоноїдами та лізоцимвмісного мукозального гелю, що характеризується збільшенням активності лізоциму і секреторного IgA в ротовій рідині.

Встановлено, що застосування розробленого ЛПК з метою профілактики ускладнень, які виникають на тлі ортодонтичного лікування, призводить до активації антиоксидантної системи (рівень каталази збільшується в 2,3 рази) та одночасної стабілізації процесів вільного радикального окислення (МДА знижується в 1,7 раза).

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати з поширеності та частоти ускладнень при ортодонтичному лікуванні у дітей дають підґрунтя для складання лікувально-профілактичних заходів в ортодонтичних відділеннях.

Доведена висока клінічна ефективність попереднього використання лікувально-профілактичного комплексу, що вміщує зубний еліксир, мукозальний гель, мультипробіотик та препарат кальцію в профілактиці ускладнень при лікуванні патології прикусу у дітей.

Використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів дозволяє суттєво поліпшити стан біоценозу в порожнині рота у дітей, що користуються знімними і незнімними ортодонтичними конструкціями.

Запропонований лікувально-профілактичний комплекс впроваджено в ортодонтичні відділення клінік кафедри дитячої стоматології ДЗ «Дніпропетровскька медична академія МОЗ України» та місцевих дитячих стоматологічних відділеннях та поліклініках міст Дніпропетровська, Кривого Рогу, Одеси, Полтави.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, оброблена і проаналізована наукова література за темою дисертації, самостійно проведені всі клінічні дослідження та розроблено лікувально-профілактичні комплекси. Проаналізовані та узагальнені результати досліджень, проведена їх статистична обробка. Складено текст та оформлення дисертаційної роботи. Разом з науковим керівником сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Клінічні дослідження виконані на базі державного закладу Дніпропетровської медичної академії МОЗ України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені на міжнародних науково-практичних конференціях «Актуальні питання сучасної стоматології» (м. Ужгород, 26-27лютого 2016 року), «Українська ортодонтична школа: вчора, сьогодні, завтра» (м. Київ, 11 березня 2016 року), «Сучасні наукові дослідження представників медичної науки - прогрес медицини майбутнього» (м. Київ 1-2 квітня 2016 року), в науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 75-річчю з дня народження професора Рузіна Г.П. (м. Харків, 11 травня 2016 р.), в науково-практичній конференції, присвяченій 40-й річниці відкриття кафедри стоматології ФПО ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» (м. Кривий Ріг, 13 травня 2016 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 друкованих праць: 7 друкованих праць в фахових наукових виданнях, 5 тез в матеріалах наукових конференцій.

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ЗАСОБИ ПРОФІЛАКТИКИ УРАЖЕНЬ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ ТА ТКАНИН ПАРОДОНТУ У ДІТЕЙ, ЯКІ ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ОРТОДОНТИЧНОМУ ЛІКУВАННІ (огляд літератури)

1.1 Сучасні уявлення про виникнення уражень твердих тканин зубів та тканин пародонту у дітей на тлі ортодонтичного лікування

Динаміка зростання поширеності та інтенсивності основних стоматологічних захворювань і зубощелепних аномалій у дітей і дорослих, викликає велике занепокоєння у лікарів-стоматологів, як в нашій країні, так і за кордоном [22-28].

Частота зубощелепних аномалій варіює в широких межах від 34% до 93% [23, 25, 29]. Багато дослідників вказують на високу поширеність зубощелепних аномалій та деформацій у різному віці, яка становить по їх даним від 40 до 80% [29-31].

Планування і проведення профілактичних заходів основних стоматологічних захворювань в дитячому віці неможливо без аналізу стоматологічного здоров'я. Загально прийнято в усьому світі, що стоматологічне здоров'я у населення оцінюється, в першу чергу, за поширеністю і інтенсивністю цих захворювань у дітей і осіб молодого віку [32-36]. В Україні стан стоматологічного здоров'я, поширеність та інтенсивність виявів стоматологічних захворювань у населення залишається досить високою. Так, поширеність карієсу в дітей 6 років знаходиться в межах 79,1 - 87,0% з інтенсивністю плину карієсу від 3,6 до 4,4 уражених зубів на 1 дитину. У дітей 12 років поширеність карієсу складає 72,3 - 92,4% з інтенсивністю перебігу 3,9 - 4,8 - 5,7[37-39]. Запальні захворювання пародонту також є однією з актуальних проблем сучасної стоматології, зважаючи на їх широку поширеність і несприятливий вплив на організм в цілому [40-45]. Досвід роботи дитячих стоматологів переконливо свідчить про відносно низьку ефективність не тільки санації порожнини рота дітей (30%), але і про низьку ефективність профілактики стоматологічних захворювань (60-80%) [46-50].

За результатами обстеження дітей України також встановлена висока поширеність ЗЩА, яка в середньому становить 61,93%. Причому з 7-річного до 12-річного віку поширеність збільшується з 53,47% до 64,71% , а в 15 років - зростає до 67,23%. Виявлено, що у віці 6, 9, 12, 13, 15 років з раннього змінного і до формування постійного прикусу частіше виявляли аномалії положення окремих зубів - 56,6 - 70%, а в пізньому змінному і в постійному прикусі збільшується кількість дітей зі скупченістю зубів [51-55].

Разом з тим, результати моніторингу стоматологічного статусу засвідчують, що, останнім часом, все збільшується кількість дітей з зубощелепними аномаліями та деформаціями, спостерігається тенденція до зростання поширеності та інтенсивності основних стоматологічних захворювань, таких як карієсу, некаріозних уражень твердих тканин зубів та тканин пародонту, що призводить до стійких патологічних морфо- функціональних змін зубощелепної системи.

Тому, основним завданням ортодонтії є профілактика ЗЩА, досягнення ідеальної оклюзії і нормалізація функції зубощелепного апарату. Важливість цих завдань привела до виділення ортодонтії в самостійний розділ стоматології.

За допомогою ортодонтичної апаратури здійснюють переміщення зубів в будь-яких напрямках: ротація; інтрузія, екструзія, корпусне переміщення [56-60]. Ортодонтичне втручання результативне при лікуванні дітей і дорослих, воно ефективно так само для лікування аномалій положення окремих зубів, їх груп і аномалій прикусу. Різні види апаратури - як знімні, так і незнімні, використовуються для досягнення оптимального змикання зубних рядів, а також для надійного закріплення результатів лікування [51-63].

Залежно від виду ортодонтичних аномалій, використовуються різні фіксуючі елементи конструкції для фіксації апарату на вестибулярній і оральній поверхнях зубних рядів. Вони фіксуються до емалі зубів різними видами бондінг-техніки. Елементи кріпляться спеціальними адгезивами, застосовуваними в ортодонтії: хімічного затвердіння, світлового затвердіння, не змішувані системи, стеклоіономерні цементи [64], а також за допомогою акрилатів [65]. Широко застосовуються глассіономерні цементи, вони мають підвищену міцність на розрив, вигин і удар [66-67].

Одним з видів ускладнень при використанні ортодонтичних конструкцій є небезпека пошкодження емалі та дентину зубів при знятті їх, що виявляється у виникненні болю в зубі або інших неприємних відчуттях. Найбільш ефективним методом видалення незнімних конструкцій є застосування електротермічної техніки або лазера [64, 68].

Деякі автори виявили і детально описали кілька типів ушкодження ортодонтичних конструкцій і емалі зубів , що виникають в момент видалення апарату, сформульовані правила, що зменшують ступінь ушкодження твердих тканин зубів при використанні цих апаратів. Автори вважають, що після зняття апарату часто настає гіперестезія емалі, а в разі поганої гігієни порожнини рота розвивається гінгівіт [69-70].

Застосування для зняття конструкцій інструментів, не призначених для даної процедури, різко збільшує ризик горизонтальних відколів емалі, протяжність яких досягає 1/2 вестибулярної поверхні коронки зуба [71-72].

Після зняття ортодонтичних апаратів у пацієнтів, в області фіксації, іноді виникають кислотні поразки емалі зубів, каріозні поразки. Описані випадки розвитку гінгівіту і пародонтиту в області окремих зубів [73-75]. Ці дані, з одного боку, знижують ефективність проведеного ортодонтичного лікування, а, з іншого боку, обґрунтовують необхідність їх попередження і своєчасного та адекватного лікування, що зменшує ризик рецидивів зубощелепних аномалій.

Для профілактики і корекції ускладнень при використанні ортодонтичної техніки застосовуються різні методи, в першу чергу, діагностичні, що обґрунтовують ефективність проведених заходів.

До цих методів належать: оцінка стану зубного нальоту, складу слини і, особливо, стану мікробіоценозу [76-78]. Так, показано, що в місцях скупчення зубного нальоту збільшується небезпека розвитку карієсу і захворювань пародонту. Ураження твердих і м'яких тканин порожнини рота залежить також від рН зубного нальоту, стану лужно-кислотної рівноваги ротової рідини і механізмів імунологічного захисту. Оцінка цих показників може бути використана для індивідуального підходу до вибору методів ортодонтичного лікування і профілактики ускладнень. Розвиток і перебіг карієсу значною мірою визначаються співвідношенням процесів де- і ремінералізації поверхневого шару емалі [79-81]. Міра вираженості змін в структурі тканин зубів залежить від комплексу несприятливих дій, що мали місце на різних стадіях внутріутробного і внутрішньощелепного розвитку. Зменшення кількості ротової рідини, підвищення в'язкості і локальне зниження pH обумовлюють зниження самоочищення порожнини рота і підвищення інтенсивності каріозного процесу. При гіпосалівації підвищується частота виявлення мікроорганізмів роду Candida, Lactobacillus і Streptococcus, знижується рівень контамінації Fusobacterium nucleata, підвищується рівень забруднення ентерококами [82-86].

Частота і інтенсивність ускладнень при ортодонтичному лікуванні залишаються значними. Опубліковані дані про те, що у дітей з зубощелепними аномаліями зміни в пародонті спостерігаються частіше, ніж у дітей з фізіологічним прикусом. Ці зміни характеризуються розвитком гінгівіту й пародонтиту, що супроводжується резорбцією альвеолярного краю у дітей зі скупченим станом зубів, вертикальними аномаліями оклюзії [87-90].

Провідну роль у виникненні гінгівіту відводять погіршенню гігієнічного стану порожнини рота, що відбувається в результаті скупчення мікроорганізмів у множинних пунктах апарату. Поява гінгівіту може бути обумовлена механічним роздратуванням тканин маргінального пародонту в процесі переміщення зубів [91-96].

Багатьма авторами підтверджено, що скупчення зубного нальоту призводить до патологічних змін в тканинах пародонту. Вирішальну роль в утворенні «зубної бляшки», накопиченні м'якого зубного нальоту, його мінералізації та утворення зубного каменю, розвитку гібридного нальоту відіграє відсутність належної гігієни порожнини рота [97-102].

Утворення нальоту впливає на зміну рН слини і ясенної рідини, збільшує розміри каменю, що поступово призводить до руйнування зубоясенного прикріплення. При цьому періодонт піддається мікробній інвазії, що закінчується тотальною деструкцією пародонту, включаючи його м'які й тверді тканини [103-106].

Відомо, що в порожнині рота здорової людини в 1мм зубного нальоту міститься 100 - 200 млн колоній сапрофітів і патогенних мікроорганізмів, які, з одного боку, адаптовані до анаеробних умов ясенних кишень, а з іншого - мають здатність утримуватися на поверхні зубів. До них відносяться бактерії родів Streptococcus, Neisseria, Veillonella, Staphylococcus, Fusobacterium, Corynebacterium, Haemophilus, Lactobacillus і Bacteroides. Крім цього, в зубному нальоті зустрічаються гриби Candida albicans, Actinomycetes і найпростіші (Entamoeba Gingivalis), а також умовнопатогенні мікроорганізми, які, за певних умов, можуть набувати патогенні властивості [107-113].

Науковці встановили, що у 40% пацієнтів, лікування яких проводилося з використанням ортодонтичної техніки, спостерігалися ускладнення у вигляді карієсу і гінгівіту. Найбільш часто зустрічалися білі каріозні плями у вигляді тонкої смужки, яка повторювала контури конструкції. Ділянки емалі під фіксуючими елементами, які зазнали протравлення кислотою перед фіксацією часто мають матовий колір, іноді на окремих зубах утворювалися поверхневі каріозні дефекти емалі [114-116].

Виникнення карієсу у цій категорії пацієнтів пояснюють демінералізацією емалі внаслідок впливу кислот, що використовуються для протравлення твердих тканин, зниженням рівня рН в зубному нальоті, розвитком патогенної мікрофлори [82, 117].

У розвитку патології пародонта важлива роль може належати виникненню гіперчутливості уповільненого типу на сплави металів, у тому числі, на виготовлені ортодонтичні апарати. До цих сплавів відносяться: кобальт - хром, нікель - титан та ін. [86, 118].

Мають також значення і гальванічні струми, чому сприяє слина, електролітичні властивості якої викликають розвиток корозії. Процес посилюється внаслідок потрапляння в слину частинок металів, що звільняються в результаті стирання металевих компонентів апаратів в процесі користування ними. Вважають, що в результаті взаємодії металів з тканинами порожнини рота розвивається контактна сенсибілізація слизової оболонки порожнини рота [119-120,319]. Частота сенсибілізації вище при використанні ортодонтичних апаратів з нікель-титанових сплавів, частіше, у віці від 6 до 20 років, коли, зазвичай, проводиться ортодонтичне лікування [121-122].

1.2 Вплив знімної та незнімної ортодонтичної апаратури на стан біоценозу порожнини рота, твердих тканин зубів та тканин пародонту

Висока поширеність ЗЩА, карієсу зубів і гінгівіту свідчить про недостатню ефективність профілактичних і лікувальних заходів.

Проблема причинно-наслідкових зв'язків у формуванні, розвитку зазначеної патології та її профілактика і лікування залишаються актуальними, і можуть стати предметом подальшого вивчення [124-128].

Застосування в стоматології ортодонтичних апаратів останнього покоління сприяло прояву факторів, які погіршують гігієнічний стан порожнини рота, особливо на початкових етапах ортодонтичного лікування [129-132, 319].

Як відзначають багато авторів, в період ортодонтичного лікування пацієнтів з використанням ортодонтичної техніки, зростає ризик появи вогнищ демінералізації емалі навколо елементів апарату [130-134].

Це пов'язано з погіршенням процесів самоочищення та гігієни, зниженням резистентності органів та тканин порожнини рота, інтенсивним накопиченням зубної бляшки навколо апарату, обмеженим доступом ротової рідини до поверхні зубів під час тривалого ортодонтичного лікування [135-138]. Ортодонтичні апарати, якими користуються тривалий термін, ускладнюють гігієнічний догляд за порожниною рота, навіть для дисциплінованих пацієнтів роблять цю процедуру важкою і стомлюючою [139-141].

В результаті ортодонтичні конструкції створюють додаткові ретенційні пункти, які акумулюють зубний наліт, що містить велику кількість мікроорганізмів, які, в свою чергу, продукують органічну кислоту, що призводить до зниження рН і виходу кальцію та фосфору з емалі зуба [142, 143].

Встановлено, що рівень резистентності твердих тканин залежить від багатьох чинників: зовнішнього середовища, соціальних умов, способу життя, спадковості, умов мінералізації зубів після прорізування, незбалансованого харчування, підвищеного споживання вуглеводів, кількості надходження фторидів, зниження імунітету, ендокринних захворювань [144-152, 319].

Незважаючи на те, що загальновизнаним етіологічним фактором запальних захворювань пародонту є мікрофлора зубної бляшки [153-155], в патогенезі деструктивних процесів твердих тканин зубів і запальних захворювань тканин пародонту простежується, насамперед, невідповідність факторів захисту (місцевих і загальних) і ушкоджуючих чинників, зокрема мікроорганізмів. Розвиток карієсу зубів і гінгівіту слід розглядати як результат взаємодії мікробного фактора і організму хворого. З одного боку, вогнище запалення впливає на весь організм, з іншого - місцеві запальні реакції залежать від імунобіологічних властивостей організму даного пацієнта [156-163].

Результати досліджень багатьох авторів доводять, що у пацієнтів з ортодонтичними конструкціями збільшується рівень Str.mutans в нальоті і слині. Пацієнти з інтактними зубами, які мали потребу в ортодонтичному лікуванні, після проведення професійної гігієни порожнини рота і покриття зубів фторлаком, протягом 8 тижнів використовували ортодонтичну апаратуру. У зв'язку з тим, що реколонізація бактерій виявилася достовірно вище за наявності конструкції, зроблено висновок, що вони створюють умови, сприятливі росту Str.mutans [164-167].

Схожу думку поділяють інші автори, вважаючи, що під час лікування за допомогою ортодонтичних апаратів змінюється якісний і кількісний склад мікрофлори порожнини рота: збільшується кількість і частота висівання окремих видів, виявляються нетипові для порожнини рота штами мікроорганізмів, при цьому зазначені зміни змінюються періодами відносної стабілізації [168-170].

Про зміну мікрофлори зубного нальоту у ортодонтичних пацієнтів говорять і результати досліджень Anderson S et al., 2004, в яких зазначається, що присутність ортодонтических апаратів, поряд зі збільшенням кількості зубного нальоту, значно підвищується зростання колоній Actinobacillus actinomycetem через 4 і 8 тижнів [167].

B виникненні запальних процесів слизової оболонки рота істотно зросла роль патогенів (є безумовною причиною пошкодження) і резистентної мікрофлори [168-169].

Нормальна (резистентна) мікрофлора порожнини рота необхідна організму як захист від розмноження хвороботворних мікробів, будучи стимулятором імунітету [170].

Багато робіт присвячені вивченню мікробіологічних показників порожнини рота при ортодонтичному лікуванні, де йдеться, зокрема, про порушення балансу в мікробних асоціаціях: симбіотична мікрофлора перестає виконувати роль бар'єра для нерезидентів, активно вегетують патогенні стафілококи і дріжжоподібні гриби. За даними авторів, загальна кількість мікробів зростає в 20 разів у порівнянні зі здоровим пародонтом. На зміну кокковій флорі приходять паличкоподібні форми (Actinomyces naeslundii, A.Viscosus, A.Israelii), збільшується кількість грамнегативних бактерій. Мікробна контамінація створює умови для розвитку запалення в крайовому пародонті [107-110, 167-170].

Багато вітчизняних та іноземних авторів відзначали і відзначають зв'язок між рівнем і кількістю індивідуальної гігієнічної процедури в порожнині рота в період ортодонтичного лікування та пов'язаного з ними гінгівіту. Цей зв'язок має істотне значення, як в плані взаємовпливу і взаємозалежності, так і зі станом пародонту в ході самого ортодонтичного лікування. Тим більше, як відзначають різні літературні джерела, захворювання пародонту у дітей та підлітків поєднуються з зубощелепними аномаліями в 20-50% випадків [171-175].

Як зазначають вчені, при незадовільній гігієні порожнини рота, внаслідок поганої омиваємості зуба слиною, порушується гомеостаз між слиною і емал'ю, можуть розвинутись вогнища демінералізації [176] і ранні симптоми захворювань пародонту [177-179] .

Основою для значного збільшення кількості м'якого зубного нальоту навколо ортодонтичного апарату, особливо в пришийковій області і контактних пунктах зубів, служить відсутність у дітей стійких гігієнічних навичок [180].

Деякі автори вважають, що порушення процесів самоочищення і погіршення гігієнічного стану порожнини рота є перешкодою для тривалого ортодонтичного лікування, тому що це підвищує інтенсивність дії патогенних факторів і знижує резистентність органів і тканин [176-183].

Ортодонтичне лікування впливає не тільки на зміни мікробної флори порожнини рота і стан твердих тканин зубів, але і на тканини пародонту, при цьому характер змін в тканинах в цей період, в значній мірі, залежить від величини прикладеної сили [184].

Згідно з дослідженнями, на 21-30-й день від початку ортодонтичного лікування відбувається адаптація опорноутримуючого апарату зуба до навантаження, а на 150-у добу лікування у всіх пацієнтів показники, що характеризують стан пародонта, перевіщували вихідний рівень, що свідчило про відновлення фізіологічної рухливості зубів [185-189].

Це стало підставою для вивчення показників активності протеолітичних ферментів, вмісту малонового діальдегіду, активності каталази при визначенні індивідуальної ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей при застосуванні комплексу препаратів природного походження до ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій.

1.3 Сучасні засоби профілактики та лікування уражень твердих тканин зубів і пародонта у дітей з різними ортодонтичними конструкціями в порожнині рота

Раціональне лікування основних стоматологічних захворювань, що виникають під час або після ортодонтичного лікування, повинно базуватися на знанні причин виникнення і механізмів розвитку даної патології. Лікування повинно бути комплексним і впливати на всі ланки патологічного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей організму. Сучасні підходи до лікування хронічних захворювань порожнини рота враховують комплексне застосування етіотропної, патогенетичної і симптоматичної терапії [190-195].

Тому профілактичні заходи повинні бути спрямовані на усунення карієсогенної ситуації в порожнині рота, в тому числі, місцевих етіологічних факторів, що викликають демінералізацію емалі зубів і запалення в тканинах пародонту, запобігання адсорбції агресивних речовин на поверхні зубів і тканин пародонту, регуляцію біоценозу порожнини рота, підвищення мінералізації емалі зубів [196-197], поліпшення кровообігу в СОПР на рівні мікроциркуляції, а також підвищення захисних сил і адаптаційно-компенсаторних властивостей організму [198-201].

Сучасна стоматологія має в своєму розпорядженні безліч ефективних засобів і методів профілактики карієсу зубів і захворювань пародонту, викликаних ортодонтичним лікуванням ЗЩА [202, 203].

Гігієна порожнини рота є основним методом профілактики стоматологічних захворювань. Під навчанням пацієнта гігієні порожнини рота мається на увазі роз'яснення необхідності ретельного дотримання гігієнічних заходів, навчання правильній методиці гігієни і контроль за її проведенням [204,205].

За даними ВООЗ регулярне чищення зубів два рази в день протягом двох років знижує інтенсивність ураження карієсом в середньому на 35% [204]. Регулярне усунення зубного нальоту, мікрофлори і її токсинів, сприяють певною мірою попередженню запальних захворювань і в тканинах пародонту [205-207]. Разом з тим, за даними деяких авторів, від 60 до 80% дітей шкільного віку має погану гігієну порожнини рота через недотримання гігієнічних вимог.

Санація порожнини рота полягає в професійній гігієні, лікуванні зубів, їх депульпуванні, видаленні за показаннями [199,200].

Професійна гігієна полягає у видаленні над- і під'ясенного каменю, нальоту, поліровці поверхні кореня. На сьогодні, разом з ручними інструментами, застосовують ультразвукові апарати [200].

Більшість авторів [208-210] вирішальну роль в гігієнічному догляді за порожниною рота приписують фторвмісним зубним пастам, тому, як окрім видалення зубного нальоту, застосування цих паст сприяє ремінералізації емалі. Разом з цим, інші дослідники [213,214] представили обґрунтування застосування різних зубних паст з профілактичною метою.

В даний час модернізуються засоби гігієни: зубні щітки, інтердентальні засоби гігієни (зубні нитки, йоршики, зубочистки, міжзубні стимулятори, зубні пасти, ополіскувачі). На сьогоднішній день на стоматологічному ринку представлені засоби гігієни порожнини рота досить високої якості. У складі різних лікувально-профілактичних ополіскувачів, еліксирів, бальзамів і зубних паст широко застосовують рослинні субстанції з лікувальним ефектом: хлорофілліпт, хвойний екстракт, екстракти лаванди, лепехи, хвоща, мати-й-мачухи, календули; біологічно активні речовини, мікро- і макроелементи, вітаміни, каротиноїди, амінокислоти. Регулярний догляд за порожниною рота, з використанням вищевказаних засобів, сприяє зменшенню запальних явищ і зменшення кровоточивості ясен [106] .

З метою посилення карієспрофілактичної дії фтору шляхом пролонгації контакту іонів фтору з твердими тканинами зуба були запропоновані такі лікарські форми як лаки і гелі.

Гелі, маючи високу в'язкість і адгезію, тривалий час утримуються на поверхні зуба. Механізм їх дії полягає в постійній і вільній дифузії лікарських речовин безпосередньо в емаль та ротову рідину. При цьому застосовані гелі активно впливають на процеси ремінералізації, уповільнюють розчинення емалі, знижують гіперестезію твердих тканин зубів [217, 218].

Широке застосування серед профілактичних засобів отримали зубні лаки. Плівка лаку на зубах увесь час є у контакті із слиною, що сприяє виходу іонів фтору в слину і їх проникненню в емаль зуба [219, 220]. За даними дослідників [221], застосування фторвмісних лаків («Fluor protect» і «Duraphat») впродовж 3,5 років понизило інтенсивність процесу, в порівнянні з контролем, на 40%.

Одним з останніх сучасних методів місцевого застосування фтору є метод глибокого фторування за Кнапвостом [222, 223]. Методика відрізняється від дії простих фторидів тим, що завдяки використанню комплексної системи магнієво-фтористого силікату і гідроксиду міді-кальцію, утворюється молекула фтористого кальцію, здатного проникати глибоко в пори емалі, що забезпечує підтримку оптимального рівня фтору тривалий час (0,5-2 роки). Крім того, іони міді, що входять до складу препарату, чинять виражену бактеріостатичну дію.

Загальновідомо, що після прорізування зуба упродовж 2-3 років відбувається активна мінералізація емалі. Тому, на думку авторів [224], доцільно саме в цей період проведення місцевих профілактичних заходів. Одним з найбільш ефективних сучасних методів профілактики карієсу зубів, стимулюючим процес «дозрівання» емалі, є герметизація фісур. Для цієї мети використовуються спеціально розроблені матеріали-герметики [225]. У складі більшості герметиків містяться сілани - фторвмісні речовини, що тривало і постійно відщепляють іони фтору, які дифундують в прилеглі до герметиків шари твердих тканин зуба, стимулюючи його мінералізацію. Застосування герметиків (Денталекс, Vivadent, Helioseal) в 60-95% випадків призводить до стабілізації каріозного процесу упродовж 1-9 років [223-226].

Відомо, що карієс зубів є наслідком порушення рівноваги в системі «Емаль зубів - ротова рідина», головним чинником якої є зниження значень рН. Це приводить, у свою чергу, до зниження насичення ротової рідини іонами кальцію і фосфатів, а також до послаблення її мінералізуючого потенціалу. Тому є інтересом місцеве застосування препаратів кальцію і фосфору з метою профілактики карієсу [217]. Виправдовує себе екзогенна дія кальцій- і фосфорвмісних препаратів у вигляді аплікацій та полоскань. Застосування препаратів кальцію пролонгованої дії у вигляді гелів, лаків знижує інтенсивність карієсу до 80%.

Встановлено, що формуванню карієсрезистентної емалі сприяють такі мікроелементи: алюміній, ванадій, залізо, кобальт, марганець, мідь, хром, які шляхом включення фтору в кристалічну решітку гідроксиапатиту, прискорюють обмінні і ферментативні процеси, що підвищує редукцію карієсу на 35-80% [227]. Ефективними ремінералізуючими препаратами, що містять значну кількість мікроелементів, є «Ремодент» і «Профакор» [228]. За даними авторів застосування препарату «Ремодент» у вигляді розчину методом аплікацій сприяло зниженню приросту інтенсивності карієсу на 47,1%.

Широке застосування отримали препарати кальцію і фосфору при ендогенній профілактиці карієсу [219]. За даними досліджень прийом гліцерофосфату кальцію всередину знижує інтенсивність карієсу на 43-87% і підвищує показник редукції до 19-43,9%. Для ендогенного застосування також використовують глюконат, лактат і цитрат кальцію. Експериментальне дослідження впливу на мінеральний обмін різних кальційвмісних препаратів виявило перевагу цитрату кальцію по більшості параметрів, що вивчалися, і високу карієспрофілактичну ефективність [217].

Окрім вказаних препаратів фтору, кальцію, фосфору для профілактики карієсу зубів використовують вітаміни D, А, C і групи В, дефіцит яких спостерігається при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і знижує резистентність організму і послаблює мінералізацію зубів і кісток [229]. Впливаючи на вуглеводневий, білковий, жировий обмін, беручи участь в обміні нуклеїнових кислот, фосфору і кальцію, стимулюючи остеогенез, вітаміни досить ефективно підвищують карієсрезистентність емалі зубів. Результати дослідження застосування аскорбінової кислоти з метою профілактики карієсу у підлітків виявили редукцію карієсу зубів 45% [230]. Дітям в період дозрівання емалі зубів запропоновано призначення полівітамінних комплексів («Ревит», «Гексавіт», «Ундевіт»), у поєднанні з глюконатом кальцію для полоскань. Редукція карієсу при цьому склала 50-65% [229].

Антибактеріальна терапія міцно увійшла в схеми комплексного лікування захворювань твердих тканин зубів і пародонту, однак, дискусії про оптимізацію хіміотерапевтичного впливу та шляхи вдосконалення його ефективності тривають до теперішнього часу [231-233].

Протимікробні препарати мають різну ступінь активності, неоднакові спектри антимікробної дії і, як наслідок, різну сферу застосування.

У лікуванні хронічного катарального гінгівіту широко використовуються бісчетвертинні амонієві сполуки. У літературі є дані про місцеве застосуванні 0,02% розчину декаметоксину [234, 235].

Останнім часом все більш широке поширення набувають рідкі засоби гігієни порожнини рота. До них відносяться: еліксири, ополіскувачі, настої, освіжувачі-дезодоранти, які мають як лікувальну, так і профілактичну спрямованість, так як впливають не тільки на зубну бляшку, мікрофлору, але і на природні властивості слини [236].

Вік, з якого діти повинні починати полоскання, визначається після прорізування перших постійних молярів, тобто, близько 6 років, коли у дитини з'являється вміння спльовувати розчин, а не ковтати його.

Значний інтерес представляють дослідження сорбентів медичного призначення, які є додатковим засобом. Підвищення ефективності лікування запальних захворювань пародонту досягалося шляхом включення в лікувальний комплекс іммобілізованих індометацина і календули, полисорба, етонію і карбаміду, сілард-геля, мірамістину та полисорба [237].

Останнім часом для ефективнішого усунення бактерій під'ясенного нальоту рекомендують застосовувати просочені лікарськими препаратами нитки або смужки, які вводять в пародонтальні кишені. Нитки зазвичай просочують антибіотиками і антисептиками (хлоргексидином) [238].

Для полоскання порожнини рота в даний час фірма «Procter and Gamblе» випускає рідину, що містить 0,12% хлоргексидину під назвою «Peridex», «Colgate»-«Periocard» для профілактики і лікування гінгівіту, а «Pierre Fabre» (France) - «Елюдріл» [239-241].

У зв'язку з провідною роллю мікробного фактора в етіології захворювань твердих тканин зубів і запальних захворювань пародонту в комплексному лікуванні традиційно велике значення в якості місцевого антибактеріального засобу представляють: 0,1-0,5% розчин діоксидина у вигляді ротових ванночок; «Гівалекс» - антимікробний препарат, який надає фунгіцидну дію; «Стоматидин» - препарат, що містить гексітідін. Препарат діє на грам-позитивні, грам-негативні бактерії, а також гриби. Він надає гемостатичну місцеву дію, має анестезуючу, обволікуючу дію та дезодорує порожнину рота [242, 243].

У літературі показана клінічна ефективність біополімерних плівок «Диплен» та «Трикален», що мають протимікробну й фунгіційну дії. В якості основних діючих речовин містять метронідозол, міконазол й лінкоміцин, які використовують для лікування захворювань тканин пародонту [243].

Незважаючи на широке застосування різних хімічних препаратів, лікарські рослини продовжують викликати значний інтерес. На відміну від вищеприведених речовин, лікарські рослини рідко викликають небажаний побічний ефект з боку організму, є нетоксичними і добре переносяться хворими незалежно від віку. Вигідно відрізняє їх від інших лікарських засобів наявність в них мікроелементів, вітамінів, ефірних олій, біогенних речовин [245,246]. Для зменшення запальних явищ в пародонті рекомендується суміш кори дуба, звіробою, ламінарії, деревію, подорожника, ромашки, шипшини і квітів бузини, їх настої використовують для зрошувань, аплікацій [250, 251, 252].

З препаратів рослинного походження антимікробний ефект також мають: 0,1% розчин новоіманіна (звіробій продірявлений), розчин хлорофилипту (суміш хлорофілів евкаліпту) - 1% спиртовий розчин розводять 1:5 водою, 0,1% розчин препарату «Сангвіритрин» - продукт рослин сімейства макових (маклея серцеподібна і маклея дрібноплодова). Зрозумілий інтерес до рослинних препаратів полівалентної дії для місцевого застосування при лікуванні запальних захворювань пародонту. Фармацевтична фірма «Phytopharm» запропонувала для цих цілей препарат «Стоматофіт». У його складі міститься лікувальна сировина рослинного походження (квітки ромашки, лист м'яти перцевої, трава арніки, лист шавлія, кора дуба, трава чебрецю, кореневище лепехи). Препарат чинить протизапальну, протинабрякову, бактерицидну, протигрибкову, знеболювальну, дублячу, ранозагоювальну дії. Препарат «Стоматофіт» в комплексному лікуванні захворювань пародонту сприяє стимуляції місцевих захисних чинників, що дозволяє прогнозувати подовження термінів ремісії [245].

Виходячи з вищевикладеного, актуальною є профілактика і лікування захворювань твердих тканин зубів і пародонту шляхом відновлення нормальної мікрофлори. Багато авторів пропонують в комплексному лікуванні карієсу зубів і хронічного генералізованого гінгівіту використовувати пробіотики: лактобактерин, біфідумбактерин, препарат «Ацелакт» і ін. [ 247, 248] .

Препарат «Вітафлор», являє собою суху ліофілізовану синбіотичну ацидофильну закваску на основі біокультури Lactobacillus acidophyllus. В основі механізму дії препарату лежить нормалізація складу мікрофлори шляхом пригнічення росту потенційно патогенних мікроорганізмів, конкуренція з ними за рецептори адгезії і поживні речовини, активація імунокомпетентних клітин і стимуляція імунітету [232].

Препарат «Імудон» фармацевтичної компанії «Solvay Pharma» є комплексом 14 очищених лізатів бактерій і грибів, він призначений для проведення місцевої специфічної імунотерапії захворювань порожнини рота. За даними розробників препарату і спостереженнями дослідників «Імудон» викликає посилення фагоцитарної активності нейтрофілів і макрофагів, збільшення вмісту в слині лізоциму, сприяє стимулюванню і збільшенню кількості антитіл, що синтезують лімфоцити, підвищують вміст секреторного IgA [249-252].

Препарат «Бактулін», що містить інулін, культури біфідобактерій, культури лактобактерій. Препарат відновлює фізіологічну мікрофлору порожнини рота і кишечника, надає протизапальну, імуностимулюючу дію, має антиоксидантні властивості. Експериментальні та клінічні дослідження показали повну нешкідливість і високу ефективність препарату «Бактулін» [253].

Отримано дані про ефективне застосування препарату «Намацит» і вітаміну Д3 з використанням магнітофореза. Препарат «Намацит» регулює кислотно-лужний баланс і нормалізує окисні процеси в тканинах ротової порожнини [239, 253].

В останні роки в Україні знайшли застосування лікувально-профілактичні харчові добавки, як компонент функціонального харчування, розроблені Інститутом стоматології АМН України і НПА «Одеська біотехнологія». Найбільш популярними з розроблених біодобавок в дитячій стоматології є «Біотрит» і створені на його основі «Біотрит-дента», «Біотрит-С» [132]. Для профілактики остеопорозу в твердих тканинах порожнини рота і організмі в цілому, знайшов широке застосування «Остеовіт». Висока каріеспрофілактична ефективність відзначена у дітей, які приймали комплекс, що складається з «Біотріта» і «ЕКСО». В даний час вперше розроблена БАД, до складу якої входить препарат «Лецитин» в комбінації з цитратом кальцію і вітаміном D3 - «ЛеКаД3». Поєднання джерел фосфору (лецитин), кальцію (цитрат кальцію) і вітаміну D3 дозволяє істотно поліпшити мінералізацію кісткової тканини і зубів. Тому ЛеКаД3 особливо ефективний для профілактики карієсу зубів у дитячому віці. Ефективність застосування таких добавок і їх поєднання з фізіотерапевтичними впливами з метою профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей відображені в роботах вчених [454].

У літературі є дані про ефективне використання при лікуванні хронічного катарального гінгівіту препарату комплексної протизапальної дії «Фітодент». При цьому для пролонгованої дії прийнятніше використати плівки «Фітодент». Вони містять витяги з кореня лопуха, квіток нагідок і ромашки, плодів софори японської, листя кропиви, трави чистотілу, а також гліцерофосфат кальцію [255].

До препаратів рослинного походження, які можуть успішно застосовуватися при лікуванні захворювання пародонту, відноситься «Ротоксам» - мазевий препарат. Препарат виготовлений у вигляді мазі на гідрофільній основі, до складу якого входить рослинна композиція «Ротокан», саліцилова кислота, камфора, міді сульфат і інші складові. Препарат по сукупності компонентів має протизапальну, антисептичну, терпку, антиалергічну, стимулюючу загоєння дії, відмічена також його протинабрякова дія [245].

Протизапальну і антимікробну дію чинять ефірні олії: рожева, лавандова, ментолова. Вони мають стимулюючі, спазмолітичні властивості, що дезодорують. При дослідженні паст, до складу яких входять ефірні олії, виявлено статистично достовірне зниження кровоточивості ясен при гінгівіті і зменшення зубного нальоту [256, 257].

Ефірні олії ромашки, що входять до складу препарату «Ромазулан», також широко використовуються для зняття запальних явищ. Аналогом його є препарат «Рекутан» [257].

Нераціональне застосування багатьох препаратів, рекомендованих для лікування захворювань пародонту, може зробити негативну дію на облігатних представників аутофлори порожнини рота і місцеві чинники антибактеріального захисту. У зв'язку з цим перспективним напрямом в лікуванні захворювань пародонту стало використання мікробних біопрепаратів, діючим початком яких є штами представників нормальної мікрофлори з високими антагоністичними, ферментативними і імуностимулюючими властивостями. За даними розробників препарату і спостереженням дослідників, «Імудон» викликає посилення фагоцитарної активності нейтрофілів і макрофагів, збільшення змісту в слині лізоциму, стимулювання і збільшення кількості антитіло-синтезуючих лімфоцитів, підвищення змісту секреторного IgA [249-252].

...