Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я

Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я

Обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлових зон морського узбережжя шляхом гігієнічної оцінки, прогнозування та профілактики несприятливого впливу чинників антропогенного забруднення поверхневих джерел господарсько-питного водопостачання.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	26.06.2018
Размер файла	4,2 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я україни

одеський національний медичний університет

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ МЕДИКО-БІОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ГИРЛОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКОГО ПРИДУНАВ'Я

14.02.01 - Гігієна та професійна патологія

Ковальчук Ліна Йосипівна

Одеса - 2016

Зміст

Перелік умовних скорочень

Вступ

Розділ 1. Медико-біологічна безпека водного фактору: сучасний стан проблеми (огляд літератури)

1.1 Проблема антропогенного забруднення води та перспективи її вирішення

1.2 Аналіз проблеми біологічної контамінації води

1.3 Аналіз проблеми хімічного забруднення води

1.4 Сучасні методичні підходи до оцінки медико-біологічної безпеки водного фактору

1.5 Аналіз та систематизація даних про санітарний стан водних об'єктів Українського Придунав'я

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Об'єкти, об'єм та методи дослідження

2.1 Робоча гіпотеза та програма дослідження

2.1.1 Аналітичні дослідження з оцінки якості води водойм господарсько-питного водопостачання

2.1.2 Методи дослідження якості води поверхневих водойм

2.1.3 Епідеміологічні дослідження захворюваності населення гирлових зон

2.1.4 Використані методи фізіологічних, гематологічних, біохімічних, імунологічних та морфологічних досліджень

2.1.5 Методи визначення токсичності та мутагенної активності води поверхневих джерел водопостачання

2.1.6 Методи вивчення гострої та хронічної токсичності води за результатами біотестування

2.1.7 Дослідження впливу дезинфектантів-окислювачів на утворення тригалометанів

Розділ 3. Сучасний стан господарсько-питного водопосточання, водовідведення та якість питної води з об'єктів гирлової зони Українського Придунав'я

3.1 Еколого-гігієнічна характеристика водних об'єктів гирлової зони Українського Придунав'я

3.1.1 Характеристика водних об'єктів Болградського району

3.1.2 Характеристика водних об'єктів Ізмаїльського району

3.1.3 Характеристика водних об'єктів Кілійського району

3.1.4 Характеристика водних об'єктів Ренійського району

3.1.5 Характеристика водних об'єктів Татарбунарського району

3.2 Оцінка стану поверхневих водойм Українського Придунав'я за фізико-хімічними та санітарно-хімічними показниками

3.3 Результати моніторингу водних об'єктів гирлової зони Українського Придунав'я у 2009-2013 роках

3.3.1 Динаміка санітарно-мікробіологічного стану водних об'єктів Придунав'я у 2009-2013 роках

3.3.2 Динаміка показників хімічного забруднення водних об'єктів гирлової зони Придунав'я у 2009-2013 роках

3.3.3 Еколого-гігієнічна характеристика забруднення водних об'єктів гирлової зони Українського Придунав'я

3.4 Порівняльна характеристика якості питної води населених пунктів Українського Придунав'я

Висновки до розділу 3

Розділ 4. Гігієнічна характеристика поверхневих джерел господарсько-питного водопосточання населених місць гирлової зони Українського Придунав'я

4.1 Характеристика антропогенного забруднення водойм Українського Придунав'я за показниками фізико-хімічного складу води

4.2 Оцінка контамінації води поверхневих джерел водопостачання стійкими органічними забруднювачами

4.2.1 Контамінація води хлорорганічними пестицидами

4.2.2 Контамінація води поліхлорованими біфенілами

4.2.3 Контамінація води поліциклічними ароматичними вуглеводнями

4.3 Особливості забруднення води гирлової зони біологічними контамінантами

4.3.1 Контамінація води санітарно-показовою, умовно-патогенною та патогенною мікрофлорою

4.3.2 Контамінація води кишковими вірусами

4.3.3 Контамінація води патогенними найпростішими та яйцями гельмінтів

4.3.4 Результати дослідження контамінації води ціанобактеріями

Висновки до розділу 4

Розділ 5. Епідеміологічний аналіз захворюваності населення Українського Придунав'я, яке використовує воду поверхневих джерел гирлової зони

5.1 Епідеміологічна характеристика розповсюдженості кишкових інфекцій, пов'язаних із водним чинником

5.2 Характеристика захворюваності населення Українського Придунав'я на кишкові інфекції

5.2.1 Розповсюдженість дизентерії

5.2.2 Розповсюдженість сальмонельозу

5.2.3 Розповсюдженість гострих кишкових захворювань

5.2.4 Розповсюдженість ентеритів серед дітей

5.2.5 Розповсюдженість гастроентероколітів серед дорослих

5.2.6 Захворюваність на вірусний гепатит А

5.2.7 Захворюваність на інфекційні та паразитарні хвороби

5.2.8 Захворюваність на кишкові інфекції дітей 1-го року життя

5.2.9 Захворюваність дітей на гострі кишкові інфекції невстановленої етіології

5.3 Епідеміологічна характеристика розповсюдженості неінфекційної захворюваності

5.3.1 Захворюваність на вроджені аномалії дітей 1-го року життя

5.3.2 Захворюваність на хвороби крові та кровотворних органів дітей 1-го року

5.3.3 Захворюваність нервової системи та органів чуття дітей 1-го року життя

5.3.4 Захворюваність органів дихання дітей 1-го року життя

5.3.5 Захворюваність органів травлення дітей 1-го року

5.3.6 Захворюваність підлітків у віці 15-17 років

5.3.7 Захворюваність на хвороби крові та кровотворних органів серед підлітків

5.3.8 Захворюваність на новоутворення серед підлітків

5.3.9 Захворюваність системи кровообігу у підлітків

5.3.10 Захворюваність підлітків на хвороби ендокринної системи

5.3.11 Захворюваність підлітків хворобами органів дихання

5.3.12 Захворюваність підлітків хворобами органів травлення

5.3.13 Неінфекційна захворюваність дорослого населення

5.4 Показники смертності населення

Висновки до розділу 5

Розділ 6. Патофізіологічна характеристика структурно-функціональних змін організму щурів в умовах споживання води з джерел гирлової зони

6.1 Дослідження структурно-функціональних змін в організмі здорових щурів, які споживали воду оз. Кагул

6.1.1 Дослідження стану функціональної активності ЦНС

6.1.2 Дослідження імунітету та периферичної крові

6.1.3 Дослідження біохімічних процесів

6.1.4 Дослідження функціонального стану нирок

6.1.5 Структурно-функціональні зміни у внутрішніх органах

6.2 Дослідження структурно-функціональних змін в організмі здорових щурів, які споживали воду оз. Ялпуг

6.2.1 Дослідження стану функціональної активності ЦНС

6.2.2 Дослідження імунітету та периферичної крові

6.2.3 Дослідження біохімічних процесів

6.2.4 Дослідження функціонального стану нирок

6.2.5 Структурно-функціональні зміни у внутрішніх органах

6.3 Комплексна оцінка структурно-функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Катлабух

6.3.1 Дослідження стану функціональної активності ЦНС

6.3.2 Дослідження імунітету та периферичної крові

6.3.3 Дослідження біохімічних процесів

6.3.4 Дослідження функціонального стану нирок

6.3.5 Структурно-функціональні зміни у внутрішніх органах

Висновки до розділу 6

Розділ 7. Обґрунтування іноваційної методики визначення токсичності та мутагенної активності води із використанням тест-системи Salmonella typhimurium ТА 98

7.1 Тест-система Salmonella typhimurium ТА 98 у визначенні токсичності води поверхневих джерел гирлової зони

7.2 Тест-система Salmonella typhimurium ТА 98 у визначенні мутагенної активності води гирлової зони

Висновки до розділу 7

Розділ 8. Токсикологічна характеристика гострих та хронічних ефектів від дії антропогенних забруднювачів джерел водопосточання гирлової зони методом біотестування

8.1 Визначення гострої токсичності води

8.2 Визначення хронічної токсичності води

Висновки до розділу 8

Розділ 9. Обґрунтування медико-біологічної безпеки інноваційної системи знезараження води джерел гирлової зони із використанния діоксиду хлору

9.1 Оцінка медико-біологічної безпеки традиційної системи знезараження води із застосуванням хлору

9.2 Оцінка медико-біологічної безпеки інноваційної системи знезараження води із застосуванням діоксину хлору

Висновки до розділу 9

Розділ 10. Обґрунтування моделі оцінки та алгоритму профілактичних дій щодо медико-біологічної безпеки води з поверхневих джерел водопосточання гирлових зон аналіз та обговорення результатів дослідження

Висновки

Список використаних джерел

Додаток

Перелік умовних скорочень

ЕРА US - Агенство охорони навколишнього середовища США

АВ - аденовіруси

АлТ - Аланін амінотрансфераза

АОЗ - антиоксидантний захист

АстВ - Астровіруси

АсТ - Аспартатамінотрансфераза

БГКП - індекс бактерій групи кишкових паличок

БСК - біохімічне споживання кисню

ВГА - вірус гепатиту А

ВГА - вірусний гепатит А

ВЗ - питний водозабір

ВНС - вегетативна нервова система

ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я

ВРД - Водна рамкова директива

ГА - гетерогенні антитіла

ГАН - Галоацетонітріли

ГВЕ - гастроентероколіти встановленої етіології

ГДК - гранично допустима концентрація

ГКЗ - гострі кишкові захворювання

ГНЕ - гастроентероколіти невстановленої етіології

ГНМ - Галонітрометани

ГОК - галооцтові кислоти

ДБЗ - Дунайський біосферний заповідник

ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота

ДХАН - Дихлорацетонітріл

ДХОК - дихлороцтова кислота

ЕА - рівень емоційної активності

ЕВ - Ентеровіруси

ЕЗД - електроно-захватний детектор

ЕТ - еквівалент токсичності

ЗА - зміщена активність

ЗМЧ - загальне мікробне число

ЗОВ - загальний органічний вуглець

ЗСО - зони санітарної охорони

ІП - інтенсивний показник

КВ - Каліці віруси

КЗ - коефіцієнт забрудненості

ЛДБУВР - лабораторія Дунайського басейнового управління водних ресурсів

ЛКП - лактозо-позитивні кишкові палички

мБС - метр Балтійської системи

МДА - малоновий діальдегід

МПА - щільне повноцінне середовище

МПБ - м'ясо-пептоний бульон

НВЗ - найбільше власне значення

НК - нуклеїнові кислоти

НПР - нормальний підпірний рівень

НС - насосна станція

ОДП - орієнтувально-дослідницька поведінка

ПАВ - поліциклічні ароматичні вуглеводні

ПАР - поверхнево-активні речовини

ПРПВ - підземні ресурси питних вод

ПМ - патогенні мікроорганізми

ПЛР - полімеразна ланцюгова реакція

ПО - перманганатна окисність

ПОЛ - перикисне окиснення ліпідів

ППД - побічні продукти дезінфекції

ПФТГМ - потенціал формування ТГМ

ПФППД - потенціал формування ППД

ПХБ - поліхлоровані біфеніли

РА - рухова активність

РВ - Рота віруси

РМО - рівень мертвого об'єму

РеВ - Реовіруси

РМП - розчинені мікробні продукти

РНК - рибонуклеїнова кислота

РОВ - розчинений органічний вуглець

САС - селективне середовище

СЕЛ - середовище елективне для виділення легіонел

СІП - системи індикаторні паперові

СПА - поживний агар для культивування мікроорганізмів

СОЗ - стійкі органічні забруднювачі

ТГМ - Тригалометани

ТХАН - Трихлорацетонітріл

ТХОК - трихлороцтова кислота

УПМ - умовно-патогенні мікроорганізми

ХСК - хімічне споживання кисню

ХОП - хлорорганічні пестициди

ХФ - хлороформ

ЦІК - циркулюючі імунні комплекси

ЦНС - центральна нервова система

Вступ

Актуальність теми. Однією з глобальних проблем сьогодення є забезпечення населення якісною питною водою. За даними ООН та ВООЗ, 2,6 млрд людей, а це понад 35 % населення Землі, живуть в антисанітарних умовах, 884 млн людей не мають доступу до доброякісної питної води. Щорічно 1,5 млн дітей у віці до 5 років помирають через хвороби, пов'язані з цими проблемами. Через нестачу доступу до чистої води страждає у кілька разів більше дітей (у віці до 15 років ), ніж від гепатиту, СНІДу, малярії, туберкульозу разом узятих. Загальне число людей, що вмирають через неякісну і небезпечну питну воду, перевершує число жертв усіх форм насильства, включаючи війни і збройні конфлікти.

В Україні ці проблеми теж поглиблюються. Саме тому чинне законодавство передбачає “наближення вимог державних стандартів на питну воду, технологій обробки питної води, а також засобів вимірювання й методів оцінки до відповідних стандартів, технологій, засобів і методів, прийнятих у Європейському Союзі” [1]; вимагається й «розробка технічних систем і устаткування ... для очищення забруднених ... вод для потреб питного водопостачання» [2].

За останні роки, РНБО України двічі акцентувалася увага на катастрофічному становищі в галузі водопостачання та водовідведення. Так, у рішенні РНБО від 27 лютого 2009 р. констатувалося: «В даний час проблема збереження вітчизняних водних ресурсів набула такого значення, що визнана як реальна загроза національній безпеці України. За умови, що питне водопостачання України майже на 80 % забезпечується із поверхневих джерел, цей же відсоток (80 %) включає поверхневі водойми країни, які вже непридатні для постачання питної води. Споживачі більше половини міст з населенням понад 100 тис. отримують воду за графіком».

В рішенні РНБО від 25 квітня 2013 р. наголошується, що в ситуації із забезпеченням населення якісною питною водою позитивних змін не сталося, а в деяких регіонах спостерігається тенденція до її ускладнення. Відзначено регрес у забезпеченні централізованим водопостачанням уже й міського населення - в 2011 р. частка міського населення, що має доступ до централізованого водопостачання, склала 93,4%, що менше на 1,6%, ніж у 2005 р.

Системи водовідведення перебувають у ще в гіршому стані: в 2012 р. 12,5 % шкіл не мали доступу до централізованого водовідведення, а 44 % шкіл не підключені до каналізації і користуються вуличними туалетами. 1087 (5,6 %) шкіл і 172 (1,4 %) дошкільних установ взагалі не каналізовані.

Високий рівень техногенного навантаження на водойми, використання недосконалих технологій водопідготовки та вторинне забруднення води в розподільчих мережах призводить до потрапляння в питну воду значної кількості неорганічних і органічних забруднюючих речовин, спільна дія яких на організм людини викликає відомий в хімії та біології ефект синергізму, що несе реальну загрозу здоров'ю. На думку дослідників [3, 4, 5], у даній ситуації у принципі неможливо забезпечити населення якісною та безпечною для здоров'я питною водою.

Поряд з тим поглиблене вивчення проблеми засвідчило відсутність системних еколого-гігієнічних досліджень причинно-наслідкових зв'язків якості питної води та захворюваності населення. Особливо, коли мова йде про питання медико - біологічної безпеки джерел питного та господарчого водопостачання, а вода визначається як фактор ризику виникнення інфекційних та неінфекційних захворювань населення. Як засвідчує консолідована думка провідних спеціалістів з проблеми медико-біологічної безпеки довкілля [3, 4, 5, 6, 7, 9], в Україні концепцією ризику в оцінці впливу факторів довкілля практично не користуються, що унеможливлює визначення реального стану проблеми та її прогнозування. Зважаючи на це, першочерговими завданнями гігієнічної науки є, в тому числі, удосконалення методології регламентування шкідливої дії чинників на здоров'я населення на основі концепції допустимого ризику та розвиток методів екологічного моніторингу, кінцевою метою якого є необхідність визначення джерел потенційного ризику для здоров'я [8].

Аналіз досліджень питної води централізованих систем водопостачання України в сучасних умовах з позицій гігієни показав, що радикальних змін стану та якості питної води в країні можна досягти за умови реалізації заходів щодо надійної охорони джерел питного водопостачання, впровадження нових сучасних водоочисних технологій, заміни застарілих водопровідних мереж тощо [9, 10, 11, 12]. Але це довгострокові затратні заходи, реалізація яких потребує масштабних капітальних вкладень, що унеможливлює їх негайну реалізацію в умовах глибокої економічної кризи [6, 8, 10].

Тому на сучасному етапі найбільша надія покладається на впровадження заходів з доочищення води в місцях безпосереднього її споживання (використання індивідуальних та колективних водоочисних фільтрів та систем) [9, 11]. Цей напрямок у розвинутих країнах світу розглядається як найбільш перспективний і знаходить підтримку в нашій країні, що відображено в Загальнодержавній цільовій програмі «Питна вода України» на 2006-2020 рр. [9, 13, 14, 15].

На території України особливої уваги заслуговує гирлова зона ріки Дунай, з водними ресурсами якої пов'язано водопостачання 25,1 % населення Одеської області. Гирлова зона Дунаю утворює велику болотисту дельту загальною площею близько 5640 км² та регіон придунайських озер (Кагул, Катлабух, Ялпуг, Китай, Сасик), які останніми роками зазнають інтенсивного антропогенного забруднення. Українське Придунав'я належить до одного із найбільш депресивних регіонів країни з несприятливою економічною, демографічною й екологічною ситуацією. Загалом у Придунав'ї за останні двадцять років чисельність працездатного населення зменшилася на 25 %. Різко зросла захворюваність. Уже у 2002 р. смертність у два рази перевищила народжуваність.

Незважаючи на це, медико-біологічні та еколого - гігієнічні аспекти безпеки питного та господарчого водопостачання цього регіону досі не знайшли необхідного системного відображення у науковій літературі [2, 3].

Гирлова зона ріки Дунай за сукупністю певних орографічних та кліматичних характеристик близька до гирлових зон рік Дніпра та Південного Бугу, які впадають у Чорне море [3, 9, 14, 15]. Це визначає можливість поширення отриманих результатів на системи водопостачання Миколаївської та Херсонської областей.

Таким чином, дослідження гігієнічних та медико-екологічних проблем водних ресурсів Придунайського регіону та розробка заходів щодо попередження їх забруднення повинні бути спрямовані на збереження здоров'я населення шляхом мінімізації негативного впливу водного фактору, що має велике науково-практичне значення. Це можливо лише за умови комплексного підходу до оцінки стану водних об'єктів з урахуванням чинників ризику та поліпшення якості води джерел різних видів користування.

Сказане в повній мірі збігається та знаходиться у відповідності із перспективним науковим напрямком вітчизняної профілактичної медицини - медицини граничних станів, важливою складовою частиною якої є гігієнічна донозологічна діагностика, спрямована на виявлення та усунення чинників ризику різного походження, включаючи й широке коло несприятливих екологічних факторів [16, 17].

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в плані реалізації наступних законів та програм: Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» № 4004-ХІІ від 24.02.1994; Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918-ІІІ від 10.01.2002; Закон України «Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006-2020 роки» № 2455-IV від 03.03.2005, а також в рамках виконання планової науково-дослідної роботи кафедри гігієни та медичної екології Одеського національного медичного університету на тему: «Еколого - гігієнічні проблеми гирлових зон морського узбережжя, розробка і впровадження медико - профілактичних заходів» (2012-2016 рр.) (номер держреєстрації 0111UO10169).

Мета дослідження: наукове обґрунтування системи медико - біологічної безпеки гирлових зон морського узбережжя України шляхом гігієнічної оцінки, прогнозування та профілактики несприятливого впливу чинників антропогенного забруднення поверхневих джерел господарсько-питного водопостачання.

Завдання дослідження:

1. Провести аналіз наукових джерел щодо проблем антропогенного, біологічного та хімічного забруднення води, сучасних методичних підходів до оцінки медико-біологічної безпеки водного фактора, систематизувати дані про санітарний стан водних об'єктів Українського Придунав'я.

2. Дослідити санітарний стан поверхневих водойм гирлової зони Українського Придунав'я за показниками хімічної і біологічної контамінації та встановити чинники ризику несприятливого впливу на здоров'я населення.

3. Визначити роль водного чинника у розповсюдженні інфекційної та неінфекційної захворюваності населення Українського Придунав'я, включаючи оцінку адекватності заходів з покращення якості питної води.

4. В експериментальних дослідженнях визначити характер структурно- функціональних змін організму здорових щурів, які споживали воду різних водних об'єктів системи гирлової зони Придунав'я.

5. Обґрунтувати доцільність використання мікробної тест-системи Salmonellа typhimurium ТА 98 для оцінки токсичності та мутагенної активності води поверхневих водойм Українського Придунав'я.

6. За результатами біотестування на коротко-циклічних гідробіонтах дослідити гостру та хронічну токсичність води різних джерел господарсько-питного водопостачання населення Українського Придунав'я.

7. Обґрунтувати доцільність використання препаратів діоксиду хлору для цілей знезараження води з джерел господарсько-питного водопостачання гирлових зон морського узбережжя.

8. Науково обґрунтувати систему медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав'я шляхом розробки алгоритму і математичної моделі оцінки та прогнозування медико-біологічної безпеки та мінімізації ризиків погіршення здоров'я населення.

Об'єкт дослідження: явище патогенного впливу антропогенного забруднення об'єктів господарсько-питного водопостачання на здоров'я населення.

Предмет дослідження: несприятливі чинники екологічного, епідеміологічного, токсикологічного, мутагенного ризику на здоров'я населення гирлової зони Українського Придунав'я, їх оцінка та мінімізація патогенного впливу.

Методи досліджень. 1) аналітичний (порівняльний ретроспективний аналіз санітарної та епідеміологічної ситуації); 2) епідеміологічний (вивчення розповсюдженості інфекційних та неінфекційних захворювань); 3) фізико-хімічний (визначення активної реакції водневих іонів, показників рН та каламутності); 4) санітарно-хімічний (вимір величини показників кольоровості, лужності, загальної жорсткості, кальцію, магнію, натрію і калію, бікарбонатів, сульфатів, хлоридів, сухого залишку, перманганатної окисності, аміаку, нітритів, нітратів, заліза, фторидів, міді, цинку, марганцю, хрому, свинцю, нікелю, кадмію, нафтопродуктів); 5) санітарно-мікробіологічні (встановлення індексу бактерій групи кишкової палички, вимір величини загального мікробного числа); 6) санітарно-вірусологічний (визначення вмісту ротавірусів, ентеровірусів, аденовірусів, астровірусів, каліцівірусів, пікорнавірусів); 7) санітарно-паразитологічний (встановлення вмісту цист найпростіших, яєць гельмінтів); 8) експериментальний (виявлення токсичного та мутагенного впливу забруднених вод на живий організм); 9) токсикологічний (визначення гострої токсичності експресною методикою з використанням ранніх наупліальних стадій Тhamnocephalus platyurus); 10) екологічний (встановлення рівнів сапробності й аналіз стану екологічних об'єктів Українського Придунав'я); 11) гігієнічний (вимір параметрів екологічної безпеки); 12) математичний (статистичний аналіз та моделювання).

Наукова новизна отриманих результатів. полягає в тому, що вперше в Україні:

- встановлено чинники ризику, пов'язані із антропогенним забрудненням гирлової зони інфекційного та неінфекційного характеру і визначено пріоритетний характер інфекційного забруднення поверхневих джерел водопостачання гирлової зони;

- доведено причинно-наслідковий зв'язок між погіршенням якості питної води при централізованому та децентралізованому водопостачанні та поширеністю, інфекційної (пріоритетна) та неінфекційної захворюваності населення Українського Придунав'я;

- встановлено «плямовий» та персистувальний характер забруднення водних об'єктів гирлової зони, що є типовою ознакою чисельності місць скидання, різноманіття біологічного та хімічного складу стічних вод джерел забруднення, а також санітарно-технічних особливостей водойм та місць водозабору;

- визначено об'єктивні критерії медико-біологічної безпеки води для населення Українського Придунав'я. Доведено, що критеріальними показниками захворюваності населення, пов'язаної із водним чинником, є: сумарний показник гострих кишкових захворювань; розповсюдженість ентеритів та інших гострих кишкових інфекцій серед дітей та гастроентероколітів серед дорослих; розповсюдженість інфекційних та паразитарних хвороб серед дорослих та дітей першого року життя; розповсюдженість кишкових інфекції серед дітей першого року життя.

- встановлено причинно-наслідковий зв'язок масованого і тривалого антропогенного забруднення поверхневих джерел водопостачання, низької ефективності очищення та знезараження поверхневих та стічних вод із розповсюдженням серед населення Українського Придунав'я конгрегаційних кишкових інфекцій по всіх групах хвороб (за винятком вірусного гепатиту А).

- науково обґрунтовано на основі математичного моделювання систему гігієнічних заходів з медико-біологічної безпеки, попередження та мінімізації ризику розповсюдження інфекційних та неінфекційних хвороб серед населення гирлових зон Чорноморського узбережжя України, яка ґрунтується на методичних принципах оцінки та прогнозування санітарного стану водних об'єктів господарсько-питного водопостачання та ефективних методах її очистки та знезараження.

- одержано нові наукові дані щодо загальних закономірностей та особливостей структурно-функціональних та метаболічних змін донозологічного та патологічного характеру в організмі лабораторних тварин, які розвиваються внаслідок споживання води з забруднених джерел господарсько-питного водопостачання (виражена інтоксикація, схильність до запальних реакцій, дистрофічні процеси в органах та тканинах, зниження активності системи антиоксидантного захисту, пригнічення білоксинтезуючої функції печінки, інактивація гуморальної складової імунної відповіді на тлі аутоімунних реакцій), що є безпосереднім наслідком сполученої дії шкідливих сполук переважно антропогенного походження: продуктів життєдіяльності ціанобактерій (ціанотоксини), ксенобіотиків та токсичних продуктів розпаду органічних сполук;

- встановлено, що ступінь різноманітності біоценозу вірусів у питній воді є об'єктивною ознакою забруднення джерел водопостачання стічно-фекальними водами та недостатнього знезараження питної води. У водних біоценозах гирлових зон домінантною компонентою є АВ, субдомінантною - РВ та РеВ, мінорною - вірус гепатиту А та ЕВ;

- науково обґрунтовано використання мікробної тест-системи Sаlтопеllа typhimurium ТА 98 для оцінки токсичності та мутагенної активності води. Доведено, що різноманіття біологічних відгуків досліджуваної тест-системи є наслідком масованого, тривалого та поєднаного за своїм характером антропогенного забруднення водоймищ гирлової зони. Максимальні показники токсичності води обумовлені сприятливими умовами для накопичення токсинів, мутагенів та наявністю органічних сполук з великим негативним біологічним потенціалом. Тест-система є надійним засобом моніторингу якості води.

Удосконалено:

- характеристики складових антропогенного забруднення джерел водопостачання, якими є: 1) вміст у воді неорганічного азоту (прогностичний показник евтрофікації водойм та деградації природних водних екосистем); 2) рівень забруднення води загальним органічним вуглецем (ознака масованого та тривалого забруднення водойм); 3) наявність та кількісні показники патогенної та умовно-патогенної мікрофлори; 4) наявність АВ та РВ (типові вірусні контамінанти водних об'єктів); 5) контамінація води ооцистами Сrурtоsporidiит sрр. (ознака персистувальних джерел забруднення неочищеними стічними водами); 6) масове розмноження ціанобактерій, які є продуцентами отруйних ціанотоксинів; 7) ризик розмноження певного кола патогенних мікроорганізмів (холерних вібріонів, легіонел, збудників туляремії та лептоспірозу); 8) наявність та вміст у воді ксенобіотиків (феноли, пестициди, нафтопродукти та ін.).

- пріоритетність гігієнічних критеріїв шкідливості при нормуванні якості води поверхневих водойм гирлової зони. Запропоновано санітарно-гігієнічні та токсиколого-гігієнічні критерії медико-біологічної безпеки води водних об'єктів гирлової зони стосовно їхньої відповідності санітарним вимогам до централізованого та децентралізованого водопостачання за показниками хімічної та біологічної контамінації, гострої та хронічної токсичності та мутагенної активності води.

Набуло подальшого розвитку:

- обґрунтування медико-біологічної безпечності та доцільності використання діоксиду хлору (на відміну від хлору, який у сполученні із органічними речовинами води утворює токсичні та мутагенні похідні) для цілей знезараження води з джерел господарсько-питного водопостачання гирлових зон морського узбережжя, оптимізації умов транспортування та зберігання води. Підтверджена найбільш оптимальна технологічна схема знезараження питної води з поверхневих джерел водопостачання, яка послідовно передбачає: передокислення води діоксидом хлору (у тому числі з використанням його порошкових препаратів), коагуляцію, фільтрування та постзнезараження води хлором.

Теоретичне значення отриманих результатів дослідження полягає в суттєвому розширенні сучасних уявлень про загальні закономірності формування медико-біологічної безпеки водних об'єктів зони екологічної кризи, яка будується на методичних принципах оцінки, прогнозування, управління та зворотного зв'язку; встановленні причинно-наслідкових критеріально значущих зв'язків чинників ризику, пов'язаних з антропогенним забрудненням гирлових зон Чорноморського узбережжя із станом здоров'я населення регіону, структурно-функціональними та метаболічними змінами в організмі донозологічного та патологічного характеру; мінімізації цих ризиків шляхом впровадження інноваційних методів керування якістю питної води через єдину систему санітарної охорони водойм, моніторинг та покращення якості води.

Практична значення одержаних результатів. полягає у науковому забезпеченні управлінських рішень, розробці системи організаційних заходів та впровадженні інноваційних методів оцінки якості води у практику роботи органів санітарно-епідеміологічних служб Півдня України з метою попередження негативного впливу на здоров'я населення чинників антропогенного забруднення джерел водопостачання гирлових зон рік Дунай, Південний Буг, Дніпро.

У роботу Дунайського басейнового управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України впроваджено: 1) розширення моніторингу якості води поверхневих джерел Українського Придунав'я за додатковим показником вмісту поліхлорованих біфенілів (ПХБ) (акт впровадження від 01.02.2016); 2) розширення моніторингу якості води поверхневих джерел Українського Придунав'я за додатковим показником вмісту поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) (акт впровадження від 01.02.2016); 3) розширення моніторингу якості води поверхневих джерел Українського Придунав'я за додатковим показником вмісту загального органічного вуглецю (акт впровадження від 01.02.2016); 4) розширення моніторингу якості води поверхневих джерел Українського Придунав'я за додатковим показником вмісту хлорорганічних пестицидів (ХОП) (акт впровадження від 01.02.2016).

У практику роботи санітарно-епідеміологічних служб Одеської, Миколаївської та Херсонської областей впроваджено: 1) інноваційний метод оцінки токсичності та мутагенної активності з використанням мікробної тест-системи Sаlтопеllа typhimurium ТА 98, який є надійним засобом моніторингу якості води та має прогностичне значення для оцінки медико-біологічної безпеки води поверхневих джерел господарсько-питного водопостачання (акти впровадження від 29.01.2016, від 07.03.2016, від 06.04.2016); 2) метод оцінки ризику антропогенного забруднення поверхневих джерел господарсько-питного водопостачання на підставі критеріїв медико-біологічної безпеки для здоров'я населення (акти впровадження від 29.01.2016, від 07.03.2016, від 06.04.2016); 3) алгоритм впливу води поверхневих водойм як фактора ризику для здоров'я населення (акти впровадження від 29.01.2016, від 07.03.2016, від 06.04.2016); 4) узагальнена, агрегована оцінка якості води, яку використовують для питних і господарсько-побутових потреб (акти впровадження від 29.01.2016, від 07.03.2016, від 06.04.2016).

У навчальний процес вищих навчальних медичних закладів України (Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Одеський національний медичний університет, Харківський національний медичний університет, Вінницький медичний університет ім. М. І. Пирогова, ДЗ «Дніпропетровська медична академія», Івано-Франківський медичний університет, Українська медична стоматологічна академія) впроваджено наступні пропозиції: 1) метод оцінки ризику антропогенного забруднення поверхневих джерел господарсько-питного водопостачання на підставі критеріїв медико-біологічної безпеки для здоров'я населення (акти впроваджень від 12.03.2016, від 01.02.2016, від 16.03.2016, від 10.03.2016, від 26.02.2016, від 01.04.2016, від 10.03.2016); 2) метод оцінки токсичності та мутагенної активності з використанням мікробної тест-системи Sаlтопеllа typhimurium ТА 98 (акти впроваджень від 12.03.2016, від 01.02.2016, від 16.03.2016, від 10.03.2016, від 26.02.2016, від 01.04.2016, від 10.03.2016); 3) загальні закономірності та особливості структурно-функціональних та метаболічних змін в організмі лабораторних тварин внаслідок споживання денатурованої води (акти впроваджень від 12.03.2016, від 01.02.2016, від 16.03.2016, від 10.03.2016, від 26.02.2016, від 01.04.2016, від 10.03.2016).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідались: на науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України», Десятих та Одинадцятих Марзєєвських читаннях (9-10 жовтня 2014 р. та 8-9 жовтня 2015 р.); XIII та XIV читаннях ім. В. В. Підвисоцького (м. Одеса, 9-20 червня 2014, 27-28 травня 2015); Міжнародній науково-практичній конференції «Мікроелементи в медицині, ветеринарії, харчуванні: перспективи співробітництва і розвитку» (м. Одеса, 24 -26 вересня 2014); першому науково-практичному семінарі «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування» (м. Трускавець, 10-14 листопада 2014); науково-практичній конференції «Довкілля і здоров'я» (м. Тернопіль, 23 квітня 2015); 12-й науково-практичній щорічній конференції з міжнародною участю, приуроченої до дня науки та 105-річчя Г. С. Мосінга, «Сучасні проблеми епідеміології, мікробіології, гігієни та туберкульозу» (м. Львів, 21-22 травня 2015); семінарі «Ризики та загрози джерел забруднення (на прикладі Нижньодунайського регіону)» (м. Одеса, 29 травня 2015); III міжнародному конгресі «Медицина транспорту-2015» (м. Одеса, 15-17 вересня 2015); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми водопостачання та водовідведення. Вода-2015», присвяченій 85-річчю Одеської державної академії будівництва та архітектури та 50-річчю кафедри водопостачання (м. Одеса, 9-11 вересня 2015); Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи майбутнього та реалії сьогодення в технологіях водопідготовки» (м. Київ, 18-19 листопада 2015); Міжнародній науково-технічній конференції «Стан і перспективи харчової науки та промисловості», присвяченій 20-річчю заснування кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ імені Івана Пулюя (м. Тернопіль, 8-9 жовтня 2015); науково-практичній конференції «Актуальні інфекційні захворювання. Клініка, діагностика, лікування та профілактика» (м. Київ, 26-27 листопада 2015).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 63 наукових праці, 36 з яких відображають основні наукові результати (28 статей у фахових наукових виданнях України та 8 - у іноземних фахових виданнях), 23 - праці апробаційного характеру, 4 - додатково представляють наукові результати дослідження в інших виданнях.

біологічний гігієнічний забруднення водопостачання

Розділ 1. Медико-біологічна безпека водного фактору: сучасний стан проблеми (огляд літератури)

1.1 Проблема антропогенного забруднення води та перспективи її вирішення

Забруднення води - головна глобальна проблема, яка потребує ретельної оцінки та перегляду системи використання водних ресурсів на всіх рівнях (від міжнародного до окремих водоносних горизонтів та колодязів). Вооз впродовж останніх десятиліть неодноразово наголошувала, що забруднення води є провідною глобальною причиною хвороб і летальних випадків [14-16]. Число останніх складає 14 000 осіб щодобово [17, 18]. В Індії близько 580 осіб помирає щодня від воднообумовлених хвороб. Приблизно 90 % води у містах Китаю забруднені, а у 500 000 китайців відсутній доступ до безпечної питної води. Розвинені країни також продовжують боротьбу з проблемами забруднення. Наприклад, у новій національній доповіді щодо якості води у Сполучених Штатах 45 % річкового стоку, 47 % озер та 32 % заток та естуаріїв класифіковані як забруднені.

В керівництвах ВООЗ щодо якості питної води [14-16] наголошується: «Інфекційні хвороби, викликані патогенними бактеріями, вірусами і паразитами (наприклад, найпростішими та гельмінтами) - найбільш загальний і широко розповсюджений ризик здоров'ю, пов'язаний з питною водою. Збиток здоров'ю визначається серйозністю хвороб, обумовлених інфекційними агентами, їх інфекційною здатністю і впливом на населення».

Там же [14-16] акцентується увага на різноманітності хімічного забруднення води. До джерел такого забруднення віднесені природні фактори (геологічна специфіка, грунти, клімат), промислові чинники (переробна галузь, стічні води, осади стічних вод, витоки палива, міські зливові стоки), сільськогосподарські (добрива, засоби інтенсифікації тваринництва, пестициди, гербіциди); побічні продукти дезинфекції та сполуки, які утворюються у результаті контакту з матеріалом труб; ціанобактерії, джерелом яких є евтрофіковані водойми.

Останнім часом наголошується на актуальності стійких органічних забруднювачів, до яких віднесено хлороорганічні пестициди (ХОП), поліхлоровані біфеніли (ПХБ), поліцікличні ароматичні вуглеводні (ПАВ), та так звані небезпечні забруднювачі, до складу яких входять антибіотики, гормони, нестероїдні протизапальні засоби тощо, застосування яких у медицині та побуті зростає, що впливає на стан гідробіоти від китів та риб до морських бактерій.

У природній і питній воді, що відповідає стандартним вимогам, містяться віруси, найпростіші і водорості у комбінації з незначною кількістю бактеріальної флори. Наявність у бактерій антилізоцимної і антикомплементарної активності свідчить про їхній високий персистентний потенціал. Враховуючи, що фактори персистенції в умовно-патогенних і патогенних для людини бактерій відносять до факторів малої патогенності, слід визнати, що виявлення подібних штамів свідчить про низьку санітарну якість води [19].

Звідси випливає принципово важливий методологічний висновок про необхідність використання, поряд з кількісними параметрами, якісних характеристик (визначення персистентних властивостей мікрофлори), що підвищить надійність санітарно-мікробіологічної оцінки якості питної води. З іншого боку, це вимагає введення нових підходів як до процесу водопідготовки, так і до оцінки якості питної води. При розробці мікробіологічних критеріїв оцінки безпеки питного водопостачання необхідно враховувати симбіотичні зв'язки санітарно-показових бактерій з водоростями і найпростішими, що забезпечує виживання патогенів у природному середовищі і зумовлює погіршення санітарних показників питної води [19].

Відомо, що основними причинами біологічного забруднення водних об'єктів є нестабільна і неефективна робота очисних споруд (із застосуванням традиційного хлорування) і відсутність у них бар'єрної функції для вірусів, грибів і навіть бактерій. На думку авторів, порушення екологічної рівноваги в існуючій системі “повітря - вода - земля” приводить до зміни біологічних властивостей представників мікросвіту, що відрізняються стійкістю до агресивного середовища і адаптивними властивостями до екстремальних факторів. Таким чином створюються умови для виниканення нових патогенів [20].

Аналіз ситуації з якістю водопостачання населення дозволяє розцінювати епідеміолого - гігієнічний стан питних вод як несприятливий, а розробку ефективних засобів для знезараження води як завдання актуальне та значиме [21].

Останнім часом особливого значення набувають так звані опортуністичні патогени, які викликають хвороби у людей зі зниженими місцевими або загальними імунними механізмами захисту: літні і підлітки, пацієнти з опіками або великими ранами, особи, що одержують імуносупрессивну терапію або із придбаним синдромом імуннодефіциту (СНІД). Якщо вода, яка використовується такими людьми для пиття або купання, містить достатні кількості цих мікроорганізмів, останні можуть викликати різні інфекції шкіри і слизових оболонок очей, вуха, носа і горла. Такими агентами є Pseudomonas aeruginosa і різновиди Flavobacterium, Acinetobacter, Klebsiella, Serratia, Aeromonas і нетубуркульозні мікобактерії [14, 15].

Аналіз проблеми водно-обумовлених інфекцій [8, 22] показав, що дотепер вона не вирішена.

На думку T.E. Ford [23], реалізація мікробіологічної безпеки води повинна включати наступне:

· Реалістична оцінка води. Це вимагає впровадження освітніх програм з акцентом на цінність і обмеженість води як ресурсу.

· Оптимізація систем спостереження. Відомості про квоту водних захворювань постійно занижуються, а системи спостереження неадекватні. Дослідження та огляди необхідні для забезпечення більш ясного розуміння питомої ваги захворювань, викликаних забрудненої водою і у розвинених, і в країнах, що розвиваються.

· Оптимізація обробки води. Необхідні такі підходи до обробки води, які мінімізують селекцію стійкого до обробки патогена, утворення біоплівок і побічних продуктів дезінфекції.

· Оптимізація контролю. Необхідний рентабельний, патогено-специфічний контроль для оцінки ризику і у розвинених, і в країнах, що розвиваються.

· Нові захворювання. Удосконалення методів, включаючи моделі прогнозної оцінки для розпізнавання умов, які приводять до появи хвороби.

· Оцінка ризику. Оптимізація методик оцінки ризику для моделювання зараження і забезпечення реалістичних оцінок інфекційності водних патогенів.

· Сприйнятливість населення. Необхідне краще розуміння ролі усе більш і більш сприйнятливих категорій населення в передачі і збереженні водних захворювань.

· Глобальні проблеми. Скорочення квоти водних захворювань і ризиків появи нових хвороб вимагає розробки і динамічного вдосконалювання Активної системи спостереження в глобальному масштабі, наприклад, з використанням діалогової системи Promed.

Автор підкреслює, що міжнародне співтовариство повинно бути готове забезпечити швидке реагування поза політичниими кордонами, тому що для епідемій, у тому числі водно-обумовлених, кордонів не існує.

Слід також зазначити істотні недоліки методу санітарно - бактеріологічного аналізу водопровідної хлорованої води [24], оскільки в даному випадку не враховується сублетальність впливу несприятливих факторів і, особливо, хлору, який використовують для знезараження води. Ці бактерії можна виявити тільки на модифікованих живильних середовищах, що дозволяє одержати додаткову інформацію в 20% - 80 % проб досліджуваної води. Окрім цього, подовження інкубації до 48 годин із застосуванням звичайного стандартного середовища Ендо дозволило майже в 2 рази збільшити число проб води з наявністю БГКП.

Пізніше обґрунтувано недостатню надійність коліформних бактерій і ентерококів у визначенні ступеню епідемічної безпеки водокористування щодо сальмонел і умовно-патогенних мікроорганізмів [25]. Це ж стосується висновку щодо недоцільності розглядати колі-фаги як санітарно-показовий критерій епідемічної безпеки води щодо ентеровірусів [26, 27].

У певних умовах метаболічного стресу (наприклад, при дефіциті живильних речовин) бактеріальні клітини можуть входити в Vbnc-стан. Це особлива і, напевно, найбільш розповсюджена форма існування мікробіоти. Ця абревіатура розшифровується як Viable, But Non Culturable - життєздатні, але такі, що не культивуються. У цьому стані клітини не ростуть на стандартних живильних середовищах, але зберігають певні ознаки живих клітин, зокрема, дихальну активність і поглинання субстрату. Передбачається, що VBNC - стан є особливою «стратегією виживання», і визнається, що велика кількість видів бактерій, у тому числі патогенні бактерії і бактерії-індикатори, входять в VBNC-стан у лабораторних або польових умовах [28].

Як встановлено у роботі [29], збудник легіонельозу Legionella pneumophila у VBNC- стані під впливом монохлораміну може синтезувати декілька протеїнів (4 із 9), які є факторами вірулентності цього мікроорганізму.

Констатовано здатність бактерій відновлювати культурабельність після хлорування на середовищі R2A [30]. Є певні підстави припустити, що хлор у залишкових концентраціях у комплексі з іншими факторами проявляє стимулюючий вплив на ріст водних патогенів і є додатковим внеском у персистенцію їх циркуляції у водному середовищі і питній воді [31]. Це узгоджується з даними літератури про експресію синтезу білків, залучених у клітинні механізми захисту проти окисного стресу, у результаті чого формується адаптація або резистентність до хлору у Legionella pneumophila [32], Escherichia coli O157:H7 [33] і Salmonella enterica Enteriditis і Typhimurium [34].

Особливу роль у процесах персистенції мікроорганізмів у водному середовищі відіграють біоплівки. Згідно з теорією біоплівок J. W. Costerton [35] більшість бактерій розмножується в матриці - біоплівці на поверхні у всіх водних екосистемах, при цьому такі бактеріальні клітини принципово відрізняються від їхніх планктонних (таких, що перебувають у зваженому стані) аналогів. Теорія біоплівок грунтується, головним чином, на даних мікробіологічних досліджень природних водних екосистем. Встановлено, що більш ніж 99,9 % бактерій ростуть у біоплівках на широкій різноманітності поверхонь. Ця перевага біоплівок встановлена для всіх природних екосистем, крім підземних вод глибокого залягання і глибин океанів, і ці бактеріальні популяції визначають більшість процесів у цих екосистемах.

Біоплівки формуються на внутрішніх поверхнях труб систем водопостачання, фільтрації та очищення води, у системах водяного охолодження виробничого циклу або систем кондиціювання повітря тощо. Біоплівка є особливою екологічною нішею, яка надзвичайно сприятлива для розмноження мікроорганізмів. Це обумовлено формуванням особливого полісахаридного шару, який у сукупності з іншими продуктами життєдіяльності мікроорганізмів утворює матрикс, що забезпечує бактеріям захист від несприятливих факторів навколишнього середовища.

Передбачається, що при утворенні біоплівок у багатьох бактерій відбувається перемикання систем метаболізму від вільноживучого до організованого, «суспільного» способу життя, більш характерного для багатоклітинних організмів; при цьому спостерігається обмін хімічними сигналами між мікроорганізмами в межах одного виду та між видами [36].

Висока стійкість біоплівок до зовнішніх впливів пояснюється також наявністю в них високорезистентних бактерій - персистерів: персистери, що вижили, відновлюють вихідну популяцію біоплівки. Персистери -- це альтруїстичні клітини, що жертвують швидким розмноженням заради виживання популяції родинних клітин у присутності летальних факторів. Дослідження показали, що проблеми видалення біоплівок значною мірою визначаються наявністю в них персистерів [37].

В огляді [38] критично оцінені сучасні доступні методи та підходи до характеристики мікробних популяцій, включаючи планктонні і біоплівкові форми. Дослідження біоплівок автори вважають особливо важливим, оскільки вони відіграють провідну роль у процесах і взаємодіях, що відбуваються в стінці водопровідної труби.

Ця проблема докладно проаналізована у монографіях [39, 40]. Мікроорганізми, що утворюють обростання внутрішніх поверхонь водоводів у системах транспортування питної води, не тільки негативно впливають на її якість, але й беруть активну участь у руйнівних корозійних процесах. Руйнування металевих труб за участю бактерій іде в багато разів швидше, чим при електрохімічному процесі корозії. У деяких випадках у результаті біоелектрохімічної корозії прорив труб відбувається вже через 10-14 місяців з початку їх експлуатації. Особливо часто такі явища спостерігаються в системах водопостачання з підземними джерелами.

В іншому огляді [41] представлена оновлена інформація про традиційні та альтернативні індикаторні мікроорганізми з перевагами і недоліками у контролі воднообумовлених ризиків здоров'ю, запропоновані звичайні і молекулярні методи ідентифікації індикаторних і патогенних мікроорганізмів у водному середовищі. На думку авторів ВООЗ слід розробити кращі підходи в оцінці вимог до безпечної питної води для всього людства, оскільки це один з головних викликів 21-ого сторіччя.

Слід зазначити, що природа мікробних контамінантів водопровідних вод дотепер повністю не вивчена. У роботі [42] виконано секвенування бактерій, виділених з води систем водопостачання 17 міст між ріками Арканзас і Місісіпі (США). Майже 98 % бактерій належали до 5 типів: Proteobacteria (35 %), Cyanobacteria (29 %, включаючи хлоропласти), Actinobacteria (24 %, з яких 85 % були Mycobacterium spp.). Firmicutes (6 %) і Bacteroidetes (3,4 %). Автори відзначають, що Cyanobacteria і хлоропласти були подібні для всіх систем водопостачання незалежно від вихідного типу води. Така подібність може бути наслідком селективного впливу хлорування і загальних умов транспортування води по трубопроводах.

Використання моделі DPSEEA (Driving Force-Pressure-State-Exposure-Effect-Action) дозволило дослідити зв'язок між водно-обумовленими хворобами і їх значними рушійними силами. Вибрана група рушійних сил включає приріст населення, сільське господарство, інфраструктуру (дамби та іригація) і зміна клімату. Також враховується стан охорони здоров'я. Очистка води є широко застосованим і ефективним методом контролю більшості пов'язаних з водою досліджених хвороб. В остаточному підсумку, каркаси DPSEEA пропонують платформу для компонентів здоров'я населення і стану навколишнього середовища [43]. На думку автора [8], застосування саме цієї моделі є необхідним для визначення індикаторів і моніторингу виконання планів в сфері гігієни довкілля.

Огляд Європейської Федерації Національних Асоціацій Послуг Води і Стічних вод (EUREAU) охоплював 73 % населення Європи. Головними джерелами є ґрунтові і поверхневі водозабори (> 90 %). Усього 59 % поставок питної води пов'язані з відсутністю обробки або звичайною обробкою, у той час як 12 % питної води не дезінфікується. Основні виклики європейському сектору питної води - забруднення вододжерел небезпечними речовинами, відсутність дезінфекції і потенційне формування побічних продуктів дезінфекції. Ці виклики спричиняють потреби введення Водних Планів Безпеки для дотримання нормативної якості питної води і оптимізації процесів дезінфекції [44].

1.2 Аналіз проблеми біологічної контамінації води

Сьогодні накопичений достатній масив даних про взаємозв'язок питної води і інфекційними хворобами [6, 22]. Перше підтвердження цьому датується 1848 роком, коли John Snow пояснив епідемію холери в Лондоні недостатнім водопостачанням, оптимізація якого, за його рекомендацією, дозволила мінімізувати наслідки цієї особливо небезпечної інфекції для населення [45].

В 1998 році робоча група ВООЗ по безпечній питній воді рекомендувала «міжнародну координацію для поліпшеного нагляду і дослідження спалахів». У липні 2000 року група експертів під патронатом уряду Великобританії підготувала заключний звіт, що одержав назву "Методи констатації взаємозв'язки питної води і інфекційними захворюваннями" [45].

...

Страница:

диссертация "Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я" скачать

Подобные документы

Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009
Обґрунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики сімейної медицини
Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.

автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009
Первинна медико-санітарна допомога
Законодавство України про охорону здоров`я в частині організації та надання первинної медико-санітарної допомоги. Структура системи охорони здоров`я – види медико-санітарної допомоги. Проект впровадження удосконалення ПМСД в Онуфріївському районі.

дипломная работа [981,4 K], добавлен 11.06.2012
Порушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикаційПорушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій
Вміст свинцю в крові, аорті, печінці, серці та нирках щурів після введення ацетату свинцю. Зміни показників обміну оксиду азоту в організмі дослідних тварин. Вплив свинцю на скоротливу функцію судинної стінки на препаратах ізольованого сегменту аорти.

автореферат [49,0 K], добавлен 10.04.2009
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Методи візуалізації в медицині. Ендоскопія
Огляд біологічної складової біотехнічної системи. Види медичної ендоскопії - оглядова, біопсійна і операційна. Опис кабінету ендоскопії. Опис ендоскопу та обробка біозображень. Принцип побудови оптичної, спостерігаючої та освітлювальної системи ендоскопа.

курсовая работа [788,8 K], добавлен 09.01.2017
Багатофакторна система реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарду
Медико-соціальні фактори ризику гострого інфаркту міокарда. Ефективність чинних технологій медичної допомоги в післяінфарктному періоді і змін психофізіологічного статусу хворого у залежності від тяжкості перебігу захворювання, прогнозування інвалідності.

автореферат [279,5 K], добавлен 07.03.2009
Науково-методичне обґрунтування організації медико-соціального забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі чорнобильської катастрофи)
Радіобіологічний наслідок щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС. Індукований патоморфоз захворювань, його клініко-морфологічні відповідності стосовно найпоширеніших недуг. Медико-соціальні заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

автореферат [72,0 K], добавлен 04.04.2009
СНІД як медико-соціальна проблема
Історичні відомості та теорії походження СНІДу. Роль імунної системи для здоров'я людини, поняття вірусу імунодефіциту, нові його варіанти. Етіологія та патогенез СНІДу. Характеристика шляхів зараження, профілактики зараження та підтримки ВІЛ–інфікованих.

курсовая работа [56,9 K], добавлен 18.12.2010
Медико-генетическое консультирование беременных
Показания для направления семьи в медико-генетическую консультацию. Дородовая диагностика наследственных заболеваний. Изучение этапов составления медико-генетического прогноза. Оценка тяжести медицинских и социальных последствий предполагаемой аномалии.

презентация [6,5 M], добавлен 03.03.2014
Клініко-морфологічна характеристика серцево-судинної системи та медико-соціальна реабілітація хворих на цукровий діабет 2 типу
Медико-соціальне значення, традиційні принципи терапії цукрового діабету, рання діагностика, первинна та вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень. Комплексна оцінка клініко-біохімічних та інструментальних методів досліджень хворих на діабет.

автореферат [65,6 K], добавлен 05.02.2009
Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень
Вплив змін у умовах виробничого середовища та трудового процесу на захворюваність диспетчерів ЄЦК і на станційних дільницях при порівняльному аналізі. Засоби організації медико–профілактичного забезпечення оптимізації виробничої діяльності диспетчерів.

автореферат [41,1 K], добавлен 02.04.2009
Медико-генетическое консультирование беременных
Задачи медико-генетического консультирования. Составление генетического прогноза. Расчеты генетического риска. Оценка тяжести медицинских и социальных последствий предполагаемой аномалии. Показания для направления семьи в медико-генетическую консультацию.

презентация [6,6 M], добавлен 13.11.2014
Принятие решения при проведении медико-социальной экспертизы
Федеральные государственные учреждения медико-социальной экспертизы, их права и обязанности, сфера полномочий. Направление на медико-социальную экспертизу, порядок ее проведения и принятие решения. Признание гражданина инвалидом, переосвидетельствование.

курсовая работа [42,9 K], добавлен 18.11.2013
Медико-социальная экспертиза и реабилитация лиц с заболеваниями зрения
Анализ сущности медико-социальной экспертизы и реабилитации лиц с патологией органа зрения, которая базируется на отечественной концепции инвалидности и общих позициях медико-социальной экспертизы. Правила проведения и перечень обязательных обследований.

контрольная работа [132,9 K], добавлен 15.09.2010
Современные достижения и тенденции развития приборов и аппаратов для научной и практической дисциплины
Система методов медико-биологических исследований. Электрофизиологические, фотометрические методы. Основные группы медицинских электронных приборов и аппаратов. Структурная схема съема, передачи и регистрации медико-биологической информации.

реферат [26,3 K], добавлен 11.12.2008
Медико-социальная экспертиза степени утраты трудоспособности
Установление инвалидности и определение ее степени как государственная услуга оказываемая учреждениями Медико-социальной экспертизы (МСЭ). Полномочия и функции МСЭ. Нормативная база проведения медико-социальной экспертизы утраты работоспособности.

контрольная работа [24,0 K], добавлен 19.01.2014
Наукове обґрунтування медикаментозного забезпечення військовослужбовців на основі концепції логістичного управління
Аналіз застосування методів логістики в організації забезпечення військовослужбовців в Україні, обґрунтування методичних підходів. Розробка медичних підходів до проектування розподільної підсистеми системи медикаментозного забезпечення військових.

автореферат [34,1 K], добавлен 04.04.2009
Медико–социальная помощь лицам перенесшим инфаркт миокарда
Проблемы лиц, перенесших инфаркт миокарда. Мероприятия медико-социальной реабилитации, адаптации, психологической разгрузки и защиты. Особенности медико-социальной помощи лицам, перенесшим инфаркт миокарда.

курсовая работа [35,6 K], добавлен 11.08.2007

Другие документы, подобные "Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.