Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я

Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я

Обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлових зон морського узбережжя шляхом гігієнічної оцінки, прогнозування та профілактики несприятливого впливу чинників антропогенного забруднення поверхневих джерел господарсько-питного водопостачання.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	26.06.2018
Размер файла	4,2 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Дослідження умовно-патогенної та патогенної мікрофлори поверхневих джерел водопосточання

В ході дослідження визначали загальне мікробне число (ЗМЧ), індекс лактозо-позитивних кишкових паличок (ЛКП), індекс ентерококу, наявність патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів (ПМ/УПМ). Для ідентифікації мікроорганізмів використовували загальновідомі комерційні поживні середовища: лужний агар, лужний агар з 3% NaCl, FT агар, середовище елективне для виділення легіонел (СЕЛ), середовища тіогліколеве, Ендо, Сабуро, Кліглера, Гіса, АГВ, поживний агар для культивування мікроорганізмів (СПА), елективний сольовий агар, м'ясо-пептоний бульон (МПБ) с 1% глюкози. Також застосовували системи індикаторні паперові (СІП), сироватки аглютинуючі типові холерні, полівалентні ешеріхіозні та сальмонельозні (АВСDE) адсорбовані для РА, аглютинуючі адсорбовані О полівалентні сальмонельозні рідких груп; набори реагентів для виявлення ДНК Legionella pneumophila в біологічному матеріалі та об'єктах навколишнього середовища методом ПЛР «АмпліСенс Legionella pneumophila - FL».

Паралельно досліджували зразки води на наявність збудника туляремії біологічним методом: після попередньої концентрації через мембрані фільтри № 2 заражали білих мишей.

Для ампліфікації, при дослідженні методом ПЛР, використовували ампліфікатори «Rotor-Gene» 6000 та «Сorbett Research» (Австралія) в режимі реального часу. Виділені мікроорганізми ідентифікували згідно класифікації Bergey, відповідно інструктивно-методичних документів і даних сучасної літератури [234-240].

В експериментах із оцінки виживаності збудника туляремії у воді водойм використовували живий вакцинний штам Francisella tularensis 15 Г. Готували суспензію мікробної культури концентрацією 10⁹ КУО/см³ та титрували до 4-х кінцевих концентрацій - 10, 10², 10³, 10⁴КУО/см³на воді зразків 3, 5, 7, 9, 10, 14. Воду використовували в нативному виді, без попередньої обробки. ПЛР проводили з використанням набору для ампліфікації Freeze-Dried Reagents Kit (Idacho Technology). Ампліфікацію та детекцію проводили згідно інструкції на приладі R.A.P.I.D. LT Idacho Technology Instrument.

Аналогічні дослідження проведені для Leptospira spр. (серовар L. icterohaemorrhagiae). Проведено ПЛР у реальному часі для виявлення нуклеїнових кислот (НК) в різних концентраціях. В якості тест штаму використовували штам відповідного серовару лептоспір з філіалу національної колекції патогенних для людини мікроорганізмів, яка розташована на базі Державної установи «Український науково-дослідний протичумний інститут ім. І.І. Мєчнікова Міністерства охорони здоров'я України». Як відомо, L. icterohaemorrhagiae найбільш часто викликає інфекцію у людей. Виділення рибонуклеїнової кислоти (РНК) L. icterohaemorrhagiae здійснювали за допомогою «РИБО-золь-С». ПЛР проводили з використанням набору реагентів для проведення реакції зворотної транскрипції 16S РНК та ПЛР-ампліфікації кДНК патогенних геновидів лептоспір з гибридізаціонно-флуоресцентною детекцією в режимі «реального часу» «АмпліСенс Leptospira-FL». Ампліфікацію проводили згідно інструкції на приладі Rotor-Gene 6000.

Мікробіологічні дослідження кишкових вірусів в воді поверхневих водоймищ

У пробах води визначали аденовіруси (АВ), астровіруси (АстВ), ентеровіруси (ЕВ), каліцівіруси (КВ), вірус гепатиту А (ВГА), ротавіруси (РВ). Ідентифікацію вірусів проводили методом ПЛР за вимогами [241] з використанням відповідних тест-систем згідно з інструкціями на їхнє застосування.

Методи дослідження патогенних найпростіших та яєць гельмінтів у воді водойм

Дослідження паразитарної і гельмінтної контамінації води поверхневих водойм проводили згідно вимог відповідного методичного документа [242].

Бактеріологічні дослідження ціанобактерій

Ідентифікацію ціанобактерій проводили шляхом прямої мікроскопії краплі води за відповідною методикою [243]. Статистичну обробку проводили параметричними методами з використанням програмного забезпечення Excel 2010 (Microsoft Inc., США).

2.1.3 Епідеміологічні дослідження захворюваності населення гирлових зон

Методика оцінки захворюваності населення на кишкові інфекції

Інформацією із захворюваності населення кишковими інфекціями (гастроентероколіти встановленої етіології /ГВЕ/, гастроентероколіти невстановленої етіології /ГНЕ/, ВГА) служили звіти районних санепідемстанцій за період з 1999 по 2013 рр., що надходять у Головне управління державної санітарно-епідеміологічної служби в Одеській області.

Статистичну обробку проводили класичними методами [244]. Визначали середню величину показника, похибку і 95% довірчий інтервал (?₍₉₅₎).

Характер розподілу (рівномірне, випадкове, конгрегаційне) визначали за відповідною формулою.

Процентне співвідношення і 95% довірчі інтервали обчислювали за стандартними формулами. При малих вибірках розрахунки процентного відношення проводили по формулі Фишера. При оцінці та порівнянні відносної частки при показниках, рівних 0 % або 100 %, показник відносної частки обчислювали за формулою Ван дер Вардена.

Для порівняння двох альтернативних розподілів використовували критерій ². У цьому випадку достовірними вважалися значення ? 3,841, що відповідає помилці ?5 %, припустимій в медико-біологічних дослідженнях. При малих вибірках вірогідність відмінності розраховували за формулою Фішера: достовірними в цьому випадку вважали дані при похибці ? 1%.

Для обчислення ступеню різноманіття системи, як математичного вираження різноманітності структури і частоти зустрічальності компонентів, використовували формулу:

де I - показник ступеню різноманіття, p_i - імовірність зустрічальності кожного компонента (у відсотках, ділених на 100). Максимум середньої інформації означає нестійкий стан популяції, що міняє свій склад. Мінімум - рішуча перевага норми, рідкість варіантів і, отже, стійкість популяції. Цей же показник обчислювали і при оцінці різноманіття біоценозів через його застосовність у загальному виді для оцінки будь-яких гетерогенних систем.

Основні показники захворюваності та смертності різних категорій населення

Захворюваність населення по Одеській області, мм. Одеса, Ізмаїл та районів (Болградського, Ізмаїльського, Кілійського, Ренійського, Татарбунарського) у порівнянні із даними по районах та по області вивчали за звітами Комунальної установи «Одеський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» (КУ «ООІАЦМС») за 2004-2013 рр.

Досліджували наступні показники захворюванності у відносних величинах:

1. Захворюваність всього населення (на 100 тис. наявного населення): загальна захворюваність, інфекційні та паразитарні хвороби, новоутворення, хвороби крові та кровотворних органів, хвороби ендокринної системи, хвороби системи кровообігу, хвороби органів дихання, хвороби органів травлення.

2. Захворюваність підлітків у віці 15-17 років (на 10 тис. відповідного населення): загальна захворюваність, інфекційні та паразитарні хвороби, новоутворення, хвороби крові та кровотворних органів, хвороби ендокринної системи, хвороби системи кровообігу, хвороби органів дихання, хвороби органів травлення, вроджені аномалії.

3. Захворюваність дітей 1-го року життя (на 1 000 відповідного населення): загальна захворюваність, інфекційні та паразитарні хвороби, кишкові інфекції, хвороби крові та кровотворних органів, хвороби нервової системи та органів чуття, хвороби органів дихання, хвороби органів травлення, вроджені аномалії.

4. Захворюваність інфекційна дорослого населення (на 100 тис. наявного населення): дизентерія, інші сальмонельозні інфекції, гастроентероколіти (сума), гострі кишкові захворювання (сума), вірусний гепатит А.

5. Захворюваність інфекційна дітей у віці від 0-14 (на 100 тис. наявного населення): дизентерія, інші сальмонельозні інфекції, ентерити, викликані іншими встановленими збудниками, гострі кишкові захворювання (сума), гострі кишкові інфекції невстановлені, вірусний гепатит А.

Показники смертності населення вивчали за даними Статистичних щорічників Одеської області за 2005-2013 рр. за наступними коефіцієнтами.

1. Смертність дорослого населення (на 100 тис. наявного населення):

· Загальна смертність.

· Смертність від деяких інфекційних та паразитарних хвороб.

· Смертність від новоутворень.

· Смертність від хвороб системи кровообігу.

· Смертність від хвороб органів дихання.

· Смертність від хвороб органів травлення.

2. Смертність дітей у віці до 1 року (на 1000 народжених живими).

В процесі статистичної обробки матеріалу використовували критерій ² [244].

2.1.4 Використані методи фізіологічних, гематологічних, біохімічних, імунологічних та морфологічних досліджень

Експериментальні дослідження проведено на 30 білих щурах самицях лінії Вістар аутбредного розведення з масою тіла 150 - 200 г. Під час всього періоду досліду тварини знаходились на постійному стандартному харчовому та питному режимі в умовах утримання їх у віварії Державної установи «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України» з урахуванням відповідних вимог [245, 246]. Тварин виводили із експерименту шляхом декапітації під ефірним наркозом. Дослідження над тваринами проводились згідно існуючих правових документів [247, 248].

Експериментальні дані порівнювали з подібними показниками інтактних щурів (контрольна група). Щурів було поділено на 2 групи. Перша -- контрольна група порівняння (12 інтактних тварин). Тварини другої (дослідної) групи (18 тварин) вживали воду озер Кагул, Ялпуг, Катлабух у режимі ad libera (вільного доступу). Тривалість експерименту склала 30 діб.

Досліджували наступні параметри: функціональний стан центральної та вегетативної нервової системи у приладі «відкрите поле», функціональна активності ЦНС (тіопенталова проба), показники периферичної крові (еритроцити, гемоглобін, кольоровий показник, ШОЕ, лейкоцити, лімфоцити, нейтрофіли, ацидофіли, моноцити), стан імунітету (циркулюючі імунні комплекси /ЦІК/, гетерогенні антитіла /ГА/), антитіла печінки, антитіла мозку), стан функціональної активності нирок, стан печінкового метаболізму (аланінтрансфераза /АлТ/, аспартаттрансфераза /АсТ/, тимолова проба, малоновий діальдегід /МДА/, каталаза) та структурно-функціональні зміни у внутрішніх органах (шлунку, печінці, селезінці, нирках, головному мозку).

Функціональний стан центральної нервової системи (ЦНС) та вегетативної нервової системи (ВНС) досліджували у тесті «відкрите поле». Стан ЦНС характеризували за співвідношенням орієнтувально-дослідницької поведінки (ОДП) та рівнем емоційної активності (ЕА) тварин.

ОДП включав в собі кількість занурювань у норки та кількість вертикальних стійок, як пізнавальний компонент, а також кількість перетнутих квадратів як показних рухової активності.

ЕА тварин визначали за співвідношенням числа та тривалості (у сек.) грумінгу (косметична поведінка), кількістю болюсів (дефекації та урінації).

Кількість виходів у центр займала проміжне положення між ОДП та рівнем емоційного стану тварини.

Тест «відкрите поле» є прогностичним критерієм стану ЦНС та ВНС. Переміщення тварини (щура) в нове місце веде до виникнення дослідницької поведінки, яка супроводжується пасивно-оборонною поведінкою. Це викликає вегетативну реакцію у вигляді дефекації та урінації, а також зміну рівня рухової активності. При дослідженні поведінки протоколювали кількість виходів в центр, пересічених квадратів, стійок, чисток (грумінгів), рухів і сидінь на місці, болюсів. При обробленні результатів розраховували такі сумарні показники:

· рухова активність (РА) - сума кількостей виходів у центр і рухів на місці;

· ОДП - сума кількостей перетнутих квадратів, вертикальних стійок, зазирань у нірки;

· зміщена активність (ЗА) - сума кількостей грумінгів (чисток), чихань, сидінь на місці;

· ЕА - сума урінацій, дефекацій (болюсів), сидінь на місці, сума кількостей грумінгів.

Нейрогенний та гепатотропний ефект води озер виявляли методом проведення «метаболічної проби» за схемою Сперанського з використанням тіопенталу натрію [249-251]. Проводили вихідне (фонове) визначення часу засинання та тривалості медикаментозного сну при внутрішньочеревному введенні 3,75 % водного розчину тіопенталу натрію. Враховували час засинання тварин після введення тіопенталу натрію, що є інтегральним тестом впливу вод на функціональний стан ЦНС. Прискорений час засинання тварин, в порівнянні з попередньо знятим вихідним фоном цих же білих щурів, розглядається, як прояв седативного впливу води на ЦНС, а збільшений період засинання -- як збуджуючий ефект води. Тривалість медикаментозного сну обумовлена роботою печінки, антитоксичною здатністю гепатоцитів знижати концентрацію тіопенталу натрію у крові, від чого тварини прокидаються.

Тварин розподіляли на групи, які вирівняні за вихідними значеннями трьох показників (вага тіла, час засинання та тривалість сну).

Функціональний стан нирок оцінювали за станом функції сечоутворення (швидкість клубочкової фільтрації, канальцева реабсорбція, добовий діурез), вивідної функції (за екскрецією креатиніну та сечовини), іонорегулюючої функції (за концентрацією та добовою екскрецією іонів натрію, калію, кальцію та хлорид-іонів), крім того, визначали кислотно-лужну реакцію добової сечі за показниками концентрації іонів водню [252].

Концентрацію креатиніну в сечі та крові визначали методом Поппера. Для характеристики очищувальної здатності нирок користувалися показником кліренса. Креатинін визначали реакцією Яффе. Сечовину в сечі визначали уреазним методом з реактивом Неслера.

Визначення вмісту електролітів (K, Na та Cl) у пробах розведеної сечі проводили на аналізаторі електролітів АЕК-01 „Квер”. Принцип роботи аналізатору базується на калібруванні за двома „точками”, якими є два розчини (Калібратор 1 та Калібратор 2) із певними концентраціями іонів K⁺, Na⁺, Ca⁺⁺, H⁺ та Cl^-.

При проведенні фізіологічних досліджень використовувалися засоби вимірювальної техніки: фотоколориметр КФК-2; рН-метр, рН-150 МИ; центрифуга ОПн-8; термостат ТС 1/20 СПУ; ваги для зважування тварин статичні, електронні ВЭУ-2-0,5/1; ваги лабораторні 2-го класу точності WA-21.

Методики фізіологічних, імунологічних, біохімічних та морфологічних досліджень викладено у відповідному документі [252].

Отриманий матеріал обробляли статистичними методами непрямих різниць. Вірогідними змінами вважались ті, що знаходились за таблицями Стьюдента у межі вірогідності < 0,05 [253].

2.1.5 Методи визначення токсичності та мутагенної активності води поверхневих джерел водопостачання

Мутантний штам S. typhimurium TA 100 дефектний за системою синтезу гістидину та біотину, і, внаслідок цього, неспроможний до самостійного розмноження поза лабораторних умов. Мутація gal bio urv B викликає додаткові порушення систем відновлення пошкодженої дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) за рахунок синтезу ендонуклеази 1, підвищення проникливості клітинної стінки бактерій і порушення в синтезі біотину (bio). Наявність плазміди рКМ 101 забезпечує стійкість до ампіциліну і підвищує частоту спонтанного та індукованого мутагенезу. Використання вказаного штаму дозволяє реєструвати токсичну дію і виявляти мутації, що виникають за типом заміни пар основ, обумовлені плазмідою his D 33052 [254, 255]. Salmonella typhimurium TA 98 дозволяє реєструвати індуковані мутації типу сзуву рамки зчитування, що забезпечує мутація his G 46.

Для біотестування на токсичність і мутагенність за допомогою S. typhimurium TA 100 та ТА 98 використовували уніфіковану методику. Суть її полягає у попередньому короткочасному (4 - 6 годин) культивуванні клітин тест-об'єкту на рідких середовищах із введенням речовин, що досліджуються, (дослід) і без них (контроль) з подальшим висівом на щільні повноцінні (МПА) і селективні (САС) середовища. На МПА колонії формують всі життєздатні клітини сальмонели; на селективному середовищі САС колонії утворюють лише ті клітини бактерій, які відновили в результаті генної мутації здатність синтезувати гістидин [256].

Показником токсичної дії була кількість клітин, що вижили в досліді у порівнянні з контролем (%).

Критерієм токсичної дії при оцінці в бактеріальній тест-системі S. typhimurium ТА 100 було статистично достовірне зменшення кількості життєздатних клітин. Класифікацію токсичної дії проводили за шкалою:

- на 50 і > % - потужна токсична дія;

- на 35 - 50 % - помірна токсична дія;

- на 15 - 35 % - слабка токсична дія;

- на 15 і < % - відсутність токсичної дії.

Показник мутагенної дії розраховували за формулою:

N = Тсас/Тмпа;

де N - концентрація мутацій; Тсас - кількість бактерій-ревертантів, що виросли на середовищі САС; Тмпа - кількість клітин, що виросли на повноцінному середовищі МПА.

Показники мутагенної дії групували за наступної шкалою:

- слабка мутагенна дія - перевищення рівня спонтанного мутагенезу менше ніж у 2 рази;

- помірна мутагенна дія - перевищення рівня спонтанного мутагенезу від 2 до 5 разів;

- потужна мутагенна дія - перевищення рівня спонтанного мутагенезу від 5 до 10 разів та більше.

Контролем слугувало стерильна дистильована вода. Дослідження проводили у п'яти повторностях.

2.1.6 Методи вивчення гострої та хронічної токсичності води за результатами біотестування

Гостру токсичність визначали за високочутливою і експресною методикою з використанням ранніх наупліальних стадій Thamnocephalus platyurus (Crustacea, Anostraca) [257]. Гостра летальна токсичність встановлюється за реєстрацією виживаності лабораторних тест-об'єктів при впливі токсичних речовин, які присутні у досліджуваному водному середовищі, у порівнянні з контрольною культурою в пробах, які не містять токсичних речовин (контроль). Керівним міжнародно-правовим документом по охороні поверхневих, а також транзитних, прибережних і підземних вод є Водна рамкова директива (ВРД) [258], прийнята Європарламентом і Радою Європи 23 жовтня 2000 року і є обов'язковою для виконання в країнах ЄС і бажаною для країн-сусідів, у тому числі і для України. Згідно вимог ВРД передбаче- но узагальнення отриманих біотестових результатів по уніфікованій п'ятибальній шкалі (табл. 2.2), яка дає характеристику екологічного стану водних об'єктів.

Таблиця 2.2 Визначення екологічного класу якості води за токсикологічними показниками згідно Водної рамкової директиви ЄС

Інтегральний бал токсичності	Смертність тест-об'єктів, %	Клас токсичності	Клас екологічного стану за ВРД
1	<10	не токсично	Відмінно
2	10-20	слабко токсично	Добре
3	21-33	помірно токсично	Задовільно
4	34-50	токсично	Погано
5	>50	сильно токсично	Дуже Погано

Первинним матеріалом для біотестування проб води служили латентні яйця Thamnocephalus platyurus (мікробіотест Thamnotoxkit F™). Перед активацією яйця проморожували протягом 1-2 діб при температурі - 10 °C. Попереднє проморожування включало механізм розвитку ембріонів. Далі 1 г. сухих яєць поміщали в кристалізатор і заливали дистильованою водою. Потім проводили активацію яєць до викльову, що полягало у короткочасному (15-20 хв.) витримуванні яєць в 10 % розчині перекису водню для насичення атомарним киснем. Кристалізатор з яйцями поміщали в інкубатор при температурі 25 °C і в умовах цілодобового освітлення. Це забезпечує викльов наупліусів з яєць через 18 - 24 год. Наупліуси мають позитивний фототаксис і концентруються в найбільш освітленій частині кристалізатора. Виловлених наупліусів поміщали в аналізовані проби води. У зв'язку з ендогенним типом харчування ранніх наупліальних стадій, коли організм витрачає власні живильні речовини, рачків не годували. Експозиція експериментів склала 24 год. Експеримент виконаний в 5-ти повторностях. Проба води оцінювалася як така, що має гостру токсичність, якщо за 24 год біотестування в ній гине 50 % і більш наупліусів у порівнянні з контролем.

У хронічних дослідах з Ceriodaphnia affinis Lilljeborg (Cladocera, Crustacea) критерієм токсичності за показником плодючості було вірогідне зниження показників у воді, що тестується, у порівнянні з контролем протягом досліду [259]. Тривалість хронічного токсикологічного експерименту з використанням C. affinis - сім-десять діб (до появи третього покоління молоді). Для визначення хронічної токсичності води розраховували: середню кількість народженої молоді на одну самицю розподілом загального числа молоді, що народилася за сім і більш днів, і вірогідне відхилення в кількості народженої молоді на одну самицю відносно контролю. Експеримент виконано у 10-ти повторностях. Церіодафнії забезпечувалися комбінованим дріждже-водоросльовим кормом. Оцінка вірогідності відмінностей біопараметрів (виживаності і плодючості) у хронічному досліді проводилася з використанням критерію Стюдента [260].

2.1.7 Дослідження впливу дезинфектантів-окислювачів на утворення тригалометанів

Робочі розчини активного хлору отримували шляхом розбавлення основного розчину рідкого гіпохлориту натрію, який використовують на водоканалах для хлорування води, до концентрацій, які забезпечують дозу активного хлору 1, 3, 5, 7 мг/дм³.

Дозу активного хлору та концентрацію залишкового активного хлору визначали стандартним методом за ДСТУ ISO 7393-1-2003 [261].

Хлороформ, як індикаторну сполуку ТГМ, визначали за ДСТУ ISO 10301:2004 [262] на хроматографі «Кристал-Люкс-4000» з електроно-захватним детектором (ЕЗД).

Водні робочі розчини діоксиду хлору готували з твердого препарату при перемішуванні 5-10 хв. з концентрацією 1 г/дм³ за методикою, викладеною у Інформаційному листі [263]. При необхідності перевіряли концентрацію методом йодометричного титрування, яка приведена в інструкції із застосування препарату. Об'єм робочого розчину із розрахунку доз діоксиду хлору 1, 2, 3, 4, 5 мг/дм³ додавали до ємності об'ємом 2 дм³з водою певного озера. Експозиція складала 24 год.

Дозу діоксиду хлору та концентрацію хлоритів як побічних продуктів визначали стандартним методом, який викладено у методичних рекомендаціях [264].

Кожне дослідження проводили у 3-х повторностях. Отриманий матеріал обробляли статистичними методами непрямих різниць. Вірогідними змінами вважались ті, що знаходились за таблицями Стьюдента у межі вірогідності < 0,05 [253].

Розділ 3. Сучасний стан господарсько-питного водопостачання, водовідведення та якість питної води з об'ектів гирлової зони Українського Придунав'я

3.1 Еколого-гігієнічна характеристика водних об'єктів гирлової зони українського Придунав'я

3.1.1 Характеристика водних об'єктів Болградського району

В Болградському районі впродовж багатьох останніх років утримується складна санітарно-епідеміологічна ситуація, яка в значній мірі обумовлена незадовільним станом господарсько-питного водопостачання серед населення.

Єдиним джерелом питного водопостачання м. Болград є озеро Ялпуг. Водне живлення озера здійснюється головним чином за рахунок водообміну з озером Кугурлуй, з півночі впадає річка Ялпуг, з північного сходу підходить невелика річка Карасулак, що впадає в Ялпуг біля селища Криничне. Також деякий вплив на водний баланс має стік дощових вод по системі яруг, що сходяться до Ялпуга. У весняний період озеро наповнюється дунайської водою внаслідок повноводдя р. Дунай.

У літній період якість води в озері за основними показниками різко погіршується, а міські водоочисні споруди не забезпечують бар'єрну функцію по очистці, внаслідок чого якість водопровідної води після очистки майже того ж складу за санітарно - хімічними показниками, і не може бути віднесена до категорії питної.

Результати лабораторних досліджень водних об'єктів за 2012 та 2013 рр. представлені у табл. 3.1, 3.2.

До теперішнього часу продовжує експлуатуватись система існуючих водоочисних споруд, які на сьогодні не відповідають нормативним вимогам.

Знезараження питної води здійснюється рідким хлором за допомогою дозуючого приладу «ЛОНІІ 100».

Таблиця 3.1 Результати лабораторних досліджень водних об'єктів за 2012 рік

Об'єкт	Санітарно - хімічні показники	Санітарно - мікробіологічні показники
	Усього	Невідновність	%	Усього	Невідновність	%
Озеро Ялпуг	11	5	45,4	51	5	9,8
Комунальний водопровід	189	103	54,5	284	23	8,0
Сільський водопровід	5	5	100	26	5	19,2
Джерела децентралізованого водопостачання	300	204	68	316	95	30

Таблиця 3.2 Результати лабораторних досліджень водних об'єктів за 2013 рік

Об'єкт	Санітарно - хімічні показники	Санітарно - мікробіологічні показники
	Усього	Невідповідність		Усього	Невідповідність
Озеро Ялпуг	15	10	66,7	54	0	0
Комунальний водопровід	309	132	54,5	175	5	2,8
Сельський водопровід	3	3	100	4	0	0
Джерела децентралізованого водопостачання	169	116	68,6	165	65	39,4

Залишкові концентрації хлору визначаються обслуговуючим персоналом погодинно. Відомча лабораторія відсутня.

На протязі багатьох років не вирішується питання по завершенню будівництва хлораторної. Контейнери з хлором утримуються в недобудованому приміщенні хлораторної, відсутня можливість контролю витрат хлору. Зволікання у відновленні робіт по будівництву хлораторної призведе до зруйнування вже збудованих приміщень, не дозволить задіяти в епідсезон систему хлорування і ще більше загострить епідситуацію в місті.

Протяжність водопровідних мереж складає 6,5 км, з яких майже 70 % потребують заміни, про що свідчать чисельні аварійні ситуації в місті. В 2012 році зареєстровано 140 аварій, в 2013 році 155 аварій. Така ситуація ускладнюється, у тому числі внаслідок відсутності схем міських розвідних мереж.

Виробничий контроль за якістю та безпекою питної води комунального підприємства здійснюється Болградським міжрайонним відділом ДУ «Одеський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» виключно на санітарно - хімічні та мікробіологічні показники. Не проводиться виробничий контроль на санітарно - токсикологічні та паразитологічні показники, як це передбачено діючим санітарним законодавством. Відсутній радіологічний паспорт на джерело водопостачання та технологічний регламент, який пройшов державну санітарно - епідеміологічну експертизу та отримав позитивний висновок. Виробничий лабораторний контроль не відповідає нормативним вимогам за видами контролю, за переліком показників, періодичністю та за місцями (точками) контролю.

Стан водопостачання та водовідведення населених пунктів району полягає у наступному.

Сільський водопровід с. Червоноармійське знаходиться на балансі Червоноармійської селищної ради. Водопостачання здійснюється з підземних джерел - 3 артсвердловини, з яких в робочому стані знаходиться тільки 1 артсвердловина. Дебіт свердловин до 50 м³ на годину. Артсвердловини знаходяться в незадовільному санітарно - технічному стані. Працююча артсвердловина огороджена, благоустроєна. Павільон над артсвердловиною в задовільному технічному стані. Розвідна мережа потребує заміни або реконструкції.

Районним відділом земельних ресурсів не проводиться робота по виділенню в натуру земельних ділянок під зони санітарної охорони (ЗСО) джерел водопостачання: артезіанські свердловини не мають нормативних ЗСО. Проектна документація не розроблена. Не забезпечено виробничий контроль за якістю та безпекою питної води.

Сільський водопровід с. Тополине не працює з причин незадовільного санітарно - технічного стану, недотримання вимог чинного законодавства при дотриманні зон санітарної охорони, невідповідності води показникам епідбезпеки та відсутності комплексу очисних споруд.

Крім того, населення використовує воду з 225 децентралізованих джерел питної води, якість та безпека якої в 75% не відповідає нормативним вимогам.

Значна частина населення Болградського району використовує індивідуальні колодязі, які також не придатні для господарсько - питного водопостачання внаслідок високої мінералізації, перевищення вмісту нітратів та мікробного забруднення.

Болградською міською радою не проконтрольовано виконання свого рішення про передачу питних колодязів району на баланс сільських рад, тому не приймаються належні заходи по їх експлуатації, поточному ремонту та дезінфекції. Не забезпечено виробничого контролю за якістю таких небезпечних джерел, що може бути фактором виникнення гострих кишкових інфекцій.

Громадські колодязі утримуються в незадовільному технічному стані, не мають зон санітарної охорони, не обладнані павільонами або останні потребують ремонту. Не всі громадські колодязі мають санітарні паспорти, як це передбачено вимогами [107] ДСаНПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

У 9 населених пунктах із населенням 22 тис. осіб використовується привізна вода із джерел водопостачання, які відповідають нормативним вимогам.

Всі населені пункти не мають централізованої системи каналізування, за винятком м. Болград, де водовідведенням забезпечено 30 % споживачів.

Проект міських каналізаційних очисних споруд за відсутністю асигнувань не реалізовано. Стічні води м. Болград скидаються без очистки в районі міського звалища побутових відходів на карти полів фільтрації.

Інформація «Про господарсько-питне водопостачання Болградського району» за 2013 р. наступна.

Кількість джерел централізованого водопостачання - 3. Кількість комунальних водопроводів - 1, у тому числі, із відкритих водойм - 1 (озеро Ялпуг). Відомчі водопроводи відсутні. Сільські водопроводи - 2 із підземних джерел.

Джерела децентралізованого водопостачання: колодязі - 225; каптажі -11; артезіанські колодязі -11.

У 2013 р. перевірено міський водопровід м. Болграда та сільський водопровід с.Червоноармійське, які знаходяться у незадовільному санітарно-технічному стані. Недоліки полягають у наступному: не визначені ЗСО згідно до діючого законодавства, не виділені в натуру земельні ділянки під ЗСО джерел водопостачання; проектна документація про організацію (установлення) ЗСО не розроблена; артсвердловини в якості джерел водопостачання водопроводів в районі відсутні; джерелами централізованого водопостачання сільських водопроводів є каптажі; близько 70 % водопровідних мереж усіх водопроводів потребують капітального ремонту або заміни, наприклад, кількість аварій на водопроводі КП «Горводоканал» склала 167.

Про аварії на сільському водопроводі с. Червоноармійське у 2013 р. не надавались повідомлення в Болградське міжрайонне управління Головного управління Держсанепідслужби в Одеській області. Подача води у цьому населенному пункті здійснюється за графіком. Знезаражуюча установка та запас деззасобів на каптажах відсутні.

Не забезпечено виробничий лабораторний контроль за якістю та безпекою питної води відповідно до діючих вимог на водопроводі КП «Горводоканал» та на сільському водопроводі с. Червоноармійське.

За даними Одеської обласної санітарно-епідеміологічної служби якість води в районі водозабору коливається в залежності від сезону, погодних умов, поступлення дунайської води. У літньо-осінній період у районі водозабору відзначається висока твердість води (10-15 моль/м^З), високий сухий залишок - до 1800 мг/дм^З.

Як показують результати моніторингу за 1994 - 2004 рр. [9], оз. Ялпуг відноситься до джерел 4 класу за показниками рН, загальної твердості, магнію, сульфатів, хлоридів, нітратів, міді, аніоноактивних СПАР, суми хлорорганічних пестицидів (ХОП); до джерел 3 класу - за показниками лужності, ПО, нітритів, азоту амонійного, фосфатів, алюмінію; до джерел 2 класу - за показниками кольоровості, фтору, загального заліза, марганцю, миш'яку, цинку, ОМЧ, до джерел 1 класу - за показниками мутності, кадмію, свинцю, ртуті, суми ТГМ, індексу ЛКП і ТКБ.

За діючою технологічною схемою природна вода фільтрується через швидкі піщані фільтри, а потім знезаражується хлором. Фільтрат має значно більше мікробне забруднення (за ЗМЧ) у порівнянні із природною водою до фільтрів внаслідок мікробного обростання піщаних фільтрів. Хлорування фільтрату не забезпечує мікробіологічна якість водопровідної води (ЗМЧ > 100 КУО/дм) [126].

Водопровідна вода не відповідає гігієнічним нормативам для питної води за показниками ЗМЧ, кольоровості, каламутності, твердості, ПО, сухого залишку; концентраціям натрію, хлоридів, сульфатів, заліза.

Концентрація суми ТГМ у водопровідній воді перевищує гігієнічний норматив майже в 9 раз [126], що пояснюється високим вмістом природних органічних сполук як попередників, лужним середовищем природної води і високими концентраціями хлор - газу, який застосовується для знезараження.

Дослідження із знезараження природної води оз. Ялпуг з рівнем мікробного забруднення за ЗМЧ = 3300 КУО/дм³і значенням ПО=13,73 мгО/дм³ показали, що достатніми дозами діоксиду хлору для досягнення епідемічної безпеки є концентрації 0,3 мг/дм³ при експозиції 0,5 год [126].

Таким чином, оз. Ялпуг, як джерело водопостачання м. Болград, за основними фізико-хімічними та мікробіологічними показниками відноситься до джерел 2-4 класу [265]. Знезараження води на існуючих водоочистних спорудах не забезпечує якість питної води нормативним вимогам [107] за основними показниками, серед яких слід виділити високі цифри ЗМЧ, ТГМ, твердості, ПО тощо. Враховуючи, що попередні дослідження [126] показали певну ефективність діоксиду хлору як засобу знезараження води, є необхідним впровадження даної технології в практику водопостачання даного населеного пункту.

3.1.2 Характеристика водних об'єктів Ізмаїльського району

Водопостачання м. Ізмаїла здійснюється із підземних джерел. Вода зі свердловин надходить у резервуари, хлорується і подається в розвідну мережу, довжина якої в межах міста складає 336 км. ЗСО суворого режиму обгороджені, утримуються в задовільному стані. Результати гігієнічної оцінки водних об'єктів в результаті моніторингу за 1994-2004 рр. [9] показали, що підземні джерела водопостачання м. Ізмаїл відносяться, головним чином, до джерел 1 класу, що свідчить про відповідність питної води нормативним вимогам [107].

Водоспоживання міста складає 25 тис.м³/добу за проектної потужності 43,1 тис.м³/добу. Джерелом водопостачання є 43 артезіанські свердловини. Працюють 32 артсвердловини: «Фортеця» - 12 свердловин, с. Матроска - 14, вул. Нахімова - 5, вул. Чехова - 1. Водозабір з р. Дунай відключений з 1997 р. Глибина артезіанських свердловин 50 - 70 м. Вода зі свердловин видобуваються за допомогою заглибних насосів. Хлорування здійснюється електролізними установками на ВНС «Дунай» та ВНС «Фортеця». У 2012 р. завершено капітальний ремонт хлораторної ВНС 2-го підйому «Фортеця» з установкою електролізного обладнання, нове обладнання введено в експлуатацію з 05.09.12 р.

Водопровід міста працює цілодобово. Території ЗСО водозаборів міськводопроводу огороджені, утримуються задовільно.

Невирішеним питанням є заміна водопровідних мереж. Значна частина водопровідних мереж введена в експлуатацію у 1950-1970 рр., відпрацювала свій нормативний термін експлуатації: 65 % зношені, 35 % перебувають в аварійному стані. За 2013 р. зареєстровано 169 аварій та пошкоджень на водопровідних мережах (у порівнянні 2012 - 145, 2011 - 153, 2010 - 175, 2009 - 124). Аварії ліквідуються своєчасно. Заміна аварійних зношених мереж проводиться не в повному обсязі.

За 12 міс. 2013 р. досліджено питної води за санітарно-мікробіологічними показниками 482 проби (з них не відповідають вимогам - 0); за санітарно-хімічними показниками - 415 проб води, з них не відповідають вимогам 6 проб за органолептичними показниками. За 2012 р. досліджено 669 проб питної води за санітарно-мікробіологічними показниками (нестандартних 0) та 526 за санітарно-хімічними показниками (нестандартні 4 по каламутності та вмісту заліза).

На території міста шахтні колодязі громадського та індивідуального користування відсутні.

В Ізмаїльському районі індивідуальні та громадські каптажі відсутні; громадських шахтних колодязів - 5. За 2012 р. досліджено 792 проб питної води за санітарно-мікробіологічними показниками (нестандартних 27 в т.ч. з колодязів досліджено 35 проб, з них не відповідають вимогам -12 проб) та 680 за санітарно-хімічними показниками (нестандартні 31 проба води, в т.ч. з колодязів досліджено 37, з них не відповідають вимогам по твердості та хлоридам 12 проб).

Під наглядом знаходяться 3 створи спостереження водойм І категорії (р. Дунай). Об'єктами каналізування є об'єднані очисні споруди, які розташовані на території ВАТ «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат». На очисні споруди надходять господарсько-побутові стоки міста і стоки комбінату.

Загалом по Ізмаїльському району під наглядом знаходяться 8 створів спостереження водойм І та II категорії: І - оз. Катлабух смт Суворове (3); оз.Катлабух, с.Багате (1); р. Дунай, с.Кислиця (1); II - оз. Сафьяни, с. Сафьяни (1); оз. Китай, с.Кислиця (1).

В Ізмаїльському районі кількість джерел централізованого водопостачання -21; відомчих водопроводів (в т.ч. із відкритих водойм) - 6 (1- с. Сафьяни, 1 - с.Дунайське, 4 - с. С.Некрасівка); сільські водопроводи (в т.ч. із відкритих водойм) - 4 (с. Броска, Матроска, Лощінівка, Багате).

Джерела децентралізованого водопостачання: колодязі, каптажі, артезіанські колодязі - 8 (5 громадських шахтних колодязів с. Каланчак, Камишівка, Кірнички, Новоозерне, Першотравневе; 1 водораздавальний пункт ТОВ «Грант-сервіс»; 1 артезіанський колодязь ФЛП «Кроітору» с. Озерне; 1 - ЛОС -50 с.Кислиця).

Водопроводи в незадовільному санітарно-технічному стані відсутні.

Відсоток зношених водопровідних мереж, які потребують заміни - 40 % СК «Чапаєва», с. Сафьяни; 35% - с. Багате; кількість аварій на мережах - 3 (с. Багате).

Подача води цілодобово.

У с. Багате та с. Сафьяни використовують знезаражуючі установки із запасом дезинфектантів.

Відомчий лабораторний контроль проводиться Ізмаїльським міськрайонним відділенням ДУ «Одеського ОГУ ДСЕС»;

В Ізмаїльському районі здійснюється певна робота по виконанню заходів шодо поліпшення стану госппитного забезпечення. Так в селищі Суворове, сс. Кирнички, Н. Покрівка, Першотравневе, Утконосівка, Кам'янка (населені пункти, які не мають власних джерел якісного водозабезпечення), населення оповіщено сільськими (селищною) радами щодо перевізників (постачальників) питної води та джерел якісного водопостачання (свердловина ТОВ «Грант-сервіс», с. Саф'яни).

В 2013 р. проведено очищення та дезінфекція розподільної мережі в с. Саф'яни (на балансі СК «Чапаєва»), басейнів для зберігання запасів питної води в ДНЗ «Вишенька», ЗОШ та ФАП с. Н. Покрівка; громадського шахтного колодязя с. Камишівка; шахтного колодязю терапевтичного відділення №1 ЦРЛ Ізмаїльського району (с. Кам'янка).

Проведені заходи певною мірою стабілізують ріст інфекційної захворюваності населення району, пов'язаною з вживанням питної води. Однак, радикально поліпшити водопостачання населення Ізмаїльського району неможливо, оскільки районна програма «Питна вода Одеської області в Ізмаїльському районі на 2008-2020р.р.» із 2008 р. не фінансується.

3.1.3 Характеристика водних об'єктів Кілійського району

Для забезпечення населення централізованим водопостачанням у районі функціонує 7 водопроводів: комунальних - 2 (мм. Кілія, Вилкове); міжрайонній - 1 (м. Кілія); сільські -4 (сс. Шевченкове, Ліски, Приморське, Новоселівка) (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Перелік питних водопроводів по Кілійському району станом на 01.01.2014 р. (за 2013 рік)

№

Населений пункт

Кількість населення

Кількість водопроводів

Потужність (м³/добу)

Джерело водопостачання

% населення*

Середнє споживання на добу, л/особу

1

м. Кілія

19300

Комунальний водопровід КП «Світло»;

3800, у весняно-літній період -10200, подано 591 тис.м³

р.Дунай

100%

83

1832

Кілійський груповий водопровід

В с.Червоний Яр, Василівка, Фірманівка подано 18,2 тис. м³

72%

18

2

м.Вилкове

5674

Комунальний водопровід КП «Зміїний»

334,5 тис. м³

р. Дунай

64,8%

161,2

3

с.Шевченкове

5580**

1

95,5 тис. м³

р.Дунай

100%

217

4.

с.Новоселівка

1410***

1

25100 м³

р. Дунай

100%

89

5.

с. Приморське

2000

1

1200 м³/добу

канал Дунай-Сасик

100 %

98,6

6.

с. Ліски

1476

1

250 м³/добу

р. Дунай

100%

33,4 л/людину

- яке користується водопровідною водою; ** - підключено до мережі 1202 осіб; *** - підключено до мережі 940 осіб

Комунальний водопровід Кілійського району.

Введений у дію у 1967 р. Належить Кілійській міській громаді, з 2004 року наданий в оренду КП «Світло». Проектна потужність - 4125 м³/добу, фактично у весняно-літній період через подається 9500 - 10200 м³/добу. Довжина розвідної мережі 215 км, впродовж розвідної мережі 6 тупикових точок, 60 % мереж зношені і потребують перекладки.

Водозабір з р. Дунай. Зона санітарної охорони місця водозабору в цілому відповідає вимогам: існує огорожа, частковий благоустрій.

Знезараження питної води проводиться зрідженим хлором. Дозаторна установа ЛОНІІ-100К укомплектована, в робочому стані, змонтовано резервну.

Здійснюється відомчий фізико-хімічний та бактеріологічний контроль у відомчій санітарно-гігієнічній і мікробіологічній лабораторії.

У 2013 р. році досліджено 359 проб питної води на санітарно-мікробіологічні показники, проведено 718 досліджень, всі відповідали вимогам. На санітарно-хімічні дослідження відібрано 445 проб питної води, проведено 3552 дослідження, 7 не відповідали вимогам (за каламутністю) та 396 проби річкової води, 1807 досліджень, всі проби відповідали вимогам.

У 2013 р. фахівцями Кілійського районного управління держсанепідслужби для лабораторного дослідження відібрано на санітарно-мікробіологічні показники 102 проби, не відповідало вимогам 5 проб, що складає 4,9 %; на санітарно-хімічні показники 61 проба, з них 14 не відповідали вимогам, що складає 22,9 %.

Комунальний водопровід м. Вилкове.

Введений у дію в 1967 р. Належить Вилківській міській громаді, переданий в оренду КП «Зміїний» у 1997 р. Проектна і фактична потужність 1000 м³/добу. Довжина розвідної мережі 21,3 км, на мережах 4 тупикових точки. Довжина водопідвідного каналу 510 м. Цільність огорожі зони суворого режиму місця водозабору порушена, водоочисні споруди мають огорожу.

Знезараження питної води проводиться зрідженим хлором. Експлуатуються дві дозаторні установи ЛОНІІ - 100 КМ (одна резервна).

Для лабораторного дослідження на протязі звітного року відібрано для санітарно-мікробіологічного дослідження 60 проб, з них 12 не відповідало вимогам (20 %); для санітарно-хімічного дослідження 35 проб, не відповідало вимогам 25 (71,4 %).

Очисні споруди міжрайонного Кілійського групового водопроводу.

Груповий водопровід забезпечує питною водою сс. Шевченкове, Червоний Яр, Новоселівку, Фурманівку, Василівку, Дмитрівку. У всіх перелічених населених пунктах побудовано водно-насосні станції-підкачки (ВНС) з необхідним комплексом споруд для зберігання питної води, проведення додаткового знезараження та подачі населенню.

Проектна потужність водопроводу 25 тис. м.³/добу, фактична 8-9 м³/добу. Вода надається згідно заяв сільських голів.

Джерелом водопостачання Кілійського групового водопроводу є р. Дунай. Після очистки вода знезаражується гіпохлоритом натрію із електролізної установки «Екстра» та поступає в 2 резервуари ємністю 3300 м³ кожний.

На груповому водопроводі існує дві лабораторії - санітарно- хімічна та бактеріологічна. Відомчою лабораторією у 2013 р. досліджено на санітарно-мікробіологічні показники 395 проб річкової води (790 аналізів), всі відповідали вимогам; на санітарно - хімічні - 13803 проб (26465 аналізів), з них 2 не відповідали вимогам по каламутності, 6 по кольоровості. Питної води на дослідження доставлено 13600 проб, виконано 2819 досліджень, з них всі відповідали вимогам.

У 2013 р. для санітарно-мікробіологічного дослідження фахівцями СЕС відібрано 9 проб питної води, з них всі відповідали вимогам; на санітарно - хімічні - 14 проб, з них 3 не відповідали вимогам (21,4 %).

ВНС с. Шевченкове.

Побудована в 2006 р. Насосна станція подає населенню очищену та знезаражену груповим водопроводом воду. Потрапляє вода в 2 РЧВ по 1400 м³. Експлуатуючою організацією є КП «Джерело», яке виконує замовлення мешканців на завезення питної води з насосної станції (НС), промивку та знезараження ємностей для зберігання привізної води, усунення аварій на розвідних мережах. На протязі року зареєстровано 5 аварій на розвідних мережах. Довжина розвідної мережі 14390 м, підключено 678 абонентів.

У 2013 р. на санітарно-мікробіологічні дослідження відібрано 13 проб, всі відповідали вимогам, на санітарно- хімічні дослідження - 3 проби, з яких 2 не відповідали вимогам (по каламутності).

ВНС с. Новоселівка.

Функціонує з 2006 р. ВНС подає населенню очищену та знезаражену груповим водопроводом воду. У склад споруд входить електролізна установа, що дає можливість проведення додаткового знезараження питної води. Для обслуговування мереж створено КП «Новоселівський сількомунгосп».

Довжина розвідної мережі 20 км, кількість абонентів 483, на протязі року зареєстровано 3 аварії на розвідних мережах. Користується питною водою 100 % населення.

На санітарно-мікробіологічні дослідження відібрано 10 проб питної води, всі відповідали вимогам, на санітарно- хімічні - 1 проба, яка відповідала вимогам.

Сільський водопровід с. Приморське.

Працює з 1995 р., потужність 1200 м³/добу. Для обслуговування створено КП «Приморське».

Водозабір з каналу Дунай-Сасик. Зона санітарної охорони місця водозабору не огорожена, територія водоочисних споруд має огорожу.

Лабораторний контроль за якістю води не проводиться. Відомча лабораторія проводить дослідження тільки на залишковий хлор. Усього досліджено 876 проб. Дослідження річкової води у місці водозабору, питної води на санітарно-мікробіологічні та санітарно-мікробіологічні показники проводиться у Кілійському районному відділі лабораторних досліджень. На санітарно-мікробіологічні дослідження доставлено 25 проб, всі відповідали вимогам, на санітарно- хімічні - 10 проб, всі не відповідали вимогам (каламутність, кольоровість)

Сільський водопровід с. Ліски.

Побудовано у 1983 р., проектна потужність 400 м³/добу, фактична - 250 м³/добу. Довжина розвідної мережі 12 км, з них 8,5 км в аварійному стані. Експлуатацію здійснює КП «Дунаєць». Всього абонентів 400. На протязі року зареєстровано 10 аварій. Впродовж року на санітарно-мікробіологічні та санітарно - хімічні дослідження відібрано по 1 пробі питної води, які не відповідали вимогам. Проблемними питаннями залишаються реконструкція системи очистки надаваємої споживачам води та ремонт розвідної мережі. За даними Кілійського районого управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України, у 2013 р. неодноразово констатовано невідповідність якості питної води нормативним вимогам. Особливо напружена ситуація склалася на Вилковському водопроводі, який продовжує подавати населенню питну воду, незважаючи на закриття постановою райСЕС у 2010 р., внаслідок відсутності коагуляції та невідповідності санітарним вимогам. В м. Кілія та населених пунктах Кілійського району неодноразово констатувались випадки невідповідності якості води нормативним вимогам: с. Десантне - 2 проби із ємностей зберігання води - каламутність; с. Старі Трояни - ємність кип'яченої води - каламутність, кольоровість; с. Шевченкове - РЧВ - каламутність, кольоровість; м. Кілія - РЧВ Кілійського групового водопроводу - каламутність, кольоровість; с. Приморське - РЧВ - каламутність, кольоровість, залишковий хлор; с. Трудове - ємність зберігання води - каламутність, кольоровість, загальні колі-форми, термостабільна кишкова паличка; с. Шевченкове - ємність - каламутність, кольоровість, загальні колі-форми, термостабільна кишкова паличка; с. Мирне - ємності - каламутність, загальні колі-форми; с. Фурманове - ємність зберігання води - каламутність; с. Василівка - ємність зберігання води - каламутність, загальні колі-форми; с. Старі Трояни - громадський колодязь (у полі) - загальні колі-форми, загальне мікробне число.

3.1.4 Характеристика водних об'єктів Ренійського району

Інформація про господарсько-питне водопостачання Ренійського району станом за 2013 р. представлена у табл 3.4. Кількість джерел централізованого водопостачання складає 18. Один водопровід комунальний із підземних джерел. Відомчих водопроводів 10. Сільських водопроводів 7 із підземних джерел. Джерелами децентралізованого водопостачання є колодязі (49) та один каптаж.

Таблиця 3.4 Об'єкти водопостачання та водовідведення Ренійського району

№

Назва підриємства, відомча підпорядкованність

Адреса

1

Водопровід коммунальний КП «Водоканал»

м. Рені. вул. Радянська, 4

2

Водопровід відомчий ПАО «Ренійський м'ясокомбінат»

м. Рені, вул. Весела,56

3

Водопровід відомчий Ренійский хлібзавод

м. Рені, вул. Пушкіна 1

4

Водопровід відомчий ПАО «Виноградарь»

м. Рені, вул. Аеродромна,2

5

Водопровід відомчий ПАО «Придунайський»

м. Рені

6

Водопровід відомчий ГКС «Орловка»

с. Новосельське

7

Водопровід відомчий Ішаїльский винцех

с. Плавні

8

Водопровід сільський КП «Гарант»

с. Долинське

9

Водопровід сільський КП «Вікторія» с. Лиманське

с. Лиманське

10

Водопровід сільський КП «Комунальник»

с. Котловина

11

Водопровід сільський КП«Джерело» с. Орловка

с. Орловка

12

Водопровід сільський КП «Успіх»

с. Новосєльське

13

Водопровід сільський сільради Плавні

с. Плавні

14

Водопровід сільський КП «Ізвур Карагач»

с. Нагорне

15

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул.Болградська, 16

16

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул.Болградська, 36

17

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул.Болградська, 74

18

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул.Мала, 10

19

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул.Мала, 34

20

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул.Мала, 2

21

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул. Будагяне

22

Громадський шахтний колодязь

м.Рені, вул. Ст. Разіна

23

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул. Парашютистів, 30

24

Г ромадський шахтний колодязь

м. Рені, кладовище

25

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, Інтернаціональна, 55

26

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул. Інтернаціональна, 5 102

27

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул. Проїздна, 25

28

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул. Проїздна, 34

29

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул. Проїздна, 84

30

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул. Зелена, 36

31

Громадський шахтний колодязь

м. Рені, вул. Мускатна

32

Громадські шахтні колодязі с. Долинське - 17

с. Долинське

33

Громадські шахтні колодязі с. Котловина -15
...

Страница:

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
»

диссертация "Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я" скачать

Подобные документы

Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009

Медико-соціальне обґрунтування системи управління здоров’ям жінок в інволюційному періоді
Особливості та закономірності формування стану здоров’я жінок під впливом екзо- та ендогенних чинників ризику виникнення патологічних станів і хвороб, що супроводжують різні періоди менопаузи. Системи управління здоров’ям жінок у пери- та постменопаузі.

автореферат [90,7 K], добавлен 24.03.2009

Обґрунтування та розробка системи організації профілактичної діяльності закладів загальної практики сімейної медицини
Профілактична медицина як напрямок збереження та зміцнення здоров’я населення. Впровадження первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики сімейної медицини. Аналіз наукової інформації різних країн з питань медичної профілактики.

автореферат [94,0 K], добавлен 04.04.2009

Первинна медико-санітарна допомога
Законодавство України про охорону здоров`я в частині організації та надання первинної медико-санітарної допомоги. Структура системи охорони здоров`я – види медико-санітарної допомоги. Проект впровадження удосконалення ПМСД в Онуфріївському районі.

дипломная работа [981,4 K], добавлен 11.06.2012

Порушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикаційПорушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій
Вміст свинцю в крові, аорті, печінці, серці та нирках щурів після введення ацетату свинцю. Зміни показників обміну оксиду азоту в організмі дослідних тварин. Вплив свинцю на скоротливу функцію судинної стінки на препаратах ізольованого сегменту аорти.

автореферат [49,0 K], добавлен 10.04.2009

Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009

Методи візуалізації в медицині. Ендоскопія
Огляд біологічної складової біотехнічної системи. Види медичної ендоскопії - оглядова, біопсійна і операційна. Опис кабінету ендоскопії. Опис ендоскопу та обробка біозображень. Принцип побудови оптичної, спостерігаючої та освітлювальної системи ендоскопа.

курсовая работа [788,8 K], добавлен 09.01.2017

Багатофакторна система реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарду
Медико-соціальні фактори ризику гострого інфаркту міокарда. Ефективність чинних технологій медичної допомоги в післяінфарктному періоді і змін психофізіологічного статусу хворого у залежності від тяжкості перебігу захворювання, прогнозування інвалідності.

автореферат [279,5 K], добавлен 07.03.2009

Науково-методичне обґрунтування організації медико-соціального забезпечення ліквідації великомасштабної радіаційної аварії (на прикладі чорнобильської катастрофи)
Радіобіологічний наслідок щодо потерпілих від аварії на ЧАЕС. Індукований патоморфоз захворювань, його клініко-морфологічні відповідності стосовно найпоширеніших недуг. Медико-соціальні заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

автореферат [72,0 K], добавлен 04.04.2009

СНІД як медико-соціальна проблема
Історичні відомості та теорії походження СНІДу. Роль імунної системи для здоров'я людини, поняття вірусу імунодефіциту, нові його варіанти. Етіологія та патогенез СНІДу. Характеристика шляхів зараження, профілактики зараження та підтримки ВІЛ–інфікованих.

курсовая работа [56,9 K], добавлен 18.12.2010

Медико-генетическое консультирование беременных
Показания для направления семьи в медико-генетическую консультацию. Дородовая диагностика наследственных заболеваний. Изучение этапов составления медико-генетического прогноза. Оценка тяжести медицинских и социальных последствий предполагаемой аномалии.

презентация [6,5 M], добавлен 03.03.2014

Клініко-морфологічна характеристика серцево-судинної системи та медико-соціальна реабілітація хворих на цукровий діабет 2 типу
Медико-соціальне значення, традиційні принципи терапії цукрового діабету, рання діагностика, первинна та вторинна профілактика серцево-судинних ускладнень. Комплексна оцінка клініко-біохімічних та інструментальних методів досліджень хворих на діабет.

автореферат [65,6 K], добавлен 05.02.2009

Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень
Вплив змін у умовах виробничого середовища та трудового процесу на захворюваність диспетчерів ЄЦК і на станційних дільницях при порівняльному аналізі. Засоби організації медико–профілактичного забезпечення оптимізації виробничої діяльності диспетчерів.

автореферат [41,1 K], добавлен 02.04.2009

Медико-генетическое консультирование беременных
Задачи медико-генетического консультирования. Составление генетического прогноза. Расчеты генетического риска. Оценка тяжести медицинских и социальных последствий предполагаемой аномалии. Показания для направления семьи в медико-генетическую консультацию.

презентация [6,6 M], добавлен 13.11.2014

Принятие решения при проведении медико-социальной экспертизы
Федеральные государственные учреждения медико-социальной экспертизы, их права и обязанности, сфера полномочий. Направление на медико-социальную экспертизу, порядок ее проведения и принятие решения. Признание гражданина инвалидом, переосвидетельствование.

курсовая работа [42,9 K], добавлен 18.11.2013

Медико-социальная экспертиза и реабилитация лиц с заболеваниями зрения
Анализ сущности медико-социальной экспертизы и реабилитации лиц с патологией органа зрения, которая базируется на отечественной концепции инвалидности и общих позициях медико-социальной экспертизы. Правила проведения и перечень обязательных обследований.

контрольная работа [132,9 K], добавлен 15.09.2010

Современные достижения и тенденции развития приборов и аппаратов для научной и практической дисциплины
Система методов медико-биологических исследований. Электрофизиологические, фотометрические методы. Основные группы медицинских электронных приборов и аппаратов. Структурная схема съема, передачи и регистрации медико-биологической информации.

реферат [26,3 K], добавлен 11.12.2008

Медико-социальная экспертиза степени утраты трудоспособности
Установление инвалидности и определение ее степени как государственная услуга оказываемая учреждениями Медико-социальной экспертизы (МСЭ). Полномочия и функции МСЭ. Нормативная база проведения медико-социальной экспертизы утраты работоспособности.

контрольная работа [24,0 K], добавлен 19.01.2014

Наукове обґрунтування медикаментозного забезпечення військовослужбовців на основі концепції логістичного управління
Аналіз застосування методів логістики в організації забезпечення військовослужбовців в Україні, обґрунтування методичних підходів. Розробка медичних підходів до проектування розподільної підсистеми системи медикаментозного забезпечення військових.

автореферат [34,1 K], добавлен 04.04.2009

Медико–социальная помощь лицам перенесшим инфаркт миокарда
Проблемы лиц, перенесших инфаркт миокарда. Мероприятия медико-социальной реабилитации, адаптации, психологической разгрузки и защиты. Особенности медико-социальной помощи лицам, перенесшим инфаркт миокарда.

курсовая работа [35,6 K], добавлен 11.08.2007

Другие документы, подобные "Гігієнічне обґрунтування системи медико-біологічної безпеки гирлової зони Українського Придунав’я"

главная

рубрики

по алфавиту

вернуться в начало страницы

вернуться к началу текста

вернуться к подобным работам

Рубрики

По алфавиту

Закачать файл

Заказать работу

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

№	Населений пункт	Кількість населення	Кількість водопроводів	Потужність (м³/добу)	Джерело водопостачання	% населення*	Середнє споживання на добу, л/особу
1	м. Кілія	19300	Комунальний водопровід КП «Світло»;	3800, у весняно-літній період -10200, подано 591 тис.м³	р.Дунай	100%	83
		1832	Кілійський груповий водопровід	В с.Червоний Яр, Василівка, Фірманівка подано 18,2 тис. м³		72%	18
2	м.Вилкове	5674	Комунальний водопровід КП «Зміїний»	334,5 тис. м³	р. Дунай	64,8%	161,2
3	с.Шевченкове	5580**	1	95,5 тис. м³	р.Дунай	100%	217
4.	с.Новоселівка	1410***	1	25100 м³	р. Дунай	100%	89
5.	с. Приморське	2000	1	1200 м³/добу	канал Дунай-Сасик	100 %	98,6
6.	с. Ліски	1476	1	250 м³/добу	р. Дунай	100%	33,4 л/людину

№	Назва підриємства, відомча підпорядкованність	Адреса
1	Водопровід коммунальний КП «Водоканал»	м. Рені. вул. Радянська, 4
2	Водопровід відомчий ПАО «Ренійський м'ясокомбінат»	м. Рені, вул. Весела,56
3	Водопровід відомчий Ренійский хлібзавод	м. Рені, вул. Пушкіна 1
4	Водопровід відомчий ПАО «Виноградарь»	м. Рені, вул. Аеродромна,2
5	Водопровід відомчий ПАО «Придунайський»	м. Рені
6	Водопровід відомчий ГКС «Орловка»	с. Новосельське
7	Водопровід відомчий Ішаїльский винцех	с. Плавні
8	Водопровід сільський КП «Гарант»	с. Долинське
9	Водопровід сільський КП «Вікторія» с. Лиманське	с. Лиманське
10	Водопровід сільський КП «Комунальник»	с. Котловина
11	Водопровід сільський КП«Джерело» с. Орловка	с. Орловка
12	Водопровід сільський КП «Успіх»	с. Новосєльське
13	Водопровід сільський сільради Плавні	с. Плавні
14	Водопровід сільський КП «Ізвур Карагач»	с. Нагорне
15	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул.Болградська, 16
16	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул.Болградська, 36
17	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул.Болградська, 74
18	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул.Мала, 10
19	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул.Мала, 34
20	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул.Мала, 2
21	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул. Будагяне
22	Громадський шахтний колодязь	м.Рені, вул. Ст. Разіна
23	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул. Парашютистів, 30
24	Г ромадський шахтний колодязь	м. Рені, кладовище
25	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, Інтернаціональна, 55
26	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул. Інтернаціональна, 5 102
27	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул. Проїздна, 25
28	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул. Проїздна, 34
29	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул. Проїздна, 84
30	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул. Зелена, 36
31	Громадський шахтний колодязь	м. Рені, вул. Мускатна
32	Громадські шахтні колодязі с. Долинське - 17	с. Долинське
33	Громадські шахтні колодязі с. Котловина -15 ...