Морфофункціональний стан шлунка за умов тривалої дії на організм тварин епіхлоргідрину

1

(n=6)

320,72

±11,95

313,88

±11,62

323,06

±16,31

330,13

±19,36

321,66

±16,70

3

(n=6)

332,88

±12,71

325,44*

±7,88

322,34±12,70

327,67

±23,61

317,39

±17,06

Товщина серозної оболонки пілоричного відділу, М±СКО (мкм)

1

(n=6)

25,72

±2,70

29,26

±1,62

30,33

±3,81

28,88

±2,89

30,03

±1,93

3

(n=6)

26,18

±4,48

28,24

±3,82

27,44

±1,29

28,18

±4,29

30,12

±4,52

Примітка. *- р<0,05 - порівняння з тваринами 1-ї групи.

Результати дослідження стану ПЕЦ шлункових ямок одношарового епітелію СО пілоричного відділу у щурів за умов тривалої дії ЕП свідчать про відсутність суттєвих відмінностей всіх показників, що досліджувалися, в порівнянні із такими групи контролю (табл. 5.3).

Таблиця 5.3. Стан поверхневих епітеліоцитів шлункових ямок одношарового епітелію СО пілоричного відділу шлунка у щурів за умов тривалої дії екстракту ЕП

Параметри поверхневих епітеліоцитів шлункових ямок	Гру-пи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Кількість ПЕЦ в одній шлунковій ямці, М±СКО	1 (n=6)	60,88 ±5,10	59,60 ±5,48	60,70 ±4,76	61,13 ±4,73	61,80 ±6,23
	3 (n=6)	64,63 ±5,39	63,15 ±5,20	60,58 ±4,96	63,18 ±4,72	62,00 ±5,95
Висота одношарового епітелію шлункових ямок, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	11,53 ±0,95	11,24 ±0,80	12,04 ±0,83	11,66 ±0,89	12,06 ±0,75
	3 (n=6)	12,15 ±0,72	11,45 ±0,90	11,90 ±0,86	11,81 ±0,68	12,18 ±0,89
Площа зрізу ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	81,16 ±6,11	85,40 ±5,14	85,22 ±4,04	81,95 ±5,54	83,26 ±5,65
	3 (n=6)	79,58 ±9,40	88,56 ±8,81	86,62 ±8,96	83,38 ±9,51	83,69 ±8,88
Площа зрізу ядра ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	10,82 ±0,92	11,50 ±1,09	10,57 ±0,78	10,99 ±0,91	11,62 ±0,87
	3 (n=6)	10,09 ±0,97	11,72 ±1,31	10,85 ±0,96	11,18 ±0,89	11,49 ±0,86
Площа зрізу цитоплазми ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	70,33 ±6,20	73,90 ±5,11	74,65 ±4,01	70,96 ±5,95	71,64 ±6,10
	3 (n=6)	69,49 ±8,69	76,84 ±8,48	75,77 ±8,43	72,20 ±9,97	72,20 ±8,84
Ядерно-цитоплазмати-чний індекс ПЕЦ, М±СКО	1 (n=6)	0,155 ±0,020	0,156 ±0,018	0,142 ±0,013	0,156 ±0,023	0,164 ±0,023
	3 (n=6)	0,146 ±0,013	0,154 ±0,022	0,144 ±0,015	0,158 ±0,030	0,161 ±0,022
Площа еухроматину (Sехр) в одному ядрі ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	7,67 ±0,79	-	-	7,86 ±0,65	8,28 ±0,63
	3 (n=6)	7,14 ±0,92	-	-	8,03 ±0,81	8,13 ±1,02
Площа гетерохроматину (Sгхр) в одному ядрі ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	3,15 ±0,30	-	-	3,13 ±0,30	3,35 ±0,34
	3 (n=6)	2,95 ±0,25	-	-	3,15 ±0,37	3,36 ±0,42
Индекс Sгхр/Sехр в одному ядрі ПЕЦ, М±СКО	1 (n=6)	0,413 ±0,053	-	-	0,398 ±0,024	0,405 ±0,034
	3 (n=6)	0,420 ±0,070	-	-	0,396 ±0,058	0,421 ±0,084
Площа секреторних гранул в 100 мкм2 цитоплазми ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	63,12 ±7,39	-	-	61,62 ±7,14	62,29 ±6,71
	3 (n=6)	65,73 ±7,95	-	-	63,54 ±5,42	63,46 ±7,46
Площа однієї секреторної гранули цитоплазми ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	0,35 ±0,03	-	-	0,36 ±0,04	0,35 ±0,03
	3 (n=6)	0,35 ±0,04	-	-	0,37 ±0,03	0,36 ±0,02

Примітка. *- р<0,05 - порівняння з тваринами 1-ї групи.

Результати дослідження морофофункціонального стану СО пілоричного відділу шлунка у щурів за умов тривалої дії екстракту ЕП представлені у табл. 5.4. Достовірними в порівнянні із показниками у щурів 1 гр. виявилися зміни довжини пілоричних залоз на 1-шу і на 7-му добу після припинення введення екстракту ЕП (збільшення на 13,4% (р<0,01) і 15,0% (р<0,01) відповідно), кількості аргірофільних ендокриноцитів в 1 мм² пілоричних залоз на 7-му добу (збільшення на 5,8%, р<0,05), протеолітичної активності шлункового соку (зменшення на 1-шу, 30-ту і 60-ту добу на 9,1% (р<0,01), 10,2% (р<0,01) і 5,8% (р<0,05) відповідно).

Мітози були виявлені переважно в області шийок пілоричних залоз. Нейтра-льні PAS-позитивні муцини в СО пілоричного відділу знаходилися, переважно, в ПЕЦ шлункових ямок. В меншій кількості вони були присутні в апікальній части ні цитоплазми мукоцитів шийок залоз. Зрідка PAS-позитивну реакцію демонстру-вала цитоплазма окремих мукоцитів тіла залоз. Кислі муцини виявлялися, голов ним чином, у мукоцитах дна і, рідше, у мукоцитах тіла залоз. Гранули муцинів мали типову локалізацію в апікальній цитоплазмі клітин.

Таблиця 5.4 Морфофункціональний стан слизової оболонки пілоричного відділу шлунка у щурів за умов тривалої дії екстракту ехінацеї пурпурової

Показники морфофункціонального стану СО шлунка	Групи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Довжина пілоричних залоз, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	231,57 ±13,50	226,82 ±10,70	233,33 ±12,37	237,64 ±6,93	233,35 ±11,63
	3 (n=6)	262,64*±10,67	260,92*±14,38	243,01 ±12,68	243,87 ±8,03	233,89 ±10,42
Індекс маси пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	1,33 ±0,06	1,35 ±0,04	1,34 ±0,07	1,33 ±0,07	1,35 ±0,03
	3 (n=6)	1,38 ±0,04	1,35 ±0,05	1,33 ±0,06	1,38 ±0,03	1,36 ±0,06
Кількість аргірофільних ендокриноцитів в 1 мм2 пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	203,73 ±10,45	208,52 ±13,75	211,65 ±8,22	204,49 ±9,14	205,04 ±10,86
	3 (n=6)	201,99 ±11,87	220,6* ±6,19	204,06 ±12,55	209,73 ±12,09	212,99 ±13,35
Кількість аргентафінних ендокриноцитів в 1 мм2 пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	141,80 ±7,17	146,46 ±9,48	149,86 ±7,99	143,02 ±9,82	144,11 ±9,65
	3 (n=6)	141,04±7,07	156,03 ±7,70	145,92 ±10,36	149,48 ±8,40	152,77 ±10,88
Кількість G-ендокри-ноцитів в 1 мм2 пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	61,93 ±5,18	62,06 ±4,77	61,80 ±3,28	61,47 ±4,56	60,93 ±3,40
	3 (n=6)	60,95 ±9,45	64,63 ±8,24	58,15 ±4,86	60,25 ±10,15	60,23 ±6,33
Протеолітична активність шлункового соку, М±СКО (мм)	1 (n=6)	9,16 ±0,29	-	-	8,16 ±0,29	8,66 ±0,29
	3 (n=6)	8,33* ±0,30	-	-	7,33* ±0,30	8,16* ±0,29
Площа зрізу мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	95,79 ±4,75	94,47 ±5,46	97,69 ±4,91	92,46 ±3,52	97,66 ±6,53
	3 (n=6)	99,21 ±5,53	96,80 ±4,91	99,01 ±6,28	93,64 ±5,90	99,15 ±6,81
Площа зрізу ядра мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	13,18 ±0,88	13,09 ±1,05	12,91 ±0,75	13,13 ±0,82	13,48 ±0,57
	3 (n=6)	13,34 ±1,03	13,21 ±1,08	12,98 ±0,81	13,27 ±0,98	13,73 ±0,84
Площа зрізу цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	82,61 ±4,87	81,38 ±5,76	84,78 ±4,66	79,33 ±3,29	84,19 ±6,32
	3 (n=6)	85,86 ±6,16	83,59 ±5,74	86,03 ±6,43	80,37 ±5,22	85,42 ±6,48
	3 (n=6)	0,501 ±0,095	-	-	0,510 ±0,086	0,468 ±0,112
Площа секреторних гранул в 100 мкм2 цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	48,78 ±5,07	-	-	51,43 ±6,29	47,24 ±4,51
	3 (n=6)	50,22 ±4,63	-	-	51,63 ±6,62	47,03 ±4,37
Площа однієї секреторної гранули цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	0,47 ±0,05	-	-	0,51 ±0,07	0,48 ±0,04
	3 (n=6)	0,49 ±0,06	-	-	0,51 ±0,08	0,49 ±0,05
Мітотична активність клітин СО пілоричного відділу, М±СКО (‰)	1 (n=6)	23,73 ±2,71	26,16 ±1,99	25,91 ±2,60	24,34 ±3,35	25,11 ±2,68
	3 (n=6)	25,47 ±1,80	27,45 ±2,19	26,36 ±2,80	24,44 ±3,18	25,27 ±2,69
Площа нейтральних муцинів (PAS-позитивних) в 1 мм2 площі зрізу СО, М±СКО (мм2)	1 (n=6)	0,143 ±0,018	0,152 ±0,019	0,153 ±0,015	0,133 ±0,024	0,154 ±0,015
	3 (n=6)	0,151 ±0,013	0,152 ±0,017	0,158 ±0,018	0,141 ±0,016	0,157 ±0,018
Площа кислих муцинів, що окрашені альціановим синім, в 1мм2 площі зрізу СО, М±СКО (мм2)	1 (n=6)	0,104 ±0,010	0,111 ±0,011	0,107 ±0,012	0,103 ±0,011	0,106 ±0,009
	3 (n=6)	0,111 ±0,012	0,115 ±0,015	0,112 ±0,009	0,101 ±0,009х	0,111 ±0,013

Примітка. *- р<0,05 - порівняння з тваринами 1-ї групи.

Проміжні висновки. Після завершення введення екстракту ЕП відбуваються зміни органометричних показників шлунка у порівнянні з такими у щурів групи контролю, а саме - збільшення товщини стінки його пілоричного відділу. Стан оболонок шлунка характеризувався збільшенням товщини СО, підслизової основи, м'язової оболонки, а також збільшенням глибини шлункових ямок. У стані ПЕЦ шлункових ямок пілоричного відділу статистично значущих змін виявлено не було. Морфофункціональний стан СО пілоричного відділу шлунка відрізнявся від такого у щурів групи контролю збільшенням довжини пілоричних залоз, збільшенням кількості аргірофільних ендокриноцитів в 1 мм² пілоричних залоз в ранньому терміні дослідження, зменшенням протеолітичної активності шлункового соку.

Виявлені зміни можуть бути обумовлені адаптогенною та антиоксидантною активністю екстракту ЕП, яка призводить до поліпшення плину процесів диференціювання та, ймовірно, до уповільнення процесів клітинної загибелі, внаслідок чого зростає рівень резистентності стінки пілоричного відділу шлунка та його СО до дії пошкоджуючих факторів.

5.2 Морфофункціональний стан шлунка за умов впливу тіатриазоліну

Макроскопічне дослідження шлунка щурів, які отримували тіотриазолін, змін органу не виявило (табл. 5.5). Довжина шлунка по малій, по великій кривиз ні, а також його маса не відрізнялися від відповідних показників у щурів групи контролю. Статистично значущих відмінностей довжини шлунка по великій, по малій кривизні та маси шлунка в різні терміни спостереження виявлено не було.

Зміни товщини стінки пілоричного відділу шлунка полягали у її збільшенні на 6,7% (р<0,01) і 3,9% (р <0,05) в порівнянні із такими у щурів 1 гр. відповідно на 15-ту і на 30-ту добу після завершення введення тіотриазоліну (див. табл. 5.5).

Структура пілоричного відділу шлунка мала незначні відмінності від такої у щурів групи контролю. Поверхневий епітелій шлункових ямок був представлений епітеліоцитами, які зберігали характерну циліндричну форму і типову полярність.

Таблиця 5.5. Органометричні показники шлунка щурів за умов тривалої дії тіатриазоліну

Параметри шлунка	Групи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Довжина шлунка по великій кривизні, М±СКО (см)	1 (n=6)	4,21 ±0,31	4,31 ±0,32	4,45 ±0,43	4,63 ±0,54	4,71 ±0,18
	4 (n=6)	4,32 ±0,29	4,46 ±0,44	4,51 ±0,44	4,78 ±0,39	4,82 ±0,38
Довжина шлунка по малій кривизні, М±СКО (см)	1 (n=6)	1,06 ±0,10	1,08 ±0,16	1,13 ±0,06	1,12 ±0,03	1,17 ±0,08
	4 (n=6)	1,08 ±0,11	1,12 ±0,17	1,17 ±0,12	1,19 ±0,09	1,21 ±0,13
Маса шлунка, М±СКО (г)	1 (n=6)	2,66 ±0,37	2,65 ±0,4	2,7 ±0,47	2,75 ±0,44	2,8 ±0,31
	4 (n=6)	4,32 ±0,29	4,46 ±0,44	4,51 ±0,44	4,78 ±0,39	4,82 ±0,38
Товщина стінки пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	818,10 ±37,60	810,07 ±36,84	827,09 ±28,65	835,07 ±39,96	829,09 ±31,95
	4 (n=6)	852,90 ±31,01	845,32 ±42,81	882,29* ±24,50	867,73*±24,59	840,13 ±33,97

Примітка. *- р<0,05 - порівняння з тваринами 1-ї групи.

У базальній частини клітин локалізувалися ядра переважно овальної форми, в області апікальної цитоплазми перебували секреторні гранули. Ознак надлишкової десквамації епітелію не було. Пілоричні залози власної пластинки СО відкриваються групами в шлункові ямки і мали чітко виражені шийку, тіло і дно. Ширина їх просвітів і ступінь звивистості кінцевих відділів під впливом тіотриазоліну не змінювалися. Клітинний склад пілоричних залоз виявився близьким до клітинного складу інтактних щурів контрольної групи і був представлений великою кількістю мукоцитів, а також поодинокими ендокриноцитами. Пухка волокниста сполучна тканина власної пластинки була представлена волокнами і фібробластами, серед яких зустрічалися лейкоцити, лімфоцити і лімфатичні фолікули.

Дослідження стану оболонок шлунка щурів за умов тривалої дії тіотриазоліну (табл. 5.6) показало що відмінності від тварин групи контролю стосуються товщини СО пілоричного відділу (збільшення на 7-му, 15-ту і 30-ту добу після закінчення введення тіотриазоліну на 4,0%, 8,2% і 4,9% (р<0,05) відповідно) і товщини м'язової оболонки (збільшення на 3,3% (р<0,05) на 7-му добу).

Таблиця 5.6. Стан оболонок шлунка щурів за умов тривалої дії тіатриазоліну

Параметри оболонок шлунка	Групи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Товщина слизової оболонки пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	444,84 ±24,05	439,18 ±21,92	447,95 ±22,79	450,87 ±15,00	449,26 ±18,49
	4 (n=6)	466,08 ±24,70	456,61* ±24,09	484,80* ±21,15	472,9* ±13,27	466,47 ±17,44
Глибина шлункових ямок слизової оболонки пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	182,45 ±10,24	176,55 ±10,28	137,87* ±8,86	182,00 ±8,94	181,66 ±10,07
	4 (n=6)	185,54 ±11,50	183,98 ±13,38	188,34 ±12,04	187,25 ±8,22	184,31 ±9,25
Товщина підслизової основи пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	21,69 ±1,97	22,09 ±1,07	22,46 ±1,84	23,25 ±2,16	23,13 ±1,76
	4 (n=6)	22,24 ±1,45	21,19 ±1,12	21,98 ±1,24	23,76 ±1,81	23,78 ±1,66
Підслизово-слизовий індекс пілоричного відділу, М±СКО	1 (n=6)	0,049 ±0,005	0,051 ±0,004	0,050 ±0,006	0,052 ±0,005	0,052 ±0,004
	4 (n=6)	0,048 ±0,005	0,047 ±0,004	0,045 ±0,004	0,050 ±0,004	0,051 ±0,004
Товщина м'язової пластинки слизової оболонки, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	30,54 ±2,98	28,51 ±2,04	30,24 ±2,46	31,33 ±2,63	32,92 ±3,25
	4 (n=6)	32,82 ±3,12	30,26 ±2,12	32,13 ±2,45	33,19 ±2,76	34,58 ±3,37
Товщина м'язової оболонки пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	320,72 ±11,95	313,88 ±11,62	323,06 ±16,31	330,13 ±19,36	321,66 ±16,70
	4 (n=6)	331,60 ±13,16	324,34* ±8,71	329,15 ±18,47	332,35 ±16,49	312,38 ±12,19
Товщина серозної оболонки пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	25,72 ±2,70	29,26 ±1,62	30,33 ±3,81	28,88 ±2,89	30,03 ±1,93
	4 (n=6)	26,11 ±2,34	29,36 ±2,27	30,56 ±2,88	28,86 ±1,33	29,80 ±1,56

Примітка. *- р<0,05 - порівняння з тваринами 1-ї групи.

Дослідження стану ПЕЦ шлункових ямок одношарового епітелію СО пілоричного відділу у щурів за умов тривалої дії тіатриазоліну та його порівняння із таким у щурів групи контролю (табл. 5.7) показало наявність збільшення висоти епітелію на 7,6% (р<0,05) на 7-му добу спостереження, S_сг в 100 мкм² цитоплазми ПЕЦ шлункових ямок на 9,9% (р<0,05) на 30-у добу, S_1сг цитоплазми ПЕЦ шлункових ямок на 1-у і на 30-у добу на 17,9% (р<0,05) і на 13,8% (р<0,05) відповідно.

Таблиця 5.7. Стан поверхневих епітеліоцитів шлункових ямок одношарового епітелію СО пілоричного відділу у щурів за умов тривалої дії тіатриазоліну

Параметри поверхневих епітеліоцитів шлункових ямок	Групи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Кількість ПЕЦ в одній шлунковій ямці, М±СКО	1 (n=6)	60,88 ±5,10	59,60 ±5,48	60,70 ±4,76	61,13 ±4,73	61,80 ±6,23
	4 (n=6)	62,10 ±6,60	61,45 ±5,70	62,50 ±4,87	62,70 ±5,30	62,42 ±5,36
Висота одношарового епітелію шлункових ямок, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	11,53 ±0,95	11,24 ±0,80	12,04 ±0,83	11,66 ±0,89	12,06 ±0,75
	4 (n=6)	11,77 ±1,20	12,10* ±1,04	12,01 ±0,71	11,71 ±1,12	12,20 ±1,17
Площа зрізу ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	81,16 ±6,11	85,40 ±5,14	85,22 ±4,04	81,95 ±5,54	83,26 ±5,65
	4 (n=6)	85,69 ±8,27	84,94 ±9,76	88,97 ±6,83	82,28 ±9,76	83,06 ±6,06
Площа зрізу ядра ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	10,82 ±0,92	11,50 ±1,09	10,57 ±0,78	10,99 ±0,91	11,62 ±0,87
	4 (n=6)	10,97 ±0,80	11,79 ±1,35	11,15 ±1,02	11,10 ±0,60	11,77 ±0,97
Площа зрізу цитоплазми ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	70,33 ±6,20	73,90 ±5,11	74,65 ±4,01	70,96 ±5,95	71,64 ±6,10
	4 (n=6)	74,72 ±8,17	73,15 ±9,14	77,83 ±6,28	71,19 ±9,64	71,28 ±6,60
Ядерно-цитоплазмати-чний індекс ПЕЦ, М±СКО	1 (n=6)	0,155 ±0,020	0,156 ±0,018	0,142 ±0,013	0,156 ±0,023	0,164 ±0,023
	4 (n=6)	0,148 ±0,019	0,162 ±0,021	0,144 ±0,013х	0,158 ±0,023	0,167 ±0,027
Площа еухроматину (Sехр) в одному ядрі ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	7,67 ±0,79	-	-	7,86 ±0,65	8,28 ±0,63
	4 (n=6)	7,78 ±0,86	-	-	7,95 ±0,88	8,44 ±0,72
Площа гетерохромати-ну (Sгхр) в одному ядрі ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	3,15 ±0,30	-	-	3,13 ±0,30	3,35 ±0,34
	4 (n=6)	3,19 ±0,43	-	-	3,15 ±0,41	3,33 ±0,59
Індекс Sгхр/Sехр в одному ядрі ПЕЦ, М±СКО	1 (n=6)	0,413 ±0,053	-	-	0,398 ±0,024	0,405 ±0,034
	4 (n=6)	0,416 ±0,084	-	-	0,404 ±0,090	0,397 ±0,071
Площа секреторних гранул в 100 мкм2 цитоплазми ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	63,12 ±7,39	-	-	61,62 ±7,14	62,29 ±6,71
	4 (n=6)	64,54 ±4,85	-	-	67,71* ±4,91	63,44 ±7,55
Площа однієї секреторної гранули цитопла-зми ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	0,35 ±0,03	-	-	0,36 ±0,04	0,35 ±0,03
	4 (n=6)	0,41* ±0,06	-	-	0,41* ±0,03	0,37 ±0,04

Примітка. *- р<0,05 - порівняння з тваринами 1-ї групи.



Показники морофофункціонального стану СО пілоричного відділу шлунка у щурів за умов тривалої дії тіатриазоліну представлені у табл. 5.8. В порівнянні із щурами групи контролю встановлені достовірні відмінності довжини пілоричних залоз шлунка (збільшення на 4,9% (р<0,05), 11,9% (р<0,01), 5,6% (р<0,05) і 5,0% (р<0,05) відповідно на 7-му, 15-ту, 30-ту і 60 добу), чисельності аргірофільних ендокриноцитів в 1 мм² пілоричнихих залоз (збільшення на 6,8% (р<0,05) на 30-ту добу), кількості аргентафінних ендокриноцитів в 1 мм² пілоричних залоз (збільшення на 7,7% (р<0,05) на 30-ту добу), S_сг в 100 мкм² цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз (збільшення на 11,5% (р<0,05) на 1-шу добу), нейтральних муцинів, які були виявлені в області поверхневого епітелію ямок і, в меншій мірі, в області шийок залоз пілоричного відділу шлунка (збільшення площі в 1 мм² S_зр СО на 8,5% (р<0,05) і 15,1% (р<0,05) відповідно на 7-му і 30-ту добу дослідження), кислих муцинів, які були переважно присутні у вигляді гранул в апікальній частині мукоцитів дна і тіла залоз (збільшення площі в 1 мм² S_зр СО на 10,3% (р<0,05) на 7-му добу дослідження) (див. табл. 5.8).

Таблиця 5.8. Морфофункціональний стан слизової оболонки пілоричного відділу шлунка у щурів за умов тривалої дії тіатриазоліну

Показники морфофункціонального стану СО шлунка	Групи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Довжина пілоричних залоз, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	231,57 ±13,50	226,82 ±10,70	233,33 ±12,37	237,64 ±6,93	233,35 ±11,63
	4 (n=6)	241,89±10,65	237,93*±11,13	261,2* ±13,17	250,98* ±8,82	244,91* ±11,74
Індекс маси пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	1,33 ±0,06	1,35 ±0,04	1,34 ±0,07	1,33 ±0,07	1,35 ±0,03
	4 (n=6)	1,31 ±0,07	1,36 ±0,06	1,32 ±0,08	1,37 ±0,06	1,32 ±0,07
Кількість аргірофільних ендокриноцитів в 1 мм2 пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	203,73 ±10,45	208,52 ±13,75	211,65 ±8,22	204,49 ±9,14	205,04 ±10,86
	4 (n=6)	207,95±13,30	213,11±13,03	216,52 ±10,22	218,31* ±9,14	207,28 ±8,78
Кількість аргентафінних ендокриноцитів в 1 мм2 пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	141,80 ±7,17	146,46 ±9,48	149,86 ±7,99	143,02 ±9,82	144,11 ±9,65
	4 (n=6)	143,92±8,41	149,35±10,06	152,65 ±8,34	154,1* ±8,04	147,76 ±12,52
Кількість G-ендокри-ноцитів в 1 мм2 пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	61,93 ±5,18	62,06 ±4,77	61,80 ±3,28	61,47 ±4,56	60,93 ±3,40
	4 (n=6)	64,03 ±10,68	63,77 ±7,74	63,87 ±14,27	64,22 ±7,34	59,51 ±5,53
Площа зрізу мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	95,79 ±4,75	94,47 ±5,46	97,69 ±4,91	92,46 ±3,52	97,66 ±6,53
	4 (n=6)	101,23±5,12	98,36 ±5,69	99,75 ±7,23	93,18 ±4,33	97,86 ±10,67
Площа зрізу ядра мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	13,18 ±0,88	13,09 ±1,05	12,91 ±0,75	13,13 ±0,82	13,48 ±0,57
	4 (n=6)	13,73 ±0,79	13,45 ±1,09	13,00 ±0,58	13,28 ±0,86	13,52 ±0,72
Площа зрізу цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	82,61 ±4,87	81,38 ±5,76	84,78 ±4,66	79,33 ±3,29	84,19 ±6,32
	4 (n=6)	87,50 ±5,36	84,92 ±5,69	86,74 ±7,03	79,90 ±4,35	84,34 ±10,13
Ядерно-цитоплазмати-чний індекс мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	0,160 ±0,016	0,162 ±0,021	0,152 ±0,011	0,166 ±0,012	0,161 ±0,011
	4 (n=6)	0,158 ±0,015	0,159 ±0,018	0,151 ±0,012	0,167 ±0,015	0,162 ±0,014
Площа еухроматину (Sехр) мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	8,83 ±0,60	-	-	8,82 ±0,55	9,05 ±0,40
	4 (n=6)	9,06 ±0,71	-	-	8,98 ±0,66	9,17 ±0,69
Площа гетероматину (Sгхр) мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	4,35 ±0,36	-	-	4,31 ±0,35	4,43 ±0,23
	4 (n=6)	4,67 ±0,30	-	-	4,30 ±0,62	4,36 ±0,44
Індекс Sгхр/Sехр мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	0,493 ±0,032	-	-	0,489 ±0,030	0,489 ±0,022
	4 (n=6)	0,518 ±0,048	-	-	0,483 ±0,083	0,478 ±0,068
Площа секреторних гранул в 100 мкм2 цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	48,78 ±5,07	-	-	51,43 ±6,29	47,24 ±4,51
	4 (n=6)	54,38* ±3,13	-	-	52,55 ±5,65	47,90 ±5,77
Площа однієї секреторної гранули цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	0,47 ±0,05	-	-	0,51 ±0,07	0,48 ±0,04
	4 (n=6)	0,48 ±0,03	-	-	0,51 ±0,04	0,49 ±0,05
Мітотична активність клітин СО пілоричного відділу, М±СКО (‰)	1 (n=6)	23,73 ±2,71	26,16 ±1,99	25,91 ±2,60	24,34 ±3,35	25,11 ±2,68
	4 (n=6)	24,24 ±2,75	26,74 ±3,15	26,65 ±2,62	24,49 ±2,32	25,39 ±2,70
Площа нейтральних муцинів (PAS-позитивних) в 1 мм2 площі зрізу СО, М±СКО (мм2)	1 (n=6)	0,143 ±0,018	0,152 ±0,019	0,153 ±0,015	0,133 ±0,024	0,154 ±0,015
	4 (n=6)	0,155 ±0,013	0,165* ±0,011	0,164 ±0,013	0,153* ±0,006	0,163 ±0,014
Площа кислих муцинів, що окрашені альціановим синім, в 1мм2 площі зрізу СО, М±СКО (мм2)	1 (n=6)	0,104 ±0,010	0,111 ±0,011	0,107 ±0,012	0,103 ±0,011	0,106 ±0,009
	4 (n=6)	0,110 ±0,013	0,122* ±0,006	0,112 ±0,010	0,108 ±0,015	0,111 ±0,016

Примітка. *- р<0,05 - порівняння з тваринами 1-ї групи.

Проміжні висновки. Макроскопічні і органометричні показники шлунка щурів після тривалого введення тіотриазоліну не змінювались (за винятком товщини стінки пілоричного відділу шлунка, яка збільшувалася). Стан оболонок шлунка щурів після введення тіатриазоліну характеризувався збільшенням товщини слизової і м'язової оболонок. Зміни ПЕЦ шлункових ямок пілоричного відділу шлунка щурів визначалися збільшенням висоти одношарового епітелію шлункових ямок, S_сг в 100 мкм² цитоплазми і S_1сг цитоплазми. У морофофункціональному стані СО пілоричного відділу шлунка у щурів за умов тривалої дії тіатриазоліну зміни характеризувалися збільшенням довжини пілоричних залоз, кількості аргірофільних і кількості аргентафінних ендокриноцитів в 1 мм² пілоричних залоз, S_сг в 100 мкм² цитоплазми мукоцитів, площі нейтральних муцинів, і площі кислих муцинів в 1 мм² S_зр СО.

Таким чином, тривале застосування тіотриазоліну позитивно впливало на процеси діференціювання структур СО та м'язової оболонки стінки пілоричного відділу шлунка, на синтез муцинів та, ймовірно, призводило до уповільнення загибелі клітин СО. Така дія тіотриазоліну може бути пов'язана з антиоксидантною, мембраностабілізуючою активністю препарату та з його здатністю відновлювати пул макроергів. Ці зміни можуть сприяти підвищенню резистентності стінки пілоричного відділу шлунка до негативного впливу екзогенних факторів.

Матеріали, викладені в розділі, висвітлені у публікацях [111, 122, 123, 124, 129, 131] списку використаних джерел.



РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ТРИВАЛОЇ ДІЇ ЕПІХЛОРГІДРИНУ НА Морфо-функціональнИЙ стан ШЛУНКА У ЩУРІВ НА ТЛІ ВИКОРИСТАННЯ ехінацеї пурпурової та тіотриазоліну

У главі надані результати вивчення структурно-функціонального стану шлунка у щурів за умов, які склалися після завершення тривалого інгаляційного введення ЕХГ тлі впливу екстракту ЕП та тіотриазоліну.

Визначено органометричні показники шлунка щурів (довжину шлунка по великій і малій кривизні, його масу, товщину стінки пілоричного відділу), вивче-но стан оболонок пілоричного відділу (товщину СО оболонки, глибину шлункових ямок СО, товщину підслизової основи, ПСІ, товщину м'язової пластинки СО, товщину м'язової і серозної оболонок), оцінено стан ПЕЦ шлункових ямок одношарового епітелію СО пілоричного відділу (кількість в одній шлунковій ямці, висоту одношарового епітелію шлункових ямок, S_зр клітин, їх ядра і цитоплазми, ЯЦІ, S_ехр та S_гхр в одному ядрі, індекс S_гхр/S_ехр, S_сг гранул в 100 мкм² цитоплазми і S_1сг цитоплазми). Вивчено функціональний стан шлунка (довжину пілоричних залоз, індекс їх маси, кількість аргірофільних, аргентафінних ендокриноцитів та G-ендокриноцитів в 1 мм² пілоричних залоз, протеолітичну активність шлункового соку, S_зр мукоцитів пілоричних залоз, їх ядра і цитоплазми, ЯЦІ мукоцитів, S_ехр і S_гхр мукоцитів та індекс S_гхр/S_ехр, S_сг в 100 мкм² цитоплазми мукоцитів та S_1сг цитоплазми, мітотичну активність клітин СО пілоричного відділу, площу нейтральних та кислих муцинів в 1 мм² S_зр СО. Представлене порівняння всіх показників з такими у тварин групи контролю та у щурів, яким проводили інгаляції ЕХГ.



6.1 Морфофункціональний стан шлунка за умов тривалої дії епіхлоргідрину на тлі впливу ехінацеї пурпурової

Органометричні показники шлунка щурів за умов тривалої дії ЕХГ на тлі впливу ЕП (5 гр.) представлені у табл. 6.1. Із означених показників лише товщина стінки пілоричного відділу шлунка достовірно відрізнялася від такої у щурів групи контролю (1 гр.) (менше на 10,4%, 11,8%, 5,0% (р<0,01) відповідно на 1-шу, 7-му і 15-ту добу) та щурів, які отримували інгаляції ЕХГ (2 гр.) (збільшення на 10,9% (р<0,05), 7,0% (р<0,05), 8,4% (р<0,05) і 6,3% (р<0,01) від показника тварин 2-ї гр. відповідно на 1-шу, 7-му, 15-ту і 30-ту добу) (рис. 6.1).

Таблиця 6.1. Органометричні показники шлунка щурів за умов тривалої дії епіхлоргідрину на тлі впливу ехінацеї пурпурової

Параметри шлунка	Групи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Довжина шлунка по великій кривизні, М±СКО (см)	1 (n=6)	4,21 ±0,31	4,31 ±0,32	4,45 ±0,43	4,63 ±0,54	4,71 ±0,18
	2 (n=6)	4,35 ±0,37	4,25 ±0,28	4,38 ±0,36	4,58 ±0,32	4,69 ±0,42
	5 (n=6)	4,29 ±0,33	4,35 ±0,39	4,55 ±0,35	4,65 ±0,29	4,81 ±0,23
Довжина шлунка по малій кривизні, М±СКО (см)	1 (n=6)	1,06 ±0,10	1,08 ±0,16	1,13 ±0,06	1,12 ±0,03	1,17 ±0,08
	2 (n=6)	1,12 ±0,13	1,10 ±0,12	1,15 ±0,14	1,16 ±0,12	1,19 ±0,08
	5 (n=6)	1,08 ±0,10	1,09 ±0,08	1,16 ±0,12	1,14 ±0,13	1,21 ±0,09
Маса шлунка, М±СКО (г)	1 (n=6)	2,57 ±0,42	2,58 ±0,29	2,63 ±0,45	2,69 ±0,58	2,75 ±0,16
	2 (n=6)	2,61 ±0,42	2,60 ±0,31	2,62± 0,39	2,70 ±0,41	2,73 ±0,33
	5 (n=6)	2,60 ±0,29	2,64 ±0,33	2,69 ±0,34	2,74 ±0,27	2,81 ±0,36
Товщина стінки пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	818,10 ±37,60	810,07 ±36,84	827,09 ±28,65	835,07 ±39,96	829,09 ±31,95
	2 (n=6)	661,03* ±46,15	667,49* ±40,08	725,36* ±56,88	790,81* ±33,25	803,15 ±54,61
	5 (n=6)	732,7*# ±30,7	714,2*# ±31,8	786,1*# ±19,4	853,80# ±27,73	812,73 ±30,88

Примітки: 1) *- р<0,05 - порівняння з тваринами 1-ї групи. 2) ^#- р<0,05 - порівняння з тваринами 2-ї групи.

В умовах, що склалися після введення ЕХГ і екстракту ЕП, стінка пілоричного відділу шлунка щурів мала певні відмінності від такої у щурів групи контролю. Була присутня незначна десквамація поверхневого епітелію шлункових ямок. У пілоричних залозах чітко визначалися шийка, тіло і дно, проте просвіти залоз в окремих випадках мали нерівномірні розширення. Кінцеві відділи залоз були менш звитими, ніж у щурів групи контролю. Сполучна тканина власної пластинки СО характеризувалася присутністю надмірної кількості лейкоцитів, макрофагів і плазмоцидів. Дія ЕХГ і екстракту ЕП супроводжувалося зростанням кількості макрофагів, плазмоцитів і лейкоцитів у підслизовій основі стінки шлунку. Структура м'язової і серозної оболонок стінки органу практично не змінювалася.

Показники стану оболонок шлунка щурів за умов тривалої дії ЕХГ на тлі впливу екстракту ЕП представлено у табл. 6.2, на рис. 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6.

При порівнянні товщини СО пілоричного відділу шлунка щурів групи контролю і щурів, на яких впливали ЕХГ і екстракт ЕП, було показано, що в другому випадку товщина зменшувалася на 12,8% (р<0,01), на 11,0% (р<0,05) і на 7,2% (р<0,05) на 1-шу, 7-му і 15-ту добу відповідно. У щурів, які отримували ЕХГ і ек стракт ЕП (5 гр.), по відношенню до щурів, які перенесли інгаляції ЕХГ (2 гр.), було присутнє збільшення товщини СО на 1-шу добу на 25,4% від показника щурів 2-ї гр., на 7-му добу - на 24,1%, на 15-ту добу - на 20,5% і на 30-ту добу - на 7,1% (р<0,01).



Таблиця 6.2. Стан оболонок шлунка щурів за умов тривалої дії епіхлоргідрину на тлі впливу ехінацеї пурпурної

Параметри оболонок шлунка	Групи	Етап спостереження
		1 доба

Подобные документы

• Морфофункціональні закономірності змін в міокарді щурів при експериментальному гіпотиреозі та його корекції

  Морфофункціональні зміни в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці експериментального післяопераційного гіпотиреозу та за різних умов його корекції. Морфофункціональна оцінка стану ендокринного апарату серця у щурів при гіпотиреозі.
  
  автореферат [97,7 K], добавлен 29.03.2009
  

• Метаболічні зміни в органах щурів за умов свинцево-кадмієвих токсикозів та їх корекція гепатопротекторами

  Метаболічни зміни у тканинах щурів при умовах коротко- та довготривалого експериментального свинцево-кадмієвого токсикозу і його корекції селенітом натрію та ліолівом. Доцільність використання даних препаратів з метою корекції метаболічних порушень.
  
  автореферат [41,3 K], добавлен 24.03.2009
  

• Обмінні процеси в організмі щурів при отруєнні цезієм і стронцієм та зміні кислотно-лужного стану

  Розробка біологічних моделей введення щурам цезію та стронцію хлоридів, визначення особливостей розподілу та накопичення в тканинах і органах тварин. Дослідження впливу лужного стану крові на вміст цезію та стронцію в органах за умов введення солей.
  
  автореферат [42,0 K], добавлен 03.04.2009
  

• Клініко-патогенетична ефективність комбінованого застосування статинів та гепатопротекторів у хворих на стабільну стенокардію, враховуючи функціональний стан печінки

  Стандартне лікування хворих на стабільну стенокардію навантаження на основі вивчення функціонального стану печінки. Рекомендації до проведення тривалої ліпідознижуючої терапії та застосування гепатопротекторів. Динаміка клініко-функціональних показників.
  
  автореферат [32,3 K], добавлен 21.03.2009
  

• Лікування хронічної хвороби нирок у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки

  Аналіз патогенетичних особливостей виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії. Дослідження стану необмеженого протеолізу шляхом визначення лізису азоальбуміну, азоказеїну та азоколу (лізис колагену).
  
  статья [20,4 K], добавлен 31.08.2017
  

• Експериментальні дослідження ефективності тіотриазоліну за умов доксорубіцинової кардіоміопатії

  Доцільність застосування тіотриазоліну для попередження токсичних уражень міокарда, спричинених цитостатиком доксорубіцином. Захисна дія проявляється дозозалежним зменшенням токсичності даних препаратів, за умов доксорубіцинової і фторидної інтоксикації.
  
  автореферат [38,9 K], добавлен 14.03.2009
  

• Експериментальне вивчення протизапальної активності поліфенольного екстракту з надземної частини лядвенцю рогатого

  На основі результатів експериментальних досліджень встановлена виразна протизапальна дія екстракту “Локорин”. Протизапальна дія досліджуваного екстракту обумовлена його мембранопротекторними, антиоксидантними та капілярозміцнювальними властивостями.
  
  автореферат [56,8 K], добавлен 12.03.2009
  

• Методи світлолікування

  Визначення терміну світлолікування як дозованого впливу на організм інфрачервоного і видимого світла, ультрафіолетового випромінювання, область його терапевтичного застосування. Хромотерапія як розділ фототерапії, лікувальні ефекти та протипоказання.
  
  контрольная работа [22,0 K], добавлен 14.05.2011
  

• Вплив тютютнопаління на здоров'я людини

  Вивчення антиоксидантної системи організму та впливу на її стан різних факторів. Вивчення тютюнопаління як одної з проблем цивілізованого суспільства. Лабораторне дослідження стану антиоксидантної системи щурів, які підлягали дії тютюнового диму.
  
  дипломная работа [379,3 K], добавлен 21.03.2015
  

• Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушення обміну кальцію в лікуванні хворих на остеоартроз з артеріальною гіпертензією

  Поширеність остеоартрозу в країнах світу. Порушення метаболізму кальцію. Особливості стану обміну кальцію шляхом вивчення його кишкової абсорбції, ниркової екскреції та механізмів регуляції кальцемії у хворих. Суглобовий синдром, стан кісткової тканини.
  
  автореферат [43,4 K], добавлен 21.03.2009
  

• Координація періодичної діяльності гастродуоденальної зони при порушенні її функціонально-морфологічної цілісності

  Стан моторної активності шлунка й секреторного апарату шлунка при моделюванні вегетативного дисбалансу, дуоденогастрального рефлюксу. Первинний етап розвитку дуоденогастрального рефлюксу. Збір шлункового соку. Міоелектрична і секреторна активність шлунка.
  
  автореферат [92,4 K], добавлен 21.03.2009
  

• Зміни показників клітинного циклу кардіоміоцитів при експериментальній опіковій хворобі в умовах застосування кровозамінників

  Аналіз змін клітинного циклу кардіоміоцитів щурів в умовах інфузійної корекції опікової хвороби. Некореговане порушення клітинного циклу і недостатність його ефективної нормалізації на тлі застосування 0,9% розчину УаСІ в перші 7 діб після опіку шкіри.
  
  статья [22,2 K], добавлен 07.02.2018
  

• Значення місцевих неспецифічних протеолітичних механізмів у розвитку виразкових уражень шлунково-кишкового тракту

  Стан протеїназ-інгібіторної системи слизової оболонки шлунка й слизової оболонки кишечнику. Характер змін активності неспецифічних протеїназ шлункового соку у хворих. Стан компонентів протеїназ-інгібіторної системи й ультраструктурні зміни тканини шлунка.
  
  автореферат [129,3 K], добавлен 18.03.2009
  

• Зміни поведінкових реакцій у білих щурів при інтраназальному введенні різних доз нітроксоліну

  Дослідження особливостей і динаміки змін реакцій у білих щурів при інтраназальному введенні нітроксоліну, як інтегрального показника фізіологічного стану організму та токсичного впливу на нервову систему. Принцип методу водного лабіринту Морріса.
  
  статья [22,4 K], добавлен 18.08.2017
  

• Основні фармакологічні ефекти кумаринів місного засобу - водного екстракту з трави буркуну

  Методи ідентифікації екстракту буркуну за вмістом кумаринів. Гостра і субхронічна токсичність екстракту буркуну і його вплив на ультраструктуру гепатоцитів кролів при тривалому введенні та рівень фармакобіологичної активності на спеціальних біотестах.
  
  автореферат [121,4 K], добавлен 05.04.2009
  

• Анатомо-фізіологічні особливості і патології дитячого організму

  Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму та характерні патологічні стани в різні вікові періоди. Семіотика порушень фізичного розвитку, визначення і методи його оцінки. Закономірності збільшення основних антропометричних показників у дітей.
  
  реферат [59,9 K], добавлен 12.07.2010
  

• Біохімічні механізми впливу свинцю на клітини крові щурів

  Свинець – важкий метал, поширений у земній корі в усьому світі. Потенційний ризик, зв’язаний з свинцем, посилюється тим, що свинець акумулюється як у навколишньому середовищі, так і в кістковій тканині організму. Процеси гемопоезу в організмі тварин.
  
  автореферат [44,1 K], добавлен 07.03.2009
  

• Вікові аспекти імунологічної дизрегуляції при неповній глобальній ішемії мозку в самців-щурів

  Вікові особливості імунологічної дизрегуляції, яка виникає у самців-щурів під впливом неповної глобальної ішемії головного мозку та можливостей застосування для корекції її проявів емоксипіну. Застосування нейропротекторної і імунокорегувальної терапії.
  
  автореферат [53,0 K], добавлен 07.03.2009
  

• Морфофункціональні зміни міокарда в умовах техногенних мікроелементозів у віковому аспекті

  Визначення на макро- та мікроструктурному рівнях закономірностей перебудови міокарда і змін хімічного складу серця за умов дії деяких комбінацій солей важких металі у тварин різних вікових груп та можливості корекції виявлених змін "Тіотриазоліном".
  
  автореферат [36,0 K], добавлен 29.03.2009
  

• Хронічний гастрит: причини, симптоми, лікування

  Характеристика особливостей виникнення та розвитку хронічного гастриту. Вивчення патогенезу і симптомів хронічного гастриту з секреторною недостатністю шлунка. Лікування хворих, рентгенологічне дослідження, профілактика захворювання, дієтичне харчування.
  
  презентация [1,3 M], добавлен 08.04.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам