Морфофункціональний стан шлунка за умов тривалої дії на організм тварин епіхлоргідрину

Показники стану оболонок шлунка щурів за умов тривалої дії ЕХГ на тлі впливу тіотриазоліну представлено у табл. 6.6.



Таблиця 6.6. Стан оболонок шлунка щурів за умов тривалої дії епіхлоргідрину на тлі впливу тіотриазоліну

Параметри оболонок шлунка	Групи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Товщина слизової оболонки пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	444,84 ±24,05	439,18 ±21,92	447,95 ±22,79	450,87 ±15,00	449,26 ±18,49
	2 (n=6)	309,44* ±21,54	314,96*±18,95	345,02* ±18,19	421,99* ±15,43	454,84 ±12,76
	6 (n=6)	414,7*# ±17,22	402,1*# ±19,45	445,99# ±19,16	449,96# ±16,03	447,88 ±21,15
Глибина шлункових ямок слизової оболонки пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	182,45 ±10,24	176,55 ±10,28	181,85±11,73	182,00 ±8,94	181,66 ±10,07
	2 (n=6)	135,32* ±10,74	137,87* ±8,86	147,21* ±11,87	180,15 ±9,83	189,72 ±9,80
	6 (n=6)	169,43# ±9,59	161,41*# ±9,31	179,17# ±11,72	178,68 ±8,92	178,16# ±10,04
Товщина підслизової основи пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	21,69 ±1,97	22,09 ±1,07	22,46 ±1,84	23,25 ±2,16	23,13 ±1,76
	2 (n=6)	32,02* ±3,44	22,09 ±1,07	27,58* ±3,06	30,76* ±3,56	23,97 ±3,35
	6 (n=6)	24,53*# ±2,21	23,97*# ±1,31	22,71# ±2,00	23,31# ±2,38	23,29 ±1,93
Підслизово-слизовий індекс пілоричного відділу, М±СКО	1 (n=6)	0,049 ±0,005	0,051 ±0,004	0,050 ±0,006	0,052 ±0,005	0,052 ±0,004
	2 (n=6)	0,104* ±0,016	0,111* ±0,014	0,080* ±0,012	0,073* ±0,008	0,053 ±0,007
	6 (n=6)	0,059*# ±0,006	0,060*# ±0,005	0,051# ±0,006	0,052# ±0,005	0,052 ±0,005
Товщина м'язової пластинки слизової оболонки, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	30,54 ±2,98	28,51 ±2,04	30,24 ±2,46	31,33 ±2,63	32,92 ±3,25
	2 (n=6)	25,91 ±1,85*	25,92 ±2,27*	29,61 ±2,25	33,03 ±2,12	33,09 ±3,33х
	6 (n=6)	28,56# ±2,83	26,68 ±2,71	29,77 ±2,45	30,92 ±2,62	32,36 ±2,07
Товщина м'язової оболонки пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	320,72 ±11,95	313,88 ±11,62	323,06 ±16,31	330,13 ±19,36	321,66 ±16,70
	2 (n=6)	280,33* ±12,08	284,64* ±14,99	303,12* ±11,62	299,15* ±19,27	297,5* ±11,79
	6 (n=6)	297,88*# ±15,39	301,12*# ±12,10	327,51# ±14,25	324,23# ±15,98	323,56# ±12,58
Товщина серозної оболонки пілоричного відділу, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	25,72 ±2,70	29,26 ±1,62	30,33 ±3,81	28,88 ±2,89	30,03 ±1,93
	2 (n=6)	31,94* ±2,32	31,83* ±1,41	32,83 ±3,76	30,66 ±2,72	29,77 ±2,62
	6 (n=6)	27,87# ±1,29	30,02 ±1,65	30,52 ±4,13	28,99 ±2,51	30,63 ±1,17

Примітки: 1) *- р<0,05 - порівняння з тваринами 1-ї групи.

2) ^#- р<0,05 - порівняння з тваринами 2-ї групи.

При порівнянні товщини СО пілоричного відділу шлунка щурів групи контролю і щурів, на яких впливали ЕХГ і екстракт ЕП, було показано, що в другому випадку товщина зменшувалася на 6,8% і 8,4% (р<0,05) на 1-шу і 7-му добу відповідно. У щурів, які отримували ЕХГ і тіотриазолін (6 гр.), по відношенню до щурів, які перенесли інгаляції ЕХГ (2 гр.), було присутнє збільшення товщини СО на 1-шу добу на 34,0% від показника щурів 2-ї гр., на 7-му добу - 27,7%, на 15-ту добу - на 29,3% (р<0,01) і на 30-ту добу - на 6,6% (р<0,05)

У порівнянні з глибиною шлункових ямок пілоричного відділу шлунка щурів групи контролю (1 гр.) даний показник у щурів після введення ЕХГ і тіотриазоліну був меншим на 7-у добу на 8,6% (р<0,05). Співставлення глибини шлунко-вих ямок у щурів, які перенесли інгаляції ЕХГ (2 гр.), і у щурів, яким вводили ЕХГ і екстракт ЕП (5 гр.), дозволило встановити, що у останніх глибина шлункових ямок виявилася більшою на 1-шу, на 7-му і на 15-ту добу відповідно на 25,2%, 17,1% і 21,7% (р<0,01) від показника тварин 2-ї гр., але меншою на 60-у добу на 6,1% (р<0,05).

Вплив ЕХГ і тіотриазоліну супроводжувався збільшенням товщини підслизової основи пілоричного відділу шлунка в порівнянні з показником у щурів групи контролю (1 гр.) на 13,1% і 8,5% (р<0,05) на 1-шу і 7-му добу спостереження відповідно. В порівнянні із тваринами 2-ї гр. цей показник зменшений на 23,4%, 31,4 % (р<0,01), 17,7% (р<0,05) і 24,2% (р<0,01) (від показника 2-ї гр.) відповідно на 1-шу, 7-му, 15-ту і 30-ту добу.

ПСІ пілоричного відділу шлунка у щупів 6-ї гр. на 1-шу і 7-му добу після припинення інгаляцій ЕХГ і введення тіотриазоліну виявився більшим, ніж у щурів 1-ї гр., на 20,9% і 17,9% (р<0,05) відповідно, але меншим, ніж у щурів, які отримували ЕХГ (2 гр.), на 1-шу, 7-му, 15-ту і 30-ту добу відповідно на 43,3%, 45,9%, 36,3% і 28,8% (р<0,01).

Товщина м'язової пластинки СО пілоричного відділу шлунка у щурів 6-ї гр. не відрізнялася від показника тварин групи контролю (1 гр.) і була збільшена на 10,2% (р<0,05) у порівнянні із таким у щурів 2-ї гр. на 1-шу добу.

У щурів, які перенесли вплив ЕХГ і екстракту тіотриазоліну (6 гр.), на 1-шу і 7-му добу товщина м'язової оболонки пілоричного відділу шлунка виявилася меншою, ніж у щурів групи контролю (1 гр.) на 7,1% і 4,1% (р<0,05) відповідно. В порівнянні із щурами 2-ї гр. при застосуванні екстракту ЕП (5 гр.) товщина м'язової оболонки достовірно відрізнялася протягом всього терміну спостереження: на 6,3%, 5,8%, 6,5%, 10,0% (р<0,05) і 7,8% (р<0,01) від показника тварин 2-ї гр. відповідно на 1-шу, 7-му, 15-ту, 30-ту і 60-ту добу.

Товщина серозної оболонки пілоричного відділу шлунка у щурів 6-ї гр. достовірно відрізнялася від такої у тварин, що отримували ЕХГ (2 гр.) лише на 1-шу добу після припинення введення ЕХГ і тіотриазоліну. Встановлено її зменшення на 12,7% (р<0,01) від показника 2-ї гр. (див. табл. 6.6).

Результати дослідження стану ПЕЦ шлункових ямок одношарового епітелію СО пілоричного відділу у щурів за умов тривалої дії ЕХГ на тлі впливу тіотриазоліну представлені у табл. 6.7.



Таблиця 6.7. Стан поверхневих епітеліоцитів шлункових ямок одношарового епітелію СО пілоричного відділу у щурів за умов тривалої дії епіхлоргідрину на тлі тіотриазоліну

Параметри поверхневих епітеліоцитів шлункових ямок	Групи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Кількість ПЕЦ в одній шлунковій ямці, М±СКО	1 (n=6)	60,88 ±5,10	59,60 ±5,48	60,70 ±4,76	61,13 ±4,73	61,80 ±6,23
	2 (n=6)	48,22* ±3,96	50,03* ±4,60	53,42* ±4,19	61,80 ±4,78	63,12 ±6,44
	6 (n=6)	57,60# ±4,55	56,53# ±4,83	60,15# ±4,67	61,98 ±4,56	61,17 ±6,02
Висота одношарового епітелію шлункових ямок, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	11,53 ±0,95	11,24 ±0,80	12,04 ±0,83	11,66 ±0,89	12,06 ±0,75
	2 (n=6)	9,01* ±0,74	8,48* ±0,60	11,86 ±0,82	13,98* ±0,89	12,88* ±0,78
	6 (n=6)	10,51*# ±1,11	11,28# ±1,03	13,14*# ±0,82	12,34 ±1,22	12,52 ±1,43
Площа зрізу ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	81,16 ±6,11	85,40 ±5,14	85,22 ±4,04	81,95 ±5,54	83,26 ±5,65
	2 (n=6)	69,80* ±5,27	75,36* ±6,31	81,56 ±7,18	92,45* ±6,34	88,29 ±7,01
	6 (n=6)	75,39 ±6,82	87,02# ±6,75	88,69 ±7,85	80,82# ±5,95	82,50 ±8,73
Площа зрізу ядра ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	10,82 ±0,92	11,50 ±1,09	10,57 ±0,78	10,99 ±0,91	11,62 ±0,87
	2 (n=6)	10,38 ±0,61	10,14* ±0,82	10,03 ±0,68	12,93* ±1,19	12,88* ±0,91
	6 (n=6)	9,88* ±0,52	12,04# ±1,44	10,58 ±1,04	10,98# ±0,78	11,66# ±1,01
Площа зрізу цитоплазми ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	70,33 ±6,20	73,90 ±5,11	74,65 ±4,01	70,96 ±5,95	71,64 ±6,10
	2 (n=6)	59,42* ±5,44	65,23* ±5,99	71,53 ±7,09	79,52* ±7,40	75,41 ±7,41
	6 (n=6)	65,50 ±6,54	74,98# ±7,17	78,11 ±7,36	69,84# ±5,84	70,84 ±8,63
Ядерно-цитоплазмати-чний індекс ПЕЦ, М±СКО	1 (n=6)	0,155 ±0,020	0,156 ±0,018	0,142 ±0,013	0,156 ±0,023	0,164 ±0,023
	2 (n=6)	0,177 ±0,022	0,156 ±0,014	0,141 ±0,017	0,165 ±0,031	0,173 ±0,027
	6 (n=6)	0,152 ±0,013	0,162 ±0,030	0,136 ±0,014	0,158 ±0,017	0,166 ±0,023
Площа еухроматину (Sехр) в одному ядрі ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	7,67 ±0,79	-	-	7,86 ±0,65	8,28 ±0,63
	2 (n=6)	6,33* ±0,92	-	-	8,39 ±0,56	9,23* ±1,04
	6 (n=6)	6,53* ±0,42	-	-	7,81 ±0,60	8,19 ±0,87
Площа гетерохромати-ну (Sгхр) в одному ядрі ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	3,15 ±0,30	-	-	3,13 ±0,30	3,35 ±0,34
	2 (n=6)	4,05* ±0,72	-	-	2,79* ±0,83	3,66 ±1,42
	6 (n=6)	3,35 ±0,36	-	-	3,17# ±0,26	3,47 ±0,31
Індекс Sгхр/Sехр в одному ядрі ПЕЦ, М±СКО	1 (n=6)	0,413 ±0,053	-	-	0,398 ±0,024	0,405 ±0,034
	2 (n=6)	0,660* ±0,182	-	-	0,335* ±0,106	0,414 ±0,219
	6 (n=6)	0,516* ±0,068	-	-	0,407# ±0,030	0,427 ±0,049
Площа секреторних гранул в 100 мкм2 цитоплазми ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	63,12 ±7,39	-	-	61,62 ±7,14	62,29 ±6,71
	2 (n=6)	53,98* ±5,94	-	-	69,32* ±4,69	63,91 ±7,06
	6 (n=6)	60,70# ±4,68	-	-	63,43 ±6,74	62,07 ±5,68
Площа однієї секреторної гранули цитопла-зми ПЕЦ, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	0,35 ±0,03	-	-	0,36 ±0,04	0,35 ±0,03
	2 (n=6)	0,31* ±0,02	-	-	0,38 ±0,04	0,36 ±0,04
	6 (n=6)	0,34 ±0,05	-	-	0,41* ±0,03	0,37 ±0,04

Примітки: 1) *- р<0,05 - порівняння з тваринами 1-ї групи.

2) ^#- р<0,05 - порівняння з тваринами 2-ї групи.

В умовах, що виникли після закінчення введення ЕХГ і тіотриазоліну, кількість ПЕЦ в одній шлункової ямці пілоричного відділу шлунка щурів не відрізнялося від такої у щурів групи контролю, але була більшою по відношенню до відповідного показника у щурів, які перенесли інгаляції ЕХГ, на 1-шу, 7-му і 15-ту добу на 19,5% (р<0,01), 13,0% і 12,6% (р<0,05).

Висота одношарового епітелію шлункових ямок СО пілоричного відділу у порівнянні з такою у щурів 1-ї гр. виявилася меншою на 8,9% (р<0,05) на 1-шу добу і більшою на 9,2% (р<0,05) на 15-у добу спостереження, а в порівняні із щурами 2-ї гр. - більшою на 1-шу, 7-му і 15-ту добу відповідно на 16,6% (р<0,05), 33,0% (р<0,01) і 10,8% (р<0,05).

S_зр ПЕЦ шлункових ямок пілоричного відділу шлунка у тварин 6-ї гр. була більшою на 15,5% (р<0,05) на 7-му добу і меншою на 12,6% (р<0,05) на 30-ту добу в порівнянні із щурами 2-ї гр. (див. табл. 6.7).

S_зр ядра ПЕЦ шлункових ямок пілоричного відділу у щурів 6-ї гр. виявилася меншою за показник у тварин 1-ї гр. на 8,7 (р<0,05) на 1-шу добу після припинення введення ЕХГ і тіотриазоліну. Відмінності цього показника від такого у щурів 2-ї гр. виявлені на 7-му, 30-ту і 60-ту добу: відповідно збільшення 18,7% (р<0,05) і зменшення на 21,5% та 9,5% (р<0,05).

Порівняння показника S_зр цитоплазми ПЕЦ шлункових ямок СО пілоричного відділу шлунка у щурів 6-ї і 2-ї груп показало, що він був збільшений 7-му добу та зменшений на 30-ту добу відповідно на 14,9% (р<0,01) і на 12,2% (р<0,05). Суттєвої різниці рівня показника у тварин 6-ї і 1-ї груп не виявлено (див. табл. 6.7).

S_ехр в одному ядрі ПЕЦ шлункових ямок достовірно відрізнялася від показника щурів групи контролю на 1-шу добу спостереження (менша на 16,7%, р<0,05), а S_гхр в одному ядрі ПЕЦ від показника щурів 2-ї гр. на 30-ту добу (збільшення на 13,6% (р<0,05). Індекс S_гхр/S_ехр в одному ядрі ПЕЦ був більшим, ніж у щурів групи контролю, у 1-шу добу спостереження (на 24,8%, р<0,05) і ніж у тварин 2-ї гр. на 30-ту добу (на 21,5%, р<0,05) (див. табл. 6.7).

S_сг в 100 мкм² цитоплазми ПЕЦ шлункових ямок суттєво відрізнялася від такої лише у щурів, які отримували інгаляції ЕХГ (2 гр.): виявлено її збільшення у 1-шу добу дослідження на 12,5% (р<0,05). S_1сг цитоплазми ПЕЦ шлункових ямок виявилася більшою на 13,9% (р<0,05), ніж у щурів групи контролю (рис. 6.21 і 6.22). Статистично значущих відмінностей між значеннями S_1сг у щурів 6-ї гр. і 2-ї гр. не було. (див. табл. 6.7).

Результати дослідження морфофункціонального стану СО пілоричного відділу шлунка у щурів за умов тривалої дії ЕХГ на тлі впливу тіотриазоліну представлені в табл. 6.8. Встановлено, що відмінності від показників групи контролю були короткочасними і стосувалися довжини пілоричних залоз (менше на 8,2% (р<0,05) на 7-му добу) (рис. 6.23), ІМПЗ (менше на 7,5% (р<0,05) в 1-шу добу) (рис. 6.24), кількості аргірофільних та аргентафінних ендокриноцитів в 1 мм² пілоричних залоз (менше на 7,7% і 7,2% (р<0,05) відповідно в 1-шу добу), S_зр мукоцитів пілоричних залоз (менше на 7,1% (р<0,05) в 1-шу добу) (рис. 6.25), S_зр ядра і

Таблиця 6.8. Морфофункціональний стан СО пілоричного відділу шлунка у щурів за умов тривалої дії епіхлоргідрину на тлі впливу тіотриазоліну

Показники морфофункціонального стану СО шлунка	Групи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Довжина пілоричних залоз, М±СКО (мкм)	1 (n=6)	231,57 ±13,50	226,82 ±10,70	233,33 ±12,37	237,64 ±6,93	233,35 ±11,63
	2 (n=6)	156,18* ±12,04	155,21* ±10,17	172,33* ±9,11	212,59* ±12,74	233,06 ±10,44
	6 (n=6)	217,79#±10,23	208,2*#±9,78	237,71# ±10,82	240,48# ±8,98	237,8 ±9,85
Індекс маси пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	1,33 ±0,06	1,35 ±0,04	1,34 ±0,07	1,33 ±0,07	1,35 ±0,03
	2 (n=6)	1,11* ±0,04	1,09* ±0,04	1,10* ±0,04	1,18* ±0,07	1,25* ±0,04
	6 (n=6)	1,23*# ±0,06	1,30# ±0,07	1,34# ±0,08	1,32# ±0,06	1,34# ±0,04
Кількість аргірофільних ендокриноцитів в 1 мм2 пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	203,73 ±10,45	208,52 ±13,75	211,65 ±8,22	204,49 ±9,14	205,04 ±10,86
	2 (n=6)	152,52* ±9,65	189,16* ±12,86	198,91* ±9,83	213,14* ±9,61	204,90 ±8,94
	6 (n=6)	188,0*#±8,12	202,36±15,23	212,53# ±7,81	210,94 ±8,57	214,60 ±10,55
Кількість аргентафінних ендокриноцитів в 1 мм2 пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	141,80 ±7,17	146,46 ±9,48	149,86 ±7,99	143,02 ±9,82	144,11 ±9,65
	2 (n=6)	107,57*±8,41	132,22*±7,53	136,97* ±4,64	152,72* ±5,92	147,31 ±8,55
	6 (n=6)	131,6*#±8,93	142,79±10,47	148,53# ±7,18	148,02 ±9,01	150,17 ±11,43
Кількість G-ендокри-ноцитів в 1 мм2 пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	61,93 ±5,18	62,06 ±4,77	61,80 ±3,28	61,47 ±4,56	60,93 ±3,40
	2 (n=6)	44,96* ±14,82	56,95 ±7,30	61,94 ±7,61	60,42 ±9,30	57,59 ±9,33
	6 (n=6)	56,48# ±7,79	59,57 ±6,57	64,00 ±5,69	62,92 ±6,27	64,43 ±5,23
Площа зрізу мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	95,79 ±4,75	94,47 ±5,46	97,69 ±4,91	92,46 ±3,52	97,66 ±6,53
	2 (n=6)	85,65* ±4,86	86,23* ±4,85	89,01* ±6,83	85,91* ±4,92	93,23 ±5,32
	6 (n=6)	89,01* ±5,14	89,15 ±4,98	95,38# ±3,97	94,32# ±6,10	98,33 ±8,20
Площа зрізу ядра мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	13,18 ±0,88	13,09 ±1,05	12,91 ±0,75	13,13 ±0,82	13,48 ±0,57
	2 (n=6)	12,16* ±0,41	12,05 ±0,99	11,90* ±0,67	12,34* ±0,47	12,79* ±0,47
	6 (n=6)	12,44 ±0,85	12,40* ±0,74	12,67# ±0,72	13,18# ±0,93	13,55# ±0,60
Площа зрізу цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	82,61 ±4,87	81,38 ±5,76	84,78 ±4,66	79,33 ±3,29	84,19 ±6,32
	2 (n=6)	73,49* ±4,88	74,18* ±4,39	77,12* ±6,57	73,56* ±4,81	80,44 ±5,05
	6 (n=6)	76,57* ±5,33	76,74 ±5,22	82,71# ±3,69	81,14# ±5,88	84,78 ±8,0
Ядерно-цитоплазмати-чний індекс мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	0,160 ±0,016	0,162 ±0,021	0,152 ±0,011	0,166 ±0,012	0,161 ±0,011
	2 (n=6)	0,166 ±0,013	0,163 ±0,014	0,155 ±0,013	0,169 ±0,012	0,159 ±0,009
	6 (n=6)	0,163 ±0,017	0,162 ±0,018	0,154 ±0,010	0,163 ±0,016	0,161 ±0,014
Площа еухроматину (Sехр) мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	8,83 ±0,60	-	-	8,82 ±0,55	9,05 ±0,40
	2 (n=6)	7,66* ±0,66	-	-	8,17* ±0,63	8,66 ±0,42
	6 (n=6)	8,22* ±0,54	-	-	8,68 ±0,57	8,98 ±0,52
Площа гетероматину (Sгхр) мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	4,35 ±0,36	-	-	4,31 ±0,35	4,43 ±0,23
	2 (n=6)	4,50 ±0,32	-	-	4,18 ±0,65	4,13 ±0,32
	6 (n=6)	4,22 ±0,55	-	-	4,50 ±0,40	4,57 ±0,72
Індекс Sгхр/Sехр мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО	1 (n=6)	0,493 ±0,032	-	-	0,489 ±0,030	0,489 ±0,022
	2 (n=6)	0,594* ±0,090	-	-	0,518 ±0,117	0,479 ±0,047
	6 (n=6)	0,514 ±0,066	-	-	0,519 ±0,025	0,513 ±0,102
Площа секреторних гранул в 100 мкм2 цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	48,78 ±5,07	-	-	51,43 ±6,29	47,24 ±4,51
	2 (n=6)	42,97* ±4,09	-	-	48,22 ±4,24	45,54 ±6,79
	6 (n=6)	45,43 ±5,00	-	-	50,76 ±4,85	48,25 ±6,41
Площа однієї секреторної гранули цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз, М±СКО (мкм2)	1 (n=6)	0,47 ±0,05	-	-	0,51 ±0,07	0,48 ±0,04
	2 (n=6)	0,43* ±0,03	-	-	0,49 ±0,07	0,47 ±0,05
	6 (n=6)	0,46 ±0,04	-	-	0,49 ±0,06	0,50 ±0,05
Мітотична активність клітин СО пілоричного відділу, М±СКО (‰)	1 (n=6)	23,73 ±2,71	26,16 ±1,99	25,91 ±2,60	24,34 ±3,35	25,11 ±2,68
	2 (n=6)	19,44* ±2,22	22,65* ±1,73	23,16 ±2,32	23,39 ±3,21	26,24 ±2,80
	6 (n=6)	22,51# ±2,32	25,40# ±2,46	26,45# ±2,65	24,76 ±2,97	25,64 ±2,73
Площа нейтральних муцинів (PAS-позитивних) в 1 мм2 площі зрізу СО, М±СКО (мм2)	1 (n=6)	0,143 ±0,018	0,152 ±0,019	0,153 ±0,015	0,133 ±0,024	0,154 ±0,015
	2 (n=6)	0,105* ±0,019	0,119* ±0,015	0,132* ±0,013	0,145 ±0,012	0,159 ±0,019
	6 (n=6)	0,128# ±0,012	0,145# ±0,013	0,146 ±0,013	0,136 ±0,015	0,151 ±0,012
Площа кислих муцинів, що окрашені альціановим синім, в 1мм2 площі зрізу СО, М±СКО (мм2)	1 (n=6)	0,104 ±0,010	0,111 ±0,011	0,107 ±0,012	0,103 ±0,011	0,106 ±0,009
	2 (n=6)	0,091* ±0,014	0,096* ±0,007	0,098 ±0,010	0,095 ±0,011	0,105 ±0,007
	6 (n=6)	0,094 ±0,013	0,106# ±0,010	0,112 ±0,014	0,097 ±0,016	0,093 ±0,012

Примітки: 1) *- р<0,05 - порівняння з тваринами 1-ї групи.

2) ^#- р<0,05 - порівняння з тваринами 2-ї групи.

S_зр цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз (менше на 5,3% і 7,3% (р<0,05) відповідно на 7-му і 1-шу добу) (рис. 6.26, 6.27), S_ехр мукоцитів пілоричних залоз (менше на 6,9% (р<0,05) в 1-шу добу) (див. табл. 6.8).

S_сг в 100 мкм² цитоплазми мукоцитів і S_1сг цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз несуттєво відрізнялися від показників як у щурів 1-ї, так і 2-ї груп.

Порівняння морфофункціонального стану СО пілоричного відділу у щурів 6-ї гр. з показниками у тварин 2-ї гр. (див. табл. 6.8) показало, що відмінності мають місце у довжині пілоричних залоз (більша на 39,4%, 34,1%, 37,0% і 13,1% (р<0,01) відповідно на 1-шу, 7-му, 15-ту і 30-ту добу) (див. рис. 6.23), ІМПЗ (збільшення на 10,8%, 19,3%, 21,8%, 11,9%, 7,2% (р<0,05) відповідно на 1-шу, 7-му, 15-ту і 30-ту і 60-ту добу) (див. рис. 6.24), кількості аргірофільних ендокриноцитів в 1 мм² пілоричних залоз (більша 23,3% (р<0,01) і 6,8 % (р<0,05) відповідно в 1-шу і 15-ту добу), кількості аргентафінних ендокриноцитів в 1 мм² пілоричних залоз (більша на 22,3% (р<0,01) і 8,4% (р<0,05) в 1-шу і 15-у добу відповідно), кількості G-ендокриноцитів в 1 мм² пілоричних залоз (більша на 25,6% (р<0,05) в 1-шу добу спостереження), S_зр мукоцитів пілоричних залоз (більша на 7,2% і 9,8% (р<0,05) відповідно на 15-у і на 30-у добу) (див. рис. 6.25), S_зр ядра мукоцитів пілоричних залоз (більша на 6,5%, 6,8% і 5,9% (р<0,05) відповідно на 15-ту, 30-ту і 60-ту добу), S_зр цитоплазми мукоцитів пілоричних залоз (більша на 7,2% і 10,3% (р<0,05) відповідно на 15-ту і 30-ту добу), показника мітотичної активності клітин СО пілоричного відділу (більший в 1-шу, 7-му і 15-ту добу на 15,8%, 12,1% і 14,2% (р<0,05) відповідно). Мітози виявлялися, переважно, в області шийок пілоричних залоз.

У щурів, яким вводили ЕХГ і тіотриазолін (6 гр.), PAS-позитивні нейтральні муцини виявлялися, в основному, в апікальній цитоплазмі ПЕЦ шлункових ямок і мукоцитів шийок залоз СО пілоричного відділу. В області тіла залоз поодинокі мукоцити містили незначну кількість гранул нейтральних муцинів. Площа нейтральних муцинів в 1 мм² S_зр СО виявилася більшою за таку у тварин 2-ї гр. (рис. 6.29 і 6.30) в 1-шу і 7-му добу дослідження відповідно на 21,9% і 21,8% (р<0,05).

Кислі муцини у щурів 6-ї гр. локалізувалися переважно у мукоцитах дна і (в декілька меншій кількості) в області тіла залоз. Пофарбовані альціановим синім гранули кислих муцинів виявлялися в апікальній частини цитоплазми клітин. Площа кислих муцинів в 1 мм² S_зр СО пілоричного відділу шлунка була більшою на 10,4% (р<0,05) в порівнянні із показником у тварин 2-ї гр. лише на 7-му добу спостереження (рис. 6.31 і 6.32) (див. табл. 6.8).

Проміжні висновки. У порівнянні з відповідними показниками у щурів групи контролю (1 гр.) за умов тривалої дії ЕХГ на тлі впливу тіотриазоліну органометричні показники шлунка щурів не змінювалися за винятком товщини стінки пілоричного відділу, яка виявилася меншою. Стан оболонок шлунка щурів після закінчення введення ЕХГ і тіотриазоліну характеризувався зменшенням товщини СО і м'язової оболонки, глибини шлункових ямок, збільшенням товщини підслизової основи і ПСІ. Тривала дія ЕХГ на тлі введення тіотриазоліну змінювала стан ПЕЦ шлункових ямок пілоричного відділу шлунка щурів по відношенню до такого в щурів групи контролю. Висота епітелію шлункових ямок зменшувалася на 1-шу добу і збільшувалася на 15-ту добу дослідження; S_ехр ядер ПЕЦ зменшувалася, індекс S_гхр/S_ехр зростав, S_1сг цитоплазми ПЕЦ збільшувалася. Зміни морфофункціонального стану СО пілоричного відділу шлунка у щурів, на яких впливали ЕХГ і тіотриазолін, у порівнянні з таким у щурів групи контролю проявлялися у зменшенні довжини пілоричних залоз, ІМПЗ, кількості аргірофільних ендокриноцитів і аргентафінних ендокриноцитів в 1 мм² пілоричних залоз, S_зр мукоцитів пілоричних залоз, S_зр ядра, S_зр цитоплазми мукоцитів, S_ехр ядер мукоцитів.

У щурів, які тривало отримували ЕХГ і тіотриазолін (6 гр.), у порівнянні зі щурами, яким вводили ЕХГ (2 гр.), збільшувалася товщина стінки пілоричного відділу шлунка; інші органометричні показники не змінювалися. Зміни оболонок шлунка характеризувалися збільшення товщини слизової і м'язової оболонок, товщини м'язової пластинки СО при зменшенні товщини підслизової основи, ПСІ і товщини серозної оболонки. На 1-шу, 7-му та 15-ту добу дослідження глибина шлункових ямок збільшувалася, а на 60-ту добу - зменшувалася. Зміни стану одношарового епітелію шлункових ямок за умов тривалої дії ЕХГ на тлі тіотриазоліну по відношенню до такого у щурів, яким вводили ЕХГ, характеризувалися збільшенням кількості ПЕЦ в одній шлункової ямці, висоти одношарового епітелію шлункових ямок, S_гхр ядер ПЕЦ та індексу S_гхр/S_ехр ПЕЦ, S_сг в 100 мкм² цитоплазми ПЕЦ; S_зр ПЕЦ, S_зр ядра ПЕЦ, S_зр цитоплазми ПЕЦ збільшувалися на 7-у добу та зменшувалися на 30-у добу дослідження, а S_зр ядра ПЕЦ виявилася меншою також на 60-ту добу. Морфофункціональний стан СО пілоричного відділу шлунка у щурів після закінчення тривалої дії ЕХГ та тіотриазоліну відрізнявся від такого у щурів, яким вводили ЕХГ, збільшенням довжини пілоричних залоз, ІМПЗ, кількості аргірофільних, аргентафінних ендокриноцитів і кількості G-ендокриноцитів в 1 мм² пілоричних залоз, S_зр мукоцитів, S_зр ядра і S_зр цитоплазми мукоцитів, зростанням мітотичної активності клітин СО, площі нейтральних муцинів і площі кислих муцинів в 1 мм² СО.

Таким чином, використання тіотриазоліну в умовах введення ЕХГ зменшує виразність проявів гіпотрофії СО пілоричного відділу шлунка, а також зменшує рівень пригнічення синтезу муцинів, індукованих ЕХГ. Механізм антигіпотрофічного ефекту тіотриазоліну полягає у збільшенні мітотичної активності клітин СО та у поліпшенні процесів їх диференціювання. Вірогідним механізмом активізації синтезу муцинів може бути збільшення кількості ендокриноцитів пілоричних залоз, які, переважно, представлені EC-клітинами клітинами. EC-клітини продукують серотонін, який стимулює продукцію муцинів.

Матеріали, викладені в розділі, висвітлені у публікації [44, 110, 112, 113, 116, 118, 119, 120, 125, 351] списку використаних джерел.

У структурі захворюваності значне місце займають захворювання ТС [6, 10, 46], зокрема, шлунка [159, 160]. Велике значення у процесах виникнення захворювань та морфофункціональних перебудов шлунку мають різноманітні екзогенні фактори [236, 278, 361]. Сучасна людина досить тісно контактує зі сполуками, до складу яких входить ЕХГ. Аналіз сучасної наукової літератури свідчить про те, що питання впливу ЕХГ на стан здоров'я активно розробляється [60, 178, 207]. Між тим характер дії ЕХГ на шлунок вивчений недостатньо.

Поширеність контактів людей з ЕХГ на виробництві та у побуті визначає актуальність проведення досліджень, спрямованих на встановлення закономірностей впливу ЕХГ на шлунок, а також на пошук ефективних шляхів профілактики і корекції змін, обумовлених цим впливом. Багато аспектів даної проблеми не з'я-совані. Зокрема, це стосується питань щодо змін морфофункціонального стану шлунка за умов тривалої дії на організм тварин ЕХГ та експериментального обґрунтування можливості застосування екстракту ЕП і тіотриазоліну для профілактики і корекції змін, які виникають. Такими питаннями є наступні:

1) ступінь та характер зміни морфофункціонального стану пілоричного відділу шлунка щурів після тривалого впливу ЕХГ;

2) динаміка морфофункціональних змін пілоричного відділу шлунка щурів після завершення тривалого введення ЕХГ;

3) механізми розвитку порушення стану шлунка щурів внаслідок тривалої дії ЕХГ;

4) характер та механізми впливу екстракту ЕП і тіотриазоліну на морфофункціональний стан пілоричного відділу шлунка щурів при їх тривалому використанні.

5) наслідки тривалого введення ЕХГ на морфофункціональний стан пілоричного відділу шлунка щурів на тлі застосування ЕП з метою експериментального обґрунтування можливості її використання для профілактики і корекції пошкоджень шлунка, викликаних ЕХГ;

6) характер змін морфофункціонального стану пілоричного відділу шлунка щурів в умовах тривалої дії ЕХГ на тлі введення тіотриазоліну для патогенетичного обґрунтування доцільності його використання щодо профілактики і корекції індукованих ЕХГ пошкоджень шлунка.

Вивчення цих питань має не тільки теоретичне, а й велике практичне значення для вирішення актуальної проблеми сучасного людства, яке знаходиться під постійним впливом шкідливих хімічних факторів навколишнього середовища. Ці обставини обумовили необхідність проведення нашого наукового дослідження.

Експериментальне дослідження включало експерименти на 252 статевозрілих щурах-самцях репродуктивного віку популяції WAG/G Sto. Щури 1-ї групи були контролем, щури 2-ї групи отримували інгаляції ЕХГ, щурам 3-ї групи вводили екстракт ЕП, щури 4-ї групи отримували тіотриазолін, щурам 5-ї групи вводили ЕХГ та екстракт ЕП, щурам 6-ї групи - ЕХГ та тіотриазолін.

Оцінка впливу ЕХГ, тіотриазоліну та екстракту ЕП на морфофункціональний стан шлунка та його пілоричного відділу у тварин експериментальних груп здійснювалася шляхом порівняння їх показників з такими у щурів груп контролю, які розцінювалися як нормативні.

В результаті нашого дослідження було проведено комплексний аналіз змін, які наступають в шлунку і в його пілоричному відділі в результаті дії ЕХГ, екстракту ЕП і тіотриазоліну, а також аналіз динаміки цих змін після завершення введення зазначених речовин. В результаті вивчення морфофункціонального стану шлунка були отримані та узагальнені дані, що характеризують механізми розвитку змін на органному, тканинному, клітинному і субклітинному рівнях організації.

Тривале введення ЕХГ (2 гр.) призводило до розвитку змін в шлунку на органному рівні, які зберігалися після завершення інгаляцій ЕХГ. При відсутності статистично достовірних змін довжини шлунка по великій кривизні, довжини шлунка по малій кривизні і маси органу, тривале введення ЕХГ супроводжувалося зменшенням товщини стінки пілоричного відділу протягом 30-ти діб і було найбільш вираженим на 1-шу добу після припинення інгаляцій (табл. 1). Це свід чить про наявність негативного впливу ЕХГ. Слід зазначити, що протягом спостереження товщина стінки пілоричного відділу лінійно збільшувалася і на 60-у добу не мала статистично значущих відмінностей від такої у щурів групи контролю, що може свідчити про розвиток компенсаторних процесів в стінці органу. Подібні закономірності для різних органів були описані в працях інших дослідників [38, 108].

Таблиця 1. Порівняння органометричних показників шлунка щурів 2-ї, 3-ї, 4-ї, 5-ї і 6-ї груп (у % від нормативу)

Параметри шлунка	Групи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Товщина стінки пілоричного відділу, %	2 (n=6)	80,8* ±8,8	82,4* ±6,6	87,7* ±7,5	94,7* ±6,0	96,9 ±6,3
	3 (n=6)	105,6* ±6,4	107,5* ±7,2	98,4 ±5,6	101,8 ±6,9	98,5 ±5,7
	4 (n=6)	104,3 ±3,42	104,4 ±5,60	106,7* ±4,14	103,9* ±6,37	101,3 ±6,34
	5 (n=6)	89,6*# ±6,31	88,2*# ±6,80	95,0*# ±3,27	102,2# ±5,77	98,0 ±5,14
	6 (n=6)	93,4*# ±7,35	94,3*# ±7,17	101,9# ±7,62	97,6 ±6,51	101,4 ±3,07

Примітки: 1) *- р<0,05 - порівняння з тваринами групи контролю (1-ї групи). 2) ^#- р<0,05 - порівняння з тваринами 2-ї групи.

Екстракт ЕП та тіотриазолін не спричинили статистично значущих змін органометричних параметрів шлунка у щурів (3 і 4 груп), за винятком збільшення товщини стінки пілоричного відділу органу на 1-шу і 7-му добу під впливом екстракту ЕП, та на 15-у і 30-у добу під впливом тіотриазоліну (див. табл. 1).

Використання екстракту ЕП на тлі інгаляцій ЕХГ (5 гр.) призводило до збільшення товщини стінки пілоричного відділу шлунка, що супроводжувалося зменшенням ступеня зменшення цього показника внаслідок дії ЕХГ. Тривалість індукованого ЕХГ зменшення товщини стінки внаслідок використання екстракту ЕП зменшувалася з 30-ти до 15-ти діб (див. табл. 1). Наші дані підтверджують наявність здатності екстракту ЕП згладжувати негативні наслідки дії ксенобіотиків, виявленої в результаті попередніх досліджень [96].

Застосування тіотриазоліну зменшувало ступінь зменшення товщини стінки пілоричного відділу шлунка щурів, індукованого ЕХГ. Тривалість спричиненого ЕХГ зменшення товщини стінки під впливом тіотриазоліну скорочувалася з 30-ти до 7-ми діб, що свідчить про наявність коригуючого ефекту тіотриазоліну. Ці результати узгоджуються з опублікованими раніше даними про здатність тіотриазоліну пом'якшувати наслідки дії токсикантів [9]. Зменшення товщини стінки пілоричного відділу під впливом ЕХГ відбувалося в зв'язку з перебудовами її оболонок. У відповідь на введення ЕХГ товщина слизової і м'язової оболонок зменшувалися (табл. 2). При цьому зменшення тов щини СО було більш вираженим, але менш тривалим. Якщо зменшення товщини СО спостерігалося протягом 30-ти діб після завершення інгаляцій ЕХГ, то зменшення товщини м'язової оболонки було присутнє до 60-ї доби. Слід зазначити, що як в одному, так і в іншому випадку глибина змін з плином часу зменшувалася. Зменшення товщини цих оболонок свідчить про розвиток гіпотрофічних процесів, що, в свою чергу, викликає функціональні порушення [90].

Таблиця 2. Порівняння показників, що характеризують стан оболонок шлунка щурів 2-ї, 3-ї, 4-ї, 5-ї і 6-ї груп (у % від нормативу)

Параметри шлунка	Групи	Етап спостереження
		1 доба	7 доба	15 доба	30 доба	60 доба
Товщина СО пілоричного відділу, %	2 (n=6)	69,6* ±8,1	71,7* ±3,7	77,0* ±2,6	93,6* ±1,2	101,2 ±3,5
	3 (n=6)	110,4* ±2,3	110,2* ±2,7	102,6 ±0,9	102,2 ±3,4	100,7 ±2,7
	4 (n=6)	104,8 ±1,1	104,0* ±1,1	108,2* ±1,3	104,9* ±1,0	103,8 ±1,6
	5 (n=6)	87,2*# ±2,2	89,0*# ±8,8	92,8*# ±1,7	100,3# ±0,7	99,3 ±0,2
	6 (n=6)	93,2*# ±1,34	91,6*# ±0,77	99,6# ±1,36	99,8# ±1,78	99,7 ±1,82
Глибина шлункових ямок СО пілоричного відділу, %	2 (n=6)	74,2* ±9,62	78,1* ±4,82	80,9* ±2,14	99,0 ±1,83	104,4 ±3,16
	3 (n=6)	106,8 ±2,5	108,5* ±0,9	99,5 ±0,3	100,7 ±3,3	101,2 ±3,8
	4 (n=6)	101,7 ±3,7	104,2 ±2,7	103,7 ±2,5	102,9 ±1,1	101,5 ±1,5
	5 (n=6)	86,5*# ±5,56	90,2*# ±8,18	90,2*# ±2,78	100,4 ±1,93	97,9# ±0,08
	6 (n=6)	92,9# ±0,1	91,4*# ±0,1	98,5# ±0,6	98,2 ±0,1	98,1# 0,1
Товщина підслизової основи пілоричного відділу, %	2 (n=6)	147,6 ±18,3*	158,1 ±12,7	122,8 ±13,4*	132,3 ±5,8*	101,9 ±10,3
	3 (n=6)	108,3* ±12,8	106,8* ±6,9	99,2 ±4,9	104,2 ±10,1	99,1 ±8,1
	4 (n=6)	102,5 ±9,6	95,9 ±3,1	97,9 ±4,8	102,2 ±2,9	102,8 ±2,8
	5 (n=6)	135,8* ±2,5	111,6*# ±2,6	115,7* ±5,8	119,5* ±6,2	103,5 ±7,5
	6 (n=6)	113,1*# ±2,1	108,5*# ±1,4	101,1# ±1,8	100,3# ±1,7	100,7 ±3,3
Товщина м'язової оболонки пілоричного відділу, %	2 (n=6)	87,4* ±2,1	90,7* ±2,1	93,8* ±1,9	90,6* ±1,7	92,5* ±2,5
	3 (n=6)	103,8 ±3,6	103,7* ±3,1	99,8 ±2,0	...

Подобные документы

• Морфофункціональні закономірності змін в міокарді щурів при експериментальному гіпотиреозі та його корекції

  Морфофункціональні зміни в міокарді правого передсердя та лівого шлуночка в динаміці експериментального післяопераційного гіпотиреозу та за різних умов його корекції. Морфофункціональна оцінка стану ендокринного апарату серця у щурів при гіпотиреозі.
  
  автореферат [97,7 K], добавлен 29.03.2009
  

• Метаболічні зміни в органах щурів за умов свинцево-кадмієвих токсикозів та їх корекція гепатопротекторами

  Метаболічни зміни у тканинах щурів при умовах коротко- та довготривалого експериментального свинцево-кадмієвого токсикозу і його корекції селенітом натрію та ліолівом. Доцільність використання даних препаратів з метою корекції метаболічних порушень.
  
  автореферат [41,3 K], добавлен 24.03.2009
  

• Обмінні процеси в організмі щурів при отруєнні цезієм і стронцієм та зміні кислотно-лужного стану

  Розробка біологічних моделей введення щурам цезію та стронцію хлоридів, визначення особливостей розподілу та накопичення в тканинах і органах тварин. Дослідження впливу лужного стану крові на вміст цезію та стронцію в органах за умов введення солей.
  
  автореферат [42,0 K], добавлен 03.04.2009
  

• Клініко-патогенетична ефективність комбінованого застосування статинів та гепатопротекторів у хворих на стабільну стенокардію, враховуючи функціональний стан печінки

  Стандартне лікування хворих на стабільну стенокардію навантаження на основі вивчення функціонального стану печінки. Рекомендації до проведення тривалої ліпідознижуючої терапії та застосування гепатопротекторів. Динаміка клініко-функціональних показників.
  
  автореферат [32,3 K], добавлен 21.03.2009
  

• Лікування хронічної хвороби нирок у пацієнтів з ерозивно-виразковими ураженнями шлунка та дванадцятипалої кишки

  Аналіз патогенетичних особливостей виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії. Дослідження стану необмеженого протеолізу шляхом визначення лізису азоальбуміну, азоказеїну та азоколу (лізис колагену).
  
  статья [20,4 K], добавлен 31.08.2017
  

• Експериментальні дослідження ефективності тіотриазоліну за умов доксорубіцинової кардіоміопатії

  Доцільність застосування тіотриазоліну для попередження токсичних уражень міокарда, спричинених цитостатиком доксорубіцином. Захисна дія проявляється дозозалежним зменшенням токсичності даних препаратів, за умов доксорубіцинової і фторидної інтоксикації.
  
  автореферат [38,9 K], добавлен 14.03.2009
  

• Експериментальне вивчення протизапальної активності поліфенольного екстракту з надземної частини лядвенцю рогатого

  На основі результатів експериментальних досліджень встановлена виразна протизапальна дія екстракту “Локорин”. Протизапальна дія досліджуваного екстракту обумовлена його мембранопротекторними, антиоксидантними та капілярозміцнювальними властивостями.
  
  автореферат [56,8 K], добавлен 12.03.2009
  

• Методи світлолікування

  Визначення терміну світлолікування як дозованого впливу на організм інфрачервоного і видимого світла, ультрафіолетового випромінювання, область його терапевтичного застосування. Хромотерапія як розділ фототерапії, лікувальні ефекти та протипоказання.
  
  контрольная работа [22,0 K], добавлен 14.05.2011
  

• Вплив тютютнопаління на здоров'я людини

  Вивчення антиоксидантної системи організму та впливу на її стан різних факторів. Вивчення тютюнопаління як одної з проблем цивілізованого суспільства. Лабораторне дослідження стану антиоксидантної системи щурів, які підлягали дії тютюнового диму.
  
  дипломная работа [379,3 K], добавлен 21.03.2015
  

• Клініко-патогенетичне обґрунтування корекції порушення обміну кальцію в лікуванні хворих на остеоартроз з артеріальною гіпертензією

  Поширеність остеоартрозу в країнах світу. Порушення метаболізму кальцію. Особливості стану обміну кальцію шляхом вивчення його кишкової абсорбції, ниркової екскреції та механізмів регуляції кальцемії у хворих. Суглобовий синдром, стан кісткової тканини.
  
  автореферат [43,4 K], добавлен 21.03.2009
  

• Координація періодичної діяльності гастродуоденальної зони при порушенні її функціонально-морфологічної цілісності

  Стан моторної активності шлунка й секреторного апарату шлунка при моделюванні вегетативного дисбалансу, дуоденогастрального рефлюксу. Первинний етап розвитку дуоденогастрального рефлюксу. Збір шлункового соку. Міоелектрична і секреторна активність шлунка.
  
  автореферат [92,4 K], добавлен 21.03.2009
  

• Зміни показників клітинного циклу кардіоміоцитів при експериментальній опіковій хворобі в умовах застосування кровозамінників

  Аналіз змін клітинного циклу кардіоміоцитів щурів в умовах інфузійної корекції опікової хвороби. Некореговане порушення клітинного циклу і недостатність його ефективної нормалізації на тлі застосування 0,9% розчину УаСІ в перші 7 діб після опіку шкіри.
  
  статья [22,2 K], добавлен 07.02.2018
  

• Значення місцевих неспецифічних протеолітичних механізмів у розвитку виразкових уражень шлунково-кишкового тракту

  Стан протеїназ-інгібіторної системи слизової оболонки шлунка й слизової оболонки кишечнику. Характер змін активності неспецифічних протеїназ шлункового соку у хворих. Стан компонентів протеїназ-інгібіторної системи й ультраструктурні зміни тканини шлунка.
  
  автореферат [129,3 K], добавлен 18.03.2009
  

• Зміни поведінкових реакцій у білих щурів при інтраназальному введенні різних доз нітроксоліну

  Дослідження особливостей і динаміки змін реакцій у білих щурів при інтраназальному введенні нітроксоліну, як інтегрального показника фізіологічного стану організму та токсичного впливу на нервову систему. Принцип методу водного лабіринту Морріса.
  
  статья [22,4 K], добавлен 18.08.2017
  

• Основні фармакологічні ефекти кумаринів місного засобу - водного екстракту з трави буркуну

  Методи ідентифікації екстракту буркуну за вмістом кумаринів. Гостра і субхронічна токсичність екстракту буркуну і його вплив на ультраструктуру гепатоцитів кролів при тривалому введенні та рівень фармакобіологичної активності на спеціальних біотестах.
  
  автореферат [121,4 K], добавлен 05.04.2009
  

• Анатомо-фізіологічні особливості і патології дитячого організму

  Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму та характерні патологічні стани в різні вікові періоди. Семіотика порушень фізичного розвитку, визначення і методи його оцінки. Закономірності збільшення основних антропометричних показників у дітей.
  
  реферат [59,9 K], добавлен 12.07.2010
  

• Біохімічні механізми впливу свинцю на клітини крові щурів

  Свинець – важкий метал, поширений у земній корі в усьому світі. Потенційний ризик, зв’язаний з свинцем, посилюється тим, що свинець акумулюється як у навколишньому середовищі, так і в кістковій тканині організму. Процеси гемопоезу в організмі тварин.
  
  автореферат [44,1 K], добавлен 07.03.2009
  

• Вікові аспекти імунологічної дизрегуляції при неповній глобальній ішемії мозку в самців-щурів

  Вікові особливості імунологічної дизрегуляції, яка виникає у самців-щурів під впливом неповної глобальної ішемії головного мозку та можливостей застосування для корекції її проявів емоксипіну. Застосування нейропротекторної і імунокорегувальної терапії.
  
  автореферат [53,0 K], добавлен 07.03.2009
  

• Морфофункціональні зміни міокарда в умовах техногенних мікроелементозів у віковому аспекті

  Визначення на макро- та мікроструктурному рівнях закономірностей перебудови міокарда і змін хімічного складу серця за умов дії деяких комбінацій солей важких металі у тварин різних вікових груп та можливості корекції виявлених змін "Тіотриазоліном".
  
  автореферат [36,0 K], добавлен 29.03.2009
  

• Хронічний гастрит: причини, симптоми, лікування

  Характеристика особливостей виникнення та розвитку хронічного гастриту. Вивчення патогенезу і симптомів хронічного гастриту з секреторною недостатністю шлунка. Лікування хворих, рентгенологічне дослідження, профілактика захворювання, дієтичне харчування.
  
  презентация [1,3 M], добавлен 08.04.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам