Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених

Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених

Оцінка технологій виходжування недоношених дітей. Огляд несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень. Технологічна характеристика реанімаційного обладнання. Особливості апаратного забезпечення процесу виходжування недоношених дітей.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	25.06.2018
Размер файла	778,5 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

УДК: 616-053.31/.32:613.16:614.21(043.3)

Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Семенова Наталія

Науковий керівник: Завгородній Ігор Володимирович

Харків - 2016

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ СЕРЕДОВИЩА НЕОНАТАЛЬНИХ ВІДДІЛЕНЬ НА ВИХОДЖУВАННЯ НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ (огляд літератури)

1.1 Вплив чинників оточуючого середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених дітей

1.2 Заходи профілактики несприятливого впливу чинників оточуючого середовища

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, ОБСЯГИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Загальна характеристика програми, обсягів та методів дослідження

2.2 Розробка математичної моделі

2.3 Оцінка адекватності математичної моделі

2.4 Оцінка надійності коефіцієнтів моделі

2.5 Внесок кожного з членів моделі

2.6 Визначення максимальної точності моделі

РОЗДІЛ 3. ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ВИХОДЖУВАННЯ НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ У НЕОНАТАЛЬНИХ ВІДДІЛЕННЯХ

3.1 Загальна санітарно-гігієнічна характеристика умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях

3.2 Технологічна характеристика реанімаційного обладнання

3.3 Гігієнічна оцінка несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень

3.3.1 Гігієнічна оцінка шумового навантаження в неонатальних відділеннях

3.3.2 Гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення в неонатальних відділеннях

3.3.3 Гігієнічна оцінка електромагнітних випромінювань у неонатальних відділеннях

3.3.4 Гігієнічна оцінка параметрів мікроклімату в неонатальних відділеннях

3.3.5 Гігієнічна оцінка комплексу чинників оточуючого середовища неонатальних відділень

РОЗДІЛ 4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ПЕРИНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ

4.1 Показники антенатального та інтранатального періодів розвитку недоношених дітей

4.2 Показники неонатального періоду розвитку недоношених дітей

РОЗДІЛ 5. ЗАКОНОМІРНОСТІ ВПЛИВУ КОМПЛЕКСУ ЧИННИКІВ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА НА ТРИВАЛІСТЬ ВИХОДЖУВАННЯ НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ

5.1 Особливості апаратного забезпечення процесу виходжування недоношених дітей у медичних закладах № 1 та № 2

5.2 Вплив гігієнічних чинників оточуючого середовища на виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях

5.2.1 Вплив апаратного забезпечення процесу виходжування

5.2.2 Вплив шумового навантаження

5.2.3 Вплив природного та штучного освітлення

5.2.4 Вплив електромагнітних випромінювань

5.3 Критеріально значущі показники розвитку недоношених дітей

5.3.1 Антропометричні показники

5.3.2 Вади розвитку та патологічні стани

5.3.3 Стан ЦНС, рефлекторної діяльності та інші критеріально значущі показники розвитку недоношених дітей

5.3.4 Показники антенатального періоду розвитку

РОЗДІЛ 6. НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ З ОПТИМІЗАЦІЇ УМОВ ВИХОДЖУВАННЯ НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ

6.1 Обґрунтування підходів до оптимізації умов виходжування недоношених дітей та використання медичної апаратури

6.2 Статистичні моделі прогнозу умов виходжування недоношених дітей

АНАЛІЗ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЯ

ВИСНОВКИ

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АН - асфіксія новонародженого

АТ - артеріальний тиск

АТД - артеріальний тиски діастолічний

АТС - артеріальний тиск систолічний

БЛД- бронхо-легенева дисплазія

БніП- Будівельні норми і правила

ВАП- відкрита аортальна протока

ВІТН- відділення інтенсивної терапії новонароджених

ВОВ- відкрите овальне вікно

ВООЗ- Всесвітня організація охорони здоров'я

ВП- внутрішньоутробна пневмонія

ВХР - верхній хапальний рефлекс

ВШК- внутрішньошлуночковий крововилив

ГІЕ- гіпоксично-ішемічна енцефалопатія

ГДР- гранично допустимий рівень

дБА- децибел за шкалою А

ДБН- Державні будівельні норми

ДМШП- дефект міжшлуночкової перегородки

ДС - дихальна система

ДСН- Державні санітарні норми

ДСанПіН- Державні санітарні правила і норми

ЗВУР- затримка внутрішньоутробного розвитку

ЕКГ- електрокардіограма

ЕМВ - електромагнітні випромінювання

кГц- кілогерц

КЗОЗ - Комунальний заклад охорони здоров'я

КПО- коефіцієнт природного освітлення

Лк- люкс

МГц- мегагерц

МОЗУ- Міністерство охорони здоров'я України

МРК- масо-ростовий коефіцієнт

НГМ - набряк головного мозку

ОГ- обвід голови

ОГК- обвід грудної клітки

ПВЛ- перивентрикулярна лейкомаляція

ПП- постнатальна пневмонія

РДС- респіраторний дистрес-синдром

ССС - серцево-судинна система

США- Сполучені Штати Америки

CPAP- Constant Positive Airway Pressure

SIMV- Synchronized Intermittent Mandatory Ventilation

SPO2 - Pulse oximetry and the Blood oxygen level

Тл- тесла

TFT - Thin Film Transistor

UNICEF- United Nations Children's Fund (ЮНІСЕФ)

ЦМВ- цитомегаловірусна інфекція

ЦНС- центральна нервова система

ЧД - частота дихання

ЧСС - частота серцевих скорочень

ШВЛ- штучна вентиляція легень

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність проблеми виходжування недоношених дітей зростає у зв'язку з тим, що з початку 2007 року країна перейшла на критерії реєстрації перинатального періоду, починаючи з повних 22-х тижнів вагітності, а новонароджених - з 500 г маси тіла при народженні [77], що передбачено Наказом № 179 Міністерства охорони здоров'я України (МОЗУ) від 29.03.06 р.

Усього в країні щорічно народжується більше ніж 25 тисяч недоношених дітей, а це найбільш вразлива категорія немовлят, що потребують спеціальної інтенсивної терапії, тривалого виходжування та медичного догляду (Є.Є. Шунько, 2014) [106, 129 - 132].

Згідно з оцінкою експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) перинатальні стани належать до хвороб із найбільш великим екологічним компонентом і входять до частки сукупності глобальної «ноші» хвороб, що виражені в роках життя, скорегованих за непрацездатністю (ВООЗ, 2006) [212, 231]. Фактично це являє собою кількісний розрахунок найважливіших категорій хвороб і станів здоров'я, обумовлених екологічними чинниками. Розглядаються «змінні» екологічні чинники, які можна було б змінити за допомогою відповідних технологій і програм, а також профілактичних та медико-санітарних заходів. Ці екологічні чинники включають фізичні, хімічні та біологічні небезпеки, які безпосередньо впливають на здоров'я людей. Таким чином, у зв'язку з великою чисельністю недоношених новонароджених та гігієнічною невизначеністю за кількісними та якісними параметрами, що впливають на недоношених немовлят, існує необхідність розробки оптимальних умов їх виходжування.

Останні окремі дослідження підтверджують, що вивчення якості життя недоношених дітей є досить актуальним питанням (Є.Л. Думов, 2014) [48]. Пильну увагу дослідників було прикуто до дії таких звичайних у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) несприятливих чинників як несприятливі рівні освітлення та постійний шум (M. Chhugani, S. Sarkar, 2014) [155]. Існує вірогідність світлової та акустичної травми слухового й зорового аналізаторів через вплив несприятливих рівнів освітлення в неонатальних відділеннях та механічних шумів від апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), моніторів. Науковці виявили, що рівень шуму в реанімаційній залі досить високий (68 дБА), усередині інкубатора він нижчий (65 дБА), а у відділенні другого етапу виходжування новонароджених практично тихо. Науковці вказують, що надмірна стимуляція слухового аналізатора створює негативні фізіологічні реакції, такі як задишка і коливання частоти серцевих скорочень, артеріального тиску та насичення киснем. Недоношені діти під впливом підвищених рівнів шуму протягом тривалого терміну виходжування мають підвищений ризик втрати слуху, порушення мозкових функцій, сенсорного розвитку, а також загрози мовленнєвих проблем. Довгострокові наслідки полягають у потенціалі зменшення калорій для росту, підвищеному ризику дефіциту уваги й гіперактивності (A.A. Hisham, H.A. Aly, A.M. Ahmed, 2016) [172]. Зменшення рівня шуму у ВІТН можуть покращити фізіологічну стабільність хворих новонароджених і збільшити потенціал для розвитку мозку дитини (G. Brown, 2013) [152].

Ј. Bieleninik, C. Gold (2014) [150] було опубліковано дані щодо позитивного впливу обмеження рівнів штучного освітлення під час виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях [150]. Інкубатори широко використовуються для виходжування недоношених новонароджених дітей, однак їх двигуни генерують електромагнітні випромінювання високих частот (C.V. Bellieni, I. Pinto, 2012) [145 - 148].

Виявлені також і поведінкові порушення в групі дітей, які знаходилися в умовах несприятливих рівнів освітлення в неонатальних відділеннях (I. Bielecki, 2011) [149].

Широко використовуються для виходжування недоношених новонароджених дітей інкубатори, однак їхні двигуни генерують електромагнітні випромінювання (ЕМВ) високих частот (C.V. Bellieni, I. Pinto, 2012) [33, 145 - 148]. Разом з цим, у сучасних гігієнічних дослідженнях не обґрунтовано оптимальні рівні чинників оточуючого середовища, параметри яких наведені в вищезазначених літературних даних. Крім цього, не встановлено зв'язок між комплексом чинників, що діють (несприятливі рівні шуму, освітлення, електромагнітних випромінювань), і розвитком недоношеної дитини, при цьому не використовуються клінічні параметри росту та розвитку дитини, встановлення її найважливіших функцій (зорової, слухової, моторної).

В окремих дослідженнях було доведено, що немовлята, які перебували на штучній вентиляції легень 5 днів та більше, мали статистично значущий ризик втрати слуху (S.R.B. D'Souza та ін., 2015) [159]. Однак на сьогодні нема даних про конкретні ушкоджуючі рівні шуму для слухового аналізатора недоношеної дитини (у деяких роботах вказано рівень більше ніж 100 дБА та вище) (G. Brown, 2009; N. Hatakeda та ін., 2011) [152, 169]. I. Warren [74] повідомляє про необхідність зниження освітлення в палатах інтенсивної терапії новонароджених у нічний період доби для створення у дітей нормальних циркадних ритмів (день/ніч) із метою поліпшення нервово-психічного розвитку й посилення росту (E.C. Jorge, E.N. Jorge, 2013; S. Vбsquez-Ruiz, J.A. Maya-Barrios та ін., 2014) [183, 229]. Навіть при короткочасному впливі електромагнітних випромінювань виникають порушення парасимпатичної нервової системи, що свідчить про необхідність розробки обладнання, яке буде захищати дітей з екстремально низькою масою тіла від його впливу (C.V. Bellieni, I. Pinto, 2012) [33, 145 - 148]. Комбінований вплив кількох чинників водночас підвищує ступінь напруги механізмів, що регулює гомеостаз і може суттєво змінити адаптаційні можливості організму дорослих та дітей (А.В. Васильєв, 2012) [22, 50, 64, 205].

Актуальність, соціальна значущість та недостатня наукова розробленість вказаних питань зумовили необхідність гігієнічної оцінки впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених і розробки профілактичних заходів для запобігання порушень розвитку недоношених немовлят внаслідок впливу чинників оточуючого середовища. Все це зумовило вибір теми, мети й завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні фактичні матеріали дисертації отримані при виконанні науково-дослідних робіт Харківського національного медичного університету МОЗ України: «Розробити клініко-гігієнічний алгоритм ведення недоношених новонароджених», 2010 - 2012 рр. (№ Державної реєстрації 0111 U 001401), яка проводилася за підсумками галузевого конкурсу на пріоритетне фінансування коштами держбюджету України при безпосередній участі автора, яка проводила викопіювання статистичних даних показників фізичного розвитку дітей, узагальнення даних літератури для розробки гігієнічних рекомендацій по оптимізації умов виходжування недоношених немовлят, а саме розділів: “Результати вимірювань рівнів шуму в різних точках спостереження та виходжування недоношених дітей”, “Результати вимірювань напруженості параметрів електромагнітних випромінювань”, “Результати вимірювань параметрів мікроклімату”, “Результати вимірювань рівнів природного та штучного освітлення”, «Медико-біологічна адаптація дітей з соматичною патологією в сучасних умовах», 2014 - 2016 рр. (№ Державної реєстрації 0114U003393).

Мета і завдання дослідження. Оптимізація умов виходжування недоношених новонароджених на основі гігієнічної оцінки впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених з урахуванням сучасних технологій виходжування.

Для досягнення мети було сформульовано наступні завдання дослідження: 1. Провести гігієнічну оцінку сучасних технологій виходжування недоношених дітей і визначити несприятливі чинники оточуючого середовища неонатальних відділень.

2. Надати гігієнічну оцінку умовам перебування недоношених новонароджених у неонатальних відділеннях з визначенням провідних несприятливих чинників оточуючого середовища, установити закономірності формування впливу комплексу чинників оточуючого середовища неонатальних відділень і частки внеску кожного чинника на термін виписки передчасно народжених дітей.

3. Визначити перинатальні критерії розвитку недоношених новонароджених, які є найважливішими при вивченні впливу чинників оточуючого середовища неонатальних відділень на стан здоров'я недоношених дітей.

4. Обґрунтувати та впровадити комплекс профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях, у тому числі шляхом впровадження нових здоров'язберігаючих технологій виходжування на розвиток недоношених новонароджених. 5. Оцінити ефективність комплексу профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях. Об'єкт дослідження: вплив чинників оточуючого середовища неонатальних відділень на стан здоров'я недоношених дітей з урахуванням особливостей технологій виходжування.

Предмет дослідження: умови виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях пологових будинків (рівні шуму, природного та штучного освітлення, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань, параметрів мікроклімату), критерії розвитку недоношених дітей, які обумовлюють термін виписки, заходи оптимізації умов виходжування недоношених новонароджених у неонатальних відділеннях.

Методи дослідження. Для досягнення мети та завдань роботи було використано наступні методи:

1) бібліосемантичний - для вивчення існуючих підходів до вирішення проблем впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених дітей;

2) санітарно-гігієнічний - для оцінки сучасних технологій та умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях;

3) клініко-інформаційний - для визначення критеріїв розвитку недоношених новонароджених, частки внеску кожного чинника та закономірностей формування впливу комплексу чинників оточуючого середовища неонатальних відділень на термін виписки недоношених новонароджених;

4) математико-статистичний - для доведення вірогідності отриманих результатів та встановлення зв'язків між чинниками за допомогою статистичного аналізу;

5) концептуального моделювання - для проведення функціонально-структурного аналізу та розробки моделі оптимізації умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні було:

- визначено комплекс чинників оточуючого середовища неонатальних відділень пологових будинків, що не відповідає гігієнічним вимогам: несприятливі рівні шуму, освітлення, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань, параметрів мікроклімату.

- установлено провідні несприятливі чинники оточуючого середовища неонатальних відділень як критерії ризику, що впливають на термін виписки недоношених новонароджених: підвищені рівні шуму, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань, знижені рівні природного освітлення;

- визначено гігієнічно значущі критерії розвитку недоношених дітей, які обумовлюють термін виписки: вади розвитку й патологічні стани, антропометричні параметри (зріст і маса тіла), а також стан рефлекторної діяльності передчасно народжених дітей;

- науково обґрунтовано, розроблено й впроваджено комплекс профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію умов виходжування недоношених дітей, у тому числі шляхом впровадження нових здоров'язберігаючих технологій виходжування, направлених на розвиток недоношених новонароджених;

- установлено, що апробація запропонованого комплексу профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію умов виходжування недоношених дітей, довела його ефективність.

Набули подальшого розвитку питання виходжування недоношених дітей під час впливу чинників оточуючого середовища на розвиток недоношених дітей, вибору оптимальної здоров'язберігаючої технології виходжування, оптимізації умов виходжування недоношених дітей.

Наукова новизна підтверджена патентом на винахід: «Матрац для виходжування недоношених новонароджених дітей в інкубаторі», за допомогою якого забезпечується підтримання необхідної заданої температури з гарантованою відсутністю небезпечних електромагнітних випромінювань (№ 108459; № заявки а2014 07884, заявл. 14.07.2014; опубл. Бюл. № 20, 27.04.2014).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони стали основою для розробки заходів з оптимізації умов виходжування передчасно народжених дітей.

На основі отриманих під час дослідження даних видано:

- інформаційний лист: «Оптимізація шумового навантаження на недоношених новонароджених у відділеннях інтенсивної терапії», використання якого дозволяє мінімізувати шумове навантаження на недоношених новонароджених в умовах відділень інтенсивної терапії новонароджених (Інформ. лист № 299-2012 / «Укрмедпатентінформ». - К., 2012).

Матеріали дисертаційної роботи стосовно гігієнічних аспектів контролю рівня шуму при наданні медичної допомоги передчасно народженим дітям впроваджено в практичну роботу КЗОЗ «Харківський обласний спеціалізований будинок дитини № 1» (акт впровадження від 19.12.2011 р.); інформаційний лист МОЗ України щодо оптимізації шумового навантаження на недоношених новонароджених у відділеннях інтенсивної терапії впроваджено в діяльність Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області (акт впровадження від 21.11.2013 р.) у навчальний процес кафедри загальної гігієни та екології Української медичної стоматологічної академії (акт провадження від 22.01.2016 р.); методику профілактики впливу на розвиток недоношених новонароджених дітей чинників навколишнього середовища неонатальних відділень, що генерує медична апаратура, впроваджено в діяльність Головного управління Держсанепідслужби в Харківській області (акт впровадження від 20.01.2016 р.), в діяльність ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України (акт впровадження від 20.01.2016 р.); метод профілактики впливу електромагнітних випромінювань на розвиток недоношених новонароджених дітей у неонатальних відділеннях впроваджено в діяльність Головного управління Держсанепідслужби в Харківській області (акт впровадження від 08.02.2016 р.), в діяльність ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України (акт впровадження від 08.02.2016 р.); метод профілактики впливу несприятливого штучного освітлення на розвиток недоношених новонароджених дітей в неонатальних відділеннях впроваджено в діяльність Головного управління Держсанепідслужби в Харківській області (акт впровадження від 29.01.2016 р.), в діяльність ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України (акт впровадження від 29.01.2016 р.); метод профілактики впливу комплексу чинників навколишнього середовища на розвиток недоношених новонароджених дітей в неонатальних відділеннях впроваджено в діяльність Головного управління Держсанепідслужби в Харківській області (акт впровадження від 05.02.2016 р.), у діяльність ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України (акт впровадження від 05.02.2016 р.); метод профілактики шумового навантаження на розвиток недоношених новонароджених дітей в неонатальних відділеннях впроваджено в діяльність Головного управління Держсанепідслужби в Харківській області (акт впровадження від 11.01.2016 р.), в діяльність ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України (акт впровадження від 11.01.2016 р.); методику мінімізації чинників навколишнього середовища неонатальних відділень впроваджено в діяльність Головного управління Держсанепідслужби в Харківській області (акт впровадження від 01.02.2016 р.), у діяльність ДУ «Харківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України (акт впровадження від 01.02.2016 р.); метод гігієнічної оцінки впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених впроваджено у навчальний процес кафедри комунальної гігієни та екології людини з секцією гігієни дітей та підлітків НМУ ім. О.О. Богомольця (акт впровадження від 07.06.2016 р.), гігієни, екології та охорони праці в галузі ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія» (акт впровадження від 20.01.2016 р.), загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету (акт впровадження від 20.02.2016 р.); у навчальний процес кафедри загальної гігієни та епідеміології ХМАПО (акт впровадження від 20.02.2016 р.), у навчальний процес кафедри гігієни та соціальної медицини Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (акт впровадження від 20.02.2016 р.).

Особистий внесок здобувача. Було здійснено інформаційний пошук наукової літератури за темою дисертації, розроблено програму наукового дослідження, визначено мету та його завдання, методологічні основи, методичні підходи та методи для їх вирішення. Самостійно проведено всі санітарно-гігієнічні, клініко-інформаційні та математико-статистичні дослідження. Проведено збір, викопіювання первинної документації, аналіз отриманої інформації, сформовано бази даних з їх статистичним опрацюванням. Автор самостійно здійснювала вимірювання рівнів чинників оточуючого середовища в неонатальних відділеннях, аналіз даних розвитку недоношених дітей, розробила заходи оптимізації умов виходжування недоношених дітей в неонатальних відділеннях, відповідну модель та оцінила її ефективність. Отримані результати були опрацьовані сучасними медико-статистичними методами аналізу, що дозволило подати отримані результати в розділах та сформулювати обґрунтовані висновки. Результати дослідження, наукові праці та висновки знайшли відображення в опублікованих наукових працях за темою дисертації. Ідеї та розробки співавторів колективно опублікованих робіт у дослідженні не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження та основні положення дисертаційної роботи доповідалися та були обговорені на науково-практичних форумах різних рівнів: на IV науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми клінічної та фундаментальної медицини ISIC» (15 травня 2011 р., Харків), міжвузівській конференції молодих вчених та студентів «Медицина третього тисячоліття» (18 січня 2012 р., Харків), ХV з'їзді гігієністів і санітарних лікарів України «Гігієнічна наука та практика: сучасні реалії» (21 вересня 2012 р., Львів), науковій сесії та фестивалі молодіжної науки (15 січня 2013 р., Харків), міжвузівській конференції молодих вчених та студентів "Медицина третього тисячоліття" (16 січня 2013 р., Харків), II міжнародному медичному конгресі "Впровадження сучасних досягнень медичної науки в практику охорони здоров'я України" (17 квітня 2013 р., Київ), міжнародному медичному форумі "Інновації в медицині здоров'я нації" (18 квітня 2013 р., Київ), науково-практичній конференції (Дев'яті марзєєвські читання) «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (19 квітня 2013 р., Київ), VІ науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми клінічної та фундаментальної медицини ISIC» (15 травня 2013 р., Харків), науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченій 85-й річниці ДУ «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» (20 грудня 2013 р., Київ), міжвузівській конференції молодих вчених та студентів «Медицина третього тисячоліття» (14 січня 2014 р., Харків), ярмарці інноваційних проектів (15 січня 2014 р., Харків), міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів (10 квітня 2014 р., м. Астана, Казахстан), VІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми клінічної та фундаментальної медицини ISIC» (15 травня 2014 р., Харків), міжвузівській конференції молодих вчених та студентів «Медицина третього тисячоліття» (20 січня 2015 р., Харків), VІІІ науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми клінічної та фундаментальної медицини ISIC» (14 травня 2015 р., Харків), міжвузівській конференції молодих вчених та студентів «Медицина третього тисячоліття» (19 січня 2016 р., Харків).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 29 наукових праць, у тому числі 1 монографія, 1 стаття у фаховому закордонному виданні, 4 статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих Міністерством освіти та науки (МОН) України, 1 патент на винахід «Матрац для виходжування недоношених новонароджених дітей в інкубаторі» (№ 108459; № заявки а2014 07884, заявл. 14.07.2014; опубл. Бюл. № 20, 27.04.2014), 2 публікації в інших наукових виданнях, 19 тез в матеріалах науково-практичних конференцій (у т.ч. 1 тези в іноземному збірнику конференцій).

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 200 сторінках. Складається зі вступу, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел (238 назв, із яких: 136 - кирилицею, 102 - латиницею), викладений на 24 сторінках; містить 23 таблиці, 17 рисунків.

виходжування недоношений дитина реанімаційний

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ СТАНУ СЕРЕДОВИЩА НЕОНАТАЛЬНИХ ВІДДІЛЕНЬ НА ВИХОДЖУВАННЯ НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ (огляд літератури)

1.1 Вплив чинників оточуючого середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених дітей

Сучасні технології догляду дозволили збільшити кількість недоношених дітей, які виживають в умовах впливу чинників оточуючого середовища. У зв'язку з цим, необхідність гігієнічної оцінки впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених є важливим завданням в гігієні.

Відомо, що діти після народження потребують зрілих адаптаційних механізмів [16, 17, 24, 69, 113, 122]. На відміну від доношених дітей, недоношені діти в пологовому будинку часто відокремлені від батьків, потребують реанімаційних заходів, знаходяться під впливом великої кількості подразників (несприятливі рівні освітлення, шуму). Унаслідок впливу цих чинників виникає високий ризик затримки їх нервово-психічного розвитку [24, 165].

Варто зазначити, що саме недоношені діти через наявність у них ускладнень у неонатальному періоді розвитку належать до основної групи ризику інвалідизації в майбутньому. Анатомо-фізіологічні особливості незрілого організму потребують ретельного дотримання оптимальних параметрів оточуючого середовища для виходжування недоношених дітей з екстремально малою масою тіла. Проте, останні численні дослідження свідчать, що якість життя недоношених дітей залишається недостатньо вивченою [21, 60, 129 - 132].

Відомо, що температура повітря неонатальних відділень впливає на температуру тіла недоношеної дитини та на споживання нею кисню. Недоношених дітей можуть виймати з інкубаторів для проведення реанімаційних заходів або для інших маніпуляцій. Навіть короткочасне перебування в умовах звичайної температури неонатальних палат значно ускладнює стан недоношених немовлят та викликає холодову травму. При низькій вологості повітря потрібна більш висока температура зовнішнього середовища для збереження шкірної температури немовлят [27, 198].

Згідно з сучасними уявленнями, недоношені діти, особливо з дуже низькою та надзвичайно низькою масою тіла, належать до пацієнтів із високим ризиком розвитку порушень теплового гомеостазу через недостатній склад або відсутність бурої жирової тканини, що забезпечує температурний захист. Крім цього, незріла центральна нервова система дитини не здатна дати адекватну відповідь на охолодження [119 - 121]. У зв'язку з цим, виживання дітей з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла неможливе без забезпечення комфортного температурного середовища [24, 71, 156, 174, 175, 200, 203, 220].

Про збереження тепла необхідно піклуватися з перших секунд після народження. Максимальна втрата тепла в перші хвилини життя може відбуватися шляхом випаровування зі шкіри дитини. Важливо, що організація температурного комфорту дозволяє недоношеним дітям використовувати енергію для росту й диференціювання, а не витрачається на здійснення терморегуляторних потреб [156].

Відмічено, що в сучасній неонатології застосовуються наступні способи підтримки комфортної температури тіла недоношених дітей: за допомогою випромінювання (джерел променистого тепла або екранування), конвекції (інкубаторів з контролем температури повітря, інкубаторів з нашкірним контролем температури, підігріву палати), випаровування (інкубаторів зі зволоженням і підігрівом, обтирання дитини), теплопровідності (підігрітих матрациків, грілок, попередньо підігрітої білизни) [21, 24].

Численні вітчизняні та закордонні автори розглядають нетрадиційний спосіб догляду за новонародженими з низькою масою тіла - «мати-кенгуру». Даний метод дозволяє забезпечити формування тісного психоемоційного зв'язку між матір'ю та дитиною, підвищити частоту й тривалість грудного вигодовування, уникнути нозокоміальні інфекції та перинатальні проблеми розвитку дитини [24, 27, 129 - 132, 237].

Однак інші автори вважають, що інкубаторний з індивідуальним мікрокліматом метод виходжування є найбільш ефективним. Він характеризується створенням фізіологічних умов з перших хвилин позаутробного існування та дозволяє зменшити енергетичні витрати дитини на збереження температури тіла, запобігти висиханню слизових оболонок, оскільки в інкубаторі підтримується оптимальна температура й вологість повітря [158, 185, 208].

Для забезпечення нейтрального теплового режиму оточуючого середовища новонароджених початкова температура в інкубаторі має становити:

- + 32 °C (у діапазоні + 31 - + 34 °C) - для дітей з масою тіла від 3000 г;

- + 34 °C (у діапазоні + 33 - + 35 °C) - для дітей з масою тіла від 2000 г;

- + 35 °C (у діапазоні + 34 - + 36 °C) - для дітей з масою тіла від 1000 г.

Так, існують таблиці для визначення температурного режиму в інкубаторах залежно від температури в палаті, маси тіла дитини та її віку (в перші чотири дні - у годинах, далі - у днях). Узагальнюючи ці рекомендації, можна підтвердити необхідність підтримки температури повітря в кувезі для дітей з масою тіла більше ніж 1000 г на першому тижні життя - 34,5 - 35 °C із наступним поступовим зниженням її на 0,5 - 1 °C кожні 7 - 10 днів [21, 119 - 121]. Коливання температури мають бути відкориговані таким чином, щоб утримувати температуру новонароджених від 36,5 до 37,5 °C [71].

Деякі автори уточнюють, що тепловий режим потрібно змінювати поступово при набиранні маси тіла дитиною. Ступінь нагрівання повітря в кувезі або ліжечку й потужність джерела променистого тепла у відкритих реанімаційних системах підбираються таким чином, щоб температура шкіри живота недоношених новонароджених становила 36,2 - 36,5 °С, а температура тіла (аксилярна або ректальна) - 6,5 - 37,5 °С [185, 208]. Що стосується дітей з дуже низькою масою тіла, то необхідно піклуватися про запобігання втрат ними води, пов'язаної з інтенсивним випаровуванням рідини з поверхні тіла. З цією метою в інкубаторах підтримують відносну вологість повітря в перші 3 - 4 дні життя до 80 - 90 %, далі - 70 - 80 %, а з 8 - 10-го дня приблизно 60 %, а у відкритих системах тіло глибоко недоношених дітей покривають пластиковою плівкою [21, 24, 185, 208].

Шабалов М.П. (2006) підкреслює, що близько 50 % загального рівня продукції тепла недоношених немовлят витрачається при невідчутних втратах рідини з поверхні шкіри при використанні ліжечок, оснащених джерелом променистого тепла. Для зменшення втрат енергії велике значення має вологість повітря, у тому числі й вологість вдихуваного повітря [119 - 121].

Радіація, або теплове випромінювання - спосіб втратити тепло, що контролювати найважче. Зовнішні стінки інкубатора, охолоджуючись, споживають певну кількість теплової енергії, а також передають її предметам зовнішнього середовища. Для максимального запобігання втраті тепла шляхом випромінювання слід надати перевагу використанню спеціальних інкубаторів, оснащених активними подвійними стінками. Принцип дії активних подвійних стінок полягає в тому, що в середині них циркулює тепле повітря, додатково обігріваючи внутрішню стінку інкубатора. При цьому дитина обігрівається не тільки шляхом конвекції (круговороту теплого повітря в середині інкубатора), а також ще й шляхом теплового випромінювання (радіації), що виходить від внутрішньої стінки [64, 158].

Крім цього, допоміжні предмети догляду за дітьми з дуже низькою масою тіла (стетоскоп, стерильні пелюшки, одяг тощо) перед використанням підігрівають до 37,0 °С.

Деякі дослідники припустили, що водяний матрац з підігрівом, мабуть, є свого роду заміною прямого шкірного контакту недоношеної дитини з матір'ю в умовах неонатального відділення [24, 153]. Учені дійшли висновку про те, що в умовах відносно низької температури оточуючого середовища використання водяних матраців з регульованим підігрівом є простим і ефективним методом профілактики гіпотермії недоношених дітей [153]. Автори звертають увагу на відсутність вірогідних відмінностей при виходжуванні передчасно народжених дітей в інкубаторі чи на водяному матраці з підігрівом [153, 185].

Адекватність сенсорного навантаження на незрілі органи аналізаторів немовля відіграє велику роль на всіх етапах виходжування недоношених новонароджених. Надмірне роздратування сенсорних механізмів загрожує зривом адаптації, розвитком гіпоксії та розладами гемодинаміки, що підвищує ризик внутрішньошлуночкових крововиливів та лейкомаляції [83, 93, 94, 97]. З додаткових чинників оточуючого середовища, що впливають на розвиток слухового та зорового аналізаторів, можна вказати перебування дитини в умовах відділення інтенсивної терапії новонароджених. Існує вірогідність світлової та акустичної травми внаслідок впливу несприятливих фізичних чинників оточуючого середовища (шум при роботі апаратів штучної вентиляції легень, моніторів) [7, 227].

Як відмічають автори, серед несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень провідне місце займає шум. Невелика кількість досліджень та їх ізольована природа створює певні проблеми для узагальнення рівнів звуку, що виникають у відділеннях інтенсивної терапії. Однак уже відомі результати досліджень забезпечують міцну основу для майбутніх досліджень, а також піднімають питання про вплив рівнів шуму на недоношених дітей у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених [101, 102].

Недоношені діти мають більш високий ризик розвитку глухоти [97, 196], а також проблеми з розвитком мови у старшому віці [234]. За даними деяких авторів виявлено [24, 152], що рівень шуму в реанімаційній залі дуже високий (від 68 дБА), всередині інкубатора він нижчий (65 дБА), але на теперішній час нема даних про конкретні ушкоджуючі рівні шуму для слухового аналізатора недоношеної дитини [12, 21, 76]. Підвищені рівні шуму можуть підсилювати несприятливий ефект ототоксичних препаратів [22, 24, 149, 165].

Довгострокові наслідки включають зменшення калорій для росту, підвищений ризик втрати слуху, дефіцит уваги й гіперактивність [11, 12, 21]. Зменшення рівня шуму у неонатальних відділеннях може покращити фізіологічну стабільність хворих новонароджених і збільшити потенціал для розвитку мозку дитини [152, 227].

Враховуючи вищеперераховані особливості, можна зробити висновок, що у недоношених дітей ризик порушень розвитку завжди значно вище, ніж у доношених [24, 48, 130 - 135, 209]. Оптимальним є індивідуальний підхід при визначенні тактики щодо кожної дитини з дуже малою масою тіла [59, 144]. Такий підхід сформульовано у вигляді концепції Heidelise Als з Гарвардської медичної школи, сформульованої як NIDCAP - неонатальний індивідуальний розвитковий догляд. Концепція сформована на основі розвитку передчасно народжених дітей, яка розглядає дуже недоношених немовлят, як дітей, що розвиваються в позаматковому оточенні у той час, коли їх мозок росте швидше, ніж у будь-який інший період життя. Невідповідність між очікуваним у цей період центральною нервовою системою внутрішньоматковим оточенням та оточенням відділення інтенсивної терапії, куди потрапляє дитина внаслідок передчасного народження, може негативно вплинути на нейропсихологічний, психоемоційний та психосоціальний розвиток дитини [7, 8, 35, 199].

Доля недоношених новонароджених складає 5 - 10 % від загальної кількості новонароджених [24]. Цей контингент дітей є групою ризику для порушення слуху внаслідок впровадження новітніх технологій виходжування, тому питання виходжування цих дітей в безпечних умовах має особливе значення [101, 102]. Перші два роки життя дитини вважаються найважливішими для розвитку зв'язків між слуховою та мовною зонами кори головного мозку, що визначають можливість розвитку мови, пізнавальних та соціально-емоційних навичок [8, 24, 58, 197, 213, 234]. Підвищені рівні шуму можуть стати причиною втрати слуху. Г.Д. Леві та його колеги припустили, що безперервний гучний шум у відділеннях інтенсивної терапії може викликати значні пошкодження слуху в новонароджених з низькою масою тіла при народженні [12]. При обстеженні 5282 дітей нейросенсорна приглухуватість була виявлена у 240 випадках (4,54 %), кондуктивна - у 40 випадках (0,76 %), у той час як нормальний слух було відмічено в 5002 випадках (94,7 %). Висока частота нейросенсорної приглухуватості була виявлена у дітей, які знаходились на штучній вентиляції легень протягом 5 днів та більше (11,4 %). Тільки у 2,86 % дітей нейросенсорна приглухуватість була пов'язана з використанням ототоксичних препаратів, попри те, що цей чинник є найпоширенішим (33,1 %) з усіх проаналізованих чинників ризику порушень слуху. За частотою впливу на розвиток порушень слуху після впливу ототоксичних препаратів були передчасні пологи (16,2 %), низька маса тіла при народженні (12,04 %), виходжування в умовах інтенсивної терапії більше ніж 7 днів (10,6 %). Вірогідність ризику розвитку порушень слуху під час впливу від одного до чотирьох факторів становить від 3,15 % до 5,56 %, а під час впливу п'яти або більше факторів ризику вірогідність зростає майже вдвічі [149].

У даний час є загальновизнаною участь надмірної стимуляції слухового аналізатора у впливі на вегетативну нервову систему. Такі фізіологічні реакції, як задишка, коливання частоти серцевих скорочень, артеріального тиску й насичення крові киснем є визначними показниками при оцінці впливу підвищених рівнів шуму на організм людей.

Зі сказаного вище випливає, що шум є чинником, який може впливати на весь організм, а саме на ті органи, що є найбільш ослабленими. Саме цьому, вивчення впливу підвищених рівнів шуму на надзвичайно чутливі системи недоношених дітей, особливо на розвиток нервової системи, є актуальною задачею сучасної науки [28]. Питання впливу несприятливих рівнів освітлення в неонатальних відділеннях на розвиток недоношених дітей залишається спірним. Необхідно відмітити, що зорова система глибоко недоношених дітей ще не готова до постнатальних навантажень, а несприятливі рівні освітлення можуть впливати на дитину протягом кількох годин або навіть місяців у неонатальних відділеннях [21].
Звичайно, роль несприятливих рівнів освітлення на орган зору, що продовжує розвиватись, є дуже важливою, можливий зв'язок з подальшою ретинопатією [7, 17].
Ретинопатія недоношених (РН), раніше відома як ретролентальна фіброплазія - тяжке вітреоретинальне захворювання очей (вазопроліферативна ретинопатія), що виникає переважно у глибоко недоношених, незрілих дітей. В основі клінічних проявів РН лежить порушення васкулогенезу сітківки. Останні дослідження показали, що всупереч успіхам в неонатології, ретинопатія залишається однією з основних причин дитячої сліпоти в багатьох країнах світу [95, 170, 173, 216].
Ретинопатія недоношених розвивається у незрілого немовляти внаслідок порушення нормального утворення судин сітківки, яке в нормі завершується до 40-го тижня внутрішньоутробного розвитку. Чим менше гестаційний вік дитини, тим менше площа васкуляризованої сітківки, тобто у глибоко недоношених дітей з'являються великі аваскулярні зони. Наявність аваскулярних зон на периферії очного дна не є захворюванням, а лише свідченням можливості розвитку ретинопатії надалі [170, 173, 216].
Частота виникнення ретинопатії недоношених за даними неонатальних центрів США в групах дітей з масою тіла при народженні від 501 до 1000 г коливається від 53 до 81 % [8]. Відповідно до даних Московського Науково-дослідного інституту (НДІ) очних хвороб ім. Гельмгольця, частота ретинопатії недоношених у дітей з екстремально низькою масою тіла при народженні складала 73,7 %. Важкі форми ретинопатії недоношених, що викликали сліпоту, спостерігалися у 10 - 16 % хворих [7, 17, 101, 102, 136].
Учені вважають, що низька маса тіла при народженні є додатковим чинником ризику розвитку ретинопатії недоношених. На розвиток ретинопатії новонароджених впливають генетичні чинники, стать (підвищена поширеність захворювання у новонароджених чоловічої статі), етнічна приналежність (діти темної раси менш схильні до розвитку ретинопатії, ніж світлої раси) та очна пігментація (більш сильно пігментовані очі можуть бути менш сприйнятливі до травм фототоксичних чинників, ніж очі дітей світлої раси). З численних чинників ризику, які були досліджені, гестаційний вік і маса тіла при народженні залишаються найбільш важливими [179].
Вплив освітлення на розвиток органу зору в недоношених дітей цілком відрізняється від такого в будь-який інший період життя. Фізичні та фізіологічні чинники регулюють кількість світлової енергії, що досягає сітківки недоношеної дитини. Не дивлячись на те, що світло в багатьох неонатальних відділеннях, як правило, горить безперервно, існує тенденція використовувати більш низькі рівні освітлення та впроваджувати циклові схеми. Існує припущення, що оточуюче освітлення неонатальних відділень може бути причетним до деяких більш тонких візуальних наслідків для зорових функцій ока та затримки їх розвитку. Проте є свідчення, що у недоношених дітей, особливо з дуже малою масою тіла, виникає ретинопатія недоношених або ретролентальна фіброплазія, і причиною захворювання є флуоресцентне освітлення в дитячих відділеннях і чистий кисень, що використовується при виходжуванні недоношених дітей [170, 173, 216].
Деякі науковці відзначили незначний позитивний вплив обмеження рівнів штучного освітлення в неонатальних відділеннях на зоровий аналізатор недоношених дітей [122, 181, 182, 210]. Установлено, що слухові й тактильні еферентні системи дитини ще незрілі для сприйняття м'яких зовнішніх впливів, зорова система глибоко недоношеного новонародженого не готова до постнатальних навантажень [48].
Науковці описали несприятливий вплив використання чистого кисню в умовах інтенсивної терапії на ризик розвитку ретинопатії недоношених немовлят [216]. Клінічні дослідження, які було проведено неонатологами, встановили, що цільові межі тривоги насичення киснем становлять 85 - 93 %, з титруванням вдихуваного кисню з невеликим кроком. Всупереч зусиллям оптимізації кисневої терапії, кількість випадків важкої ретинопатії новонароджених залишається високою серед дітей з надзвичайно низькою масою тіла при народженні [171]. Атмосферне повітря викликає розвиток ретинопатії недоношених, однак обмеження використання додаткового кисню не знижує швидкості розвитку ретинопатії недоношених і може підвищити ризик інших гіпоксій, що пов'язані з системними ускладненнями [7, 136].
Особливої уваги заслуговують недоношені діти з гіпербілірубінемією, які потребують проведення фототерапії. Перебування недоношених дітей в палаті з наявним цілодобовим штучним освітленням звернуло увагу дослідників на його вплив на новонароджених, тим більше, що освітлення має багатопланові ефекти, включаючи вплив на біологічні ритми. Відмічено, що після курсу фототерапії у новонароджених знижувалася реакція та орієнтація на світлові й звукові подразники протягом багатьох днів після закінчення лікування. Однак, авторам не зрозуміло, пов'язаний цей ефект із тривалим використанням пов'язки на очі чи з самою фототерапією [27, 80].
Як видно з вищевикладеного, до цього часу залишаються не вивченими питання впливу освітлення на розвиток нервової системи недоношених дітей у неонатальних відділеннях [101, 102].
Реанімаційна апаратура рятує життя, але при цьому вона має бути безпечною для недоношених новонароджених [145 - 148]. Біологічна дія ЕМВ залежить від довжини хвилі, напруженості поля, тривалості та режиму його впливу. Науковці вказують, що при короткочасному впливі електромагнітні випромінювання викликають такі функціональні зміни, як порушення парасимпатичної нервової системи [86, 103, 193, 238], при тривалому впливі викликають гормональні та імунологічні порушення, органічні захворювання центральної нервової системи, онкологічні захворювання. Випромінювання гірше впливають на здоров'я недоношених дітей, ніж на дорослих [110, 204, 226].
Як відомо, інкубатори широко використовують для виходжування недоношених новонароджених дітей, при цьому їх двигуни генерують електромагнітні випромінювання високих частот [102, 142, 211, 235, 236]. Однак ще не отримані точні дані впливу електромагнітних випромінювань на незрілі структури недоношених новонароджених, що продовжують розвиватися [137, 157, 187, 219].
Це питання досліджували італійські науковці [138]. Результати виявилися неоднозначними. Необхідно відзначити, що людське серце б'ється нерівномірно. Пульс то сповільнюється, то прискорюється залежно від вдиху або видиху. Зміна частоти ударів серця є природним явищем, а завмирання даного показника може свідчити про неправильну роботу нервової системи. Італійці дослідили, що при роботі апаратура створює електромагнітне поле з магнітною індукцією 8,9 мілігауса. Однак нормальним відповідно до стандарту ВООЗ уважається показник 1 мілігаус. За цих умов у дітей спостерігається зменшення варіабельності частоти серцевих скорочень майже в два рази відносно початкового рівня [138].
Одержані дані не можуть однозначно свідчити про те, що інкубатори несприятливо впливають на здоров'я недоношених новонароджених. Однак вважається, що рідкісні скорочення серця в дорослих людей можуть привести до виникнення серцевої недостатності, а в дітей, на яких постійно впливають електромагнітні хвилі, вище ніж 3 мілігауса, частіше розвивається лейкемія. Отже, надалі можлива розробка устаткування, для якого буде характерним захищати недоношених новонароджених від впливу електромагнітних випромінювань [138, 212].
Крім цього, останні дослідження дозволили дійти висновку, що професійний контакт з електромагнітним випромінюванням частотою більше ніж 50 Гц може впливати на нейровегетативні регуляції серцево-судинної системи [137 - 151, 157 - 164, 175]. Дослідники пропонують, що необхідно дуже обережно відноситись до впливу електромагнітних випромінювань на розвиток новонароджених [75, 138, 145 - 148, 222, 224, 232].
Науковці вимагають, щоб фізіологічні параметри людини не залежали від зовнішніх джерел, наслідки яких досі невідомі [186]. Безпечне оточуюче середовище завжди має бути гарантованим, особливо для недоношених дітей. Питання впливу електромагнітних випромінювань на розвиток лейкемії залишається відкритим та дискусійним. Проте, результати все більш складних досліджень повідомили, що ризик лейкемії виникає в два рази частіше у дітей, які зазнали впливу електромагнітних випромінювань. Перед встановленням діагнозу протягом року на дітей впливали випромінювання 4 МГц у порівнянні з дітьми, які зазнавали впливу випромінювань 1 МГц [140, 141]. Ця тема залишається дуже дискусійною [92 - 99, 190, 192 - 195, 204, 211, 221, 224].
Дослідження впливу електромагнітних випромінювань на виникнення дитячої лейкемії, вивчення ліній електропередач та інших електричних установок поблизу дитячих будинків є найбільш широко досліджуваним питанням. Учені провели дослідження з метою оцінки впливу магнітних випромінювань в інкубаторах для новонароджених у зв'язку з підвищеним ризиком виникнення лейкемії. Оцінка впливу була зосереджена на вимірюванні рівнів електромагнітних випромінювань всередині інкубатора, а також залежно від тривалості лікування. Для гострого лімфобластного лейкозу оцінки ризику були близькі до одиниці для всіх експозицій визначення. Для гострої мієлоїдної лейкемії було виявлено дещо підвищений ризик, але з широкими довірчими інтервалами. У цілому, результати дають мало свідчень того, що магнітне поле всередині інкубаторів для новонароджених підвищує ризик розвитку дитячої лейкемії [161 - 164, 232].
Отже, доведено вплив електромагнітних випромінювань на вегетативну нервову систему недоношених новонароджених від інкубаторів. Однак, необхідно врахувати, що досі не надано гігієнічну оцінку медичній апаратурі (інкубатори, апарати штучної вентиляції легень, реанімаційні системи, аспіратори, шприцеві дозатори, матраци для підігріву недоношених дітей, монітори, що використовуються для контролю стану систем та органів передчасно народжених дітей), що використовується в неонатальних відділеннях та може генерувати підвищені рівні електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань.
Сенсорна стимуляція також може відігравати важливу роль у неврологічному й фізичному розвитку та бути вирішальним чинником у подальшому становленні процесу психічної діяльності більш високого порядку [7, 17, 43, 89, 136, 191, 201].
Для вирішення багатофакторної проблеми поліпшення якості життя недоношених дітей потрібна комплексна програма раннього втручання, спрямована на раннє виявлення порушень зору, слуху та інших чинників, що позначаються на порушеннях розвитку [31, 47, 154, 158, 228]. Різні методичні підходи та програми щодо проведення раннього скринінгу органів слуху та зору передчасно народжених дітей викладені в роботах різних науковців [47, 48, 166 - 169, 206, 207, 213 - 215, 218].

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених" скачать

Подобные документы

Неонатологія, як наука. Недоношена дитина. Виходжування недоношених немовлят
Поняття та зміст неонатології як науки про виходжування новонароджених, вишукування оптимальних методів діагностики та лікування хвороб у дітей перших чотирьох тижнів життя, реабілітації хворих новонароджених. Гестаційний вік та його можливі патології.

презентация [1,5 M], добавлен 29.01.2014
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Набуті вади серця у дітей. Неревматичні кардити в дітей
Причини та фактори впливу на розвиток набутих вад серця в новонароджених дітей. Діагностичні критерії аортального стенозу та аортальної недостатності. Характеристика та клінічні ознаки неревматичних кардитів у дітей, складання схеми їх лікування.

реферат [490,7 K], добавлен 12.07.2010
Методи діагностики ушкоджень нервової системи у дітей і обстеження неврологічного статусу у новонароджених
Обстеження нервової системи у новонароджених. Неврологічний огляд: оцінка комунікабельності та поведінкового стану немовляти. Глибокий соп, поверхневий сон, дрімотний стан, спокійне або активне неспання, крик з заплющеними або розплющеними очима.

реферат [19,3 K], добавлен 29.10.2009
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини
Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.

реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010
Оптимізація лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже малою масою тіла
Підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже та надзвичайно малою масою тіла на підставі вивчення особливостей патогенетичних механізмів формування патології та розробки і впровадження нових технологій виходжування.

автореферат [47,1 K], добавлен 04.04.2009
Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
Мета проведення медичних оглядів дітей віком до 3 років. Оцінка стану здоров’я дитини, її фізичного та психомоторного розвитку. Виявлення захворювань та патологічних станів, проведення вакцинації. Облаштування кабінету, де проводиться огляд дітей.

презентация [19,8 K], добавлен 08.02.2011
Дослідження динаміки вроджених вад у новонароджених за даними Івано-Франківського обласного перинатального центру
Народжуваність як основний показник демографічної ситуації. Вроджені патології у немовлят: причини виникнення, симптоми, діагностика. Екологічно-санітарний стан як фактор впливу на внутрішньоутробний розвиток плоду. Лікування ВВР у новонароджених дітей.

дипломная работа [2,7 M], добавлен 30.09.2014
Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей
Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.

автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009
Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, що проживають на територіях, забруднених нітратами (експериментально-клінічне дослідження)
Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.

автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Підбір допоміжних речовин при виготовленні ліків для дітей. Особливості технології, контролю та зберігання ліків для новонароджених та дітей до року
Ставлення до ролі допоміжних речовин у складі фармацевтичних препаратів. Класифікація допоміжних речовин. Особливості прописування лікарських форм для дітей, їх фармакодинаміка та фармакокінетика. Вибір шляху введення, виду та дозування лікарської форми.

курсовая работа [159,4 K], добавлен 07.11.2015
Особливості нейровегетативних розладів у дітей, хворих на енурез
Комплексне дослідження гомеостазу у дітей, хворих на енурез, виявлення його відмінності порівняно з різними формами вегетативних дисфункцій. Діагностичні можливості методів досліджень. Вплив соціально несприятливого середовища на перебіг енурезу.

автореферат [38,1 K], добавлен 06.04.2009
Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії
Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Лікарські форми для новонароджених та дітей до 1 року
Особливості дитячого організму в педіатричній практиці, принципи підбору доз лікарських речовин та вимоги до них. Приклад приготування очних крапель для новонароджених, розчинів для внутрішнього та зовнішнього застосування, мазі. Контроль якості.

презентация [736,2 K], добавлен 24.03.2017
Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010
Види та причини порушень розвитку дітей
Психомоторний розвиток як діалектичний процес, його сутність, характеристика. Роль діагностики, медичної і психолого-педагогічної корекції у формуванні особи дітей з відхиленнями в розвитку. Виникнення аномалій розвитку, їх генні особливості та причини.

реферат [22,9 K], добавлен 15.09.2009
Розвиток рухів у дітей. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
Розвиток опороно-рухового апарату у дітей: період новонародженості і грудного віку, переддошкільний та дошкільний період. Рахіт та його профілактика. Плоскостопість, порушення постави, сколіоз. Дитячий травматизм та головні особливості його профілактики.

презентация [548,3 K], добавлен 23.10.2014
Вплив патології зору на розвиток рухових якостей дітей з патологією зору віком 7-10 років
Визначення взаємозв’язку фізичного розвитку з системою основних рухових здібностей людини. Оцінка рівня відставання параметрів рухової підготовленості у дітей 7-10 років з патологією зору в порівнянні з практично здоровими однолітками з нормальним зором.

статья [27,4 K], добавлен 07.02.2018

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.