Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених

Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених

Оцінка технологій виходжування недоношених дітей. Огляд несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень. Технологічна характеристика реанімаційного обладнання. Особливості апаратного забезпечення процесу виходжування недоношених дітей.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	25.06.2018
Размер файла	778,5 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Для зниження рівнів шуму у ВІТН було запропоновано максимально віддалити за межі слухової чутливості дитиною апарати ШВЛ, монітори, сигнали реанімаційних систем, аспіратори. Розроблено та впроваджено в практику інформаційний лист «Оптимізація шумового навантаження на недоношених новонароджених у відділеннях інтенсивної терапії», використання якого дозволяє мінімізувати шумове навантаження на недоношених новонароджених в умовах відділень інтенсивної терапії новонароджених (Інформ. лист № 299-2012 / «Укрмедпатентінформ». - К., 2012).

Відомо, що рівень шуму підвищується внаслідок його відбиття від обладнання та зустрічних поверхонь. Метод звукопоглинання базується на перетворенні енергії звукових коливань частинок повітря на теплоту шляхом втрат на тертя в порах звукопоглинального матеріалу. Для зменшення частки відбитого звуку застосовують спеціальне акустичне оброблення приміщень: внутрішні поверхні облицьовують звукопоглинальними матеріалами. Чим більше звукової енергії поглинається, тим менше її відбивається назад у приміщення. Таким чином, необхідно використовувати властивості звукопоглинання для покриття стін, меблів та підлоги, а інкубатори захищати акустичними екранами, вибір яких має обґрунтовуватись за спеціальними інженерно-акустичними розрахунками [63].

Потрібно звернути увагу на рівні шуму при експлуатації припливно-витяжної вентиляції, роботу якої необхідно регулювати.

Автори пропонують широку категорію заходів, що направлені на мінімізацію стресу оточуючого середовища недоношених дітей. Зокрема, ці заходи включають керування зоровими подразниками, використання накидок-екранів на кувези та реанімаційні столики, індивідуальних освітлювальних приладів біля місця перебування дитини, світлозахисних жалюзі на вікнах у денний період [24, 71].

Відомо, що необхідно здійснювати корекцію норм нічного освітлення, адже встановлено взаємозв'язок між впливом світла, регуляцією мелатоніну, порушеннями в циркадній системі та розвитком пухлин.

Питання забезпечення максимального штучного освітлення робочого поля залишається актуальним для комфортної роботи персоналу. При цьому для новонароджених з екстремально малою масою тіла підвищені рівні штучного освітлення уночі не потрібні. Тому використання регульованих рівнів місцевого освітлення є найефективнішим засобом для організації освітлення залежно від рівня медичних маніпуляції, що слід проводити дитині. Запропоновано використовувати індивідуальні джерела освітлення з направленим світловим пучком та регулюванням інтенсивності й розміру робочого поля, щоб освітлення не повністю потрапляло на дитину, а лише на конкретну ділянку, що використовується в даний момент.

Найкращим є комбіноване освітлення. Для забезпечення загального освітлення найбільш доцільно використовувати лампи з можливістю їх регулювання в широкому діапазоні, що дуже важливо для створення оптимальних рівнів освітлення залежно від дня та ночі для становлення циркадних ритмів у дітей з критичною життєздатністю. Зниження освітлення в нічний період поліпшує нервово-психічний розвиток недоношених малюків.

При організації природного освітлення віконні прорізи відділень потрібно обладнувати регульованими пристроями (жалюзі, зовнішні козирки) для запобігання попадання прямих сонячних променів на дитину. Важливо дотримуватись орієнтації вікон за сторонами світу, що визначає інсоляційний режим приміщень (3 год на добу), щоб раціонально використовувати природний ресурс сонячної енергії в даній місцевості. Орієнтація на південний схід забезпечує високі рівні освітлення в першій половині дня, дає найбільш ранню інсоляцію. Найбільш рівномірне освітлення досягається при північній орієнтації, найбільш контрастне та нерівномірне - при східній.

Нами проаналізовано медичну апаратуру для виходжування недоношених малюків: монітори, апарати штучної вентиляції легень, аспіратори, інфузатори, інкубатори, відкриті реанімаційні системи, матраци з підігрівом. Нас цікавила електрична та магнітна складові електромагнітних випромінювань в діапазонах частот від 2 Гц до 2 кГц та від 2 кГц до 400 кГц, оскільки вони викликають біохімічні зміни на клітинному рівні.

Отже, для контролю параметрів ЕМВ потрібно раціонально розміщувати обладнання, максимально віддалити апаратуру від недоношеної дитини, використовувати засоби, що обмежують надходження електромагнітної енергії до місця перебування недоношених малюків (поглинальні матеріали, екранування). Для екранування джерел випромінювання потрібно використовувати матеріали з високою провідністю (мідь, латунь, алюміній, листові металеві матеріали). Засіб захисту в кожному конкретному випадку повинен визначатись з урахуванням діапазону частот. Медичну апаратуру обладнувати металевими корпусами та заземляти. Використовувати рідинно-кристалічні монітори.

Система електроживлення медичної апаратури має бути доцільно сконструйованою та технічно правильно організованою.

Проаналізувавши виявлені нами дані, можна відмітити необхідність дотримання термінів експлуатації медичної апаратури для зниження рівнів ЕМВ.

Оптимальні параметри мікроклімату повинні бути досягнуті, в першу чергу, шляхом правильного розміщення обладнання з тепло-, холодо- та вологовиділенням. Нами встановлено, що повітря осушується від медичної апаратури, що використовується для виходжування недоношених новонароджених, тому апаратуру слід максимально віддаляти від недоношених малюків. У зимову пору року під радіаторами необхідно розміщувати піддони з водою для оптимізації рівнів відносної вологості повітря.

Для охорони оточуючого середовища рекомендовано не перевищувати рівні звукового тиску для відділень інтенсивної терапії новонароджених вище ніж 30 дБА. Електромагнітні випромінювання не повинні реєструватися у ВІТН. Рекомендується використовувати освітлення не більше ніж 400 Лк у денний період й знижувати освітлення в палатах реанімації до 200 Лк у нічний період доби [20].

Нами отримано патент на винахід «Матрац для виходжування недоношених новонароджених дітей в інкубаторі», за допомогою якого забезпечується підтримання необхідної заданої температури з гарантованою відсутністю небезпечних електромагнітних випромінювань (№ 108459; опубл. 27.04.2014, Бюл. № 20).

6.2 Статистичні моделі прогнозу умов виходжування недоношених дітей

Наведена вище модель дозволяє визначити вплив усіх відомих на даний момент параметрів, тобто є не просто емпіричною моделлю, а моделлю науково-обґрунтованих зв'язків між фізичними, хімічними й біологічними параметрами та процесом відновлення організму недоношеної дитини.

Виходячи з цих даних, нами встановлено модель прогнозу терміну виписки, що не включала параметри оточуючого середовища, за винятком коефіцієнта впливу організації (R2 = 73,3 %), що подано в формулі 6.1:

(6.1)

де D - коефіцієнт впливу організації.

FR - фактор впливу стану рефлекторної діяльності (наявність фізіологічних рефлексів) дитини;

FP - фактор впливу вроджених вад розвитку та патологічних станів немовля;

FА - фактор впливу антропометричних даних дитини;

d - середньостатистичний коефіцієнт впливу організації.

Дана модель важлива для розуміння причин процесів, що відбуваються при виходжуванні недоношених дітей у неонатальних відділеннях, проте її недоліком є необхідність знання чинників, що відсутні на момент народження дитини. Так, наприклад, неможливо знати заздалегідь вид медичної апаратури (інкубатори, відкриті реанімаційні системи, матраци з підігрівом, компресори), що буде використовуватися для виходжування передчасно народжених дітей, рівні чинників оточуючого середовища, що будуть реєструватись в палаті при роботі медичної апаратури. Тому для практичного застосування більш зручним буде використання прогнозної моделі, яка хоча й буде менш точною, але не буде використовувати дані параметри. Такий підхід можливий, оскільки ці параметри мають певний статистичний зв'язок з вихідним станом недоношених новонароджених (наявність вроджених вад розвитку та патологічних станів призводить до більшої кількості медичної апаратури, й, відповідно до вищих рівнів чинників оточуючого середовища неонатальних відділень).

Необхідно також зазначити, що частина параметрів, що враховує вплив оточення, визначається не станом новонародженого, а умовами, характерними для місця виходжування - рівнями чинників оточуючого середовища неонатальних відділень, параметрами медичної апаратури.

Ці чинники можуть бути враховані у вигляді окремого узагальненого параметра - коефіцієнта впливу організації.

Крім цього, підвищення ступенів перед відповідними чинниками в рис. 6.1 вказує на взаємозв'язок між вихідним станом дитини та чинниками оточуючого середовища.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6.1. Взаємний зв'язок між чинниками моделі

Відсутність рефлексів, наявність вроджених вад розвитку та патологічних станів, антропометричні параметри недоношених дітей в значній мірі пов'язані з використанням матраців з підігрівом й інкубаторів. Цей висновок опосередковано підтверджується тим, що вплив чинника вроджених вад розвитку та патологічних станів приблизно в рівній мірі пов'язаний з чинником медичної апаратури, шуму та освітлення. Тобто медична апаратура, яка використовується при виходжуванні недоношених дітей у неонатальних відділеннях, призводить до збільшення рівнів шуму та освітлення. Далі наведено зв'язок застосованого обладнання з чинниками процесу виходжування.

Об'єктивність вибору персоналом необхідної медичної апаратури в цілому підтверджується залежністю середньої кількості медичної апаратури, що припадає на одну дитину, від її вихідного стану при значенні коефіцієнта детермінації R2 = 53 %, що наведено в формулі 6.2:

, (6.2)

де N - кількість медичної апаратури на одну дитину;

PГІЕ - наявність гіпоксично-ішемічної енцефалопатії;

Рс - відсутність самостійного випорожнення сечового міхура;

PРДС - наявність респіраторного дистрес-синдрому новонароджених;

RГ - наявність рефлексу Галанта.

Таким чином, у середньому на одного новонародженого припадає два апарати, а, відповідно, порушення розвитку (наявність ГІЕ та РДС, відсутність самостійного випорожнення сечового міхура) призводять до збільшення кількості медичної апаратури - приблизно 1 апарат на кожну ваду, а наявність фізіологічних рефлексів (рефлексу Галанта) - до зменшення кількості медичної апаратури - 1 апарат на кожний рефлекс.

Наявність інкубатора визначається в першу чергу антропометричними параметрами недоношеного новонародженого, що може бути виражено у вигляді залежності (R2 = 20,1 %), що представлено у формулі 6.3:

, (6.3)

де Ink - використання інкубатора;

FА - фактор впливу антропометричних даних дитини.

Однак, з огляду на те, що антропометричні параметри враховують як зріст, так і масу тіла, нами встановлено, що більш точним рівнянням (R2 = 24,8 %) є залежність наявності інкубатора від зросту новонародженого, що показано в формулі 6.4:

, (6.4)

де Ink - використання інкубатора;

H - дані щодо зросту недоношеного новонародженого.

Крім цього, саме ця залежність також пов'язує наявність інкубатора з більш ранньою випискою дітей. Використання матраца має значущий зв'язок з організацією (R2 = 39,3 %). На відміну від медичного закладу № 2, де цей вид устаткування використовується для всіх новонароджених, у медичному закладі № 1 він використовується тільки для новонароджених зі зростом менше ніж 42 см, що дуже близько до вибору інкубатора для недоношених дітей з цим зростом. І саме цей факт дає підстави стверджувати, що використання матраца при інших рівних умовах призводить до більш пізнього терміну виписки, що представлено в формулі 6.5:

, (6.5)

де Matr - наявність матраца при виходжуванні;

H - дані щодо зросту недоношеного новонародженого.

Як було встановлено вище, найбільший вплив на процес виходжування мали два види шуму - шум всередині інкубатора й шум сигналів реанімаційних систем. Факторний аналіз наявних видів шуму дозволив припустити, що вони є різними за своїми характеристиками (рис. 6.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6.2. Розташування видів шуму на двохфакторному просторі

При цьому шум всередині інкубатора практично не мав статистично значущого зв'язку ні з одним із джерел шуму, а шум сигналів реанімаційних систем мав дуже велику схожість з шумом інших апаратів, за винятком шуму компресора, який швидше за все й визначає значення середнього рівня шуму.

Рівень шуму в інкубаторі має досить просту залежність (R2 = 55,6 %) і статистично значуще знижується з масою тіла дитини (різниця в масі тіла дитини близько 2,5 кг призводить до зміни шуму інкубатора на 10 дБА), наявність ШВЛ збільшує рівень шуму в інкубаторі майже на 7 дБА (t = 5,67, р?0,05), що виражено формулою 6.6:

, (6.6)

де Si - шум всередині інкубатора;

М - маса тіла недоношеного новонародженого;

ШВЛ - наявність апарата ШВЛ.

Рівень шуму сигналу реанімаційних систем (R2 = 87,3 %) пов'язаний тільки з наявністю компресора, високочастотного ШВЛ і кількістю апаратів на одну дитину, що подано в формулі 6.7:

, (6.7)

де Sc - рівень шуму реанімаційного сигналу, дБ;

N - кількість медичної апаратури на одну дитину;

Компр - наявність компресора;

ШВЛвч - наявність високочастотного апарата ШВЛ.

Варто зазначити, що рівні шуму сигналів реанімаційних систем дуже сильно скориговані зі значеннями рівнів шуму ШВЛ, аспіратора та інфузатора, тому рівень шуму сигналу реанімаційних систем в моделі можна інтерпретувати як рівень шуму медичної апаратури.

Середній і максимальний рівні шуму мають високий рівень взаємного зв'язку між собою (R2 = 0,89 ? 0,97) і визначаються в основному наявністю компресора, апарата ШВЛ і високочастотного апарата ШВЛ. При цьому особливістю таких шумів є значний статистичний зв'язок з організацією - для медичного закладу № 2 середній рівень шуму нижче (R2 = 95,7 %), що показано в формулі 6.8:

, (6.8)

де Sф - середній рівень шуму в палаті;

орг - індекс організації;

Компр - наявність компресора;

ШВЛ - наявність апарата ШВЛ;

ШВЛвч - наявність високочастотного апарата ШВЛ.

Для шуму компресора - фактично однозначний зв'язок шуму з наявністю високочастотного апарата ШВЛ (можна навіть стверджувати, що основним джерелом шуму є високочастотний ШВЛ, а не компресор) (R2 = 83,2 %), що подано в формулі 6.9:

, (6.9):

де Sкомпр - дані щодо рівня шуму при роботі компресора;

орг - індекс організації;

Компр - середній рівень шуму при роботі компресора;

ШВЛвч - середній рівень шуму при роботі високочастотного апарата ШВЛ.

При спільному аналізі залежностей встановлено, що практично всі види шуму визначаються компресором, апаратом ШВЛ, високочастотним апаратом ШВЛ. Варто зазначити, що наявність відповідних апаратів підвищує середній рівень шуму приблизно на 5 - 10 дБА. Інша медична апаратури впливає на шум сигналу, підвищуючи його приблизно на 3 дБА.

Згідно з отриманою моделлю, вплив освітлення на процес виходжування дещо менший, ніж шуму, проте його врахування також необхідне, тому була проведена оцінка внеску в освітлення різних чинників.

Основним показником природного освітлення є КПО, який закономірно залежить від двох основних параметрів (R2 = 98,7 %), що показано в формулі 6.10:

, (6.10)

де Lc - рівень КПО в неонатальних відділеннях, %;

орг - індекс організації;

тон - наявність тонування на вікнах.

Як видно з виявленої залежності, тонування вікон знижує рівень природного освітлення в медичному закладі № 2 в середньому на 40 %, у порівнянні з медичним закладом № 1.

Прогнозний рівень електричної складової електромагнітних випромінювань на частотах від 2 Гц до 2 кГц, В/м (In) залежить від двох основних чинників (R2 = 66,7 %) - наявності високочастотного апарата ШВЛ та мінімального рівня вихідних рефлексів, що подано в формулі 6.11:

, (6.11)

де In - рівень електромагнітного випромінювання на частоті від 2 Гц до 2 кГц, В/м;

FR - фактор впливу фізіологічних рефлексів новонароджених (мінімальний рівень);

ШВЛвч - наявність високочастотного апарата ШВЛ.

Це означає, що джерелом шуму є апарати, необхідні для виходжування дітей з мінімальним рівнем вихідних рефлексів, а саме - високочастотний ШВЛ.

Прогнозний рівень електричної складової електромагнітного випромінювання на частотах від 2 кГц до 400 кГц, В/м (Iv) може бути (R2 = 62,2 %) розрахований за формулою 6.12:

, (6.12)

де Iv - рівень ЕМВ на частотах від 2 кГц до 400 кГц, В/м;

FР - фактор впливу вроджених вад розвитку та патологічних станів новонароджених;

FА - фактор впливу антропометричних параметрів дитини;

Ink - використання інкубатора.

Звідси випливає, що рівень електричної складової збільшується для дітей з вродженими вадами розвитку та патологічними станами й меншою масою тіла, і зменшується при наявності інкубатора з двома стінками. Це вказує на зовнішнє джерело випромінювання, що працює з інтенсивністю, яка пропорційна важкості стану дитини (швидше за все пов'язаної з вадами серцево-судинної системи). Магнітна складова випромінювання, як для низькочастотної так і для високочастотної складових, має однаковий вигляд та описується залежностями з R2 = 48,3 % і 54,3 % відповідно (формула 6.13 та 6.14):

, (6.13)

, (6.14)

де Jn - магнітна складова випромінювання на частотах від 2 Гц до 2 кГц, нТл;

Jv - магнітна складова випромінювання на частотах від 2 кГц до 400, нТл;

FR - фактор впливу рефлексів новонароджених.

Це вказує на те ж джерело випромінювання, що й для електричної складової ЕМВ на частотах від 2 Гц до 2 кГц, В/м, але без урахування високочастотного ШВЛ.

Повне виключення з моделі чинників оточуючого середовища неонатальних відділень призводить до зниження коефіцієнта детермінації з 94,6 % до 55,37 %, що вказує на, те, що оточення дитини становить частку більше ніж 39,23 % від впливу всіх чинників на процес виходжування.

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що медична апаратура, яка використовується при виходжуванні недоношених дітей, призводить до збільшення рівнів шуму, освітлення та ЕМВ.

Практично всі види шуму визначаються компресором, ШВЛ і високочастотним ШВЛ. Так, наявність відповідних апаратів підвищує середній рівень шуму приблизно на 5 - 10 дБА. Інша медична апаратури впливає на шум сигналу, підвищуючи його приблизно на 3 дБА.

Тонування вікон знижує рівень природного освітлення в медичному закладі № 2 в середньому на 40 %, у порівнянні з медичним закладом № 1.

Наявність вроджених вад розвитку та патологічних станів і відсутність рефлексів призводить до збільшення кількості медичної апаратури - приблизно на 1 апарат для кожної вади.

Наявність інкубатора пов'язано з більш ранньою випискою дітей. Використання матраца при інших рівних умовах призводить до більш пізньої виписки.

При створенні математичної моделі було проведено оцінку впливу основних груп чинників. Статистично значущий вплив на термін виписки мали: медична апаратура (41,6 %), фізичні чинники (39,23 %), наявність вроджених вад розвитку та патологічних станів (9,88 %); стан рефлекторної діяльності (4,51 %), антропометричні показники недоношених дітей, а саме зріст та маса тіла (4,78 %). Комплекс несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень включав: несприятливі рівні шуму (17,24 % впливу), освітлення (13,21 %), електричної та магнітної складових електромагнітних випромінювань (8,78 %).

Апробація запропонованого комплексу заходів довела його ефективність, а саме: обмеження використання матраців для підігріву недоношених дітей, що генерують підвищені рівні ЕМВ, статистично значуще зменшує термін виписки недоношених дітей на 10,5 днів (t = 14,42, р?0,05); використання інкубатора статистично значуще зменшує термін виписки на 7 днів для дітей з терміном виписки менше ніж 30 днів (t = 6,23, р?0,05); віддалення апаратів ШВЛ за межі чутності недоношеною дитиною статистично значуще зменшує рівень шуму в інкубаторі на 7 дБА (t = 5,67, р?0,05).

За підсумками вивчення умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях, нами науково обґрунтувано комплекс профілактичних заходів з оптимізації умов виходжування недоношених новонароджених.

Крім цього, нами обґрунтовано підходи до оптимізації умов виходжування та використання медичної апаратури в неонатальних відділеннях, а також доцільність та практичну значущість статистичної моделі для прогнозу стану виходжування передчасно народжених дітей у ВІТН.

Результати дослідження, що представлено в розділі 6, відображено в наступних друкованих працях, рекомендованих МОН України:

1. Семенова Н.В. Збереження здоров'я недоношеної дитини: клініко-гігієнічний моніторинг: монографія / Г.С. Сенаторова, І.В. Завгородній, О.О. Ріга, Н.В. Семенова, Е.М. Будянська, А.Д. Бойченко, М.О. Гончарь, А.В. Сенаторова, Н.І. Завгородня, Н.С. Овсяннікова, Н.І. Макєєва, І.Ю. Кондратова. - Харків: Раритети України. - 2012. - 176 с. (аналіз літератури, гігієнічна оцінка умов виходжування недоношених дітей, оформлення публікації).

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Сучасні технології дозволили збільшити кількість недоношених дітей, які виживають. Разом з цим, саме передчасно народжені діти належать до пацієнтів із високим ризиком ускладнень внаслідок впливу несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень через незрілість їх органів і систем.

Вищезгадані тенденції виходжування недоношених дітей обумовлювали необхідність проведення досліджень щодо гігієнічної оцінки впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених дітей.

У процесі аналізу літературних джерел було встановлено, що питання впливу несприятливих рівнів шуму, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань, освітлення, а також несприятливих параметрів мікроклімату оточуючого середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених дітей залишалося одним з найбільш актуальних у науці. Крім цього, відкритими залишалися питання щодо гігієнічної оцінки медичної апаратури (інкубатори, апарати штучної вентиляції легень, реанімаційні системи, аспіратори, шприцеві дозатори, матраци для підігріву недоношених дітей, монітори), що використовується та може генерувати несприятливі чинники оточуючого середовища в неонатальних відділеннях. Відкритим залишалося питання вивчення впливу комплексу цих чинників на термін виписки передчасно народжених дітей.

Наявність вказаних завдань обумовлювало необхідність проведення гігієнічної оцінки сучасних технологій виходжування та визначення потенційно несприятливих чинників оточуючого середовища на стан здоров'я недоношених новонароджених, а саме за критеріями рівнів: шуму, штучного та природного освітлення, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань, параметрів мікроклімату (температури, відносної вологості та швидкості руху повітря).

Детальний аналіз заходів профілактики несприятливого впливу чинників оточуючого середовища неонатальних відділень встановив, що у вказаних літературних джерелах відсутні заходи щодо контролювання підвищених рівнів шуму, природного освітлення, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань.

Ураховуючи вищевикладене, можна зазначити, що до цього часу в Україні не розроблені нормативи, що регулюють рівні комплексу несприятливих чинників у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених.

У зв'язку з цим, необхідність планування та виконання даної дисертаційної роботи обґрунтовано як з науковою, так і практичною метою. Кінцевим результатом дослідження є впровадження заходів з мінімізації несприятливих рівнів шуму, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань, освітлення в умовах неонатальних відділень.

З метою поглибленого вивчення та оцінки впливу несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених дітей дослідження проводилися в умовах неонатальних відділень медичних закладів м. Харкова: КЗОЗ «Обласна дитяча клінічна лікарня №1» (медичний заклад № 1), Харківський регіональний перинатальний центр КЗОЗ «Обласної клінічної лікарні - центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (медичний заклад № 2). Вибір означених медичних закладів був зумовлений їхньою провідною роллю серед медичних закладів з позиції виходжування недоношених дітей з використанням сучасних технологій. Разом з цим, вищезгадані медичні заклади відрізнялися одне від одного різною технологією виходжування недоношених дітей, тобто медичною апаратурою, яка використовувалась при цьому. Разом з цим, медичний заклад № 2 - це спеціалізований, новий заклад для надання медичної допомоги ІІІ рівня, що було створено для покращення якості й доступності перинатальної допомоги, надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, вагітним, роділлям та виходжування недоношених новонароджених. Гігієнічний розділ роботи включав надання загальної санітарно-гігієнічної характеристики умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях, технологічної характеристики реанімаційного обладнання, гігієнічної оцінки несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень: шумового навантаження, природного та штучного освітлення, електромагнітних випромінювань, параметрів мікроклімату в неонатальних відділеннях, а також комплексу чинників оточуючого середовища неонатальних відділень.

Загальна санітарно-гігієнічна характеристика умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях показала, що в цілому вона відповідала гігієнічним вимогам відповідно до вимог ДСанПіНу від 20.02.2012 р. № 248/20561 «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів», СанПіНу від 29.06.1990 р. № 5179 «Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров», БНіПу від 1989 р. № 2.08.02 «Общественные здания и сооружения».

Підтверджено, що медична апаратура є невід'ємною частиною процесу виходжування, яка значною мірою визначає його перебіг. Установлено, що сучасні технології виходжування передчасно народжених дітей передбачають використання різноманітної медичної апаратури, а саме: компресорів, апаратів штучної вентиляції легень, аспіраторів, реанімаційних систем, інфузаторів, інкубаторів, матраців з підігрівом, які обумовлюють формування комплексу несприятливих чинників у неонатальних відділеннях. До складу останнього входять шум, електромагнітне випромінювання, несприятливі мікрокліматичні умови та освітлення, рівні яких у неонатальних палатах не відповідають гігієнічним вимогам.

При роботі медичної апаратури неонатальних відділень у медичних закладах (апарати ШВЛ, аспіратори, інфузатори, інкубатори, компресори) реєструвався широкосмуговий спектр шуму з реєстрацією рівнів звукового тиску (дБ) в октавних смугах із середньогеометричними частотами (Гц) на низьких та високих частотах, однак при ввімкненні реанімаційних сигналів відмічався імпульсний шум (дБА).

За результатами гігієнічної оцінки визначено, що компресори є потенційним джерелом шуму (від 51 дБ на частоті 8000 Гц до 79 дБ на частоті 125 Гц); апарати штучної вентиляції легень - шуму (від 40 дБ на частоті 500 Гц до 68 дБ на частоті 63 Гц), електричної складової ЕМВ (від 2,0 до 115,0 В/м на частоті 5 Гц - 2 кГц та від 0,12 до 2,73 В/м на частоті 2 кГц - 400 кГц), магнітної складової ЕМВ (від 0,79 до 3,8 нТл на частоті 5 Гц - 2 кГц та від 0,1 до 54,0 нТл на частоті 2 кГц - 400 кГц); аспіратори - шуму (від 30 дБ на частоті 8000 Гц до 58 дБ на частоті 63 Гц), електричної складової ЕМВ (від 3,0 до 87,0 В/м на частоті 5 Гц - 2 кГц та від 0,02 до 0,12 В/м на частоті 2 кГц - 400 кГц), магнітної складової ЕМВ (від 0,02 до 0,28 нТл на частоті 5 Гц - 2 кГц та 0 нТл на частоті 2 кГц - 400 кГц); інфузатори - шуму (від 30 дБ на частоті 8000 Гц до 55 дБ на частоті 4000 Гц), електричної складової ЕМВ (від 8,0 до 82,0 В/м на частоті 5 Гц - 2 кГц та від 0,92 до 34,0 В/м на частоті 2 кГц - 400 кГц), магнітної складової ЕМВ (від 0,17 до 0,27 нТл на частоті 5 Гц - 2 кГц та від 2,0 до 27,0 нТл на частоті 2 кГц - 400 кГц); інкубатори - шуму (від 19 дБ на частоті 8000 Гц до 56 дБ на частоті 1000 Гц), електричної складової ЕМВ (від 4 до 362 В/м на частоті 5 - 2 кГц та від 0,02 до 18 В/м на частоті 2 - 400 кГц), рівень магнітної складової ЕМВ (від 0,1 до 36 нТл на частоті 5 - 2 кГц та від 0 до 2 нТл на частоті 2 - 400 кГц), матраци з підігрівом - електричної складової ЕМВ (від 16 до 63 В/м на частоті 5 - 2 кГц та від 0,23 до 0,97 В/м на частоті 2 - 400 кГц), магнітної складової ЕМВ (від 12 до 318 нТл на частоті 5 - 2 кГц та від 0 до 25 нТл на частоті 2 - 400 кГц).

Так, рівні звукового тиску (дБ) у неонатальних відділеннях медичних закладів становили від 20 дБ (усередині інкубатора) на частоті 8000 Гц (медичний заклад № 2) до 79 дБ (при роботі компресора) на частоті 125 Гц (медичний заклад № 1) з перевищенням гранично допустимого рівня від 5 дБ до 44 дБ. Рівні звукового тиску у 98 % випадків були вище норми. Максимальні рівні імпульсного шуму (дБА) при ввімкненні реанімаційних сигналів становили від 54 дБА до 75 дБА, з перевищенням нормативів від 14 дБА до 35 дБА, що у 100 % випадків перевищували нормативи. Рівні електричної складової електромагнітних випромінювань при функціонуванні медичної апаратури в неонатальних відділеннях медичних закладів становили від 0,19 В/м до 362,0 В/м, з перевищенням ГДР на 337,0 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц, від 0,02 В/м до 34,0 В/м, з перевищенням нормативів на 31,5 В/м у діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц, та магнітної складової електромагнітних випромінювань від 0,1 нТл до 318,0 нТл, що вище норми на 68,0 нТл у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц, від 0,1 до 54,0 нТл, з перевищенням санітарних норм на 29,0 нТл у діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц. Рівні електричної та магнітної складової ЕМВ перевищували нормативи у 80 % випадків. Рівні температури повітря в медичних закладах становили від 26,0 °С, що нижче норми на 2,0 °С (медичний заклад № 2) до 28,9 °С, що вище норми на 0,9 °С (медичний заклад № 1), відносної вологості повітря від 37 % до 51,4 %, що нижче нормативів від 3,6 % до 18 %, швидкість руху повітря становила у всіх випадках спостережень 0,1 м/с. Рівні температури та відносної вологості повітря не відповідали нормативам у 100 % випадків. КПО в неонатальних відділеннях медичних закладів коливався в межах від 0,79 % (медичний заклад № 2) до 1,5 % (медичний заклад № 1), що нижче норми на 0,71 %. КПО у неонатальних відділеннях медичних закладів у 87 % випадків був нижче мінімального рівня.

У зв'язку з тим, що недоношені немовлята потребують великої кількості різноманітних процедур протягом доби, нами було проведено оцінку природного освітлення в неонатальних відділеннях.

Природне освітлення у медичних закладах виконане односторонніми боковими світловими прорізами. Світлові прорізи мали достатню площу, заповнені віконним склом. У медичному закладі № 1 використовувались тоновані вікна, у медичному закладі № 2 - жалюзі.

Коефіцієнт природного освітлення (КПО) у неонатальних відділеннях медичних закладів коливався в межах від 0,79 % (медичний заклад № 2) до 1,5 % (медичний заклад № 1), що нижче норми на 0,71 %. Виявлені дані дозволяють підтвердити наявність недостатнього природного освітлення в медичних закладах № 1 та № 2 відповідно до Державних Будівельних норм України «Природне та штучне освітлення ДБН В.2.5-28-2006».

Питання забезпечення оптимального штучного освітлення робочого поля залишається актуальним для комфортної роботи персоналу. При цьому недоношені новонароджені, які мають незрілі органи та системи, потребують виходжування в умовах цілодобового штучного освітлення в неонатальних палатах протягом тривалого періоду. Оскільки освітлення має багатопланові ефекти - впливає на біологічні ритми та подразнює очі недоношених дітей, саме цьому, заходами, що направлені на мінімізацію стресу оточуючого середовища можуть бути: контролювання та організація режиму освітлення - використання накидок на інкубаторах і регулювання рівнів освітлення залежно від періоду доби для становлення циркадних ритмів та забезпечення оптимального нервово-психічного розвитку дітей з критичною життєздатністю.

Було відзначено зменшення рівнів загального штучного освітлення при використанні накидок на інкубаторах та регулюванні світлодіодних ламп від максимальних до мінімальних рівнів. Так, середнє арифметичне рівнів загального штучного освітлення при використанні інкубаторів без накидок складало відповідно 474,44±54,34 Лк при використанні люмінесцентних ламп (медичний заклад № 1) і 248,89±44,28 при використанні світлодіодних ламп (медичний заклад № 2), ввімкнених на максимальні рівні (t = 6,39, р?0,05). При використанні накидок на інкубаторах (медичний заклад № 1) - 30,67±1,00 Лк або ввімкненні ламп на мінімальні рівні (медичний заклад № 2) - 10,00±0,00 Лк (t = 5,09, р?0,05) відповідно.

При вивченні електричної та магнітної складових ЕМВ у реанімаційних відділеннях і відділеннях для загального перебування матері та дитини було здійснено оцінку їх можливого впливу на процес виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях.

Для виходжування передчасно народжених дітей використовують матраци з підігрівом, що мають безпосередній контакт з тілом дитини. Рівень електричної складової електромагнітних випромінювань становив від 16,0 до 63,0 В/м (5 - 2 кГц), що вище норми на 38,0 В/м та від 0,23 до 0,97 В/м (2 - 400 кГц), рівень магнітної складової - від 12,0 до 318,0 нТл (5 - 2 кГц), з перевищенням норми на 68,0 нТл та від 0 до 25,0 нТл (2 - 400 кГц), що на верхній межі норми.

Рівні електричної складової електромагнітних випромінювань при функціонуванні медичної апаратури в неонатальних відділеннях медичних закладів становили від 0,19 В/м до 362,0 В/м, з перевищенням гранично допустимого рівня на 337,0 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц, від 0,02 В/м до 34,0 В/м, з перевищенням нормативів на 31,5 В/м у діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц, магнітної складової ЕМВ від 0,1 нТл до 318,0 нТл, що вище норми на 68,0 нТл у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц, від 0,1 до 54,0 нТл, з перевищенням санітарних норм на 29,0 нТл у діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц.

Отже, основними джерелами електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань в неонатальних відділеннях медичних закладів, що досліджувалися, була медична апаратура, перш за все, апарати ШВЛ, аспіратори, інкубатори, інфузатори, відкриті реанімаційні системи, матраци з підігрівом.

Недоношені діти не можуть самостійно підтримувати сталу температуру тіла, саме цьому вони потребують використання інкубаторів різних типів та матраців з підігрівом. При цьому, передчасно народжених дітей можуть виймати з інкубаторів для проведення реанімаційних заходів або для інших маніпуляцій в реанімаційних відділеннях та відділеннях сумісного перебування матері та дитини. У зв'язку з цим, було вивчено параметри мікроклімату, які можуть впливати на недоношених дітей у неонатальних відділеннях: температура (°С), відносна вологість (%), швидкість руху повітря (м/с).

Рівні температури повітря в медичних закладах становили від 26,0 °С, що нижче норми на 2,0 °С (медичний заклад № 2) до 28,9 °С, що вище норми на 0,9 °С (медичний заклад № 1), відносної вологості повітря від 37 % до 51,4 %, що нижче нормативів від 3,6 % до 18 %, швидкість руху повітря становила у всіх випадках спостережень 0,1 м/с. Рівні температури та відносної вологості повітря не відповідали нормативам у 100 % випадків.

Таким чином, температура повітря неонатальних палат не відповідає існуючим нормативам. При цьому коливання температури в приміщенні відділення відповідає потребам недоношених новонароджених, якщо прийняти до уваги, що діапазон допустимого коливання температури навколишнього середовища для недоношених дітей складає 0,5 °С.

Аналіз структури комбінації чинників неонатальних відділень свідчить про те, що найбільш поширеними були комбінації з шести чинників, які генерувала медична апаратура: шум, електромагнітні випромінювання (електрична та магнітна складові), освітлення, параметри мікроклімату (температура й відносна вологість повітря).

У цілому, можна зробити висновок, що в неонатальних відділеннях медичних закладів, що досліджувалися, реєструвались несприятливі рівні шуму, освітлення, електричної й магнітної складової електромагнітних випромінювань, а також параметрів мікроклімату (температури й відносної вологості повітря).

Оскільки до перинатального періоду розвитку недоношеної дитини відносяться: антенатальний, інтранатальний і ранній неонатальний періоди. Антенатальний період починається з 28 тижня внутрішньоутробного розвитку й закінчується початком пологового акту. Інтранатальний період включає в себе безпосередньо сам акт пологів від початку пологової діяльності до народження дитини. Неонатальний період розподіляється на ранній, що відповідає першому тижню життя дитини та пізній (до 28 днів) й характеризується процесами адаптації новонародженого до умов оточуючого середовища.

Вивчення показників розвитку недоношених дітей проводилося відповідно до вищезазначених періодів.

Було визначено, що найважливішими критеріями розвитку недоношених дітей антенатального та інтранатального періодів є: терапія безпліддя, повторні пологи у віці від 25 до 32 років, патологічні виділення, кольпіт, анемія, надбавка маси тіла на 8 - 15 кг, артеріальний тиск матерів недоношених дітей під час вагітності менше ніж 105/70, , проведення кардіотокографії.

Вивчення показників, які характеризують стан неонатального періоду недоношених дітей включало: стан ЦНС і рефлекторної діяльності, вади й порушення розвитку, вихідний і фізичний стан, лабораторні аналізи (показники клінічного й біохімічного аналізу крові недоношених дітей).

Установлено, що найважливішими неонатальними критеріями розвитку передчасно народжених дітей є: стан ЦНС, тонус м'язів рук та ніг, рухова активність, рефлекс Бабінського, швидкість відпадіння залишку пуповини, втрата маси тіла менше ніж 5 % у перший тиждень життя недоношених новонароджених, колір шкіри, трофіка, відсутність потреби в зондуванні, біохімічні показники крові (значення гемоглобіну, еритроцитів, сегментоядерних нейтрофілів, бікарбонатів), наявність дефекту міжшлуночкової перегородки, відкритої артеріальної протоки, відкритого овального вікна, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, гідроцефалії, набряку головного мозку, ішемії головного мозку, а також трофіка та стан серцево-судинної системи при виписці недоношених дітей.

Медичний заклад № 2 було створено для покращення якості й доступності перинатальної допомоги, надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, вагітним, роділлям та виходжування недоношених новонароджених. Враховуючи медичні показання для направлення пацієнтів до цього закладу, можна пояснити встановлені статистично значущі відмінності медичного закладу № 2, порівняно з медичним закладом № 1 щодо наступних даних: терапії безпліддя (t = 3,75, р?0,05), кольпітів вагітних (t = 2,74, р?0,05), анемії (t = 6,06, р?0,05), артеріального тиску матерів недоношених дітей під час вагітності менше ніж 105/70 (t = 2,07, р?0,05), надбавки маси тіла матерів на 8 - 15 кг (t = 2,03, р?0,05), проведення кардіотокографії (t = 2,38, р?0,05), а також щодо наявності дефекту міжшлуночкової перегородки в недоношених дітей (t = 2,16, р?0,05), гіпоксично-ішемічної енцефалопатії недоношених (t = 2,42, р?0,05), гідроцефалії (t = 2,93, р?0,05), набряку головного мозку (t = 3,05, р?0,05), ішемії головного мозку (t = 2,21, р?0,05), відкритої артеріальної протоки (t = 4,32, р?0,05), відкритого овального вікна (t = 6,21, р?0,05), більш низьких значень гемоглобіну (t = 2,89, р?0,05), еритроцитів (t = 2,38, р?0,05), сегментоядерних нейтрофілів (t = 2,66, р?0,05), вищих значень бікарбонатів (t = 2,27, р?0,05). Жінки репродуктивного віку та вагітні з різноманітними ускладненнями перебігу вагітності знаходились під наглядом у медичному закладі № 2, однак у медичному закладі № 1 цього не передбачено. Таким чином, можна пояснити наявність статистично значущих відмінностей щодо наступних даних: повторнородящих матерів у віці від 25 до 32 років (t = 5,24, р?0,05), патологічних виділень в анамнезі матерів недоношених дітей (t = 2,66, р?0,05) у медичному закладі № 1, порівняно з медичним закладом № 2.

При цьому, з гігієнічної точки зору, у медичному закладі № 1 відмічалися більш несприятливі рівні чинників оточуючого середовища, порівняно з медичним закладом № 2. У зв'язку з цим, можна пояснити кращу адаптацію недоношених дітей у неонатальних відділеннях медичного закладу № 2, що характеризувалася наявністю статистично значущих відмінностей щодо більш швидкого відпадіння залишку пуповини (t = 2,96, р?0,05), втрати маси тіла менше ніж 5 % у перший тиждень життя недоношених новонароджених (t = 2,09, р?0,05), нормальної трофіки (t = 3,70, р?0,05), відсутності потреби в зондуванні (t = 2,44, р?0,05) у медичному закладі № 2, порівняно з медичним закладом № 1. Також відмічались статистично значущі відмінності щодо нормальної рухової активності недоношених дітей у процесі виходжування (t = 3,52, р?0,05), наявності рефлексу Бабінського (t = 2,46, р?0,05) у передчасно народжених дітей у медичному закладі № 2, порівняно з медичним закладом № 1. Крім цього, при виписці недоношених дітей, які виходжувались у медичному закладі № 2, вірогідно значуще спостерігалась нормальна трофіка (t = 3,70, р?0,05). З гігієнічної точки зору, передчасно народжені діти, які виходжувались у неонатальних відділеннях медичного закладу № 1, перебували під впливом більш несприятливих рівнів чинників оточуючого середовища, порівняно з недоношеними дітьми, що перебували в медичному закладі № 2. Саме цьому, у медичному закладі № 1 спостерігався більш важкий стан недоношених дітей, а саме: більш важкий стан ЦНС недоношених дітей (t = 2,4, р?0,05), гіпертонус м'язів рук (t = 2,85, р?0,05), гіпертонус м'язів ніг (t = 3,45, р?0,05), блідий колір шкіри (t = 2,26, р?0,05).

У результаті проведеного дослідження було визначено найважливіші перинатальні критерії розвитку недоношених новонароджених, а також статистично значущі відмінності показників антенатального, інтранатального та неонатального періодів між медичними закладами № 1 та № 2.

Доведено, що підвищений рівень шуму збільшував термін виписки недоношених дітей (частка впливу становить 17,24 %). Установлено, що основним впливовим чинником на термін виписки було перевищення рівня шуму поза інкубатором, а саме: сигналів реанімаційних систем. Також було визначено, що рівень шуму пов'язаний з кількістю обладнання на одну дитину. Чим вищий рівень шуму сигналу реанімаційного обладнання й чим більша кількість медичної апаратури на одну дитину, тим більший термін виписки. Для 6 апаратів і рівня сигналу 60 дБА - термін виписки збільшувався в 4 - 5 разів. Це зумовлено тим, що при роботі медичної апаратури неонатальних відділень у медичних закладах (апарати ШВЛ, аспіратори, інфузатори, інкубатори, компресори) реєструвався широкосмуговий спектр шуму, а при ввімкненні реанімаційних сигналів відмічався імпульсний шум (дБА). Імпульсний шум характеризується більш несприятливим впливом на недоношених дітей.

Визначено, що освітлення в неонатальних відділеннях впливало на перебіг виходжування дітей (частка впливу - 13,21 %).

Установлено вплив ЕМВ на частоті від 2 кГц до 400 кГц на функціональний стан і, відповідно, на термін виписки недоношених дітей (частка впливу - 8,78 %). Доведено, що високочастотна складова ЕМВ більш сильно впливає на термін виходжування, ніж низькочастотна.

У розділі показано, що шум, штучне освітлення, електрична та магнітна складові електромагнітних випромінювань формують комплекс чинників середовища неонатальних відділень, які впливають на перебіг виходжування недоношених дітей (загальна частка впливу - 39,23 %). Визначено, що медичне обладнання є найбільш важливим чинником, що впливає на термін виписки передчасно народжених дітей (частка впливу - 41,60 %).

Встановлено, що вплив на термін виписки різних параметрів був більш адитивним. При цьому основним параметром, що вірогідно характеризує процес виходжування в неонатальних відділеннях медичних закладів, є термін виписки.

Результати проведеного дослідження, з урахуванням рекомендацій ВООЗ та кращого світового досвіду, дозволили за допомогою методу математичного моделювання концептуально обґрунтувати здоров'язберігаючі технології, які сприяють подоланню впливу несприятливих чинників оточуючого середовища на розвиток недоношених дітей, а також створити інноваційний алгоритм оптимізації умов виходжування та впровадити комплекс заходів за несприятливими чинниками оточуючого середовища в неонатальних відділеннях, що включає: визначення технології виходжування недоношених дітей з оцінкою конструктивних особливостей апаратів та обладнання; встановлення рівнів чинників оточуючого середовища відповідно до їх нормативних значень; розробку заходів профілактики, спрямованих на оптимізацію умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях, у тому числі: використання інкубаторів; віддалення апаратів ШВЛ за межі слухової чутливості недоношеними дітьми, використання накидок на інкубаторах і можливість регулювання від максимальних до мінімальних рівнів загального штучного освітлення, усунення матраців, які генерують підвищені рівні ЕМВ (рис. 1).

Апробація запропонованого комплексу заходів довела його ефективність, а саме: використання інкубатора статистично значуще зменшує термін виписки на 7 днів для дітей з терміном виписки менше ніж 30 днів (t = 6,23, р?0,05); обмеження використання матраців для підігріву недоношених дітей, що генерують підвищені рівні ЕМВ, статистично значуще зменшує термін виписки недоношених дітей на 10,5 днів (t = 14,42, р?0,05); віддалення апаратів ШВЛ за межі слухової чутливості недоношеною дитиною статистично значуще зменшує рівень шуму в інкубаторі на 7 дБА (t = 5,67, р?0,05).

Рис. 1. Алгоритм оптимізації умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання - обґрунтування здоров'язберігаючих технологій, які сприяють подоланню впливу несприятливих чинників оточуючого середовища на розвиток недоношених дітей. На підставі узагальнення результатів дослідження, спираючись на доказові принципи, створено та впроваджено інноваційний алгоритм оптимізації умов виходжування, що включає визначення технології виходжування недоношених дітей з оцінкою конструктивних особливостей апаратів та обладнання, встановлення рівнів чинників оточуючого середовища відповідно до їх нормативних значень, розробку заходів профілактики, спрямованих на оптимізацію умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях.

1.Встановлено, що сучасні технології виходжування недоношених дітей передбачають використання різноманітної медичної апаратури, а саме: компресорів, апаратів штучної вентиляції легень, аспіраторів, реанімаційних систем, інфузаторів, інкубаторів, матраців, які обумовлюють формування комплексу несприятливих чинників у неонатальних відділеннях. До складу останнього входять шум, електромагнітні випромінювання, параметри мікроклімату та освітлення, рівні яких у неонатальних палатах не відповідають гігієнічним вимогам. Так, рівні звукового тиску (дБ) становили від 19 дБ (8000 Гц) до 79 дБ (125 Гц), з перевищенням ГДР від 1 дБ до 48 дБ, що у 95 % випадків були вище норми. Рівні електричної складової ЕМВ становили від 0,19 В/м до 362,0 В/м, з перевищенням нормативів на 337,0 В/м (5 Гц - 2 кГц); від 0,02 В/м до 34,0 В/м, з перевищенням ГДР на 31,5 В/м (2 кГц - 400 кГц); магнітної складової ЕМВ від 0,1 нТл до 318,0 нТл, що вище норми на 68,0 нТл (5 Гц - 2 кГц); від 0,1 до 54,0 нТл, з перевищенням санітарних норм на 29,0 нТл (2 кГц - 400 кГц). Рівні ЕМВ перевищували нормативи у 80 % випадків. Рівні температури повітря становили від 26,0 °С, що нижче норми на 2,0 °С, до 28,9 °С, що вище норми на 0,9 °С; відносної вологості повітря від 37 % до 51,4 %, що нижче нормативів від 3,6 % до 18 %, швидкість руху повітря становила 0,1 м/с. Рівні температури та відносної вологості повітря не відповідали нормативам у 100 % випадків. КПО коливався в межах від 0,79 % до 1,5 %, що нижче норми на 0,71 %. КПО в 87 % випадків був нижче мінімального рівня.

2.Доведено, що провідними несприятливими чинниками оточуючого середовища неонатальних відділень, що не відповідають гігієнічним вимогам та впливають на недоношених новонароджених, є шум (частка впливу становить 17,24 %), природне та загальне штучне освітлення при забезпеченні люмінесцентними та світлодіодними лампами (частка впливу становить 13,21 %), електромагнітні випромінювання (частка впливу - 8,78 %). Основним впливовим чинником на термін виписки було перевищення рівня шуму поза інкубатором, а саме: сигналів реанімаційних систем. При цьому шум всередині інкубатора може бути оцінений як звичайний і фоновий шум. Установлено вплив ЕМВ на частоті від 2 кГц до 400 кГц на функціональний стан і, відповідно, на термін виписки недоношених дітей. Гігієнічні особливості медичної апаратури (частка впливу - 41,60 %) і комплекс несприятливих фізичних чинників оточуючого середовища неонатальних відділень пологових будинків (загальна частка впливу - 39,23 %) - найбільш важливі чинники, що впливають на термін виписки недоношених новонароджених дітей з неонатальних відділень. Встановлено наявність причинно-наслідкових зв'язків між медичною апаратурою та чинниками оточуючого середовища неонатальних відділень.

3.Визначено, що найважливішими перинатальними критеріями розвитку недоношених дітей, що обумовлюють термін виписки з неонатальних відділень з часткою впливу 19,17 %, є наявність вад розвитку та патологічних станів (середні значення бальної оцінки) - частка впливу 9,88 %; антропометричні параметри (зріст та маса тіла недоношених дітей при народженні) - частка впливу 4,78 %; стан рефлекторної діяльності передчасно народжених дітей (середні значення бальної оцінки) - частка впливу 4,51 %. В умовах недоношеності чинники оточуючого середовища та медична апаратура справляють на незрілі структури немовлят більш несприятливий вплив, ніж на доношених дітей (у недоношених дітей після народження відкритими залишається овальне вікно та боталлова протока, внаслідок цього в реанімаційних відділеннях використовують інтенсивні методи лікування, що допомагають врятувати життя недоношених дітей, але підсилюють навантаження на органи та системи дитячого організму). У недоношених дітей незрілість ЦНС та наявність вад розвитку й патологічних станів виражається у відсутності більшості безумовних рефлексів й, порівняно з доношеними, більш сильною відповіддю на несприятливі чинники оточуючого середовища. Доведено, що в середньому наявність однієї вади розвитку або одного патологічного стану недоношеного новонародженого призводила до збільшення терміну виписки передчасно народжених дітей з неонатальних відділень на 0,7 дня, наявність кожного із суми фізіологічних рефлексів призводила до зменшення терміну виписки недоношених дітей з неонатальних відділень приблизно на 1,3 дня.

...

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених" скачать

Подобные документы

Неонатологія, як наука. Недоношена дитина. Виходжування недоношених немовлят
Поняття та зміст неонатології як науки про виходжування новонароджених, вишукування оптимальних методів діагностики та лікування хвороб у дітей перших чотирьох тижнів життя, реабілітації хворих новонароджених. Гестаційний вік та його можливі патології.

презентация [1,5 M], добавлен 29.01.2014
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Набуті вади серця у дітей. Неревматичні кардити в дітей
Причини та фактори впливу на розвиток набутих вад серця в новонароджених дітей. Діагностичні критерії аортального стенозу та аортальної недостатності. Характеристика та клінічні ознаки неревматичних кардитів у дітей, складання схеми їх лікування.

реферат [490,7 K], добавлен 12.07.2010
Методи діагностики ушкоджень нервової системи у дітей і обстеження неврологічного статусу у новонароджених
Обстеження нервової системи у новонароджених. Неврологічний огляд: оцінка комунікабельності та поведінкового стану немовляти. Глибокий соп, поверхневий сон, дрімотний стан, спокійне або активне неспання, крик з заплющеними або розплющеними очима.

реферат [19,3 K], добавлен 29.10.2009
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини
Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.

реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010
Оптимізація лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже малою масою тіла
Підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже та надзвичайно малою масою тіла на підставі вивчення особливостей патогенетичних механізмів формування патології та розробки і впровадження нових технологій виходжування.

автореферат [47,1 K], добавлен 04.04.2009
Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
Мета проведення медичних оглядів дітей віком до 3 років. Оцінка стану здоров’я дитини, її фізичного та психомоторного розвитку. Виявлення захворювань та патологічних станів, проведення вакцинації. Облаштування кабінету, де проводиться огляд дітей.

презентация [19,8 K], добавлен 08.02.2011
Дослідження динаміки вроджених вад у новонароджених за даними Івано-Франківського обласного перинатального центру
Народжуваність як основний показник демографічної ситуації. Вроджені патології у немовлят: причини виникнення, симптоми, діагностика. Екологічно-санітарний стан як фактор впливу на внутрішньоутробний розвиток плоду. Лікування ВВР у новонароджених дітей.

дипломная работа [2,7 M], добавлен 30.09.2014
Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей
Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.

автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009
Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, що проживають на територіях, забруднених нітратами (експериментально-клінічне дослідження)
Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.

автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Підбір допоміжних речовин при виготовленні ліків для дітей. Особливості технології, контролю та зберігання ліків для новонароджених та дітей до року
Ставлення до ролі допоміжних речовин у складі фармацевтичних препаратів. Класифікація допоміжних речовин. Особливості прописування лікарських форм для дітей, їх фармакодинаміка та фармакокінетика. Вибір шляху введення, виду та дозування лікарської форми.

курсовая работа [159,4 K], добавлен 07.11.2015
Особливості нейровегетативних розладів у дітей, хворих на енурез
Комплексне дослідження гомеостазу у дітей, хворих на енурез, виявлення його відмінності порівняно з різними формами вегетативних дисфункцій. Діагностичні можливості методів досліджень. Вплив соціально несприятливого середовища на перебіг енурезу.

автореферат [38,1 K], добавлен 06.04.2009
Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії
Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Лікарські форми для новонароджених та дітей до 1 року
Особливості дитячого організму в педіатричній практиці, принципи підбору доз лікарських речовин та вимоги до них. Приклад приготування очних крапель для новонароджених, розчинів для внутрішнього та зовнішнього застосування, мазі. Контроль якості.

презентация [736,2 K], добавлен 24.03.2017
Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010
Види та причини порушень розвитку дітей
Психомоторний розвиток як діалектичний процес, його сутність, характеристика. Роль діагностики, медичної і психолого-педагогічної корекції у формуванні особи дітей з відхиленнями в розвитку. Виникнення аномалій розвитку, їх генні особливості та причини.

реферат [22,9 K], добавлен 15.09.2009
Розвиток рухів у дітей. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
Розвиток опороно-рухового апарату у дітей: період новонародженості і грудного віку, переддошкільний та дошкільний період. Рахіт та його профілактика. Плоскостопість, порушення постави, сколіоз. Дитячий травматизм та головні особливості його профілактики.

презентация [548,3 K], добавлен 23.10.2014
Вплив патології зору на розвиток рухових якостей дітей з патологією зору віком 7-10 років
Визначення взаємозв’язку фізичного розвитку з системою основних рухових здібностей людини. Оцінка рівня відставання параметрів рухової підготовленості у дітей 7-10 років з патологією зору в порівнянні з практично здоровими однолітками з нормальним зором.

статья [27,4 K], добавлен 07.02.2018

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.