Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених

Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених

Оцінка технологій виходжування недоношених дітей. Огляд несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень. Технологічна характеристика реанімаційного обладнання. Особливості апаратного забезпечення процесу виходжування недоношених дітей.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	25.06.2018
Размер файла	778,5 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

У зв'язку з тим, що недоношені немовлята потребують великої кількості різноманітних процедур протягом доби, нами було проведено оцінку природного освітлення в неонатальних відділеннях. Природне освітлення у медичних закладах виконане односторонніми боковими світловими прорізами. Світлові прорізи мали достатню площу, заповнені віконним склом. У медичному закладі № 1 використовувались тоновані вікна, у медичному закладі № 2 - жалюзі.

Коефіцієнт природного освітлення (КПО) у неонатальних відділеннях медичних закладів коливався в межах від 0,79 % (медичний заклад № 2) до 1,5 % (медичний заклад № 1), що нижче норми на 0,71 %. КПО у неонатальних відділеннях медичних закладів у 87 % випадків був нижче мінімального рівня.

Необхідно зазначити, що штучне освітлення в реанімаційних відділеннях було поєднане й забезпечене двома системами: комбінованого й загального освітлення.

У медичному закладі № 1 комбіноване освітлення було виконане люмінесцентними та галогеновими лампами. У медичному закладі № 2 комбіноване освітлення було забезпечене світлодіодними та галогеновими лампами. Світлодіодні лампи в медичному закладі № 2 були представлені з можливістю регулювання рівнів штучного освітлення в широкому діапазоні (від максимальних до мінімальних рівнів). У медичному закладі № 1 загальне освітлення було виконане люмінесцентними лампами типу ЛБ 2Ч80 та типу ЛБ 4Ч40. У медичному закладі № 2 загальне освітлення було забезпечене світлодіодними лампами типу ЛБ 8Ч20.

Загальне штучне освітлення в медичному закладі № 1 здійснювалося люмінесцентними лампами й складало від 410 Лк до 530 Лк (при використанні інкубаторів без накидок), у медичному закладі № 2 - світлодіодними лампами, що становило від 210 Лк до 310 Лк (при ввімкненні ламп на максимальні рівні). Загальне штучне освітлення в медичному закладі № 1 при використанні накидок на інкубаторах становило від 30 до 32 Лк, у медичному закладі № 2 при ввімкненні світлодіодних ламп на мінімальні рівні - 10 Лк.

Нами виявлено статистично значущі відмінності між рівнями освітлення в медичних закладах № 1 та № 2.

У першу чергу відмінності між рівнями освітлення стосувалися середнього арифметичного КПО від усіх отриманих у процесі дослідження вимірювань у медичному закладі № 1 - 1,14±0,19 % проти 0,85±0,04 % у медичному закладі № 2 (t = 3,67, р?0,05).

Було відзначено зменшення рівнів загального штучного освітлення при використанні накидок на інкубаторах та регулюванні світлодіодних ламп від максимальних до мінімальних рівнів. Так, середнє арифметичне рівнів загального штучного освітлення при використанні інкубаторів без накидок складало відповідно 474,44±54,34 Лк при використанні люмінесцентних ламп (медичний заклад № 1) і 248,89±44,28 при використанні світлодіодних ламп (медичний заклад № 2), ввімкнених на максимальні рівні (t = 6,39, р?0,05). При використанні накидок на інкубаторах (медичний заклад № 1) - 30,67±1,00 Лк або ввімкненні ламп на мінімальні рівні (медичний заклад № 2) - 10,00±0,00 Лк (t = 5,09, р?0,05) відповідно (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 (М±m) за рівнями природного (%) і штучного освітлення, (Лк)

№ п/п	Освітлення	середнє (n=162)	заклад № 1 (n=103)	заклад № 2 (n=59)	t
1	КПО, %	1,03±0,16	1,14±0,19	0,85±0,04	3,67*
2	Рівні освітлення при використанні накидок на інкубаторах або мінімальні рівні, Лк	20,33± 10,66	30,67± 1,00	10,00± 0,00	5,09*
3	Рівні загального освітлення при використанні інкубаторів без накидок та максимальні рівні, Лк	361,67± 159,49	474,44± 54,34	248,89± 44,28	6,39*

Примітка. * - статистично значуща різниця між показниками в медичних закладах № 1 та № 2 (р?0,05).

Зважаючи на вищевказане, використання накидок на інкубаторах при забезпеченні загального штучного освітлення люмінесцентними лампами статистично значуще зменшило середнє арифметичне рівнів штучного освітлення з 474,44±54,34 Лк (t = 6,39, р?0,05) до 30,67±1,00 Лк (t = 2,49, р?0,05) (медичний заклад № 1) та регулювання світлодіодних ламп від максимальних до мінімальних рівнів статистично значуще зменшило середнє арифметичне рівнів штучного освітлення з 248,89±44,28 Лк (t = 6,39, р?0,05) до 10,00±0,00 Лк (t = 2,49, р?0,05) (медичний заклад № 2). З вищезазначеного випливає, що можливість регулювання рівнів освітлення є позитивною характеристикою, що особливо важливо при регулюванні нічного освітлення у неонатальних відділеннях, призначених для виходжування недоношених дітей.

Питання забезпечення оптимального штучного освітлення робочого поля залишається актуальним для комфортної роботи персоналу. При цьому недоношені новонароджені, які мають незрілі органи та системи, потребують виходжування в умовах цілодобового штучного освітлення в неонатальних палатах протягом тривалого періоду. Слідом за дослідниками (Є.Є. Шунько, О.О. Костюк, 2006), ми вважаємо, що освітлення має багатопланові ефекти - впливає на біологічні ритми та подразнює очі недоношених дітей, саме цьому, заходами, що направлені на мінімізацію стресу оточуючого середовища можуть бути: контролювання та організація режиму освітлення - використання накидок на інкубаторах і регулювання рівнів освітлення залежно від періоду доби для становлення циркадних ритмів та забезпечення оптимального нервово-психічного розвитку дітей з критичною життєздатністю [116].

Виявлені дані дозволяють підтвердити наявність недостатнього природного освітлення в медичних закладах № 1 та № 2 відповідно до Державних Будівельних норм України «Природне та штучне освітлення ДБН В.2.5-28-2006» [39].Отже, вищевказані дані свідчать про наявність відмінностей щодо рівнів освітлення між медичними закладами № 1 та № 2, що обумовлює необхідність здійснювати вивчення їх впливу на термін виписки недоношених дітей з неонатальних відділень.

3.3.3 Гігієнічна оцінка електромагнітних випромінювань у неонатальних відділеннях

При вивченні електричної та магнітної складових ЕМВ у реанімаційних відділеннях і відділеннях для загального перебування матері та дитини було здійснено оцінку їх можливого впливу на процес виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях.

Дослідження електричної складової ЕМВ при функціонуванні інкубаторів становив від 4,0 до 362,0 В/м (5 - 2 кГц), що вище норми на 337,0 В/м, та від 0,02 до 18,0 В/м (2 - 400 кГц), що вище норми на 15,5 В/м, рівень магнітної складової - від 0,1 до 36,0 нТл (5 - 2 кГц) та від 0 до 2,0 нТл (2 - 400 кГц).

Рівень електричної складової ЕМВ при роботі відкритих реанімаційних систем становив від 0,19 до 116,0 В/м (5 - 2 кГц), з перевищенням на 91,0 В/м, та від 0,02 до 33,9 В/м (2 - 400 кГц), що вище норми на 31,4 В/м, рівень магнітної складової - від 0,01 до 24,0 нТл (5 - 2 кГц) та від 0,1 до 54,0 нТл (2 - 400 кГц), що перевищує норму на 29,0 нТл.

Результати вимірювань рівнів ЕМВ при роботі апаратів штучної вентиляції легень підтвердили, що рівень електричної складової ЕМВ становив від 2,0 до 115,0 В/м (5 Гц - 2 кГц), з перевищенням на 90,0 В/м та від 0,12 до 2,73 В/м (2 кГц - 400 кГц) з перевищенням на 0,23 В/м, рівень магнітної складової ЕМВ становив від 0,79 до 3,8 нТл (5 Гц - 2 кГц) та від 0,1 до 54,0 нТл (2 кГц - 400 кГц) з перевищенням на 29,0 нТл.

При роботі аспіраторів рівень електричної складової ЕМВ становив від 3,0 до 87,0 В/м (5 Гц - 2 кГц) з перевищенням на 62,0 В/м (VACUUM) та від 0,02 до 0,12 В/м (2 кГц - 400 кГц), рівень магнітної складової ЕМВ становив від 0,02 до 0,28 нТл (5 Гц - 2 кГц) та 0 нТл (2 кГц - 400 кГц).

При роботі інфузаторів рівень електричної складової ЕМВ становив від 8,0 до 82,0 В/м (5 Гц - 2 кГц) з перевищенням від 7,0 до 57,0 В/м та від 0,92 до 34,0 В/м (2 кГц - 400 кГц) з перевищенням на 31,5 В/м, рівень магнітної складової ЕМВ - від 0,17 до 0,27 нТл (5 Гц - 2 кГц) та від 2,0 до 27,0 нТл (2 кГц - 400 кГц) з перевищенням на 2 нТл. Для виходжування передчасно народжених дітей використовують матраци з підігрівом, що мають безпосередній контакт з тілом дитини. Рівень електричної складової електромагнітних випромінювань становив від 16,0 до 63,0 В/м (5 - 2 кГц), що вище норми на 38,0 В/м та від 0,23 до 0,97 В/м (2 - 400 кГц), рівень магнітної складової - від 12,0 до 318,0 нТл (5 - 2 кГц), з перевищенням норми на 68,0 нТл та від 0 до 25,0 нТл (2 - 400 кГц), що на верхній межі норми. Рівні електричної складової електромагнітних випромінювань при функціонуванні медичної апаратури в неонатальних відділеннях медичних закладів становили від 0,19 В/м до 362,0 В/м, з перевищенням гранично допустимого рівня на 337,0 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц, від 0,02 В/м до 34,0 В/м, з перевищенням нормативів на 31,5 В/м у діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц, магнітної складової ЕМВ від 0,1 нТл до 318,0 нТл, що вище норми на 68,0 нТл у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц, від 0,1 до 54,0 нТл, з перевищенням санітарних норм на 29,0 нТл у діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц. Рівні електричної та магнітної складової ЕМВ перевищували нормативи у 80 % випадків.

Середнє арифметичне рівнів електричної складової електромагнітних випромінювань при функціонуванні матраців з підігрівом від усіх отриманих у процесі дослідження вимірювань становило 32,42±31,47 В/м у медичному закладі № 1 та 63,00±0,00 В/м у медичному закладі № 2 у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц (t = 2,95, р?0,05), а також 0,50±0,48 В/м у медичному закладі № 1 та 0,97±0,00 В/м у медичному закладі № 2 у діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц (t = 2,95, р?0,05), магнітної складової електромагнітних випромінювань - 133,07±150,82 нТл у медичному закладі № 1 та 31,80±0,00 нТл у медичному закладі № 2 у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц (t = 2,08, р?0,05), а також 12,86±12,49 нТл у медичному закладі № 1 та 25,00±0,00 нТл у медичному закладі № 2 у діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц (t = 2,95, р?0,05) (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 за рівнями електричної (Е, В/м) та магнітної складових (B, нТл) ЕМВ (М±m) при функціонуванні матраців

№ п/п	ЕМВ	середнє (n=162)	заклад № 1 (n=103)	заклад № 2 (n=59)	t
1	ЕМВ рівні Е, В/м 5 Гц - 2 кГц	43,56±26,89	32,42±31,47	63,00±0,00	2,95*
2	ЕМВ рівні B, нТл 5 Гц - 2 кГц	0,67±0,41	0,50±0,48	0,97±0,00	2,95*
3	ЕМВ рівні Е, В/м 2 кГц - 400 кГц	96,19±115,02	133,07±150,82	31,80±0,00	2,08*
4	ЕМВ рівні B, нТл 2 кГц - 400 кГц	17,28±10,67	12,86±12,49	25,00±0,00	2,95*

Примітка. * - статистично значуща різниця між показниками в медичних закладах № 1 та № 2 (р?0,05).

Таким чином, відповідно до «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007 - 98» рівні електричної та магнітної складової ЕМВ при роботі медичної апаратури перевищували гігієнічні вимоги [42, 44].

Отже, основними джерелами електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань в неонатальних відділеннях медичних закладів, що досліджувалися, була медична апаратура, перш за все, апарати ШВЛ, аспіратори, інкубатори, інфузатори, відкриті реанімаційні системи, матраци з підігрівом.

Таким чином, вищевказані дані свідчать про наявність відмінностей щодо рівнів електричної та магнітної складових ЕМВ у діапазонах частот від 5 Гц до 2 кГц та від 2 кГц до 400 кГц між медичними закладами № 1 та № 2, що обумовлює необхідність здійснювати вивчення їх впливу на термін виписки недоношених дітей з неонатальних відділень.

3.3.4 Гігієнічна оцінка параметрів мікроклімату в неонатальних відділеннях

Недоношені діти не можуть самостійно підтримувати сталу температуру тіла, саме цьому вони потребують використання інкубаторів різних типів та матраців з підігрівом. При цьому, передчасно народжених дітей можуть виймати з інкубаторів для проведення реанімаційних заходів або для інших маніпуляцій в реанімаційних відділеннях та відділеннях сумісного перебування матері та дитини. У зв'язку з цим, було вивчено параметри мікроклімату, які можуть впливати на недоношених дітей у неонатальних відділеннях: температура (°С), відносна вологість (%), швидкість руху повітря (м/с).

Рівні температури повітря в медичних закладах становили від 26,0 °С, що нижче норми на 2,0 °С (медичний заклад № 2) до 28,9 °С, що вище норми на 0,9 °С (медичний заклад № 1), відносної вологості повітря від 37 % до 51,4 %, що нижче нормативів від 3,6 % до 18 %, швидкість руху повітря становила у всіх випадках спостережень 0,1 м/с. Рівні температури та відносної вологості повітря не відповідали нормативам у 100 % випадків.

Згідно з результатами досліджень параметрів мікроклімату медичного закладу № 1 середнє арифметичне температури повітря від усіх отриманих у процесі дослідження вимірювань становило 28,7±0,16 °С. Коливання температури повітря в приміщенні відділення по горизонталі ± 0,4 °С. Різниця між максимальною та мінімальною температурою повітря в палаті по вертикалі становила 0,4 °С. Середнє арифметичне відносної вологості повітря - 38,57±1,00 %. У результаті дослідження параметрів мікроклімату медичного закладу № 2 було встановлено, що середнє арифметичне температури повітря в приміщеннях неонатальних палат було 27,23±0,92 °С (t = 1,35). Коливання температури повітря в приміщенні відділення по горизонталі ± 0,3 °С. Різниця між максимальною та мінімальною температурою повітря в палаті по вертикалі - 0,3 °С. Середнє арифметичне відносної вологості повітря - 40,83±5,37 % (t = 1,35). Швидкість руху повітря була однаковою у всіх медичних закладах - 0,1 м/с. Таким чином, температура повітря неонатальних палат не відповідає існуючим нормативам. При цьому коливання температури в приміщенні відділення відповідає потребам недоношених новонароджених, якщо прийняти до уваги, що діапазон допустимого коливання температури навколишнього середовища для недоношених дітей складає 0,5 °С [43].

Внаслідок статистичного опрацювання даних вимірювань мікрокліматичних чинників нами було встановлено, що між медичними закладами № 1 та № 2 відсутні статистично значущі відмінності в середніх показниках вологості й температури повітря неонатальних відділень (табл. 3.4).

Таблиця 3.4 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 (М±m) за рівнями температури (°С) і відносної вологості повітря (%)

№ п/п	Мікрокліматичні показники	середнє (n=162)	заклад № 1 (n=103)	заклад № 2 (n=59)	t
1	Температура	28,21±0,87	28,7±0,16	27,23±0,92	1,35
2	Відносна вологість	39,39±3,42	38,57±1,00	40,83±5,37	1,35

Можна зробити висновок, що температура, відносна вологість та швидкість руху повітря в медичних закладах майже не відрізнялись за рівнями, що вказує на відсутність впливу технології виходжування на розвиток недоношених новонароджених, але разом з цим невідповідність гігієнічним нормам рівнів температури та відносної вологості повітря відповідно до документа ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів» від 20.02.2012 р. № 248/20561, обумовлює необхідність вивчення їх впливу на термін виписки недоношених дітей з неонатальних відділень [36, 108, 150].

3.3.5 Гігієнічна оцінка комплексу чинників оточуючого середовища неонатальних відділень

Враховуючи присутність одночасно декількох чинників у неонатальних відділеннях, рівні яких виходять за межі гранично допустимих значень, було проведено аналіз їх можливих комбінацій (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 Структура комбінації несприятливих чинників неонатальних відділень

Заклад, відділення	Кількість чинників	Шум	Е, В/м	B, нТл	Освітлення	Темп. повітря	Відносна вологість повітря
№ 1, інтенсивної терапії новонароджених	шість	?	?	?	?	?	?
№ 1, сумісного перебування матері та дитини	чотири				?	?	?
№ 2, анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених	шість	?	?	?	?	?	?
№ 2, інтенсивної терапії новонароджених	шість	?	?	?	?	?	?
№ 2, патології новонароджених	чотири	?				?	?

Аналіз структури комбінації чинників неонатальних відділень свідчить про те, що найбільш поширеними були комбінації з шести чинників, які генерувала медична апаратура: шум, електромагнітні випромінювання (електрична та магнітна складові), природне та штучне освітлення, параметри мікроклімату (температура й відносна вологість повітря).

З наведених даних можна зробити висновок, що комбінації з шести чинників були характерними для реанімаційних відділень у всіх випадках спостережень.

У цілому, можна зробити висновок, що в неонатальних відділеннях медичних закладів, що досліджувалися, реєструвались несприятливі рівні шуму, освітлення, електричної й магнітної складової електромагнітних випромінювань, а також параметрів мікроклімату (температури й відносної вологості повітря).

У результаті проведених досліджень нами було встановлено, що показники шуму, природного та штучного освітлення, електричної та магнітної складової ЕМВ у медичних закладах відрізнялись за рівнями.

Аналіз структури комбінації чинників неонатальних відділень дозволив встановити, що найбільш поширеними були комбінації з шести чинників, які генерувала медична апаратура реанімаційних відділень.

Джерелами підвищених рівнів шуму в неонатальних відділеннях була різноманітна медична апаратура (апарати ШВЛ, аспіратори, інфузатори, інкубатори, компресори, реанімаційні системи).

Основними джерелами електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань в неонатальних відділеннях була також медична апаратура (монітори, апарати ШВЛ, аспіратори, інкубатори, інфузатори, відкриті реанімаційні системи, матраци з підігрівом).

Рівні штучного освітлення відрізнялись за рівнями в залежності від використання певного типу ламп (люмінесцентних у медичному закладі № 1 та світлодіодних у медичному закладі № 2).

Було відзначено зменшення рівнів штучного освітлення при використанні накидок на інкубаторах (медичний заклад № 1) та регулюванні світлодіодних ламп від максимальних до мінімальних рівнів (медичний заклад №2). Таким чином, можливість регулювання рівнів освітлення була позитивною характеристикою, що особливо важливо при регулюванні нічного освітлення у неонатальних відділеннях, призначених для виходжування недоношених дітей. Нами здійснено гігієнічну оцінку умов оточуючого середовища неонатальних відділень, медичної апаратури й чинників неонатальних відділень медичних закладів, що досліджувались.

За результатами гігієнічної оцінки встановлено, що сучасні технології виходжування передчасно народжених дітей передбачають використання різноманітної медичної апаратури, а саме: компресорів, апаратів штучної вентиляції легень, аспіраторів, реанімаційних систем, інфузаторів, інкубаторів, матраців з підігрівом, які обумовлюють формування комплексу несприятливих чинників у неонатальних відділеннях. До складу останнього входять шум, електромагнітне випромінювання, несприятливі мікрокліматичні умови та освітлення, рівні яких у неонатальних палатах не відповідають гігієнічним вимогам.

За результатами гігієнічної оцінки визначено, що компресори є потенційним джерелом шуму (від 51 дБ на частоті 8000 Гц до 79 дБ на частоті 125 Гц); апарати штучної вентиляції легень - шуму (від 40 дБ на частоті 500 Гц до 68 дБ на частоті 63 Гц), електричної складової ЕМВ (від 2,0 до 115,0 В/м на частоті 5 Гц - 2 кГц та від 0,12 до 2,73 В/м на частоті 2 кГц - 400 кГц), магнітної складової ЕМВ (від 0,79 до 3,8 нТл на частоті 5 Гц - 2 кГц та від 0,1 до 54,0 нТл на частоті 2 кГц - 400 кГц); аспіратори - шуму (від 30 дБ на частоті 8000 Гц до 58 дБ на частоті 63 Гц), електричної складової ЕМВ (від 3,0 до 87,0 В/м на частоті 5 Гц - 2 кГц та від 0,02 до 0,12 В/м на частоті 2 кГц - 400 кГц), магнітної складової ЕМВ (від 0,02 до 0,28 нТл на частоті 5 Гц - 2 кГц та 0 нТл на частоті 2 кГц - 400 кГц); інфузатори - шуму (від 30 дБ на частоті 8000 Гц до 55 дБ на частоті 4000 Гц), електричної складової ЕМВ (від 8,0 до 82,0 В/м на частоті 5 Гц - 2 кГц та від 0,92 до 34,0 В/м на частоті 2 кГц - 400 кГц), магнітної складової ЕМВ (від 0,17 до 0,27 нТл на частоті 5 Гц - 2 кГц та від 2,0 до 27,0 нТл на частоті 2 кГц - 400 кГц); інкубатори - шуму (від 19 дБ на частоті 8000 Гц до 56 дБ на частоті 1000 Гц), електричної складової ЕМВ (від 4 до 362 В/м на частоті 5 - 2 кГц та від 0,02 до 18 В/м на частоті 2 - 400 кГц), рівень магнітної складової ЕМВ (від 0,1 до 36 нТл на частоті 5 - 2 кГц та від 0 до 2 нТл на частоті 2 - 400 кГц), матраци з підігрівом - електричної складової ЕМВ (від 16 до 63 В/м на частоті 5 - 2 кГц та від 0,23 до 0,97 В/м на частоті 2 - 400 кГц), магнітної складової ЕМВ (від 12 до 318 нТл на частоті 5 - 2 кГц та від 0 до 25 нТл на частоті 2 - 400 кГц).

Так, рівні звукового тиску (дБ) у неонатальних відділеннях медичних закладів становили від 20 дБ (усередині інкубатора) на частоті 8000 Гц (медичний заклад № 2) до 79 дБ (при роботі компресора) на частоті 125 Гц (медичний заклад № 1) з перевищенням гранично допустимого рівня від 5 дБ до 44 дБ. Рівні звукового тиску у 98 % випадків були вище норми. Максимальні рівні імпульсного шуму (дБА) при ввімкненні реанімаційних сигналів становили від 54 дБА до 75 дБА, з перевищенням нормативів від 14 дБА до 35 дБА, що у 100 % випадків перевищували нормативи. Рівні електричної складової електромагнітних випромінювань при функціонуванні медичної апаратури в неонатальних відділеннях медичних закладів становили від 0,19 В/м до 362,0 В/м, з перевищенням ГДР на 337,0 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц, від 0,02 В/м до 34,0 В/м, з перевищенням нормативів на 31,5 В/м у діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц, та магнітної складової електромагнітних випромінювань від 0,1 нТл до 318,0 нТл, що вище норми на 68,0 нТл у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц, від 0,1 до 54,0 нТл, з перевищенням санітарних норм на 29,0 нТл у діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц. Рівні електричної та магнітної складової ЕМВ перевищували нормативи у 80 % випадків. Рівні температури повітря в медичних закладах становили від 26,0 °С, що нижче норми на 2,0 °С (медичний заклад № 2) до 28,9 °С, що вище норми на 0,9 °С (медичний заклад № 1), відносної вологості повітря від 37 % до 51,4 %, що нижче нормативів від 3,6 % до 18 %, швидкість руху повітря становила у всіх випадках спостережень 0,1 м/с. Рівні температури та відносної вологості повітря не відповідали нормативам у 100 % випадків. КПО в неонатальних відділеннях медичних закладів коливався в межах від 0,79 % (медичний заклад № 2) до 1,5 % (медичний заклад № 1), що нижче норми на 0,71 %. КПО у неонатальних відділеннях медичних закладів у 87 % випадків був нижче мінімального рівня. Нами встановлено статистично значущі відмінності між показниками чинників оточуючого середовища, що потребує їх врахування при подальшій кількісній оцінці їх впливу на термін виписки.

Результати дослідження, що представлено в розділі 3, відображено в наступних друкованих працях, рекомендованих МОН України:

1. Семенова Н.В. Клініко-гігієнічні паралелі в алгоритмі виходжування недоношених новонароджених / І.В. Завгородній, Г.С. Сенаторова, О.О. Ріга, Е.М. Будянська, Н.В. Семенова, О.В. Піонтковська, Н.І. Завгородня, А.В. Сенаторова, Н.І. Агафонова // Медицина сьогодні і завтра. - Х., 2012. - № 2 (55). - С. 178 - 183. (проаналізовано літературу, розроблено дизайн роботи, проведено вимірювання чинників оточуючого середовища, узагальнено результати, оформлено публікацію).

РОЗДІЛ 4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКАЗНИКІВ ПЕРИНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ

До перинатального періоду розвитку недоношеної дитини відносяться: антенатальний, інтранатальний і ранній неонатальний періоди. Антенатальний період починається з 28 тижня внутрішньоутробного розвитку й закінчується початком пологового акту. Інтранатальний період включає в себе безпосередньо сам акт пологів від початку пологової діяльності до народження дитини. Неонатальний період розподіляється на ранній, що відповідає першому тижню життя дитини та пізній (до 28 днів) й характеризується процесами адаптації новонародженого до умов оточуючого середовища. Вивчення показників розвитку недоношених дітей проводилося відповідно до вищезазначених періодів.

4.1 Показники антенатального та інтранатального періодів розвитку недоношених дітей

Усі показники антенатального та інтранатального періодів було умовно розділено на кілька груп, що відрізнялись впливом на пологи й подальший неонатальний період недоношених немовлят:

- дані про медико-демографічні показники;

- дані про наявні хронічні, важкі та окремі захворювання вагітних;

- дані про соціально-психологічні показники;

- дані про лабораторні аналізи й медичні обстеження вагітних;

- дані щодо внутрішньоутробного розвитку плода в процесі вагітності;

- дані про попередні вагітності й пологи;

- дані перебігу поточної вагітності та пологів.

Загальновідомо, що одним з медико-демографічних чинників ризику виникнення порушень розвитку та ускладнень стану передчасно народжених дітей є вік породіллі молодше 18 або старше 40 років. Встановлено, що близько 40 % дітей було народжено від матерів у віці від 32 до 34 років. Розподіл недоношених новонароджених за віком матерів від загальної кількості наведено на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Гістограма розподілу недоношених дітей за віком матерів, у відсотках від загальної кількості

Медичний заклад № 2 є спеціалізованим закладом, що було створено для надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, вагітним та роділлям. Враховуючи медичні показання для направлення пацієнтів до цього закладу, можна пояснити статистично значущі відмінності щодо наявності у них анемій (t = 6,06, р?0,05) та кольпіту (t = 2,74, р?0,05) (табл. 4.1), що дозволяє оцінювати ці показники як такі, що можуть обумовлювати термін виписки недоношених дітей з неонатальних відділень.

Таблиця 4.1 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 за показниками захворюваності вагітних (М±m)

№ п/п	Дані про захворювання вагітних	середнє (n=162)	заклад № 1 (n=103)	заклад № 2 (n=59)	t
1	Кольпіт	0,02±0,05	0,00±0,00	0,07±0,13	2,74*
2	Анемія	0,09±0,16	0,00±0,00	0,25±0,38	6,06*
3	Хронічні захворювання	0,19±0,31	0,23±0,38	0,12±0,21	1,79

Примітка. * - статистично значуща різниця між показниками в медичних закладах № 1 та № 2 (р?0,05). Жінки репродуктивного віку та з різноманітними ускладненнями перебігу вагітності знаходились під наглядом у медичному закладі № 2, однак у медичному закладі № 1 цього не передбачено. Таким чином, можна пояснити наявність статистично значущих відмінностей щодо більшої кількості матерів, що палять, у медичному закладі № 1 (t = 2,7 та 2,23, р?0,05), та з надбавкою маси тіла на 8 - 15 кг у медичному закладі № 2 (t = 2,03, р?0,05), що дозволяє оцінювати ці показники як такі, що можуть обумовлювати термін виписки недоношених дітей з неонатальних відділень (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 за соціально-психологічними показниками (М±m)

№ п/п	Соціально-психологічні чинники	середнє (n=162)	заклад № 1 (n=103)	заклад № 2 (n=59)	t
1	Зловживання матір'ю наркотиками, алкоголем	0,01±0,02	0,00±0,00	0,03±0,07	1,90
2	Паління під час вагітності матір'ю	0,23±0,19	0,30±0,19	0,12±0,19	2,70*
3	Паління матір'ю	0,19±0,36	0,24±0,42	0,10±0,21	2,23*
4	Паління батьком	0,26±0,31	0,30±0,37	0,19±0,18	1,61
5	Надбавка маси тіла матері на 8 - 15 кг	0,78±0,35	0,73±0,40	0,86±0,23	2,03*

Примітка. * - статистично значуща різниця між показниками в медичних закладах № 1 та № 2 (р?0,05).

У медичній установі № 2 у вагітних матерів недоношених дітей частіше спостерігався артеріальний тиск менше ніж 105/70 (t = 2,07, р?0,05), порівняно з медичною установою № 1. Крім цього, у цій установі вагітним частіше проводили кардіотокографію (t = 2,38, р?0,05) (табл. 4.3). Встановлені дані можна пояснити медичними показаннями для направлення пацієнтів до цього медичного закладу, що дозволяє нам здійснювати вивчення цих показників у подальшому.

Таблиця 4.3 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 за хіміко-біологічними даними вагітних (М±m)

№ п/п	Хіміко-біологічні дані матері	середнє (n=162)	заклад № 1 (n=103)	заклад № 2 (n=59)	t
1	Вміст глюкози в крові матері 2,7 - 4,4	0,76±0,37	0,75±0,38	0,78±0,34	0,46
2	Артеріальний тиск більше ніж 135/80	0,97±0,06	0,97±0,06	0,97±0,07	0,17
3	Артеріальний тиск менше ніж 105/70	0,96±0,08	0,93±0,13	1,00±0,00	2,07*
4	Кардіотокографія	0,94±0,10	0,91±0,16	1,00±0,00	2,38*

Примітка. * - статистично значуща різниця між показниками в медичних закладах № 1 та № 2 (р?0,05).

Щодо внутрішньоутробного розвитку плода - не було виявлено статистично значущої різниці між медичними закладами № 1 та № 2 (табл. 4.4).

Таблиця 4.4 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 за даними щодо внутрішньоутробного розвитку плода (М±m)

№ п/п	Стан плоду	середнє (n=162)	заклад № 1 (n=103)	заклад № 2 (n=59)	t
1	Динаміка ЧСС плода	0,96±0,07	0,94±0,11	1,00±0,00	1,91
2	Обвиття пуповиною	0,07±0,13	0,08±0,14	0,05±0,10	0,65
3	Антитіла до групових і факторних антигенів	0,02±0,04	0,01±0,02	0,03±0,07	1,10

У медичному закладі № 2 під наглядом перебували жінки з різноманітними ускладненнями перебігу вагітності, при цьому до медичного закладу № 1 надходили недоношені діти без наявності ускладнень перебігу вагітності в анамнезі їхніх матерів. Так, можна пояснити більшу кількість повторнородящих матерів у віці від 25 до 32 років (t = 5,24, р?0,05) у медичному закладі № 1, що дозволяє оцінювати цей показник як такий, що може обумовлювати термін виписки недоношених дітей з неонатальних відділень (табл. 4.5).

Таблиця 4.5 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 за даними щодо попередніх вагітностей і пологів (М±m)

№ п/п	Попередні вагітності та пологи	середнє (n=162)	заклад № 1 (n=103)	заклад № 2 (n=59)	t
1	Першородящі у віці від 20 до 28 років	0,32±0,44	0,37±0,47	0,24±0,37	1,74
2	Повторнородящі у віці від 25 до 32 рр.	0,41±0,49	0,55±0,49	0,17±0,28	5,24*
3	Штучне переривання вагітності	0,19±0,31	0,19±0,31	0,19±0,30	0,12

Примітка. * - статистично значуща різниця між показниками в медичних закладах № 1 та № 2 (р?0,05).

У медичному закладі № 1 не передбачено спостереження за жінками протягом вагітності. У зв'язку з цим, можна пояснити наявність статистично значущих відмінностей щодо кров'яних виділень (t = 2,66, р?0,05) між медичними закладами. При цьому, терапію безпліддя у жінок частіше проводили в медичному закладі № 2 (t = 3,75, р?0,05), що можна пояснити медичними показаннями для направлення пацієнтів до цього закладу. Встановлені нами дані дозволяють здійснювати вивчення цих показників у подальшому (табл. 4.6).

Таблиця 4.6 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 за показниками поточної вагітності та пологів (М±m)

№ п/п	Характеристика поточної вагітності та пологів	середнє (n=162)	заклад № 1 (n=103)	заклад № 2 (n=59)	t
1	Характер пологів	0,52±0,50	0,53±0,50	0,51±0,50	0,15
2	Пологи без стимуляції	0,98±0,05	0,96±0,07	1,00±0,00	0,65
3	Навколоплідні води світлі	0,91±0,16	0,95±0,09	0,85±0,26	1,17
4	Кров'яні виділення	0,07±0,13	0,11±0,19	0,00±0,00	2,66*
5	Терапія безпліддя	0,04±0,08	0,00±0,00	0,12±0,21	3,75*

Примітка. * - статистично значуща різниця між показниками в медичних закладах № 1 та № 2 (р?0,05). Факторний аналіз дозволяє виділити наступні групи показників (рис. 4.2):

група 1 - збільшена маса тіла матері, наявність шлюбу, соціального добробуту, наявність підвищеного тиску й підвищеного гемоглобіну;

група 2 - паління, наявність призначення ліків і кров'яних виділень;

група 3 - знижений рівень гемоглобіну й нормальний рівень глюкози в крові;

група 4 - наявність важких і хронічних захворювань, кольпіту, генітальних інфекцій, вживання наркотиків, алкоголю;

група 5 - повторні пологи у віці від 25 до 32 років, наявність невдалих вагітностей, викиднів до 16 тижнів, штучного переривання вагітності, аналізу крові плода.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 4.2. Розташування на двохфакторній площині показників, що зображають показники розвитку в антенатальному та інтранатальному періодах

Невиношування вагітності та наявність вад і патологічних станів у недоношених дітей дослідники пов'язують з такими чинниками, як паління матерів під час вагітності, а також вживання вагітними матерями наркотиків та алкоголю, наявності у жінок хронічних урогенітальних інфекцій (кольпіт), штучного переривання вагітності, ускладненого сімейного анамнезу щодо вад, хронічних захворювань, а також вплив несприятливих чинників оточуючого середовища. Факторний аналіз згрупував дані антенатального та інтранатального періодів. Зокрема, наявність збільшеної маси тіла матерів недоношених дітей науковці пов'язують з наявністю підвищеного тиску [20]. Наявність паління - з наявністю кров'яних виділень вагітних матерів недоношених дітей та призначенням у зв'язку з цим ліків [32]. Вживання наркотиків та алкоголю вагітними матерями недоношених дітей могло бути пов'язане з наявністю у вагітних жінок важких і хронічних захворювань [117]. Наявність невдалих вагітностей, викиднів до 16 тижнів, а також наявність штучного переривання вагітності можуть бути взаємопов'язані й бути наслідком штучного переривання вагітності [88]. У сучасній науковій літературі є дані щодо наявності взаємозв'язків між вказаними групами показників [104]. Зв'язок наявності зниженого рівня гемолобіну та нормального рівня глюкози в крові швидше за все пов'язаний з частотою проведення загального клінічного аналізу крові та крові на рівень цукру у вагітних жінок.

Отже, за допомогою факторного аналізу нами встановлено наявні відмінності між показниками, що дозволяє здійснювати вивчення цих показників у подальшому.

4.2 Показники неонатального періоду розвитку недоношених дітей

Вивчення чинників, що характеризують стан неонатального періоду розвитку недоношених дітей включало:

- дані стану ЦНС і рухової активності;

- показники рефлекторної діяльності;

- вади й порушення розвитку;

- дані загального та фізичного стану;

- показники клінічного та біохімічного аналізу крові.

З гігієнічної точки зору, у медичному закладі № 1 відмічались більш несприятливі рівні чинників оточуючого середовища, порівняно з медичним закладом № 2. У зв'язку з цим, можна пояснити статистично значущі відмінності щодо нормальної рухової активності у процесі виходжування (t = 3,52, р?0,05) недоношених дітей у медичному закладі № 2, а також більш важкого стану ЦНС передчасно народжених дітей у медичному закладі № 1 (t = 2,4, р?0,05), що дозволяє оцінювати наведені показники як такі, що можуть обумовлювати термін виписки недоношених дітей з неонатальних відділень (табл. 4.7).

Таблиця 4.7 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 за показниками стану ЦНС і рухової активності недоношених дітей (М±m)

№ п/п	Показники ЦНС	середнє (n=162)	заклад № 1 (n=103)	заклад № 2 (n=59)	t
1	Стан ЦНС більш важкий	0,84±0,23	0,94±0,10	0,64±0,27	3,52*
2	Крик більш гучний	0,56±0,19	0,53±0,16	0,60±0,26	1,11
3	Рухова активність нормальна	0,09±0,17	0,02±0,04	0,22±0,34	2,40*
4	Зважена сума рефлексів	20,09±7,77	22,20±7,24	16,41±7,96	1,96

Примітка. * - статистично значуща різниця між показниками в медичних закладах № 1 та № 2 (р?0,05).

Факторний аналіз чинників неонатального періоду розвитку недоношених дітей дозволяє зробити висновок, що досліджені показники стану нервової системи та рухової активності можна умовно розділити на три групи (рис. 4.3):

I - зі слабким зв'язком (м'язовий тонус);

II - відмінні (дихання, рухова активність, рефлекси, крик);

III - значуще відмінні (стан ЦНС).

Факторний аналіз дозволив довести, що рефлекси (м'язовий тонус), які знаходяться близько до суми рефлексів - були більш статистично значущими, ніж показники стану нервової системи та рухової активності, що були розташовані далеко від суми рефлексів. Чим далі показники стану нервової системи та рухової активності знаходяться на факторній площині від суми рефлексів, тим більше вони відмінні за своїм впливом, чим ближче до центру (суми рефлексів), тим більше вони залежні.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4.3. Розташування на двохфакторній площині показників, що зображають стан ЦНС та суму рефлексів

Встановлено, що в медичному закладі № 1 відмічались більш несприятливі рівні чинників оточуючого середовища, порівняно з медичним закладом № 2. Так, можна пояснити кращу адаптацію недоношених дітей у неонатальних відділеннях медичного закладу № 2, що характеризувалась наявністю статистично значущих відмінностей щодо наявності рефлексу Бабінського (t = 2,46, р?0,05). При цьому у медичному закладі № 1 спостерігався більш важкий стан недоношених дітей, а саме: гіпертонус м'язів рук (t = 2,85, р?0,05) та гіпертонус м'язів ніг (t = 3,45, р?0,05). Отже, як видно з вищевикладених даних, нами встановлено статистично значущі відмінності щодо рефлекторної діяльності передчасно народжених дітей у медичних закладах № 1 та № 2, однак вони практично не впливали на термін виписки (за винятком рефлексу опори, коефіцієнт впливу = 7,0). У той же час, виявлені відмінності вказували на різний стан дітей на момент народження (табл. 4.8).

Таблиця 4.8 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 за показниками рефлекторної діяльності недоношених дітей (М±m)

№ п/п	Рефлекси	середнє (n=162)	№ 1 (n=103)	№ 2 (n=59)	t	коеф. впливу
1	Відповідь на дотик	0,85±0,25	0,86±0,23	0,83±0,28	0,28	0,0
2	Здригування	0,87±0,23	0,89±0,19	0,83±0,28	0,55	1,0
3	Генералізовані рухи	0,77±0,35	0,74±0,39	0,83±0,28	0,62	0,0
4	Ізольований рух руки	0,91±0,17	0,95±0,09	0,83±0,28	1,32	0,0
5	Ізольований рух ноги	0,90±0,19	0,93±0,13	0,83±0,28	1,02	0,0
6	Поворот голови	0,62±0,47	0,70±0,42	0,47±0,50	1,36	0,0
7	Нерегулярні дихальні рухи	0,52±0,50	0,50±0,50	0,56±0,49	0,31	-1,0
8	Потягування	0,57±0,49	0,63±0,47	0,46±0,50	1,02	1,0
9	Відкриття рота	0,72±0,41	0,80±0,32	0,58±0,49	1,46	0,0
10	Позіхання	0,50±0,50	0,56±0,50	0,39±0,48	1,00	0,0
11	Координовані рухи очима	0,62±0,47	0,53±0,50	0,76±0,36	1,34	0,0
12	Повільні рухи очима	0,88±0,22	0,94±0,11	0,76±0,36	1,75	0,0
13	Швидкі рухи очима	0,78±0,35	0,71±0,41	0,90±0,18	1,27	1,0
14	Рефлекс на стимуляцію	0,93±0,13	0,91±0,16	0,97±0,07	0,58	1,0
15	Фотореакції	0,97±0,06	0,95±0,09	1,00±0,00	0,73	10,0
16	Поза	0,54±0,50	0,59±0,48	0,46±0,50	0,78	4,0
17	М'язовий тонус рук	0,72±0,41	0,86±0,23	0,46±0,50	2,85*	0,0
18	М'язовий тонус ніг	0,75±0,38	0,91±0,16	0,46±0,50	3,45*	0,0
19	Відставання голови	0,22±0,35	0,33±0,44	0,03±0,07	1,95	0,0
20	Вентральна підтримка	0,65±0,45	0,73±0,40	0,53±0,50	1,26	1,0
21	Смоктання	0,59±0,48	0,61±0,48	0,56±0,49	0,31	0,0
22	Ковтання	0,56±0,49	0,53±0,50	0,59±0,48	0,34	0,0
23	Пошуковий рефлекс	0,60±0,48	0,62±0,47	0,56±0,49	0,37	0,0
24	Рефлекс Моро	0,40±0,48	0,49±0,49	0,25±0,38	1,35	0,0
25	Кроковий рефлекс	0,11±0,20	0,13±0,22	0,08±0,16	0,37	0,0
26	Рефлекс опори	0,41±0,48	0,59±0,48	0,08±0,16	2,99*	7,0
27	Рефлекс Бабінського	0,06±0,10	0,00±0,00	0,15±0,26	2,46*	0,0
28	Асиметричний рефлекс	0,01±0,02	0,00±0,00	0,03±0,07	1,13	0,0

Примітка. * - статистично значуща різниця між показниками в медичних закладах № 1 та № 2 (р?0,05).

Виявлені при дослідженні дані щодо рефлекторної діяльності на термін виписки недоношених дітей збігаються з даними літератури, [123], які переконливо свідчать про те, що не всі рефлекси мають діагностичну цінність. У роботі автор (Г.Г. Шанько, 2010) відзначає, що саме рефлекс опори готує організм дитини до освоєння вертикального положення тіла та ходьби. Рефлекс опори часто пригнічений або відсутній у новонароджених з наявністю в анамнезі родової черепно-мозкової травми, асфіксії, спадкових нервово-м'язових захворювань [123].

При дослідженні вад та порушень розвитку найважливіших органів і систем недоношених дітей було проаналізовано захворювання центральної нервової, серцево-судинної й дихальної систем, діагностованого внутрішньоутробного інфікування, загального стану передчасно народжених дітей. При вивченні захворювань головного мозку було досліджено наявність наступних вроджених вад розвитку та патологічних станів недоношених дітей: гіпоксично-ішемічна енцефалопатія (ГІЕ), перивентрикулярна лейкомаляція (ПВЛ), внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК), набряк головного мозку (НГМ), інші стани ЦНС (гіпоксія, ішемія, гідроцефалія, фіброз, судоми). Аналіз вроджених вад розвитку та патологічних станів серцево-судинної системи включав наявність відкритої артеріальної протоки (ВАП), відкритого овального вікна (ВОВ), дефекту міжшлуночкової перегородки (ДМШП), стенозу й коарктації аорти, комбінованої вади розвитку серця, брадикардії, хірургічних втручань на серці. Проведене дослідження порушень дихальної системи (ДС) включало наступні можливі захворювання: респіраторний дистрес-синдром (РДС), бронхо-легеневу дисплазію (БЛД), внутрішньоутробну пневмонію (ВП), постнатальну пневмонію (ПП), асфіксію новонародженого (АН). Аналіз даних передчасно народжених дітей також включав виявлення внутрішньоутробного інфікування: герпесу, цитомегаловірусної інфекції - ЦМВ, хламідіозу, токсоплазмозу. Дослідження загального стану недоношених дітей включало вивчення наявності затримки внутрішньоутробного розвитку - ЗВУР.

Аналіз вроджених вад розвитку та патологічних станів передчасно народжених дітей (табл. 4.9) дозволив встановити статистично значущі відмінності для наступних показників: ДМШП (t = 2,16, р?0,05), ГІЕ (t = 2,42, р?0,05), ВАП (t = 4,32, р?0,05), гідроцефалії (t = 2,93, р?0,05), НГМ (t = 3,05, р?0,05), ВОВ (t = 6,21, р?0,05), ішемії (t = 2,21, р?0,05), що дозволяє здійснювати вивчення цих показників у подальшому. Встановлено, що на термін виписки впливали корекція вроджених вад серця й дефект міжшлуночкової перегородки (коефіцієнт впливу = 6). Виявлені статистично значущі відмінності можна пояснити тим, що до медичного закладу № 2 направляли дітей з більш важким станом.

Таблиця 4.9 Порівняльна характеристика медичних закладів № 1 та № 2 за даними щодо вроджених вад розвитку та патологічних станів недоношених дітей (М±m)

№ п/п	Вади розвитку й патологічні стани	середнє (n=162)	заклад № 1 (n=103)	заклад № 2 (n=59)	t	коеф. впливу
1	ДМШП	0,04±0,08	0,00±0,00	0,12±0,21	2,16*	6,0
2	Корекція вроджених вад серця	0,01±0,01	0,01±0,02	0,00±0,00	0,32	6,0
3	Фіброз	0,01±0,01	0,01±0,02	0,00±0,00	0,32	4,0
5	ГІЕ	0,27±0,33	0,17±0,25	0,46±0,35	2,42*	4,0
4	ВАП	0,17±0,29	0,01±0,02	0,46±0,50	4,32*	3,0
6	БЛД	0,04±0,07	0,06±0,11	0,00±0,00	0,81	2,0
7	Гідроцефалія	0,17±0,28	0,05±0,09	0,37±0,47	2,93*	1,0
8	Герпес	0,01±0,02	0,02±0,04	0,00±0,00	0,46	1,0
9	ЦМВ	0,01±0,01	0,01±0,02	0,00±0,00	0,32	1,0
10	Хламідіоз	0,02±0,04	0,01±0,02	0,03±0,07	0,57	1,0
11	Токсоплазмоз	0,01±0,02	0,00±0,00	0,03±0,07	1,13	1,0
12	НГМ	0,17±0,29	0,05±0,09	0,39±0,48	3,05*	1,0
13	ВОВ	0,32±0,44	0,03±0,06	0,83±0,28	6,21*	1,0
14	Судоми	0,04±0,07	0,02±0,04	0,07±0,13	0,82	1,0
15	ПВЛ	0,04±0,08	0,06±0,11	0,02±0,33	0,55	1,0
16	АН	0,43±0,49	0,50±0,50	0,31±0,42	1,10	1,0
17	Ішемія	0,38±0,48	0,25±0,38	0,61±0,48	2,21*	0,0
18	Лейкомаляція	0,02±0,04	0,03±0,06	0,00±0,00	0,56	0,0
19	РДС	0,43±0,49

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених" скачать

Подобные документы

Неонатологія, як наука. Недоношена дитина. Виходжування недоношених немовлят
Поняття та зміст неонатології як науки про виходжування новонароджених, вишукування оптимальних методів діагностики та лікування хвороб у дітей перших чотирьох тижнів життя, реабілітації хворих новонароджених. Гестаційний вік та його можливі патології.

презентация [1,5 M], добавлен 29.01.2014
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Набуті вади серця у дітей. Неревматичні кардити в дітей
Причини та фактори впливу на розвиток набутих вад серця в новонароджених дітей. Діагностичні критерії аортального стенозу та аортальної недостатності. Характеристика та клінічні ознаки неревматичних кардитів у дітей, складання схеми їх лікування.

реферат [490,7 K], добавлен 12.07.2010
Методи діагностики ушкоджень нервової системи у дітей і обстеження неврологічного статусу у новонароджених
Обстеження нервової системи у новонароджених. Неврологічний огляд: оцінка комунікабельності та поведінкового стану немовляти. Глибокий соп, поверхневий сон, дрімотний стан, спокійне або активне неспання, крик з заплющеними або розплющеними очима.

реферат [19,3 K], добавлен 29.10.2009
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини
Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.

реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010
Оптимізація лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже малою масою тіла
Підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже та надзвичайно малою масою тіла на підставі вивчення особливостей патогенетичних механізмів формування патології та розробки і впровадження нових технологій виходжування.

автореферат [47,1 K], добавлен 04.04.2009
Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
Мета проведення медичних оглядів дітей віком до 3 років. Оцінка стану здоров’я дитини, її фізичного та психомоторного розвитку. Виявлення захворювань та патологічних станів, проведення вакцинації. Облаштування кабінету, де проводиться огляд дітей.

презентация [19,8 K], добавлен 08.02.2011
Дослідження динаміки вроджених вад у новонароджених за даними Івано-Франківського обласного перинатального центру
Народжуваність як основний показник демографічної ситуації. Вроджені патології у немовлят: причини виникнення, симптоми, діагностика. Екологічно-санітарний стан як фактор впливу на внутрішньоутробний розвиток плоду. Лікування ВВР у новонароджених дітей.

дипломная работа [2,7 M], добавлен 30.09.2014
Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей
Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.

автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009
Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, що проживають на територіях, забруднених нітратами (експериментально-клінічне дослідження)
Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.

автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Підбір допоміжних речовин при виготовленні ліків для дітей. Особливості технології, контролю та зберігання ліків для новонароджених та дітей до року
Ставлення до ролі допоміжних речовин у складі фармацевтичних препаратів. Класифікація допоміжних речовин. Особливості прописування лікарських форм для дітей, їх фармакодинаміка та фармакокінетика. Вибір шляху введення, виду та дозування лікарської форми.

курсовая работа [159,4 K], добавлен 07.11.2015
Особливості нейровегетативних розладів у дітей, хворих на енурез
Комплексне дослідження гомеостазу у дітей, хворих на енурез, виявлення його відмінності порівняно з різними формами вегетативних дисфункцій. Діагностичні можливості методів досліджень. Вплив соціально несприятливого середовища на перебіг енурезу.

автореферат [38,1 K], добавлен 06.04.2009
Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії
Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Лікарські форми для новонароджених та дітей до 1 року
Особливості дитячого організму в педіатричній практиці, принципи підбору доз лікарських речовин та вимоги до них. Приклад приготування очних крапель для новонароджених, розчинів для внутрішнього та зовнішнього застосування, мазі. Контроль якості.

презентация [736,2 K], добавлен 24.03.2017
Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010
Види та причини порушень розвитку дітей
Психомоторний розвиток як діалектичний процес, його сутність, характеристика. Роль діагностики, медичної і психолого-педагогічної корекції у формуванні особи дітей з відхиленнями в розвитку. Виникнення аномалій розвитку, їх генні особливості та причини.

реферат [22,9 K], добавлен 15.09.2009
Розвиток рухів у дітей. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
Розвиток опороно-рухового апарату у дітей: період новонародженості і грудного віку, переддошкільний та дошкільний період. Рахіт та його профілактика. Плоскостопість, порушення постави, сколіоз. Дитячий травматизм та головні особливості його профілактики.

презентация [548,3 K], добавлен 23.10.2014
Вплив патології зору на розвиток рухових якостей дітей з патологією зору віком 7-10 років
Визначення взаємозв’язку фізичного розвитку з системою основних рухових здібностей людини. Оцінка рівня відставання параметрів рухової підготовленості у дітей 7-10 років з патологією зору в порівнянні з практично здоровими однолітками з нормальним зором.

статья [27,4 K], добавлен 07.02.2018

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.