Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених

Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених

Оцінка технологій виходжування недоношених дітей. Огляд несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень. Технологічна характеристика реанімаційного обладнання. Особливості апаратного забезпечення процесу виходжування недоношених дітей.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	25.06.2018
Размер файла	778,5 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Визначено показники розвитку, що обумовлюють процес виходжування недоношених дітей: рефлекс опори, дефект міжшлуночкової перегородки, відкрита артеріальна протока, корекція вроджених вад серця, гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, стан ЦНС, тонус м'язів рук та ніг, рухова активність, рефлекс Бабінського, швидкість відпадіння залишку пуповини, втрата маси тіла менше ніж 5 % у перший тиждень життя недоношених новонароджених, колір шкіри, трофіка, потреба в зондуванні, показники крові (значення гемоглобіну, еритроцитів, сегментоядерних нейтрофілів, бікарбонатів), наявність дефекту міжшлуночкової перегородки, відкритої артеріальної протоки, відкритого овального вікна, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, гідроцефалії, набряку головного мозку, ішемії головного мозку, а також стан серцево-судинної системи при виписці недоношених дітей.

Медичний заклад № 2 було створено для покращення якості й доступності перинатальної допомоги, надання медичної допомоги жінкам репродуктивного віку, вагітним, роділлям та виходжування недоношених новонароджених. Враховуючи медичні показання для направлення пацієнтів до цього закладу, можна пояснити встановлені статистично значущі відмінності медичного закладу № 2, порівняно з медичним закладом № 1 щодо наступних даних: терапії безпліддя (t = 3,75, р?0,05), кольпітів вагітних (t = 2,74, р?0,05), анемії (t = 6,06, р?0,05), артеріального тиску матерів недоношених дітей під час вагітності менше ніж 105/70 (t = 2,07, р?0,05), надбавки маси тіла матерів на 8 - 15 кг (t = 2,03, р?0,05), проведення кардіотокографії (t = 2,38, р?0,05), а також щодо наявності дефекту міжшлуночкової перегородки в недоношених дітей (t = 2,16, р?0,05), гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (t = 2,42, р?0,05), гідроцефалії (t = 2,93, р?0,05), набряку головного мозку (t = 3,05, р?0,05), ішемії головного мозку (t = 2,21, р?0,05), відкритої артеріальної протоки (t = 4,32, р?0,05), відкритого овального вікна (t = 6,21, р?0,05), більш низьких значень гемоглобіну (t = 2,89, р?0,05), еритроцитів (t = 2,38, р?0,05), сегментоядерних нейтрофілів (t = 2,66, р?0,05), вищих значень бікарбонатів (t = 2,27, р?0,05). Жінки репродуктивного віку та вагітні з різноманітними ускладненнями перебігу вагітності знаходились під наглядом у медичному закладі № 2, однак у медичному закладі № 1 цього не передбачено. Таким чином, можна пояснити наявність статистично значущих відмінностей щодо наступних даних: повторнородящих матерів у віці від 25 до 32 років (t = 5,24, р?0,05), патологічних виділень в анамнезі матерів недоношених дітей (t = 2,66, р?0,05) у медичному закладі № 1, порівняно з медичним закладом № 2. При цьому, з гігієнічної точки зору, у медичному закладі № 1 відмічалися більш несприятливі рівні чинників оточуючого середовища, порівняно з медичним закладом № 2. У зв'язку з цим, можна пояснити кращу адаптацію недоношених дітей у неонатальних відділеннях медичного закладу № 2, що характеризувалася наявністю статистично значущих відмінностей щодо більш швидкого відпадіння залишку пуповини (t = 2,96, р?0,05), втрати маси тіла менше ніж 5 % у перший тиждень життя недоношених новонароджених (t = 2,09, р?0,05), нормальної трофіки (t = 3,70, р?0,05), відсутності потреби в зондуванні (t = 2,44, р?0,05) у медичному закладі № 2, порівняно з медичним закладом № 1. Також відмічались статистично значущі відмінності щодо нормальної рухової активності недоношених дітей у процесі виходжування (t = 3,52, р?0,05), наявності рефлексу Бабінського (t = 2,46, р?0,05) у передчасно народжених дітей у медичному закладі № 2, порівняно з медичним закладом № 1. Крім цього, при виписці недоношених дітей, які виходжувались у медичному закладі № 2, вірогідно значуще спостерігалась нормальна трофіка (t = 3,70, р?0,05). З гігієнічної точки зору, передчасно народжені діти, які виходжувались у неонатальних відділеннях медичного закладу № 1, перебували під впливом більш несприятливих рівнів чинників оточуючого середовища, порівняно з недоношеними дітьми, що перебували в медичному закладі № 2. Саме цьому, у медичному закладі № 1 спостерігався більш важкий стан ЦНС недоношених дітей (t = 2,4, р?0,05), гіпертонус м'язів рук (t = 2,85, р?0,05), гіпертонус м'язів ніг (t = 3,45, р?0,05), блідий колір шкіри (t = 2,26, р?0,05).

У результаті проведеного дослідження було визначено найважливіші перинатальні критерії розвитку недоношених новонароджених, а також статистично значущі відмінності показників антенатального, інтранатального та неонатального періодів між медичними закладами № 1 та № 2.

Встановлено показники антенатального, інтранатального та неонатального періодів розвитку недоношених дітей, які слід вважати критеріально значущими щодо процесу виходжування, можливо, піддаються впливу чинників оточуючого середовища, та можуть бути розцінені, відповідно, як критерії ефективності дії заходів профілактики.

Результати дослідження, що представлено в розділі 4, відображено в наступних друкованих працях, рекомендованих МОН України:

1. Семенова Н.В. Гігієнічна оцінка джерел шуму у відділеннях інтенсивної терапії недоношених новонароджених / І.В. Завгородній, Г.С. Сенаторова, О.О. Ріга, Е.М. Будянська, Н.В. Семенова, О.В. Піонтковська, Н.І. Завгородня, А.В. Сенаторова // Медицина сьогодні і завтра. - Х., 2012. - № 3-4 (56-57). - С. 169 - 173. (аналіз літератури, вимірювання чинників оточуючого середовища, гігієнічна оцінка умов виходжування недоношених дітей, оформлення публікації).

РОЗДІЛ 5. ЗАКОНОМІРНОСТІ ВПЛИВУ КОМПЛЕКСУ ЧИННИКІВ ОТОЧУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА НА ТРИВАЛІСТЬ ВИХОДЖУВАННЯ НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ

5.1 Особливості апаратного забезпечення процесу виходжування недоношених дітей у медичних закладах № 1 та № 2

Недоношені діти з різними патологічними станами потребують виходжування у відділеннях інтенсивної терапії та патології новонароджених. За недоношеними дітьми без патологічних станів доглядають у відділеннях сумісного перебування матері та дитини.

Виходжування - це комплекс заходів для забезпечення оптимальних умов недоношених новонароджених у неонатальних відділеннях, що забезпечує зниження ризику розвитку ускладнень і смерті недоношених дітей.

Процес виходжування недоношених дітей призначений для збереження їх життя й пов'язаний з використанням великої кількості медичної апаратури, яка генерує несприятливі чинники оточуючого середовища неонатальних відділень. Як представлено в розділі 3, аналіз структури комбінації чинників неонатальних відділень свідчить про те, що найбільш поширеними були комбінації з шести чинників, які генерувала медична апаратура в реанімаційних відділеннях, що характеризувались несприятливими рівнями шуму, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань, освітлення, параметрами мікроклімату (температура й відносна вологість повітря), а також у відділенні патології новонароджених - несприятливими рівнями шуму, освітлення, параметрами мікроклімату.

Враховуючи значну чутливість недоношених дітей до несприятливих умов оточуючого середовища, нашим завданням було оптимізувати умови перебування недоношених дітей у неонатальних відділеннях. Для вирішення цього завдання нами було вивчено особливості апаратного забезпечення процесу виходжування недоношених дітей у медичних закладах № 1 та № 2. До складу медичного закладу № 1 входили наступні відділення для виходжування недоношених дітей: інтенсивної терапії новонароджених, сумісного перебування матері та дитини.

Медичний заклад № 2 мав у своєму складі наступні відділення: анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених, інтенсивної терапії новонароджених, а також відділення патології новонароджених

Відділення сумісного або загального перебування матері та дитини не були оснащені спеціальною апаратурою для виходжування недоношених дітей, оскільки в цих відділеннях перебували здорові новонароджені діти.

Відділення інтенсивної терапії, а також анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених у медичних закладах № 1 та № 2 за своїм призначенням потрібні для збереження життя недоношених дітей і були оснащені наступною медичною апаратурою: дихальними апаратами для штучної вентиляції легенів, апаратами для проведення неінвазивної дихальної підтримки новонароджених, інкубаторами для інтенсивного виходжування недоношених дітей, відкритими реанімаційними системами для інтенсивної терапії, неонатальними системами для інтенсивного виходжування недоношених дітей, моніторами спостереження за пацієнтами, аспіраторами, шприцевими дозаторами, верхніми лампами підігріву, матрацами з підігрівом.

Відділення патології новонароджених було оснащено наступною медичною апаратурою: інкубаторами, відкритими реанімаційними системами, аспіраторами, моніторами для спостереження за станом недоношених дітей.

Отже, апаратне забезпечення процесу виходжування в реанімації - сукупність апаратів, таких, як: апарати ШВЛ, аспіратори, інфузатори, реанімаційні системи, монітори, системи припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням, а також різноманітні способи підігріву недоношених дітей.

Найчастіше сучасна апаратура для виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях представлена:

1) Чотирма типами апаратів штучної вентиляції легень: AVEA (CareFusion, VIASYS Inc., USA), Bear Cub 750 psv (CareFusion, VIASYS Inc., USA), SensorМedics 3100А («Cardinal Health, and Viasys Respiratori Care Inc», USA), LEONI 2 (HEINEN+LЦWENSTEIN, Germany).

Апарати ШВЛ - це медичне обладнання, яке призначене для примусової подачі газової суміші (кисень і стиснене осушене повітря) до легень з метою насичення крові киснем і видалення з легень вуглекислого газу, що можуть використовуватися як для інвазивної (через інтубаційну трубку, введену в дихальні шляхи пацієнта або через трахеостому), так і для неінвазивної штучної вентиляції легенів - через маску. Стиснене повітря і кисень для пневможивлення механічного апарату можуть подаватися з центральної системи газопостачання медичного закладу, від балону стисненого повітря, а також від індивідуального мінікомпресору (найчастіше використовуються в Україні та інших пострадянських державах) і кисневого концентратора. При цьому суміш газів повинна зігріватися й зволожуватися перед подачею до новонародженої дитини [35].

2) Чотирма типами аспіраторів: FAZINNI F-30 (Fazzini S.R.L. Italy), Medela Vario (Medela AG, Switzerland), Medela Basic 30 (Medela AG, Switzerland), ATMOS LC-16 (ATMOS, Germany).

Аспіратори призначені для видалення рідини з верхніх дихальних шляхів і легень пацієнтів (недоношених новонароджених) при проведенні реанімаційних заходів (штучної вентиляції легень) для екстреної медичної допомоги. Аспіратор медичний (відсмоктувач медичний) забезпечує високу ефективність аспірації при мінімальних зусиллях і портативних розмірах. Двотактний принцип роботи поршня дозволяє створювати розрідження як на прямому, так і на зворотному ході поршня. При цьому вдвічі збільшується ефективність і продуктивність аспірації. У медичному аспіраторі є захист від переповнення збірника рідини.

3) Двома типами інфузаторів: ЮСП-100 (UTAS Company, Ukraine), Ascor AP-22 (Ascor, Poland).

Інфузатор - медичний виріб, призначений для тривалого, дозованого, контрольованого введення розчинів, високоактивних лікарських препаратів, поживних речовин пацієнтові. Синоніми: Інфузомат®, лінеомат, інфузор, шприцевий насос, шприцевий дозатор, дозатор медичний, інфузійний насос та ін. Зазвичай інфузійні насоси застосовуються для внутрішньовенної інфузії, однак можуть застосовуватися для підшкірного, артеріального, епідурального, ентерального введення лікарських засобів, а також із застосуванням інших, клінічно обумовлених, доступів. Інфузатор має задану швидкість постійної мікроінфузіі, яка забезпечується збалансованим скороченням еластичного силіконового балона.

Сучасні інфузійні насоси можуть мати такі функції безпеки:

Сертифіковані насоси повинні відповідати підвищеним вимогам до відмовостійкості. Це мінімальна вимога на всі інфузійні насоси для людей незалежно від віку пацієнта. Наявність батареї, щоб насос міг працювати при відключеному або відсутньому мережевому живленні. Датчик передавлювання - визначає, коли вени пацієнта заблоковані або перекручені трубки системи. Датчик повітря в лінії - в якості датчика зазвичай використовуються ультразвуковий передавач і приймач, які визначають надходження повітря. Датчик тиску може визначити, коли мішок або шприц порожній. Бібліотеки ліків з програмно налаштованими межами для окремих препаратів дозволяють уникнути медичних помилок. Має механізми для уникнення неконтрольованого потоку ліків. Таким чином, інфузійні насоси застосовуються для тривалого точного введення мікродоз препаратів, коли їх розведення (наприклад, в фізіологічному розчині) неможливо (наприклад, у разі епідуральної анестезії) або небажано (серцева недостатність, набряки) [249].

4) Чотирма типами інкубаторів: Thermocare Vita (WEYER, Germany), Isolette C 450 QT (DRAGER MEDICAL, Germany), Atom Infant Incubator 101 (ATOM Corp., Japan), Atom Infant Incubator 102 (ATOM Corp., Japan).

Кувез (від французького couveuse - «інкубатор») або інкубатор для новонароджених використовується з метою проведення екстрених процедур (заходів) в реанімації і для того, щоб забезпечити підтримуючу терапію новонароджених. Недоношені новонароджені сильно схильні до теплових втрат, тому особливо важливо швидко й вчасно компенсувати втрату тепла дитини й помістити його в комфортне середовище. Цим середовищем для дитини є кювез для новонароджених (інкубатор для новонароджених) - це медичне обладнання, яке призначене для того, щоб підтримувати температуру тіла немовлят і новонароджених, які мають проблеми терморегуляції. Кувез виготовлений з прозорого скла, який містить нагрівальний елемент, оснащений пристроєм для зволоження повітря, і містить керуючий блок. Бічні стінки в інкубаторах для новонароджених виготовлені з віконцями та дверцятами для більш легкого доступу медичного персоналу, що доглядає за дітьми. Щоб зменшити втрати тепла сучасні інкубатори для новонароджених випускають з подвійними стінками.

5) Трьома типами відкритих реанімаційних систем: RESUSCITAIRE (DRAGER MEDICAL, Germany); IW931AEU (Fisher&Paykel, New Zealand), IW-910 (Fisher&Paykel, Japan), Atom Infant Warmer V-3600 (ATOM MEDICAL, Japan).

Підтримка мікрокліматичних умов є однією з основних потреб, коли на лікуванні перебувають недоношені діти. Для цього й створювалася відкрита реанімаційна система для новонароджених. Реанімаційні системи - спеціальні столики, які оснащені джерелом променистого тепла. Разом з цим, при лікуванні дітей, які мають низьку масу тіла, необхідно подбати про те, щоб запобігти непомітним втратам води, які пов'язані з великим самовипаровуванням з поверхні тіла дитини. Для цього у відкритих реанімаційних системах тіло глибоко недоношених дітей накривають плівкою, виготовленої з пластику.

6) Одним типом матраців з підігрівом: Aquatherm (Ginevri S.R.L., Italy).

Варто зазначити, що крім обігріву недоношеного новонародженого, підтримки оптимальної температури тіла і, таким чином, попередження гіпотермії та її наслідків, використання матрацу для підігріву дозволяє: ефективно попередити трофічні порушення, допомогти зайняти немовляті зручну фізіологічну позу, полегшити для персоналу доступ до дитини при проведенні різних маніпуляцій. Таким чином, вищезазначені особливості апаратного забезпечення процесу виходжування, а саме: різноманітних апаратів, які потенційно можуть обумовлювати генерацію несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень, дозволяє вивчати апарати ШВЛ.

- Апарати ШВЛ.

Результати дослідження показали, що апарати ШВЛ генерували шум. При цьому, при роботі апарата AVEA було зареєстровано рівень шуму - 55 дБА, що вище норми на 30 дБА. При роботі Bear Cub 750 psv - 56 дБА, що вище норми на 31 дБА, SensorМedics 3100А - 62 дБА, що вище нормативів на 37 дБА, при роботі LEONI 2 було зареєстровано найбільш високі рівні шуму - 71 ДБА, що вище норми на 46 дБА. Крім цього, апарати ШВЛ генерували електричну та магнітну складову ЕМВ на частоті від 5 Гц до 2 кГц, а також від 2 кГц до 400 кГц. Зокрема, не було зареєстровано електричної складової ЕМВ на частоті від 5 Гц до 2 кГц при роботі апарата SensorМedics 3100А, найнижчі рівні електричної складової ЕМВ було зареєстровано при роботі LEONI 2 - 68 В/м, з перевищенням нормативів на 43 В/м, найвищі рівні було зареєстровано при роботі апапрата AVEA - 115 В/м, що вище 90 В/м. При роботі апарата Bear Cub ЕМВ становило 107 В/м та перевищувало норму на 82 В/м. На частоті від 2 кГц до 400 кГц при роботі апарата Bear Cub 750 psv ЕМВ було 2,73 В/м, що на 0,23 В/мперевищувало нормативи. При роботі апаратів AVEA та SensorМedics 3100А не було зареєстровано підвищених рівнів електричної складової ЕМВ на частотах від 2 кГц до 400 кГц. Не встановлено перевищення рівнів магнітної складової ЕМВ на частоті від 5 Гц до 2 кГц при роботі апаратів ШВЛ. На частоті від 2 кГц до 400 кГц магнітна складова ЕМВ при роботі апарату Bear Cub 750 psv становила 48 нТл, що вище норми на 23 нТл та SensorМedics 3100А - 54 нТЛ, з перевищенням нормативів на 29 нТл. Отже, при роботі всіх типів апаратів ШВЛ реєструвалися підвищені рівні несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень - шуму та ЕМВ.

Вищезазначені особливості апаратного забезпечення процесу виходжування, а саме: різноманітних апаратів, які потенційно можуть обумовлювати генерацію несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень, дозволяє нам вивчати аспіратори.

- Аспіратори.

Підвищені рівні шуму реєструвались при роботі всіх типів аспіраторів, рівень шуму - при роботі Medela Basic 30 - 53 дБА, що вище норми на 28 дБА, найвищий рівень - 65 дБА при роботі аспіратора ATMOS LC-16, що вище норми на 40 дБА. При цьому, підвищені рівні ЕМВ реєструвалися тільки при використанні одного типу аспіратора - FAZINNI F-30. Зокрема, при його роботі електрична складова ЕМВ на частоті від 5 Гц до 2 кГц становила 87 В/м, з перевищенням ГДР на 62 В/м. Електрична складова ЕМВ на частоті від 2 кГц до 400 кГц і магнітна складова ЕМВ були в межах норми при використанні всіх типів аспіраторів. Таким чином, при роботі всіх типів аспіраторів реєструвалися підвищені рівні шуму, при цьому підвищені рівні електричної складової ЕМВ реєструвалися при використанні тільки одного типу аспіратора (FAZINNI F-30), електрична складова ЕМВ на частоті від 2 кГц до 400 кГц і магнітна складова ЕМВ не перевищували нормативи при використанні всіх видів аспіраторів.

Вищевказані особливості апаратного забезпечення процесу виходжування, а саме: різноманітних апаратів, які потенційно можуть обумовлювати генерацію несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень, дозволяє нам вивчати інфузатори.

- Інфузатори.

Підвищені рівні шуму реєструвалися при роботі всіх видів інфузаторів і практично не відрізнялись за рівнями: ЮСП-100 - 61 дБА, що вище норми на 36 дБА, Ascor AP-22 - 62 дБА, що було вище санітарно-гігієнічних норм на 37 дБА. При цьому електрична складова ЕМВ перевищувала нормативні значення тільки при роботі ЮСП-100: на частоті від 5 Гц до 2 кГц - 82 В/м на 57 В/м, на частоті від 2 кГц до 400 кГц - 34 В/м на 31,5 В/м. Магнітна складова ЕМВ на частоті від 5 Гц до 2 кГц була в межах нормативних показників при використанні двох типів інфузаторів. Магнітна складова ЕМВ на частоті від 2 кГц до 400 кГц перевищувала вимоги при роботі інфузатора ЮСП-100 - 27 нТл, з перевищенням нормативів на 2 нТл. Отже, інфузатор ЮСП-100 генерував несприятливі чинники оточуючого середовища: шум та електричну складову ЕМВ. Інфузатор Ascor AP-22 генерував шум та не генерував ЕМВ. Магнітна складова не перевищувала нормативи на частоті від 5 Гц до 2 кГц під час роботи всіх видів інфузаторів.

Вивчені особливості апаратного забезпечення процесу виходжування, а саме: різноманітних апаратів, які потенційно можуть обумовлювати генерацію несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень, дозволяє нам вивчати інкубатори.

- Інкубатори.

Встановлено, що шум реєструвався при роботі всіх видів інкубаторів: Thermocare Vita генерував шум на рівні 59 дБА, що вище норми на 34 дБА, Isolette C 450 QT - 54 дБА, що вище норми на 29 дБА, Atom Infant Incubator 101 - 55 дБА, з перевищенням ГДР на 30 дБА, Atom Infant Incubator 102 - 34 дБА, з перевищенням ГДР на 9 дБА. Електрична складова ЕМВ на частоті від 5 Гц до 2 кГц становила при роботі інкубатора Thermocare Vita - 51 В/м, що вище норми на 26 В/м, Isolette C 450 QT - 362 В/м, з перевищенням санітарно-гігієнічних вимог на 337 В/м. Електрична складова ЕМВ на частоті від 2 кГц до 400 кГц при роботі інкубатора Thermocare Vita - 2,72 В/м, що перевищувало нормативні значення на 0,22 В/м, Isolette C 450 QT - 18 В/м, вище норми на 312 В/м. Магнітна складова не реєструвалася при роботі інкубаторів. Інкубатори Atom Infant Incubator 101 та Atom Infant Incubator 102 характеризувалися тим, що при їх роботі не реєструвалися рівні електричної та магнітної складової ЕМВ на частоті від 5 Гц до 2 кГц та від 2 кГц до 400 кГц. Таким чином, за гігієнічною оцінкою апаратного забезпечення процесу виходжування недоношених новонароджених у неонатальних відділеннях нами встановлено, що найкращим інкубатором з гігієнічної точки зору серед відомих на даний момент є Atom Infant Incubator 102. Варто зазначити, що Thermocare Vita - інкубатор з нашкірним контролем температури. Інкубатори Isolette C 450 QT, Atom Infant Incubator 101 та Atom Infant Incubator 102 - інкубатори зі зволоженням, тобто забезпечують підігрівання тіла дитини за допомогою випаровування.

Отже, вищезазначені особливості апаратного забезпечення процесу виходжування, а саме: різноманітних апаратів, які потенційно можуть обумовлювати генерацію несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень, дозволяє нам вивчати реанімаційні системи.

- Реанімаційні системи.

При роботі всіх типів реанімаційних систем реєструвалися підвищені рівні шуму. Реанімаційні системи IW931AEU та IW-910 генерували шум на рівні 73 дБА, що вище норми на 33 дБА, RESUSCITAIRE - 65 дБА, що вище норми на 25 дБА. Електрична складова ЕМВ на частоті від 5 Гц до 2 кГц при роботі RESUSCITAIRE становила 116 В/м, що вище санітарно-гігієнічних вимог на 91 В/м, IW-910 - 35 В/м, з перевищенням на 10 В/м. Електрична складова ЕМВ на частоті від 2 кГц до 400 кГц при функціонуванні RESUSCITAIRE була 33,9 В/м, з перевищенням нормативів на 31,4 В/м. Магнітна складова ЕМВ була в межах нормативних значень при роботі всіх типів реанімаційних систем. Реанімаційна система IW931AEU не генерувала підвищені рівні електричної та магнітної складової ЕМВ на частоті від 5 Гц до 2 кГц та від 2 кГц до 400 кГц. При цьому, реанімаційні системи забезпечують підігрів тіла дитини за допомогою джерел променистого тепла або екранування, тобто за допомогою такого способу виходжування як випромінювання [135]. Виявлені нами особливості апаратного забезпечення процесу виходжування, а саме: різноманітних апаратів, які потенційно можуть обумовлювати генерацію несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень, дозволяє вивчати матраци з підігрівом.

- Матраци з підігрівом.

Рівень електричної складової ЕМВ одного типу матраців з підігрівом Aquatherm становив від 16 до 63 В/м (5 - 2 кГц), що вище норми на 38 В/м та від 0,23 до 0,97 В/м (2 - 400 кГц), рівень магнітної складової - від 12 до 318 нТл (5 - 2 кГц), з перевищенням норми на 68 нТл та від 0 до 25 нТл (2 - 400 кГц), що на верхній межі норми. Відомо, що матраци з підігрівом забезпечують підігрів тіла недоношеної дитини за допомогою теплопровідності. Для порівняльної оцінки способів підігріву недоношених дітей, серед інкубаторів було обрано Atom Infant Incubator 102, як найкращий метод виходжування за такими гігієнічними характеристиками як шум та ЕМВ. Рівні загального освітлення можна було зменшувати при використанні подвійних стінок, покривал і регулювання рівнів. При використанні реанімаційних систем не можна було зменшувати рівні освітлення, оскільки вони були на рівні очей недоношених дітей та становили 600 Лк. Наявність несприятливих чинників у таблиці 5.1 відмічали позначкою «+», а їх відсутність «-».

Таблиця 5.1 Порівняльна гігієнічна оцінка способів підігріву недоношених дітей (n=162) в медичних закладах № 1 та № 2 за наявними несприятливими чинниками оточуючого середовища неонатальних відділень

Параметри	Тепло-провідність (Aquatherm)	Випаровування (Atom Infant Incubator 102)	Випромінювання (реанімаційні системи)	Конвекція (Thermo-care Vita)
Шум	-	+	+	+
ЕМВ, В/м, 5 Гц - 2 кГц	+	-	+	+
ЕМВ, В/м, 2 кГц - 400 кГц	-	-	+	+
ЕМВ, нТл, 5 Гц - 2 кГц	+	-	-	-
ЕМВ, нТл, 2 кГц - 400 кГц	+	-	-	-
Освітлення	+	-	+	-

Також ми вважали за доцільне привести відому на сьогоднішній день оцінку способів виходжування недоношених дітей в неонатальних відділеннях за М.П. Шабаловим (2004 р.) (табл. 5.2).

Таблиця 5.2 Оцінка способів виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях за М.П. Шабаловим (2004 р.)

Параметри	Переваги	Недоліки
Теплопровідність (Aquatherm)	Використовується при транспортуванні	Можливий опік
Випаровування (Atom Infant Incubator 102)	Зберігає сталість температури шкіри, вологості повітря	Температура повітря не регулюється в залежності від потреб дитини
Випромінювання (реанімаційні системи)	Можлива швидка зміна інтенсивності підігріву	Великі невідчутні втрати рідини
Інкубатор з нашкірним контролем температури повітря (Thermo-care Vita)	Зберігає сталість температури шкіри, вологості повітря	Зсув датчика може викликати коливання температури дитини

Таким чином, апаратне забезпечення, що використовується для виходжування недоношених дітей, генерує комплекс несприятливих чинників оточуючого середовища, що обумовлює необхідність встановлення закономірностей їх впливу на термін виписки передчасно народжених дітей з неонатальних відділень.

5.2 Вплив гігієнічних чинників оточуючого середовища на виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях

5.2.1 Значення апаратного забезпечення процесу виходжування

Гігієнічні особливості медичної апаратури для виходжування недоношених дітей впливали на термін виписки, при цьому вплив чинників та показників розвитку передчасно народжених дітей (середній бал фізіологічних рефлексів, середня важкість стану центральної нервової системи, середній бал вроджених вад розвитку та патологічних станів, середні значення зросту та маса тіла при народженні недоношених дітей, наявність матраца при виходжуванні, використання інкубатора, кількість апаратури на одну дитину, рівень шуму реанімаційного сигналу, рівень шуму інкубатора, рівень штучного освітлення, коефіцієнт природного освітлення, рівень електромагнітного випромінювання на частоті від 2 Гц до 2 кГц, В/м) був більш адитивним.

Нами отримано модель (R2 = 0,875), що представлено в формулі 5.1:

або

(5.1)

де D - термін виписки;

е - основа натурального логарифму;

R - середній бал фізіологічних рефлексів;

С - середня важкість стану центральної нервової системи;

P - середній бал вроджених вад розвитку та патологічних станів;

H - зріст при народженні, см;

M - маса тіла при народженні, г;

Matr - наявність матраца при виходжуванні;

Ink - використання інкубатора;

N - кількість медичної апаратури на дитину;

Sc - рівень шуму реанімаційного сигналу, дБА;

Sі - рівень шуму інкубатора, дБА;

L - рівень штучного освітлення, Лк;

КПО - коефіцієнт природного освітлення,%;

In - рівень електромагнітного випромінювання на частоті від 2 Гц до 2 кГц, В/м;

Iv - рівень електромагнітного випромінювання на частоті від 2 кГц до 400 кГц, В/м;

D0 - середньостатистичний термін виписки;

FR - фактор впливу стану рефлекторної діяльності дитини;

FP - фактор впливу вроджених вад розвитку та патологічних станів немовля;

FА - фактор впливу антропометричних параметрів дитини;

FЕ - фактор впливу електричної складової електромагнітних випромінювань;

Fs - фактор впливу шумового навантаження;

FL - фактор впливу освітлення;

FI - фактор впливу напруженості електромагнітного поля;

Встановлено, що використання матраца збільшувало термін виписки майже в 3 рази, використання інкубатора, навпаки, скорочувало його майже в 2 рази (рис. 5.1). Інкубатор - параметр, що залежить від вихідного стану дитини, статистично значуще зменшував термін виписки на 7 днів для дітей з терміном виписки менше ніж 30 днів і не впливав при більших термінах (t = 6,23, р?0,05). Ця залежність виражається формулою 5.1:

, (5.1)

де FE - фактор впливу електричної складової електромагнітних випромінювань;

е - основа натурального логарифму;

Matr - використання матраца;

Ink - використання інкубатора.

Рис. 5.1. Залежність терміну виписки від наявності матраца з підігрівом та інкубатора

Встановлені нами результати дослідження достатньо ґрунтовно пояснюються даними літератури. Так, відомо, що матраци, які використовуються для виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях, генерують ЕМВ. Встановлено несприятливий вплив ЕМВ на стан здоров'я недоношених новонароджених. Через менші розміри та об'єм голови в цих дітей більша інтенсивність поглинання, тому випромінювання проникають у відділи мозку, які в дорослих людей, як правило, не опромінюються, через більшу кількість води в організмі недоношених немовлят збільшується провідність у тканинах [49, 119, 204]. На відміну від доношеного новонародженого, передчасно народжена дитина ще не має адекватних фізіологічних механізмів, що дозволяють їй адаптуватися до умов оточуючого середовища. Відразу після народження умови життя дитини радикально змінюються, немовля відчуває «екологічний - психофізіологічний стрес» (згідно з Н.П. Шабаловим). У новому оточуючому середовищі значно знижена температура в порівнянні з внутрішньоматковою («температурний стрес»), з'являється гравітація («гравітаційний стрес»), інший тип дихання («оксидантний стрес») і спосіб отримання поживних речовин («харчовий стрес»), виникає значна кількість зорових, тактильних, звукових та інших подразників («сенсорний стрес») [86]. При виходжуванні недоношених дітей лікарі намагаються мінімізувати дію чинників перинатального стресу. Саме цьому, недоношених дітей кладуть в інкубатори [22 - 25].

5.2.2 Вплив шумового навантаження

Нами встановлено, що максимальний рівень шуму збільшував термін виписки з коефіцієнтом 0,34 дня/дБА. Максимальний рівень шуму в неонатальних відділеннях було зареєстровано при ввімкненні реанімаційних систем.

Аналіз впливу шуму на термін виписки дозволив встановити, що найбільш статистично значущими були рівні шуму в інкубаторі й сигналу реанімаційної апаратури, що наведено в формулі 5.2:

, (5.2)

де Fs - фактор впливу шумового навантаження;

е - основа натурального логарифму;

N - кількість медичної апаратури на одну дитину;

Sc - рівень шуму сигналу реанімаційної апаратури;

Si - рівень шуму в інкубаторі.

Доведено, що рівень шуму пов'язаний з кількістю обладнання на одну дитину. Чим вищий рівень шуму сигналу реанімаційної системи, та, чим більша кількість медичної апаратури на одну дитину, тим більший термін виписки. Для 6 апаратів і рівня сигналу близько 60 дБА - термін виписки продовжувався в 4 - 5 разів. Проаналізувавши залежність, можна відмітити, що важливий не стільки рівень шуму, скільки його перевищення над «звичним» для дитини рівнем (рівень шуму в інкубаторі) (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Залежність терміну виписки від рівня шуму при роботі апаратів ШВЛ

Виявлені закономірності можна пояснити тим, що при роботі різної медичної апаратури шум мав широкосмуговий характер (апарати ШВЛ, аспіратори, інфузатори, інкубатори, компресори), при ввімкненні реанімаційних сигналів - уривчастий імпульсний. Згідно з даними літератури, тональний шум дослідники вважають більш несприятливим, ніж широкосмуговий. Несприятливий вплив шуму тим сильніше, чим більше його рівні відрізняються від звичайного середнього рівня шуму оточуючого середовища. Особливо небезпечно діють різкі шуми, їх перепади, нестабільні та несподівані, які неритмічно повторюються [59, 127].

Наявні дані літератури, як відзначалося раніше, свідчать про існування взаємозв'язку між впливом несприятливих чинників оточуючого середовища в неонатальних відділеннях та якістю виходжування недоношених дітей [1, 12].

5.2.3 Вплив природного та штучного освітлення

Серед усіх розглянутих параметрів найбільш значущими виявилися рівні коефіцієнта природного освітлення (КПО) та штучного освітлення, що представлено в формулі 5.3:

, (5.3)

де FL - фактор впливу освітлення;

L - рівні штучного освітлення;

КПО - рівні коефіцієнта природного освітлення.

При цьому КПО мав найбільш значущий вплив (з коефіцієнтом впливу 24,1), і позитивно впливав на процес одужання - зі збільшенням КПО - термін виписки статистично значуще зменшувався.

Отримані дані можна пояснити тим, що сонячне світло має величезне біологічне й гігієнічне значення, а також бактерицидні й оздоровчі властивості [53, 64, 133]. Найбільше біологічно активна - ультрафіолетова частина сонячного спектра. Під впливом ультрафіолетових променів в організмі утворюються біологічно активні речовини, що стимулюють багато фізіологічних систем організму. Будучи неспецифічним стимулятором фізіологічних функцій, ультрафіолетові промені сприятливо впливають на білковий, жировий, мінеральний обмін, імунну систему, діючи як загальнооздоровчий та тонізуючий чинник [53, 64, 133].

5.2.4 Вплив електромагнітних випромінювань

Виявлені нами дані щодо електромагнітного випромінювання дозволили визначити два найбільш важливі параметри - напруженість електричної складової для частот від 5 Гц до 2 кГц та напруженість електричної складової від 2 кГц до 400 кГц, що виражено формулою 5.4:

, (5.4)

де FI - фактор впливу напруженості електромагнітного випромінювання, В/м;

In - рівень електромагнітного випромінювання на частоті від 2 Гц до 2 кГц, В/м;

Iv - рівень електромагнітного випромінювання на частоті від 2 кГц до 400 кГц, В/м;

Обидва параметри несприятливо впливали на процес одужання дітей, продовжуючи термін виписки. Напруженість поля для частот від 2 кГц до 400 кГц мала велику надійність і більш сильно впливала на термін виписки. Характер впливу мав вигляд кривої насичення, вплив для частот від 2 Гц до 2 кГц, характеризувався збільшенням терміну виписки на 5 - 15 %.

Встановлені нами результати досліджень можна обґрунтувати тим, що ЕМВ мають складну структуру, яку можна описати двома векторами - напруженістю (Е) та індукцією магнітного поля (В). Однак, потрібно мати на увазі, що ці характеристики поля не є незалежними, їх завжди необхідно розглядати в сукупності, як одне електромагнітне поле. На даний час вченими зібрано великий обсяг вірогідно обґрунтованих фактів і результатів наукових досліджень, що підтверджують вплив на організм людини підвищених рівнів ЕМВ. Деякі дослідники повідомляють про те, що опромінення низькочастотною складовою ЕМВ може порушити продукцію мелатоніну - гормону, пов'язаного з добовими ритмами [103, 116].

Отже, нами встановлено вплив на термін виписки матрацу для підігріву, інкубатора, певної кількості медичної апаратури на одну недоношену дитину, рівнів шуму при ввімкненні сигналу реанімаційної системи, освітлення, електромагнітних випромінювань у діапазонах частот від 2 Гц до 2 кГц та від 2 кГц до 400 кГц, В/м.

5.3 Критеріально значущі показники розвитку недоношених дітей

5.3.1 Антропометричні показники

За встановленими даними було визначено критеріально значущі показники розвитку недоношених новонароджених, що включали антропометричні дані.

З усіх вказаних антропометричних показників найбільш значущими були зріст і маса тіла, вплив яких найкраще описує формула 5.5:

, (5.5)

де FА - фактор впливу антропометричних даних дитини;

Н - зріст тіла (см);

М - маса тіла (г).

Виявлена закономірність узгоджується з даними літератури, які відзначають зріст як найбільш сумарний і стабільний показник з усіх параметрів фізичного розвитку дитини, що найкраще характеризує стан пластичних процесів в організмі [65, 202].

5.3.2 Вади розвитку та патологічні стани

При вивченні вихідного стану здоров'я недоношених новонароджених було проаналізовано критеріально значущі показники їх процесу виходжування, а саме: наявність у них вроджених вад розвитку та патологічних станів.

Збільшення частки вроджених вад розвитку та патологічних станів продовжувало термін виписки (у середньому один патологічний стан дитини збільшував термін виписки на 0,7 дня), що виражається формулами 5.6 та 5.7:

, (5.6)

де P - середній бал вроджених вад розвитку та патологічних станів;

wi - коефіцієнт впливу вроджених вад розвитку та патологічних станів;

Pi - наявність вроджених вад серця.

Величину FР розраховували за наступною формулою:

, (5.7)

де FP - фактор впливу вроджених вад розвитку та патологічних станів дитини;

е - основа натурального логарифму;

P - середній бал вроджених вад розвитку та патологічних станів;

С - середня важкість стану центральної нервової системи.

Виявлені нами дані узгоджуються з науковою літературою [9, 10, 12, 16, 27, 28, 31, 36, 75, 90, 98, 126, 134, 179 - 190], так як в умовах недоношеності чинники оточуючого середовища та медична апаратура справляють на незрілі структури немовлят більш несприятливий вплив, ніж на доношених дітей (у недоношених дітей після народження відкритими залишається овальне вікно та боталлова протока, внаслідок цього в реанімаційних відділеннях використовують інтенсивні методи лікування, що допомагають врятувати життя недоношених дітей, але підсилюють навантаження на органи та системи дитячого організму).

5.3.3 Стан ЦНС, рефлекторної діяльності та інші критеріально значущі показники розвитку недоношених дітей

Нами встановлено, що підвищений м'язовий тонус збільшував термін виписки на чотири дні, наявність фізіологічних рефлексів зменшувала термін виписки на 15 днів, наявність кожного із суми безумовних рефлексів скорочувала термін виписки приблизно на 1,3 дня.

Залежність впливу рефлекторної діяльності на термін виписки наведено в формулі 5.8:

, (5.8)

де R - середня частка відсутніх рефлексів;

Ri - відсутність певного рефлексу на момент народження;

n - загальна кількість рефлексів.

Величину F розраховували за наступною формулою 5.9:

, (5.9)

де FR - фактор впливу стану рефлекторної діяльності дитини;

е - основа натурального логарифму;

R - середня частка фізіологічних рефлексів;

С - стан ЦНС.

Виявлені нами дані узгоджуються з даними літератури [43], оскільки автори вказують, що м'язовий тонус та рефлекси є важливими показниками стану новонароджених дітей. У більшості здорових новонароджених при виходжуванні відзначається м'язова гіпотонія. Гіпертонус у новонароджених немовлят зустрічається рідко й свідчить про важке пошкодження ЦНС і виражений дисбаланс між тонусом згиначів та розгиначів [43]. Серед інших симптомів, що свідчать про незрілість ЦНС у недоношених дітей, виділено гіпорефлексію [28, 123].

Додатково при вивченні стану недоношених дітей було проаналізовано стан серцево-судинної та дихальної систем (ЧСС, ЧД, АТ). Ці показники мали найменший вплив на термін виписки. Найбільш впливовим був діастолічний артеріальний тиск недоношених дітей в межах нормальних величин (50 - 55), що зменшував середній термін виписки на 1,8 дня.

Дослідження останніх років свідчать про наявність незрілості механізмів регуляції артеріального тиску в новонароджених з низькою масою тіла [66].

Доведено, що збільшення рівня гемоглобіну на одиницю зменшувало термін виписки на 0,13 дня. Щодо інших показників крові, то збільшення рівнів еритроцитів на одиницю збільшувало термін виписки на 1,5 дня.

Встановлені закономірності можна пояснити тим, що недоношені діти стикаються з великою кількістю проблем, пов'язаних саме з анеміями, механізм появи яких пов'язаний зі швидким збільшенням об'єму крові, що циркулює на фоні великої швидкості приросту маси тіла, коротким терміном життя еритроцитів, уповільненим переходом синтезу фетального гемоглобіну на гемоглобін А, перинатальними крововтратами [2, 61, 78].

5.3.4 Показники антенатального періоду розвитку

Нами було виділено групу даних щодо стану матерів недоношених дітей, сумарний вплив якої на розвиток передчасно народжених дітей становив не більше ніж 4 % регресії.

Відповідно до представленої вище математичної моделі, термін виписки недоношених дітей з медичного закладу залежить від їх стану на момент народження та умов виходжування.

При цьому цілком очевидною є гіпотеза про можливий взаємозв'язок між умовами протікання вагітності та станом здоров'я матері, що в свою чергу дає можливість прогнозувати стан пологів і термін виписки недоношених новонароджених до початку пологової діяльності.

Варто зазначити, що здоров'я матері є важливим соціально-біологічним чинником, під дією якого формується здоров'я плода. Зокрема, при ускладненій вагітності, у першу чергу, порушуються умови харчування й газообміну плода, що можуть стати причиною розвитку різного роду патологічних станів у плода [80, 236].

Виявлені нами дані мають досить високий коефіцієнт детермінації (R2 = 49,3 %), що дозволяє вже на етапі вагітності виявити дітей з високим ризиком виникнення недоношеності (рис. 5.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5.3. Залежність спостережуваних і розрахованих за моделлю значень

Проведений аналіз дозволив встановити, що всі показники цієї групи можуть бути розділені на наступні підгрупи: медико-демографічні, наявні хронічні, важкі й окремі захворювання вагітних, соціально-психологічні показники, лабораторні аналізи й медичні обстеження вагітних, дані щодо внутрішньоутробного розвитку плода в процесі вагітності, попередні вагітності й пологи, дані перебігу поточної вагітності. Вплив показників антенатального періоду розвитку може бути виражений формулою 5.10:

, (5.10)

де D - середньостатистичний термін виписки;

е - основа натурального логарифму;

Fваг - фактор впливу попередніх вагітностей;

Fзахв - фактор впливу захворювань матері;

Fшзв - фактор впливу шкідливих звичок;

Fсд - фактор впливу соціального добробуту сім'ї;

Fсп - фактор впливу стану плода;

Fобст - фактор впливу медичного обстеження вагітних.

Доведено, що до ускладнення стану недоношених новонароджених призводили невдалі попередні вагітності й наявні викидні до 16 тижнів гестації, у той же час такі чинники, як кількість вагітностей і пологів мали менший вплив (значення коефіцієнтів в 3 - 4 рази були меншими), що наведено в формулі 5.10:

, (5.10)

де Fваг - фактор впливу попередніх вагітностей;

Nваг - кількість вагітностей;

Nпол - кількість пологів;

Викдо16 - наявність викиднів до 16 тижнів.

Виявлені дані можна пояснити тим, що наявність невдалих попередніх вагітностей і викиднів до 16 тижнів гестації в анамнезі матерів недоношених дітей, свідчить про ускладнений акушерський анамнез, та може бути пов'язана з наявністю окремих важких станів матерів передчасно народжених дітей, що несумісні з виношуванням плода. Жінки з ускладненим акушерським анамнезом є групою ризику щодо народження недоношених дітей.

Визначено, що наявність терапії безпліддя призводила до зменшення терміну виписки, можливо внаслідок більш ретельного спостереження за вагітними.

Однак наявність хронічних захворювань нирок, інфекційних та запальних захворювань сечостатевої системи матерів недоношених дітей призводила до збільшення терміну виписки. Виявлена закономірність зображена у вигляді формули 5.11:

, (5.11)

де Fх - фактор впливу захворювань;

ХЗ - наявність хронічних захворювань;

ВЗ - наявність важких захворювань;

ТБ - наявність терапії безпліддя; Кп - наявність кольпіту;

Нк - наявність хронічних захворювань нирок;

П - наявність протеїнурії;

ІСВС - наявність інфекції сечовидільної системи;

Гі - наявність генітальної інфекції.

Встановлену закономірність можна обґрунтувати тим, що захворювання сечостатевої системи матерів передчасно народжених дітей відносять до материнських чинників ризику народження недоношених дітей.

Дуже цікавим був вплив шкідливих звичок батьків недоношених дітей. Зловживання алкоголем було несприятливим чинником, що проявлялося в першу чергу на рефлекторній діяльності недоношених немовлят. Залежності для показників, що характеризували стан ЦНС, рефлекторної діяльності, наявності вроджених вад розвитку й патологічних станів, а також наявності шкідливих звичок дозволили встановити, що зловживання алкоголем найбільш значуще впливало на рефлекторну діяльність (дуже сильно пригнічувало її). Паління матері несприятливо позначалось на важкості стану ЦНС недоношеної дитини. Також необхідно зазначити, що підвищена маса тіла матері позитивно позначалась на стані ЦНС, рефлекторній активності передчасно народжених дітей та знижувала кількість вад розвитку, однак призводила до народження дітей з меншою масою тіла, що подано в формулі 5.12:

,(5.12)

де Fш - фактор впливу шкідливих звичок;

Нарк - вживання наркотиків;

Алк - вживання алкоголю;

ПалВаг - паління під час вагітності;

ПалМат - паління матір'ю;

ПалБ - паління батьком;

ПідвМ - підвищена маса тіла матері;

ПМ - надбавка маси тіла під час вагітності на 8 - 15 кг.

Виявлені нами дані можна пояснити тим, що вживання алкоголю належить до материнських чинників ризику народження недоношених дітей. При цьому, підвищена маса тіла матері могла бути пов'язана з кращим харчуванням жінки, а тому й більш кращим станом здоров'я новонароджених дітей.

Наявність соціального добробуту та шлюбу зменшували термін виписки, що виражено формулою 5.13:

, (5.13)

де Fсд - фактор впливу соціального добробуту;

Сд - наявність соціальний добробут;

Шл - наявність шлюбу.

Встановлені дані щодо впливу соціального добробуту та шлюбу на термін виписки недоношених дітей з неонатальних відділень можна обґрунтувати тим, що жінки, які мали кращий соціальний добробут та перебували у шлюбі, мали кращий медичний нагляд.

Проведений аналіз даних дозволив стверджувати, що одноплідна вагітність та наявність аналізу крові плода (може бути пояснено більш серйозним наглядом за вагітною, тобто непрямим впливом) призводили до зменшення терміну виписки., що виражено формулою 5.14:

, (5.14)

де Fсп - фактор впливу стану плода;

ОВ - одноплідна вагітність;

НШМ - недорозвинена шийка матки до 36 тижнів;

АКП - аналіз крові плода.

Виявлені нами дані можна пояснити тим, що одноплідна вагітність є більш природною. Багатоплідні вагітності часто є результатом екстракорпорального запліднення. Відомо, що екстракорпоральне запліднення є плодо-материнським чинником ризику народження недоношених дітей.

Знижений тиск досить сильно (у порівнянні з іншими показниками) погіршував стан дитини на момент народження, підвищений тиск - навпаки, але майже в 5 разів з меншим значенням. Призначення ліків підвищувало термін виписки (може бути наслідком несприятливого впливу ліків), а наявність кардіотокографії призводила до зменшення терміну виписки (швидше за все через більш ранню діагностику порушень стану плода), що виражено формулою 5.15:

, (5.15)

де Fдосл - фактор впливу обстежень під час вагітності;

НТ - артеріальний тиск нижче ніж 105/70;

ВТ - артеріальний тиск вище ніж 135/80;

ВГ - вміст гемоглобіну більше ніж 110;

НГ - рівень глюкози в межах норми (2,7 - 4.4);

АТ - антитіла до групових і факторних антигенів;

ПЛ - призначення ліків;

КТГ - проведення кардіотокографії.

Встановлені нами дані, збігаються з даними літератури. Значущими чинниками, що впливають на рівень фізичного розвитку недоношених дітей при народженні, автори вважають захворювання, що передаються статевим шляхом батьків недоношених дітей [41, 105]. Інші дослідники виділяють аборти, викидні, а також багатоплідні вагітності як показники, що обумовлюють важкість загального стану глибоко недоношених дітей [105]. Автори також виділяють такі чинники як наявність серед населення репродуктивного віку шкідливих звичок (вживання алкоголю), спадкову схильність до хвороб [29, 105]. Низький соціальний статус батьків збільшує ризик захворюваності дітей першого року життя. Несприятливий внутрішньоутробний вплив на плід може чинити серцево-судинна патологія матері (знижений або підвищений артеріальний тиск), які можуть супроводжуватися погіршенням кровопостачання плода й спричиняти важку гіпоксію [87].

Таким чином, отримана модель дає нові дані, які можна використовувати для прогнозування терміну виписки недоношених дітей до моменту народження.

Нами визначено провідні критерії розвитку, групи чинників впливу на термін виписки недоношених дітей та їх взаємозв'язок, а саме: середній бал фізіологічних рефлексів, середня важкість стану центральної нервової системи, середній бал вроджених вад розвитку та патологічних станів, середні значення зросту та маси тіла при народженні недоношених дітей, наявність матраца при виходжуванні, використання інкубатора, кількість апаратури на одну дитину, рівень шуму реанімаційного сигналу, рівень шуму інкубатора, рівень штучного освітлення, коефіцієнт природного освітлення, рівень електромагнітного випромінювання на частоті від 2 Гц до 2 кГц, В/м. Встановлено, що вплив на термін виписки різних параметрів був більш адитивним. При цьому основним параметром, що вірогідно характеризує процес виходжування в неонатальних відділеннях медичних закладів, є термін виписки.

Дані про попередні вагітності та пологи дозволили отримати інформацію щодо впливу оточення недоношеної дитини ще на етапі її виношування.

Результати дослідження, які представлено в розділі 5, відображено в наступних друкованих працях, рекомендованих МОН України:

1.Семенова Н.В. Динаміка неврологічного розвитку недоношених дітей під впливом чинників навколишнього середовища / Н.В. Семенова // Експериментальна і клінічна медицина. - Х., 2015. - № 4 (69). - С. 136 - 139.

РОЗДІЛ 6. НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ З ОПТИМІЗАЦІЇ УМОВ ВИХОДЖУВАННЯ НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ

6.1 Обґрунтування підходів до оптимізації умов виходжування недоношених дітей та використання медичної апаратури в неонатальних відділеннях

Недоношені діти - особливі діти, які потребують спеціального виходжування у ВІТН, що може тривати від кількох годин до кількох місяців, тому оптимізація оточуючого середовища для них є надзвичайно важливою.

На підставі комплексної гігієнічної оцінки умов перебування недоношених новонароджених за критеріями рівнів шуму, освітлення, електричної та магнітної складових електромагнітних випромінювань, параметрів мікроклімату (відносної вологості, температури та швидкості руху повітря) встановлено вплив несприятливих рівнів фізичних чинників оточуючого середовища на термін виходжування недоношених малюків та розроблено комплекс профілактичних заходів щодо їх впливу на стан здоров'я недоношених немовлят у неонатальних відділеннях.

...

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених" скачать

Подобные документы

Неонатологія, як наука. Недоношена дитина. Виходжування недоношених немовлят
Поняття та зміст неонатології як науки про виходжування новонароджених, вишукування оптимальних методів діагностики та лікування хвороб у дітей перших чотирьох тижнів життя, реабілітації хворих новонароджених. Гестаційний вік та його можливі патології.

презентация [1,5 M], добавлен 29.01.2014
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Набуті вади серця у дітей. Неревматичні кардити в дітей
Причини та фактори впливу на розвиток набутих вад серця в новонароджених дітей. Діагностичні критерії аортального стенозу та аортальної недостатності. Характеристика та клінічні ознаки неревматичних кардитів у дітей, складання схеми їх лікування.

реферат [490,7 K], добавлен 12.07.2010
Методи діагностики ушкоджень нервової системи у дітей і обстеження неврологічного статусу у новонароджених
Обстеження нервової системи у новонароджених. Неврологічний огляд: оцінка комунікабельності та поведінкового стану немовляти. Глибокий соп, поверхневий сон, дрімотний стан, спокійне або активне неспання, крик з заплющеними або розплющеними очима.

реферат [19,3 K], добавлен 29.10.2009
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини
Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.

реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010
Оптимізація лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже малою масою тіла
Підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже та надзвичайно малою масою тіла на підставі вивчення особливостей патогенетичних механізмів формування патології та розробки і впровадження нових технологій виходжування.

автореферат [47,1 K], добавлен 04.04.2009
Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
Мета проведення медичних оглядів дітей віком до 3 років. Оцінка стану здоров’я дитини, її фізичного та психомоторного розвитку. Виявлення захворювань та патологічних станів, проведення вакцинації. Облаштування кабінету, де проводиться огляд дітей.

презентация [19,8 K], добавлен 08.02.2011
Дослідження динаміки вроджених вад у новонароджених за даними Івано-Франківського обласного перинатального центру
Народжуваність як основний показник демографічної ситуації. Вроджені патології у немовлят: причини виникнення, симптоми, діагностика. Екологічно-санітарний стан як фактор впливу на внутрішньоутробний розвиток плоду. Лікування ВВР у новонароджених дітей.

дипломная работа [2,7 M], добавлен 30.09.2014
Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей
Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.

автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009
Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, що проживають на територіях, забруднених нітратами (експериментально-клінічне дослідження)
Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.

автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Підбір допоміжних речовин при виготовленні ліків для дітей. Особливості технології, контролю та зберігання ліків для новонароджених та дітей до року
Ставлення до ролі допоміжних речовин у складі фармацевтичних препаратів. Класифікація допоміжних речовин. Особливості прописування лікарських форм для дітей, їх фармакодинаміка та фармакокінетика. Вибір шляху введення, виду та дозування лікарської форми.

курсовая работа [159,4 K], добавлен 07.11.2015
Особливості нейровегетативних розладів у дітей, хворих на енурез
Комплексне дослідження гомеостазу у дітей, хворих на енурез, виявлення його відмінності порівняно з різними формами вегетативних дисфункцій. Діагностичні можливості методів досліджень. Вплив соціально несприятливого середовища на перебіг енурезу.

автореферат [38,1 K], добавлен 06.04.2009
Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії
Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Лікарські форми для новонароджених та дітей до 1 року
Особливості дитячого організму в педіатричній практиці, принципи підбору доз лікарських речовин та вимоги до них. Приклад приготування очних крапель для новонароджених, розчинів для внутрішнього та зовнішнього застосування, мазі. Контроль якості.

презентация [736,2 K], добавлен 24.03.2017
Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010
Види та причини порушень розвитку дітей
Психомоторний розвиток як діалектичний процес, його сутність, характеристика. Роль діагностики, медичної і психолого-педагогічної корекції у формуванні особи дітей з відхиленнями в розвитку. Виникнення аномалій розвитку, їх генні особливості та причини.

реферат [22,9 K], добавлен 15.09.2009
Розвиток рухів у дітей. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
Розвиток опороно-рухового апарату у дітей: період новонародженості і грудного віку, переддошкільний та дошкільний період. Рахіт та його профілактика. Плоскостопість, порушення постави, сколіоз. Дитячий травматизм та головні особливості його профілактики.

презентация [548,3 K], добавлен 23.10.2014
Вплив патології зору на розвиток рухових якостей дітей з патологією зору віком 7-10 років
Визначення взаємозв’язку фізичного розвитку з системою основних рухових здібностей людини. Оцінка рівня відставання параметрів рухової підготовленості у дітей 7-10 років з патологією зору в порівнянні з практично здоровими однолітками з нормальним зором.

статья [27,4 K], добавлен 07.02.2018

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.