Главная Коллекция "Revolution" Медицина Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених

Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених

Оцінка технологій виходжування недоношених дітей. Огляд несприятливих чинників оточуючого середовища неонатальних відділень. Технологічна характеристика реанімаційного обладнання. Особливості апаратного забезпечення процесу виходжування недоношених дітей.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	25.06.2018
Размер файла	778,5 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Підсумовуючи вищевказане, можна зробити висновок, що питання впливу несприятливих рівнів шуму, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань, освітлення, параметрів мікроклімату середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених дітей залишається однією з найбільш актуальних у науці, а ряд питань залишається відкритим та потребує вивчення. Досі не надано гігієнічну оцінку медичній апаратурі (інкубатори, апарати штучної вентиляції легень, реанімаційні системи, аспіратори, шприцеві дозатори, матраци для підігріву недоношених дітей, монітори, що використовуються для контролю стану систем та органів передчасно народжених дітей), що використовується та може генерувати несприятливі чинники оточуючого середовища в неонатальних відділеннях. Відкритим залишається й питання вивчення впливу комплексу цих чинників на термін виписки передчасно народжених дітей.

Таким чином, для вирішення актуальних питань даного дисертаційного дослідження є необхідним провести гігієнічну оцінку сучасних технологій виходжування та визначити потенційно несприятливі чинники оточуючого середовища на стан здоров'я недоношених новонароджених. Слідом за вченими, що працюють у цій галузі (К. Бельїні, Е. Браун, Д. Фелпс) [145 - 148, 152, 210], ми вважаємо, що при виконанні даної дисертаційної роботи буде доцільно надати гігієнічну оцінку умовам перебування передчасно народжених дітей за критеріями рівнів шуму, штучного та природного освітлення, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань, параметрів мікроклімату (температури, відносної вологості та швидкості руху повітря). Важливим завданням роботи є визначення критеріїв розвитку недоношених дітей, які є провідними при вивченні впливу чинників оточуючого середовища. Результати аналізу літературних джерел дозволили підтвердити, що важливим завданням цієї роботи є вивчення закономірностей формування впливу комплексу чинників оточуючого середовища та долі внеску кожного чинника на термін виписки недоношених новонароджених.

1.2 Заходи профілактики несприятливого впливу чинників оточуючого середовища

Шум є загальнобіологічним чинником, що спричиняє пошкодження багатьох органів і систем. Звукові коливання людина сприймає не лише органом слуху, а й через кістки черепа (кісткова провідність) [9, 115, 184, 188, 189, 225, 230, 233]. При дії невисоких рівнів шуму кісткова провідність невелика, а при високих вона зростає й посилює вплив на організм, що дуже важливо враховувати при виходжуванні недоношених новонароджених, які потребують догляду в інкубаторах. Використання кисневих масок і введення стисненого газу, як при застосуванні кисневої терапії, створюють також значний шум. Шуми, що виникають унаслідок зносу двигунів інкубаторів, також є дискомфортними, тому слід дотримуватись термінів технічного обслуговування. У літературі наведено дані про необхідність зниження рівнів шуму шляхом покривання інкубаторів ковдрами, використання звукопоглинальних матеріалів у ВІТН, контролювання рівнів шуму інкубаторів, введення спостереження за реакцією дитини на шумові подразники та реалізації «тихих годин», коли зменшуються шумогенеруючі процедури [225].

Найефективнішими є заходи, що знижують шум в джерелі його виникнення шляхом поліпшення конструкцій реанімаційної апаратури, застосування матеріалів, що не викликають сильних звуків. Комплексом будівельно-акустичних заходів, що складаються з акустичних та архітектурно-планувальних, досягається зниження шуму на шляху його розповсюдження. Залежно від принципу дії серед акустичних засобів захисту розрізняють засоби звукоізоляції та засоби звукопоглинання (звукопоглинальні облицювання, об'ємні поглиначі звуку, глушники шуму) [217].

Заздалегідь або максимально швидко вимикати сигнали медичного обладнання [225]. Розглядається можливість вести спостереження за реакціями дитини на звукові подразники. Новонароджена дитина має більше спілкуватися з батьками та чути їхній голос.

Американська академія педіатрії, Комітет з гігієни навколишнього середовища, а також Американський коледж акушерів і гінекологів розробили рекомендовані стандарти для відділень інтенсивної терапії новонароджених щодо рівнів шуму, освітлення, температури та відносної вологості повітря, що стало важливим етапом розвитку неонатальної та перинатальної допомоги у світі [101, 102].

Зокрема, під час аналізу вищевказаних стандартів щодо рівнів шуму було встановлено: середній рівень протягом певного періоду часу або еквівалентний рівень звуку (Leq - level equivalent) при сумації безперервного звукового фону і звуку при роботі не повинен перевищувати 45 дБА, при цьому L10 має становити не вище 50 дБА, а L max не повинен перевищувати 65 дБА. L10 - це рівень звуку в дБА з перевищенням на 10 % від початку моніторингу. L max (level maximum) - це максимальний рівень звуку в дБА протягом години [20]. Для захисту здоров'я населення Комітет з охорони навколишнього середовища США разом з Американською академією педіатрів запропонували не перевищувати рівень звуку 45 дБА у денний період доби і 35 дБА уночі. Багато досліджень свідчать про втрату слуху в дітей при виходжуванні в неонатальних відділеннях [20, 23, 24, 89, 98].

Для оптимізації акустичних характеристик у ВІТН закордонні автори пропонують мінімізувати фонові шуми. Зокрема, фоновий шум належить до безперервного оточуючого звуку в просторі, що утворюється внаслідок роботи механічних та електричних систем будівлі, обладнання. Установлено, що допустимі критерії рівнів фонового шуму мають бути найменшими, щоб захистити слуховий аналізатор недоношених дітей, що продовжує розвиватися. У будь-якому замкненому просторі, рівні звуку залежать від віддзеркалення звукових хвиль від поверхні. Якщо поверхні переважно жорсткі, звуковий тиск накопичується у просторі, а вихідний рівень підвищується з реверберацією. Акустично абсорбційна поверхня зменшує реверберацію та рівні звуку на відстані від джерела шуму. Тому стіни варто покривати звукопоглинальними матеріалами, що абсорбують не менше ніж 65 % звукової енергії та близько 35 % відбивають назад у приміщення. Акустичне середовище забезпечують при використанні шумопоглинаючих пристроїв у контурі опалення, вентиляції, кондиціонування повітря повітропроводів та акустичних поверхонь на стінах і стелях. Проходи для трубопроводів, труб та інших елементів рекомендують герметично закривати для запобігання витоків шуму. Тип водопостачання та водопровідні крани обирати таким чином, щоб мінімізувати рівні шуму. При цьому пожежну сигналізацію обмежують мигалками без звукового сигналу. Звукові рівні сигналів медичного обладнання пропонують регулювати. Шум, що виникає при роботі немедичного обладнання та оргтехніки, радять акустично ізольовувати від місця перебування недоношених малюків. Учені говорять про необхідність вимірювання рівнів шуму після введення механічних систем і обладнання в експлуатацію. При цьому вимірювання рівнів шуму потрібно проводити на місці кожного ліжка дитини у всіх спектрах звукових частот. Спектр частот часто поділяють на октавні смуги із наступним порівнянням із нормативними, що дає можливість відрізнити чистий тон, збалансованість спектру або домінування звуку на низьких або більш високих частотах. Оточуюче середовище біля ліжок має відповідати вказаному стандарту.

Крім цього, потрібно зробити акцент на ранній профілактиці порушень здоров'я, що потенційно небезпечні через розвиток порушень нейросенсорних і когнітивних функцій. Виконання цього завдання передбачає організацію охоронного режиму у відділенні реанімації та інтенсивної терапії новонароджених дітей, враховуючи виключення чинників, що порушують нормальний розвиток нейросенсорних функцій у новонародженої дитини (шум, освітлення), забезпечення новонародженого необхідною для нормального розвитку стимуляцією (контакт із матір'ю, зорова та слухова стимуляція) [201]. Загалом, бажано максимально знизити «агресивність» середовища, що оточує глибоко недоношену дитину (виключити зайві маніпуляції, різкі звуки). Надалі можлива розробка устаткування, що включає захист дитини від численних електромагнітних навантажень (двигуни інкубаторів, контурні мережі) [33].

Всупереч цим рекомендаціям, рівень звуку часто перевищує вказані межі. Навіть такі прості речі як шум води, закриття ілюмінатору інкубатору можуть створювати звук до 75 дБА [64].

Відділення інтенсивної терапії недоношених новонароджених рятує малюкам життя, але може викликати тривалі фізичні й психосоціальні ускладнення. Існують хвилювання, що підвищений рівень шуму у відділеннях інтенсивної терапії протягом тривалого періоду часу може значно вплинути на загальний стан здоров'я та добробут дитини [101, 102].

Недоношені діти чутливі до цілої низки захворювань внаслідок незрілості їх органів і систем. Несприятливі чинники оточуючого середовища у ВІТН ускладнюють ці захворювання. Модифікація середовища зводить до мінімуму ятрогенні ефекти [122]. Науковці пропонують широку категорію заходів, що направлені на мінімізацію стресу оточуючого середовища. Зокрема, ці заходи включають керування зоровими подразниками, використання накидок-екранів на інкубатори та реанімаційні столики, індивідуальних освітлювальних приладів біля місця перебування дитини, світлозахисних жалюзі на вікнах у денний період доби [24, 210].

З урахуванням викладеного вище, наголошується на необхідності дотримання безпечного світлового режиму: виключення та зниження освітлення в палатах інтенсивної терапії в нічний період доби для вироблення у дітей нормальних циркадних ритмів (день/ніч) з метою поліпшення нервово-психічного розвитку та посилення росту. Рекомендується використовувати освітлення не більше ніж 400 Лк у денний період й знижувати освітлення в палатах реанімації до 200 Лк у нічний період доби [24].

При проведенні маніпуляцій та спостереження за пацієнтами необхідно використовувати індивідуальні джерела світла, які можна розмістити біля кожного інкубатора або реанімаційного столика. У цьому випадку всі інші діти не будуть піддаватися впливу несприятливих рівнів освітлення в неонатальних палатах, у той час як з одним із них буде працювати персонал. У денний період доби бажано запобігати потраплянню прямих сонячних променів на дитину. Для цього рекомендується використовувати світлозахисні жалюзі на вікнах, індивідуальні накидки із щільної тканини на інкубатори та реанімаційні столики. Щоб зайвий раз не турбувати недоношену дитину, а також не припиняти спостереження за нею, слід проводити адекватний моніторинг. Для цього цілком достатньо використовувати простий пульсоксиметр [24].

Були висунуті пропозиції щодо необхідності регулювання рівнів освітлення в широкому діапазоні від 10 до 600 Лк, що дуже важливо при догляді за недоношеними дітьми [139, 155, 217]. Немає даних щодо корисного впливу цілодобового штучного освітлення на недоношених немовлят. Оскільки цілодобове штучне освітлення неприємне й шкідливе для сітківки, що розвивається, усі зусилля необхідно направити на те, щоб запобігти потраплянню прямого світла на очі дитини. Насамперед, при забезпеченні природного та штучного освітлення варто використовувати елементи управління для затінення кожного дитячого ліжка. Правильно спроектоване природне освітлення має велику психологічну користь та є найбільш бажаним при догляді за недоношеними малюками. Розміщення дітей дуже близько до світлових прорізів може викликати втрати тепла випромінюванням або посилити відблиски, тому розташування світлових прорізів у ВІТН вимагає ретельного планування та дизайну. Однак для виконання медичних процедур потрібна достатня освітленість, тому тимчасове її збільшення для оцінки стану дитини варто здійснювати без підвищення її рівнів для інших дітей у тій же кімнаті. Разом із тим, закордонні автори звертають увагу на необхідність покриття підлоги спеціальними матеріалами (гуми медичного класу або лінолеумом), що знижують відблиски та мають акустичні властивості для зниження рівнів шуму.

Недоношених немовлят необхідно захищати від впливу чинників оточуючого середовища, як дуже маленьких та найбільш вразливих. Недавні роботи підтвердили, що використання феромагнітних панелей [102] може знизити рівень електромагнітних випромінювань, і, що навіть медичний персонал має бути стурбований ризиками впливу електромагнітних випромінювань, адже вони піддаються їх пікам (0,10 МГц), коли знаходяться поблизу інкубаторів [103].

Зрозуміло, що недоношених новонароджених неможливо виходжувати без використання інкубаторів, однак автори сподіваються на зміни в їх конструкції, щоб зробити їх максимально безпечними. Так, за даними Белліні К.В. та його колег, для цього досить поставити феромагнітний щит між камерою та керувальною апаратурою, щоб зменшити рівень впливу електромагнітних випромінювань на недоношених дітей [64, 70, 72]. Італійські науковці також досліджували, наскільки сильно феромагнітні панелі здатні знизити підвищені рівні електромагнітних випромінювань, що впливають на новонароджених в інкубаторах. Не було статистично значущих відмінностей під час вимірювань з одним, двома, трьома листами мю-металу, або одним листом заліза. Один, два та три листи мю-металу зменшують ЕМВ на 77, 82, 84,3 % відповідно, зниження з використанням заліза було на 80 %. Тим часом значення вимірювань ЕМВ в інкубаторах були вищими, ніж ті, що впливають на населення. Використання феромагнітних панелей знижує рівні ЕМВ, що впливають на новонароджених [102].

Важливими чинниками, що забезпечують розвиток новонароджених дітей, є температура, вологість та швидкість руху повітря. Унаслідок недосконалих механізмів терморегуляції недоношені діти в перші місяці життя дуже чутливі як до охолодження, так і до перегрівання. Тому потрібно проводити заходи щодо оптимізації параметрів мікроклімату у ВІТН. Межами нормальної температури тіла новонароджених потрібно вважати 36,5 - 37,5 °С. Оптимальною (безпечною) для персоналу та дитини вважається температура оточуючого середовища 25 - 28 °С. Діапазон коливання температури оточуючого середовища для недоношених дітей складає 0,5 °С. Виймання немовлят з інкубаторів для проведення медичних маніпуляцій викликає холодову травму [119 - 121, 127, 143].

Вважають, що відділення інтенсивної терапії новонароджених мають бути призначені для забезпечення регульованої температури повітря в діапазоні від 22 до 26 °С та відносної вологості повітря від 30 до 60 % [73].

Детальний аналіз заходів профілактики несприятливого впливу чинників оточуючого середовища неонатальних відділень встановив, що у вказаних літературних джерелах відсутні заходи щодо контролювання підвищених рівнів шуму, природного освітлення, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань. Ураховуючи вищевикладене, можна зазначити, що до цього часу в Україні не розроблені нормативи, що регулюють рівні комплексу несприятливих чинників у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. У зв'язку з вищевикладеним, в даній роботі важливим завданням є обґрунтувати й впровадити комплекс профілактичних заходів, спрямованих на оптимізацію умов виходжування недоношених дітей, в тому числі шляхом впровадження нових здоров'язберігаючих технологій виходжування на розвиток недоношених новонароджених. Слідом за вченими, що працюють у цій галузі (К. Бельїні, Е. Браун, Д. Фелпс), ми вважаємо за потрібне оцінити ефективність заходів профілактики несприятливого впливу комплексу чинників оточуючого середовища [145 - 148, 152].

У роботі виконано системний аналіз публікацій вітчизняних та закордонних авторів. Нами виявлено основні невирішені завдання при виходжуванні недоношених дітей. Зокрема, досі не надано гігієнічну оцінку умовам оточуючого середовища та медичній апаратурі, що використовується для виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях. До цього часу залишається дискусійним вплив несприятливих рівнів шуму на розвиток глухоти, освітлення на розвиток ретинопатії, електромагнітних випромінювань на виникнення варіабельності серцевого ритму недоношених новонароджених. Відкритим залишається питання вивчення впливу комплексу цих чинників на розвиток передчасно народжених дітей, особливо на розвиток центральної нервової системи.

Таким чином, гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених має вагоме економічне значення для України. Результати аналізу літературних джерел підтвердили, що вплив несприятливих чинників оточуючого середовища в неонатальних відділеннях при виходжуванні недоношених дітей потребує вивчення.

У зв'язку з великою чисельністю недоношених новонароджених та гігієнічною невизначеністю за кількісними та якісними параметрами, що впливають на недоношених немовлят, існує необхідність розробки оптимальних умов їх виходжування. У сучасних гігієнічних дослідженнях не обґрунтовано оптимальні рівні чинників оточуючого середовища.

Отже, необхідність планування та виконання даної дисертаційної роботи обґрунтовано як з науковою, так і практичною метою. Кінцевим результатом дослідження є впровадження заходів з мінімізації несприятливих рівнів шуму, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань, освітлення в умовах неонатальних відділень.

Результати дослідження, що представлено в розділі 1, відображено в наступній друкованій праці, рекомендованій МОН України:

Семенова Н.В. Питання впливу оточуючого середовища на розвиток слухового та зорового аналізаторів у новонароджених / Г.С. Сенаторова, І.В. Завгородній, О.О. Ріга, А.Д. Бойченко, М.О. Гончарь, А.В. Сенаторова, І.Ю. Кондратова, Н.І. Завгородня, Н.В. Семенова // Перинатология и педиатрия. - К., 2013. - № 3 (55). - С. 126 - 130. (аналіз літератури, вивчення питання впливу чинників середовища на розвиток недоношених новонароджених).

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, ОБСЯГИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Загальна характеристика програми, обсягів та методів дослідження

Для досягнення мети роботи було розроблено програму проведення дисертаційного дослідження. Наукова робота складалася з п'яти етапів. Така багаторівнева її структуризація забезпечила системність, оскільки результати, отримані на кожному попередньому етапі, ставали логічним підґрунтям для виконання завдань наступних етапів у досягненні головної мети, формуванні наукових положень, узагальненні отриманих результатів, висновків і рекомендацій.

Перший етап дослідження передбачав вивчення таких баз даних: NCBI (National Center for Biotechnology Information), MEDLINE (Medical Literature Analysis and Retrieval System), Ovid (Offshore Vessel Inspection Database), Google Scholar, Cochrane, наукових публікацій України та країн СНД (Співдружність Незалежних Держав), нормативно-правових документів і статистичних даних МОЗ України та країн світу. Виконання завдань першого етапу дослідження потребувало критичного та системного аналізу наявної вітчизняної та закордонної літератури стосовно питань впливу стану середовища неонатальних відділень на стан здоров'я передчасно народжених дітей та заходів профілактики цього впливу. Акцентувалась увага на сучасних способах виходжування недоношених дітей і технологічній характеристиці медичної апаратури в неонатальних відділеннях. Особлива увага приділялась заходам профілактики несприятливого впливу чинників оточуючого середовища. Виконання поставлених завдань здійснювалося за допомогою аналізу наукових джерел (238 назв, із яких: 136 - кирилицею, 102 - латиницею).

Проведений аналіз дав можливість критично оцінити стан наукової проблеми, що вивчалась, і визначити основні напрями наукових досліджень, які були необхідні для її вирішення.

На другому етапі обрано напрям, сформовано мету, завдання, обґрунтовано методи та обсяги дослідження. Було сформовано комплекс сучасних, широко апробованих методів санітарно-гігієнічних, клініко-інформаційних та математико-статистичних досліджень щодо вивчення питань впливу стану середовища неонатальних відділень на виходжування недоношених дітей.

Третій етап дисертаційного дослідження було присвячено комплексній гігієнічній оцінці умов перебування недоношених дітей у неонатальних відділеннях і встановленню провідних несприятливих чинників оточуючого середовища для здоров'я недоношених новонароджених. Вказане здійснювалось шляхом проведення спеціальних досліджень, які передбачали: дослідження стану середовища неонатальних відділень з використанням приладів для вимірювання несприятливих чинників оточуючого середовища, аналіз результатів цих вимірювань, а також вивчення технологічних характеристик медичної апаратури, призначеної для виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях, за допомогою аналізу її паспортів. Дані про методи та обсяг проведених досліджень наведені в табл. 2.1. Загальне число вимірювань дорівнювало 7371.

Зокрема, для вивчення умов виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях було виконано інструментальні вимірювання рівнів шуму, природного та штучного освітлення, електричної та магнітної складової електромагнітних випромінювань і параметрів мікроклімату (температури, відносної вологості та швидкості руху повітря) у неонатальних відділеннях. Усі прилади, використані для проведення вимірювання фізичних чинників, внесені до державного реєстру засобів вимірювання та пройшли метрологічну перевірку у встановленому порядку на базі кафедри гігієни та екології № 2 і санітарної лабораторії Науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань Харківського національного медичного університету.

Таблиця 2.1 Методи та обсяг проведених досліджень

№ п/п	Показники, які визначались	Матеріали	Обсяг
Дослідження чинників оточуючого середовища неонатальних відділень
1	Рівні звукового тиску, звуку, еквівалентні та максимальні рівні звуку	Вимірювання рівнів фізичних чинників	4351 вимірювання
2	Параметри природного та штучного світлового середовища (коефіцієнт природного освітлення, освітлення від поверхонь відкритих реанімаційних систем та інкубаторів закритого типу)		398 вимірювань
3	Параметри електромагнітних випромінювань (електрична та магнітна складові)		1002 вимірювань
4	Параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря) у холодний та весняно-літній періоди року		1620 вимірювань
Дослідження показників розвитку недоношених дітей за даними первинної медичної документації (ф. № 003/0)
5	Показники фізичного розвитку та центральної нервової системи недоношених дітей	Копіювання даних історій хвороб	162 недоношені дитини
6	Дані перебігу вагітності матерів та внутрішньоутробного стану плода
7	Лабораторні аналізи

Рівні шуму було досліджено вимірювачем шуму та вібрації типу «ВШВ-003-М2» № 798. Вимірювання рівнів шуму (дБА) було проведено згідно з Санітарними нормами - СН від 03.08.1984 р. № 3077-84 «Шум на рабочих местах, в помещениях жилых, общественных зданий и на территории жилой застройки» [108], Державними Санітарними нормами - ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» [46], «Санитарными нормами допустимого шума, создаваемого изделиями медицинской техники в помещениях лечебно-профилактических учреждений» № 3057-84 [107].

Зокрема, вимірювання шуму проводилося в неонатальних відділеннях на місцях перебування недоношених дітей: інкубатори, відкриті реанімаційні системи, а також від джерел шуму - наявної медичної апаратури в палаті. При проведенні вимірювань на місцях перебування передчасно народжених дітей мікрофон було розташовано на відстані 15 см від вуха недоношеної дитини, на яку діє шум (згідно з ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку», коли людина перебуває в лежачому положенні) [46]. Мікрофон було зорієнтовано в напрямку максимального рівня шуму та віддалено не менше ніж на 0,5 м від дослідника даної дисертаційної роботи. Оскільки проводилися вимірювання октавних рівнів звукового тиску перемикач частотної характеристики пристрою було встановлено в положення «фільтр». Октавні рівні звукового тиску було виміряно в смугах з середньогеометричними частотами від 31,6 до 8000 Гц. При проведенні вимірювань рівнів звуку (дБА) перемикач частотної характеристики пристрою було встановлено в положенні «А». При проведенні вимірювань рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску постійного шуму перемикач часової характеристики пристрою було встановлено в положення «повільно». Значення рівнів було прийнято за середні показники при коливанні стрілки пристрою. Вимірювання рівнів шуму та октавних рівнів звукового тиску постійного шуму було проведено в кожній точці не менше трьох разів. При здійсненні вимірювань максимальних рівнів імпульсного шуму перемикач часової характеристики пристрою було встановлено в положення «імпульс». Значення рівнів було прийнято за максимальним показником пристрою.

Вимірювання рівнів звуку від кожного медичного апарату проводилося при його установці вперше на базі Харківського регіонального перинатального центру КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», а також при роботі всіх медичних апаратів в неонатальному відділенні при експлуатації функціонуючого медичного обладнання в умовах неонатальних палат медичних закладів КЗОЗ «Обласна дитяча клінічна лікарня № 1» - медичний заклад № 1 та Харківський регіональний перинатальний центр КЗОЗ «Обласної клінічної лікарні - центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» - медичний заклад № 2 в реальних умовах.

Вимірювання шуму від медичного обладнання було виконано на всіх робочих режимах й оцінено по максимальному рівню найбільш шумного режиму. Для медичних апаратів, шум яких впливає на недоношених новонароджених цілодобово або вночі, рівні звуку приймалися з поправкою мінус 5 дБА (згідно з «Санитарными нормами допустимого шума, создаваемого изделиями медицинской техники в помещениях лечебно-профилактических учреждений» № 3057-84) [107]. Максимальний рівень звуку відповідав максимальним показанням шумоміра на тимчасовій характеристиці «швидко» при вимірюванні протягом перехідного режиму роботи медичного апарата (пуск, виключення).

Гігієнічну оцінку рівнів шуму було проведено відповідно до першого пункту СН від 03.08.1984 р. № 3077-84 «Шум на рабочих местах, в помещениях жилых, общественных зданий и на территории жилой застройки» [108]. Так, згідно з п. 1 СН № 3077-84 у палатах лікарень і санаторіїв, операційних лікарень вдень (3 7-ї до 23-ї год) допустимий рівень шуму має становити 35 дБА, у нічний період доби (з 23-ї до 7-ї год) - не більше ніж 25 дБА [108]. Відповідно до СН № 3077-84 максимальний рівень звуку в палатах лікарень, операційних лікарень та в санаторіях у нічний період доби має становити 40 дБА [108].

Результати вимірювань та розрахунки заносилися до спеціальних протоколів за формою № 334/0 (медична документація, затверджена наказом МОЗ України № 91 від 21.04.1999 р.).

Вимірювання рівнів природного й штучного освітлення було проведено люксметром Ю-116 № 014459. Дослідження здійснено згідно з ДСанПіН від 20.02.2012 р. № 248/20561 «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів» [43], ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення» [39, 109], ГОСТ 24940-96 «Будинки і споруди. Методи вимірювання освітлення» [37]. Однак у цих документах були відсутні норми щодо природного та штучного освітлення для недоношених новонароджених, яких виходжують у відділеннях інтенсивної терапії. Відповідно до Державних Будівельних норм України «Природне та штучне освітлення ДБН В.2.5-28-2006» мінімальний коефіцієнт природного освітлення (КПО) для реанімаційних залів має становити 1,5 % [39].

Що стосується вимірювання рівнів освітлення при застосуванні в неонатальних відділеннях світлодіодних ламп, то вони проводились згідно з СанПіН 2.2.1/2.1.1.1278-03 «Гигиенические требования к естественному освещению помещений жилых и общественных зданий», відповідно до якого в житлових кімнатах світлодіодні лампи мають забезпечувати рівень освітлення не менше ніж 150 Лк [100].

За допомогою світлотехнічного методу визначають коефіцієнт природної освітленості (КПО).

КПО (%) - відношення освітлення в даній точці приміщення (Евн), до одночасного зовнішнього освітлення горизонтальної площини, що знаходиться на відкритому просторі (Ез) й освітлюється небосхилом при дифузному світлі небосхилу. Визначається за формулою 2.1:

КПО = Е вн/Ез Ч 100 % (2.1)

Розрахункові значення КПО округляли до десятих. Розрахунок КПО проводився при 100 % використанні світлопрозорих заповнень у світлопрорізах. Вимірювання КПО проводили в неонатальних палатах медичних закладів, не затінених озелененням та деревами. Штучне освітлення на момент проведення вимірювань природного освітлення було вимкнено. Перед здійсненням вимірювання було вибрано контрольні точки для вимірювання освітлення на досліджуваній освітлюваній ділянці. Контрольні точки розміщували на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення й умовної поверхні на відстані 1 м від поверхні зовнішніх стін. При визначенні КПО проводили одночасні вимірювання освітлення в контрольних точах всередині приміщень (Евс) та зовні (Ез) на горизонтальному майданчику, освітленому всім світлом небосхилу. Вимірювання штучного освітлення було проведено в темний період доби, коли відношення природного освітлення до штучного складало не більше ніж 0,1 Лк. При комбінованому освітленні неонатальних палат освітлення спочатку вимірювали від ламп загального освітлення, потім вмикали лампи місцевого освітлення, й заміряли сумарне освітлення від ламп загального та місцевого освітлення. Контрольні точки для вимірювання мінімального освітлення розміщували в центрі приміщення, під світильниками, між світильниками і їх рядами, біля стін на відстані не менше ніж 1 м.

Широко використовується метод питомої потужності (метод ват). Однак за даними літератури цей метод є приблизним (орієнтовним) методом розрахунку [79]. Він базується на визначенні за світлотехнічними довідниками питомої потужності освітлювальної установки, яка залежить від коефіцієнтів відбиття стелі, стін та підлоги приміщення і коефіцієнтів запасу для світильників з різними джерелами світла. Таблиці для визначення питомої потужності складені для різних показників освітленості та коефіцієнтів, тому для розрахунку необхідно їх мати.

Знайдену в таблиці питому потужність перемножують на площу і отримують загальну необхідну потужність. Поділивши загальну потужність на кількість ламп, одержують потужність однієї лампи і, навпаки, поділивши на потужність однієї лампи - одержують їх кількість:, що представлено у формулі 2.2:

(P = W / S, Вт / м2) (2.2)

Штучна освітленість розраховується при перемноженні питомої потужності ламп на коефіцієнт е, що показує, яку освітленість (в Лк) дає питома потужність, рівна 1 Вт / м2.

Значення е для приміщень з площею не більше ніж 50 м2 при напрузі в мережі 220 В для ламп розжарювання потужністю менше ніж 100 Вт становить 2,0; для ламп 100 Вт і більше - 2,5; для люмінесцентних ламп - 12,5.

Дослідження рівнів освітлення нами було проведено люксметром, механізм роботи якого заснований на перетворенні енергії світлового потоку в електричну. Сприймаюча частина приладу - селеновий фотоелемент з'єднаний з гальванометром, шкала якого градуйована в Лк. Світловий потік, що падає на фотоелемент, перетворюється в ньому в електричний струм, який реєструється гальванометром. Люксметр мав у своєму складі набір світлофільтрів.

Результати вимірювань та розрахунки заносилися до спеціальних протоколів за формою № 335/0 (медична документація, затверджена наказом МОЗ України № 91 від 21.04.1999 р.).

Дослідження параметрів електромагнітних випромінювань було проведено вимірювачем «BE-METP-АТ 002» (№ 212704), що призначений для контролю норм з електромагнітної безпеки відеодисплейних терміналів. Вимірювання виконувались при проведенні комплексного санітарно-гігієнічного обстеження приміщень, на відстані від джерела випромінювання, діелектричних та металевих предметів, що не менше ніж удвічі перевищувала максимальний розмір приладу.

Параметри електромагнітних випромінювань було досліджено відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007 - 98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» [42, 44].

В Україні діє документ «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007 - 98», згідно з яким значення електричної (Е, В/м) складової ЕМВ в діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц потрібно приймати не вище ніж 25 В/м, у діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц не вище ніж 2,5 В/м, магнітної (B, нТл) складової ЕМВ в діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц необхідно приймати не вище ніж 250 нТл, в діапазоні частот від 2 кГц до 400 кГц не вище ніж 25 нТл [42]. Виміри ЕМВ проводились від медичної апаратури: апаратів штучної вентиляції легень, аспіраторів, інфузаторів, інкубаторів, відкритих реанімаційних систем, матраців з підігрівом.

Після натискання кнопки «Живлення» вимірювач параметрів електромагнітних випромінювань «BE-METP-АТ 002» вмикали, чекали на результати самотестування приладу. Далі встановлювали режим безперервного вимірювання середньоквадратичних значень напруженості електричного поля та щільності магнітного потоку («Безперервно» - перший режим) для загального обстеження неонатальних палат, визначення середнього рівня ЕМВ у приміщенні та пошуку можливих джерел випромінювання (збільшення рівнів випромінювань - при наближенні до них). Існує інший режим - переміни абсолютної величини повного вектора, що включає вимірювання трьох компонентів середньоквадратичних значень напруженості електричного поля та щільності магнітного потоку з наступним розрахунком абсолютної величини вектора напруженості електричного поля та щільності магнітного потоку («Атестат» - другий режим).

При вимірюванні напруженості електричного поля та щільності магнітного потоку закріпляли прилад на діелектричній штанзі, що входила до комплекту вимірювача, й таким чином, переміщували прилад з його допомогою. При проведенні атестаційних вимірювань штангу прикріплювали на діелектричну основу. Для вибору першого режиму при появі на індикаторі надпису «Вибери режим» кнопкою «Вибір» вибирали режим безперервного вимірювання. Кнопкою «Введення» було ввімкнуто вибраний режим (отримували миготіння надпису). Далі вимірювач розміщували передньою боковою частиною в точці вимірювання та рахували показники індикатора. Переміщуючи вимірювач в різні точки приміщення неонатального відділення визначали величину середньоквадратичних значень напруженості електричного поля та щільності магнітного потоку в цих точках. Результат вимірювань відносився до точки, у якій знаходився геометричний центр передньої бокової панелі приладу.

Для вибору другого режиму при висвічуванні на індикаторі надпису «Вибери режим» кнопкою «Вибір» вибирали режим «Атестація», кнопкою «Введення» вмикали вибраний режим вимірювань (отримували миготіння надпису). Геометричний центр передньої бокової панелі знаходився в точці виміру (на відстані 0,5 м від екрану відеодисплейного терміналу на перпендикулярі його до центру). Початковий напрям приладу мав бути таким, щоб стрілка на дисплеї була розміщена горизонтально, перпендикулярно площині екрану. Натисканням кнопки «Введення» починали вимірювання. Після звукового сигналу, що свідчив про початок виконання вимірювання, переорієнтовували вимірювач так, щоб стрілка, що залишилася в горизонтальній площині, була орієнтована паралельно площині екрану відеодисплейного терміналу. Натисканням кнопки «Введення» вмикали вимірювання. Дочекавшись звукового сигналу, що свідчив про вимірювання, переорієнтовували вимірювач так, щоб стрілка на лицьовій панелі була розміщена вертикально. Натисненням кнопки «Введення» вмикали вимірювання.

Діждавшись звукового сигналу, що свідчив про виконане вимірювання, натискали кнопку «Введення». Результати виконаних вимірювань автоматично опрацьовувалися процесором вимірювача, й абсолютні величини векторів напруженості електричного поля та щільності магнітного потоку в двох частотних діапазонах були висвічені на індикаторі вимірювача. Після натиснення кнопки «Живлення» вимикали прилад. Після цього індикатор панелі вимірювача гаснув.

Результати вимірювань та розрахунки заносилися до спеціальних протоколів за формою № 333/0 (медична документація, затверджена наказом МОЗ України № 91 від 21.04.1999 р.).

Дослідження та гігієнічна оцінка параметрів мікроклімату проводились термометром-гігрометром-анемометром «testo-452», № 06351045. Вимірювання рівнів температури (°С), відносної вологості (%), швидкості руху повітря (м/с) було виконано в реанімаційних палатах відділень інтенсивної терапії новонароджених та в палатах сумісного перебування матері та дитини. Гігієнічну оцінку мікрокліматичних параметрів було проведено у відповідності до вимог ДСанПіН від 20.02.2012 р. № 248/20561 «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів» [43], ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» [36], ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» [45].

Відповідно до документа ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів» від 20.02.2012 р. № 248/20561 температура повітря в приміщеннях перинатального центру, де передбачено перебування новонароджених, повинна бути не нижче ніж 25 °С, відносна вологість повітря у приміщенні, що обслуговується, повинна бути не більше ніж 60 %, швидкість руху повітря - не більше ніж 0,15 м/с, коливання температури повітря по горизонталі в місці вимірювання, а також протягом робочої зміни допускаються до 4 °С [43].

Вимірювання показників мікроклімату проводилось на початку, всередині і наприкінці весняно-літнього та холодного періодів не менше 3 разів на зміну (на початку, всередині і наприкінці).

Температуру, відносну вологість і швидкість руху повітря вимірювали в трьох точках приміщення по горизонталі на висоті 1,5 м від підлоги: а) біля зовнішньої стіни (10 см від неї) у куті; б) у центрі приміщення; в) біля внутрішньої стіни й трьох точках по вертикалі в центрі приміщення: на висоті 0,1 м від підлоги, 1,5 м від підлоги та 0,2 м від стелі. Прилад тримали горизонтально, витримуючи не менше 3 - 4 хв у кожній точці вимірювання. Показання заносили до протоколу (форма № 330/0 згідно з Наказом МОЗ України № 91 від 21.04.1999), визначали середнє значення температури як середнє арифметичне всіх вимірювань і перепади температури по горизонталі й по вертикалі [38, 73]. Вивчення санітарно-гігієнічних умов у неонатальних відділеннях проводилося відповідно до прийнятих у гігієнічній практиці методів дослідження. При аналізі всього комплексу отриманих даних, умови виходжування недоношених дітей у неонатальних відділеннях визначались відповідно до вимог ДСанПіНу від 20.02.2012 р. № 248/20561 «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів» [43], СанПіНу від 29.06.1990 р. № 5179 «Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров» [99], БНіПу від 1989 р. № 2.08.02 «Общественные здания и сооружения» [13].

На четвертому етапі дослідження було вивчено закономірності впливу комплексу чинників оточуючого середовища та частку внеску кожного з них на тривалість виходжування передчасно народжених дітей в неонатальних відділеннях.

У медичних закладах № 1 та № 2 було виділено 8 неонатальних відділень відповідно до технологічного обладнання. Медичний заклад № 1: відділення інтенсивної терапії новонароджених - I, II, III відділення, палати сумісного перебування матері та дитини - IV відділення. Медичний заклад № 2: відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених - V, відділення інтенсивної терапії новонароджених - VI, VII, палати загального перебування матері та дитини - VIIІ відділення.

Під наглядом знаходились 162 недоношені дитини в терміні гестації від 25 до 37 тижнів, з них 74 (45,7 %) хлопчиків та 88 (54,3 %) дівчаток. Відповідно до основної мети та завдань наукового дослідження було виділено 2 групи недоношених дітей. У медичному закладі № 1 (I - IV неонатальні відділення) було досліджено 103 передчасно народжені дитини, у медичному закладі № 2 (V - VIII неонатальні відділення) - 59.

Первинним матеріалом були дані «Історій хвороб» (ф. № 003/0) - вихідного та фізичного стану недоношених дітей (вік, стать, антропометричні показники, наявність вад і порушень розвитку, внутрішньоутробного інфікування), активності (стану ЦНС та рефлекторної діяльності), лабораторні аналізи (клінічний та біохімічний аналіз крові), щодо батьків (перебігу вагітності матерів недоношених дітей, внутрішньоутробного стану плода, соціального оточення), щодо оточення (медичної апаратури та умов оточуючого середовища).

Для попередження суб'єктивізму в оцінці стану здоров'я недоношених новонароджених лікарі в неонатальних відділеннях пологових будинків використовують стандартизовані шкали: Апгар, Баллард, Т.В. Brazelton (Neonatal Behavioral Assessmen Scale - NBAS), H.F.R. Prechtl (1977), C. Amitl-Tison та ін. (1980), L.M.S. Dubowitz та ін. (1981), C.F.Z. Boukydis (Neonatal Intensive Care Unit Network Neurobehavioral Scale - NNNS), скринінг-схема оцінки стану нервової системи новонародженого (профілю пригнічення та збудження) (А.Б. Пальчик, 1993) [80, 112]. Саме цьому, нами було використано дані щодо неврологічного стану, а також вад і патологічних станів передчасно народжених дітей з історій хвороб у вигляді бальної оцінки, яку застосовують неонатологи у своїй практиці під час виходжування недоношених новонароджених.

Для визначення ступеня ризику перинатальної патології під час перебігу ускладненої вагітності лікарі використовують орієнтовну шкалу оцінки пренатальних чинників ризику (у балах). Шкала використовується з урахуванням індивідуальних особливостей анамнезу, перебігу вагітності та пологів (О.Г. Фролова, Є.І. Миколаєва, 1980) [81].

Таким чином, дані активності недоношених дітей: стан ЦНС (від задовільного до дуже важкого) та рефлекторної діяльності (сума рефлексів), а також вади й порушення розвитку (сума), дані перебігу вагітності та пологів матерів передчасно народжених дітей були якісними показниками, тому в подальшому нами було використано середнє арифметичне значення їх бальної оцінки.

Статистично значущими серед усіх вивчених показників перинатального періоду передчасно народжених немовлят були показники рефлекторної діяльності та порушення розвитку недоношених дітей, тому для цих показників було розраховано коефіцієнти впливу на термін виписки. Принцип для патологічних станів - чим їх більше, тим вони сильніше впливали. Наявність нуля або одиниці - це вплив вірогіднисний. Ми припускаємо, що якщо є патологічний стан - термін виписки збільшується й коефіцієнт буде однаковим для всіх патологічних станів. Наприклад, патологія легень, серця. Однак, якщо патологічних станів у дитини декілька (вади розвитку легень та серця) - ми з кожним патологічним станом збільшуємо термін виписки в n кількість ступенів. Однак всі разом патологічні стани діяти не можуть - інакше дитина не виживе. Наприклад, якщо патологія серця, то сильніше - впливає приблизно в 2 рази більше, ніж інші стани. Ставимо коефіцієнт впливу 2, бачимо, що збігів стає більше. Однак якщо ми прибираємо показник і модель стає краще, то він не впливає на рівні статистичної значущості. Машина прибирає такі коефіцієнти. За рефлексами - принцип той же. Спочатку ставимо, що всі рефлекси (їх наявність або відсутність) впливає однаково, але потім дивимося, що статистично достовірно. Спочатку коефіцієнт для кожного рефлекса був на рівні 1, так як ступінь їх впливу на стан здоров'я недоношеної дитини однакова, потім зменшували вказаний коефіцієнт.

Несприятливі чинники оточуючого середовища неонатальних відділень, дані клінічного аналізу крові, біохімічних показників, загального, та фізіологічного стану, антропометричні параметри були кількісними показниками. Отже, ми використовували в дослідженні їх середнє арифметичне значення.

Вплив медичного закладу (технології виходжування) на термін виписки враховано вводом відповідного параметра й використанням скоригованого терміну виписки.

В якості основних статистичних параметрів було використано середнє арифметичне значення вихідних даних та t-критерій Стьюдента - метод оцінки значущості відмінностей середніх величин. Використання t-критерію Стьюдента дозволяє перевірити різницю середніх значень у двох вибірках [223].

Статистичний рівень значущості (р-рівень). Статистична значущість результатів дослідження представляє собою міру впевненості в його «вірності» («репрезентативності вибірки»).

Більш точно, р-рівень - це показник обернено пропорційний надійності результату. Більш високий рівень р відповідає більш низькому рівню довіри, знайденим у вибірці результатам. Р-рівень = 0,05 (тобто 1/20) показує, що існує 5 % ймовірності того, що знайдена у вибірці залежність між змінними є лише випадковістю в даній вибірці. Іншими словами, якщо дана залежність в генеральній сукупності відсутня, і багато разів проводилися подібні експерименти, то приблизно в одному з двадцяти повторів дослідження можна очікувати такої ж або більш сильної залежності між досліджуваними змінними.

У багатьох дослідженнях р-рівень 0,05 розглядається як «допустимий рівень» помилки.

Під час статистичної обробки даних були використані методичні вказівки за основними методичними прийомами статистичного аналізу в біологічних і медичних дослідженнях [14, 15, 54, 67, 110, 114, 160, 161].

2.2 Розробка математичної моделі

Для статистичної обробки отриманих даних було використано стандартні методи описової та аналітичної статистики із застосуванням множинного регресійного аналізу. Було вивчено важливі показники, що впливали на термін виписки.

Описова статистика дозволила отримати інформацію про центральну тенденцію, мінливість досліджуваних даних і дала можливість зробити висновки відносно генеральної сукупності в цілому.

У дослідженні було використано регресійний аналіз із застосуванням коефіцієнту детермінації (R2), оскільки регресійний аналіз за своїми характеристиками є:

- етапом статистичної обробки експериментальних даних, що необхідний для отримання об'єктивної оцінки точності експерименту й визначення найбільш впливових параметрів;

- методом обробки даних, що використовується разом з дискримінантним і факторним аналізом. Факторний аналіз дозволяє згрупувати дані. Алгоритм факторного аналізу зводиться до того, що спочатку робиться припущення про наявність певної кількості факторів (фактор 1 та фактор 2), які впливають на досліджувані показники, а після цього йде пошук наявного впливу. Отримані показники зображаються на двохфакторній площині [5].

- способом порівняння гіпотез, який, ґрунтуючись на точних значеннях коефіцієнтів детермінації й Стьюдента, довірчих інтервалів та інших статистичних параметрів, дозволяє об'єктивно обрати гіпотезу, що найбільш адекватно описує експериментальні дані;

- методом побудови математичних моделей та отримання значень коефіцієнтів, що забезпечують їх мінімальну похибку.

Отже, статистичне опрацювання даних включало: оцінку адекватності математичної моделі, оцінку надійності коефіцієнтів моделі, вивчення внеску кожного з членів і визначення максимальної точності моделі.

2.3 Оцінка адекватності математичної моделі

Незважаючи на існування великої кількості різноманітних методів статистичної обробки даних, одним з найбільш простих і, у той же час, найбільш ефективних є регресійний аналіз, що дозволяє здійснювати точкове та інтервальне статистичне оцінювання [14, 15, 30, 34, 56, 82, 177, 178].

В якості основної характеристики, що дозволяє встановити адекватність моделі експериментальним даним, може використовуватись коефіцієнт регресії R2, що часто називають коефіцієнтом детермінації. Коефіцієнт детермінації (коефіцієнт множинної детермінації), який пов'язаний з критерієм Фішера й дозволяє оцінити, наскільки сильно пов'язані параметри між собою (фактично - наскільки близькі їхні відстані в n-вимірному просторі), або по-іншому - частку випадкової складової у взаємній залежності між двома величинами.

Формально ця величина пов'язана з величиною F (формула 2.3), яка володіє властивостями розподілу Фішера (критерій Фішера дозволяє оцінити різницю між точністю вимірів двох величин, тобто відповісти на питання про те чи розрізняються точності вимірювань двох порівнюваних величин).

, (2.3)

де R2 - коефіцієнт регресії;

D - дисперсія залежної величини щодо деякої математичної моделі;

F - дисперсія залежної величини відносно середнього значення.

Таким чином, значення величини F визначається як відношення дисперсії залежної величини щодо середнього значення (у випадку відсутності моделі) до дисперсії залежної величини щодо деякої математичної моделі, що виражено формулами 2.4 - 2.6:

, (2.4)

, (2.5)

, (2.6)

де F - величина з ознаками розподілу Фішера;

- оцінка дисперсії щодо середнього значення;

- оцінка дисперсії щодо математичної моделі;

- кількість спостережень;

j - незалежний параметр;

- спостережуване значення залежної величини;

- оцінка середнього значення залежної величини;

- кількість незалежних параметрів;

- розраховане відповідно до оцінюваної моделі значення залежної величини.

Отже, величина коефіцієнта множинної регресії може бути виражена безпосередньо через дисперсію відносно математичної моделі й середнього значення, що подано у формулі 2.7:

, (2.7)

де R2 - коефіцієнт регресії; - оцінка дисперсії щодо середнього значення; - оцінка дисперсії щодо математичної моделі.

Це дозволяє розглядати цю величину як частку дисперсії, що пояснюється за допомогою математичної моделі.

У результаті цього, при повній відсутності залежності, значення множинного коефіцієнта регресії буде дорівнює нулю, а при повному збігу моделі зі спостережуваними даними його значення дорівнюватиме одиниці (модель на 100 % описує відхилення від середнього значення).

2.4 Оцінка надійності коефіцієнтів моделі

Наступною величиною, що характеризує математичну модель є t-критерій (коефіцієнт Стьюдента) для кожного з незалежних параметрів, що може бути математично виражений формулою 2.8:

, (2.8)

де tj - критерій Стьюдента j-незалежного параметра (коефіцієнта моделі);

-значення j-незалежного параметра (коефіцієнта моделі);

- оцінка дисперсії значення j-незалежного параметра (коефіцієнта моделі);

- оцінка дисперсії щодо незалежного параметра;

...

Страница:

диссертация "Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених" скачать

Подобные документы

Неонатологія, як наука. Недоношена дитина. Виходжування недоношених немовлят
Поняття та зміст неонатології як науки про виходжування новонароджених, вишукування оптимальних методів діагностики та лікування хвороб у дітей перших чотирьох тижнів життя, реабілітації хворих новонароджених. Гестаційний вік та його можливі патології.

презентация [1,5 M], добавлен 29.01.2014
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009
Набуті вади серця у дітей. Неревматичні кардити в дітей
Причини та фактори впливу на розвиток набутих вад серця в новонароджених дітей. Діагностичні критерії аортального стенозу та аортальної недостатності. Характеристика та клінічні ознаки неревматичних кардитів у дітей, складання схеми їх лікування.

реферат [490,7 K], добавлен 12.07.2010
Методи діагностики ушкоджень нервової системи у дітей і обстеження неврологічного статусу у новонароджених
Обстеження нервової системи у новонароджених. Неврологічний огляд: оцінка комунікабельності та поведінкового стану немовляти. Глибокий соп, поверхневий сон, дрімотний стан, спокійне або активне неспання, крик з заплющеними або розплющеними очима.

реферат [19,3 K], добавлен 29.10.2009
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини
Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.

реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010
Оптимізація лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже малою масою тіла
Підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з дуже та надзвичайно малою масою тіла на підставі вивчення особливостей патогенетичних механізмів формування патології та розробки і впровадження нових технологій виходжування.

автореферат [47,1 K], добавлен 04.04.2009
Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
Мета проведення медичних оглядів дітей віком до 3 років. Оцінка стану здоров’я дитини, її фізичного та психомоторного розвитку. Виявлення захворювань та патологічних станів, проведення вакцинації. Облаштування кабінету, де проводиться огляд дітей.

презентация [19,8 K], добавлен 08.02.2011
Дослідження динаміки вроджених вад у новонароджених за даними Івано-Франківського обласного перинатального центру
Народжуваність як основний показник демографічної ситуації. Вроджені патології у немовлят: причини виникнення, симптоми, діагностика. Екологічно-санітарний стан як фактор впливу на внутрішньоутробний розвиток плоду. Лікування ВВР у новонароджених дітей.

дипломная работа [2,7 M], добавлен 30.09.2014
Вплив нейроендокринних факторів на клініко-етологічні особливості бронхіальної астми у дітей
Особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання. Оцінка змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі. Виявлення особливостей динаміки ендорфіну у дітей.

автореферат [35,0 K], добавлен 09.03.2009
Особливості клінічного перебігу та лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, що проживають на територіях, забруднених нітратами (експериментально-клінічне дослідження)
Вивчення особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях. Оцінка клінічної картини захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей, методи лікування.

автореферат [63,5 K], добавлен 06.04.2009
Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012
Підбір допоміжних речовин при виготовленні ліків для дітей. Особливості технології, контролю та зберігання ліків для новонароджених та дітей до року
Ставлення до ролі допоміжних речовин у складі фармацевтичних препаратів. Класифікація допоміжних речовин. Особливості прописування лікарських форм для дітей, їх фармакодинаміка та фармакокінетика. Вибір шляху введення, виду та дозування лікарської форми.

курсовая работа [159,4 K], добавлен 07.11.2015
Особливості нейровегетативних розладів у дітей, хворих на енурез
Комплексне дослідження гомеостазу у дітей, хворих на енурез, виявлення його відмінності порівняно з різними формами вегетативних дисфункцій. Діагностичні можливості методів досліджень. Вплив соціально несприятливого середовища на перебіг енурезу.

автореферат [38,1 K], добавлен 06.04.2009
Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії
Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Лікарські форми для новонароджених та дітей до 1 року
Особливості дитячого організму в педіатричній практиці, принципи підбору доз лікарських речовин та вимоги до них. Приклад приготування очних крапель для новонароджених, розчинів для внутрішнього та зовнішнього застосування, мазі. Контроль якості.

презентация [736,2 K], добавлен 24.03.2017
Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010
Види та причини порушень розвитку дітей
Психомоторний розвиток як діалектичний процес, його сутність, характеристика. Роль діагностики, медичної і психолого-педагогічної корекції у формуванні особи дітей з відхиленнями в розвитку. Виникнення аномалій розвитку, їх генні особливості та причини.

реферат [22,9 K], добавлен 15.09.2009
Розвиток рухів у дітей. Профілактика захворювань і травм опорно-рухового апарату дітей
Розвиток опороно-рухового апарату у дітей: період новонародженості і грудного віку, переддошкільний та дошкільний період. Рахіт та його профілактика. Плоскостопість, порушення постави, сколіоз. Дитячий травматизм та головні особливості його профілактики.

презентация [548,3 K], добавлен 23.10.2014
Вплив патології зору на розвиток рухових якостей дітей з патологією зору віком 7-10 років
Визначення взаємозв’язку фізичного розвитку з системою основних рухових здібностей людини. Оцінка рівня відставання параметрів рухової підготовленості у дітей 7-10 років з патологією зору в порівнянні з практично здоровими однолітками з нормальним зором.

статья [27,4 K], добавлен 07.02.2018

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу стану середовища неонатальних відділень на розвиток недоношених новонароджених"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.