Вокально-методичні аспекти формування дикції та виправлення мовних дефектів

Значну роль у формуванні дикції відіграє фізіологія будови голосового апарату. Голосовий апарат людини дуже складний за своєю будовою. Це орган, наділений надзвичайно своєрідними фізичними і фізіологічними властивостями. Його складові - легені, гортань, носоглотка, ротова порожнина - мають надзвичайний вплив на дикцію людини. Результатом виправлення мовних дефектів в процесі постановки голосу повинна бути взаємоузгодженість та чітка артикуляція органів голосового апарату, вірне його використання.

Другий розділ присвячений вокально-методичним особливостям процесу формування дикції та виправлення дефектів. В розділі розглянуті вокально-методичні аспекти формування дикції, дефекти мовлення в логопедії та роль дикції в сценічній мові.

В задачі вокального педагога входять розвиток артикуляції і ясності вокальної мови, що необхідно відпрацьовувати з самого початку навчання. Особливе значення в співі для дикції має гарна артикуляція голосних, які поєднуючись з приголосними, забезпечують складову і словесну розбірливість. Г оловна задача у формуванні співацького голосу або сценічної мови - формування природності. Слід пам'ятати, що вокальна і сценічна дикція існує в органічному поєднанні двох нерозривних сторін: технічної і художньої.

Гарна дикція потребує пильної уваги не тільки в вокалі. Гарна дикція - невід'ємна частина, як вокальної, так сценічної і логопедичної дикції. Дикція, від якості якої залежить виразність і ясність виконання, є поняття більш широке, ніж розбірливість мови, розуміння фонетичної чіткості тексту. Дикція і звучання голосу взаємопов'язані, між ними є рефлекторна залежність - гарна дикція покращує звук, й навпаки, нечітка, млява - погіршує. В буденній мові людей, що розмовляють “зажатим“ звуком, мають погану дикцію, не тільки важко розуміти, але й важко слухати.

Окремий розділ роботи присвячений методичним засадам опрацювання прийомів вокальної постановки голосу у виправленні мовних вад. Аналіз виправлення мовних вад вокально-методичними засобами доводить, що ефективним є застосування певних методичних рекомендацій. Використання їх є доцільним не лише у вокалі, а й при подоланні вад вимови конкретних звуків літературного тексту, опрацюванні методичних вправ для губ і язика, виправленні мовленнєвих дефектів під час роботи над дикцією, вправами для сценічної, дикторської мови та ін.

Розділ, в якому висвітлюються логопедичні методи формування артикуляції, допоможе логопедам, батькам, вчителям, учням поглибити знання з методики подолання вад звуковимови, використати найбільш доцільні форми організації та планування корекційної роботи, буде сприяти розвитку пізнавальних можливостей, оволодінню засобів самоконтролю за правильною вимовою звуків. Загально-методичні рекомендації щодо подолання вад звуковимови й звукосприйняття, їх зміст і методика висвітлюються в двох напрямках: формуванні правильної звуковимови і розвитку фонематичного сприйняття. Формування правильної артикуляції - запорука гарної логопедичної, сценічної та вокальної дикції.

В теорії і практиці постановки голосу та формуванні вірної дикції склалася певна система корекційної роботи для подолання дефектів мовлення:

1. Розроблено конкретні рекомендації щодо змісту їх подолання. Це методичні рекомендації для губ і язика, основа яких є літературні тексти (скоромовки, чистомовки, прислів'я, невеликі віршовані тексти), матеріал з дикції та орфоепії.

2. Вправи на вірне тренування подиху, формування резонаторів та артикуляції. Вірне користування даними вправами допоможе збагатити голосовий і артикуляційний апарат та благотворно впливати на здоров'я людини.

Мета методичного розділу даної роботи - напрацювання необхідних наукових, практичних, методичних настанов для придбання певних знань та навичок учня, студента, вчителя у формуванні дикції та виправленні мовних дефектів, що потребувало систематизації методичних напрацювань, виявлення закономірностей формування мовних аспектів дикції, внесення власних пропозицій щодо методів виправлення мовних дефектів та їх практичного використання.

Для відпрацювання правильної дикції в роботі зібраний і упорядкований дидактичний матеріал для проведення логопедичної гімнастики, розвитку фонетико-фонематичного слуху та ін., узагальнений досвід практичної роботи по постановці і корекції голосних і приголосних звуків, а також визначено більше десяти основних порушень мовлення. Такий дефект, як дислалія, тобто , що є найпоширенішим, розглянутий найбільш конкретно.

Зокрема такий звук, як с має більш десяти дефектів, а такий звук як р - має більше тридцяти дефектів.

В роботі окремо підготовлений матеріал з відпрацювання чистоти звуків в чіткій тріаді: виявлення і постановка звуку, його корекція та автоматизація. Всі звуки відпрацьовуються на звукових профілях. Виправлення такої патології мови як заїкання (логоневроз) неможливо без постановки правильного дихання, логопедичних і вокальних вправ. Розроблені методичні рекомендації і вправи щодо подолання кожного окремого дефекту. Для покращення дикції людям, що бажають професійно володіти своїм мовленням, доречно використання наданих вправ для корекції звуків, їх автоматизації, вироблення правильного дихання. Для відпрацювання гарної дикції дуже корисні вокальні вправи, вправи для набуття сценічної майстерності мовлення, вправи для формування дикції та виправлення мовних дефектів в процесі постановки голосу.

До теми магістерської роботи "Вокально-методичні аспекти формування дикції та виправлення мовних дефектів" додаються додатки, в які входить практично-дидактичний матеріал з подолання вад дефектів мовлення. Додатки включають вправи на кожну літеру, скоромовки, чистомовки і фонетичну гімнастику, вправи для напрацювання сценічної мови, дидактичні матеріали до уроків ''Виправлення вад вимови шиплячих звуків“. Всі ці вправи допоможуть покращити мовну якість, виправити мовні порушення, вірно формувати голосні і приголосні звуки як в вокальній так і в акторській, дикторській мові, так і в педагогічній діяльності.

Вірне користування наданими методичними рекомендаціями дозволить студентам, учням позбавитися мовних дефектів як в вокальній, так і в розмовній дикції. Вірне володіння гарною вокальною і розмовною мовою - запорука високої професійної майстерності. Тому, на сьогодні є актуальним надання на професійному рівні практичних рекомендацій як мовленнєвої підготовки, так і методів вивчення, а також впровадження їх в загальні курси навчання для майбутніх фахівців.



ЛІТЕРАТУРА

1. Абелева И.Ю. и др. В помощь взрослым заикающимся. 2-е изд. М., 1969. 208 с.

2. Абрамович С.Д., Чікарьова М.Ю. Риторика: Навч. посіб. - Львів: Світ, 2001. - 240 с.

3. Анализ вокальных произведений: Учеб. пособие / Е.А. Ручьевская и др. - Л.: Музыка, 1988. - 349 с.

4. Андреев В.И. Деловая риторика: Практ. курс делового общения и ораторского мастерства.: Нар. образование, 1995. - 207 с.

5. Античные риторики / Под ред. А.А. Тахо-Годи. - М.: Издательство Моск. ун-та, 1978. - 35 с.

6. Асатиани Н.М., Казаков В.Г. Клиническая характеристика взрослых больных с затяжными формами заикания. - Ж. невропатол., и психиатр., 1974, Вып. 4. - С. 574-579.

7. Багадуров В. А. Очерки по истории вокальной педагогики.-М.: Государственное музыкальное издательство, 1956. - 149 с.

8. Баева О. А. Ораторское искусство и деловое общение : Учеб.пособие. - 2-е изд. - Минск: Новое издание, 2001. - 328 с.

9. Базиликут Б.О. Орфоепія в співі.: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. - Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. - 126с., нот.

10. Барсов Ю. Вокально-исполнительские и педагогические принципы М. И . Глинки. - Л.: Музыка, 1968. - 64 с.

11. Безменова Н.А. Очерки по теории и истории риторики / Отв. ред. Ф.М.Березин; АН СССР. Ин-т научной информации по общественным наукам. - М.: Наука, 1991. - 215 с.

12. Беккер К.П., Совак М. Логопедия. - М., 1981. - 304 с.

13. Бородич А.М. Методика развития речи детей. - М.: Просвещение, 1974. - 248 с.

14. Будянський В.І., Будянський Д.В. Мистецтво виразного читання: Навч. пос. для акторів, вчителів шкіл та студентів пед.вузів. -Суми: Козацький Вал, 2001. - 194 с.

15. Будянський В.І., Будянський Д.В. Шкільний театр. Навч. посіб. - Суми: ВАТ “СОД”, вид-во “Козацький вал”, 2002. - 184 с.

16. Бурлакова М.К. Коррекционно-педагогическая работа при афазии: Кн. для логопедов. - М: Просвещение, 1991. - 190 с.

17. Вербовая Н.П., Головина О.М., Урнова В.В. Искусство речи. - М.: Советская Россия, 1964. - 115 с.

18. Вильсон Д.К. Нарушение голоса у детей / Пер. с англ. А.В. Недвецкого. - М.: Медицина, 1990. - 448 с.

1961. Виноградов В.В. О культуре русской речи / Русский язык в школе. - М., - С. 3-9.

1962, Власова Н.А. Профилактика и первая помощь при возникновении речевых расстройств у детей // Укрепляйте здоровье школьника. - М.: Медгиз, с. 126-132.

19. Волкова Г.А. Игровая деятельность в устранении заикания у дошкольников: Кн. для логопеда. - М.: Просвещение, 1983. - 144 с.

20. Волкова Г.А. Логопедическая ритмика: Учеб. пособие. - М.: Просвещение, 1985. - 191 с.

21. Вопросы анализа вокальной музыки: Темат. сб. науч. тр. / Киев. гос. ордена Ленина консерватории им. П.И. Чайковского. - К., 1991. - 183 с.

22. Вопросы вокальной педагогики. Вып. 2. - М.: Музыка, 1964. - 264 с.

23. Вопросы вокальной педагогики: Сб. статей. - Вып.6. / Общ. ред. Л.Б. Дмитриева. - Л.: Музыка, 1982. - 181 с.

24. Вопросы вокальной педагогики: Сб. ст. - Вып. 6. - Л.: Музыка, 1982. - 184с.

25. Вопросы вокальной педагогики: Сб. ст. - Выпуск І. - М.: Государственное музыкальное издательство, 1962. - 146 с.

26. Воспитание и охрана детского голоса / Сб. под ред. В.А. Багадурова. - М., 1953. - 63с.

27. Выгодская И.Г., Пеллингер Е.П., Успенская Л.П.Устранение заикания у дошкольников в игре: Пособие для логопедов . - М.: Просвещение, 1984. - 175 с., ил.

1961, Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи. М.: Изд-во АПН РСФСР, с.134.

28. Голубєв П.В. Поради молодим педагогам-вокалістам. - К.: Муз. Україна, 1983. - 62 с.

29. Гурвич С.С, Погорелко В.Ф., Герман М.А./Основы риторики: Учеб. пособие для вузов .- К.: Вища школа, 1988.-246 с.

30. Диво слово: Щомісячний науково-методичний журнал. - К.: Міністерство освіти і науки України, №12/грудень 2001 р. - С. 28-31.

31. Дмитриев Л. Голосообразование у певцов. - М.: Государственное музыкальное издательство. 1962. - С. 55.

32. Дмитриев Л. Основы вокальной методики. - М., 1968. - 674 с.

33. Дмитриев Л.В. Основы вокальной методики. - М.: Музыка, 1963. - 776 с.

1962. Егоров А. Гигиена слова и его физиологические основы. - М.: Музыка, - 63 с.

34. Еременко И.Г. Олигофренопедагогика: Учеб. пособ. для пед. ин-тов. К.: Вища шк., 1985. - 327 с.

35. Ефименкова Л.Н., Мисаренко Г.Г. Организация и методы коррекционной работы логопеда на школьном логопункте: Пособие для логопеда. - М.: Просвещение, 1991. - 238 с.

36. Ефрименкова Л.Н. Коррекция звуков речи у детей.: Кн. для логопеда. - М.: Просвещение, 1987. - 200 с.

37. Євтушенко Д. Роздуми про голос. - К.: Музична Україна, 1979. - 89 с.

38. Жинкин Н.И. Механизмы речи. М., 1958. - С. 79-84, 338-348.

39. Заикание / Под ред. Н.А. Власовой и К.П. Беккера. 2-е изд. перераб. и доп. - М: Медицина, 1983. - 256 с.

40. Заикание у подростков: Кн. для логопеда: Из опыта работы / Е.В. Богданова, М.И. Буянова, Т.В. Каломина и др.:Сост. М.И. Буянов. - М.: Просвещение, 1989. - 175 с.

41. Зееман М. Расстройства речи в детском возрасте. - М.: Гос. издат. медицинской лит-ры, 1962.- 298 с.

42. Зильберквит М.А. Музыкально-исполнительское искусство. - М.: Знание. - 1982. - 56 с.

43. Иванов А.П .Об искусстве пения.- М.: Профиздат, 1963. - 104 с.

44. Иванова С.Ф. Речевой слух и культура речи. - М.: Просвещение, 1970.67с.

45. Игры в логопедической работе с детьми: Пособие для логопедов воспитателей детсадов / Авт.-сост. Ю.Г. Гаубих, Г.В. Косова, Ю.С. Липкина и др./ Под ред. В.И. Селиверстова. - К.: Рад. школа, 1985. - 185 с.

46. Ипполитова А.Г. Открытая риноламия: Учеб. пособие / Под ред. О.Н. Усановой. - М.: Просвещение, 1983. - 95 с.

47. Кербиков О.В., Коркина М.В., Наджарова Р.А., Снежневский А.В. Психиатрия. - М.: Медицина, 1968. - 448 с.

48. Кнебель М.О. Слово в творчестве актёра. - М.: ВТО, 1979. - 86 с.

49. Кольцова М.М. Ребенок учится говорить. - М.: Сов.Россия, 1973. - 195 с.

50. Коррекция личности ребенка с проблемами в развитии на уроках чтения / Ком. по образованию мэрии Санкт-Петербурга гос. ун-т пед. мастерства. - СПб., 1995. - 107 с.

51. Культура сценической речи: Сборник статей / Сост. А.Н. Петрова, И.Ю. Промптова, О.Ю. Фрид, Г.В. Спасский, Э.М. Чарели. - М.: Всероссийское театральное общество, 1979.- 413 с.

52. Лавкай И.Ю. О характерологических изменениях у подростков страдающих заиканием // Дефектология, 1976. - 203 с.

53. Лебедева И. О.Н. Благовидова - педагог. - М.: Музыка, 1984. 80 с., нот.

54. Левидов И.И. Певческий голос в здоровом и больном состоянии.- М.-Л.: Искусство, 1939. - 253 с.

55. Логопедия: Учеб. пособие для пединститутов по спец. “Дефектология” / Л.С. Волкова, Р.И. Лалаева, Е.М. Мастюкова и др./ Под ред. Л.С. Волковой. - М.: Просвещение, 1989. - 528 с.

56. Луканин В. Мой метод работы с певцами. - Л.: Музыка, 1972. - 47 с.

57. Люш Д.В. Развитие и сохранение певческого голоса. - К.: Музична Україна, 1988.- 144 с.

58. Маркотенко І. Павло Васильович Голубєв - педагог-вокаліст. - Київ: Музична Україна, 1980. - 92 с.

59. Мастерство красноречия / Сост. Н.И.Митрофанов, Ю.Л. Кирилов. - М.: Знание, 1991. - 144 с.

60. Менабени А.Г. Методика обучения сольному пению: Учеб. пособие для студ. пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1987. - 95 с.

61. Микиша М. Практичні основи вокального мистецтва. - К.: Музична Україна, 1971. - 89 с.

62. Миронова С.А. Развитие речи дошкольников на логопедических занятиях: Кн. для логопеда. - М.: Просвещение, 1991. - 204 с.

63. Монарди Е.М. Дикция и орфоэпия: Сборник упражнений и текстов. - М., 1967. - 87с.

64. Моргунов Б.Г. Законы звучащей речи. - М.: Сов. Россия, 1986. - 126 с.

65. Морозов Г.В., Ромасенко В.А. Нервные и психиатрические болезни с основами медицинской психологии. - М.: Медицина, - 1982., 450 с.

66. Назаренко И. Искусство пения. - М., 1968. - 621 с.

67. Назаренко И.К. Искусство пения. Очерки и материалы по истории, теории и практике художественного пения: Хрестоматия. - М.: Государственное музыкальное издательство, 1963.- 512 с.

68. Назаренко И.К. Искусство пения: Очерки и материалы по истории, теории и практике худ. пения: Хрестоматия.- 3-е изд. доп.- М.: Музыка, 1968. - 308с.

69. Нарушение речевого развития у детей и пути их коррекции: Уч.-метод. пос. - К.: 1995. - 201 с.

70. Нванцев М.Е. Логопедия. - М., 1959. 75с.

71. Ораторское искусство лектора: Хрестоматия / Авт.-сост. Михневич А.Е.; Рец. Ф.Н.Грецкий, Г.В. Лазутина, - М.: Знание, 1986. - 256 с.

72. Органов П. Певческий голос и методика его постановки.- М.-Л.: Государственное музыкальное издательство, 1951 - 135 с.

73. Очерки по патологии речи и голоса / Под ред. С.С. Ляпидевского. - М., 1960. - 218 с.

74. Пайкин М.О. О существующих теориях заикания. - Харьков, 1941. - 208с.

75. Парамонова Л.Г. Говори и пиши правильно: Пособие для родителей. - СПб: Дельта, 1996. - 384 с.

76. Петрова А. Сценическая речь: Учеб. пособ. - М.: Искусство, 1982.- 191 с.

77. Подольская В. Антонина Васильевна Нежданова и её ученики. - М.: Музыка, 1964. - 220 с.

78. Правдина О.В. Логопедия. - М., 1973. - 230 с.

79. Практикум по дошкольной логопедии: Учеб. пособие для пед. ин-тов по спец. “Педагогика и психология (дошкольная)” /В .И. Селиверстов, С.Н.Шаховская, Т.Н. Воронцова, Ю.Г. Гаубих / Под ред. В.И. Селиверстова.

- М.: Просвещение, 1988. - 221 с.

80. Рагчеев Н.В. Постановка голоса и методика обучения пению: Учеб.- метод. пособ. - Минск, 1988.- с.43.

81. Розкажіть онуку: Ж. - №1, 1999 - 2000 - с.7; с. 34 - 37.

82. Розкажіть онуку: Ж. - №9 -10, 2005 - с. 48 - 49.

83. Розкажіть онуку: Ж. - №12, 2002 - с. 32 - 37.

84. Розкажіть онуку: Ж. - №23 - 24, 2002 - с. 31 - 37.

85. Савкова З.В. Как сделать голос сценическим. Теория, методика, практика развития певческого голоса. - Изд. 2-е испр. и доп. - М.: Ис-во, 1975. - 173 с.

86. Савкова З.В. Техника звучащего слова: Методическое пособие. - М.: ВНМЙ НТ, 1988. - 96 с.

87. Савченко М.А. Методика виправлення вад вимови у дітей, - К.: Рад. школа, 1983. - 167 с.

88. Сарючева Е.Ф. Сценическое слово. - М.: Советская Россия, 1963. - 92 с.

89. Сахаров А. А. Заикание, его предупреждение и лечение. Л., 1959 - 167 с.

90. Селиверстов В.И. Заикание у детей: Пособие для логопедов. 2-е изд., пе- рераб. - М.: Просвещение, 1979. - 160 с.

91. Сикорский И.А. О заикании. - М., 1989. - 198 с.

92. Сила усного слова / Сост. В.А.Терекая. - М.: Знание, 1983. - 160 с.

93. Слово. Театр. Життя. В 3-х т. Т. 2.: Театр. - К.: Альтерпрес. 2003. - 820 с.

94. Смоленский Л.М. Читатель. Чтец. Актёр: Ч.І. - М.: Сов. Россия, 1983.128с.

95. Соколов А.М. Внутренняя речь и мышление. - М.: Просвещение, 1968. - 263 с.

96. Соловьева О.И. Методика развития речи и обучения родному языку в детском саду. - М.: Просвещение, 1966. - 57 с.

97. Сопер П.Л. Основы искусства речи / Пер.с англ. С.Д. Чижовой. - 2-е изд., испр. - М.: Прогресс: Прогресс-Академия, 1992. - 416 с.

98. Справочник по психологии и психиатрии детского и подросткового возраста. - СПб.: Питер, - 2000. - 335 с.

99. Спутник музыканта. Популярный энциклопедический словарь- справочник. Издание 2-е. / Ред.-составитель А. Л. Островский. - Л.: Музыка, 1969. - 399 с.

100. Станиславский К.С. Моя жизнь в искусстве. - М.: Искусство, 1983. - 424с.

101. Стахевич О. Г. Вокальне мистецтво Західної Європи: творчість, виконавство, педагогіка: Дослідж.- К.: НМАУ ім. П.І. Чайковського, 1997.- 272 с.

102. Стахевич А.Г. Профессионально-техническая подготовка в искусстве пения. - Сумы, 1991. - 46 с.

103. Стахевич А.Г. Теоретические основы постановки голоса в вокальной педагогике. - Сумы, 1990. - 43 с.

104. Стахевич О.Г. Основи вокальної педагогіки. Ч.1: Природно-наукові теорії сольного співу: Курс лекцій: Навч. пос. для студ. дир.-хор. фак. муз. та пед. вузів.- Х.-Суми: ХДАК - СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. - 92 с.

105. Сценическая речь. Уч. пос. для сред. театр. и культ.-просвет. учебн. за- вед. и ин-тов куль-ры./ Под ред. И.П. Козляниновой. - М.: Просвещение, 1976. - 335 с.

106. Таптакова С.Л. Коррекционно-логопедическая работа при нарушении голоса: Кн. для логопеда. - М.: Просвещение, 1984. - 112 с.

107. Тимофєєв В.Д. Вокальна музика. - К.: Музична Україна, 1982. - 111 с.

108. Томан І. Мистецтво говорити / Пер. з чеськ. В.І. Романця. - К.: Політви- дав. Україна, 1989. - 293 с., іл.

109. Топоров В. О технике актера. - Москва: Госиздат. Ис-во, 1954. - 123 с.

110. Успенская Л.П., Успенский М.Б. Учитесь правильно говорить: Кн. для учителя. В 2-х ч. Ч.2. - М.: Просвещение, 1992. - 319 с.

111. Филичева Т.Б. Основы логопедии: Учеб. пособие для педаг. ин-тов по спец. «Педагогика и психология (дошк.)» Т.Б. Филичева, Н.А. Чевелова, Г.В. Чиркина. - м.: Просвещение, 1989. - 221 с.

112. Филичева Т.Б., Чевелова Н.А. Логопедическая работа в спец. детском саду: - М.: Просвещение, 1987. - 141 с.

113. Фомичева М.Ф. Воспитание у детей правильного произношения: Практикум по логопедии: - М.: Просвещение, 1989. - 238 с.

114. Фролов Ю., Пение и речь в свете учения И.П. Павлова. - М.: Музыка, 1966. -158 с.

115. Фучито С., Бейер Б.Дж. Искусство пения и вокальная методика Энрико Карузо / Пер. с нем. Е.Е. Шведч. - 2-е изд. - Л.: Музыка, 1967. - 78 с.

116. Ханьшева Г.В. Практикум по логопедии. Коррекция звукопроизношения. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2005. - 93 с.

117. Хватцев М.Е. Логопедия. - М., 1959. - 127 с.

118. Хватцев М.Е. Логопедия: Работа с дошкольниками: Пособие для логопедов и родителей. - М.: Аквариум; СПб.: Дельта, 1996. - 384 с.

124.Чишко О. Певческий голос и его свойства. - М.: Музыка, 1966. - 590 с. 125.Шенберг В.А., Савкова З.В. Риторика. - СПб., 1997. - С. 110-122.

126.Шостак Б.И. О некоторых расстройствах моторики при заикании. - В кн.: Очерки патологии речи и голоса. Вып. 3. - М., 1967. - С. 148-169. 127.Эльконин Д.Т. Детская психология. - М.: Учпедгиз, 1960. - 156 с.

128. Юдин С. Формирование голоса певца. - М., 1962. - 166 с.

129. Юрко О. О. Вокальне виховання дітей та юнацтва в закладах загальної додаткової освіти. - Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. -

130. Юрченко В.В. Слово у пісні: Літ. роздуми / Упоряд. муз. матеріала та комент. Г.Гембери. - К.: Муз. Україна, 1987. - 132 с.

131. Юссон Р. Певческий голос. - М., 1974. - 261 с.

132. Юцевич Ю.Є. Теорія і методика формування та розвитку співацького голосу: Навч.-метод. посібник. - К.: 1998. - 160 с.

133. Яковлев А. Физиологическия певческой атаки. - Л.: Музыка, 1971 - 64 с.

134. Ястребова А.В. Коррекция нарушения речи у учащихся общеобразовательной школы: Кн. для учителя-логопеда. - 2-е изд. доп. - М.: Просвещение, 1984. - 160 с.



ДОДАТКИ

Методичні рекомендації для формування голосних і приголосних звуків в процесі постановки голосу.

Вправи № 1 - 2 сприяють вирівнюванню голосних. Їх слід виконувати до додаткових вправ № 13 - 18. Голосні і та а найбільш далекі по положенню язика, тому є нагальна необхідність навчитися їх гарно артикулювати і переходити із одного в другий без змін в роботі гортані, тобто не міняючи співацький тембр. Решта голосних „підстроюється” або до і (э) або до а (о,у). Щоб отримати результат в музичному творы, який співається, потрібно спочатку співати на і та а як це показано в прикладі №3.

Вправа № 4 - 5 сприяє виробленню активності губ, чіткості приголосних, опрацювання положення язика.

Вправа № 5: слід керувати за чітким і активним вимовленням звука д. Вправу слід співати і на складі ре, мі, ля, зо. Спочатку в повільному темпі, далі в швидкому.

Вправа № 6 - 7: співати на складі зо, з, ля, мі, пе, те, до, активно утрі- руючи, промовляючи приголосні.

Вправа № 8: для вироблення короткого вимовлення складу мі. Корисно співати на склад нє. Потрібно слідкувати за рівністю всіх звуків.

Вправа № 9: співати на складі пой, дай, лей і другі сполучення слідкувати за активності приголосних.

Вправа № 10: корисна для розвитку рухливості губ. Слід швидко переходити від форми губ на є, до форми губ на о.

Вправи № 5 - 10: корисно співати при сольфеджуванні звуків з чітким вимовленням приголосних.

Вправа № 11: для розвитку активності і рухливості губ слід чітко витримувати ритмічний малюнок і активно вимовляти приголосні. Можливо використовувати і інші звукосполучення: ре, на, я, до і т.п.

Вправа № 12: приклад вправ зі словами із збірника М. Є. Донец- Тессейр, випуск 4. слід чітко артикулювати приголосні і чітко промовляти голосні. Поступово прискорюється темп, який поступово переходе в скоромовку [36; 648 - 670].

При роботі над вимовлянням приголосних і голосних звуків корисно співати вправи цілком побудовані на вимовлянні поетичного тексту, а також окремих фраз і творів, побудованих по типу скоромовок, чистомовок, та вправи для розвитку фонетичного слуху, які для прикладу приводяться нижче.

Вправи для напрацювання сценічної і дикторської мови.
Вірна робота над диханням, вимовлянням звуків та співзвуч.

Практичні напрацювання для формування вірної дикції, фонетичного розвитку, скоромовкми та чистомовки.

А а

А-а-а! А-а-а!

В гору тягнеться верба.

Ас-ас-ас! Ас-ас-ас! Нахилились вправо-раз!

Ас-ас-ас! Ас-ас-ас!

Нахилились вліво -два!

Да-да-да! Да-да -да!

Знає верба, де вода.

Низько нахиляється І Дніпру вклоняється.

Б б

Буб-буб-буб! Буб-буб-буб!

Я завжди міцний як дуб.

Ба-ба-ба ! Ба-ба-ба!

Зліва тополя , а справа - верба.

Погойдав дерева вітер,

Відпочили трохи діти.

В в

Ве-ве-ве ! ве-ве-ве!

Влада вишні не зірве.

Віє вітер, повіває.

Вишні нижче прихиляє,

В фартушок вишні збирає Друзів щиро пригощає.

Г г

Гу-гу-гу ! Гу-гу-гу!

Паслись гуси на лугу.

Крила в гору піднімали, Шию довгу витягали. Го-га-ге -ди !Го-га-ге-ди! Подалися до води.

А ми трохи відпочили І займатись ділом сіли.

Г г

Го-го-го ! Го-го-го ! Потомились ми чогось.

Ми на ганок гарно встанем. І шукати аґрус станем. Зірвем груші на горох. Гарно відпочили ! Ох! Досить урожай збирати! Треба далі працювати

Д д

Да-да -да! Да-да-да! Дзюрчить у джерелі вода. Ди-ди-ди ! Ди-ди-ди! Нахалились до води, Набрали водички І умили личко.

Напились видиці І знову сіли вчиться.

Е е

Е-е-е ! Е-е-е!

Хмарко, бачу я тебе!

Я навшпиньки стану І тебе дістану.

Се-се-се ! Се-се-се!

Хмарка дощик принесе. Дощик землю поливає,

Все росте і розквітає.

Трохи діти відпочили, Знову до роботи сіли.

Є є

Є-є-є ! Є-є-є!

Сонце в небі ясне сяє, Промінці нам простягає. Є-є-є! Є-є-є!

Драстуй, сонечко моє.

Я з тобою подружуся, Низько до землі вклонюся. А тепер не заважай. Відпочили трохи... Край!

До роботи вже вставай.

Ж ж

Жу-жу-жу! Жу-жу-жу!

Я із сонечком дружу.

Шу-шу-шу! Шу-шу-шу!

З вітерцем я теж дружу.

Джміль над квіточкою кружить. Джміль та квітка дружно дружать. Нахилюсь і погладжу травицю.... Відпочив ! Сідаю вчиться.

З з

Дз-дз-дз! Дзвенить комарик в лузі. Дзвоники купаються в росі,

Ледь дзвенять вони від вітру На зеленій своїй нозі. Дзелень-дзелень! Дзвенить дзвінок. Закінчився наш урок.

Дзюрчить у джерелі водиця, Нахилюсь її напиться.

До сонечка потягнусь І святій землі вклонюсь.

Дай нам сили, землице-мати,

Гідними синами України стати, Гідними дочками України стати.. Відпочили трішки? Будем працювати.

И и

И-ги-ги!

Я на конику скачу.

И-ги-ги!

До зірок як птах лечу.

И-ги-ги!

Копитом коник б'є И-ги-ги!

З криниці воду п'є.

Натомились коні, спочивають... Козаки до навчання сідають.

І і

І-і-і! І-і-і!

Посміхнуся я тобі.

Я до тебе повернуся І тобі теж посміхнуся.

Ми пограємо з тобою І присядемо з обоє.

Вгору руки піднімаємо І тихенько опускаємо. Відпочили ручки-ніжки? Знов сідаємо до книжки.

Ї ї

І-ї-ї! І-ї-ї!

Діти, діти, ви чиї?

Ї-ї-ї-! Ї-ї-ї!

Як нам не радіти!

Ї-ї-ї! Ї-ї-ї!

Ми - сонечкові діти.

Нам гаї -солов'ї казочки складають. Нас Дніпрові чарівні хвилі килисають. Українці ми малі,

Будем гарно вчитися,

Щоб Україні-вітчизні своїй Щедро відплатитися.

И й

Ай-ай-ай! Ай-ай-ай!

Як люблю я рідний край! Аю-аю! Аю-аю!

Райдугою в небі сяю.

До зірок як птах злітаю,

З вітром в полі жито колихаю. Ай-ой-ай! Ай-ой-ай!

Кращої землі немає!

Ай-ой-ай! Ай -ой-ай!

Вчись ! Співй! Літай і грай! Ай-ой-ай! Ай-ой-ай!

Все тобі віддасть твій край. Складамо тихо у пошані руки... І беремося знову до науки.

К к

Ка! Ка! Ка! Ка-ка-ка!

Я маленька україночка.

Я тружуся наче бджілочка. Ки-ко-кся! Ки-ко-кся!

Я до сонечка всміхнуся, Землі рідній уклонюся- Українкою я звуся! Українці працюють вміло І вже я берусь до діла.

Л л

Лі-лі-лі!Лі-лі-лі!

Українці ми малі. Працювали , потомились. Ла-ла-ла! Ла-ла-ла! Хилитались деоева!

Ли-ли-ли 1 Лі - лі - лі!

Гнули віти до землі.

До сонечка зростали. Височенькі стали Від тепла і від водиці...

А ми сідаєм знову вчиться.

М м

Ма-ма-ма! Ма-ма-ма!

Краще матусі на світі нема! Ма-ми-мо-жу!

Я мамулі допоможу, Ма-ми-мо-шу!

Розвішу білизну і посушу,

Моркву і мак прополю я хутенько, Порадіє за мене моя ненька!

Не ледачі в доньки (сина) руки! Нумо, діти, до науки!

Н н

На-на-на! На-на-на! Цікавішої справи нема,

Але я стомився трішки.

Хай спочинуть ручки-ніжки. Я стомився вже сидіти,

Хочу трішки походити, Зазирнути у віконце, Потягнутися до сонця.

Наче м'ячик пострибати...

Й знову буду працювати.

О о

Ого-ого-ого! Не боюсь нічого! По секрету вам скажу:

З фізкультурою дружу!

Вмію гарно підтягатись, Низько-низько нахилятись, Вліво-вправо повернуся,

Знов присяду, нахилюсь. Розім'ятись я не проти.

І скоріше до роботи!

П п

Пе-пе-пе!

Пишу пером.

Пензликом папір фарбую Пах! Стріляю влучно в ціль. Пух! Злетіли горобці... Полетіли-полетіли І на землю тихо сіли. Відпочили від турботи Й знову стали за роботи.

Р Р

Ра-ра-ра! Ра-ра-ра!

У нас розпочалася гра. Ри-ри-ри! Ри-ри-ри!

Нумо руки до гори, Вліво-вправо нахилися, Низько до землі вклонися. Присідай і випрямляйся. Разом з нами дружно грайся. Раз-два! Відпочили?

До роботи дружно сіли.

С с

Ссе! Ссе! Ссе!

Старались!

Дружно до роботи брались.

Вийшли в нас чудові Кульки кольорові.

Догори їх підкидали,

Другу зліва підкидали,

Другу справа дарували.

Дружно з кульками стрибали.... Кульки натомилися...

Сс! І всі спустилися.

Відпочили, любі діти,

Треба діло вже робити.

Т т

Тра-ра-ра! Тра-ра-ра!

Прийшла кицька до кота До кота котовича До Петра Петровича.

За лапоньки бралися Разом оберталися.

То-то-то! То-то-то!

Спинку краще вигне хто?

То-то-то! То-то-то!

А найвище стрибне хто?

То-то-то! То-то-то!

Клубочком найкраще згорнеться хто? Молодці коти і киці!

А тепер сідаєм вчиться.

у у

У-у-у^!

І потяг від перепону Потягнув свої вагони. У-о-ону! У-о-ону!

Я махаю вслід вагону.

Як навшпиньки встану,

То вище дістану.

У-у-у! Стомилися ніжки, Відпочину трішки. Навкруги я роззирнувся.

До роботи знов візьмуся.

Ф ф

Уф-уф-уф! На гору віз

Я дрівець повний віз. Фа-фо-фаю! Фа-фо-фаю! Сів , тихенько спочиваю. Фа-фо-фред! Фа-фо-фред! Знову я іду вперед.

Фа -фо-фас! Фа-фо-фас! Уперед схилився - раз! Фа-фо-фа! Фа-фо-фа! Розігнув я спину - два! Легше стало працювати. Мабудь годі спочивати.

Х х

Ох-ох-ох! Ох-ох-ох!

Ми посіяли горох! Ох-ох-ох! Ох-ох-ох! Поливали ми горох! Ох-ох-ох! Ох-ох-ох!

Ми полили горох! Ихи-ихи-ихи!

Доріс горох до стріхи! Оху-оху-оху!

Нарвемо на борщ гороху! Наварили, поїли... Працювати сіли.

Ц Ц

Це-це-це! Це-це-це!

Знесла курка нам яйце! Це-це-це! Це-це-це 1 Поклала на сонце.

Ця-ця-ця1 Ця-ця-ця!

Побіля віконця.

Це-ці-цю-цня!

Поряд бігло мишеня. Вліво-вправо хвостиком віляло І яйце-райце не стало!

Ми ж не будем бешкетувати. Сяду краще працювати.

Ч ч

Чух-чух! Чух-чух!

А на дворі дощик вщух.

До веселочки ручки здіймемо, Танцювать хутчіш почнемо. Чок-чок! Чок-чок!

То носок .то каблучок.

У долоньки ляпать будемо, Зразу втому позабудемо. Танцювали-відпочили, Працювати захотіли.

Ш ш

Тихо! Тихше! Тихіше!

Вітер дерева колише.

Вправо - вліво згинає Та до землі прихиляє. Ш-ш-ш! Вітер шепоче,

Теж відпочити хоче. Ша-ша-ша! Затихай!

Сядь тихенько спочивай... Иши-иши-иши!

Тихо! Тихше! Тихіше! Відпочили! Вставайте!

До роботи приступайте!

Щ щ

Ущ-ущ-ущ! Ущ-ущ-ущ!

По драбинці в'ється плющ! Вгору-вниз... обвив всю стінку І заліз на дах будинку.

Ой чук-чук-чуки!

Побралися щук та щука.

Вглиб пірнають-виринають, Щученят своїх навчають.

А ми трішки відпочили І навчатись знову сіли.

Ь

Кицька й заїнько гуляють Чеберяють, чеберяють... Лапоньки угору підіймають,

У долоньки-лапоньки плескають. Присідають і стрибають,

Дружно спинки вигинають, Чеберяють, чеберяють... Вдвох звірятоньки не проти Чеберяти до суботи. Чеберяйте до суботи,

А ми сядем до роботи.

Ю ю

Ю-ю-аю! Ю-ю-аю!

Я працюю і співаю.

Я навшпиньки стаю І до стелі дістаю. Вліво-вправо повертаюся, Низько до землі вклоняюся . Ую-юю! Ую-юю!

Знову сяду і працюю!

Я я

Я-я-я! Я-я-я!

Дружна в нас яка сім'я.

Які-окі! Які-окі!

Я люблю поля широкі.

Які-окі! Які-окі!

Я люблю моря глибокі.

Ясні очиці маленої Ясі І всіх діточок , що навчаються в класі. Я направо повернуся,

Я наліво повернуся,

Друзям щиро посміхнуся. (89; 31-37)

Фонетична зарядка



1 .Читання груп слів на одному диханні.

Бак	віз	гол	жук
Барс	віл	гість	жир
Блок	вовк	груз	жар
Брат	внук	герб	жаль
Бант	вода	гроза	жест
Бух	вість	голос	жучок
Бік	вагон	дятел	живіт
Кінь	лак	мир	ціль
Кущ	лев	мед	цар

Край	лист	міст	цех
Котик	люди	м'яч	цирк
Коло	марс	морс	цифра
Курс	луна	Маркс	циркуль
Карта	лід	місяць	цілий
Чудо	шаль	щітка
Чисто	шити	щука
Через	шість	щит
Чорний	шов	щедрий
Чесний	шапка	щем
Чад	школа	щойно
Честь Чан	шубка	щирий

Фонетична зарядка

-Що просить сказати лікар, коли дивиться горло?

-Як ґелкоче гусак?

-Як дудять у дудочку?

-Як жужить джмиль?

-Як дмухнули на кульбабку?

-Як погасили свічку -Як співають комарики?

-Як кричить осел?

-Як квакає жабка?

-Як викрикують , коли злякаються?

-Як співають пісеньку без слів?

-Як мукає корова?

-Як поганяють коня?

-Як пищать пташенята?

-Як гирчить собака?

-Як повітря виходить із кульки?

-Як цокає годинник?

-Як виє вовк?

-Як фиркає кіт?

-Як кличуть курчат?

-Як шипить гусак?

-Як паровоз випускає пар?

-Як ріжуть ножиці?

-Як пихтить тісто?

-Як ми сміємося?

Також пропонуються скоромовки і чистомовки для вірного звукоутво- рення.

Скоромовки

Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.

Босий хлопець сіно косить,

Роса росить ноги босі.

Бук бундучить перед дубом, Тряс над дубом бурим чубом. Дуб пригнув за чуба бука- Буде букові наука.

В домі Діми дим!

Ой ходім туди, ходім,

Рятувати Дімим дім.

Вовк-вовцюг вівцю волік.

Вова вовк вила в бік,

Як завив же вовк-вовцюг, Миттю випустив вівцю.

Летів горобець, сів на хлівець.

А як вийшов стрілець,

То втік горобець.

Летів горобчик, сів на стовчик, Прибіг хлопчик, утік горобчик. Розкажу вам про покупки,

Про покупки, про покупки,

Про покупочки мої.

Сів шпак на шпаківню , Заспівав шпак півню:

“Ти не можеш так ,як я,

Я не вмію так ,як ти“.

Ходить квочка коло кілочка Водить діток коло квіточка Хитру сороку Спіймати морока.

А на сорок сорок Сорок морок.

Прокіп, Прокіп , продай окріп, Прокіп сидить, окріп кипить. Строката сорочка,

Веселої вдачі,

В садку білобока Навприсядки скаче.

Принеси синку, синьку,

Підсинить мама косинку,

Підсинить тобі сорочку- Принеси ж, синьку синочку.

Я печу, печу, печу Діткам всім по калачу.

Зверху маком потрощу,

В піч гарячу посажу.

Сорока сорок років Сорок сорочок вишивала Сорока сорок сорочок На сорок сороченят одягала.

За дубовими дверима -Здрастуй, Мурчику, дружок! Подаруй нам пиріжок.

Ми носили воду в ситі Та дерева не политі.

Воду в ситі не нолиті,

Саду ситом не полити.

Вовк ведмедя розбудив -Вже весна, гуляти йде!

Виліз велетень з барлоги- Вовк втікає в ліс від еього. Йде зима в поля , гаї,

Ми вже бачили її.

В неї сніг та хуртовина,

Довга ніч , коротка днина.

В горішнику горішина Г орішками обвішана.

Оришка і Тимішко Струшують горішки.

Скочив котик, сів на плотик Миє роток і животик.

Женя з бджільми не дружив, Завжди Женя бджіл дражнив. Женю бджоли не дражнили, Та дражнила нажалили.

Вибіг Гришка на доріжку,

На доріжці сидить кішка.

Взяв з доріжки Гришко кішку- Хай спіймає кішка мишку!

В темних сінях в день осінній Пахне сіном і насінням.

Ти, малий ,скажи малому, Нехай малий малому скаже, Нехай малий теля прив `яже Кріт кротові говорив:

-Вчора я зробив добро:

Для малят-звірят прорив

Попід річкою метро.

Рома робить раму.

Рома кличе маму:

-Подивися, мамо,

Яка гарна рама!

Взимку вітер вовком виє,

Всіх лякає сніговієм.

Ти не вій, не вий, вітриську,

До весни вже зовсім близько.

Шпак пита у півня:

-Де твоя шпаківня?

-Півень глянув на ріку І сказав :ку-ку-ріку!

Нащо та шпаківня,

Є курник у півня!

Бере Віра в руки ріка,

Бере рака неборака.

Ви погляньте, подивіться- Віра рака не боїться.

Сом скаржився сомом Живу я собі сому:

Соми сказали сому Сутужно сому самому.

Научала мама Таню:

“Чепурушкою будь ,доню:

Заплітай сама косички,

Не заляпай черевички.“

Над шляхом Явдошка Шукала волошки.

Ніс сміхунчик сміху міх- Міх розсипався на сміх.

Киця прокидається,

Лапками вумивається.

Ну, а ми з сестрицею Вмиємось водицею.

Чистомовки для фонематичної зарядки

1 .Лі-лі-лі-відлетіли журавлі,

Ли-ли-ли-дні- осіннії прийшли,

Ло-ло-ло-вже все снігом замело,

Ни-ни-ни-будем ждати ми весни.

2. Єць-єць-єць- подув сильний вітерець.

Аї-аї-аї-облітає листя в гаї,

Г о-го-го- ми збираємо його, Ас-ас-ас-принесемо його в клас.

3. Ить-ить-ить-в небі синяя блакить, Ає-ає-ає-вже весною повиває, Ість-ість-ість-вже з'явився перший гість, ОкОок-ок- голубіє пролісос.

4. Ер-ер-ер-все ясніє відтепер,

Ар-ар-ар- вже закінчили буквар, Мо-мо-мо-читанку читаємо,

На-на-на- в нас п'ятірка не одна.

5 .На-на-на- в лісі виросла сосна, Ка-ка-ка- і висока і струнка, Ять-ять-ять-шишки з гілок вже висять. Ать-ать-ать-шишкарі до них спішать.

6 .Рі-рі-рі- прилетіли снігурі,

Уг-уг-уг- звеселіло все навкруг, Ра-ра-ра-ви зустріли снігура, Ки-ки-ки-всі дивились залюбки.

7. Ли-ли-ли-пісню дружно почали, Ло-ло-ло- діло в нас на лад пішло, Ем-ем-ем-радість людям ми несем, Ли-ли-ли - дуже раді всі були.

8. Ла-ла-ла-верба в долині розцвіла, Ей-ей-ей- вона радує людей,

Ят-ят-ят- бачив там я двох хлоп'ят, Ни-ни-ни- із долини йшли вони, Ет-ет-ет- несли котики букет, Ли-ли-ли-всі їм вдячні були.

9. Ик-ик-ик- на стіні висить рушник, Ні-ні-ні- там узори чарівні,

Ри-ри-ри- різнобарвні кольори, Им-им-им- я любуюсь ним.

10. Ла-ла-ла- вже кульбаба розцвіла, Ут-ут-ут- ось розкрився парашут, Ель-ець-ець- подув сильний вітерець, Уть-уть-уть- десь у землю упадуть, Уть-уть-уть- і весною проростуть.

11 .Шу-шу-шу-чистомовки я пишу,

Ять-ять-ять- пишу їх для всіх малят,

Ки-ки-ки- і говорять за любки,

Ло-ло-ло- щоб чисте мовлення було.

12. Са-са-са-полетіла десь оса.

Ас-ас-ас- бігає песик коло нас.

13. Ба-ба-ба-на горі росте верба,

Ав-ав-ав-плив по річці пароплав.

14. Це-це-це- знесла курка яйце Сі-сі-сі- я катаюсь на таксі.

15. Би-би-би- на голуб'ятні голуби,

Ді-ді-ді- сиві ,білі, і руді,

Ись-ись-ись- полетіли вони ввись,

Ів-ів-ів-кличу я голубів,

На-на-на-насипаю їм зерна,

Ють-ють-ють-прилетять і поклюють,

Ні-ні-ні- щиро дякують мені.

16. Цок-цок-цок-сани скриплять,

Трісь-трісь-трісь-вітер гуляє

І верхув'я дерев ламає.

Скоромовки та вірші для розвитку фонетичного слуху 1 .Скоро, скоро мовить Г анна Скоромовки-спотиканки.

2. Айстра квітне у садку,

Аір в лузі я знайду.

3. Кричав Архип, Архип охрип:

Не треба Архипу кричати до хрипу.

4. Слово в слово Слава ловко Скоро мовить скоромовки.

5.Ой ,весела Василинка, Василинка-веселинка.

А Маша-мов кваша.

6. Ой був собі куточок,

Украв собі клубочок-
Та й сховався в куточок.

7 .Бізон у двір забрався,

Баран його злякався.

8. Ой , на річці-дивина.

Сом зробив собі човна.

Бо уже старому сому Важко плавати самому.

9. На полицю палицю поклали,

Із полиці палиця упала.

Щоб з полиці палиці не впасти- На полицю палицю не класти.

10. Ведмеді вулика знайшли,

Вовки під деревом лягли.

11. Г рак сидить на димарі,

Голуб б'ється угорі.

12. Дельфін живе в морях,

Дракон живе в казках.

13 .Жук до себе лізе в нірку,

Жабка плигає на гірку.

14.Зайчик вибіг із лісочку,

Зебра стала на горбочку.

15 Їжачок, піймавши жабку,

Їжачку дає в лапку...

16. Курка сіла на гніздечко,

Качка ходить недалечко.

17. Лис попався у тенета,

Лебідь виплив з очерета.

18. Мурлика муркоче-морозива хоче.

Мур лико руденький, замерзнеш дурненький.

19. Мусію, Мусію муку сію,

Печу паляниці, кладу на полиці.

20. Ти- малий , скажи малому,

Хай малий малому скаже Хай малий теля прв'яже.

21. Обережно хитрий лис До нори вечерю ніс,

Біг до дому лісом лис,

Шелестів над лисом ліс.

22. Індик крутиться та дметься,

Іволга летить-сміється.

23. Мавпа плигає, стрибає,

Мишка з нірки виглядає.

24. Носоріг поліз у воду Нирка теж шукає броду.

25. Осел прив'язаний пасеться,

Орел за пташкою женеться.

26. Півень весело співає,

Пугач цілий день дрімає.

27. Вір везе важений віз:

А на возі -верболіз

Вперся віл, і впало звоза Вісім в'язок верболозу.

28. У кухаря Валерика Розварилися вареники.

Розварилися вареники Варениці у Валерика.

29. На столі стоїть сільниця,

У сільниці соль.

30. Над малинкою -хмаринка,

Під хмаринкою - Маринка.

Рве у кошичок Маринка,

Спілу ягоду -малинку.

31. Фламінго на багно летить,

Фазан на гніздечку сидить.

32. Хрущ над вишнею літає,

Хлопчик ловить-не піймає.

33. Цап на тина злізти хоче Цесар очка йде , цокоче.

34. Чапля ходить під вербою,

Чайка в'ється над водою

35. Щука в ночвах лежить,

Щур до неї біжить.

36. Юрта на снігу стоїть,

Юшка на вогні кипить.

37. Зелен-зелен льон у полі,

Буде лялі з льону льоля.

Білим - білим білована,

Мов лілея мальована.

38. Дівчина Люба Всім людям люба.

Тому що любі всі люди любі.

Чистомовки

1. Ди-ди-ди-йшли качата до води, Иця-иця-иця- а назустріч їм лисиця. Ити-ити-ити- та качат не треба вчити: Юсь-юсь-юсь- вона з розбігу у воду-плюсь!

2. Ок-ок-ок- ось колючий їжачок, Ми-ми-ми- приготувався до зими. Чок-чок-чок- повна хата грушечок. Ок-ок-ок- частуватиме діток.

3. Із-із-із-барсучок в нору заліз. Ди-ди-ди-наступили холоди. Ить-ить-ить-барсучок тут смачно спить

Ни-ни-ни- аж до самої весни.

4. Ить-ить-ить- заяць в полі аж тремтить.

Ем-ем-ем- він сховався за кущем.

Уха-уха-уха- але довгі в нього вуха.

Оню-оню-оню-не турбуйте нашу соню

5. Аха-аха-аха-а де наша черепаха?

Оня-оня-оня-черепаха наша-соня.

Ів-ів-ів- до весняних теплих днів Оню-оню-оню-не турбуйте нашу соню

6. Ям-ям-ям- важко в зимку горобцям,

Ти-ти-ти-їм зерняток не знайти Ати-ати-ати- треба крихт їм накидати Ать-ать-ать-щоб їм під стріхою дрімать.

7. Ги-ги-ги- ой, як біло навкруги!

Узі-узі-узі- птахи-наші друзі.

Ді-ді-ді- допоможем їм в біді Ди-ди-ди- в осінні й зимні холоди.

8. Сі-сі-сі- будьте впевнені усі,

Уть-уть-уть-зимові місяці пройдуть Не-не-не- засяє сонечко ясне,

Іх-іх-іх-обігріє нас усіх.

9. Ами-ами-ами- вже весна не за горами.

Іти-іти-іти- їм радіють усі діти Ки-ки-ки- і звірята, і пташки,

Ля-ля-ля- зрадіє матінка - земля!

10. Ато-ато-ато-чистомовок є багато.

Ті-ті-ті- та найкращі будуть ті,

Ять-ять-ять-що поможуть вам, малята,

Ув-ув-ув-ротик щоб слухняний був [86; 34-37, 87; 48-49,88; 32-37,89; 31-37].

Вправи для напрацювання сценічної мови.

Вправа 1. “Хочеться спати “

Уявіть собі, що ви на березі моря, відпочиваєте в шизлонзі. Сядьте зручніше на стілець, відхиліться на його спинку, ноги вільно витягніть, розслабте

м'язи тіла, шиї, рук, плеч-спробуйте “задрімати“, спокійно, ритмічно глибоко вдихаючи повітря через ніс: вдих, видих, вдих, видих

Дійсно якби захотілось спати. Очі відкриваються важко-віки тяжкі, змикаються знову. Цей стан вам вже відомий. Потрібно заставити себе відкрити очі., встати.

Хвиль спокійних мірний шум.

Усипляє дивний розум

Але на сонці шкідливо спати.

Встати!

Не читайте ці строки жваво й весело! Мовний апарат знаходиться в розслабленому стані: язик, губи, щелепи рухаються повільно. “Боріться“ зі сном й одразу слідкуйте за тим, що робиться в вашому диханні: починайте розмовляти на вдиху і видиху. Вдих і видих потрібні бути однакові за часом.

Під час мови дихання гнучко підкоряється вимогам голосового апарату і гортані, які формують звуки нашої мови, що вимовляються з тою чи іншою експресією. В залежності від того , який звук утворюється (промовляється голосна У чи губна П), з якою силою він повинен прозвучати, виокремлюється і кількість повітря і необхідний тиск на нього.

Отже , дихання важливе не тільки для вірного звучання голосу, але для розбірливості мови, для виробітки гарної дикції. Справа в тому, що дихання заздалегідь, дає енергію для голосу і виступає в ролі регулюючого механізму, який автоматично вирівнює силу звучання всіх звуків нашої мови. Це можливо перевірити вимовляючи по черзі голосну А або І: йде більш сильне навантаження в області діафрагми буде при вимовлянні голосної І, тому, що, він забирає більшу енергію, щоб “не відставати“ в силі звучання від голосної А. Таке вирівнювання звуків мови-необхідна умова для її розбірливості.

Вправа 2. “На кілок “

Тримати тіло потрібно в положенні “на кілку“, тобто ніби “вдягнути “ його на хребет. Спробуйте не напружувати м'язи спини, плечей, рук, потім підніміть тіло і відкинувши його назад і вниз “одягніть його на хребет“. Ви повинні відчувати, що спина стала прямою, кріпкою, а руки, плечі, шия - вільними.

А зараз перейдемо до першого виду тренування видиху.

Вправа 3. “Свічка“

“Рівний повільний видих“ піднесіть до губ вузьку смужку паперу (шириною 0,5-3 см.), довжиною ( 7-10 см.) і дуйте на неї так , щоб “покласти вогонь свічки“ і утримати його в такому положенні. Смужка паперу дозволяє слідкувати за рівністю повітря, який видихається. Рівний видих-смужку папери до кінця видиху знаходиться в зігненому положенні. Якщо видих не рівний- смужка паперу не спокійна: вона коливається, сигналізуючи про те, що м'язи мовного апарату затиснуті. Виконуючи вправу, зверніть увагу на природню напругу в області діафрагми і міжреберних м'язів, які створюють кріпкий дихальний пояс.

Вправа 4. “Звуконаслідувач“

“Повільний, озвучений видих“ Пригадайте звуки природи і відтворіть їх.

Ось свистить вітер: сссс Шумить ліс: тттттттттттт... .Дзвенить комар:

зззззз Джужить бджілка : жжжж А ось з'явився джміль:

ж

лх лх лх лх

Робіть все повільно, спокійно, щоб повітря на цих звуках безперешкодно “витікало в природу“. Візьміть за основу декілька вправ, які тренують інший вид видиху.

Вправа 5. “Насос“

У вас в руках “насос“. Накачуйте “шину“, супроводжуючи рух рук зву- конаслідуючими звуками :Сссс! Ссссс! Сссс!.

Координуйте звук з рухами рук. Невелике м'язове напруження в руках переборює опір в насосі-все це координується з інтенсивністю видиху на звуках: ссссс! Перетворіть вправу на гру. Станьте один - проти одного . Один з вас буде накачувати модель“ резинової людини“Другий з вільною шиєю, руками, корпусом-сидить навприсідки. Він не надута“ резинова людина“. Дійте. Слідкуйте за партнером. Чутно звук “насоса”-“модель в русі “: піднімається, випрямляє корпус, потім шию, піднімає руки. Рухи, кожен раз зупиняються, як тільки перериваються звуки, які виходять із “насоса”. Як тільки модель надута до відмови, потім висмикується шланг і повітря виходить зі звуком: пш пш пш.... З силою проривається,а потім виходить з нього, і модель опиняється у вихідному положенні ( навприсідки). Поміняйтеся ролями.

Вправа 6. “Пилільники“

Уявіть собі, що ви взяли “ пилку“, перевірили, як вона лежить на колінах. Почали розпилювати його с!с!с!с!.Спочатку звук С відривистий, короткий, як і рух руками, тому, що пила “пилить“ деревину. Чим ширше амплітуда розмаху рук, протяжніше тягнеться звук сссс , сссс, ссссс.

Вправа 7. “Проколений м'яч“

У вас в руках на рівні грудей уявлений великий резиновий “м'яч”. Якщо на нього натиснути-чується звук повітря яке виходить. Натискайте на “м'яч” долонями, імітуйте вихідне повітря звуком : ссссс. Руки сходяться повільно : вони якби відчувають опір “м'яча”, а також повільно, з силою витискують з “м'яча”-ваших легень повітря : ссссс .

Ближче руки, менше повітря в “м'ячі”.Наприкінці вправи долоні рук в активному русі зійшлися. І з цим рухом “викинути “ не використовуючи (звучання^ фонації повітря.

Вправа 8. “Мотоцикл“

Завели мотор і поїхали на мотоциклі :р!р!р!р!ррр - хто далі від'їде. Їдьте швидше і швидше, далі переходячи в м'яке рь' рь' рь `рь `.

Вправа 9. “Дзвоник “

Із силою і декілька разів натисніть кнопку електричного дзвоника наполегливо, домагатися відповіді: рф'.р'.р'.р'- р',р',р',- р',р',р\.. А зараз зробіть цю вправу, тренуючи третій вид подиху (повітря виштовхується ривками).

Вправа 10. “Пульвелізатор“

“Інтенсивний, приривчастий видих“. Стискаючи в руці “грушу” пульве- лізатора посилаєте “пил“ розчину далеко вперед, супроводжуючи рухи руками звукоподражнюючими :фффф! Фффф! ффффф!, “груша” зтискується короткими, енергійними рухами пальців рук, також енергійно звучать приго- лосні::фффффф!ффффф!фффф!.... Якщо на “грушу”натискувати з силою, але повільно, то і звук зливається в одну енергійну тягучу лінію: фффф! Фффф! Фффф!....

Вправа 11. “Дровокіл“

Колите дрова. Удар “сокирою” супроводжується з вигуком “е “, із цим звуком повітря виходить з легень і миттєво заповнюється знову, тому, що, кількість повітря яке залишається в легенях значно менше, ніж зовнішнього. І повітря як би само входить в легені без явного руху вдиху. Перевірте це ще раз, зробивши вправу. “Рубайте легко”, граючись “сокирою.

Вправа 12. “Боксер”

Тренуйте удари на уявній “груші “ Супроводжуючи їх відголосками: Е-е! Е-е! Е-е! Е-е! Помітили, як повітря нібито саме, “загладжується “ легенями без вашого втручання.

Вправа 13. “Кучер “

Підганяєте коня: Нно!Нно!Нно!Нно! а зараз різко зупиніть його: Тпру! Тпру! Тпру!. Слідкуйте за тим, щоб не завишали звука і зайвий раз не напружувалися.

Вправа 14. “Сорока-пліткарка“

Передайте далі почуту плітку:

Трр!Трр!Трр!Трр!Трр!Трр!Трр!Трр!...Нафантазуйте про що говорите. Відчуваєте різкі рухи діафрагми? Добре. Тільки не намагайтеся оволодіти нею (Втягувати в середину, або вирячувати, вона сама робить такі рухи, які вказані їй природою).

Вправа 15. “Лижник“

“Стоїте на лижах“. Ноги разом, приготувавшись до бігу потроху нахиленої дорозі. Поїхали, відштовхуватися потрібно то однією, то другою палкою. Лижі ковзають добре. Рух все збільшується, весело, вільно супроводжує рухи руками на рахунок: раз! Два! Три! чотири!....Все глибже присідая, все активніше рухи руками, Все інтенсивніше і швидше рахунок: сім! Вісім!

Голова опущена-погляд вперед на дорогу: вісімнадцять! Двадцять! ... Якщо не було віддишки після вправи, значить ви вправу виконали вірно ,легко видихаючи невикористане у фонації ( при вимові цифр, рахунку) повітря і воно швидко поповнюється.

Вправа 16. “У морі“

( Володіння видихом).

Уявіть, що стоїте по груди в морі. Морська вода тримає на поверхні руки, витягнуті в сторони, покируйте руками, переборюючи опір води, енергійно опустивши руки вниз, в боки, одночасно видихнувши. Вода знову підняла на поверхню руки ( в цей час виконуйте природній вдих). Тепер опускаєте руки по команді : Раз! Два! Три! На рахунок “три“-руки донизу, вода знову їх підняла (вдих). Опускаєте їх на рахунок до шести-двадцяти ( прибавляючи кожний раз по три цифри)потім зробіть це в зворотньому рахунку: Від двадцяти до одного-прискорюючи в два рази темп рахунку і руху руками. Рух енергійний, волевий.

Вправа 17. “Стогін“

Уявіть, що у вас болить горло або голова, або відчуваєте втому. Виникла потреба “постогнати“, ви на звук М тихо стогнете. Не крягтіть. При кряг- тінні звук глухий, короткий, голосові м'язи напружені. Стон-такий звук, який вільно виходить з гортані. Він спокійний, монотонний.

Губи злегка зімкнуті, м'язи шиї, плечей, обличчя, ніг, рук вільні. Перевіряйте ненапруженість м'язів шиї, злегка повертаючи голову донизу , направо, наліво, назад....Запам'ятайте це вільне відчуття м'язів ( хочеться спати) не відпочиває тільки дихання. Воно працює-“стогніть“. Глибоке дихання, яке проходить по задній стінці глотки і направляється в голову (високе дихання), а відтіль “омиває” всю голову і прямує в область “маски” де отримує резонанс.

Не підвищуйте і не знижуйте звук! Найдіть свою середину “центр” голосу (тон, на якому особливо рівно і вільно звучить голос) Підключайте до приголосного М - голосні звуки а, о, у, е, і.

Ммм Амм Омм Умм Емм Імм Имм

Тренуйте голосні в сполученні з іншими сонорними ( найбільш звучними приголосними м,н,р,л), які збільшуючи резонаторну функцію носоглотки, придають голосу дзвінкості.

МнУ мммнОмммнАмммиЕмммнИмммнІмммн

МмнУ ммнОмммнАмммнЕмммнИмммнІмммн

РлУмммнОмммнАммнЕммнОрмммнРнмммнАрммн . РлЕрмммнРлімммнРрИмммн

Вимовляйте голосні м'яко без поштовхів, рот відкривається вільно на голосних звуках і одрозу ж закривається для продовження “ стогну“ склади з приголосними Б або Д:

ДАмммнДОммнДемммнДИм ммнДІмм н ... .

Це розуміється як дзвін колоколів: Удар - бом!, звук - мммм... удар - дон! І резонанс - ннн. Це і є дзвін колокола!.

БУмммн-БОмммн! БУмммн-БОмммн!....

ДІмммн-ДОммн! ДІммн-ДОмммн!

Якщо зможете зняти напругу з мовного і голосового апарату, то звук голосу пол'ється вільно і красиво. Спробуйте вимовити на “на стогоні” цілі фрази слів, для того, щоб зберігалось таке ж вільне звучання ,яке було під час “стогону “:

Мамо я тебе прошу-молока налий мені, мамо.

При вимові цієї фрази збирайте всі слова в неперервну лінію звучання : Мамояпрошувпертомолоканалийменімамо. Тобто “стогніть ` .

...