Сучасні технології в освіті

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 5.).

Авторитет учителя

- загальновизнана учнями та їхніми батьками значущість достоїнств учителя й заснована на цьому сила його виховного впливу на дітей. До таких достоїнств належать висока духовність, культура, інтелігентність, ерудиція, високі моральні якості, педагогічна майстерність.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 7.).

Адитивна поведінка

- негативний вид поведінки, зумовлений залежністю від різних хибних пристрастей. А.п. спричиняється як хімічними речовинами (наркотичні засоби, їжа), так і емоційними залежностями (комп'ютерні та азартні ігри.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 17.).

Альтруїзм

- безкорисна діяльність задля блага інших людей, поєднана з прагненням їм допомогти.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 11).

Аморальність (а.)

- Способи дії, діяльності, поведінки особи, яка не дотримується моральних норм загальнолюдських моральних цінностей суспільства. А. часто є наслідком духовної, моральної нерозвиненості особистості, її невихованості в сім'ї, суспільстві.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 16.).

Андрагогіка

- (від грец. - доросла людина й керівництво, виховання) - педагогіка дорослих, одна з педагогічних наук, яка займається дослідженням проблем освіти, самоосвіти й виховання дорослих.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 15.).

Асертивність (а.)

- соціально-психологічна якість, риса характеру, життєва позиція особистості. А. виявляється у своєчасній організації психічних якостей: інтелекту, емоцій, волі. Роль а. значима в середовищі з умовами провокуючими до негативної поведінки, як превентивний фактор у соціалізації індивіда.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 31.).

Асертивна поведінка

- система вчинків, які визначаються контролем над ситуацією і правильним прийняттям рішень на вчинок.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 32.).

Асоціальна поведінка

- дії, не погоджені з нормами поведінки (образа, лайка, деструктивні акти).

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 17.).

Бездоглядність дитяча

- відсутність у дітей та підлітків постійного місця проживання, певних знань, сімейного чи державного піклування й систематичного виховного впливу внаслідок втрати батьків, залишення сім'ї, втечі з виховного закладу та інших причин.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 23.).

Біхевіоризм (б.)

- (від англ. - поведінка) напрям в американській психології 20 ст., що зводить поведінку людей до механічних актів у відповідь на зовнішні подразнення. Основи методики дослідження і терміни б. було перенесено в педагогіку, соціологію, антропологію.

(Педагогічний словник / За ред. М. Д. Ярмаченка. - К., 2001. - С. 59.).

Біхевіористична терапія

- набір терапевтичних методик для зміни погано адаптованої чи нездорової поведінки дитини, підлітка, юнака тощо, через застосування принципів оперативного научіння.

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки і психології: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. - К., 2001. - С. 9).

Бойскаутизм

- (від англ. - хлопчик і розвідник) форма організації дітей, заснована Баден-Паулем, яка є за його визначенням „системою виховання через гру, систему, яка є необхідним доповненням школі. Виник на початку ХХ ст. у Англії і був поширений у інших країнах.

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки і психології: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. - К., 2001. - С. 10).

Важковиховувані діти

- діти, які важко піддаються виховним впливам і потребують особливої уваги і зусиль педагогів і батьків. Для таких дітей характерними є відхилення в інтелектуальному, моральному розвитку та поведінці. Внаслідок особливостей нервової системи (емоційна нестійкість, імпульсивність, акцентуації характеру та ін.), тимчасових затримок психічного розвитку, суміжних форм інтелектуальної недостатності та ін. вони важко піддаються виховним впливам.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 55.).

Важковиховуваність

- у широкому розумінні - поняття, що пояснює випадки труднощів, з якими стикається педагог під час організації і здійснення виховного процесу. У вузькому розумінні в. використовується для позначення максимально наближеного до норми рівня відхилень у поведінці дитини, яка потребує відповідної уваги й зусиль вихователя для їх подолання.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 23.).

Види виховання

- родинне, шкільне, за місцем проживання, у спеціальних закладах (А. Макаренко та ін.).

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки і психології: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. - К., 2001. - С. 14).

Види впливів у вихованні

- 1) Індивідуально-специфічний вплив вихователя (батька, учителя тощо). Він полягає в тому, що ці особистості своїми діями передають власні характеристики. 2) Функціонально-рольові впливи вихователя. Його суть пов'язана з тим, що вихователь описує певну особу, показує можливу її поведінку, вчить при різних ситуаціях. 3) Спрямований вплив - вплив, орієнтований на певних дітей, учнів, на їх особистісні якості, вчинки. 4) Не спрямований вплив - вплив не спрямований на певний об'єкт. 5) Прямий вплив - безпосередній прояв своєї позиції і зв'язаних з нею вимог до учня. 6) Опосередкований вплив - вплив, спрямований не безпосередньо на об'єкт, а на оточуюче його середовище (С. Чавдаров, Б. Кобзар, В. Крисюк).

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки та психології: Навч. посіб. для викладачів та студ. пед. навч. закл. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2001. - С. 14.).

Види розвитку підростаючої особистості

- 1) Моральний розвиток, який включає формування моральних вартостей, знання моральних норм, правил, моральних чуттів тощо;

2) Фізичний розвиток, який включає процес росту організму, становлення фізичних функцій під впливом умов життя і діяльності тощо;

3) Інтелектуальний розвиток, який включає оволодіння відповідним до віку рівнем знань, формування мисленнєвих операцій та інтелектуальних (перцептивних, мненічних, мисленнєвих, імажинативних, мовленнєвих) тощо;

4) Розвиток здатностей до праці, який включає оволодіння загальними і спеціальними трудовими знаннями тощо;

5) Естетичний розвиток, який включає здатність людини сприймати естетичні явища мистецтва тощо;

6) Емоційний розвиток, який включає розвиток здатностей емоційно реагувати на впливи оточуючого середовища, керувати своїми емоційними реакціями тощо (Г. Костюк, Г. Ващенко, С. Чавдаров та ін.).

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки і психології: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. - К., 2001. - С. 14-15).

Вимога (в.)

- метод виховання, який педагогічно доцільно застосовувати з самого раннього віку дитини, коли вона повинна навчатися самостійно одягатися, умиватися, прибирати іграшки тощо. З віком дитини в. до неї повинні зростати відповідно з розширенням кола її обов'язків і можливостей.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 63.).

Виховання

- конкретно-історичне явище, яке тісно пов'язане з соціально-економічним, політичним і культурним розвитком суспільства, з етно-соціальним і соціально-психологічними особливостями народу. Його сутність виявляється у прилученні до світу людських цінностей і норм взаємостосунків між людьми.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 65.).

- об'єктивне явище суспільного буття. У найбільш широкому значенні - передавання і засвоєння соціального досвіду, забезпечення життєвої наступності між поколіннями… У педагогіці виховання найчастіше розглядається як цілеспрямований вплив психолого-педагогічними засобами на формування особистості, як педагогічний процес.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 34).

- свідомо організована суспільна діяльність, яка основана на виховних відносинах між вихователем та вихованцем, метою яких є проявлення передбачених змін в особистості вихованця.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 36-37.).

- цілеспрямоване формування у підростаючих особистостей загальнонаціональних, моральних та інших вартостей, особистих якостей, звичок поведінки і дій у відповідності з вимогами, які ставить суспільство, родина школа тощо.

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки та психології: Навч. посіб. для викладачів та студ. пед. навч. закл. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2001. - С. 16.).

Виховання в школі

- частина виховання в період шкільного віку молоді, яка контролюється старшими. Існує також „паралельне (приховане) виховання”, перебіг якого дорослі не можуть контролювати належним чином.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 89..).

Виховання здорового способу життя дітей (в.з.с.ж.)

- процес цілеспрямованого, систематичного формування духовного, психічного, фізичного і соціального здоров'я особистості. В.з.с.ж. сприяє позитивній соціалізації дитини, забезпечує попередження відхилень від соціальних, моральних і санітарно-гігієнічних норм життєдіяльності людини.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України.Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 67.).

Виховання і розвиток особистості

- індивідуальний розвиток людини - ряд послідовних кількісних і якісних змін, яких зазнає її організм від моменту зародження й до кінця життя, становлення людини як соціальної істоти.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 35.).

Вихователь

- особа, яка займається вихованням дітей, молоді чи дорослих та має до цього формальну кваліфікацію. Це може бути вихователь у яслах, дитячому садку, дитячому будинку, в школі, у виправній колонії чи тюрмі; вихователем також є вчитель. У неформальному значенні вихователями є батьки або опікун.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 42.).

Виховна допомога

- допомога вихователя у виправленні негативних рис чи звичок вихованця, сприяння розвитку особистості.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 11).

Виховне навчання

- організація процесу навчання, при якій забезпечується органічний взаємозв'язок між набуттям учнями знань, умінь і навичок, засвоєння досвіду творчої діяльності й формування емоційно-ціннісного ставлення до світу, один до одного, до навчального матеріалу.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 35).

Виховний вплив

- вплив з метою досягнення бажаного результату в навчанні і вихованні.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 54.).

Виховний ідеал (в.і.)

- уява про ідеального вихованця і образ ідеальної дитини, яка досягла високого ступеня гармонії у фізичному, моральному, соціальному, інтелектуальному та естетичному розвитку. В.і. тісно пов'язаний із світоглядом, релігією і мораллю. Ідеал особистості як кінцеву мету виховання визначає те суспільство, в якому це виховання здійснюється.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 71-72.).

Виховний колектив (в.к.)

- згідно з поглядами А. С. Макаренка, в.к. є об'єктом виховання, формується як система, що має свою внутрішню структуру, яка створюється не раптово через самоуправління, а через створення сприятливого психологічного клімату тощо.

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки і психології: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. - К., 2001. - С. 18.

Виховний процес

- комплексне поняття, яке означає цілісно визначену діяльність, виховні впливи та процеси самовиховання. Ця діяльність відповідає цілям та зразкам поведінки, визнаної у суспільстві системою виховання цінностей. У цих процесах головну роль відіграє свідома виховна діяльність батьків та вчителів, яка також повинна сприяти самовихованню.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 81.).

Виховні колонії

- навчально-виховні заклади закритого типу для неповнолітніх правопорушників, які досягли 11-річного віку й потребують для свого виправлення особливих умов виховання та особливого педагогічного режиму.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 35).

Виховуюче навчання (в.н.)

- один з головних принципів навчання і виховання, який послідовно здійснюється на всіх етапах навчального процесу. В.н. як цілеспрямований процес здійснюється тоді, коли чітко визначені й реалізуються виховні цілі в процесі навчання.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 72.).

- навчання, яке дає знання, уміння й навички і в той же час формує контроль, характер, волю та інші якості учнів.

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки та психології: Навч. посіб. для викладачів та студ. пед. навч. закл. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2001. - С. 18.).

Виховуюче суспільство

- термін, який означає систему, яка складається із осіб, соціальних груп, інституцій та інших форм громадського життя, що впливають на формування особистості загалу громадян, передусім молодого покоління, яке проживає в даному суспільстві.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 41.).

Вільне виховання

- концепція або теорія виховання, яка полягає в ототожненні процесу виховання особистості з пристосуванням вихователя до перебігу природнього та спонтанного її розвитку.

Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 48.).

Всебічний розвиток особистості (в.р.о.)

- гармонійне поєднання інтелектуальної, духовної і громадянської зрілості людини з фізичною досконалістю. В.р.о. здійснюється через пізнання, фізичне загартовування, розвиток емоційної і чуттєвої сфери, залучення до духовних цінностей і духовного досвіду як української нації, так і усього людства.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 83.).

Гармонійний розвиток

- ідеалізоване уявлення про співрозмірний і злагоджений розвиток фізичних і ментальних характеристик і можливостей особи.

Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 51.).

- співрозмірний розвиток фізичних і духовних сил людини, чітке й строге поєднання різних сторін і функцій її свідомості, поведінки та діяльності.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 40.).

Глобальне виховання

- таке виховання, що трактує всіх мешканців Землі як єдину людську спільноту. Визначаючи різноманітність культур та суспільств, г.в. прагне до взаємо пізнання людей різних культур, яке становить основу для розуміння та приязні.

Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 50.).

Готовність батьків до виховання дитини (г.б.)

- якості батька і матері, що відображають сукупність знань, умінь та навичок виховання і догляду за дітьми відповідно до їхнього віку, статі, стану здоров'я і потреб розвитку. На стан г.б. впливають конкретні умови, в яких сім'я виконує виховну функцію та складність завдань, які виникають перед батьками (їх новизна чи сукупність).

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 93-94.).

Громадянське виховання

- виховна діяльність з метою усвідомлення вихованцями механізмів функціонування сучасної держави, прав та обов'язків громадян цієї держави; формування поглядів на світ, громадянських та патріотичних почуттів й підготовка до участі в суспільному житті на засадах демократії, зв'язку з державними органами влади, з правом, економікою та адміністрацією країни.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 21.).

- формування громадянськості як інтегративної якості особистості. Громадянськість дає можливість людині відчувати себе юридично, соціально, морально й політично дієздатною. До основних елементів громадянськості належить моральна й правова культура, яка виражається у почутті власної гідності, внутрішньої свободи особистості, дисциплінованості, в повазі й довірі до інших громадян і до державної влади, здатної виконувати свої обов'язки, в гармонічному поєднанні патріотичних, національних та інтернаціональних почуттів.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 44.).

Гуманізація виховання і навчання

- реалізація у процесі налагодження стосунків між педагогом і вихованцем принципів світогляду, які ґрунтуються на повазі до людей, турботі про них; спрямованість уваги на задоволення інтересів дитини й розв'язання проблем школяра.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 46-47.).

Гуманізація процесу виховання

- передбачає ґрунтовну „переоцінку цінностей”, зокрема відхід від ідеологізації та політизації дитини і перенесення акценту на становлення в ній людяності, на формування її душі.

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки та психології: Навч. посіб. для викладачів та студ. пед. навч. закл. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2001. - С. 29.).

Гуманістична спрямованість

- спрямованість на особистість іншої людини, ствердження словом і ділом вищих духовних цінностей, моральних норм поведінки і стосунків.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 47.).

Девіантна поведінка

- відхилення від принципів та норм моралі та права. Частіше термін вживається для негативної оцінки поведінки особистості, схильної до моральних відхилень або такої, що має соціальну патологію.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 32.).

- окремі вчинки або їх система, які відрізняються від існуючих соціальних поглядів на норму. Д.п. може визначатися як позитивна (обдарованість, активне сповідування здорового способу життя), так і негативна (раннє вживання тютюну, алкоголю, наркотиків, аморальна поведінка тощо).

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 103.).

Девіантна поведінка батьків

- система вчинків батьків, що порушує норми моралі або підпадає під статті Кримінального Кодексу і переслідується нормами права.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 107.).

Дегуманізація

- процес спотворення соціальних цінностей, що означає знецінення реального життя людини, приниження прав, можливостей, інтересів особи. Звуження соціальних умов, можливостей, які забезпечують розвиток і вдосконалення особи: ослаблення виховних і правових гарантій нормальної життєдіяльності дитини.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 103.).

Диспозиція особистості (д.о.)

- це фіксована в її соціальному досвіді сприятливість сприймати й оцінювати умови діяльності, власну активність і дії. Д.о. - концепція життя і ціннісні орієнтації, загальна спрямованість особистості, а також узагальнена соціальна установка на типові соціальні об'єкти та ситуації і, нарешті, ситуативні соціальні установки як диспозиції до сприйняття і поводження у певних конкретних умовах, у певному предметному й соціальному середовищі.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 57.).

Дитячий будинок (д.б.)

- державний виховний заклад для дітей-сиріт та дітей, батьки яких неспроможні виконувати виховну функцію (позбавлені батьківських прав, тяжкохворі тощо). В д.б. протягом року поступають діти від 3 до 7 років із будинку дитини, сім'ї або притулку.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 118.).

Дитячий будинок сімейного типу

- окрема сім'я, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, що не перебуває у шлюбі, де беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 118.).

Дитячі колонії (д.к.)

- навчально-виховні заклади закритого типу: а) для бездоглядних дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання і спеціального педагогічного режиму (виховні д.к.); б) для неповнолітніх порушників (трудові д.к.).

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 40.).

Довіра у вихованні

- ставлення вихователя до дітей, яке ґрунтується на глибокій повазі й щирому переконанні, що кожен вихованець має широкі можливості для розумового виховання.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 64.).

Домашнє виховання

- один із видів виховання дітей, яке здійснюється в умовах сім'ї до вступу дитини в школу. Характерним для д.в. є домінуючий вплив батьків, бабусі та дідуся, інших членів сім'ї, майже повна відсутність форм суспільного виховання, впливу дитячого колективу (напр., дитячих ясел, дитячого садка), вихователів.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 131.).

Дошкільне виховання (д.в.)

- виховання дітей віком від одного до семи років у дитячих установах чи родині, спрямовані на фізичний, психологічний і соціальний розвиток особистості.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 133.).

- сімейне й суспільне виховання дітей дошкільного віку. Залежно від початку шкільного навчання в різних країнах д.в. охоплює дітей від трьох до шести -семи років. Метою д.в. є всебічний розвиток дитини, виховання її в дусі дружби і товаришування, любов до праці, поваги до старших.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 79.).

Духовне виробництво

- вироблення свідомості в суспільній формі (тобто у формах релігійних, філософських, політичних, правій, науковій, моральній, художній свідомості), за допомогою якої індивіди інтегруються в соціальну систему.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 67.).

Екологічне виховання

- напрям педагогіки, пов'язаний з екологією. Е.в. дітей є цілеспрямованим педагогічним процесом. Результатом е.в. є екологічна культура особистості, яка передбачає становлення усвідомленого формування до природних об'єктів у їх багатоманітності, а також ставлення до себе як частини природи, розуміння цінності життя і здоров'я, їх залежності від стану природного довкілля.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 140.).

Економічне виховання

- організація впливів на підростаюче покоління з метою збагачення його економічними знаннями, формування у нього економічного мислення, діловитості, зміцнення дисципліни, усвідомлення необхідності і потреби кожної людини трудитися на благо суспільства.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України.Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 66-67.).

Естетика поведінки

- риси прекрасного у вчинках і діях людини: в її ставленні до праці й суспільства, в її манерах і вигляді, у формах спілкування з людьми. Визначається інтелектуальним і моральним рівнем людини. Систематичне виховання навичок поведінки, яке відповідає вимогам естетики, сприяє розвитку естетичних потреб, почуттів і понять.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 75.).

Естетичне виховання (е.в.)

- один із складників виховання; у вузькому розумінні е.в. означає формування „естетичної культури” людини, де естетичні та художні цінності використовуються для поглиблення почуттів, пізнання й оцінювання естетичних явищ; у широкому розумінні е.в. („виховання через мистецтво”) відноситься до формування цілісної особистості людини.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 9).

- складова виховання, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси.

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки і психології: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. - К., 2001. - С. 42).

- складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування й виховання естетичних почуттів, смаків, суджень, художніх здібностей особистості, на розвиток її здатності сприймати й перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 144.).

Естетичне виховання в сім'ї

- розвиток у дітей любові та інтересу до мистецтва, а також умінь та навичок художньої діяльності (співу, гри на музичних інструментах, художнього читання тощо)… Естетично влаштований побут родини, інтерес до мистецтва позитивно впливають на розвиток естетичних смаків дитини.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 145.).

Етос

- сукупність спільних цінностей, переконань, мотивів поведінки, що характеризують клас, школу чи ширше об'єднання.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 45).

Європейське громадянство

- приналежність до європейського суспільства, європейської спільноти.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 20).

Єдність слова і діла як моральний принцип

- цей принцип втілює вимоги чесності, стійкості у виконанні обов'язку, порядність, вимагає формування в учнів правильних моральних оцінок і самооцінок, судити себе й інших не за словами, а за справами.

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки і психології: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. - К., 2001. - С. 43.

Життя суспільства духовне

- відносно самостійна сфера громадського життя, основою якої є специфічні види спеціалізованої духовної діяльності й суспільних відносин, що регулюють духовну діяльність і функціонування суспільної свідомості.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 77.).

Занедбаність педагогічна

- стійкі відхилення від норми в моральній свідомості й поведінці чи навчальній діяльності, спричинені недоліками педагогічного впливу. Педагогічно занедбана дитина є психічно нормальною й фізично здоровою, однак не має знань та вмінь, необхідних для нормальної життєдіяльності. Розрізняють поняття з.п. і важковиховуваності. У педагогічно занедбаних дітей спостерігаються затримки розумового розвитку, втрата інтересу до навчання, відставання з окремих навчальних предметів, відчуття дискомфорту в колективі, зниження відповідальності й організованості тощо. З.п. піддається корекції з боку педагогів.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 80.).

Заохочення у вихованні

- засіб педагогічного впливу, який використовується у тих випадках, коли дитина вдало виконала важке завдання, провела корисну роботу, здійснила хороший вчинок тощо.

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки і психології: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. - К., 2001. - С. 49).

Ідеал українського виховання

- є синтезом загальнолюдського і національного. Він втілений у конкретних історичних постатях та літературних образах. Шляхетні елементи цього ідеалу знаходимо в народній творчості, мистецтві, у християнських засадах життя нації.

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки і психології: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. - К., 2001. - С. 52).

Інтерналізація

- процес присвоєння (та визнання за власні) поглядів та цінностей, а передусім моральних норм інших осіб або груп; відповідна поведінка стає внутрішньою потребою, а не зовнішнім примусом чи тиском.

Присвоєння суспільних норм і цінностей становить основний елемент процесу соціалізації.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 38.).

Методи виховання (м.в.)

- сукупність найбільш загальних способів розв'язання виховних завдань і здійснення виховних взаємодій, способів взаємопов'язаної діяльності вихователів і вихованців, спрямованих на досягнення цілей виховання; сукупність специфічних способів і прийомів виховної роботи, які використовуються в процесі формування особистісних якостей учнів для розвитку їхньої свідомості, мотиваційної сфери й потреб, для вироблення навичок і звичок поведінки і діяльності, а також їхньої корекції і вдосконалення. М.в. поділяють на методи різнобічного впливу на свідомість, почуття й волю учнів з метою формування їхніх поглядів і переконань (бесіда, лекція, диспут, позитивний приклад; методи організації діяльності й формування досвіду суспільної поведінки (педагогічна вимога, громадська думка, вправа, привчання, створення виховних ситуацій); методи регулювання, корекції, стимулювання позитивної поведінки і діяльності вихованців (змагання, покарання, заохочення).

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 135.).

Методи самовиховання

- самоорганізація, самозобов'язання, самозвіт ставлення до свого „Я”, самокритика, ідентифікація, наслідування прикладу, самозаохочення, аутотренінг тощо (П. Чамата, М. Боришевський та ін.).

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки і психології: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. - К., 2001. - С. 87.

Методи сімейного виховання

- способи досягнення виховної мети в умовах сім'ї; сукупність прийомів сімейного виховання дитини. Найбільш поширеними м.с.в. у вихованні дитини дошкільного віку є: привчання, вправляння, вимоги, єдність вимог батька й матері, пояснення, навіювання, довіра або недовіра, особистий приклад батьків, покарання, примушування, заохочення та його форми: похвала, схвалення, подяка, вдячність, привітна усмішка, схвальний погляд, нагорода, подарунки тощо.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 210.).

Методика виховання

- педагогічна дисципліна, яка займається організацією виховання в школах та інших виховних закладах. Системною основою для методики виховання є теорія виховання, а джерелом надійної інформації - результати досліджень процесів, умов та потреб виховання в різних типах та різних ступенях шкіл, у різних виховних закладах та молодіжних організаціях.

(Василюк А. Педагогічний словник-лексикон: Англ.-укр., укр.-англ. / Алла Василюк; Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. - Ніжин, 2004. - С. 38.).

Механізм впливів на учнів у процесі виховання

- 1) Переконання (логічний аргументаційний вплив учителя на свідомість учня); 2) навіювання (вплив на свідомість і підсвідомість учня при відсутності повного чи часткового розуміння); 3) вплив на вихованців через несвідоме наслідування слів і дій оточуючих з вагомими емоційними зарядами в умовах безпосереднього контакту з ними (А. Макаренко, П. Чамата, В. Крисько та ін.).

(Скрипченко О. В. Довідник з педагогіки і психології: Навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. - К., 2001. - С. 88.).

Міжнародне товариство дослідження проблем соціалізації молоді

- створене 1962 р. в Гейдельберзі групою педагогів, психологів і соціологів науково-дослідного товариства для підтримки і проведення досліджень індивідуальної та групової праці учнів у шкільному і позашкільному вихованні. Товариство кожні 2 роки проводить міжнародні конференції.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 139.).

Міжнародне товариство наук про виховання

- наукове товариство наук, яке, об'єднуючи кількасот педагогів, психологів і соціологів, має завдання підтримувати розвиток педагогічних досліджень. Товариство кожні 4 роки проводить міжнародні педагогічні конгреси.

(Соціолого-педагогічний словник / Уклад.: С. У. Гончаренко, В. В. Радул, М. М. Дубінка та ін.; За ред. В. В. Радула. - К., 2004. - С. 139.).

Моралізування

- спосіб виховного впливу на дитину, який характеризується довгими повчальними проповідями суворої моралі, закликами до дітей чи дорослих робити моральні висновки з приводу чогось; довгі й нудні повчання кого-небудь. Прагнення до м. знижує виховні можливості батьків і вихователів у розкритті сутності вчинків тих, кого вони виховують.

(Педагогічний словник для молодих батьків / АПН України. Ін-т пробл. виховання, Держ. центр соц. служб для молоді; Авт. колектив: Т. Ф. Алексєєнко, Л.В. Артемова, Н. І. Баглаєва. - К., 2002. - С. 217.).

Моральна поведінка (м.п.)

...