Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

МОНОГРАФІЯ

Формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю в умовах сучасних інновацій

Штефан Л.В., Кошелєва В.С.

Харків - 2008

Рецензенти:

Р.М. Макаров, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри авіаційної педагогіки та психології Державної льотної академії України;

М.І. Лазарєв, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри креативної педагогіки та інтелектуальної власності Української інженерно-педагогічної академії.

Рекомендовано до видання рішенням Вченої ради Української інженерно-педагогічної академії (протокол № 3 від 19.11.2008 р.)

Ш 90 Штефан Л.В., Кошелєва В.С.

Формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю в умовах сучасних інновацій: Монографія. - Харків: УІПА, 2008. - 123 с.

В монографії представлено інноваційні підходи щодо формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю, які дозволяють підвищити ефективність проектувальної підготовки даних фахівців в галузі бізнес-планування. Розглянуто питання застосування для цього комп'ютерних технологій як таких, що дозволяють індивідуалізувати навчальний процес. В матеріалі монографії обґрунтовано методичні та технологічні підходи щодо формування проектувальних умінь в процесі бізнес-планування.

Монографія розрахована на фахівців економічного профілю в галузі інженерно-педагогічної освіти, економічної освіти, а також спеціалістів, які мають намір підвищити свій професійний рівень в питаннях бізнес-планування.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТУВАЛЬНИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ В ІННОВАЦІЙНИХ УМОВАХ

1.1 Теоретичний аналіз особливостей формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю

1.2 Комп'ютерні технології як інноваційний засіб формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю

1.3 Наукові підходи щодо обґрунтування методики формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп'ютерних технологій

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТУВАЛЬНИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

2.1 Дидактичні засади методики формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп'ютерних технологій

2.2 Комп'ютерна навчаюча система як інноваційна основа методики формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю

2.3 Технологія формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп'ютерних технологій

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Кризові явища в освітянській сфері стали однією з причин активного пошуку шляхів виходу з них в напрямку застосування педагогічних інновацій. Нормативні підвалини останніх знайшли відображення в Законі України «Про освіту», Положенні «Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності» та інших. Ряд авторів, пов'язують інноваційні процеси насамперед з технологічним підходом до навчання. Вважається, що на сьогодні існує більше 200 інновацій, чільне місце серед яких займають комп'ютерні технології.

Входження України в світове співтовариство зумовлює необхідність упровадження в практику роботи вітчизняних підприємств сучасних технологій управління їхньою діяльністю для забезпечення конкурентоспроможності бізнесу на національному та зарубіжному ринках. Означена ситуація потребує перегляду підходів до організації підготовки економістів на інноваційних засадах. Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики та робочих програм підготовки інженерів-педагогів економічного профілю виявив відсутність системного підходу в питаннях формування у них проектувальних умінь, що унеможливлює розв'язання задачі з розробки бізнес-плану діяльності підприємств. Водночас в умовах динамічного розвитку національної економіки бізнес-план визначається як стандартний документ підприємства, ефективність проектування якого підвищується за умов застосування комп'ютерних технологій як одного з ефективних інноваційних засобів (В.Баринов, В.Буров, Л.Кльоба, Т.Любанова, В.Слиньков, В.Попов).

Проведений аналіз літературних джерел показав, що проблеми застосування комп'ютерних технологій у навчальному процесі як одного з інноваційних підходів є предметом дослідження багатьох вчених (А.Ашеров, В.Беспалько, Т.Богданова, Б.Гершунський, Р.Потапова, Г.Сажко, І.Синельник, Н.Тверезовська, Є.Тен та інші). Ці питання досліджуються при підготовці економістів взагалі (Д.Байд, В.Зуєв, Н.Іщук, О.Кареліна, Н.Олійник, В.Подсолонко, В.Приходько, та інші), при розв'язанні економічних задач зокрема (П.Демідов, О.Кузнєцов, О.Куцевол та інші), в тому числі й при бізнес-плануванні (К.Барроу, В.Горемикін, Н.Колеснікова, Є.Орлова, Л.Сухова). В колі уваги вчених знаходяться і окремі аспекти формування проектувальних умінь (В.Безрукова, Н.Брюханова, О.Коберник, Н.Кузьміна та інші), але поза увагою залишаються підходи щодо їх формування при розв'язанні економічних задач на основі застосування комп'ютерних технологій.

Це породжує суперечності між: зростаючими вимогами ринку праці до якості формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь як основи розробки бізнес-плану та недостатньою розробленістю теоретичних і практичних аспектів методики їх формування; необхідністю застосування комп'ютерних технологій як одного з інноваційних засобів формування проектувальних умінь з бізнес-планування та недостатньою розробленістю засобів для їх реалізації. Такі суперечності визначили проблему дослідження - підвищення якості формування проектувальних умінь з бізнес-планування у інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп'ютерних технологій.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОЕКТУВАЛЬНИХ УМІНЬ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ В ІННОВАЦІЙНИХ УМОВАХ

1.1 Теоретичний аналіз особливостей формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю

Сучасні тенденції розвитку України визначаються у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури, а саме - права людини, лібералізацію, свободу пересування, свободу отримання якісної освіти будь-якого рівня, що є одним із атрибутів громадянського демократичного суспільства. Тому вектор сучасної політики і основних заходів держави спрямовано на подальший розвиток національної системи освіти, стратегічні напрямки якого регламентовано законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», Національною доктриною розвитку освіти, Концепцією розвитку економічної освіти тощо. Проведений аналіз цих документів [103, 168] показав, що основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти відповідно до демократичних цінностей, науково-технічних досягнень, організації якісної підготовки висококваліфікованих фахівців, затребуваних як на вітчизняному, так і світовому ринках праці. Це зумовлює необхідність озброєння спеціалістів комплексом професійних умінь для реалізації їх виробничої діяльності, що є одним із пріоритетних завдань вищої освіти взагалі [4, 21, 55, 60, 123, 161, 216] і економічної підготовки зокрема [2, 46, 63, 69, 77, 83, 210].

Аналіз тенденцій розвитку зарубіжної економічної освіти [10, 29, 38, 182, 218] виявив її спрямованість на формування у майбутніх фахівців практичних умінь щодо вирішення професійних завдань. Серед основних напрямків реформування національної економічної освіти дослідниками [25, 48, 103, 219, 222] визначено поглиблення її фундаменталізації, посилення гуманістичної спрямованості, духовної та загальнокультурної складової освіти, формування у студентів системного підходу до аналізу економічних ситуацій, стратегічного мислення, підвищення професійної компетентності фахівців економічного профілю. Реалізація останнього напрямку потребує володіння спеціалістами сукупністю професійних умінь на високих рівнях сформованості, що позначається на їх конкурентоспроможності на динамічному ринку праці національного та світового рівнів [45, 69, 77, 210]. Необхідність підготовки фахівців економічних спеціальностей на засадах підвищення якості формування у них комплексу професійних умінь обумовлено тим, що саме цим спеціалістам відведено роль рушійної сили подолання економічної кризи та досягнення рівня високорозвинених країн [2, 82, 129, 231, 232]. Як підкреслює В.Нагаєв, «…підготовка сучасних економічних кадрів повинна здійснюватись відповідно до вимог ринкового середовища, оскільки суспільству потрібен соціально мобільний фахівець, здатний якісно виконувати професійні обов'язки. Такі фахівці повинні володіти комплексом професійних умінь, що відповідають інтенсифікації виробництва, передовим досягненням науки і техніки…» [159, с. 19].

Разом з тим спостерігається тенденція щодо активного використання комп'ютерних технологій як при формування професійних умінь у майбутніх економістів, так і при їх реалізації [51, 71, 89, 142, 160, 205, 246]. Це пояснюється дослідниками [18, 59, 73, 93, 130, 185, 233] умовами розвитку сучасної економіки у напрямку розширення сфери і меж застосування комп'ютерів на вітчизняних підприємствах, що відображається у зростанні кількості професійних задач, рішення яких можливе за умов реалізації комп'ютерних технологій. Так, О.Кареліна визначає, що «…структурні зміни у народному господарстві спричиняють зростання попиту роботодавців на фахівців економічної галузі із сформованими уміннями використовувати комп'ютерні технології у вирішенні професійних завдань. Згідно з цим змінюється зміст вищої економічної освіти, у якій комп'ютерні технології нерозривно пов'язані з усім процесом навчання і з кожною окремою дисципліною…» [91, с. 1]. Тому одним із пріоритетних завдань підготовки фахівців економічних спеціальностей є якісне формування у них професійних умінь на основі використання комп'ютерних технологій.

Аналіз державних стандартів (освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми) підготовки інженерів-педагогів економічного профілю показав, що дисципліною, яка інтегрує вміння щодо розв'язання економічних задач і комп'ютерні технології їх реалізації, є «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач». Згідно до освітньо-професійної програми в межах цієї технічної дисципліни передбачено синтез попередньо вивчених економічних знань для рішення на основі комп'ютерних технологій сучасних важливих економічних задач, обумовлених виробничими функціями цих фахівців. Аналіз їхньої освітньо-кваліфікаційної характеристики виявив перелік основних функцій, характерних для професійної діяльності інженерів-педагогів економічного профілю, який включає організаційну, управлінську, виконавську і проектувальну функції. Організаційна функція передбачає розробку та впровадження раціональних форм організації виробництва і праці, розробку раціональних форм організації управління підприємством та інше. Управлінська функція реалізується шляхом приймання операторських і частково адміністративних рішень, управління колективом, формування власного стилю керівництва тощо. Виконавська функція включає контроль за забезпеченістю виробництва ресурсами і додержанням технології виробництва, структурування завдань відповідно до чисельності виконавців, визначення черговості робіт, розрахунок термінів їх виконання та інше. Проектувальна функція передбачає бізнес-планування діяльності підприємств, розробку тактичних напрямків їх розвитку, прогнозування динаміки попиту, обсягу збуту продукції тощо. На основі робочої програми дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» проведено аналіз щодо реалізації виділених функцій в межах цієї дисципліни, результати якого наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Реалізація виробничих функцій інженерів-педагогів економічного профілю в межах дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач»

Функції професійної діяльності	Економічні задачі, рішення яких вивчається в рамках дисципліни
1	2
Організаційна	Використання кореляції при моделюванні виробничих систем
	Оптимізаційне моделювання (організації виробництва, управління підприємством)
Управлінська	Процес прийняття рішень: основні фази, структуризація проблеми
	Технологія рішення конфліктних задач
Виконавська	Оптимальне постачання ресурсів на виробництво
	Модель оптимального завантаження виробничого обладнання
Проектувальна	Модель планування перевезень
	Модель виробничого планування

Аналіз результатів проведеної роботи показав, що в межах дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» значною мірою реалізовано задачі організаційної, управлінської, виконавської функцій інженерів-педагогів економічного профілю, рішення яких обумовлює використання комп'ютерних технологій. Разом з тим проектувальну функцію представлено задачами виробничого планування, але за змістом ця функція передбачає планування діяльності підприємств взагалі, що, окрім планування виробництва, включає і планування маркетингового, фінансового, управлінського напрямків діяльності підприємств. Тобто проектувальну функцію в рамках цієї дисципліни реалізовано недостатньо, тому в подальшому увагу було зосереджено на дослідженні цієї функції інженерів-педагогів економічного профілю.

Проведений аналіз літературних джерел [79, 97, 125] показав, що умовою успішного виконання певної функції у майбутній професійній діяльності є володіння фахівцями відповідними уміннями. Наприклад, організаційна функція реалізується через організаційні вміння. Це зумовило концентрацію нашої роботи на проектувальних уміннях як основи здійснення проектувальної функції інженерами-педагогами економічного профілю. Аналіз літературних джерел у цьому напрямку [27, 61, 67, 96, 140, 157] показав, що більшість дослідників підкреслюють значущість проектувальних умінь у структурі професійної діяльності фахівців взагалі і економічних спеціальностей зокрема. Так, І.Зінов'єв визначає, що для фахівців економічних спеціальностей «…важливими є уміння прогнозувати, бачити перспективи, аргументувати те, що пропонується, вірно оцінювати фінансово-економічний стан підприємства…» [83, с.38]. О.Коваленко [97] серед умінь, якими повинні володіти сучасні випускники навчальних закладів, виділяє і уміння передбачувати, прогнозувати і планувати стратегії вирішення професійних завдань.

Виходячи з важливості проектувальних умінь у професійній діяльності інженерів-педагогів економічного профілю, дослідження було спрямовано на визначення змісту і особливостей формування цих умінь. З цією метою проведено поглиблений аналіз державних стандартів підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем - бакалавр.

Проведений аналіз дозволив встановити, що проектувальні вміння включають уміння щодо планування маркетингової, виробничої, фінансової діяльності підприємства, основних аспектів управління ним, бізнес-планування діяльності підприємства. Детальний аналіз змісту виділених умінь виявив, що проектувальні вміння по здійсненню процесу бізнес-планування передбачають розробку бізнес-плану, який містить розділи: резюме, опис підприємства і продукції, план маркетингу, виробничий план, організаційний план, фінансовий план, оцінку ризиків [1, 11, 18, 19, 20, 123, 145]. План маркетингу проектується на основі реалізації умінь щодо планування маркетингової діяльності підприємства, виробничий план - умінь з планування виробничої діяльності, організаційний план - умінь щодо планування основних аспектів управління підприємством, фінансовий план і оцінка ризиків - умінь з планування фінансової діяльності підприємства. Виходячи з цього, проектувальні вміння реалізації процесу бізнес-планування значною мірою акумулюють у собі всі інші проектувальні вміння, характерні для інженерів-педагогів економічного профілю. Тому в подальшому проведено поглиблений аналіз щодо визначення місця бізнес-планування як однієї з економічних задач у професійній діяльності фахівців економічних спеціальностей.

Аналіз світового досвіду підготовки цих фахівців [29, 38, 41, 64, 69, 83, 85, 151, 182] показав, що в рамках організації їх навчання акцентовано увагу на необхідності володіння практичними аспектами бізнес-планування, оскільки його реалізація на підприємствах сприяє як підвищенню результативних показників діяльності організацій, так і збереженню позицій на існуючих ринках та розширенню каналів збуту продукції. Так, автори Д.Байд і Д.Хелфонд [10] підкреслюють, що майбутній економіст американського зразка має володіти уміннями розробки планів діяльності підприємств на основі використання комп'ютерних технологій, до яких належить і бізнес-план. Ці положення відображено і у роботі Л.Мулик [158]. Аналізуючи позитивний досвід підготовки фахівців економічних спеціальностей у Америці, автор наголошує на тому, що система бізнес-освіти цієї країни є найбільш розвиненою і ефективною. Така висока оцінка обумовлена особливостями «американської моделі» бізнес-освіти, однією з яких є «…насиченість програм навчання знаннями із області прогнозування і планування бізнесу та участь студентів у розробці реальних проектів із складанням їх бізнес-планів» [158, с.29]. Це, насамперед, пов'язано з тим, що згідно зі статистичними даними [11, 18, 19] 50% підприємців забезпечують конкурентоспроможність свого бізнесу тривалий період завдяки впровадженню різних заходів, основними серед яких є реалізація процесу бізнес-планування. Інша половина підприємців стає банкрутами протягом першого року функціонування.

Результати аналізу підготовки спеціалістів економічного профілю у Франції і Бельгії [218] дозволили встановити, що і в цих країнах бізнес-планування є одним із напрямків підготовки відповідних фахівців. При цьому система освіти орієнтована на самостійну роботу, застосування комп'ютерних технологій, активних методів навчання, практичну спрямованість економічних дисциплін. Такі ж висновки наведено і у роботі Ю.Ровенського [197], який у аналітичному огляді стану економічної освіти за кордоном підкреслює тенденцію підвищення актуальності навчання студентів плануванню бізнесу на основі використання сучасних комп'ютерних технологій.

Світові тенденції значущості умінь реалізації процесу бізнес-планування при застосуванні комп'ютерних технологій знайшли відображення і в рамках вітчизняного досвіду підготовки фахівців економічного профілю [1, 54, 57, 95, 107, 144, 145, 174, 184, 231]. Це обумовлено умовами розвитку національної економіки щодо підвищення ролі бізнес-плану для ефективного функціонування підприємств, про що свідчать праці вчених-економістів [70, 95, 173, 208, 215].

Результати аналізу першоджерел [20, 54, 107, 163, 224], підтвердили необхідність реалізації процесу бізнес-планування на вітчизняних підприємствах для підтримки їх стійкості в динамічному зовнішньому середовищі і дозволили визначити, що в умовах ринкової економіки бізнес-план є стандартним документом, який використовується в усіх галузях підприємництва як важіль управління та засіб залучення зовнішнього капіталу для започаткування нового або розширення діючого бізнесу [30, 144, 167, 245]. В.Бистрова [32], А.Єлович [68], Ю.Потійко [184] підкреслюють, що бізнес-план повинен бути розроблений для кожного підприємства, а його відсутність - ознака некомпетентного управління бізнесом. Вченими [11, 32, 81, 123, 130, 154, 258] підкреслено і активне використання сучасними підприємствами спеціалізованих комп'ютерних програм для реалізації процесу бізнес-планування. Визначені тенденції у вітчизняній економіці спричиняють зростання попиту роботодавців на фахівців, зокрема інженерів-педагогів економічного профілю, із сформованими уміннями розробки бізнес-плану на основі застосування комп'ютерних технологій [83, 45, 66, 232].

Отже, вимоги сучасного ринку праці обумовлюють необхідність організації якісної підготовки відповідних фахівців до рішення однієї з важливих економічних задач - розробки бізнес-плану засобами комп'ютерних технологій. Про значущість такої підготовки наголошено і в ряді робіт вітчизняних вчених. Так, І.Носаченко [164] підкреслює необхідність включення до економічної підготовки спеціалістів на виробництві питань розробки і презентації бізнес-планів. А.Філіпенко [233] акцентує увагу на необхідності підготовки майбутніх економістів до бізнес-планування на основі застосування комп'ютерних технологій і розглядає процес складання бізнес-плану як такий, що потребує уваги і втілення в навчальний процес економічної освіти України. Автори І.Зінов'єв і Р.Нафієв [83] з переліку умінь, що є необхідними фахівцям економічних спеціальностей для кваліфікованого виконання професійних обов'язків, виділяють уміння розробляти бізнес-план і забезпечувати його виконання. Серед ефективних засобів їх формування цими авторами пропонується використання комп'ютерних технологій. А.Федченко [232] визначає, що питання планування бізнесу є одним із компонентів системи підготовки фахівців економічного профілю, оскільки це відповідає сучасним тенденціям національної економіки. За І.Скворцовим [214] майбутніх економістів слід готувати у відповідності до вимог ринку праці, однією з яких визначено володіння уміннями розробки бізнес-планів як актуальної економічної задачі сьогодення. Серед якостей майбутніх професіоналів у галузі економіки, необхідних для успішної психофізіологічної взаємодії з предметами та знаряддями праці в конкретних соціально-економічних умовах і трудовому колективі, Р.Гейзерська [46] виділяє здатність до організації і планування бізнесу на основі використання комп'ютерних технологій. Висновки стосовно актуальності володіння фахівцями економічного профілю уміннями реалізації процесу бізнес-планування зроблено і у роботах І.Герчикової [48], Г.Жумагулової [73], Г.Кашкарьова і Д.Шило [93], Ю.Піскунова [177], В.Приходько [186], А.Сергєєва [208], Г.Фадєєвої і В.Дубровіної [231] та інших, де підкреслюється доцільність використання у цьому випадку комп'ютерних технологій.

Таким чином, проведена робота дозволила зробити висновок щодо необхідності організації якісної підготовки фахівців економічних спеціальностей до розробки бізнес-плану на основі використання комп'ютерних технологій. Тому в подальшому дослідження було спрямоване на визначення особливостей її реалізації у навчальних закладах м. Харкова.

Аналіз робочих програм дисциплін, які викладаються у навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації (Харківському автотранспортному технікумі, Харківському патентно-комп'ютерному коледжі, Харківському машинобудівному коледжі, Харківському радіотехнічному технікумі та інших) показав, що підготовка до розробки бізнес-плану здійснюється для фахівців економічних і технічних спеціальностей в межах дисциплін «Інформаційні технології в економіці», «Організація та планування підприємства», «Прикладна економіка» тощо. Середня кількість аудиторних годин, яку відведено на вивчення основ реалізації процесу бізнес-планування, для студентів технічних спеціальностей складає 8 годин, студентів економічних спеціальностей - 14 годин. Додаткове опитування викладачів відповідних дисциплін (54 чол.) виявило активне застосування комп'ютерних технологій при опануванні студентами послідовності розробки бізнес-плану, що позитивно впливає на результати навчання. Отже, у навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації реалізовано підготовку фахівців економічних і технічних спеціальностей до бізнес-планування засобами комп'ютерних технологій. Такий висновок є важливим для нашого дослідження, оскільки відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики інженери-педагоги економічного профілю можуть працювати не тільки економістами на підприємствах, але і викладачами економічних дисциплін у цих навчальних закладах. Тому для таких фахівців у майбутній професійній діяльності можливі варіанти як реалізації умінь щодо розробки бізнес-плану для підприємств, так і їх формування у тих, кого вони навчають, що потребує володіння інженерами-педагогами економічного профілю такими уміннями на високих рівнях сформованості.

У подальшому проведено аналіз основ формування умінь щодо розробки бізнес-плану при підготовці фахівців економічних спеціальностей за освітньо-кваліфікаційним рівнем - бакалавр у Харківському національному економічному університеті, Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, Харківській національній академії міського господарства тощо. За його результатами визначено певні особливості організації такої підготовки, а саме:

- реалізація навчання бізнес-плануванню як однієї з економічних задач майбутніх фахівців на четвертому курсі після отримання ними базової економічної підготовки;

- поступове ускладнення завдань щодо проектування бізнес-плану від розробки розділів і їх складових до складання документу в цілому;

- самостійне проектування студентами не менше, ніж одного варіанту бізнес-плану;

- використання комп'ютерних технологій, а саме спеціального програмного забезпечення Project Expert як сучасного інструментарію реалізації процесу бізнес-планування.

Опитування викладачів економічних дисциплін вищих навчальних закладів (67 чол.) показало, що організація підготовки студентів до розробки бізнес-плану на основі врахування виділених особливостей позитивно відбивається на якості формування відповідних умінь.

Проведена робота дозволила зробити висновок щодо значущості умінь з розробки бізнес-плану для фахівців економічних спеціальностей, зокрема інженерів-педагогів економічного профілю, та реалізації відповідної підготовки у навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації на основі використання комп'ютерних технологій. Тому в подальшому нашу увагу зосереджено на визначенні особливостей організації навчання майбутніх інженерів-педагогів економічних спеціальностей у цьому напрямку.

Як було відзначено, розробка бізнес-плану є однією з важливих економічних задач сьогодення, рішення якої передбачає застосування комп'ютерних технологій. Разом з цим встановлено, що вміння здійснення процесу бізнес-планування складають проектувальні вміння і акумулюють у собі всі інші вміння цього виду, характерні для професійної діяльності інженерів-педагогів економічного профілю. Згідно з державними стандартами їхньої підготовки технічною дисципліною, що інтегрує комп'ютерні технології для рішення економічних задач на основі попередньо сформованих економічних умінь, є «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач». На наступному етапі нами здійснено аналіз міжпредметних зв'язків для визначення стану формування проектувальних умінь реалізації процесу бізнес-планування у фахівців на основі навчального плану і робочих програм дисциплін економічного циклу. Результати проведеного аналізу наведено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Міжпредметні зв'язки між економічними дисциплінами і технічною дисципліною «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» щодо формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану

Аналіз даних рис. 1.1 показав, що вперше студенти знайомляться з поняттям бізнес-плану, цілями його розробки, функціями бізнес-плану на 2 курсі в межах дисципліни «Основи бізнесу», де формується загальне уявлення про значущість такого документу в умовах розвитку ринкової економіки. У подальшому на 3 курсі формуються проектувальні вміння щодо розробки окремих розділів бізнес-плану, а саме виробничого плану в межах дисциплін «Економіка підприємств», «Організація виробництва», плану маркетингу - дисципліни «Маркетинг», фінансового плану - дисципліни «Фінанси та кредит», організаційного плану - дисципліни «Менеджмент». Разом з тим дисципліни, яку було б спрямовано на формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану як цілісного документу, нами виявлено не було, не зважаючи на необхідність володіння такими уміннями інженерами-педагогами економічного профілю згідно з їхньою освітньо-кваліфікаційною характеристикою за кваліфікаційним рівнем - бакалавр.

Таким чином, існуючу систему підготовки інженерів-педагогів економічних спеціальностей до бізнес-планування реалізовано на різних курсах, фрагментарно, без урахування принципу цілісності, системного підходу до навчання, що є визначальними у сучасній педагогіці [22, 90, 132, 141, 210]. Як показало опитування майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю УІПА (75 чол.), це обумовлює відсутність цілісного уявлення у студентів про основи реалізації процесу бізнес-планування, що унеможливлює вирішення задач з розробки бізнес-плану в межах дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач». Аналіз робочої програми цієї дисципліни, яка повинна забезпечувати підготовку студентів у цьому напрямку, виявив і відсутність умов для реалізації задачі здійснення процесу бізнес-планування, а саме методичного забезпечення, відповідних комп'ютерних технологій, теоретичної і практичної підготовки як бази для вирішення такої економічної задачі.

Результати проведеної роботи дозволили визначити існуючі протиріччя між: необхідністю засвоєння студентами теоретичних основ розробки бізнес-плану як цілісного документу в межах дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» і відсутністю відповідних змістовних одиниць в її теоретичній частині; необхідністю формування проектувальних умінь реалізації процесу бізнес-планування на основі використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» та відсутністю відповідних комп'ютерних технологій і завдань в її практичній частині; необхідністю самостійної розробки бізнес-плану студентами та відсутністю відповідних передумов у дисципліні «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

Аналіз літературних джерел [2, 7, 16, 21, 55, 100, 159, 205, 232] дозволив визначити, що основними шляхами вирішення цих протиріч є:

- систематизація теоретичних знань з розробки бізнес-плану студентів, що зумовило введення лекційних занять на тему «Комп'ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств» у дисципліну «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач»;

- проектування комп'ютерних технологій для рішення задачі щодо розробки бізнес-плану та їх впровадження у практичну підготовку фахівців, що спричинило включення лабораторних робіт у дисципліну «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач»;

- створення умов для розробки бізнес-плану на основі комп'ютерних технологій кожним студентом шляхом коригування графіку організації самостійної роботи в межах дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

На наступному етапі увагу було спрямовано на визначення теоретичних та методичних засад формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач». Це передбачало дослідження питань сутності, змісту цих умінь і ефективних шляхів їх формування, яке йшло у напрямку аналізу загальних основ формування умінь у майбутніх фахівців [53, 88, 152, 179, 238], сформованість яких є одним із основних критеріїв успішності їх навчання [23, 125, 234]. Поглиблений аналіз поняття «уміння» виявив різні підходи до його трактування, а саме:

1. Уміння - набута в досвіді майстерність, готовність або здатність людини швидко і легко знаходити оптимальні прийоми рішення проблем, що виникає в ситуації засвоєння нових навичок і знань [238, с.5].

2. Уміння - основний спосіб виконання дії, що забезпечується сукупністю набутих знань і навичок, проявляється при рішенні нестандартних задач і включає творчість [192, с.692].

3. Уміння - це знання, яке зрозуміло учню, правильно відтворюється і проявляється у формі дії, що правильно виконується [193, с.91].

4. Уміння - це здатність і готовність людини швидко і точно виконувати дії, використовуючи доцільні способи і засоби [165, с.151].

5. Уміння - це поєднання знань і навичок, які забезпечують успішне виконання діяльності [44, с.309].

6. Уміння - здатність належно виконувати дії, яка заснована на доцільному використанні людиною раніше набутого досвіду, певних знань, навичок [52, с.338], [74, с. 311].

7. Уміння є засвоєним досвідом здійснення різних способів діяльності, що забезпечується сукупністю знань і навичок [213, с.105], [191, с.365].

8. Уміння - це складне структурне поєднання інтелектуальних, вольових, емоційних якостей особистості, що формуються і виявляються в свідомому, успішному здійсненню нею системи перцептивних, розумових, мнемічних, вольових, сенсомоторних і інших дій, що забезпечують досягнення поставленої мети діяльності в умовах її протікання, які змінюються [152, с.51].

9. Уміння - це здатність суб'єкта виконувати яку-небудь діяльність на основі раніше набутих знань і навичок [179, с.101].

Аналіз наведених підходів свідчить, що поняття «уміння» виступає як явище, що відображає оволодіння суб'єктом певною діяльністю через виконання відповідних дій на основі використання доцільних способів вирішення конкретних завдань.

Інтерес для нашого дослідження представляє підхід, запропонований В.Козаковим, який розглядає уміння як «…здатність людини продуктивно у визначений час виконувати роботу щодо перетворення предмета в продукт у нових умовах і включає уявлення, знання, навички, концентрацію, розподіл і переключення уваги, навички сприйняття, мислення, самоконтроль і регулювання процесом діяльності…» [100, с.17]. Таке трактування цього терміну є основою нашої подальшої роботи, оскільки відображає сутність уміння як перебігу оволодіння діяльністю щодо розробки бізнес-планів.

Останніми роками у психолого-педагогічній літературі точиться полеміка щодо встановлення співвідношення умінь зі знаннями і навичками. Більшість вчених [44, 152, 179, 192, 248] відкидають концепцію абсолютизації уявлень про уміння як перехідний ступінь від знань до навичок. Ми поділяємо цю думку вчених і вважаємо, що уміння ґрунтуються на використанні знань, які є у суб'єкта діяльності, і навичок для вибору та здійснення дій відповідно до поставленої мети. Як вважають Т.Ілліна [87], В.Крисько [122], М.Фіцула [234], В.Ягупов [256], уміння за ступенем складності поділяються на прості і складні. Просте уміння відображає можливість застосовувати отримані знання на практиці. Складне уміння виробляється на основі знань, простих умінь та навичок, має комплексну структуру, що дозволяє творчо застосовувати знання у практичній діяльності відповідно до обставин. Нам імпонує точка зору цих вчених, оскільки проектувальні уміння з розробки бізнес-плану вимагають реалізації творчого компоненту діяльності фахівців [46, 83, 145, 233]. Тому ми вважаємо їх складними. У подальшому було проведено поглиблений аналіз у напрямку дослідження проблеми формування складних умінь [72, 87, 122, 234]. В результаті виявлено можливість реалізації діалектичного системно-структурного підходу при їх формуванні. При цьому розглядаються одиничні, окремі, цілі уміння у взаємозв'язку і за послідовністю оволодіння ними. Під одиничним розуміють уміння як дію. Під окремим - уміння міжпредметного характеру, що засновані на знаннях предмету або блоку дисциплін. Під цілим - уміння інтеґративного характеру. Такі уміння відображають структуру складних умінь. Таким чином, проведений аналіз дозволив виділити такі ознаки складних умінь:

- відображають процес оволодіння певною діяльністю;

- проявляються через виконання певних дій;

- ґрунтуються на знаннях і навичках;

- характеризуються реалізацією творчого компоненту діяльності;

- мають комплексну структуру.

У подальшому дослідження було спрямовано на визначення сутності проектувальних умінь з розробки бізнес-плану. Пошук підходів щодо дефініції цього терміну у психолого-педагогічній і економічній літературі виявив випадки застосування дослідниками поняття «проектувальні уміння» при аналізі педагогічної діяльності.

Зокрема, Н.Кузьміна [126] проектувальні уміння визначає через реалізацію таких дій:

здійснення перспективного планування заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності;

вибір раціональних засобів здійснення діяльності;

вибір оптимальної технології здійснення діяльності;

проектування системи контролю за процесом і результатами діяльності.

С.Єлканов [67] вважає, що проектувальні уміння виконують функцію передбачення очікуваного результату і до їх структури входять:

- формулювання цілей діяльності;

- моделювання у свідомості образу процесу і результату;

- розробка моделі діяльності;

- планування роботи;

- конструювання змісту кожного етапу;

- вибір засобів реалізації.

Є.Литвиновський [140] під вміннями проектування виховного процесу розуміє сукупність розумових дій, спрямованих на побудову його проекту.

І.Дмитрик [61] підкреслює, що проектувальні уміння виражаються через дії аналізу, синтезу, цілепокладання, структурування, корекції, контролю та аналізу перспектив.

Узагальнення таких підходів дозволило нам визначити проектувальні уміння як способи реалізації певних дій, спрямованих на побудову проекту, що відображає очікуваний результат діяльності. Але ця характеристика виявились недостатньою для формулювання поняття «проектувальні уміння щодо розробки бізнес-планів», оскільки вимагають уточнення склад і структура дій та ознаки проекту, який має бути побудований в результаті їхньої реалізації. Тому в подальшому в колі нашої уваги перебувало поняття «проект».

Термін “проект” (лат.- рrojеctus) у перекладі означає кинутий вперед - замисел, план; прообраз пропонованого об'єкту [42, с.834].

Великий тлумачний словник української мови [34, с.970] визначає проект як:

Сукупність документів (розрахунків, креслень, макетів), необхідних для зведення споруд, встановлення машин, приладів та ін.

Попередній текст якого-небудь документу, що виноситься на обговорення, затвердження чогось не закінченого, наміченого лише в загальних рисах (твір, лист, доповідь, наказ тощо).

Задуманий план дій, намір.

Застосування системного підходу до аналізу поняття “проект” дозволило визнати його комплексною, міждисциплінарною характеристикою, виділення ознак якої знаходиться в області інтегрованого, міжпредметного знання. Тому для визначення сутності цього поняття нами проаналізовано методологічні підходи до його трактування у різних галузях - філософії, техніці, педагогіці, соціології, економіці тощо.

У філософській літературі термін “проект” визначається як ідеальний образ того, чого немає, але що може або має бути створене, тобто є формою реальності [90, с.359].

Вагоме значення для становлення сутності поняття «проект» має аспект технічних наук. В цьому випадку [187, с.99] поняття «проект» трактується як бажаний образ машини, устаткування, який відображено в сукупності графічних і текстових документів. Акцентується увага на тому, що бажаний образ повинен бути можливим для його подальшого перетворення в об'єктивну реальність.

У сучасній педагогічній науці поняття «проект» використовується у зв'язку з:

1. Проектуванням педагогічної системи, процесу, ситуації [15, 141, 157].

2. Застосуванням методу проектів у вихованні та навчанні [55, 171, 216].

Представники першої групи дослідників розглядають це поняття як бажаний та можливий образ майбутнього. Аналіз напрацювань педагогів, які представляють другу групу, свідчить про вплив менеджменту на відповідні розробки: педагог розробляє певний проект і надалі реалізує його, застосовуючи теорію управління проектами. Проект в такому випадку визначається як процедура отримання результату.

В економічній літературі [131, 188, 227] при аналізі поняття «проект» виділяються певні процеси, дії (заходи, процедури) із реалізації цілей, досягнення результату в умовах наявних ресурсів, термінів виконання, людського потенціалу. При цьому підкреслюється, що важливою ознакою економічного проекту є обмеження у часі, фінансових, матеріальних, людських ресурсах [128].

Узагальнення зазначених підходів дозволило нам визначити проект як ідеальний образ майбутнього, що містить опис процедури перетворень цього образу в об'єктивну реальність в умовах обмежень людських, матеріальних, фінансових ресурсів і часу.

За умовами нашого дослідження результатом реалізації проектувальних умінь має бути розроблений бізнес-план. Тому було здійснено порівняльний аналіз понять «бізнес-план» і «проект». Аналіз результатів показав, що бізнес-план є проектом діяльності підприємства. Це обумовлено особливостями цього документа, а саме:

- цілями розробки бізнес-плану є досягнення бажаного стану підприємства як ідеального образу майбутнього [1, 12, 19, 32, 57, 107, 144, 145, 154, 173, 223, 258];

- бізнес-план містить опис дій, процедур щодо досягнення поставлених цілей (стратегія маркетингу, стратегія фінансування тощо) в умовах обмеженості ресурсів [3, 13, 20, 35, 81, 95, 123, 163, 174, 208, 215, 241];

- бізнес-план є документом, що складається із розрахунків (прогноз балансу, прогноз прибутків, збитків та ін.), зміст якого виноситься на обговорення з керівництвом підприємства чи зацікавленими особами [11, 18, 30, 54, 68, 70, 167, 184, 224, 245].

У подальшому на основі аналізу літературних джерел [14, 15, 27, 34, 141, 187, 188, 217, 230] було встановлено, що при визначенні діяльності по створенню проекту використовуються терміни «проектування», «проектувальна діяльність». В цьому випадку ми дотримуємося думки О.Купенко [128], згідно з якою проектування є складовою проектувальної діяльності, де реалізація проекту - це наступний її етап. Тому проектування ми розглядали як діяльність щодо створення бізнес-планів.

Більш поглиблений аналіз літературних джерел [15, 188, 217, 230, 237] виявив, що проектування містить певні етапи, послідовна реалізація яких забезпечує отримання результату діяльності, тобто проекту. У цьому контексті нами проаналізовано підходи щодо виокремлення етапів проектування.

За філософським підходом [42] серед етапів розробки проекту виокремлюються такі: вичленовування і формування проблеми, проектної ідеї; послідовна розробка проектного задуму; обґрунтування проекту.

З точки зору соціального проектування [230] його етапами є визначення (уточнення) сутності проектування того чи іншого процесу або явища, визначення мети розробки проекту, збір необхідної інформації, визначення концепції проекту, формулювання завдань на проектування, відбір засобів, ухвалення рішення.

П.Хілл [237] виділяє такі етапи проектування:

- визначення потреби;

- визначення цілей (формулювання у загальних рисах, того, що задовольнить ці потреби);

- наукове дослідження (збір всієї наявної інформації, яка пов'язана з цілями);

- формулювання завдання (перелік даних і параметрів, що забезпечують досягнення поставлених цілей);

- формулювання ідей;

- відпрацювання концепції (моделі);

- аналіз (перевірка вибраних концепцій).

В.Безрукова [15] до діяльності проектування відносить:

підготовчу роботу: аналіз об'єкту проектування, вибір форми проектування, теоретичне і методичне забезпечення проектування, просторо-часове і матеріально-технічне забезпечення проектування, правове забезпечення;

розробку проекту: вибір системоутворюючого фактору, встановлення зв'язків та залежності компонентів, написання документу;

перевірку якості проекту: мисленеве експериментальне застосування проекту, його експертна оцінка, коригування проекту, прийняття рішення про використання.

Т.Смиковська [217] підкреслює, що проектування містить макро- і мікроетапи. За макроетапи автором визначено:

- підготовчий (аналіз стану об'єкту проектування, визначення цілей розробки проекту);

- основний (розробка проекту);

- заключний (оцінка проекту).

Аналіз праць [15, 217] виявив ідентичність змісту етапів проектування, але другим автором [217] вони конкретизовані до рівня мікроетапів, а саме:

в межах підготовчого макроетапу: прийняття рішення про необхідність проектування, вибір базової моделі, ресурсне забезпечення;

в межах основного макроетапу: аналіз і прогноз ситуації; аналіз і прогноз вимог до системи; аналіз стану і досягнень системи, що діє; проблемний аналіз системи, що діє, і її компонентів; генерація проектних ідей для нової системи;

в межах заключного макроетапу: самооцінка отриманого проекту, незалежна експертиза проекту системи, доопрацювання проекту.

Узагальнення та адаптування до завдань нашого дослідження результатів аналізу першоджерел дозволило визначити етапи проектування об'єктів дослідження, які складаються з макро- і мікроетапів (рис. 1.2).

Проведена робота стала основою розробки етапів проектування бізнес-планів, де макроетапами є підготовчий, основний і заключний. З метою конкретизації мікроетапів проектування бізнес-планів було проведено детальне дослідження загальних положень його розробки. Аналіз літературних джерел за цим напрямом [1, 35, 81, 123, 215, 245, 258] дозволив виокремити такі складові розробки бізнес-плану:

загальна характеристика підприємства;

здійснення SWOT-аналізу підприємства;

визначення місії підприємства;

формування цілей діяльності підприємства, досягнення яких наблизить фірму до виконання її місії;

вибір стратегії досягнення цілей діяльності підприємства;

Рис. 1.2. Етапи проектування об'єкту дослідження

визначення структури бізнес-плану;

розробка розділів бізнес-плану, а саме: резюме, опису підприємства і продукції, плану маркетингу, виробничого, організаційного, фінансового планів, оцінки ризиків;

оцінка бізнес-плану.

Поглиблений аналіз етапів проектування об'єкту у відповідності до умов розробки бізнес-плану став основою визначення етапів проектувальної діяльності при бізнес-плануванні (рис. 1.3).

Отже, етапами проектування бізнес-плану є:

1. Підготовчий макроетап.

1.1. Аналіз об'єкту проектування:

1.1.1. Загальна характеристика підприємства.

1.1.2. SWOT-аналіз підприємства.

1.2. Визначення цілей і формулювання завдань проектування:

1.2.1. Визначення місії підприємства.

1.2.2. Формулювання цілей діяльності підприємства.

1.2.3. Вибір стратегії досягнення цілей діяльності підприємства.

2. Основний макроетап.

2.1. Визначення структури бізнес-плану.

2.2. Розробка документу:

2.2.1. Розробка “резюме”.

2.2.2. Проектування розділу “Опис підприємства”.

Рис. 1.3. Етапи проектування бізнес-плану

2.2.3. Проектування розділу “Опис продукції”.

2.2.4. Проектування розділу “План маркетингу”.

2.2.5. Проектування розділу “Виробничий план”.

2.2.6. Проектування розділу “Організаційний план”.

2.2.7. Проектування розділу “Фінансовий план”.

2.2.8. Проектування розділу “Оцінка ризиків”.

3. Заключний макроетап.

3.1. Самооцінка розробленого бізнес-плану.

3.2. Доопрацювання бізнес-плану згідно з результатами його оцінки.

Подальший аналіз літератури [15, 125, 141, 143, 217] виявив, що реалізація етапів проектування вимагає сформованих у суб'єкта діяльності проектувальних умінь. Відповідні уміння виражаються через послідовність дій стосовно створення проекту в рамках етапів проектування. На підґрунті аналізу економічної літератури [3, 13, 19, 20, 54, 81, 173, 208, 224] нами проведено роботу щодо визначення структури проектувальних умінь з розробки бізнес-плану на основі етапів його проектування. Розглянемо ці уміння детальніше.

Підготовчий макроетап.

1.1. Уміння формулювати загальну характеристику підприємства.

1.2. Уміння здійснювати SWOT-аналіз підприємства.

1.3. Уміння визначати місію підприємства.

1.4. Уміння формулювати цілі підприємства.

1.5. Уміння обирати стратегію досягнення цілей діяльності підприємства.

2. Основний макроетап.

2.1. Уміння визначати структуру бізнес-плану у відповідності до вихідних даних його розробки (сфера діяльності, вид підприємства, цілі проектування).

2.2. Уміння проектувати розділ “Резюме”: формулювати у стислій формі висновки щодо реалізації підприємницької ідеї за різними напрямками.

2.3. Уміння проектувати розділ “Опис підприємства і галузі”:

2.3.1. Уміння аналізувати поточний стан у галузі, нові для галузі продукти і ринки шляхом вивчення спеціальної літератури.

2.3.2. Уміння обирати доцільні сфери діяльності, форми організації та способи започаткування бізнесу.

2.3.3. Уміння обґрунтовувати місцезнаходження підприємства.

2.4. Уміння проектувати розділ “Опис продукції”:

2.4.1. Уміння визначати потреби, що задовольняються товаром.

2.4.2. Уміння виділяти показники якості товару.

2.4.3. Уміння здійснювати порівняння з іншими товарами.

2.5. Уміння проектувати розділ “План маркетингу”:

2.5.1. Уміння встановлювати загальну характеристику ринку.

2.5.2. Уміння здійснювати сегментацію ринку.

2.5.3. Уміння оцінювати кон'юнктуру ринку.

2.5.4. Уміння обирати цільові ринки.

2.5.5. Уміння визначати позицію продукту на ринку.

2.5.6. Уміння прогнозувати обсяг продаж продукції.

2.5.7. Уміння здійснювати порівняльну характеристику конкурентів.

2.5.8. Уміння обирати стратегію маркетингу.

2.5.9. Уміння обирати доцільний канал збуту продукції фірми.

2.5.10. Уміння обирати стратегію ціноутворення.

2.5.11. Уміння обирати метод ціноутворення.

2.5.12. Уміння визначати політику просування товарів на ринок.

2.5.13. Уміння складати бюджет маркетингу.

2.6. Уміння проектувати розділ “Виробничий план”:

2.6.1. Уміння розробляти виробничу програму підприємства.

2.6.2. Уміння визначати потребу в основних фондах і нематеріальних активах.

2.6.3. Уміння розраховувати потребу в оборотних засобах.

2.6.4. Уміння визначати потребу в трудових ресурсах.

2.6.5. Уміння розраховувати фонд заробітної плати.

2.6.6. Уміння прогнозувати витрати і розраховувати калькуляцію собівартості продукції;

2.7. Уміння проектувати розділ “Організаційний план”:

2.7.1. Уміння обирати організаційну структуру підприємства.

2.7.2. Уміння формувати кваліфікаційні характеристики та посадові інструкції робітників.

2.7.3. Уміння визначати кадрову політику підприємства.

2.8. Уміння проектувати розділ “Фінансовий план”:

2.8.1. Уміння аналізувати фінансово-економічний стан підприємства.

2.8.2. Уміння прогнозувати прибутки і збитки підприємства.

2.8.3. Уміння розробляти план грошових надходжень.

2.8.4. Уміння розробляти плановий баланс.

2.8.5. Уміння прогнозувати запас фінансової міцності підприємства.

2.8.6. Уміння визначати потребу в інвестиціях і джерела їх фінансування.

2.8.7. Уміння оцінювати ефективність інвестицій (визначати чисту теперішню вартість, внутрішню норму рентабельності, індекс доходності, період повернення інвестицій).

...