Формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю в умовах сучасних інновацій

2.9. Уміння проектувати розділ “Оцінка ризиків”:

2.9.1. Уміння здійснювати якісний аналіз ризиків.

2.9.2. Уміння здійснювати кількісний аналіз ризиків.

2.9.3. Уміння визначати заходи щодо зменшення ризиків.

3. Заключний макроетап.

3.1. Самооцінка розробленого бізнес-плану.

3.2. Доопрацювання бізнес-плану.

Отримані результати свідчать, що на кожному макроетапі проектування бізнес-плану відповідні уміння мають свою структуру, виражену переліком умінь реалізації відповідних мікроетапів. Це підтверджує висунуту тезу про те, що проектувальні уміння з розробки бізнес-плану є складними і передбачають використання творчого компоненту діяльності фахівців [20, 83, 123, 145, 215]. У розробленій структурі представлено окремі уміння щодо розробки бізнес-планів, послідовне оволодіння якими обумовлює формування інтегративних умінь - проектувальних умінь з бізнес-планування. Одиничні уміння не включено до структури, оскільки вони не відображають процес саме проектувальної діяльності щодо розробки бізнес-плану. Проведений детальний аналіз змісту проектувальних умінь здійснення процесу бізнес-планування і робочих програм економічних дисциплін базової підготовки студентів («Економіка підприємств», «Маркетинг», «Бухгалтерський облік» тощо) виявив, що в межах цих дисциплін передбачено формування певних базових умінь з розробки бізнес-плану, тобто реалізуються міжпредметні зв'язки між дисциплінами економічного циклу і дисципліною «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач». На думку дослідників [2, 21, 62, 97, 129, 171] визначення міжпредметних зв'язків при організації професійної підготовки фахівців є однією з умов підвищення її ефективності, оскільки дозволяє встановити причинно-наслідкові зв'язки явищ, що вивчаються; створити єдину систему знань у студентів; забезпечити зв'язки між дисциплінами і темами та визначити оптимальну послідовність вивчення матеріалу; сформувати уміння комплексного використання знань і умінь, отриманих під час вивчення різних дисциплін; забезпечити єдиний підхід до навчання професійним дисциплінам. За таких умов нами проведено аналітичну роботу щодо виокремлення міжпредметних зв'язків між виділеними дисциплінами. Так, формування умінь по визначенню місії підприємства передбачено в рамках дисциплін «Маркетинг» (тема «Цілі маркетингової діяльності підприємства») і «Менеджмент» (тема «Планування як функція менеджменту»).

Отже, проведена дослідницька робота щодо визначення загальних положень формування проектувальних умінь, основних їхніх ознак, розробки етапів проектування бізнес-плану і виділення на їх основі конкретних умінь реалізації процесу бізнес-планування дозволила визначити сутність поняття «проектувальні уміння з розробки бізнес-плану».

Під проектувальними уміннями з розробки бізнес-плану ми розуміємо систему практичних дій, спрямованих на розробку бізнес-плану як проекту діяльності підприємства за виробничим, управлінським, маркетинговим та фінансовим напрямками.

У подальшому за встановленим переліком проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану було здійснено їх оцінку, яка проводилась незалежними експертами за методикою, запропонованою групою авторів С.Покропивним, С.Соболєм, Г.Швиданенко і О.Дерев'янко [20].

За умов визначення сутності і структури проектувальних умінь з бізнес-планування в подальшому роботу було спрямовано на вирішення одного із основних завдань нашого дослідження, а саме обґрунтування і розробку моделі формування відповідних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

За визначенням філософського словника [42] модель - це така розумово представлена або матеріально реалізована система, яка відображаючи або відтворюючи існуючий або проектований об'єкт дослідження, здатна заміщати його так, що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об'єкт.

Моделювання у педагогічній літературі [203, с.30] визначається як метод дослідження об'єктів пізнання на їх моделях. Сам процес моделювання є побудовою і вивченням моделей предметів, які реально існують, для визначення або поліпшення їх характеристик.

Основою побудови моделі формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану були положення діяльнісного підходу [7, 43, 139, 200], системного підходу [22, 90, 132, 124, 210], організації навчального процесу у вищій школі [60, 75, 213, 216, 238, 256], підходів щодо формування професійних умінь в умовах навчального процесу [23, 88, 91, 140, 152], положень професійної діяльності фахівців та їх підготовки [97, 123, 193, 234].

Розробці відповідної моделі передувало визначення вихідних положень щодо її створення. Оскільки сучасна парадигма змісту педагогічного процесу виходить із його цілісності, передбачає багаторівневість і конкретний вид діяльності педагога на кожному з рівнів, у процесі організації підготовки студентів до бізнес-планування реалізуються принципи, що випливають з основних принципів сучасної наукової гносеології [102, с.6]:

цілеспрямованості, цілісного характеру процесу, що передбачає єдність і взаємозв'язок усіх варіативних компонентів процесу формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану для досягнення поставленої мети;

багатоканального сприйняття інформації, що реалізується через упровадження різних видів діяльності студентів у ході засвоєння навчального матеріалу в рамках формування умінь розробки бізнес-плану;

комплексного підходу, який передбачає використання у навчанні студентів багаторівневих форм і методів підготовки до бізнес-планування;

послідовності, поетапного характеру підготовки на основі поступового ускладнення завдань щодо розробки бізнес-планів;

урахування вихідного рівня сформованості проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану шляхом підбору індивідуальних завдань.

Узагальнення визначених підходів дозволило виділити такі компоненти моделі формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю:

1. Цільовий компонент.

2. Когнітивний компонент.

3. Операційний компонент.

4. Контрольно-коригуючий компонент.

На основі цих положень було розроблено модель формування проектувальних умінь, яку наведено на рис. 1.4.

Проаналізуємо зміст компонентів моделі більш детально.

1. Цільовий компонент передбачає визначення цілей формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану і системи мотивів, які забезпечують їх досягнення. Постановку цілей ми здійснювали згідно з вимогами до цілепокладання, які розроблено дослідниками В.Беспалько [17], Б.Блумом [260], О.Коваленко [97], А.Мелецинеком [150] та ін.

Рис. 1.4. Модель формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілюпроектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану:

Вчені вважають, що для забезпечення позитивних результатів навчання відповідні цілі доцільно представляти у вигляді таксономії, де після визначення загальної (спрямовуючої) мети вона деталізується на кількох рівнях. Загальна мета виражається переліком «грубих» цілей, а останні - переліком проміжних («тонких») цілей, послідовне досягнення яких забезпечує реалізацію загальної мети. Урахування такого підходу обумовлює наступну структуру цільового компоненту процесу формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану:

- загальна (спрямовуюча) мета;

- цілі, що встановлюються на кожному макроетапі проектування бізнес-планів («грубі» цілі);

- проміжні («тонкі») цілі, які визначаються на кожному з мікроетапів оволодіння відповідним умінням. У відповідності до цих положень нами розроблено таксономію цілей процесу формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» (рис. 1.5). Як загальну мету визначено формування проектувальних умінь реалізації процесу бізнес-планування. Цю мету конкретизовано до рівня «грубих» цілей у відповідності до макроетапів проектування бізнес-плану, а саме: формування умінь щодо реалізації підготовчого, основного, заключного макроетапів проектування бізнес-плану. В свою чергу, «грубі» цілі було деталізовано і представлено у вигляді переліку «тонких» цілей, що відповідають мікроетапам розробки бізнес-плану. Так, для формування умінь з реалізації підготовчого макроетапу проектування бізнес-плану визначено перелік тонких цілей щодо формування умінь по визначенню загальної характеристики підприємства, здійсненню SWOT-аналізу, визначенню місії, цілей і стратегії його діяльності. Тим самим встановлюється логіка формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану від окремого уміння через виконання завдань проектування бізнес-планування до цілісної проектувальної діяльності щодо розробки бізнес-плану.

В подальшому аналіз літературних джерел [21, 86, 134, 147, 262] було спрямовано на визначення умов, які сприяють формуванню мотивації навчальної діяльності. За його результатами виділено умови, які було враховано при організації процесу формування у інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану, а саме: встановлення загальної позитивної атмосфери в аудиторії; організація співпраці викладача і тих, хто навчається, допомога педагога у вигляді порад, які спрямовують студентів на пошук вірного рішення; залучення викладачем студентів до оціночної діяльності і формування у них адекватної самооцінки; використання незвичайних форм викладання матеріалу, вільного вибору завдань; складання завдань оптимальної складності; пояснення суспільної і особистісної значущості навчання і перспектив використання знань і умінь у майбутній професійній діяльності і ін.

У педагогічній літературі активно досліджуються питання впливу мотивації на результати навчальної діяльності. Аналіз першоджерел [147, 161, 170, 216] виявив узгодженість вчених у висновку, що від мотивації навчальної діяльності залежить результат навчання і результат формування професійних умінь.

Рис. 1.5. Таксономія цілей процесу формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану

Позитивний вплив мотивації на навчальну діяльність при вивченні економічних дисциплін підкреслено і у роботах О.Аксьонової [3], В.Боровського [25], Н.Волгіна [39], К.Гапотченко і С.Цесаренко [45], Р.Гейзерської [46], І.Зінов'єва і Р.Нафієва [83], Ю.Піскунова [177], А.Сингаївської [210], А.Федченко [232]. Тому цей показник нами обрано як критерій якості формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану. Для його перевірки використано методику дослідження мотивації навчальної діяльності, розроблену А.Реаном і В.Якуніним [86].

Згідно з попередніми висновками було визначено необхідність перевірки рівня володіння студентами окремими уміннями щодо розробки бізнес-плану на початку вивчення теми «Комп'ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств», тобто встановлення вихідного рівня сформованості проектувальних умінь. Для здійснення такої оцінки було розроблено комплект спеціальних завдань, який використовувався при навчанні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач». Результати оцінено згідно з положеннями, запропонованими В.Беспальком [17]: діяльність вважається засвоєною при значенні відповідного коефіцієнту більш, ніж 0,7 одиниць. Тобто, якщо за результатами ввідного контролю коефіцієнт засвоєння складає менше, ніж 0,7 одиниць, то вихідним рівнем сформованості проектувальних умінь з розробки бізнес-плану вважаємо перший; якщо більше, ніж 0,7 одиниць - другий. У подальшому процес формування відповідних умінь здійснено при урахуванні двох вихідних рівнів на основі диференційованого підходу до навчання в рамках реалізації змістовного і операційного компонентів моделі.

2. Когнітивний компонент містить систему знань, що забезпечує ефективне формування у інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану. Зміст підготовки до бізнес-планування визначався на основі аналізу спеціальної економічної літератури [12, 20, 30, 54, 95, 173, 174, 215, 245] згідно до цілей формування відповідних умінь. Цей компонент моделі реалізовано за диференційованим підходом до навчання, де критерієм диференціації є вихідний рівень сформованості проектувальних умінь з бізнес-планування. Для студентів, які мають перший рівень сформованості цих умінь, навчальну інформацію було представлено у вигляді системи знань, спрямованої на формування як окремих умінь щодо розробки бізнес-плану, так і умінь з проектування розділів та бізнес-плану як цілісного документу. Навчальна інформація, орієнтована для вивчення студентами, які володіють проектувальними уміннями на другому рівні, включає послідовність розробки кожного розділу і бізнес-плану у цілому.

На попередніх етапах дослідження виявлено, що проектувальні уміння з розробки бізнес-плану ґрунтуються на знаннях щодо їх проектування. Це обумовлює їх використання під час реалізації проектувальних умінь, рівень сформованості яких у студентів перевірявся методом експертних оцінок. Таким чином, перевірка сформованості змістового компоненту проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану здійснювалась через оцінку сформованості відповідних умінь.

3. Операційний компонент моделі формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю описує умови, послідовність, методи, засоби оволодіння студентами відповідними уміннями. На основі аналізу літературних джерел [15, 97, 147, 170] умовами реалізації цього компоненту нами виділено:

- використання завдань щодо формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю інженерів-педагогів економічного профілю;

- врахування співвідношення способу, ритму, характеру спілкування з психофізіологічними особливостями сприйняття та реагування тих, хто навчається;

- реалізація рівноправності у взаємодії викладача і студентів.

Подальший аналіз літературних джерел [72, 88, 140, 143, 179] було спрямовано на визначення етапів формування умінь, який виявив існування різних підходів до вирішення цього питання.

Так, Є.Літвиновський [140] до етапів формування умінь проектування виховного процесу відносить: оволодіння теоретико-методологічними основами проектування виховного процесу; оволодіння навичками та окремими уміннями; оволодіння навичками проектування окремих видів діяльності; формування уміння проектування виховного процесу.

В. Жигірь [72] визначає три етапи формування педагогічних умінь:

Теоретичне оволодіння основами педагогічних умінь під час навчальних занять у ВНЗ.

Практичне оволодіння уміннями в процесі педагогічних практик, наукових досліджень.

Удосконалення педагогічної майстерності під час самостійної педагогічної діяльності.

К.Платонов [179] виділяє наступні етапи формування умінь: первинне вміння, недостатньо вміла діяльність, окремі загальні вміння, високорозвинене уміння, майстерність (творче використання умінь).

Етапами формування умінь, необхідних для організації педагогічної діяльності, за О.Ілліною [88] є початковий, теоретико-мотиваційний, основний, практично-творчий етапи та етап організаторської майстерності.

На основі узагальнення таких підходів і адаптації їх до вимог нашого дослідження визначено етапи формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю в процесі навчання за дисципліною «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач», а саме:

1. Формування окремих умінь реалізації процесу бізнес-планування шляхом розв'язання завдань, пов'язаних з майбутньою професійною діяльністю під час проведення лабораторної роботи №1 за темою «Розробка розділів бізнес-плану та їх складових».

2. Практичне використання окремих умінь в процесі розробки бізнес-плану на основі заданих вихідних умов в межах лабораторної роботи №2 «Проектування бізнес-плану як цілісного документу».

3. Творче використання набутих умінь при виконанні завдань щодо проектування бізнес-плану підприємницьких ідей студентів під час їх самостійної роботи.

При визначенні основних методів і засобів формування проектувальних умінь по реалізації процесу бізнес-планування в межах дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» ми виходили з положення, що формування професійних умінь здійснюється за допомогою спеціально створених навчальних завдань, які максимально наближені до майбутньої професійної діяльності [23, 72, 100, 170]. Оскільки проектувальні уміння з розробки бізнес-плану визначені складними, то їх формування передбачає оволодіння окремими уміннями щодо розробки розділів бізнес-плану та їх складових. Тому такі навчальні завдання мають бути спрямовані на формування як окремих умінь окремо, так і умінь розробки бізнес-плану в цілому. Отже, до програми формування проектувальних умінь включено завдання щодо розробки розділів бізнес-плану, їх складових та документу в цілому. Разом з тим, проведений аналіз особливостей підготовки до бізнес-планування фахівців на світовому і вітчизняному рівнях виявив необхідною умовою її ефективності використання спеціального програмного забезпечення Project Expert. Тому при виконанні завдань щодо розробки бізнес-плану як цілісного документу нами передбачено застосування цієї комп'ютерної програми.

За умов різного вихідного рівня сформованості проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану перший етап операційного компоненту моделі є варіативним, оскільки саме в межах цього етапу передбачено застосування студентами окремих умінь здійснення процесу бізнес-планування. Тому використано наступну схему реалізації цього етапу:

- програма навчання студентів з першим рівнем сформованості проектувальних умінь включає завдання щодо розробки розділів бізнес-плану та їх складових;

- програма навчання студентів з другим рівнем сформованості відповідних умінь передбачає виконання завдань на розробку розділів бізнес-плану.

4. Контрольно-коригуючий компонент є завершальною частиною процесу формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану. Він передбачає аналіз результатів навчання шляхом оцінки освоєння сукупності знань, сформованості проектувальних умінь з розробки бізнес-плану, співвідношенням їх з цілями та коригування відповідних компонентів моделі в разі невідповідності результатів до цілей підготовки.

Для розробки цього компоненту подальше дослідження було сконцентровано на проблемі розробки рівнів професійних умінь. За результатами проведеного аналізу літературних джерел [14, 23, 91, 126, 140] основою визначення рівнів володіння студентами проектувальними уміннями з розробки бізнес-плану стали положення, запропоновані В.Беспальком [17]. У відповідності до цього рівнями сформованості таких умінь є:

1. Перший (початковий) рівень характеризується неспроможністю самостійного виконання завдань проектування бізнес-плану при можливості виконання завдань щодо розрахунку основних економічних показників бізнес-плану.

2. Другий (репродуктивний) рівень характеризується виконанням завдань за відомим рішенням, без урахування його особливостей, можливістю виконання завдань, спрямованих лише на розробку окремих складових розділів бізнес-плану.

3. Третій (евристичний) рівень передбачає знаходження в цілому вірного і повного рішення, але відсутня можливість встановлення його місця у послідовності розробки бізнес-планів, достатня повнота виконання завдань проектування окремих розділів бізнес-плану.

4. Четвертий (творчий) рівень характеризується розв'язанням завдань відповідно до системного підходу, співвідношенням його процесу і продукту із цілями, використанням алгоритму проектувальної діяльності щодо розробки бізнес-плану в цілому.

Контрольно-коригуючий компонент при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» реалізовано за наступною схемою: студентам, у яких за результатами підготовки проектувальні уміння здійснення процесу бізнес-планування сформовані на першому рівні, пропонується додатково вивчити курс першого рівня і виконати завдання на розробку розділів бізнес-плану, їх складових і документу у цілому; студентам, які мають другий рівень сформованості цих умінь, пропонується вивчити курс другого рівня і вирішити завдання на розробку розділів і бізнес-плану в цілому; студентам, які володіють відповідними уміннями на третьому рівні, пропонується виконати завдання щодо розробки бізнес-плану як цілісного документу.

Представлена модель стала основою нашої подальшої роботи щодо створення методики формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп'ютерних технологій в межах дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

1.2 Комп'ютерні технології як інноваційний засіб формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю

На сучасному етапі розвитку дидактики набувають актуальності питання використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі як такі, що сприяють оптимізації і інтенсифікації освітнього процесу [49, 92, 149, 172, 183, 206, 240, 248, 249].

Аналіз світового досвіду підготовки фахівців економічного профілю [10, 41, 64, 85, 151, 158, 182, 197, 218] підтверджує актуальність використання комп'ютерних технологій при підготовці таких спеціалістів і визначає їх застосування як обов'язковий компонент процесу навчання, результатом якого є фахівці, спроможні виконувати професійні завдання за допомогою комп'ютера без перепідготовки та тривалої адаптації.

Зарубіжний досвід знаходить відображення і у працях вітчизняних вчених [8, 33, 58, 89, 91, 186, 205, 210]. Автори наголошують на важливості використання комп'ютерних технологій у процесі підготовки фахівців економічних спеціальностей, що пов'язано з можливостями таких технологій інтенсифікувати та адаптувати до особистісних характеристик студентів процес навчання, необхідністю підвищення комп'ютерної грамотності фахівців в умовах інформаційної економіки тощо.

Актуальність використання комп'ютерних технологій відзначена і вченими-економістами. Згідно з [59, 123, 130, 142, 185, 239] на сучасному етапі зростає обсяг професійних завдань, які вимагають застосування комп'ютерних технологій. Основними серед таких є моделювання різних економічних явищ, обробка економічної інформації, розрахунок складних економічних показників, планування бізнесу, прогнозування діяльності підприємств. З метою автоматизації цих процесів сучасний фахівець має володіти комп'ютерними технологіями. Тому ці технології у навчальному процесі при підготовці фахівців економічного профілю виконують дві основні функції: вони реалізуються як засіб і як об'єкт навчання.

На увагу заслуговує думка вчених [49, 55, 71, 94, 180, 194, 246] щодо використання комп'ютерних технологій при формуванні різних умінь у студентів, а саме інформаційних, загальнопізнавальних тощо. Автори підкреслюють, що процес формування відповідних умінь при застосуванні комп'ютерів є більш ефективним завдяки гнучкості, адаптивності до можливостей студентів, динамізму навчального процесу та ін. Ці положення дозволяють висунути припущення щодо доцільності використання комп'ютерних технологій як засобів формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю. Підставою для його формулювання були і роботи П.Бурика і С.Лондара [29], К.Гапотченко і С.Цесаренко [45], Н.Глухової [51], Г.Жумагулової [73], Н.Іщук [89], О.Кареліної [91], А.Сингаївської [210], І.Скворцова [214]. У цьому контексті потребують дослідження питання сутності комп'ютерних технологій, їх класифікації, особливостей розробки та впровадження в навчальний процес підготовки фахівців. Тому подальший науковий пошук було спрямовано на вирішення цих питань.

Аналіз літературних джерел [28, 92, 98, 149, 172, 183, 222, 265] щодо визначення поняття “комп'ютерні технології” дозволив виявити різні трактування самого терміну. Так, Г.Селевко [206, с.114] комп'ютерні технології розуміє як процеси підготовки і передачі інформації тому, хто навчається, засобом здійснення яких є комп'ютер.

Н.Шестак [248, с.32] наголошує, що комп'ютерні технології - це нові технології в освіті, які дозволяють створювати умови творчої самореалізації студентів, надавати інформаційні і обчислювальні ресурси на всіх етапах навчання.

С.Смирнов [216, с.143] комп'ютерні технології визначає як мистецтво використання комп'ютерів для удосконалення навчального процесу.

Група авторів А.Реан, Н.Бордовська, С.Розум [195, с.293] підкреслюють, що комп'ютерні технології реалізуються в рамках системи “педагог-комп'ютер - той, хто навчається” за допомогою навчальних програм різних видів.

Основою нашого дослідження є визначення комп'ютерних технологій, яке наведено у роботі І.Мархеля [148, с.105]. Автор трактує це поняття як сукупність технічних, програмних, навчальних і методичних засобів, що використовуються у навчанні при застосуванні комп'ютерів.

Широке впровадження комп'ютерних технологій у сучасній освіті є результатом трьох інформаційних революцій [21, 28, 49, 104, 135, 172], які відбувалися протягом становлення інформаційного суспільства і були пов'язані з появою винаходів, що активно впливали на його розвиток (друкарство, радіо, перший комп'ютер та ін.). Сучасне інформаційне суспільство вимагає здійснення підготовки у напрямку оволодіння комп'ютерними технологіями, що обумовлює їх активне використання у навчальному процесі. Це підтверджує висунене припущення щодо доцільності застосування таких технологій як засобу формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю. Тому в подальшому нашу увагу було спрямовано на визначення особливостей відповідних технологій і напрямків їх застосування у навчальному процесі.

Аналіз літературних джерел [16, 40, 49, 58, 78, 84, 149, 166, 236] дозволив визначити, що у навчальному процесі можливим є використання комп'ютерів на всіх етапах навчання за різними напрямками, а саме як об'єкту вивчення, як засобу навчання, як складової системи управління освітою, як елементу методики наукових досліджень. Комп'ютерні технології в рамках реалізації процесу формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» реалізовано нами в якості засобів навчання на всіх основних його етапах, тобто при формуванні відповідних знань, умінь, навичок та контролю за рівнем їх сформованості. У цьому контексті на увагу заслуговує думка вчених [7, 148, 166, 172, 180] щодо підвищення ефективності навчання при застосуванні комп'ютерних технологій. Це обумовлено можливостями таких технологій у навчальному процесі [33, 40, 55, 84, 92, 149, 170, 220], а саме:

індивідуалізацією, диференціацією навчання, що дозволяє здійснити підготовку студентів у напрямку бізнес-планування при урахуванні їх вихідного рівня сформованості проектувальних умінь розробки бізнес-планів;

унаочненням основних понять і об'єктів, основних закономірностей теоретичної основи бізнес-планування, зв'язків теоретичних тверджень із практикою розробки бізнес-планів;

моделюванням процесів, зокрема побудовою фінансової моделі проекту як основи для розрахунків його ефективності при розробці бізнес-плану;

автоматизацією складних розрахунків як основних складових процесу бізнес-планування, що сприяє скороченню часу навчання;

контролем навчальної діяльності студентів з діагностикою помилок і зворотнім зв'язком в рамках процесу формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-планів.

Визначені положення дозволили підтвердити вірність напрямку пошуку ефективних засобів формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю. Тому подальшу увагу було зосереджено на виділенні засобів комп'ютерних технологій, використання яких сприяє реалізації якісної підготовки студентів здійсненню процесу бізнес-планування.

За результатами аналізу літературних джерел [21, 33, 98, 148, 170, 176, 183, 196, 216, 220, 228, 229, 240] виявлено певну кількість підходів до класифікації засобів комп'ютерних технологій за різними ознаками. Так, П.Підкасистий і О.Тищенко [176, с.9] за навчальною метою застосування таких технологій виділяють:

програми загального призначення (текстові, графічні і музичні редактори, електронні таблиці і ін.);

спеціалізовані програми (економічні, правові, довідкові системи);

навчаючі системи (тренувальні, що призначені для закріплення знань, умінь і навичок; когнітивістські, які орієнтовані на засвоєння понять; програми проблемного навчання, що спрямовані на навчання шляхом вирішення навчально-пізнавальних завдань; імітаційні і моделюючі; ігрові; тестуючі; довідково-інформаційні, які включають бази даних і банки знань, інформаційно-пошукові системи, словники та ін.).

О.Ващук [33, с.102] відокремлює три основні групи засобів комп'ютерних технологій за навчальною метою їх застосування: навчаючі комп'ютерні програми (інформаційні, тренувальні, моделюючі, контролюючі); комп'ютерні інструментальні програми (текстові та графічні процесори, середовища програмування тощо); інтелектуальні програми (експертні системи, інтелектуальні системи та ін.)

Р.Потапова [183, с.19] навчальні програмні засоби поділяє на:

Комп'ютерні навчальні програми: навчальні програми (комп'ютерні посібники, автоматизовані навчальні курси, комп'ютерні довідники і енциклопедії, програми штучного інтелекту); прикладні програми навчального призначення; моделюючі програми; інтегровані програми; тестуючі програми; тренажерні програми; навчальні ігри;

Інструментальні системи.

Програми, що керують процесом навчання.

Програми підтримки поточної діяльності.

Д.Чернилевський [240, с.371] до програмних засобів відносить: навчальні програмні засоби (формування знань, умінь і навичок); тренажери, призначені для відпрацювання умінь, навичок навчальної діяльності; контролюючі програмні засоби; інформаційно-пошукові програмні системи; імітаційні програмні засоби; моделюючі програмні засоби; демонстраційні програмні засоби; навчально-ігрові програмні засоби; програмні засоби для дозвілля.

І.Захарова [78, с.26] наводить такі категорії програмного забезпечення комп'ютерних технологій: навчальні, контролюючі і тренувальні системи; системи для пошуку інформації; моделюючі програми; мікросвіти; інструментальні засоби пізнавального характеру; інструментальні засоби універсального характеру.

Є.Тен [229, с.205] серед комп'ютерних програм виділяє: навчальні, інформаційні, контролюючі і комбіновані програми.

Серед наведених підходів щодо класифікації засобів комп'ютерних технологій більш конкретно їх систематизовано за навчальною метою застосування О.Ващуком [33]. Але в цій класифікації відсутні певні види навчаючих комп'ютерних програм, комп'ютерних інструментальних програм, які було виділено в нашому дослідження на основі узагальнення результатів аналізу інших підходів. Тому вважаємо за необхідне скорегувати цю класифікацію і в остаточному вигляді представити її на рис. 1.6.

Рис. 1.6. Класифікація засобів комп'ютерних технологій

Проаналізуємо наведену класифікацію більш детально.

Перша група засобів комп'ютерних технологій - це комп'ютерні програми, що застосовуються у навчальному процесі для досягнення певної навчальної мети (формування знань, умінь, навичок, їх закріплення, контроль).

У залежності від мети навчання вони поділяються на:

інформаційні, основною метою яких є надання навчальних теоретичних відомостей, демонстрація статичних та анімаційних зображень, але можуть містити і завдання для перевірки засвоєння навчального матеріалу;

тренувальні, що включають сукупність завдань, при виконанні яких закріплюється навчальний матеріал, та призначені для відпрацювання умінь, навичок навчальної діяльності;

моделюючі, які за основною метою використання спрямовані на закріплення навчального матеріалу та призначені для створення моделей об'єкту, явища, процесу чи ситуації з метою їх вивчення, дослідження;

контролюючі програми, які призначені для перевірки і оцінки знань, умінь та навичок за допомогою різних типів тестів;

ігрові, що використовуються для імітації навчальних ситуацій з метою формування певних умінь (відмінності від програм моделювання: змагальність, наявність супротивника - людини чи програми);

інформаційно-пошукові, які призначені для формування умінь та навичок систематизації інформації і включають бази даних, бази знань, словники, довідники та ін.;

комп'ютерні навчаючі системи, що використовуються у навчальному процесі з метою формування знань, умінь і навичок, їх закріплення та контролю рівня сформованості. Такі системи складаються із певних блоків, виокремлення яких здійснюється у відповідності до мети навчального процесу. Такими блоками можуть бути інформаційні, тренувальні, моделюючі, контролюючі, ігрові чи інформаційно-пошукові.

Наступною групою засобів комп'ютерних технологій виділено комп'ютерні інструментальні програми, які забезпечують можливості створення нових електронних ресурсів: баз даних, програмних модулів, окремих програм чи програмних комплексів. Серед них виокремлено:

інструментальні програми загального призначення, які використовуються для підготовки навчально-методичних матеріалів, формування інформаційної складової комп'ютерних навчальних програм, для самостійного вивчення і використання під час навчальних занять (текстові і графічні редактори, електронні таблиці, засоби для проведення презентацій);

спеціалізовані інструментальні програми, що використовуються як допоміжні засоби для навчання чи при вивченні спеціалізованих курсів.

До третьої групи засобів комп'ютерних технологій віднесено інтелектуальні програми. До них належать експертні системи, інтелектуальні системи на основі штучного інтелекту та інші. Метою таких програм є створення умов щодо виконання комп'ютерами роботи професійних спеціалістів у певній предметній галузі, тобто імітація розумової діяльності людини. Але згідно з висновками вчених [33, 183, 216] ці програми не знайшли широкого використання у навчальному процесі через недостатність технічного і програмного забезпечення, незавершеність психолого-педагогічних досліджень стосовно створення динамічної моделі конкретного користувача. Проте представлена класифікація не вичерпує проблеми визначення засобів комп'ютерних технологій і основ їх застосування в процесі навчання. Одним із шляхів подальшого дослідження, на наш погляд, є поглиблена робота щодо конкретизації основних ознак класифікації засобів комп'ютерних технологій і її адаптація до умов навчального процесу.

Аналіз наведеної класифікації дозволив серед засобів комп'ютерних технологій виділити комп'ютерну навчаючу систему (КНС) і спеціалізовану інструментальну програму. КНС нами обрано на підставі можливості включення до неї різних блоків відповідно до мети процесу навчання. Це дає змогу реалізувати завдання щодо формування теоретичної бази процесу бізнес-планування (в рамках інформаційного блоку), формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану (в рамках тренувального блоку), перевірки рівня сформованості відповідних знань і умінь (в рамках контролюючого блоку). Вибір спеціалізованої інструментальної програми обумовлено її можливістю автоматизувати складні розрахунки, які є основою розробки бізнес-плану [11, 59, 123, 239]. Разом з тим, згідно з [49, 97, 206] для забезпечення ефективності процесу навчання є недостатнім визначення доцільних засобів його реалізації. На думку дослідників підвищенню ефективності начального процесу сприяє попереднє його проектування з урахуванням виділених методів, засобів, прийомів тощо. Тому подальшу нашу увагу було зосереджено на визначення етапів проектування навчального процесу з дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

Проведений аналіз літературних джерел [26, 36, 55, 99, 104, 138] дозволив виявити наявність специфічних етапів проектування процесу навчання із застосуванням цих технологій.

Так, Г.Селевко [206, с.127] в рамках технології підготовки викладача до комп'ютерних занять виділяє наступні етапи: перегляд і експертна педагогічна оцінка інформаційних ресурсів і даних програмного продукту; складання вибірки із програмного продукту; створення авторської навчальної програми; встановлення послідовності взаємодій студентів з комп'ютером.

О.Бриксіна [26, с.36] до етапів проектування процесу навчання з використанням комп'ютерних технологій відносить:

Концептуальний етап, який передбачає визначення дидактичної мети навчального процесу.

Технологічний етап, в рамках якого здійснюється аналіз і відбір програмних засобів у відповідності до поставленої мети.

Операціональний етап, який обумовлює виділення основних структурних елементів заняття, здійснення вибору способів взаємодії різних компонентів (педагог - студенти - програмні засоби - навчальний матеріал).

Педагогічна реалізація, основною метою якої є трансформація педагогічних принципів у конкретні навчальні дії.

А.Вітухновська і Т.Марченко [36, с.84] підкреслюють, що використання комп'ютерних технологій призводить до виникнення загальнодидактичних, професійних, організаційно-методичних і інформаційних проблем. Послідовність вирішення таких проблем представлено авторами як алгоритм, що описує технологію проектування процесу підготовки до навчання із застосуванням комп'ютеру та містить певні етапи, а саме:

- аналіз змісту навчального предмету;

- аналіз процесу навчання за навчальним предметом;

- виявлення проблем і визначення цілей навчання;

- обґрунтування доцільності використання комп'ютера у навчанні за конкретною темою у відповідності до поставлених цілей;

- обґрунтування дидактичних і методичних вимог до програмних засобів;

- виявлення, експертиза і відбір програмних засобів;

- втілення у технологію навчання за предметом.

За результатами проведеного аналізу на основі узагальнення даних нами розроблено алгоритм проектування навчального процесу в умовах використання комп'ютерних технологій у начальному процесі (рис. 1.7). Це стало підґрунтям проектування процесу формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану.

Рис. 1.7. Алгоритм проектування навчального процесу із використанням комп'ютерних технологій

Наведемо результати проведеної роботи.

В рамках концептуального етапу проектування проаналізовано навчальний процес за дисципліною «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» як навчального предмету, в рамках якого відбувається формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю. Цілями вивчення цієї технічної дисципліни є озброєння фахівців комплексом умінь щодо використання комп'ютерних технологій для рішення економічних задач, однією з яких є розробка бізнес-плану. За навчальною програмою дисципліна містить тему «Комп'ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств», на вивчення якої відведено 30 годин, зокрема на лекційні заняття - 6 годин, лабораторні роботи - 8 годин, самостійну роботу - 16 годин. Основною метою навчання за цією темою є формування інформаційної бази процесу бізнес-планування, формування умінь розробки бізнес-планів, контроль сформованості відповідних знань і умінь на основі застосування комп'ютерних технологій.

Надалі за розробленим алгоритмом проектування навчального процесу проведено аналіз змісту навчального матеріалу і процесу навчання щодо розробки бізнес-плану. За його результатами виявлено певні особливості підготовки майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю в межах дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач», що обумовлюють виникнення протиріч між: обсягом навчального матеріалу, що відображає послідовність розробки бізнес-плану, та часом, який відводиться на його вивчення; різним вихідним рівнем сформованості знань студентів і необхідністю формування теоретичної бази процесу бізнес-планування кожного студента на рівні, який забезпечує ефективне формування умінь щодо розробки бізнес-плану; необхідністю застосування спеціалізованих комп'ютерних програм при формуванні умінь з розробки бізнес-плану та відсутності підготовки студентів до їх використання.

Аналіз літературних джерел [7, 37, 78, 135, 206, 226, 249] дозволив визначити, що одним із каналів подолання таких протиріч є застосування комп'ютерних технологій у навчальному процесі. Отже, доцільність застосування цих технологій при формуванні проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю обумовлено [24, 47, 58, 92, 94, 137]:

можливістю вивчення студентами більшого обсягу інформації;

дефіцитом джерел навчального матеріалу;

можливістю реалізації диференційованого підходу до навчання;

адаптацією темпу роботи до особистісних характеристик студентів;

можливістю проведення об'єктивного контролю знань, умінь і навичок кожного студента за невеликий проміжок часу;

необхідністю вивчення спеціальних комп'ютерних програм, що використовуються при виконанні професійних обов'язків фахівців економічного профілю та спрямовані на побудову фінансової моделі проекту для автоматизації розрахунків і аналізу його ефективності.

Наступним етапом проектування навчального процесу із використанням комп'ютерних технологій є технологічний, де здійснюється відбір програмних засобів у відповідності до певних вимог. Згідно з попередніми висновками засобами комп'ютерних технологій для формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану обрано КНС і спеціалізовану інструментальну програму. У цьому контексті визначено загальні дидактичні та технічні вимоги до таких програм.

КНС застосовується на етапі формування інформаційної бази процесу бізнес-планування, формування умінь оперувати загальними термінами, приймати найбільш економічно раціональні рішення у відповідності до визначеної ситуації та на етапі контролю рівня сформованості певних знань і умінь. Серед дидактичних вимог до КНС виділено наявність інформаційного блоку, де теоретичний матеріал представлено у відповідності до принципів науковості, доступності, систематичності і послідовності із урахуванням різного вихідного рівня сформованості знань студентів; тренувального блоку, який включає завдання щодо формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану; контролюючого блоку, що містить банк тестів за навчальним матеріалом різних рівнів складності. Технічними вимогами до КНС є зручність у використанні, динамічність при представленні навчального матеріалу, ведення статистики проходження контролюючого блоку з фіксуванням часу, набраних балів та питань, на які було дано невірну відповідь. Пошук програмних продуктів не виявив програм, що відповідають визначеним вимогам, тому нами прийнято рішення відносно розробки такої комп'ютерної навчаючої системи.

Спеціалізована інструментальна програма застосовується на етапі формування умінь щодо розробки бізнес-плану і є як предметом вивчення, так і засобом формування відповідних умінь. Основними вимогами до такої програми є зручний інтерфейс, можливість введення інформації, яка впливає на фінансові результати, можливість передачі даних на принтер та інші редактори, широке використання програми при реалізації процесу бізнес-планування у сучасних умовах підприємницької діяльності. Таким вимогам відповідає програмне середовище для розробки бізнес-планів Project Expert фірми “Про-Інвест Консалтинг”. Це обумовлює її використання при організації процесу навчання бізнес-плануванню фахівців економічного профілю у вищих навчальних закладах, що встановлено в результаті аналізу особливостей підготовки фахівців за цим напрямком у Харківському національному економічному університеті, Харківській національній академії міського господарства, Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна. В рамках нашого дослідження при формуванні умінь щодо розробки бізнес-плану також передбачено застосування цього програмного середовища. Але більш поглиблений аналіз ринку програмних продуктів для бізнес-планування встановив наявність подібних комп'ютерних програм, найбільш поширеними з яких є:

“Альт-Інвест” фірми “Альт”;

COMFAR (Computer Model for Reporting), що створена при UNIDO (Організації Об'єднаних Націй за промисловим розвитком).

З метою визначення більш ефективного програмного продукту для організації підготовки фахівців до бізнес-планування було проведено їх порівняльний аналіз.

Аналіз спеціальної літератури [11, 18, 19, 123] та наведених програм дозволив визначити загальні їх можливості в рамках розробки бізнес-планів:

побудову фінансової моделі підприємства;

складання повного переліку звітності (звіту про прибутки і збитки підприємств, кеш-фло, балансу підприємства);

проведення фінансового аналізу на базі цієї звітності;

порівняння альтернатив реалізації проекту;

оцінку реакції основних параметрів проекту на різні його сценарії;

використання певних груп інформації в якості вихідних даних (інформації про поточний стан підприємства, опису потрібних інвестицій, характеристики виробничо-збутової діяльності підприємства, джерел і умов фінансування проекту, принципів розподілу доходів, прогнозу економічного оточення).

Разом з тим для цих програмних продуктів характерними є певні особливості. Розглянемо їх більш детально. Аналіз комп'ютерної програми COMFAR [11, 19, 123] з виділенням її переваг і недоліків наведено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Аналіз програмного продукту COMFAR

Переваги	Недоліки
1	2
Розробка на основі методики UNIDO	Не враховано національне законодавство і податковий кодекс
Можливість складання розгорнутих фінансових звітів	Орієнтація не на цілісний процес підготовки бізнес-планів, а на його частину - інвестиційний план (що складає 30% від загального обсягу)
Закритість системи	Використання фіксованого періоду планування
	Відсутність описової частини проекту
	Відсутність у системі засобів для опису сітьового графіку проекту
	Жорстка заданість переліку вихідних даних
	Невисокий рівень сервісу для користувача

Згідно з табл. 1.2 основним недоліком програмного продукту COMFAR є його невідповідність національним стандартам, орієнтація лише на інвестиційний аналіз проекту як частини процесу підготовки бізнес-плану, відсутність описової частини проекту, жорстка заданість переліку вихідних даних. Тому ця програма не набула широкого поширення як засіб розробки бізнес-планів в умовах національної економіки.

Наступним об'єктом нашого аналізу став програмний продукт «Альт-Інвест» [1, 18, 20]. Ця програма реалізована як обчислювач на електронних таблицях, тому їй властиві переваги і недоліки такого підходу (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Аналіз комп'ютерної програми «Альт-Інвест» фірми «Альт»

Переваги	Недоліки
1	2
Представлення інформації на одному екрані, що надає можливість унаочнення структури кінцевого документу	Незручність використання таблиць (у пошуках необхідних показників користувач повинен розглядати всю електронну таблицю чи пам'ятати їх координати)
Можливість створення текстового пояснюючого матеріалу	Необхідність володіння спеціальними уміннями щодо процесу побудови графіків і друкування результатів
Адаптація податкового блоку до національного законодавства	Відсутність засобів для побудови сітьового графіку
Можливість зміни періоду планування ї їх кількості	Незручність корегування таблиць
	Відкритість системи

Таким чином, у цій програмі на відміну від попередньої враховано національні стандарти, весь процес підготовки бізнес-плану, реалізована можливість текстового опису проекту. Разом з тим основним недоліком цієї програми є незручність у її використанні, важке виведення на друк результатів.

Серед програмних продуктів, призначених для розробки бізнес-планів, нами виділено і “Project Expert” [19, 54, 215], аналіз якої наведено у табл. 1.4.

Таблиця 1.4

Аналіз програмного продукту “Project Expert” фірми “Про-Інвест Консалтинг”

Переваги	Недоліки
1	2
Можливість побудови індивідуальної стратегії збуту для кожного продукту, врахування витрат на просування продукції на ринок	Переванта-ження набором інструментів
Можливість підключення різних модулів розширення, у т.ч. модуля «Перекладач»	Відсутність єдиної методики
Врахування національних стандартів
Використання міжнародних стандартів
Закритість системи
Наявність системи керування проектами і контролю за фінансовими і часовими розузгодженнями
Підтримка різних форматів звітності
Інтеграція з мережею Internet
Можливість введення нових податків, створення таблиць користувача, що враховують специфіку проектів
Сумісність з базами даних
Можливість побудови сітьового графіку проекту
Підготовка бізнес-плану з текстовим його описом
Зручне представлення інформації на екрані
Представлення результатів у вигляді таблиць, графіків і діаграм, які можуть бути роздруковані чи передані у MS Word
Використання сучасного багатовіконного інтерфейсу, розширеної системи підказок
Можливість здійснення детального фінансового аналізу проекту, що враховує вплив загальноекономічних факторів

Наведені переваги цієї програми дозволили визнати її як стандарт фінансового аналізу [20], що обумовлено врахуванням національних і міжнародних стандартів. Зручність використання “Project Expert” при розробці бізнес-планів, її можливості забезпечили широке застосування цієї програми. За офіційними даними [70] “Project Expert” належить 70-80% всього ринку подібних засобів. Узагальнення отриманих даних дозволило здійснити порівняльний аналіз програмних продуктів, призначених для здійснення процесу бізнес-планування (табл. 1.5).

Таблиця 1.5

Порівняльний аналіз програмних продуктів, що використовуються при розробці бізнес-планів

№ з/п	Основні характеристики	Назви програм
		COMFAR	Альт-Інвест	Project Expert
1	2	3	4	5
1. Фаза життєвого циклу інвестицій, на яких використовується програмний засіб:
1.1	Вивчення об'єкту і кількісний аналіз інвестицій	+	+	+
1.2	Розробка проекту плану фінансування інвестицій	+	+	+
1.3	Прийняття рішення щодо інвестицій і розробка плану їх здійснення	+	+	+
1.4	Контроль інвестицій у період їх здійснення і на стадії їх експлуатації	+	+	+
2. Завдання фундаментального аналізу, що вирішуються:
2.1	Аналіз рентабельності інвестиційного проекту	+	+	+
2.2	Фінансовий аналіз інвестиційного проекту	+	+	+
2.3	Фінансовий аналіз підприємства, що реалізує інвестиційний проект			+
2.4	Аналіз господарської діяльності підприємства, що реалізує інвестиційний проект			+
2.5	Аналіз ризикованості інвестицій	+	+	+
3	Відповідність національним стандартам		+	+
4	Закритість системи	+		+
5	Наявність засобів для побудови сітьового графіку проекту ...

Подобные документы

• Геоінформаційні технології як засіб формування екологічної компетентності майбутніх інженерів гірничого профілю

  Теоретичні основи використання геоінформаційних технологій у навчанні майбутніх інженерів гірничого профілю. Цілі та зміст спецкуру "Екологічна геоінформатика". Дослідження ефективності реалізації методики використання геоінформаційних технологій.
  
  автореферат [469,4 K], добавлен 19.03.2015
  

• Методика формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій

  Аналіз стану проблеми формування економічних знань у психолого-педагогічній літературі. Роль засобів комп’ютерних технологій в формуванні економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів. Формування комп’ютерних, економічних і технічних дисциплін.
  
  автореферат [51,3 K], добавлен 24.03.2009
  

• Основні методи та засоби професійного навчання інженерів-педагогів

  Сутність і специфіка, становлення та розвиток системи професійної підготовки інженерів-педагогів під час навчання у вищому учбовому закладі. Форми і методи організації навчального процесу. Цілі, пов'язані з формуванням європейської зони вищої освіти.
  
  курсовая работа [58,6 K], добавлен 11.03.2012
  

• Деякі питання підготовки майбутніх соціальних педагогів до формування здорового способу життя

  Аналіз стану основних напрямів здорового способу життя дітей та молоді в Україні. Обґрунтування необхідності професійної підготовки соціальних педагогів як суб’єктів формування здорового способу життя в умовах загальноосвітнього навчального закладу.
  
  статья [22,5 K], добавлен 31.08.2017
  

• Методичні рекомендації щодо удосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки у вищих навчальних закладах економічного профілю

  Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
  
  статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018
  

• Методика формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій

  Підтримка Україною положень Болонської декларації. Викладачі технічних дисциплін (інженери-педагоги). Обґрунтування та розробка методики формування економічних знань у майбутніх викладачів технічних дисциплін за допомогою засобів комп’ютерних технологій.
  
  автореферат [58,1 K], добавлен 29.03.2009
  

• Проблема формування у майбутніх педагогів критичного мислення та здатності вирішувати проблеми

  Аналіз розвитку у студентів педагогічних спеціальностей здатності вирішувати проблеми як важливої складової професійної компетентності. Дослідження якостей та умінь, які необхідно розвивати у майбутніх педагогів для вироблення у них критичного мислення.
  
  статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017
  

• Виховання толерантності у майбутніх соціальних педагогів

  Толерантність у майбутніх соціальних педагогів як важлива соціально-педагогічна проблема. Структура, критерії та рівні сформованості толерантності у майбутніх соціальних педагогів, педагогічні умови її формування. Розробка методичних рекомендацій.
  
  дипломная работа [953,5 K], добавлен 19.11.2012
  

• Культура безпеки як складова базової культури особистості

  Формування основ культури безпеки життєдіяльності в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах вищого навчального закладу. Формування у студентів умінь наукового пошуку, оволодіння науковими методами пізнання і способами організації.
  
  статья [21,4 K], добавлен 15.01.2018
  

• До питання професійної підготовки майбутніх фахівців

  Проблеми підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, підходи до реформування процесу навчання. Створення ефективних науково обґрунтованих систем професійної підготовки фахівців нових професій як ключове соціально-педагогічне завдання.
  
  статья [37,2 K], добавлен 06.09.2017
  

• Формування ІТ-компетентності майбутніх фахівців в межах реалізації моделі педагогічної системи

  Етапи формування інформаційно-технологічної компетентності майбутніх лікарів і провізорів під час навчання дисциплінам природничо-наукової підготовки. Вплив посібників, створених для навчання майбутніх фахівців, на процес формування їх ІТ-компетентності.
  
  статья [329,5 K], добавлен 13.11.2017
  

• Методика організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів при викладанні дисципліни "Деталі машин" (на прикладі Української інженерно-педагогічної академії)

  Самостійна робота студентів при викладанні професійно-орієнтованих дисциплін. Специфіка підготовки майбутніх iнженерiв-педагогiв. Обґрунтування та розробка методики організації самостійної роботи студентів при викладанні дисципліни "Деталі машин".
  
  дипломная работа [1,2 M], добавлен 14.09.2012
  

• Креативне освітнє середовище - шлях до успішної педагогічної діяльності майбутніх учителів початкових класів

  Особливості креативного середовища у професійній підготовці учителя початкових класів. Моделювання процесу підготовки майбутніх педагогів початкових класів до формування креативних здібностей у молодших школярів в умовах креативного освітнього середовища.
  
  статья [23,3 K], добавлен 24.04.2018
  

• Теоретичні основи формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю "Деревооброрбка"

  Основи формування в учнів спеціальних вмінь на заняттях з трудового навчання у 8-11 класах при вивченні профілю "Деревообробка". Педагогічна сутність проблеми формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів. Методичний аналіз програми.
  
  курсовая работа [37,4 K], добавлен 27.09.2008
  

• Роль лінгвосоціокультурної компетентності у фаховій підготовці майбутніх учителів іноземної мови

  Визначення освітнього, розвивального та виховного аспектів формування лінгвосоціокультурної компетентності у студентів філологічного профілю. Обґрунтування сучасних цінностей англійської мови у міжкультурних взаєминах для фахівця філологічного профілю.
  
  статья [21,9 K], добавлен 13.11.2017
  

• Формування комунікативних умінь та навичок майбутніх викладачів фізичної культури

  Характеристика основних змістових аспектів професійного педагогічного спілкування. Експериментальна перевірка впровадження комплексу організаційно-методичних заходів формування комунікативних умінь та навичок майбутніх викладачів фізичної культури.
  
  магистерская работа [293,8 K], добавлен 26.03.2015
  

• Критерії ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах

  Системна модель і структура готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Методи мотивації до безперервної освіти з туризмознавства, показники критеріїв ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.
  
  статья [20,9 K], добавлен 06.09.2017
  

• Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

  Процес написання курсової роботи з дисципліни "Дидактичні основи професійної освіти" для майбутніх інженерів-педагогів. Ефективна підготовка компетентних педагогів, навчальний матеріал. Професійна педагогічна компетентність інженерно-педагогічних кадрів.
  
  методичка [733,1 K], добавлен 08.12.2010
  

• Формування креативної компетентності студентів ВНЗ культури

  Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
  
  статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017
  

• Психолого-педагогічні засади професійної підготовки педагогів - майбутніх викладачів дисципліни "Дизайн одягу"

  Аналіз проблем психологічних та педагогічних засад професійної підготовки педагогів. Формування психологічних якостей особистості, які дають можливість педагогу створювати зразки сучасного одягу з опорою на власний творчій потенціал, естетичну підготовку.
  
  статья [25,8 K], добавлен 18.12.2017
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам