Формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю в умовах сучасних інновацій

+

6

Створення текстового пояснювального матеріалу

+

+

7

Наявність системи меню і контекстної допомоги

+

+

Аналіз даних табл. 1.5 показав, що програмним продуктом, який може використовуватися для розробки бізнес-планів, відповідає основним вимогам щодо комп'ютерних програм такого класу, відрізняється зручністю при застосуванні, є Project Expert. Характеристики програми надали можливість визнати її ефективним продуктом для бізнес-планування [18, 19, 32, 167, 215, 245, 258] і в подальшому зосередити нашу увагу в цьому напрямку.

Останнім етапом проектування процесу навчання із застосуванням комп'ютерних технологій є операціональний, на якому здійснюється мікроаналіз навчального процесу формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач». В рамках цього етапу за алгоритмом передбачено виділення основних структурних елементів занять. До структурних елементів традиційного заняття відносять [40, 97, 156, 161, 171]: організаційний момент, основною метою якого є залучення студентів до роботи; повідомлення теми і мети заняття; мотивацію мети, що спрямована на формування інтересу, підвищення зацікавленості студентів до теми, яка вивчається, заохочення студентів до навчальної діяльності; актуалізацію опорних знань, де визначається рівень сформованості базових знань студентів; формування нових знань; формування інтелектуальних і практичних способів діяльності; контроль сформованих знань, умінь і навичок; підведення підсумків; формулювання домашнього завдання. Наявність наведених елементів у структурі заняття залежить від його дидактичної мети.

Аналіз літературних джерел [26, 36, 55, 138, 170, 206] визначив специфічні структурні елементи заняття, наявність яких обумовлено використанням комп'ютерних технологій. Основними серед них виділено такі:

візуальну адаптацію до комп'ютерної програми, де студентам повідомляється її назва, формується емоціональне відношення до програми, визначається навчальна проблема;

пояснення алгоритму роботи з комп'ютерною програмою, основною метою якого є організація уваги студентів, пояснення системи команд і послідовності їх виконання для досягнення результату, вказівка на місцезнаходження програми і способу завершення роботи з нею, навчання студентів узагальненим способам діяльності, використанню конкретних клавіш при керуванні програмою;

синхронна робота студентів на комп'ютерах, що передбачає досягнення мети навчання при використанні комп'ютерних технологій (контроль базових знань, формування нових знань, формування умінь тощо) шляхом виконання студентами певних навчальних завдань.

Введення таких етапів до загальної структури заняття залежить від його типу, мети використання комп'ютерних технологій та від ступеню делегування функцій педагога комп'ютеру. Згідно до цих положень нами виділено структурні елементи занять за темою «Комп'ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств», а саме: організаційний момент; повідомлення теми і мети заняття; мотивація мети; контроль базових знань; візуальна адаптація до КНС; пояснення алгоритму роботи з КНС; синхронна робота студентів на комп'ютерах, в рамках якої здійснюється: формування нових знань щодо процесу бізнес-планування, формування умінь з розробки бізнес-плану шляхом виконання певних завдань, контроль сформованості відповідних знань і умінь; підведення підсумків; формулювання домашнього завдання. Реалізацію цих структурних елементів на заняттях наведено в табл. 1.6.

Таблиця 1.6

Структура занять за темою «Комп'ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств»

Вид заняття	Структурні елементи заняття	Особливості застосування КНС
1	2	3
Лекції	Організаційний момент, повідомлення теми і мети заняття, мотивація мети, контроль базових знань, візуальна адаптація до КНС та пояснення алгоритму роботи з нею, формування знань щодо реалізації процесу бізнес-планування на основі Project Expert, контроль сформованості знань, підведення підсумків, формулювання домашнього завдання	КНС використовується на етапах контролю базових знань (комп'ютерне тестування), формування нових знань і контролю рівня їх сформованості, де передбачено індивідуальну роботу студентів
Лабораторні роботи	Організаційний момент, повідомлення теми і мети заняття, мотивація мети, контроль базових знань, формування умінь з розробки бізнес-плану на основі спеціалізованої комп'ютерної програми Project Expert, підведення підсумків, формулювання домашнього завдання	КНС застосовується на етапах контролю базових знань студентів (комп'ютерне тестування), формування умінь з розробки бізнес-плану шляхом використання студентами певних завдань щодо реалізації процесу бізнес-планування за допомогою Project Expert

Згідно з даними табл. 1.6 КНС застосовується на всіх основних етапах навчального процесу з дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» при вивченні теми «Комп'ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств», а саме на етапах формування знань, проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану і контролю рівня їх сформованості.

Наведені результати проектування навчального процесу з дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» з виділенням КНС і спеціального програмного середовища Project Expert як засобів формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю стали основою нашого подальшого дослідження.

1.3 Наукові підходи щодо обґрунтування методики формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю засобами комп'ютерних технологій

Сучасний етап розвитку педагогічної науки характеризується особливою увагою до дослідження проблеми використання педагогічних технологій у процесі навчання, як таких, що забезпечують досягнення поставлених навчальних цілей [17, 40, 55, 137, 170, 172, 189]. Аналогічно до того, як розвиток сучасного виробництва спрямований на створення гнучких автоматизованих виробництв, так і розвиток сучасної педагогіки орієнтується на використання гнучких педагогічних технологій [60, 159, 189, 204, 206, 240]. На думку дослідників А.Алексюка [4], В.Аніщенка [6], І.Богданової [24], В.Лебедєва [136], С.Подолянчука [181], А.Фурмана [235], М.Чошанова [243], П.Юцявічене [255] варіантом такої гнучкої педагогічної технології є модульні технології навчання.

Позитивний зарубіжний досвід використання модульних технологій при підготовці фахівців економічного профілю підкреслено у роботах [10, 29, 38, 41, 172, 186]. За висновками авторів застосування таких технологій є одним з основних факторів, що сприяють реалізації ефективної підготовки в мінливих умовах ринку праці. Світовий досвід відображається і у працях вітчизняних вчених [5, 45, 63, 66, 77, 85, 129, 159, 164, 169, 199]. Автори наголошують, що використання модульних технологій за рахунок варіативності навчання і пристосування навчального процесу до можливостей та потреб студентів сприяє ефективному формуванню у них професійних умінь. Тому нашу увагу було спрямовано на визначення особливостей модульних технологій для виявлення можливості їх застосування як форми організації навчання бізнес-плануванню і засобу реалізації КНС в процесі вивчення дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

У своєму початковому вигляді модульна система навчання зародилася наприкінці 60-х років і швидко поширилася в англомовних країнах [222, 235, 263, 264]. Сутність її полягає у тому, що той, хто навчається, самостійно може працювати за індивідуальною навчальною програмою, яка включає цільовий план дій, банк інформації і методичний посібник для досягнення поставлених дидактичних цілей.

У нашій країні технологія модульного навчання почала вивчатись наприкінці 80-х років. Одними з її перших дослідників стали П.Юцявічене [255] і А.Алексюк [4]. Сьогодні вона в колі уваги багатьох вчених [105, 106, 136, 155, 164, 178, 202]. На основі узагальнення сучасних підходів було визначено основні характеристики модульного навчання, а саме індивідуалізація навчання, гнучкість змісту навчання, самостійна діяльність і активність студентів, консультативна роль педагога, активна взаємодія студентів. Такі характеристики, що забезпечують підвищення ефективності навчання [6, 24, 105, 178, 202, 261], обумовлюють широке використання модульних технологій у системі професійної підготовки фахівців [5, 106, 136, 137, 155, 164], зокрема інженерів-педагогів економічного профілю [153, 257].

Дослідження Л.Костельної [105] підтвердило, що основним комплексним засобом підвищення якості професійної підготовки є модульна технологія, оскільки вона забезпечує реалізацію таких педагогічних умов, як:

- поєднання можливостей модульного і контекстного навчання, що дозволяє використовувати пошуково-творчі методи та прийоми навчання;

- роботу малими групами;

- створення мотиваційної основи на початку вивчення кожного модуля;

- широке застосування різнорівневих професійно-орієнтованих завдань і задач, що забезпечує зростання рівня умінь і навичок тих, хто навчається;

- диференціацію навчання.

Нашу увагу було зосереджено на диференціації навчання та шляхах її реалізації в умовах застосування модульних технологій. Це обумовлено тим, що основою формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» є відповідна модель, яку розроблено за диференційованим принципом.

Згідно з [40, 170, 195, 220] диференціація навчання - це форма організації навчальної діяльності, згідно з якою враховуються нахили, інтереси і здібності студентів, але не знижується загальний рівень підготовки. Вона передбачає створення на основі певних ознак (інтересів, нахилів, здібностей, досягнутих результатів) мобільних чи стабільних навчальних груп, що дозволяє представити зміст навчання і вимоги до студентів суттєво різними.

Аналіз літератури [198, 211, 220, 234] дозволив виявити позитивний вплив диференційованого навчання на якість професійної підготовки. Н.Ничкало [162, с.12-13] педагогічну доцільність диференціації навчання пояснює:

- використанням стійких інтересів студентів до процесу навчання;

- намаганням ліквідувати перевантаженість тих, хто навчається;

- створенням сприятливих умов для розвитку здібностей студентів.

У педагогічній літературі [40, 156, 170, 195] виділено такі види диференціювання: за здібностями, за відсутністю здібностей, за майбутньою професією, за інтересами і за талантами тих, хто навчається. Але більш складнішим і ефективнішим видом диференційованого навчання за [220, 234] є поділ навчальної групи на підгрупи залежно від рівня навчальних можливостей студентів. У цьому випадку диференціація реалізується варіюванням завдань за кількістю, за ступенем складності, за ступенем самостійності виконання. Отже, критерієм диференціації при формуванні проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю нами визначено вихідний рівень сформованості цих умінь. Тому при організації навчання бізнес-плануванню в межах дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» необхідно провести попередній контроль знань, умінь і навичок, що є одним із вихідних положень організації навчального процесу за модульним принципом.

Аналіз літературних джерел [4, 56, 105, 199, 243, 255, 259, 264] дозволив виявити існування різних підходів до розуміння сутності модульного навчання. Так, А.Фурман [235] вважає, що модульне навчання на сучасному етапі має три різновиди суспільно організованої практики:

- модульне навчання в передовому педагогічному досвіді - це об'єднання кількох навчально-виховних закладів в цілісній комплекс для формування самостійної, нормотворчої і рефлексивної навчальної діяльності тих, хто навчається, з метою досягнення освітніх цілей і завдань;

- модульне навчання як інноваційна психолого-дидактична система являє собою гармонійну сукупність цілей, змісту, форм, методів і засобів розвивального навчання, яка забезпечує оптимізацію психосоціального росту учасників навчального процесу;

- модульне навчання - це міжнаукова теорія, значення якої полягає в тому, щоб визначити ідеї і принципи, закони і закономірності, моделі і класифікації, поняття і наукові факти психосоціального розвитку людини у трьох взаємопов'язаних аспектах: оволодіння системою знань, системою норм і системою цінностей, які дають змогу особистості сформуватися і реалізуватися на певному відрізку життєвого шляху.

Визначення модульного навчання за третім підходом підтвердило вірність напрямку наших пошуків щодо форми організації підготовки майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до бізнес-планування і засобу реалізації КНС при навчанні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

В межах подальшого аналізу літератури в колі нашої уваги були праці В.Аніщенка [6], А.Михайличенка [153]. Автори підкреслюють доцільність використання модульних технологій для навчання фахівців як за спеціальністю в цілому, так і за окремими частинами. Основою їх застосування є завдання, які передбачені в роботах, спеціальностях або професіях. Термін “завдання” має різне значення в залежності від обсягу робіт. В цій системі проводиться розробка навчальної програми, яка має відповідати кваліфікаційним характеристикам і включати модульний пакет, що складається з модульних блоків. Останні у своїй структурі містять навчальні елементи. Під модульним блоком вчені розуміють частину роботи в межах виробничого завдання, спеціальності або професії з чітко позначеним початком і кінцем. Навчальний елемент визначається як самостійна брошура, виконана з дотриманням певних умов і вимог, що містить інформацію стосовно окремого, завершеного фрагменту інформації. Такі положення є важливими для нашого дослідження, оскільки розробка бізнес-планів є типовим завданням інженерів-педагогів економічного профілю за освітньо-кваліфікаційною характеристикою таких фахівців. Оволодіння відповідними уміннями здійснюється в межах однієї теми дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач», які за цим підходом можливо формувати із застосуванням модульних технологій. Тому було зроблено припущення, що застосування модульної технології як форми організації підготовки майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до бізнес-планування і засобу реалізації КНС дозволить досягти мети нашого дослідження. Подальша робота була спрямована на поглиблене дослідження особливостей розробки та втілення в процес професійної підготовки такого підходу.

Аналіз літератури [56, 136, 153, 159, 254, 255] дозволив виявити, що одним з перших етапів по розробці модульних технологій є створення модульної програми. Під модульною програмою [101, с.182] розуміють систему засобів, прийомів, за допомогою яких досягається інтегруюча дидактична мета в сукупності всіх модулів. Основою створення цієї програми є кваліфікаційні вимоги до фахівців. Структура програми включає такі складові: цільову програму діяльності, дидактичні модулі, банк інформації до кожного модуля. В разі необхідності кожен модуль може бути поділений на міні-модулі, які в рамках завдань проектувальної діяльності щодо розробки бізнес-планів забезпечують умови для оволодіння її складовими. Кожен модуль і міні-модуль має свою структуру, яка складається з необхідних елементів. До змістовної частини елементу можна включити теоретичну і практичну складові, контроль знань по їх оволодінню, список рекомендованої літератури для поглибленого вивчення матеріалу. В межах нашого дослідження модульна програма є основою реалізації КНС формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану в процесі навчання дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

За умов визначення структури модульної програми подальшу нашу увагу було зосереджено на виділенні принципів її побудови [5, 24, 56, 136, 159, 164, 178, 255]. Серед них вченими виділено:

принцип цільового призначення навчального матеріалу;

принцип сполучення комплексних, інтегруючих і часткових дидактичних цілей;

принцип повноти навчального матеріалу в модулі;

принцип оптимальної передачі інформаційного і методичного матеріалу.

Наведемо характеристику цих принципів. Принцип цільового призначення навчального матеріалу вказує, що його зміст будується виходячи з дидактичних цілей. Реалізація цього принципу при відборі змісту навчальної інформації з урахуванням перспектив розвитку науки і техніки дозволяє забезпечити підготовку висококваліфікованих фахівців, спроможних успішно виконувати професійні обов'язки. При урахуванні відповідного принципу нами здійснено відбір змісту проектувальної діяльності щодо розробки бізнес-плану у відповідності до цілей підготовки за цим напрямком. Для цього шляхом аналізу міжпредметних зв'язків дисциплін економічного циклу («Маркетинг», «Організація виробництва», «Бухгалтерський облік», «Економіка підприємств» тощо) було визначено зміст проектувальних умінь з розробки бізнес-плану. Але більш поглиблений аналіз виявив відсутність системності та цілісності у їх формуванні. Така ситуація спричинила неможливість вирішення завдань щодо розробки бізнес-плану при навчанні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач». Тому нами було вивчено наукові підходи, досвід роботи провідних економічних навчальних закладів і на цій основі розроблено зміст циклу лекцій за темою «Комп'ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств», які включено до робочої програми дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

Принцип сполучення комплексних, інтегруючих і часткових дидактичних цілей реалізується при створенні структури модульної програми і окремих модулів. Побудова модульної програми підготовки до бізнес-планування за таким принципом дозволяє реалізувати таксономію цілей процесу формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану (див. рис. 1.5). Відповідно до цих положень досягнення загальної (комплексної) мети забезпечується модульною програмою в цілому. У свою чергу, «грубі» дидактичні (інтегруючі) цілі щодо формування умінь з реалізації макроетапів проектування бізнес-плану досягаються у навчальному процесі за допомогою відповідних модулів, які складають модульну програму. «Тонким» (частковим) цілям щодо формування умінь з реалізації мікроетапів проектування бізнес-плану відповідають навчальні елементи як змістовні одиниці модулів модульної програми формування проектувальних умінь реалізації процесу бізнес-планування при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

Принцип повноти навчального матеріалу передбачає включення до модулів таких складових, як основні моменти навчального матеріалу, його сутність; пояснення до навчального матеріалу; перелік літературних джерел; практичні завдання; питання щодо перевірки набутих знань і умінь. Згідно з положеннями, наведеними у роботах [159, 255], повнота навчального матеріалу варіюється в залежності від його специфіки. Якщо навчальний матеріал, окрім теоретичних знань, містить і завдання щодо їх практичного застосування, то структура модуля включає теоретичну складову у вигляді навчальної інформації по сутті питання; практичну складову, виражену певними практичними завданнями; контроль рівня сформованості набутих знань і умінь, представлений сукупністю відповідних питань; перелік літературних джерел для самостійного і більш поглибленого вивчення сутності питання. У разі представлення навчального матеріалу системою теоретичних знань структура модуля містить теоретичну складову, контроль рівня сформованості набутих знань, перелік додаткової літератури.

Принцип оптимальної передачі інформаційного і методичного матеріалу вимагає представлення матеріалів модуля в такій формі, щоб забезпечувалося їх найбільш ефективне засвоєння. У відповідності до цього принципу до структури модуля додаються обов'язкові елементи. Перший елемент призначений для розкриття інтегруючих і часткових дидактичних цілей модуля, його змісту, пояснення необхідності оволодіння відповідним навчальним матеріалом для успішної реалізації набутих знань і умінь у професійній діяльності. Другий додатковий елемент призначений для узагальнення інформаційного матеріалу, поданого в модулі, його систематизації, виділення ключових моментів.

Наведені принципи є основою розробки модульної програми як засобу реалізації КНС підготовки майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю до бізнес-планування при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач».

У подальшому в колі нашої уваги було поняття модуля як основної організаційної одиниці модульної програми. Аналіз першоджерел [5, 24, 56, 105, 106, 136, 137, 155, 189, 202, 222, 235, 243] дозволив виявити відсутність у педагогіці загальноприйнятої дефініції поняття «модуль» (табл. 1.7).

Таблиця 1.7

Тлумачення дослідниками поняття “модуль”

Прізвища дослідників	Визначення поняття “модуль”
1	2
Дж.Рассел [264]	Автономна порція навчального матеріалу, найменша одиниця змісту навчання, якій відповідає певна тема конкретного курсу
Б.Гольдшмід [261]	Доступні, логічно і відносно самостійні частини (розділи, теми) навчального матеріалу
Н.Шестак [248]	Деяка частина цілого в системі навчання, чітко визначена функціональними властивостями
А.Фурман [235]	Завершений функціональний цикл навчального, виховного і освітнього процесу, що забезпечує культурний розвиток особистості
В.Рябова [202]	Функціональний вузол навчально-виховного процесу, довершений блок дидактично-адаптованої інформації
Л.Столяренко [221]	Логічно завершена частина навчального матеріалу, обов'язково супроводжувана контролем знань і умінь тих, хто навчається
І.Прокопенко [189]	Фрагмент теми, котрий має конкретну дидактичну мету
П.Юцявічене [255]	Основний засіб модульного навчання, завершений блок інформації, функціональний вузол

Одним із чинників існування різних визначень терміну, на думку Л.Костюченко [106], є різні сфери його практичного застосування. За таким критерієм автор виділяє наступні класи модулів:

теоретичні (пізнавальні) модулі як джерело інформації;

практичні (операційні) модулі, які призначені для формування інтелектуальних і трудових умінь і навичок;

інтегративні (організаційні) модулі, що об'єднують зміст, форми, методи, термін і організацію навчання.

Модуль як єдність змістового і процесуального аспектів навчання відображено у визначенні А.Алексюка [4]. Автор розуміє модуль як відносно самостійну частину навчального процесу, що містить одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів. Саме цей підхід є основою нашого подальшого дослідження, оскільки весь навчальний процес можна розглядати як комплексну систему, де найбільш стійкою складовою процесу навчання має залишатися мета (формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану), а гнучкими й динамічними - структура, форми, методи, засоби навчання та контролю.

З метою визначення модулів модульної програми як засобу реалізації КНС щодо формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану нами проаналізовано існуючі системи навчання і зміст діяльності щодо його проектування.

Аналіз підручників [19, 20, 54], навчальних посібників [11, 123, 167, 215], особливостей навчання фахівців економічного профілю у різних навчальних закладах, опитування викладачів економічних дисциплін Української інженерно-педагогічної академії, Харківської національної академії міського господарства, Харківського національного економічного університету дозволили виявити, що при підготовці спеціалістів до бізнес-планування першим етапом є формування методологічної основи розробки бізнес-планів. Надалі навчання студентів спрямовано на формування умінь щодо виокремлення структури бізнес-плану та його розробку, зокрема при застосуванні спеціального програмного забезпечення. Такі ж результати отримані нами при визначенні таксономії цілей процесу формування проектувальних умінь щодо розробки бізнес-плану. Згідно з цими положеннями зроблено припущення, що модульна програма підготовки інженерів-педагогів економічного профілю до бізнес-планування повинна містити: модуль 1 “Введення у бізнес-планування”, модуль 2 “Структура бізнес-плану”. Одним із засобів формування проектувальних умінь з бізнес-планування за попередніми висновками визначено спеціальне програмне середовище Project Expert. Аналіз змісту робочих програм попередньо вивчених економічних та комп'ютерних дисциплін не виявив серед останніх тієї, в рамках якої відбувалося формування умінь роботи з цією комп'ютерною програмою. Тому ми вважаємо за доцільне введення у модульну програму ще одного модуля, основним завданням якого є підготовка майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю як користувачів спеціального програмного забезпечення Project Expert, тобто модуля 3 «Основи використання Project Expert при бізнес-плануванні». Наші висновки було підтверджено результатами опитування викладачів економічних дисциплін Української інженерно-педагогічної академії, Харківської національної академії міського господарства, Харківського національного економічного університету. Таким чином, до складу модульної програми підготовки майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю по розробці бізнес-плану при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» було введено такі модулі:

модуль 1 «Введення у бізнес-планування», основною метою якого є формування методологічних основ цього процесу;

модуль 2 «Структура бізнес-плану», який спрямовано на формування умінь по реалізації процесу бізнес-планування;

модуль 3 «Основи використання “Project Expert” при бізнес-плануванні», вивчення якого сприятиме формуванню умінь по використанню програми в рамках розробки бізнес-плану.

Подальшу дослідницьку роботу спрямовано на поглиблену розробку визначених модулів. Оскільки особливістю нашого дослідження є те, що у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю відсутня система формування знань з розробки бізнес-плану, що стало причиною відсутності цілісного уявлення про цей документ та шляхи його розробки. Нами розпочато роботу по формуванню теоретичної бази щодо реалізації процесу бізнес-планування як основи подальшої розробки лекційних занять з дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач». Було висунуто припущення, що такий підхід дозволить скорегувати організаційні недоліки та за умови застосування комп'ютерних технологій стане ефективним підґрунтям для якісної підготовки майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю в напрямку бізнес-планування. Для визначення змістовних одиниць модулів як теоретичної основи КНС, у відповідності до цілей в системі підготовки за напрямком бізнес-планування, нами здійснено аналіз економічної літератури [1, 13, 20, 30, 81, 123, 145, 173, 215, 241, 258]. Основною метою модуля 1 “Введення у бізнес-планування” є формування методологічних основ цього процесу. За таких умов у відповідності до результатів проведеного аналізу та таксономії цілей процесу формування проектувальних умінь сформовано теоретичну базу модуля 1, що містить такі змістовні елементи: сутність поняття “бізнес-план”; цілі розробки бізнес-плану; функції бізнес-плану; принципи бізнес-планування; класифікація бізнес-планів; стадії розробки бізнес-планів.

При формуванні системи знань модуля 2 “Структура бізнес-плану” нашу увагу було спрямовано на аналіз традиційної системи підготовки студентів за цим напрямком. Це обумовлено значенням модуля при підготовці фахівців до розробки бізнес-плану, оскільки його метою є формування умінь у студентів щодо визначення структури бізнес-плану та його проектування. Проведений аналіз виявив, що при формуванні теоретичної основи спочатку розглядається типова узагальнена структура бізнес-плану, тобто перелік його розділів. При аналізі кожного розділу викладачем пояснюються його змістовні елементи, вказується, за яких умов розробки бізнес-плану він буде наявним у його структурі. Наприклад, якщо здійснюється розробка бізнес-плану діючого підприємства, то його розділ “Фінансовий план” містить такі складові, як фінансова звітність підприємства за останні роки та аналіз його фінансованого стану. Але при розробці бізнес-плану нового підприємства такі складові у фінансовому плані документу відсутні. Тобто структура бізнес-плану залежить від початкових умов його розробки. З огляду на те, що таких ознак існує певна кількість, педагог характеризує вплив кожної на структуру бізнес-плану, що проявляється у наявності або відсутності певних розділів чи їх змістових елементів. В результаті знання студентів формуються непослідовно, несистематизовано. У подальшому перед педагогом постає завдання - формування знань щодо розробки різних видів бізнес-планів шляхом визначення особливостей кожного з них. Наприклад, бізнес-план інноваційного проекту містить тільки йому притаманний розділ “Опис інновації” і ін. По суті це призводить знову до аналізу типової структури бізнес-плану з виокремленням розділів, що характерні різним видам бізнес-планів. Така система підготовки характеризується відсутністю системності і послідовності при формуванні знань щодо реалізації процесу бізнес-планування. З метою усунення виявлених недоліків і удосконалення системи підготовки у напрямку бізнес-планування нами здійснено аналіз економічної літератури [3, 18, 19, 35, 54, 57, 70, 95, 107, 154, 224] для відокремлення видів бізнес-планів, зміст яких вивчається при підготовці фахівців економічного профілю у напрямку бізнес-планування. В результаті аналізу серед таких виділено: бізнес-план нового підприємства, бізнес-план діючого підприємства: бізнес-план диверсифікації підприємства, бізнес-план реструктуризації підприємства, бізнес-план інноваційного проекту, бізнес-план фінансового оздоровлення підприємства. Виокремлення видів бізнес-планів здійснюється за такими вихідними параметрами, як вид підприємства, для якого він розробляється, і напрямок його розробки.

У подальшому нашу роботу було спрямовано на визначення структури кожного виду бізнес-плану. Спроби побудови цих структур дали змогу зробити висновок, що на зміст бізнес-плану впливає і сфера діяльності підприємства. Серед основних сфер діяльності, які обумовлюють зміни у змісті бізнес-плану, нами виділено: виробництво продукції, торгівля продукцією та надання послуг.

На наступному етапі дослідження розроблено структури бізнес-планів нових підприємств різних сфер діяльності. Так, структуру бізнес-плану нового підприємства, яке здійснює виробництво продукції, наведено на рис. 1.8.

Рис. 1.8. Структура бізнес-плану нового підприємства за сферою діяльності - виробництво продукції

Для порівняння було розроблено структуру бізнес-плану нового підприємства, яке здійснює торгівлю продукцією. Порівняльний аналіз структур бізнес-планів нового підприємства за сферами діяльності - виробництво продукції і торгівля продукцією дозволив визначити, що ці структури відрізняються одна від одної змістом розділів «Опис продукції» і «Виробничий план». Тобто розділ «Опис продукції» бізнес-плану підприємства, яке здійснює виробництво продукції на відміну від бізнес плану, яке реалізує продукцію, містить таку складову, як «Основні напрямки вдосконалення продукції». Окрім цього при розробці виробничого плану нового підприємства, що планує виробництво продукції, першим етапом є складання переліку основних виробничих операцій. Така складова у виробничому плані підприємства, що планує реалізацію продукції, відсутня. Інші розділи і їх складові є ідентичними у двох структурах. Проведений аналіз не дозволив зробити висновків щодо наявності постійних елементів у структурі бізнес-планів нового підприємства, тому нами здійснено розробку структури бізнес-плану нового підприємства, яке надає послуги.

Порівняльний аналіз розроблених структур визначив, що основні зміни структури бізнес-плану нового підприємства під впливом вихідного параметру - сфера діяльності - відбуваються у змісті третього розділу. При цьому відрізняється і його назва. Так, бізнес-план нового підприємства, яке надає послуги, як третій розділ містить «Опис послуг, що надаються». Третім розділом бізнес-планів нових підприємств, які здійснюють виробництво продукції і торгівлю продукцією, є відповідно «Опис продукції». Складові елементи цих розділів для бізнес-планів підприємств, що аналізуються, теж відрізняються. Тому нами зроблено висновок, що третій розділ бізнес-плану формується під впливом вихідного параметру його розробки - сфера діяльності і кожному параметру відповідають певні складові цього розділу. Встановлено, що виробничий план нового підприємства, яке здійснює виробництво продукції, містить складову (перелік основних виробничих операцій), що відсутня у інших бізнес-планах. Отже, цю складову виробничого плану вважаємо специфічною лише для бізнес-планів підприємств, що планують виробництво продукції. Тому на цьому етапі дослідження було висунуте припущення, що постійними компонентами у структурі бізнес-планів є: резюме, опис підприємства, план маркетингу, виробничий план за відсутності складової «Перелік основних виробничих операцій», організаційний план, фінансовий план, оцінка ризиків.

У подальшому для перевірки попередніх висновків нашу роботу було спрямовано на розробку структур бізнес-планів діючих підприємств.

Порівняльний аналіз розробленої структури і структур бізнес-планів нових підприємств виявив зміни у змісті певних розділів. Наприклад, зміст розділу «Опис підприємства» бізнес-плану діючого підприємства відрізняється від аналогічного розділу бізнес-плану нового підприємства. Тому з переліку постійних компонентів бізнес-плану цей розділ ми виключили. Також у розробленій структурі встановлено відсутність складової розділу «Організаційний план» - календарний план реалізації проекту. Отже, нами зроблено висновок, що така складова характерна тільки для бізнес-планів нових підприємств. Разом з тим, відзначено наявність підрозділу «Фінансово-економічні результати діяльності підприємства» в рамках розділу «Фінансовий план». Оскільки така складова у фінансовому плані нового підприємства відсутня, то ми визнали її специфічною тільки для бізнес-планів діючих підприємств. За умов розробки структури бізнес-плану диверсифікації підприємства, що розширюється за рахунок виробництва продукції, здійснено її порівняння зі структурою відповідного бізнес-плану нового підприємств. За результатами порівняння визначено наявність ідентичних елементів (розділу «Опис продукції», складової «Перелік основних виробничих операцій» виробничого плану), включення яких до структури бізнес-планів обумовлено урахуванням такого вихідного параметра, як сфера діяльності підприємства - виробництво продукції. Це підтверджує висновки щодо відповідності таких елементів цьому вихідному параметру. Також у структурі бізнес-плану диверсифікації підприємства виділено специфічний, присутній лише у цього виду бізнес-плану розділ - «Основні параметри диверсифікації». Узагальнення даних, отриманих під час аналізу структур бізнес-планів, дозволило змінити перелік постійних його компонентів.

Отже, постійними компонентами у структурі бізнес-плану є: резюме, план маркетингу, виробничий план, організаційний план, фінансовий план, оцінка ризиків. Розроблені структури інших видів бізнес-планів підтвердили правильність висновків щодо визначення постійних складових цього документу.

Таким чином, нами виділено базовий інваріант бізнес-плану. Під базовим інваріантом ми розуміємо незмінний конструкт взаємопов'язаних функціональних одиниць бізнес-плану, незалежних від початкових умов його розробки. Структуру базового інваріанту бізнес-плану наведено на рис. 1.9.

Як було відзначено, зміст і структура бізнес-плану змінюється при урахуванні початкових умов його розробки. Узагальнення нашого досвіду розробки структур різних видів бізнес-планів і аналіз економічної літератури [1, 4, 11, 12, 13, 19, 20, 30, 35, 54, 123, 144, 215, 241] дозволили виокремити початкові умови розробки бізнес-планів, а саме:

Вид підприємства: нове і діюче.

Напрямок розробки бізнес-плану: обґрунтування заходів щодо розширення підприємства, обґрунтування реалістичності і ринкової життєздатності інновації, обґрунтування доцільності проведення організаційних змін, обґрунтування антикризових заходів.

Сфера діяльності підприємства: виробництво продукції, торгівля продукцією, надання послуг.

Порівняння детальних структур різних видів бізнес-планів дозволило зробити висновок, що початкова умова розробки бізнес-плану відбивається на його структурі через певні змістовні елементи. Виділення цих елементів нами здійснювалося за аналогією виокремлення базового інваріанту бізнес-плану, тобто послідовним порівнянням детальних структур бізнес-планів і зіставленням їх з відповідними початковими умовами.

Рис. 1.9. Базовий інваріант бізнес-плану

Урахування такої початкової умови, як «нове підприємство», у структурі бізнес-плану наведено на рис. 1.10.

Рис. 1.10. Базовий інваріант та змістовні елементи початкової умови «нове підприємство»:

- розділи базового інваріанту бізнес-плану;

- змістовні елементи початкової умови розробки бізнес-плану.

Таким чином, було визначено, що при розробці бізнес-плану до базового інваріанту додається певна змінна частина у відповідності до початкових умов його проектування, яка в подальшому отримала назву варіативної. Отже, під варіативною частиною ми розуміємо сукупність змістовних елементів бізнес-плану, обумовлених комбінацією початкових умов його розробки.

Таким чином, при визначенні структури бізнес-плану необхідно:

Провести аналіз початкових умов розробки бізнес-плану.

Виділити змістовні елементи кожної початкової умови.

Додати до базового інваріанту бізнес-плану відповідні змістовні елементи.

Змістовні елементи бізнес-плану, які є характерними для кожної початкової умови його розробки, наведено в табл. 1.8.

Таблиця 1.8

Змістовні елементи початкових умов розробки бізнес-плану

№ з/п	Початкові умови розробки	Змінні компоненти бізнес-плану та їх склад	Примітки
1	2	3	4
1. Вид підприємства:
1.1	Нове підприємство	Розділ «Опис нового підприємства»: - поточний стан у галузі; - сфера діяльності; - форма організації бізнесу; - SWOT-аналіз; - місія підприємства; - цілі діяльності; - стратегія діяльності підприємства;	В зміст розділу «Організацій-ний план» додається складова «Календарний план»
		- місцезнаходження підприємства.
1.2	Діюче підприємство	Розділ «Опис діючого підприємства»: - загальна характеристика підприємства; - місія підприємства; - цілі діяльності; - стратегія діяльності підприємства; - місцезнаходження підприємства.	В розділ «Фінансовий план» - складова «Фінансово- економічні результати»
2. Сфера діяльності підприємства:
2.1	Виробництво продукції	Розділ «Опис продукції, що виробляється»: - фізичний опис продукції; - потреби, що задовольняються товаром; - показники якості продукції; - порівняння з іншими товарами; - основні напрямки вдосконалення продукції.	В розділ «Виробничий план» - складова «Перелік основних виробничих операцій»
2.2	Торгівля продукцією	Розділ «Опис продукції, що реалізується»: - фізичний опис продукції; - потреби, що задовольняються товаром; - показники якості продукції; - порівняння з іншими товарами.	-
2.3	Надання послуг	Розділ «Опис послуг, що надаються»: - перелік послуг, що надаються; - потреби, що задовольняються; - порівняння з іншими аналогічними послугами, що надаються підприємствами-конкурентами.	-
3. Напрямок розробки бізнес-плану:
3.1	Обґрунтування заходів щодо розширення підприємства	Розділ «Основні параметри диверсифікації»: - аналіз фінансового стану підприємства; - обґрунтування вибору виду диверсифікації; - конкретні форми та направленість диверсифікації; - аналіз сумісності існуючих та нових сфер бізнесу.	-
3.2	Обґрунтування реалістичності і ринкової життєздатності інновації	Розділ «Опис інновації»: - опис науково-технічного продукту; - галузі застосування продукту; - перспективи вдосконалення продукту; - правовий захист.	-
3.3	Обґрунтування доцільності проведення організаційних змін	Розділ «Основні параметри реструктуризації»: - вибір та обґрунтування виду реструктуризації; - обґрунтування вибору варіанту реструктуризації; - обґрунтування форми проведення реструктуризації.	-
3.4	Обґрунтування антикризових заходів	Розділ «Основні параметри фінансового оздоровлення»: - обґрунтування концепції та форми санації; - заходи для відновлення платоспроможного попиту підприємства; - заходи для загальної підтримки ефективності діяльності об'єкта санації.	-

На основі аналізу робіт [18, 20, 123, 215, 241] встановлено, що послідовність розробки розділів бізнес-плану відрізняється від послідовності їх представлення при оформленні документу. Тому в подальшому нашу увагу було спрямовано на розробку алгоритмів проектування бізнес-планів. Основою побудови таких алгоритмів є положення, наведені у роботах Б.Бадмаєва [9], М.Лазарєва [133]. Алгоритми відбивають послідовність дій щодо розробки певного виду бізнес-плану.

В результаті аналізу першоджерел [11, 19, 57, 81, 144, 145, 173] розроблено алгоритм проектування бізнес-плану нового підприємства. При розробці цього виду бізнес-плану початковими умовами його проектування є сфера діяльності і вид підприємства (нове). Отже, варіативна частина бізнес-плану містить розділи «Опис нового підприємства», «Опис продукції/послуг». За розробленим алгоритмом першим проектується розділ, назва і зміст якого обумовлені реалізацією початкової умови - сфера діяльності підприємства. Так, при розробці бізнес-плану нового підприємства, яке планує виробництво продукції, проектується перший розділ «Опис продукції, що виробляється». На наступному етапі проводиться розробка плану маркетингу як компоненту базового інваріанту бізнес-плану. Надалі опрацьовується розділ «Опис нового підприємства», змістовні елементи якого обумовлено реалізацією початкової умови - вид підприємства. У подальшому проектуються розділи базового інваріанту у такій послідовності: виробничий план > організаційний план > фінансовий план > оцінка ризиків > резюме.

Подальший аналіз літературних джерел [30, 54, 123, 174, 208, 241] дозволив розробити алгоритм проектування бізнес-планів діючих підприємств. В цьому випадку початковими умовами його розробки є напрямок проектування, сфера діяльності і вид підприємства (діюче). Отже, варіативна частина бізнес-плану містить розділи «Опис діючого підприємства», «Опис продукції/послуг» і специфічний розділ, який обумовлено напрямком розробки бізнес-плану. Цей розділ за алгоритмом проектується першим. Наприклад, при розробці бізнес-плану обґрунтування заходів щодо розширення підприємства першим розробляється розділ «Основні параметри диверсифікації». Наступним опрацьовується розділ, зміст якого формується при урахуванні початкової умови - сфера діяльності підприємства. Але при розробці бізнес-плану обґрунтування реалістичності інновацій цього розділу у його структурі немає [19, 20, 123, 241]. У подальшому здійснюється розробка плану маркетингу - розділу базового інваріанту. Надалі проектується розділ «Опис діючого підприємства», обумовлений початковою умовою - вид підприємства. Після цього реалізується послідовність розробки розділів базового інваріанту бізнес-плану (виробничий план > організаційний план > фінансовий план > оцінка ризиків > резюме). Наведені положення стали підґрунтям розробки узагальненого алгоритму проектування бізнес-плану (рис. 1.11).

На першому етапі при розробці бізнес-плану виокремлюється комбінація початкових умов його проектування і у відповідності до цього його варіативна частина. За алгоритмом після визначення виду підприємства для діючого проектуються розділи, обумовлені напрямком розробки бізнес-плану і сферою діяльності підприємства. Для нового підприємства здійснюється розробка розділу, характерного для певної сфери його діяльності. У подальшому опрацьовується план маркетингу як розділ базового інваріанту бізнес-плану. Наступним проектується розділ «Опис підприємства», зміст якого формується при урахуванні початкової умови - вид підприємства. Надалі реалізується встановлена послідовність розробки розділів базового інваріанту бізнес-плану. Цей алгоритм характеризує підхід щодо проектування бізнес-плану на основі виділення у його структурі базового інваріанту і варіативної частини.

Проведена робота дозволила нам висунути припущення, що застосування такого підходу в рамках підготовки інженерів-педагогів економічного профілю сприятиме формуванню системних знань і умінь щодо розробки бізнес-планів. Це стало підґрунтям розробки модульної програми як засобу КНС підготовки студентів до бізнес-планування при вивченні дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач», а саме модулю 2 “Структура бізнес-плану”.

Рис. 1.11. Узагальнений алгоритм розробки бізнес-плану:

- розділи базового інваріанту бізнес-плану;

- змістовні елементи початкової умови розробки бізнес-плану.

Модуль 2 було поділено на міні-модуль 2.1 “Інваріантна структура бізнес-плану” та міні- модуль 2.2 “Варіативна частина бізнес-плану”. Змістовними елементами міні-модулю 2.1 є система знань щодо розробки розділів базового інваріанту бізнес-плану. Зміст навчального матеріалу міні-модулю 2.2 визначається початковими умовами проектування бізнес-плану та містить систему знань щодо розробки змістовних елементів цього документу, які відповідають певній умові, та алгоритм проектування бізнес-плану. Тому міні-модуль 2.2 представлено у такій послідовності: умови розробки бізнес-плану: напрямок розробки бізнес-плану, сфера діяльності і вид підприємства; алгоритм розробки бізнес-плану.

Як показав попередній аналіз, ефективній реалізації процесу бізнес-планування сприяє застосування спеціалізованої комп'ютерної програми Project Expert. Виходячи з цього, останнім модулем модульної програми підготовки в межах дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» є модуль 3 «Основи використання Project Expert при бізнес-плануванні». При визначенні системи знань для формування цього модуля нами проаналізовано спеціальну літературу [19, 54, 123, 167] та довідник самої програми. В результаті було виокремлено змістовні елементи цього модуля, а саме: призначення Project Expert; переваги Project Expert у порівнянні з іншими аналогічними продуктами; структура програми Project Expert; послідовність розробки бізнес-планів у програмному середовищі Project Expert.

Отже, модульна програма з вивчення теми «Комп'ютерні технології бізнес-планування діяльності підприємств» як засіб реалізації КНС складається із сукупності таких модулів, як модуль 1 «Введення до бізнес-планування», модуль 2 «Структура бізнес-плану», що включає міні-модуль 2.1 «Інваріантна структура бізнес-плану» і міні-модуль 2.2 «Варіативна частина бізнес-плану», модуль 3 «Основи використання Project Expert при бізнес-плануванні».

Після визначення структури та змісту модульної програми підготовки студентів в межах дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач» нашу увагу було зосереджено на опрацюванні складових кожного модулю, виходячи з положень принципу повноти навчального матеріалу [136, 159, 255]. За таким принципом змістовні елементи модуля представляють за певними компонентами, вибір яких обумовлено специфікою навчального матеріалу. Серед таких компонентів виділено: теоретичну складову, практичну складову, літературу для поглибленого вивчення навчального матеріалу, контроль засвоєння модуля. При урахуванні даних положень розроблено модульну програму як засіб КНС для формування проектувальних умінь з розробки бізнес-плану (рис. 1.12).

Структурними компонентами модуля 1 “Введення у бізнес-планування” і міні-модулю 2.2 “Варіативна частина бізнес-плану” визначено: теоретичну складову, представлену у вигляді плану вивчення навчального матеріалу; літературу для поглибленого вивчення модуля; контроль засвоєння модуля.

Рис. 1.12. Модульна програма як засіб КНС для формування у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю проектувальних умінь з розробки бізнес-плану

Структура міні-модуля 2.1 “Інваріантна структура бізнес-плану” і модуля 3 «Основи використання Project Expert при бізнес-плануванні» містить: теоретичну і практичну складові, перелік додаткової літератури, контроль за засвоєнням модуля.

Основою реалізації модульної програми формування у студентів проектувальних умінь з розробки бізнес-плану є диференційований підхід до навчання. Критерієм диференціації виділено вихідний рівень сформованості відповідних умінь у студентів, що може бути першим або другим. Вихідний рівень визначається в залежності від рівня володіння студентами окремими уміннями розробки бізнес-планів (уміннями щодо розробки складових розділів бізнес-плану). Згідно до виділених змістовних елементів кожного модуля окремі уміння з бізнес-планування використовуються на етапі вивчення модуля 1 і міні-модуля 2.1. Тому змістовна частина цих модулів є варіативною і представлена навчальною інформацією у відповідності до вихідного рівня сформованості проектувальних умінь.

Диференційований підхід реалізується і при вирішенні практичних завдань щодо розробки бізнес-плану в рамках міні-модуля 2.1. В цьому випадку програма навчання студентів з вихідним першим рівнем сформованості проектувальних умінь з бізнес-планування включає завдання щодо розробки розділів бізнес-плану та їх складових. Студенти, у яких відповідні уміння сформовані на другому рівні, виконують завдання на розробку розділів бізнес-плану. Отже, комплект практичних завдань модуля 2 “Структура бізнес-плану” містить завдання щодо розробки розділів бізнес-плану та їх складових. Практичну складову містить і модуль 3 «Основи використання Project Expert при бізнес-плануванні», до якого включено завдання на розробку бізнес-плану як цілісного документу за вихідними даними за допомогою Project Expert.

Одним із напрямків реалізації підготовки до бізнес-планування є самостійна робота студентів, що передбачено робочою програмою дисципліни «Програмування і комп'ютерні технології рішення економічних задач». Для її ефективної організації розроблено комплекти завдань щодо проектування бізнес-плану, які включено до практичної частини модулів 2 і 3. Студенти отримують весь комплект модульної документації, що сприяє успішному виконанню запропонованих завдань. Окрім цього, завершальним етапом підготовки студентів до бізнес-планування за розробленою моделлю (див. рис. 1.4) є розробка ними бізнес-плану власної підприємницької ідеї. Виконання цього завдання передбачено в рамках самостійної роботи. Тому подальшу нашу увагу було зосереджено на визначенні особливостей організації самостійної роботи студентів. Ці питання активно розробляються у сучасній педагогіці [2, 24, 75, 129, 137, 171, 189, 221, 242].

...