Збірник задач з фізики
Механіка та її особливості. Молекулярна фізика: поняття, короткі відомості про неї. Електрика та магнетизм: короткий теоретичний довідник. Коливальні та хвильові процеси, оптика: приклади розрахунків. Основи квантової фізики та фізики ядра, задачі до них.
| Рубрика | Физика и энергетика |
| Вид | методичка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.07.2017 |
| Размер файла | 854,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
5.157. Препарат урану масою 1 г випромінює за одну секунду 12400 б-частинок. Знайти період піврозпаду урану.
5.158. Знайти кількість полонію , активність якого дорівнює 3,7·1010 Бк.
5.159. Знайти сталу розпаду радону, якщо відомо, що число атомів радону зменшується за добу на 18,2%.
5.160. Знайти питому активність: урану і радону .
5.161. За допомогою іонізаційного лічильника досліджується швидкість розпаду деякого радіоактивного препарату. У початковий момент часу лічильник дає 75 імпульсів за 10 с. Яке число імпульсів за 10 с даватиме лічильник після закінчення часу ? Вважати період напіврозпаду рівним 10 діб.
5.162. Яку кількість теплоти виділяє 1 Кі радону за годину? Кінетична енергія б- частинки, що вилітає з радону, рівна 5 МеВ.
5.163. Скільки тепла виділяє 1 кг за середній час життя ядер урану?
5.164. Визначити теплову потужність 1 т . Період напіврозпаду урану становить 4,5 млрд. років, а енергія б-частинки 3,5 МеВ. Вважати, виділення тепла зумовлене лише б-розпадом ядер урану.
5.165. У результаті розпаду 1 г радію за рік утворилася деяка кількість гелію, що займає при нормальних умовах об'єм 0,043 см3 . Знайти на підставі цих даних число Авогадро.
5.166. У закриту посудину (в ампулу) поміщений препарат, що містить 1,5 г радію. Яка кількість радону накопичиться в цій ампулі за час , де Ф - період напіврозпаду радону?
5.167. Знайти період напіврозпаду радіоактивного ізотопу, якщо його активність за 10 діб зменшилась на 24% порівняно з початковою.
5.168. Яка частина ядер радіоактивного препарату не розпалась через інтервал часу, що дорівнює трьом середнім часам життя ядра.
5.169. Активність зразка старої тканини, зумовлена радіоактивним ізотопом вуглецю , становить 9,2 розпади на один грам вуглецю. Концентрації у живих рослинах відповідає 14,0 розпадам за хвилину на один грам вуглецю. Період піврозпаду становить 5730 років. Визначити вік тканини.
5.170. Деяка кількість радону поміщена в порожню посудину. Побудувати криву залежності зміни кількості радону в посудині від часу в інтервалі діб через кожні 2 доби. Для радону стала розпаду дорівнює 0,181 доби-1.
5.171. У таблиці наведені результати виміру залежності активності деякого радіоактивного ізотопу від часу:
|
t, год. |
0 |
3 |
6 |
9 |
12 |
15 |
|
|
A, мКі |
21,6 |
7,6 |
4,2 |
2,4 |
2,4 |
1,8 |
Знайти період напіврозпаду цього ізотопу.
5.172. Побудувати графік ймовірності того, що ядро не розпадеться, від часу у межах t = 1...10 с. Середній час життя ядра становить 3 с.
5.173. До 10 мг радіоактивного ізотопу домішано 30 мг нерадіоактивного ізотопу . На скільки зменшилась питома активність препарату?
5.174. Визначити масу ізотопу , що має активність 37 ГБк, а період піврозпаду - 8 діб.
5.175. Знайти товщину шару половинного ослаблення рентгенівських променів деякої довжини хвилі для алюмінію, якщо відомо, що масовий коефіцієнт поглинання алюмінію для цієї довжини хвилі становить 5,3 м2/кг.
5.176. У скільки разів зменшиться інтенсивність рентгенівських променів з довжиною хвилі 0,2 Е при проходженні шару заліза товщиною 0,15 мм? Масовий коефіцієнт поглинання заліза для цієї довжини хвилі дорівнює 1,1 м2/кг.
5.177. Скільки шарів половинного ослаблення необхідно для зменшення інтенсивності рентгенівських променів у 20 разів?
5.178. Через екран, що складається із двох плит; свинцевої (товщиною 2 см) і залізної (товщиною 5 см), проходить вузький пучок г-променів з енергією 3 МеВ. Визначити, у скільки разів зміниться інтенсивність г-променів при проходженні цього екрана.
5.179. Товщина шару половинного ослаблення рентгенівських променів, енергія яких становить 1 МеВ, для води дорівнює 10,2 см, для заліза 1,56 см. Знайти лінійний і масовий коефіцієнти поглинання цих матеріалів для даної енергії рентгенівських променів.
5.180. Знайти енергію зв'язку нейтрона в ядрі .
5.181. Розрахувати енергію зв'язку б-частинки в ядрі .
5.182. Обчислити енергію зв'язку ядер та . Обчислити питому енергію зв'язку цих ядер та зробити висновок.
5.183. Обчислити питому енергію зв'язку для ядра атома .
5.184. Розрахувати дефект маси та енергію зв'язку ядра .
5.185. Яку мінімальну енергію потрібно затратити, щоб видалити один протон з ядра ?
5.186. Знайти питому енергію зв'язку ядра атома .
5.187. Визначити енергію зв'язку нейтрона в ядрі .
5.188. Який ізотоп утвориться з після чотирьох б-розпадів і двох в-розпадів?
5.189. Який ізотоп утвориться із після трьох б-розпадів і двох в-розпадів?
5.190. Який ізотоп утвориться з після двох в-розпадів та одного б-розпаду?
5.191. Який ізотоп утвориться з радіоактивного ізотопу після одного в-розпаду та одного б-розпаду?
5.192. Який ізотоп утвориться з радіоактивного ізотопу після чотирьох в-розпадів?
5.193. Знайти енергію, що звільняється при ядерній реакції:
.
5.194. Розрахувати енергію, яка поглинається під час реакції
.
5.195. Яку кількість води можна нагріти від 0°C до кипіння, якщо використати всю теплоту, що виділяється при реакції , при повному розкладанні 1 г літію?
5.196. Обчислити енергію ядерної реакції: .
5.197. Виділяється або поглинається енергія при наступних ядерних реакціях:
Визначити цю енергію.
5.198. Написати відсутні члени в наступних ядерних реакціях:
5.199. Написати відсутні члени в наступних ядерних реакціях:
5.200. При бомбардуванні ізотопу алюмінію б-частинками утворюється радіоактивний ізотоп фосфору , який потім розпадається з виділенням позитрона. Написати рівняння обох реакцій. Знайти питому активність отриманого ізотопу, якщо відомо, що період його напіврозпаду рівний 130 с.
5.201. Визначити енергію, яка виділяється при радіоактивному розпаді нейтрона.
5.202. Написати відсутні позначення в наступних Ядерних реакціях, викликаних фотонами:
5.203. При бомбардуванні ізотопу літію протонами, утворюються дві б-частинки. Енергія кожної в момент їх утворення дорівнює 9,15 МеВ. Чому рівна енергія протонів, що бомбардують літій?
5.204. Знайти найменше значення енергії г -кванта, достатнє для здійснення реакції розкладання дейтрона:
.
5.205. Енергетична різниця між основним та збудженим станами ядра іридію становить 129 кеВ. Поглинач являє собою ядра іридію у вільному стані. З якою швидкістю мають наближатись джерело г-квантів з енергією 129 кеВ та поглинач, щоб реалізувати максимум поглинання.
5.206. При вибуху водневої бомби протікає термоядерна реакція утворення гелію з дейтерію та тритію. Написати ядерну реакцію. Знайти енергію, що виділяється при цій реакції.
5.207. Позитрон та електрон анігілюють, утворюючи два фотони. Знайти енергію кожного з фотонів, які виникли, якщо вважати, що кінетична енергія електрона та позитрона до їхнього зіткнення мізерно мала. Знайти довжину хвилі цих фотонів.
5.208. Протон з кінетичною енергією 1,5 МеВ захоплюється нерухомим ядром дейтерію. Визначити енергію збудження утвореного ядра.
5.209. Заряджені р-мезони з кінетичною енергією, рівною їх енергії спокою, утворюють вузький пучок. Знайти відношення потоків частинок у двох перерізах пучка, віддалених між собою на відстань 20 м. Власний середній час життя р-мезонів становить 25,5 нс.
5.210. Нерухомий нейтральний р-мезон, розпадаючись, перетворюється у два однакових фотони. Знайти енергію кожного фотона. Маса спокою р-мезона 264,2 me , де me - маса спокою електрона.
5.211. Вважаючи, що в одному акті розпаду ядра урану вивільняється енергія 200 МеВ, визначити масу цього ізотопу, який ділиться у результаті вибуху атомної бомби із тротиловим еквівалентом 30·106 кг, якщо тепловий еквівалент тротилу дорівнює 4,19 МДж/кг.
5.212. В електричному полі якої напруженості почнуть народжуватися електронно-позитронні пари, тобто почнеться пробій вакууму?
5.213. Фотон, частотою 7·1020 Гц, пролітаючи повз важке ядро, народжує електрон-позитронну пару. Вважаючи енергії електрона та позитрона однаковими, визначити їхні швидкості у момент утворення.
Список літератури
1. Физические основы механики: Индивидуальные задания по физике для самостоятельной работы студентов / Сост.: И.Д. Кошелева, В.И.Клапченко. - К.: КИСИ, 1990. - 64 с.
2. Статистическая физика и термодинамика: Индивидуальные задания по физике для самостоятельной работы студентов / Сост.: И.Д. Кошелева, В.И. Клапченко, Г.В. Кучерова. - К.: КИСИ, 1990. - 68с.
3. Электричество и магнетизм: Индивидуальные задания по физике для самостоятельной работы студентов / Сост.: И.Д. Кошелева, В.И. Клапченко, Л.И. Ткачова - К.: КИСИ, 1990. - 100 с.
4. Физика колебаний и волн: Индивидуальные задания по физике для самостоятельной работы студентов / Сост.: И.Д. Кошелева, В.И. Клапченко. - К.: КИСИ, 1990. - 44 с.
5. Квантовая физика: Индивидуальные задания по физике для самостоятельной работы студентов / Сост.: И.Ю. Петренко, И.Д. Кошелева, В.И. Клапченко. - К.: КИСИ, 1990. - 56 с.
6. Збірник задач з фізики: Навчальний посібник / Уклад.: В.М. Казанський, Г.Д. Потапенко, Ю.І. Григораш та ін. - К.: ІСДО, 1993. - 171 с.
7. Методичні рекомендації та завдання до самостійної роботи з фізики для студентів усіх спеціальностей і форм навчання КНУБА. В 2 ч / Уклад.: В.І. Клапченко, В.О. Клименко, Г.Д. Потапенко та ін. - К.: КНУБА, 2000.
8. Фізика: Програма, методичні рекомендації та завдання до самостійної роботи / Уклад.: В.І. Клапченко, Г.Д. Потапенко, І.О. Азнаурян та ін. - К.: КНУБА, 2001. - 110 с.
9. Розрахунково-графічні завдання до самостійної роботи з фізики: Для студентів усіх спеціальностей і форм навчання КНУБА. / За ред. В.І. Клапченка. - К.: КНУБА, 2002. - 136 с.
10. Фізика. Практичний курс: Навчальний посібник / Уклад.: В.І. Клапченко, Г.Д. Потапенко, І.О. Азнаурян та ін. - К.: КНУБА, 2001. - 247 с.
11. Кобушкин В.К. Методика решения задач по физике. -Л.:ЛГУ, 1972. - 247 с.
12. Загальний курс фізики: Навч. посібник для студ. вищих техн. і пед. закладів освіти. В 3 т. / За ред. І.М.Кучерука. - К.: Техніка, 1999.
13. Чолпан П.П. Фізика: Підручник. - К.: Вища шк., 2003. - 567 с.
14. Трофимова Т.И. Курс физики: Учебное пособие для вузов. - М.: Высш. шк., 1990. - 478 с.
15. Савельев И.В. Курс физики: Учебник: В 3-х т. - М.: Наука, 1989.
16. Детлаф А.А., Яворский Б.М. Курс физики. Учебное пособие для втузов. - М.: Высш. шк., 1989. - 608 с.
17. Конспект лекцій з фізики (електрика та магнетизм) /Уклад.: В.І. Клапченко. - К.:КНУБА, 1999. -68 с.
18. Волькенштейн В.С. Сборник задач по общему курсу физики: Учеб. пособие. - М.: Наука, 1985. - 381 с.
19. Загальний курс фізики: Збірник задач / За ред. І.П.Гаркуші, І.Т.Горбачука, В.П.Курінного та ін.; За ред. І.П.Гаркуші. - К.: Техніка, 2003. - 359 с.
20. Иродов И.Е. Задачи по общей физике: Учеб. пособие. - СПб.: Изд-во «Лань», 2001. - 447 с.
21. Трофимова Т.И. Сборник задач по курсу физики: Учеб. пособие для втузов. - М.: Высш. шк., 1991. - 400 с.
Додаток
Основні одиниці Міжнародної системи (СІ)
|
Довжина |
Маса |
Час |
Сила електричного струму |
Термодинамічна температура |
Кількість речовини |
Сила світла |
|
Метр,м |
Кілограм, кг |
Секунда,с |
Ампер, А |
Кельвін, К |
Моль, Моль |
Кандела,Кд |
Основні фізичні сталі
|
Назва фізичної сталої |
Позначення |
Числове значення |
|
|
Гравітаційна стала |
6,67210-11 м3/(кгс2) |
||
|
Число Авогадро |
NA |
6,0251023 моль-1 |
|
|
Універсальна газова стала |
R |
8,314 Дж/(мольК) |
|
|
Стала Больцмана |
k |
1,3810-23 Дж/К |
|
|
Число Фарадея |
F |
9,65104 Кл/моль |
|
|
Стала Стефана Больцмана |
5,6710-8 Вт/(м2К4) |
||
|
Стала Віна |
b |
2,90·10-3 м·К |
|
|
Стала Планка |
h |
6,6310-34 Джс |
|
|
Заряд електрона |
е |
1,60210-19 Кл |
|
|
Швидкість світла у вакуумі |
с |
2,998108 м/с |
|
|
Маса спокою електрона |
me |
9,1110-31 кг5,4910-4 а.о.м. |
|
|
Маса спокою протона |
mp |
1,67210-27 кг=1,00759 а.о.м. |
|
|
Маса спокою нейтрона |
mn |
1,67510-27 кг=1,00899 а.о.м. |
|
|
Стала Рідберга (для атома ) |
R |
1,097·107 м-1 |
|
|
Електрична стала |
0 |
8,8510-12 Ф/м |
|
|
Магнітна стала |
0 |
410-7 Гн/м |
|
|
Магнетон Бора |
Б |
0,92710-23 Ам2 |
|
|
Енергія іонізації атома водню |
Wi |
2,1810-18 Дж=13,56 еВ |
|
|
Атомна одиниця маси |
а.о.м. |
1,6610-27 кг |
Деякі позасистемні величини
|
1 = 1,7510-2 рад |
1 рік = 365 діб = 3,11107 с |
? - ангстрем (10-10) |
|
|
1 мм рт. ст. = 133,3 Па |
1 доба = 86400 с |
1 еВ = 1,610-19 Дж |
|
|
1 кал = 4,18 Дж |
1 кВтгод = 3,6106 Дж |
1 Кі(кюрі)=3,71010 Бк |
Деякі співвідношення між фізичними величинами
|
Назва одиниці виміру |
Значення в СІ |
|
|
Температура за шкалою Цельсія (t °C) |
Т=t °С + 273,15 K |
|
|
Об'єм (1 літр) |
10-3 м3 |
|
|
Тиск (1 мм вод. ст.) |
9,81 Па |
|
|
Потужність (1 кінська сила) |
736 Вт |
|
|
Динамічна в'язкість (1 пуаз) |
0,1 кг/(м•с) |
|
|
Тепловий потік (1 кал/с) |
4,19 Вт |
|
|
Кінематична в'язкість (1 Стокс) |
10-4 м2/с |
|
|
Звуковий тиск (1 дин/см2) |
0,1 Па |
|
|
Оптична сила 1 дптр (діоптрія) |
1 м-1 |
|
|
Активність ізотопа (1 Кюрі) |
3,7•1010 розп/с |
|
|
Поглинальна доза (1 рад) |
10-2Дж/кг |
|
|
Експозиційна доза рентгенівського і гамма-випромінювання (1 Рентген) |
2,57976•10-4 Кл/кг |
|
|
Один градус кута на площині (1°) |
р/180 радіан |
Деякі астрономічні величини
|
Середній радіус Землі |
6,37•106 м |
|
|
Маса Землі |
5,96•1024 кг |
|
|
Середня густина Землі |
5,52•103 кг/м3 |
|
|
Період обертання Землі навколо осі |
1 доба = 24 год |
|
|
Радіус Сонця |
6,95•108 м |
|
|
Маса Сонця |
1,97•1030 кг |
|
|
Середня густина Сонця |
1,41•103 кг/м3 |
|
|
Період обертання Сонця навколо осі |
25,4 доби |
|
|
Ефективна температура поверхні Сонця |
5788 К |
|
|
Радіус Місяця |
1,74•106 м |
|
|
Маса Місяця |
7,35•1022 кг |
|
|
Середня густина Місяця |
3,30•103 кг/м3 |
|
|
Період обертання Місяця навколо осі |
27,3 доби |
|
|
Середня відстань між центрами Місяця та Землі |
3,84•108 м |
|
|
Середня відстань між центрами Землі та Сонця |
1,5•1011 м |
|
|
Період обертання Місяця навколо Землі |
27 діб 7 год 43 хв |
Властивості деяких твердих тіл
|
Речовина |
Густина, 103 кг/м3 |
Температура плавлення, °С |
Питома теплоємність, Дж/(кгК) |
Питома теплота плавлення, 103 Дж/кг |
Температурний коефіцієнт лінійного розширення, 10-5 К-1 |
|
|
Алюміній |
2,60 |
659 |
896 |
322 |
2,3 |
|
|
Залізо |
7,90 |
1530 |
500 |
272 |
1,2 |
|
|
Латунь |
8,40 |
900 |
386 |
- |
1,9 |
|
|
Лід |
0,90 |
0 |
2100 |
335 |
- |
|
|
Мідь |
8,60 |
1100 |
395 |
176 |
1,6 |
|
|
Олово |
7,20 |
232 |
230 |
58,6 |
2,7 |
|
|
Платина |
21,40 |
1770 |
117 |
113 |
0,89 |
|
|
Свинець |
11,30 |
327 |
126 |
22,6 |
2,9 |
|
|
Срібло |
10,50 |
960 |
234 |
88 |
1,9 |
|
|
Сталь |
7,70 |
1300 |
460 |
- |
1,06 |
|
|
Цинк |
7,00 |
420 |
391 |
117 |
2,9 |
|
|
Корок |
0,20 |
- |
2050 |
- |
- |
|
|
Барій |
3,50 |
|||||
|
Ванадій |
6,02 |
|||||
|
Вісмут |
9,80 |
|||||
|
Літій |
0,53 |
|||||
|
Нікель |
8,90 |
|||||
|
Цезій |
1,90 |
Властивості деяких рідин
|
Речовина |
Густина, 103 кг/м3 |
Питома теплоємність, 103 Дж/(кгК) |
Коефіцієнт поверхневого натягу, 10-3 Н/м |
|
|
Вода (при 4 °С) |
1,00 |
4,19 |
73 |
|
|
Вода (при 0 °С) |
- |
- |
75,6 |
|
|
Вода (при 100 °С) |
- |
- |
58,8 |
|
|
Мильна вода |
- |
- |
40 |
|
|
Бензол |
0,88 |
1,72 |
30 |
|
|
Гліцерин |
1,26 |
2,43 |
64 |
|
|
Касторове масло |
0,90 |
1,80 |
35 |
|
|
Керосин |
0,80 |
2,14 |
30 |
|
|
Ртуть |
13,6 |
0,138 |
500 |
|
|
Спирт |
0,79 |
2,51 |
20 |
|
|
Бензин |
0,71ч0,75 |
2,05 |
||
|
Гас |
0,79ч0,82 |
2,09 |
24 |
|
|
Ацетон |
0,78 |
|||
|
Сірководень |
1,26 |
|||
|
Скипидар |
0,86 |
|||
|
Нафта |
0,73ч0,94 |
1,67ч2,09 |
30 |
|
|
Паливо дизельне |
0,86 |
|||
|
Масло машинне |
0,90ч0,92 |
1,67 |
||
|
Мазут |
0,89ч1,00 |
Примітка. Значення характеристик рідин подано при нормальному атмосферному тиску і температурі 20 °С (якщо не вказано іншої температури). Значення коефіцієнтів поверхневого натягу вказано на межі рідини з повітрям.
Питома теплоємність деяких речовин і матеріалів, Дж/(кгМК)
|
Повітря |
1000 |
Латунь |
386 |
|
|
Водяна пара |
2000 |
Лід |
2100 |
|
|
Вода |
4190 |
Дуб |
2400 |
|
|
Цегла |
880 |
Ялина, сосна |
2700 |
|
|
Шифер |
750 |
Бетон |
880 |
|
|
Скло віконне |
670 |
Камінь |
840 |
|
|
Чавун |
540 |
Плутоній |
100 |
Густина газів (за нормальних умов), кг/м3
|
Гідроген |
0,09 |
Гелій |
0,18 |
|
|
Повітря (при 0 °С) |
1,293 |
Оксиген |
1,43 |
|
|
Метан СН4 |
0,717 |
Азот |
1,25 |
|
|
Вуглекислий газ |
1,977 |
Хлор |
3,21 |
|
|
СО (при 0 °С) |
1,250 |
Аміак |
0,77 |
Густина (середня насипна) деяких будівельних матеріалів, кг/м3
|
Гравій |
1500…1700 |
Кам'яне вугілля |
800…850 |
|
|
Земля волога |
1900…2000 |
Пісок сухий |
1200…1650 |
|
|
Земля суха |
1400…1600 |
Тирса |
150…200 |
Густина деяких речовин і матеріалів, кг/м3
|
Дерево сухе: |
Кам'яне вугілля |
1200…1500 |
||
|
береза |
600…800 |
Мармур |
2600…2800 |
|
|
дуб |
700…1000 |
Цегла |
1400…1800 |
|
|
клен |
500…800 |
Смола |
1070 |
|
|
липа |
300…600 |
Скло віконне |
2400…2700 |
|
|
сосна |
400…700 |
Шифер |
2800 |
|
|
тополя |
300…500 |
Гума |
910…1400 |
|
|
ялина |
400…700 |
Чавун |
7000…7800 |
|
|
ясен |
600…800 |
Золото |
19320 |
|
|
Асфальт |
1100…2800 |
Натрій |
968 |
|
|
Бетон |
1800…2400 |
Нікель |
8900 |
|
|
Граніт |
2500…2800 |
Ніхром |
8100…8400 |
|
|
Графіт |
2100…2520 |
Уран |
19040 |
|
|
Крейда |
1800…2600 |
Хром |
7190 |
Примітка. Значення густини речовин подано для температури 20 °С (якщо не вказано іншої температури).
Пружні властивості деяких твердих тіл
|
Речовина |
Межа міцності, 108 Н/м2 |
Модуль Юнга, 1010 Н/м2 |
|
|
Алюміній |
1,1 |
6,90 |
|
|
Залізо |
2,94 |
19,60 |
|
|
Мідь |
2,45 |
11,80 |
|
|
Свинець |
0,2 |
1,57 |
|
|
Срібло |
2,9 |
7,40 |
|
|
Сталь |
7,85 |
21,60 |
Модуль Юнга деяких матеріалів, Гпа
|
Дерево (вздовж волокон): |
Сталь інструментальна (вуглецева) |
210…280 |
||
|
сосна |
12 |
Сталь легована |
210…220 |
|
|
дуб |
14 |
Мідь |
110 |
|
|
береза |
18 |
Свинець |
17 |
|
|
Бетон |
10…30 |
Хром |
240…250 |
|
|
Цегляна кладка |
3 |
Цинк |
80 |
|
|
Скло |
50…80 |
Чавун сірий |
115…150 |
|
|
Залізо |
200…210 |
Манганін |
124 |
Границя міцності деяких матеріалів, Гпа
|
Цегла |
0,005…0,01 |
Залізо |
0,17…0,21 |
|
|
Бетон |
0,02…0,048 |
Золото |
0,14 |
|
|
Скло |
0,06…0,12 |
Олово |
0,027 |
|
|
Сталь вуглецева |
0,344…0,47 |
Свинець |
0,015 |
|
|
Сталь легована |
0,8…1,0 |
Срібло |
0,14 |
|
|
Алюміній |
0,05…0,11 |
Чавун сірий |
0,25…0,55 |
Примітка. Для деяких матеріалів наведено орієнтовні значення границі міцності.
Залежність відносних долей молекул за розподілом Максвела від відносної швидкості
|
и |
И |
и |
||||
|
0 |
0 |
0,9 |
0,81 |
1,8 |
0,29 |
|
|
0,1 |
0,02 |
1,0 |
0,83 |
1,9 |
0,22 |
|
|
0,2 |
0,09 |
1Д |
0,82 |
2,0 |
0,16 |
|
|
0,3 |
0,18 |
1,2 |
0,78 |
2,1 |
0,12 |
|
|
0,4 |
0,31 |
1,3 |
0,71 |
2,2 |
0,09 |
|
|
0,5 |
0,44 |
1,4 |
0,63 |
2,3 |
0,06 |
|
|
0,6 |
0,57 |
1,5 |
0,54 |
2,4 |
0,04 |
|
|
0,7 |
0,68 |
1,6 |
0,46 |
2,5 |
0,03 |
|
|
0,8 |
0,76 |
1,7 |
0,36 |
Залежність долі молекул, швидкості яких перевищують задане значення відносної швидкості
|
и |
и |
|||
|
0 |
1,000 |
0,8 |
0,734 |
|
|
0,2 |
0,994 |
1,0 |
0,572 |
|
|
0,4 |
0,957 |
1,25 |
0,374 |
|
|
0,5 |
0,918 |
1,5 |
0,213 |
|
|
0,6 |
0,868 |
2,0 |
0.046 |
|
|
0,7 |
0,806 |
2,5 |
0,0057 |
Ефективний діаметр молекул, 10-10 м
|
Азот |
3,0 |
Гелій |
1,9 |
|
|
Водень |
2,3 |
Кисень |
2,7 |
Питома теплота згоряння деяких видів палива, МДж/кг
|
Дрова |
8,4…11 |
Дизельне паливо |
42,7 |
|
|
Вугілля древесне |
31,5…34,4 |
Нафта |
43,5…46 |
|
|
Вугілля кам'яне |
26,5…27,5 |
Спирт |
27,0 |
|
|
Антрацит |
26,8…31,4 |
Газ природний |
41…49 |
|
|
Бензин |
44…47 |
Метан |
50,0 |
|
|
Гас |
44…46 |
Питома теплота плавлення і температура плавлення деяких речовин, металів та сплавів (за нормального атмосферного тиску)
|
Речовина, метал чи сплав |
Питома теплота плавлення, кДж/кг |
Температура плавлення, °С |
|
|
Лід |
330 |
0,00 |
|
|
Алюміній |
393 |
660,4 |
|
|
Латунь |
- |
900…1000 |
|
|
Мідь |
176 |
1084,5 |
|
|
Олово |
58,6 |
231,9 |
|
|
Платина |
113 |
1772 |
|
|
Свинець |
24,3 |
327,4 |
|
|
Сталь |
84 |
1300…1500 |
|
|
Залізо |
270 |
1539 |
|
|
Чавун |
96…140 |
1100…1300 |
|
|
Цинк |
112,2 |
419,5 |
Температурний коефіцієнт лінійного розширення деяких речовин та матеріалів, 10-6 К-1
|
Лід (в інтервалі температур від -20 до 0 °С) |
51 |
Скло віконне (в інтервалі температур від 20 до 200 °С) |
10 |
|
|
Бетон (при 20 °С) |
10…14 |
Шифер (при 20 °С) |
10 |
|
|
Граніт (при 20 °С) |
8 |
Сталь вуглецева |
10…17 |
|
|
Цегла (при 20 °С) |
3…9 |
Чавун (в інтервалі температур від 20 до 100 °С) |
9…11 |
|
|
Деревина (в інтервалі температур від 2 до 34 °С): |
Латунь |
17…19 |
||
|
дуб уздовж волокон |
4,9 |
Мідь |
17 |
|
|
впоперек волокон |
4,4 |
Срібло |
20 |
|
|
сосна уздовж волокон |
5,4 |
Залізо |
12 |
|
|
впоперек волокон |
34 |
Алюміній |
2,4 |
Питома теплота пароутворення води при різних температурах
|
t °С |
0 |
50 |
100 |
200 |
|
|
r , 105 Дж/кг |
24,9 |
23,8 |
22,6 |
19,4 |
Критичні значення температури та тиску для деяких речовин
|
Речовина |
Тк, К |
Рк, 106 Па |
речовина |
Тк, К |
Рк, 106 Па |
|
|
Водяна пара |
647 |
22,0 |
азот |
126 |
3,40 |
|
|
Вуглекислий газ |
304 |
7,38 |
гідроген |
33 |
1,30 |
|
|
Оксиген |
154 |
5,07 |
гелій |
5,2 |
0,23 |
|
|
Аргон |
151 |
4,87 |
Теплопровідність деяких твердих тіл, Вт/(мМК)
|
Дерево |
0,175 |
Повсть |
0,046 |
|
|
Цегла |
0,55…0,84 |
Пісок сухий |
0,325 |
|
|
Алюміній |
210 |
Пробка |
0,050 |
|
|
Залізо |
58,7 |
Накип (на стінках котла) |
0,60 |
|
|
Мідь |
390 |
Ебоніт |
0,174 |
|
|
Войлок |
0,046 |
Кварц плавлений |
1,37 |
Діелектрична проникність деяких речовин
|
Віск |
7,8 |
Парафін |
1,9…2,2 |
|
|
Вода |
81 |
Папір парафіновий |
2,2 |
|
|
Гас |
2 |
Слюда |
6 |
|
|
Ебоніт |
2,6…3,5 |
Скло |
6,0…10,0 |
|
|
Масло |
5 |
Фарфор |
4,4…6,8 |
|
|
Ацетон |
31 |
Масло трансформаторне |
2,2 |
Питомий опір деяких провідників, 10-8 ОмМм
|
Алюміній |
2,8 |
Свинець |
22,0 |
|
|
Срібло |
1,6 |
Залізо |
8,7 |
|
|
Золото |
2,4 |
Сталь |
14,0 |
|
|
Мідь |
1,7 |
Вольфрам |
5,5 |
|
|
Латунь |
7,0…8,0 |
Цинк |
6,1 |
|
|
Олово |
12,0 |
Ніхром |
10,0 |
|
|
Ртуть |
94,0 |
Графіт |
39,0 |
Рухливість іонів в газах, 10-4 м2/(Вс)
|
Газ |
Позитивні іони |
Негативні іони |
|
|
Азот |
1,27 |
1,81 |
|
|
Водень |
5,4 |
7,4 |
|
|
Повітря |
1,4 |
1,9 |
Робота виходу електронів з металів
|
Метал |
А, Дж |
А, еВ |
|
|
Калій |
3,510-19 |
2,2 |
|
|
Літій |
3,710-19 |
2,3 |
|
|
Платина |
1010-19 |
6,3 |
|
|
Рубідій |
3,410-19 |
2,1 |
|
|
Срібло |
7,510-19 |
4,7 |
|
|
Цезій |
3,210-19 |
2,0 |
|
|
Цинк |
6,410-19 |
4,0 |
Показники заломлення деяких речовин
|
Алмаз |
2,42 |
Скипидар |
1,48 |
|
|
Вода |
1,33 |
Спирт етиловий |
1,36 |
|
|
Лід |
1,31 |
Скло |
1,4…1,9 |
|
|
Гліцерин |
1,47 |
Сірчаний вуглець |
1,63 |
Стала обертання площини поляризації (кутові град/мм)
|
Кварц |
|||
|
для 589 нм |
21,7 |
||
|
для 404,7 нм |
48,9 |
Товщини шару половинного ослаблення та коефіцієнти поглинання г-променів деякими матеріалами
|
Матеріал |
Товщина шару половинного ослаблення, м |
Лінійний коефіцієнт поглинання, м-1 |
Масовий коефіцієнт поглинання, м2/кг |
|
|
Бетон (густина 3,2М103 кг/м3) |
0,1 |
6,93 |
2,17М10-3 |
|
|
Сталь (броня) |
0,03 |
23,11 |
2,96М10-3 |
|
|
Свинець |
0,02 |
34,66 |
3,06М10-3 |
Періоди напіврозпаду та маси атомів деяких радіоактивних ізотопів
|
Ізотоп |
Позначення |
Маса, а.о.м. |
Період напіврозпаду, років |
|
|
Кобальт |
58,9332 |
5,26 роки |
||
|
Полоній |
210 |
138 діб |
||
|
Кальцій |
40,08 |
164 діб |
||
|
Стронцій |
90 |
28 років |
||
|
Радон |
222 |
3,8 діб |
||
|
Радій |
226,0254 |
1598 років |
||
|
Цезій |
137 |
29,7 років |
||
|
Уран |
235,04393 |
7,1 108 років |
||
|
Уран |
238 |
4,5 108 років |
||
|
Плутоній |
239 |
2,44 104 років |
Маса і енергія спокою деяких частинок
|
Частинка |
mо |
Eо |
|||
|
кг |
а.о.м. |
Дж |
МеВ |
||
|
Електрон |
9,1110-31 |
0,00055 |
8,1610-14 |
0,511 |
|
|
Протон |
1,67210-27 |
1,00728 |
1,5010-10 |
938 |
|
|
Нейтрон |
1,67510-27 |
1,00867 |
1,5110-10 |
939 |
|
|
Дейтрон |
3,3510-27 |
2,01355 |
3,0010-10 |
1876 |
|
|
-Частинка |
6,6410-27 |
4,00149 |
5,9610-10 |
3733 |
|
|
Нейтральний -мезон |
2,4110-28 |
0,14498 |
2,1610-11 |
135 |
Маса деяких нуклідів, а.о.м.
|
Нуклід |
Маса |
Нуклід |
Маса |
Нуклід |
Маса |
|
|
1H1 |
1,00783 |
4Be9 |
9,01218 |
14Si30 |
29,97377 |
|
|
1H2 |
2,01410 |
5B10 |
10,01294 |
20Ca40 |
39,96257 |
|
|
1H3 |
3,01605 |
6C12 |
12,0 |
27Co56 |
55,95769 |
|
|
2He3 |
3,01669 |
7N13 |
13,00987 |
29Cu63 |
62,94962 |
|
|
2He4 |
4,00388 |
7N14 |
14,00752 |
48Cd113 |
112,9420 |
|
|
3Li6 |
6,01703 |
8O17 |
17,00453 |
50Hg200 |
200,0280 |
|
|
3Li7 |
7,01823 |
12Mg23 |
23,00145 |
92U235 |
235,1175 |
|
|
4Be7 |
7,01916 |
12Mg24 |
23,99267 |
92U238 |
238,1237 |
|
|
4B... |
Подобные документы
Магнетизм, електромагнітні коливання і хвилі. Оптика, теорія відносності. Закони відбивання і заломлення світла. Елементи атомної фізики, квантової механіки і фізики твердого тіла. Фізика ядра та елементарних часток. Радіоактивність. Ядерні реакції.
курс лекций [515,1 K], добавлен 19.11.2008Значення фізики як науки, філософські проблеми розвитку фізичної картини світу. Основи електродинаміки, історія формування квантової механіки. Специфіка квантово-польових уявлень про природні закономірності та причинності. Метафізика теорії відносності.
курсовая работа [45,3 K], добавлен 12.12.2011Характеристика основних понять з області квантової, ядерної та атомної фізики. Відкриття атомного ядра та перша атомна реакція. Особливості будови ядра, його поділ. Електромагнітні та механічні коливання та хвилі. Геометрична та хвильова оптика.
презентация [530,6 K], добавлен 07.04.2011Методика проведення уроків з теми «теплове розширення тіл при нагріванні» в умовах поглибленого вивчення фізики. Аналіз програми із фізики типової школи та програми профільного навчання фізики. Кристалічні та аморфні тіла. Теплове розширення тіл. План - к
курсовая работа [384,2 K], добавлен 24.06.2008Процес навчання фізики в основній школі. Методика використання методу розмірностей на різних етапах вивчення компонентів змісту шкільного курсу фізики. Оцінка впливу методу аналізу розмірностей на розвиток когнітивних та дослідницьких здібностей учня.
курсовая работа [349,7 K], добавлен 09.03.2017Історія розвитку фізики. Фізика в країнах Сходу. Електричні і магнітні явища. Етапи розвитку фізики. Сучасна наука і техніка. Використання електроенергії, дослідження Всесвіту. Вплив науки на медицину. Розвиток засобів зв'язку. Дослідження морських глибин
реферат [999,0 K], добавлен 07.10.2014Роль історизму і шляхи його використання в навчанні фізики. Елементи історизму як засіб обґрунтування нових знань. Відкриття законів вільного падіння, динаміки Ньютона, закону всесвітнього тяжіння, збереження кількості руху. Формування поняття сили.
дипломная работа [3,3 M], добавлен 12.02.2009Роль фізики в розвитку техніки, житті суспільства, обороні держави і підготовці офіцерів військ зв’язку України. Наукові та методичні основи. Внесок вітчизняних вчених в розвиток фізики. Порядок вивчення фізики. Кінематика і динаміка матеріальної точки.
курс лекций [487,9 K], добавлен 23.01.2010Корпускулярно-хвильовий дуалізм речовини. Формула де Бройля. Стан частинки в квантовій механіці. Хвильова функція, її статистичний зміст. Рівняння Шредінгера для стаціонарних станів. Фізика атомів і молекул. Спін електрона. Оптичні квантові генератори.
курс лекций [4,3 M], добавлен 24.09.2008Життєвий і творчий шлях, викладацька діяльність вченого у Віденському університеті та Німецькій політехніці у Празі. Аналіз науково-технічних напрямків творчої діяльності І. Пулюя, дослідження в галузі фізики, винаходи з електротехніки і телефонії.
курсовая работа [466,7 K], добавлен 02.03.2011Розгляд історії фізики та вклад видатних вчених в її розвиток. Ознайомлення з термодинамікою випромінювання, класичною електронною теорією, явищем фотоефекту, відкриттям періодичної системи хімічних елементів, теорією відносності, радіоактивністю.
разработка урока [52,8 K], добавлен 22.04.2011Відкриті системи, дисипативні структури. Фізичний та динамічний хаос фрактальних структур й розмірності дивних атракторів. Застосування понять фізики відкритих систем до моделювання обробки інформації. Синергетика від термодинаміки і статистичної фізики.
курсовая работа [347,8 K], добавлен 24.06.2008Фізичний зміст термодинамічних параметрів. Ідеальний газ як модельне тіло для дослідження термодинамічних систем. Елементи статистичної фізики. Теплоємність ідеальних газів в ізопроцесах. Перший та другий закони термодинаміки. Ентропія, цикл Карно.
курс лекций [450,4 K], добавлен 26.02.2010Випромінювання Вавілова-Черенкова. Ефект Доплера, фотонна теорія світла. Маса та імпульс фотона. Досліди Боте та Вавилова. Тиск світла. Досліди Лебедєва. Ефект Комптока. Вивчення фундаментальних дослідів з квантової оптики в профільних класах.
дипломная работа [661,8 K], добавлен 12.11.2010Оптика – вчення про природу світла, світлових явищах і взаємодії світла з речовиною. Роль оптики в розвитку сучасної фізики. Предмет і його віддзеркалення. Явища, пов'язані з віддзеркаленням та із заломленням світла: міраж, веселка, північне сяйво.
курсовая работа [32,1 K], добавлен 05.04.2008Предмет, методи і завдання квантової фізики. Закони фотоефекту. Дослідження Столєтова. Схема установки для дослідження фотоефекту. Фотоефект як самостійне фізичне явище. Квантова теорія, що описує фотоефект. Характеристика фотоелементів, їх застосування.
лекция [513,1 K], добавлен 23.11.2010Фундаментальні фізичні явища на атомарному рівні стосовно дії квантових та оптико-електронних приладів. Загальний метод Гіббса як логічна послідовна основа статистичної фізичної теорії. Основні принципи статистичної фізики. Елементи теорії флуктуацій.
учебное пособие [1,1 M], добавлен 18.04.2014Методи наближеного розв’язання крайових задач математичної фізики, що виникають при моделюванні фізичних процесів. Використання засобів теорії наближень атомарними функціями. Способи розв’язання крайових задач в інтересах математичного моделювання.
презентация [8,0 M], добавлен 08.12.2014Розробка уроку фізики, на якому дається уявлення про тепловий стан тіла і довкілля. Аналіз поняття "температура", ознайомлення зі способами вимірювання цієї величини. Опис шкал Цельсія, Реомюра, Фаренгейта, Кельвіна. Огляд конструкцій термометрів.
конспект урока [8,4 M], добавлен 20.12.2013Аналіз програми в випускному класі при вивченні ядерної фізики. Основні поняття дозиметрії. Доза випромінювання, види поглинутої дози випромінювання. Біологічна дія іонізуючого випромінювання. Методика вивчення біологічної дії іонізуючого випромінювання.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 24.06.2008
