Збірник задач з фізики

У твердих тілах швидкість поздовжніх хвиль:

,

Е - модуль Юнга, с - густина середовища, а швидкість поперечних хвиль

,

де G - модуль зсуву. Швидкість поздовжніх хвиль у рідинах:

,

де К -модуль об'ємного стискання. У газах -

,

R - універсальна газова стала, г - показник адіабати.

Дисперсійне співвідношення: u=х - л(dх/dл), х - фазова швидкість хвилі.

Частота, що фіксується приймачем коливань при ефекті Допплера:

,

де v₀-частота коливань джерела, х - швидкість хвилі, х_дж -швидкість джерела, х_пр - швидкість приймача, верхній знак відповідає взаємному наближенню джерела та приймача, а нижній - взаємному віддаленню.

Абсолютний показник заломлення середовища: n = c/х, де с -швидкість світла у вакуумі, а х-у середовищі.

Оптична довжина шляху променя: L = nl, де l - геометрична довжина шляху. Оптична різниця ходу двох світлових хвиль: ? = L₁ - L₂

Умови інтерференційних максимумів: ?_max = ±mл, де m = 0,1,2,...-порядок максимуму. Умови інтерференційних мінімумів: ?_min=±(2m+1) л/2.

У випадку інтерференції двох когерентних джерел лінійна та кутова відстань між сусідніми інтерференційними смугами на екрані: ?l=Lл/d, ?ц = л/d, де L - відстань від когерентних джерел до екрана, d - відстань між джерелами.

Оптична різниця ходу в тонких плівках, оптично більш густих, ніж навколишнє середовище, для відбитого світла:

,

та світла, що пройшло крізь плівку:

,

де i - кут падіння світла на плівку.

Радіус k -го темного кільця Ньютона у відбитому світлі:

,

де R - радіус кривини поверхні лінзи. Радіуси світлих кілець Ньютона у відбитому світлі:

.

Умова дифракційних мінімумів від однієї щілини: asinц = ±mл, де m=1,2,3... - порядок мінімуму. Рівняння дифракційної решітки (умова головних дифракційних максимумів для дифракційної решітки): dsinц = ±mл.

Формула Вульфа-Брегів для дифракції рентгенівських променів: 2dsin = ±лm, де d - відстань між атомними площинами кристала.

Роздільна здатність дифракційної решітки R = л/?л = mN, де ?л -найменша різниця довжин хвиль, які ще розділяє решітка у m-му порядку дифракційного спектра, N - кількість штрихів.

Закон Брюстера, що визначає кут падіння, при якому відбитий промінь повністю плоско поляризований: tgi_Б=n₂₁=n₂/n₁

Закон Малюса: І = І₀cos²б, де б - кут між площинами поляризації поляризатора та аналізатора.

Кут повороту площини поляризації світла при проходженні крізь оптично активну речовину у випадку кристалів , де -стала обертання площини поляризації.

4.1.1 Короткий теоретичний довідник до теми «Геометрична оптика»

Закони відбивання та заломлення:

, де - кут падіння; - кут відбивання.

,

де - кут заломлення; та - абсолютні показники заломлення першого та другого середовищ відповідно.

Кут відхилення променів у призмі з малим кутом заломлення:

,

де - кут відхилення променя при проходженні призми; - кут заломлення призми.

Рівняння заломлюючої сферичної поверхні:

,

де S - відстань від вершини сферичної поверхні до предмета А; S^/ - відстань від вершини сферичної поверхні до зображення, r - радіус кривизни, Ф - оптична сила заломлюючої поверхні. Лінійне (поперечне) збільшення сферичної поверхні:

,

де S - відстань від вершини сферичної поверхні до предмета ; S^/ - відстань від вершини сферичної поверхні до зображення. Формула сферичного дзеркала:

,

де S - відстань від об'єкта до дзеркала; - відстань від зображення до дзеркала; R - радіус кривизни сферичного дзеркала (для опуклого R < 0, для вгнутого R < 0; f - головна фокусна відстань дзеркала. Формула тонкої збиральної лінзи:

,

де n - відносний показник заломлення; S - відстань від предмета до лінзи; S^/ - відстань від зображення r₁ до лінзи; r₂ - радіуси кривизни поверхонь лінзи; f - головна фокусна відстань лінзи; - оптична сила лінзи. Лінійне поперечне збільшення для тонкої лінзи:



,

де та - лінійні розміри відповідно предмета та зображення. де та - оптична сила відповідно першої та другої лінзи; - відстань між головними площинами двох лінз.

Якщо d = 0, то

. ,

де - відстань найкращого бачення (= 25см).

,

де d - відстань між фокусами об'єктива та окуляра; та - оптична сила об'єктива та окуляра. Збільшення телескопічної системи:

,

де та - головні фокусні відстані об'єктива та окуляра.

Сферична аберація:

4.2 Задачі до модуля 4

4.1. Частинка масою 0,01 кг виконує гармонічні коливання з періодом 2 с. Повна енергія цієї частинки становить 0,1 мДж. Визначити амплітуду коливань і найбільше значення сили, що діє на частинку.

4.2. Точка виконує гармонічні коливання. У даний момент відхилення точки становить 5 см, швидкість - 0,2 м/с, а прискорення - 0,8 м/с². Визначити амплітуду, циклічну частоту, період коливань, а також значення фази для даного моменту часу.

4.3. Точка коливається за законом х = А sinщt, де А = 5 см, щ = 2 с-¹. Визначити перший момент часу, коли кінетична енергія становить 10-⁴ Дж, а діюча на точку сила дорівнює 5^.10-³Н.

4.4. Матеріальна точка масою 20г виконує коливання за законом: х = А sinщt, де А = 0,15 м, щ = 4р рад/с. Яка сила діє на точку через 0,2 с після початку коливань?

4.5. Визначити період коливань стрижня завдовжки 30 см навколо осі, що перпендикулярна до стрижня і проходить через його кінець.

4.6. Визначити максимальне прискорення матеріальної точки, що виконує гармонічні коливання з амплітудою 15 см, якщо найбільша швидкість точки становить 0,3м/с. Написати рівняння коливань.

4.7. Матеріальна точка коливається за законом: х = А sinщt, де А = 5 см, щ=4р рад/с. У найближчий до початку коливань момент часу, коли на точку діяла сила 5 мН, точка мала кінетичну енергію 0,5 мДж. Визначити фазу коливань.

4.8. Визначити частоту гармонічних коливань диска радіусом 20 см навколо горизонтальної осі, що проходить через середину радіуса диска перпендикулярно до його площини.

4.9. Визначити період гармонічних коливань диска радіусом 40 см навколо горизонтальної осі, що проходить крізь край дотичній до диска перпендикулярно до його площини.

4.10. На стрижні завдовжки 30 см закріплено два однакових вантажа: один в середині стрижня, інший - на одному з його кінців. Стрижень з вантажами коливається навколо горизонтальної осі, що проходить через його вільний кінець. Визначити період гармонічних коливань, нехтуючи масою стрижня.

4.11. Знайти максимальну кінетичну енергію матеріальної точки масою 2 г, що виконує гармонічні коливання з амплітудою 4 см і частотою 5 Гц.

4.12. Написати рівняння гармонічних коливань з амплітудою 5 см, якщо за хвилину виконується 150 коливань, а початкова фаза коливань становить 45є. Накреслити графік цього руху.

4.13. На скільки відстане за добу механічний годинник, якщо його підняти з рівня моря на вершину Евереста (8,9км).

4.14. Циліндр масою 0,1 кг і діаметром 2 см у вертикальному стані плаває у воді. Циліндр трохи занурили і відпустили. Визначити період малих вертикальних коливань циліндра.

4.15. Накресліть на одному графіку два гармонічних коливання з однаковими амплітудами (А₁ = А₂ = 2 см) і однаковими періодами (Т₁ = Т₂ = 8 с) при різниці початкових фаз: р/4, р/2.

4.16. Через який проміжок часу від початку руху точка, що здійснює гармонічні коливання, відхиляється від положення рівноваги на половину амплітуди? Період коливань 24 с, початкова фаза дорівнює нулю.

4.17. Початкова фаза дорівнює нулю. Через яку частку періоду швидкість точки буде дорівнювати половині її максимальної швидкості?

4.18. Точка виконує гармонічні коливання, період яких 2 с, амплітуда 5 см, а початкова фаза дорівнює нулю. Визначити швидкість точки у момент, коли відхилення становить 2,5 см.

4.19. Початкова фаза коливання точки дорівнює нулю. При відхиленні точки від положення рівноваги на 2,4 см швидкість становить 3 см/с, а при відхиленні 2,8 см - відповідно 2 см/с. Визначити амплітуду і період коливань.

4.20. Матеріальна точка масою 10г коливається за законом x = 0,08 sin(8рt + р/4). У межах одного періоду побудувати графік залежності від часу сили, що діє на точку.

4.21. За умов попередньої задачі у межах одного періоду побудувати графік залежності кінетичної і та потенціальної енергії від часу.

4.22. Знайти відношення кінетичної енергії точки, що виконує гармонічні коливання, до її потенціальної енергії для моментів, коли відхилення дорівнює 25% амплітуди коливань.

4.23. На який діапазон хвиль можна настроїти коливальний контур, якщо його індуктивність становить 2 мГн, а ємність може змінюватись у межах 2...16 мкФ? Опором контура знехтувати.

4.24. Коливальний контур, утворений котушкою з індуктивністю 30 мкГн та плоским конденсатором, площа пластини якого становить 100 см², а відстань між ними дорівнює 0,1 мм. Визначити діелектричну проникність середовища між пластинами, якщо контур настроєний на довжину хвилі 750 м?

4.25. Коливальний контур, ємність конденсатора якого становить 500 пФ, має період коливань 0,5 мкс. Визначити енергію коливального контура, якщо максимальна сила струму у ньому дорівнює 0,1 А.

4.26. Визначити максимальну напругу на обкладинках конденсатора у коливальному контурі, якщо ємність конденсатора становить 6пФ, індуктивність котушки 0,5 мГн, максимальна сила струму 20 А.

4.27. Різниця потенціалів на обкладинках конденсатора у коливальному контурі змінюється за законом U=50cos10⁴t B, ємність дорівнює 0,1 мкФ. Визначити індуктивність контура та залежність від часу сили струму в контурі.

4.28. Сила струму у коливальному контурі змінюється за законом: I = -0,02 sin400t А, індуктивність дорівнює 1Гн. Визначити ємність контура та максимальну різницю потенціалів на обкладинках конденсатора.

4.29. Тіло масою 0,025 кг бере участь одночасно в двох гармонічних коливаннях одного напрямку, рівняння яких відповідно x₁=0,02^.sinр^.t , x₂=0,03^.sinр (t+0,25). Записати рівняння результуючого коливання.

4.30. Використовуючи умову попередньої задачі, визначити енергії результуючого та вихідних коливань.

4.31. Матеріальна точка одночасно бере участь у двох взаємно перпендикулярних коливаннях x = 0,02 cosщt, y = 0,03 sinщt. Визначити траєкторію і напрямок руху точки.

4.32. Тіло масою 20 г бере участь у двох гармонічних коливаннях однакової частоти 5р рад/с з амплітудами відповідно 3 см і 4 см. Знайти енергію результуючого коливання і коливань, що додаються, якщо коливання однонапрямлені. Написати рівняння результуючого коливання, якщо початкові фази коливань однакові і становлять 4/р.

4.33. Додаються два коливання х₁ = А₁ sinщt і х₂ = А₂ sinщ(t - ф), де А₁ = 3 см, щ = р рад/с, ф = 0,5 с. Визначити амплітуду А і початкову фазу ц₀ результуючого коливання. Написати його рівняння. Побудувати векторну діаграму для моменту часу t = 2 с.

4.34. У результаті додавання двох однаково напрямлених гармонічних коливань з однаковими амплітудами і періодами результуюче коливання має той же період та амплітуду. Знайти різницю фаз коливань.

4.35. Визначити амплітуду і початкову фазу гармонічного коливання, одержаного додаванням коливань х₁ = 0,04^.sinр^.t і х₂ = 0,05 sin(рt + р/2). Записати рівняння результуючого коливання, накреслити векторну діаграму.

4.36. Додаються два коливання х₁ = 0,03 sinр^.t і х₂ = 0,06 sin10р^.t. Представити графічно ці коливання та результат їх додавання.

4.37. Два однонапрямлені коливання з однаковими амплітудами та періодами при додаванні дали коливання з такою ж самою амплітудою. Визначити фазу результуючого коливання.

4.38. Написати рівняння результуючого коливання, отриманого в результаті додавання двох взаємно перпендикулярних коливань з однаковими частотами 5 Гц та початковими фазами ц₀ = 60°. Амплітуди коливань відповідно 10 см та 5 см.

4.39. Точка бере участь одночасно в двох взаємно перпендикулярних коливаннях х = 0,02^.sinщ^.t , у = 0,03 cosщ^.t. Визначити траєкторію та напрямок руху точки.

4.40. Точка бере участь одночасно в двох взаємно перпендикулярних коливаннях х = 0,04^.cosр^.t, у = 0,06^.cos(р^.t + р/3). Накреслити траєкторію точки.

4.41. Точка бере участь одночасно в двох взаємно перпендикулярних коливаннях х = 0,06^.sinр^.t , у = 0,04^.sin(р^.t + р). Накреслити траєкторію руху.

4.42. Точка бере участь одночасно в двох взаємно перпендикулярних коливаннях х = А sinщt , у = А cos2щt, де А = 2см, щ = 2р рад/с. Знайти рівняння траєкторії і подати її графічно.

4.43. Точка бере участь одночасно в двох взаємно перпендикулярних коливаннях х = 0,04 cosрt, у = 0,06sіn2щ^.t, де щ = 2р рад/с. Знайти рівняння траєкторії точки і накреслити графік її руху.

4.44. Визначити логарифмічний декремент згасання математичного маятника довжиною 1 м, якщо за 1 хвилину амплітуда коливань зменшилась у два рази.

4.45. Логарифмічний декремент згасання математичного маятника становить 0,2. У скільки разів зменшиться амплітуда за одне повне коливання маятника?

4.46. За 10 с амплітуда вільних коливань спадає у 2 рази. За який час амплітуда зменшиться у 10 разів?

4.47. Добротність кристалу сапфіру становить 1^.10⁹, а частота його коливань дорівнює 10⁴ Гц. У скільки разів амплітуда коливань зменшиться за добу?

4.48. Логарифмічний декремент згасання фізичного маятника, який коливається у деякому середовищі, дорівнює 0,1. Яким стане логарифмічний декремент згасання, якщо опір середовища збільшити у два рази?

4.49. Логарифмічний декремент згасання коливальної системи становить0,1. У скільки разів слід збільшити тертя у системі, щоб коливання стали неможливими?

4.50. Частота власних коливань системи становить 100 с-¹, а коефіцієнт згасання - 40 с-¹. Визначити частоту вільних коливань цієї системи.

4.51. При коефіцієнті згасання 10 с-¹ частота вільних коливань осцилятора становить 20 Гц. Визначити частоту вільних коливань, якщо коефіцієнт згасання осцилятора зріс у 5 разів.

4.52. Колова частота власних коливань пружного маятника становить 100 с-¹, а коефіцієнт згасання - 10 с-¹ при збільшенні жорсткості пружини вдвічі коефіцієнт згасання зріс у 10 разів. Визначити частоту вільних коливань у випадку жорсткішої пружини.

4.53. Добротність коливальної системи дорівнює 10. У скільки разів зменшиться амплітуда вільних коливань системи за 10 повних її коливань?

4.54. У скільки разів зменшиться амплітуда вільних коливань за час, що дорівнює двом часам релаксації?

4.55. Частота власних коливань системи становить 100 Гц, а резонансна частота 95 Гц. Визначити добротність системи.

4.56. За час, на протязі якого система виконує 100 коливань, амплітуда зменшується у 5 разів. Визначити добротність системи.

4.57. Через струмок перекинуто пружну дошку. Коли людина стоїть посередині дошки, то вона прогинається на 0,1 м, а коли іде по ній зі швидкістю 0,5 м/с, то дошка починає коливатися з максимальною амплітудою. Визначити довжину кроку людини.

4.58. Однорідний диск радіуса 13 см може обертатися навколо горизонтальної осі, яка перпендикулярна до його площини і проходить через край диска. При якій частоті зовнішньої сили амплітуда малих коливань диска буде максимальною? Логарифмічний декремент згасання становить 0,5.

4.59. Фізичний маятник, масою 1 кг, має момент інерції 1кг^.м² відносно його осі обертання, відстань від осі до центра мас маятника становить 0,5 м. З якою частотою треба підштовхувати маятник, щоб він виконував малі коливання з максимальною амплітудою? Коефіцієнт згасання становить1,5с-¹.

4.60. Математичний маятник масою 1 кг і довжиною 1 м коливається у в`язкому середовищі. Коефіцієнт опору становить 0,5 кг/с. Під дією зовнішньої сили маятник відхиляється на 1см. Визначити відхилення при резонансі у разі періодичної дії тієї самої сили.

4.61. При якому коефіцієнті опору для математичного маятника (його данні наведені у попередній задачі) резонанс не буде спостерігатися?

4.62. Ємність коливального контура становить 0,2 мкФ, а індуктивність 5,07 мГн. За 1 мс максимальна напруга на конденсаторі зменшилась у три рази. Визначити опір контура.

4.63. Коливальний контур складається з індуктивності 0,01 Гн, ємності 0,405 мкФ та опору 2 Ом. Як зменшиться напруга на конденсаті за одне повне коливання?

4.64. Коливальний контур має ємність 1,1 нФ і індуктивність 5 мГн. За який час контур втратить 99 % своєї енергії, якщо логарифмічний коефіцієнт згасання становить 0,005?

4.65. Ємність коливального контура дорівнює 7 мкФ, індуктивність 0,23 Гн, а опір 40 Ом. Визначити залежність напруги на конденсаторі від часу, якщо у початковий момент заряд конденсатора дорівнював 0,56 мКл.

4.66. Коливальний контур складається з конденсатора ємністю 48 мкФ, котушки з індуктивністю 24 мГн. На скільки зменшиться частота вільних коливань у контурі, якщо в нього ввести резистор з опором 20 Ом ?

4.67. Визначити швидкість хвиль у пружному середовищі, якщо різниця фаз коливань двох точок, розміщених одна від одної на 15 см, становить р/2. Частота коливань - 25 Гц.

4.68. Поперечна хвиля поширюється вздовж пружного стрижня із швидкістю 15 м/с. Період коливань становить 1,2 с. Визначити різницю фаз коливань двох точок, розташованих від джерела коливань на відстані відповідно 20 м та 30 м.

4.69. Плоска хвиля поширюється із швидкістю 20 м/с. Різниця фаз коливань точок, розташованих на відстані 12 м та 15 м від джерела хвиль, становить 0,75р. Знайти довжину хвилі, записати рівняння хвилі і визначити відхилення вказаних точок у момент часу 1,2 с, якщо амплітуду коливань становить 0,1 м.

4.70. Визначити довжину хвилі, якщо відстань між першою і четвертою пучностями стоячої хвилі становить 15 см.

4.71. Визначити найнижчу частоту коливань повітря у закритій з одного боку і відкритій з двох боків трубах довжиною 80 см. Швидкість звуку в повітрі становить 340 м/с.

4.72. Гамір на вулиці, рівень якого 80 дБ, чутний в кімнаті як звук з рівнем 40 дБ. Визначити відношення інтенсивностей звуку на вулиці і кімнаті.

4.73. Визначити інтенсивність ультразвукових хвиль частотою 50 кГц у повітрі, якщо амплітуда зміщення частинок повітря досягає 0,1 мкм, густина повітря 1,29 кг/м³, швидкість звуку в повітрі становить 340 м/с.

4.74. Визначити потужність точкового джерела, якщо на відстані 100 м від нього амплітуда зміщення частинок середовища становить 1 мкм. Довжина хвиль 17 см, її швидкість 370 м/с, густина середовища 1,2 кг/м³. Визначити рівень інтенсивності хвилі на відстані 1 км від джерела. Поглинанням хвилі знехтувати.

4.75. Об'ємна густина енергії хвилі в повітрі на відстані 10 м від точкового джерела становить 2,5^.10-⁵ Дж/м³. Рахуючи повітря однорідним середовищем обчислити об'ємну густину енергії цієї хвилі на відстані 250 м від джерела. Поглинанням хвилі знехтувати. Визначити рівні інтенсивності хвилі на вказаних відстанях, якщо швидкість хвиль становить 340 м/с. Визначити інтенсивність джерела хвиль.

4.76. Інтенсивність хвилі на відстані 20 м від точкового джерела становить 3^.10-⁹ Вт/см². Визначити інтенсивність цієї хвилі на відстані 100 м від джерела, якщо коефіцієнт поглинання 5^.10-⁵ см-¹ ?

4.77. У повітрі поширюється звукова хвиля з частотою 500 Гц і амплітудою 0,25 мм, довжина хвилі 70 см. Визначити швидкість хвилі і максимальну швидкість частинок повітря.

4.78. Визначити швидкості пружних хвиль у сталі ті міді.

4.79. Визначити швидкість звуку в повітрі при температурах -20єС, 0єС та 20єС.

4.80. Знаючи, що середня квадратична швидкість молекул двохатомного газу становить 461 м/с, визначити швидкість звуку за цих умов.

4.81. Визначити швидкість звуку в двохатомному газі, якщо при тиску 760 мм.рт.ст. його густина становить 1,29 кг/м³.

4.82. Враховуючи, що середня кінетична енергія молекул одного моля азоту становить 3,4 кДж, визначити швидкість звуку в азоті.

4.83. Два звука відрізняються за рівнем гучності на 1 фон. Визначити відношення інтенсивності цих звуків.

4.84. Два звука відрізняються за рівнем їх інтенсивності на 1 дБ. Визначити відношення інтенсивностей цих звуків.

4.85. На скільки децибел збільшився рівень інтенсивності звуку, якщо інтенсивність звуку збільшилась: в 3000 разів, в 30000 разів?

4.86. Два потяги рухаються назустріч один одному з швидкостями 72 км/ч ті 54 км/ч. Перший потяг дає гудок за частотою 600 Гц. Визначити частоту звуку, який чує пасажир другого потягу перед зустріччю і після зустрічі потягів. Швидкість звуку 340 м/с.

4.87. Коли потяг проїжджає коло нерухомого спостерігача, висота тону гудка змінюється стрибком. Визначити відносну величину стрибка , якщо потяг рухається зі швидкістю 60 км/ч.

4.88. Швидкість кулі становить 200 м/с. У скільки разів зміниться висота тону свисту кулі для нерухомого спостерігача, коло якого вона пролітає? Швидкість звуку 333 м/с.

4.89. Записати рівняння хвилі у воді від точкового джерела частотою 10³ Гц, якщо на відстані 20см від джерела інтенсивності хвилі становить 10-⁴ Вт/м². Модуль пружності для води 2,2^.10⁹ Па, а густина с = 10³ кг/м³.

4.90. По заповненій повітрям циліндричній трубі діаметром 5 см поширюється хвиля інтенсивністю 10-² Вт/м². Визначити середню і максимальну об'ємну густину енергії хвилі та імпульс, перенесений хвилею за 1 с.

4.91. Написати рівняння пружної хвилі в повітрі від точкового джерела, якщо довжина хвилі 5 см, а амплітуда коливань на відстані 10 м від джерела становить 1 мкм. Відомо, що хвиля проходить шлях 80 км за проміжок часу 5 хв.

4.92. Звук поширюється по трубі довжиною 50 м. Коефіцієнт поглинання становить 10-⁴ см-¹. Визначити інтенсивності звуку біля труби, якщо рівень інтенсивності біля її початку 60 дБ.

4.93. Два когерентних джерела світла розміщені на відстані 0,2 см один від одного і віддалені від екрана на відстань 1,2 м. Знайти відстань між інтерференційними максимумами на екрані, якщо довжина хвилі світла 0,6 мкм.

4.94. Визначити довжину хвилі монохроматичного світла, якщо когерентні джерела віддалені один від одного на 0,5 мм, а відстань від них до екрана 5 м. Інтерференційні смуги віддалені одна від одної на 5 мм. Відстань між інтерференційними смугами 5 мм.

4.95. Два динаміки, які знаходяться на відстані 10 м один від одного, коливаються з різницею фаз р. В яких точках на прямій, що з'єднує динаміки, чутність буде мінімальною? Швидкість звуку у повітрі 340 м/с, частота звукових коливань становить 330 Гц.

4.96. Два когерентних джерела звукових хвиль з частотою 170 Гц розташовані на відстані 10 м. один від одного. Визначити найкоротшу відстань від одного з джерел до мінімумів першого і другого порядку. Швидкість звуку у повітрі 340 м /с.

4.97. Промені від двох когерентних джерел з довжиною хвилі 600 нм попадають на екран. На ньому спостерігається інтерференційна картина. Коли на шляху одного з променів перпендикулярно до нього розмістили мильну плівку з показником заломлення 1,33, інтерференційна картина змінилась на протилежну. При якій найменшій товщині плівки це можливо?

4.98. На мильну плівку з показником заломлення 1,33 нормально падає монохроматичне світло з довжиною хвилі 0,6 мкм. У відбитому світлі плівка має найбільшу яскравість. Визначити найменшу товщину плівки.

4.99. Радіус другого темного кільця Ньютона у відбитому світлі дорівнює 0,4мм. Визначити радіус кривини цієї опуклої лінзи, якщо довжина хвилі світла 0,64 мкм.

4.100. Між скляною пластиною та плоско-опуклою лінзою, яка лежить на ній, знаходиться рідина. Визначити показник заломлення рідини, якщо радіус третього темного кільця Ньютона при спостереженні у відбитому світлі з довжиною хвилі 0,6 мкм становить 0,82 мм. Радіус кривини лінзи 0,5 м.

4.101. На тонку плівку нормально падає світло з довжиною хвилі 500 нм. Відбите від неї світло максимально підсилене внаслідок інтерференції. Визначити мінімальну товщину плівки, якщо показник заломлення матеріалу 1,4.

4.102. Відстань від щілин до екрана в досліді Юнга дорівнює 1 м. Визначити відстань між двома щілинами, якщо на відрізку довжиною 1 см вкладається 10 темних інтерференційних смуг. Довжина хвилі становить 0,7 мкм.

4.103. На гліцеринову плівку товщиною 1,5 мкм нормально до її поверхні падає біле світло. Визначити інтервал довжин хвиль променів видимої ділянки спектра (0,4…0,8) мкм, які будуть ослаблені внаслідок інтерференції при відбиванні.

4.104. На скляну платівку нанесений шар прозорої рідини з показником переломлення 1,3. На платівку вздовж нормалі до її поверхні падає пучок світла з довжиною хвилі 640 нм. Яку мінімальну товщину матиме шар, щоб яскравість відбитих променів була найменшою?

4.105. У досліді Юнга щілини освітлювались монохроматичним світлом з довжиною хвилі 600 нм. Відстань між щілинами 1 мм, а відстань від щілин до екрана становить 3 м. Знайти положення трьох перших світлих смуг.

4.106. У досліді з біпризмою Френеля відстань між уявними зображеннями джерела світла дорівнювала 0,5 мм, відстань до екрана -5 м. Для зеленого світла відстань між інтерференційними максимумами становить 5 мм. Знайти довжину хвилі світла.

4.107. В досліді Юнга на шляху одного з інтерферуючих променів розташували тонку скляну пластинку, внаслідок чого центральна інтерференційна смуга зсунулась у положення, яке початково відповідало п'ятому інтерференційному максимуму. Промінь падав на пластинку перпендикулярно, показник заломлення пластинки 1,5, довжина хвилі 600нм. Визначити товщину пластинки.

4.108. На мильну плівку з показником заломлення 1,33 падає біле світло під кутом 45° При якій найменшій товщині плівки відбиті промені будуть забарвлені в жовтий колір?

4.109. Мильна плівка, розташована вертикально, внаслідок стикання рідини, утворює клин. Для монохроматичного світла з довжиною хвилі 546 нм відстань між п'ятьма інтерференційними смугами (у відбитому світлі) становить 2 см. Визначити кут клина. Світло падає перпендикулярно до поверхні плівки, показник заломлення води 1,33.

4.110. На скляний клин падає нормально пучок світла з довжиною хвилі 582 нм. Кут клину 20Ѕ. Яке число темних інтерференційних смуг припадає на одиницю довжини клину? Показник заломлення скла 1,5.

4.111. Знайти відстань між третім та шістнадцятим темними кільцями Ньютона, якщо відстань між другим та двадцятим темними кільцями становить 4,8 мм. Спостереження проводиться у відбитому світлі.

4.112. У досліді з інтерферометром Майкельсона інтерференційна картина зсунулась на 500 інтерференційних смуг при зміщенні дзеркала 0,16 мм. Знайти довжину хвилі падаючого світла.

4.113. Для визначення показника заломлення аміаку в одне з плечей інтерферометра Майкельсона помістили трубку довжиною 14 см, з якої викачали повітря. Кінці трубки закриті плоскопаралельними скельцями. При заповненні трубки аміаком інтерференційна картина для довжини хвилі 0,59 мкм змістилась на інтерференційних 180 смуг. Визначити показник заломлення аміаку.

4.114. Сонячне світло падає на дві паралельні щілини. Оцінити максимальну відстань між щілинами, при якій ще можлива інтерференція.

4.115. На мильну плівку під кутом 30° падає пучок променів білого світла. Яка мінімальна товщина плівки, якщо у відбитому світлі вона здається червоною (л = 7000 Е)?

4.116. Дві когерентні плоскі світлові хвилі, напрямки поширення яких утворюють дуже малий кут, падають на екран практично перпендикулярно. Визначити відстань між інтерференційними максимумами як функцію кута та довжини хвилі.

4.117. На плоскопаралельну пластину з показником заломлення 1,5 крізь червоний світлофільтр із смугою пропускання шириною 2 нм падає паралельний пучок світла. При якій найбільшій товщині пластини у відбитому світлі ще буде спостерігатись інтерференція?

4.118. Світло від точкового джерела падає нормально на діафрагму з круглим отвором, діаметром 6 мм. За діафрагмою на відстані 3 м від неї розташований екран. Скільки зон Френеля вкладається на отворі діафрагми? Відстань від джерела до діафрагми становить 1 м, довжина хвилі світла 600 нм.

4.119. Знайти радіуси перших п'яти зон Френеля, якщо відстань від джерела світла до хвильової поверхні 1 м, від хвильової поверхні до точки спостереження-1м, а довжина хвилі становить 500 нм.

4.120. Знайти радіуси перших п'яти зон Френеля для випадку плоскої хвилі. Відстань від хвильової поверхні до точки спостереження 1 м, довжина хвилі - 500 нм.

4.121. Зонна пластинка Френеля відкриває лише перші п'ять непарних зон. Як зміниться інтенсивність у точці спостереження, якщо зонну пластинку прибрати?

4.122. Оцінити ширину дифракційних смуг на поверхні Землі при дифракції світла від далекої зірки на краї Місяця. Відстань від Землі до Місяця становить 400000 км.

4.123. На діафрагму з круглим отвором діаметром 1,96 мм нормально падає паралельний пучок світла з довжиною хвилі 600 нм. На екрані спостерігається дифракційна картина. При якій найменшій відстані між діафрагмою та екраном пляма в центрі дифракційної картини буде найбільш темною?

4.124. На щілину шириною 2 мкм нормально падає паралельний пучок світла з довжиною хвилі 589 нм. Знайти кути, у напрямку яких будуть спостерігатися мінімуми світла.

4.125. На щілину шириною 20 мкм нормально падає пучок світла з довжиною хвилі 500 нм. Визначити ширину центрального дифракційного максимуму на екрані, віддаленому від щілини на 1м. Шириною максимуму вважається відстань між першими дифракційними мінімумами, розташованими по обидва боки від головного максимуму.

4.126. На щілину нормально падає пучок світла з відомою довжиною хвилі. Ширина щілини у 6 разів більша за довжину хвилі. Під яким кутом буде спостерігатись третій дифракційний мінімум?

4.127. Приймач розташований на відстані 2м від точкового джерела ультразвукових хвиль довжиною 0,1 см. Посередині між джерелом та приймачем розташований екран з круглим отвором. Яким має бути діаметр отвору, щоб приймач зафіксував максимальний сигнал?

4.128. Знайти найбільший порядок спектра для жовтої лінії натрію, якщо стала дифракційна решітка становить 2 мкм. Довжина хвилі 589,3 нм.

4.129. На дифракційну решітку нормально падає пучок монохроматичного світла. Максимум третього порядку спостерігається під кутом 36є48Ѕ до нормалі. Знайти сталу решітку, виражену в довжинах хвиль світла.

4.130. Скільки максимумів дає дифракційна решітка розглянута у попередній задачі?

4.131. Визначити сталу дифракційної решітки шириною 3 см, якщо вона дозволяє розділити у першому порядку лінії спектра 404,4 нм та 404,7 нм.

4.132. Стала дифракційної решітки шириною 0,25 м становить 2 мкм. Визначити найменшу різницю довжини хвиль двох спектральних ліній для жовтих променів з довжиною хвилі 600 нм.

4.133. На дифракційну решітку нормально падає пучок світла. Червону лінію з довжиною хвилі 650 нм видно у спектрі третього порядку під кутом 60°. Яку спектральну лінію видно під цим же кутом у спектрі четвертого порядку? Визначити сталу дифракційної решітки.

4.134. На дифракційну решітку нормально падає вузький паралельний пучок світла з довжиною хвилі 627 нм. На екрані, віддаленому від решітки на 0,12 м, з'явилась дифракційна картина. Відстань між її максимумами нульового і першого порядків становить 39,6 см. Визначити сталу решітки.

4.135. Визначити, які з головних максимумів не буде видно для дифракційної решітки, яка має 430 штрихів на 1мм у випадку, якщо ширина щілини дорівнює ширині непрозорого проміжку.

4.136. На щілину шириною 0,05 мм нормально падає паралельний пучок променів з довжиною 500 нм. Дифракцією спостерігають на екрані, розміщеному на відстані 1м від щілини. Визначити відстань між першою і другою темними смугами на екрані.

4.137. Визначити ширину центрального максимуму дифракційної картини, отриманої при дифракції світла на щілині за умов попередньої задачі.

4.138. При освітленні дифракційної решітки світлом з довжиною хвилі 590 нм спектр третього порядку видно під кутом 10°12ґ. Визначити довжину хвилі, для якої спектр другого порядку буде видно під кутом 6є18ґ.

4.139. На дифракційну решітку нормально падає пучок світла. Якою має бути стала дифракційної решітки, щоб при накладанні спектрів першого та другого поряків під кутом 41° співпали максимуми двох ліній з довжинами хвиль 460 нм та 680 нм.

4.140. Стала дифракційної решітки у чотири рази більше довжини світової хвилі паралельного пучка монохроматичного світла, який нормально падає на решітку. Визначити кут між двома першими симетричними дифракційними максимумами.

4.141. Яку найменшу кількість штрихів повинна мати дифракційна решітка, щоб у спектрі другого порядку можна було роздільно бачити дві жовті лінії натрію з довжинами 589 нм і 589,6 нм? Яка довжина такої решітки, якщо стала решітки становить 5 мкм?

4.142. На дифракційну решітку, яка на 1 мм довжини має 600 штрихів, нормально падає біле світло. Визначити довжину спектра першого порядку на екрані, якщо відстань від лінзи до екрана становить 1,2 м. Видимий спектр лежить у межах 400…780 нм.

4.143. На грань кристала кам'яної солі падає пучок рентгенівських променів. Відстань між атомними площинами кристала становить 280 пм. Під кутом ковзання 65° до площини грані спостерігається дифракційний максимум першого порядку. Визначити довжину хвилі рентгенівських променів.

4.144. Визначити період кристалічної решітки сильвіну (КСl), якщо рентгенівське випромінювання К_б _ лінії заліза з довжиною хвилі 0,1932 нм відбивається від граней кристала під кутом 18°3? для спектра другого порядку.

4.145. Кут заломлення променя в рідині становить 35°. Визначити показник заломлення рідини, якщо відомо, що відбитий промінь максимально поляризований.

4.146. На скільки відсотків зменшується інтенсивність природного світла після проходження через призму Ніколя. Коефіцієнт поглинання становить 0,1.

4.147. Промінь природного світла падає на поліровану поверхню скляної пластинки, зануреної в рідину. Кут між відбитим і падаючим променями становить 97°. Визначити показник заломлення рідини, якщо відбите світло максимально поляризоване.

4.148. Головні площини двох послідовно розташованих призм Ніколя утворюють кут 60°. У скільки разів зменшиться інтенсивність природного світла при проходження через обидві призми? Коефіцієнт поглинання світла в призмі Ніколя становить 0,05. Втратами на відбивання знехтувати.

4.149. Плоскополяризований монохроматичний промінь світла, який падає на поляроїд, повністю поглинається. Коли на шляху променя розташувати кварцову пластину, то інтенсивність світла після поляроїда зменшилась лише у два рази. Визначити товщину кварцової пластинки. Поглинанням і відбиванням світла знехтувати. Стала обертання площини поляризації становить 49 град/мм.

4.150. Промінь світла послідовно проходить через дві призми Ніколя, головні площини яких утворюють кут 40°. Коефіцієнт поглинання кожної призми дорівнює 0,15. Визначити, у скільки разів зменшилась інтенсивність променя, що вийшов з другої призми.

4.151. Промінь природного світла падає на поверхню скла під кутом 60°. При цьому відбитий промінь виявився максимально поляризованим. Визначити кут заломлення променя.

4.152. Кут між площинами поляризаторів становить 50°. Природне світло, проходячи через таку систему, послабляється в 4 рази. Нехтуючи втратою світла на відбивання визначити коефіцієнт поглинання світла в поляризаторах.

4.153. Промінь світла, відбитий від межі гліцерин - скло, виявився максимально поляризованим. Визначити кут між падаючим і заломленим променями.

4.154. Кварцову пластинку помістили між схрещеними призмами Ніколя. При якій найменшій товщині пластинки поле зору буде максимально яскравим? Стала обертання площини поляризації становить 27 град/мм.

4.155. При проходженні світла через трубку довжиною 20 см, заповнену розчином цукру з концентрацією 0,4 г/см³, площина поляризації повернулась на кут 13,3°. В іншому розчині цукру, налитому в трубку довжиною 15 см, площина поляризації повернулась на кут 5°. Визначити концентрацію другого розчину.

4.156. Визначити кут повної поляризації світла при відбиванні від поверхні лід - вода.

4.157. Кут між площинами поляризації двох поляризаторів становить 70°. Як зменшиться інтенсивність світла, що пройшло крізь них, якщо цей кут зменшити у 5 разів?

4.158. Кут між площинами поляризації двох однакових поляризаторів становить 45°. Лінійний коефіцієнт поглинання матеріалу поляризаторів дорівнює 0,15 м-¹, товщина поляризатора 5 см. Як зміниться інтенсивність природного світла після проходження цієї системи?

4.159. Кут між площинами поляризації двох однакових поляризаторів дорівнює 50°. Природне світло, проходячи крізь таку систему, послаблюється у 4 рази. Нехтуючи відбиванням, визначити коефіцієнт поглинання світла у поляризаторах.

4.160. Граничний кут повного внутрішнього відбивання для певної сполуки становить 45°. Визначити кут Брюстера для цієї сполуки.

4.161. Під яким кутом до горизонту має перебувати Сонце, щоб його промені, відбиті від поверхні озера , були максимально поляризовані?

4.162. Пучок плоскополяризованого світла, довжина хвилі якого у вакуумі становить 489 нм, падає на пластинку з ісландського шпату перпендикулярно до його оптичної осі. Знайти довжини хвиль звичайного і незвичайного променів у кристалі, якщо показники заломлення ісландського шпату для звичайного і незвичайного променів відповідно становить 1,66 і 1,49.

4.163. Природне світло проходить через поляризатор і аналізатор. Їхні площини поляризації утворюють деякий кут. Поляризатор і аналізатор поглинають та відбивають 10% падаючого на них світла. Інтенсивність променя, що вийшов із аналізатора дорівнює 9% інтенсивності природного світла, що падає на аналізатор. Визначити кут між площинами поляризації.

4.2.1 Задачі до теми «Геометрична оптика»

4.164. Промінь світла падає на межу поділу двох середовищ під кутом 30°. Показник заломлення першого середовища 2,4. Визначити показник заломлення другого середовища, якщо відомо, що відбитий і заломлений промені перпендикулярні один одному.

4.165. На поверхню води у посудині покладена скляна пластинка. Визначити, під яким кутом має падати на пластинку промінь світла, щоб від поверхні поділу води зі склом відбулось повне внутрішнє відбиття.

4.166. У фокусі сферичного дзеркала прожектора помістили джерело світла у вигляді диска радіусом 1 см. Знайти діаметр світлової плями на стіні на відстані 50 м від прожектора, якщо фокусна відстань сферичного дзеркала 40 см, а діаметр прожектора 1 м.

4.167. АВ - предмет, АґВґ - його зображення в сферичному дзеркалі, ООґ - оптична вісь дзеркала (рис. 4.1). За допомогою побудови знайти центр і фокус дзеркала.

4.168. На плоско-паралельну скляну пластинку товщиною 1 см падає світловий промінь під кутом 60° і відбивається від поверхні скла. Частина променя, заломлюючись, проходить у скло, відбивається від нижньої поверхні пластинки і, заломлюючись вдруге, виходить у повітря паралельно першому відбитому променю. Визначити відстань між цими променями.

4.169. Оптичний клин, показник заломлення якого 1,6 а кут при вершині 5° помістили у воду. Визначити, на скільки градусів відхиляється світловий промінь, що проходить крізь цей клин.

4.170. Побудувати зображення довільної точки, що лежить на головній оптичній осі: а) збиральної лінзи; б) розсіювальної лінзи.

4.171. Радіуси кривизни поверхонь двоопуклої лінзи 50 см. Показник заломлення матеріалу 1,5. Знайти оптичну силу лінзи.

4.172. Тонка скляна лінза має оптичну силу 5 дптр. Та сама лінза, занурена у рідину, має оптичну силу 1 дптр. Знайти показник заломлення рідини.

4.173. Фотоапаратом, об'єктив якого має фокусну відстань 50 мм, фотографують будинок висотою 24 м. З якої відстані потрібно проводити фотозйомку, щоб зображення будинку вмістилось у кадрі висотою 24 мм?

4.174. Фокусна відстань збиральної лінзи 10 см. На якій відстані від лінзи потрібно розмістити предмет, щоб його уявне зображення утворилось на відстані 25 см від лінзи?

4.175. Побудувати зображення відрізка, паралельного головній оптичній осі лінзи.

4.176. Збиральну лінзу щільно приклали до розсіювальної і отримали систему лінз, яка дала зображення предмета, розмір якого 3 см, на відстані 40 см від лінзи. Визначити фокусну відстань розсіювальної лінзи, якщо фокусна відстань збиральної лінзи 8 см.

4.177. Плоско-опукла лінза з фокусною відстанню 30 см і плоско-вгнута лінза з фокусною відстанню 10 см складені разом. На якій відстані від лінз отримали зображення предмета, що розміщений в 15-ти см від системи лінз? Побудувати зображення з дотриманням масштабу.

4.178. Межі акомодації ока короткозорої людини лежать між 10 і 25 см. Визначити, як зміняться ці межі, якщо людина одягне окуляри з оптичною силою 4 дптр.

4.179. Лупа, що є двоопуклою лінзою, виготовлена зі скла з показником заломлення 1,6. Радіуси кривизни поверхонь однакові і дорівнюють 12 см. Визначити збільшення лупи для нормального ока.

4.180. Людина розглядає предмет крізь лупу та бачить його збільшеним вдвічі .До лупи. щільно притиснули збиральну лінзу з оптичною силою 20 дптр. Яке збільшення буде давати утворена система?

4.181. Чому мають дорівнювати радіуси кривизни однакових сферичних поверхонь , що обмежують лупу, щоб вона давала збільшення для нормального ока дорівнювало 10? Показник заломлення матеріалу лупи 1,5.

4.182. Головна фокусна відстань об'єктива мікроскопа 3 мм, окуляра - 5 см. Предмет знаходиться від об'єктива на відстані 3,1 мм. Знайти збільшення мікроскопа для нормального ока.

4.183. УВ мікроскопі головна фокусна відстань об'єктива 5,4 мм, окуляра - 2 см. Предмет знаходиться від об'єктива на відстані 5,6 мм. Визначити видиме збільшення мікроскопа для нормального ока і довжину мікроскопа (відстань між об'єктивом і окуляром).

4.184. Оптичні сили об'єктива і окуляра мікроскопа відповідно 100 і 200 дптр. Збільшення мікроскопа 50. Яким буде збільшення цього мікроскопа, якщо відстань між об'єктивом і окуляром збільшити на 2 см?

4.185. Є мікроскоп з числовою апертурою 0,12. Припускаючи, що діаметр зіниці ока 4 мм, визначити збільшення мікроскопа.

4.186. Фокусна відстань об'єктива телескопа 1 м Телескоп спочатку наводять на будинок, що знаходиться на відстані 1 км. Потім на Місяць .В якому напрямку і на скільки потрібно пересунути окуляр, щоб отримати чітке зображення Місяця?

4.187. Яка довжина зорової труби, об'єктивом і окуляром якої є тонкі лінзи з фокусними відстанями відповідно 25 і 8 см, якщо предмет, який роздивляються, знаходиться дуже далеко?

4.188. Оптична сила об'єктива телескопа 0,5 дптр. Окуляр діє як лупа, що дає збільшення в 10 разів. Яке збільшення дає телескоп?

4.189. Об'єктив зорової труби має фокусну відстань 30 см, окуляр 4 см. Труба встановлена на нескінченність. В якому місці потрібно встановити діафрагму, щоб поле зору було різко обмежене?

4.190. Під яким кутом до горизонту плавець, що пірнув у воду, побачить захід Сонця? Сонце на рівні горизонту.

4.191. Два малих плоских дзеркала розміщені на однаковій відстані одне від одного і точкового джерела світла. Яким має бути кут між дзеркалами, якщо після двох відбиттів промінь іде в напрямку джерела?

4.192. Монохроматичний промінь входить крізь грань прямокутної рівнобічної призми і зазнавши повне внутрішнє відбиття від грані, що відповідає гіпотенузі, виходить крізь грань, що відповідає другому катету. Яким має бути найменший кут падіння променя на призму, щоб ще відбувалось повне відбивання, якщо показник заломлення матеріалу призми для цього променя 1,5?

4.193. Три лінзи з оптичними силами +10 дптр, -10 дптр і +10 дптр , що розміщені у вказаному порядку, створюють центровану систему, яка знаходиться у повітрі. Визначити величину фокусної відстані цієї системи, якщо: 1)відстані між лінзами 5 см, 2) лінзи прикладені щільно одна до одної.

4.194. Знайти збільшення, що дає лупа, фокусна відстань якої 2 см, для нормального і короткозорого ока з відстанню найкращого бачення 15 см.

4.195. Об'єктив мікроскопа має фокусну відстань 3 мм, а окуляр 50 мм. Відстань між об'єктивом та окуляром 135 мм, відстань від предмета до об'єктива 3,1 мм. Знайти збільшення мікроскопа.

4.196. Промінь світла падає на плоске дзеркало під кутом 20°. На який кут зміниться напрямок ходу променя після відбивання від плоского дзеркала, якщо дзеркало повернути на кут 10° у бік збільшення кута падіння?

4.197. Промінь відбивається двічі від двох непаралельних дзеркал, кут між якими 15°. На який кут зміниться напрямок ходу променя?

4.198. Плоско-опукла лінза з радіусом кривизни 0,3 м і показником заломлення 1,5 дає зображення предмета з лінійним збільшенням, що дорівнює 2. Знайти відстань від предмета до лінзи.

4.199. Предмет при фотографуванні освітлюється електричною лампою, що розміщена на відстані 2 м від предмета. У скільки разів потрібно збільшити експозицію (час, на який відчиняється затвор об'єктива), якщо цю лампу відсунути на відстань 3 м від предмета?

4.200. Два дзеркала утворюють двогранний кут. На одне з дзеркал падає промінь, що лежить у площині, перпендикулярній до ребра двогранного кута. Довести, що кут відхилення цього променя від початкового напрямку після відбиття від обох дзеркал не залежить від кута падіння.

4.201. Визначити оптичну силу двоопуклої лінзи з радіусами кривизни 0,2 м і 0,1 м. Оцінити похибку, яка виникає при розрахунку оптичної сили за формулою тонкої лінзи, якщо товщина лінзи 10 мм. Показник заломлення матеріалу лінзи 1,5.

4.202. Зорова труба з фокусною відстанню об'єктива 50 см встановлена на нескінченність. На яку відстань потрібно змістити окуляр труби, щоб чітко бачити предмети на відстані 50 м?

4.203. Зорова труба має фокусну відстань обєктива 50 см і фокусну відстань окуляра 10 см. Чому дорівнює кут, під яким у трубу видно два віддалених предмети, якщо при спостеріганні неозброєним оком цей кут дорівнює 30ґ? Труба встановлена на нескінченність.

4.204. Промінь світла падає під кутом i на тіло з показником заломлення n. Як мають бути пов'язані між собою i та n, щоб відбитий промінь був перпендикулярний до заломленого?

4.205. Коли промінь йшов з першого середовища в друге, кут падіння дорівнював 60°, а кут заломлення 45°. Коли промінь йшов з першого середовища в третє, кут падіння був 60°, а кут заломлення 30°. Коли промінь йшов з другого середовища в третє, кут падіння був 60°, а кут заломлення . Визначити .

4.206. Визначити показник заломлення і швидкість розповсюдження світла в скипидарі, якщо відомо, що куту падіння світла на границю повітря- скипидар 45° відповідає кут заломлення 30°.

4.207. Показник заломлення на межі повітря-скло 1,5, а показник заломлення на межі повітря-вода 1,3. Чому дорівнює показник заломлення на межі вода-скло?

4.208. Промінь світла переходить зі скла у воду. Кут падіння променя на межу поділу між водою і склом 30°. Визначити кут заломлення. При якому найменшому значенні кута падіння промінь повністю відіб'ється?

4.209. У системі вода-повітря граничний кут повного відбивання 49°, а у системі скло-повітря він дорівнює 42°. Знайти граничний кут повного відбивання для системи скло-вода.

4.210. Показник заломлення скла 1,5. Знайти граничні кути повного відбивання для поверхонь поділу: а) скло-повітря; б) вода-повітря; в) скло-вода.

4.211. Промінь світла виходить із скипидару у повітря. Граничний кут повного відбивання для цього променя - 4°. Чому дорівнює швидкість розповсюдження світла в скипидарі?

4.212. Показники заломлення скла для червоного і фіолетового променів дорівнюють відповідно 1,51 і 1,53. Знайти граничні кути повного відбивання при падінні цих променів на межу скло-повітря.

4.213. Показник заломлення матеріалу призми для деякого монохроматичного променя 1,6. Яким має бути найбільший кут падіння цього променя на призму, щоб при виході променя з неї не відбулося повне відбивання? Кут заломлення призми - 45°.

4.214. Пучок світла поширюється вздовж бокової грані рівнобедреної призми. При якому граничному куті заломлення призми промені зазнають повного відбивання на другій боковій грані? Показник заломлення матеріалу призми для цих променів - 1,6.

4.215. Висота Сонця над горизонтом 20°. За допомогою дзеркала на воду озера спрямували світлову пляму. Під яким кутом до горизонту потрібно нахилити дзеркало, щоб промінь у воді йшов під кутом 40° до вертикалі? Показник заломлення води - 1,32.

...