Виды естественного топлива, нашедшие наибольшее распространение для сжигания в кузнечных печах. Элементы, из которых состоит топливо; количество тепла, выделяемое при сгорании. Процесс образования угля. Искусственное газообразное топливо, его получение.

Состав и виды топлива: твердые, жидкие, газообразные и нетипичные. Количество теплоты, выделяющееся при полном сгорании. Жидкое ракетное и нефтяное топливо. Синтезация жидкого топлива, а также характеристики пропана, бутана, метана, биогаза и водорода.

Определение понятия топлива – горючих веществ, применяемых для получения при их сжигании тепловой энергии. Ознакомление с видами топлива: твёрдыми, жидкими, газообразными. Характеристика местных видов топлива в Беларуси: торфа, древесины, антрацита.

Трансформатор, предназначенный для преобразования электрической энергии в электрических сетях и в установках, предназначенных для приёма и использования электроэнергии. Магнитная система (магнитопровод). Виток (проводник) как основной элемент обмотки.

Рассмотрены виды фазовых превращений веществ. Фазовые переходы первого и второго рода, представлены их примеры. Схемы фазовых превращений углеводородов, одно-, двух- и многокомпонентных систем. Изучены процессы ретроградного испарения и конденсации.

Механизм возникновения статического электричества. Сравнение статического и динамического электричества. Рассмотрение электрических явлений в атмосфере. Сущность прямого и косвенного эффекта молнии на самолет. Электрические разряды на службе человека.

Возникновение статического электричества. Электрический разряд в газах (газовый разряд), атмосферные, биологические электроразряды. Электрические разряды на службе человека. Тектонические и метеорные явления. Статическое и динамическое электричество.

Понятие и классификация электрических станций. Способы производства электрической и тепловой энергии. Термодинамический цикл газотурбинных установок. Принцип работы ядерных энергетических реакторов, их типы. Сущность термоэмиссионных преобразователей.

Понятие электростанции как электрической станции, совокупности установок, оборудования и аппаратуры, используемых непосредственно для производства электрической энергии. Особенности их классификации: гидроэлектрические, атомные и ветроэлектростанции.

Назначение станций, производящих электрическую энергию. Принципы работы тепловых, гидроэлектрических, атомных и ветроэлектростанций. Особенности выработки геотермальной и солнечной энергии. Магнитогидродинамические и электрохимические производства.

Понятие и функциональные особенности электростанций, их классификация. Типы и описание работы станций: тепловые, гидроэлектрические, атомные, ветроэлектростанции, геотермальные, солнечные, с магнитогидродинамическим генератором, электрохимические.

Понятие, характеристики и виды электростанций, их роль в энергетике России. Технологическая схема ГТЭС. Термодинамический цикл Ренкина на основе паротурбинной установки. Использование процесса с промежуточным перегревом пара для получения электричества.

Виды тепловых, атомных электростанций и гидроэлектростанций. Принципы работы, используемое сырье, основные достоинства и недостатки. Соотношение объёма вырабатываемой энергии разными видами электростанций. Альтернативные источники электроэнергии.

Производство электроэнергии и его типы. Характеристика тепловой электрической станции, направление потребления её производства. Значение и устройство гидроэлектростанции. Выработка электричества на атомных электростанциях, экскурс в историю развития.

Классификация механической и внутренней энергии. Различия потенциальной энергии тел, находящихся под действием гравитационных сил, силы упругости, архимедовой силы. Потенциальная энергия тела, поднятого над землей. Формулировка закона сохранения энергии.

Энергия и ее виды. Причины широкого использования электроэнергии. Тепловые, атомные, гидроэлектростанции и принцип их работы. Нетрадиционные и возобновляемые источники энергии. Прямое преобразование солнечной энергии. Геотермальная энергия Земли.

Поняття радіоактивності як процесу самовільного перетворення нестійких ізотопів одних хімічних елементів в ізотопи інших елементів з випромінюванням елементарних частинок або ядер легких хімічних елементів. Аналіз та розрахунок процесу бета-розпаду.

Вплив крутильних вібраційних процесів на пошкоджуваність валопроводів турбін. Визначення амплітудних величин динамічних напружень по довжині вала при вібраційних навантаженнях. Характерні особливості ударного знакозмінного процесу навантаження вала.

Вилучення ізотопів йоду із суми продуктів поділу 235U у водному розчині шляхом процесу сорбції з використанням вугільного сорбенту СКС. Визначення незалежного виходу 135Xe шляхом порівняння активності 135Xe у розчині, профільтрованому крізь сорбент СКС.

Діамагнетик - речовина, в якій результуючий магнітний момент всіх електронів атома або молекули виявляється рівним нулю. Методика визначення індуктивності тороїда. Основні умови підсилення результуючого магнітного поля в парамагнітних матеріалах.

Особливість прогнозування параметрів та передбачення умов функціонування сонячних елементів та сонячних батарей в штатних та позаштатних ситуаціях. Аналіз розрахунку середньозваженої кількості генерованої енергії при експлуатації в змінних умовах.

Проведення вимірювання числа N(x) А-частинок через кожен 1 мм відстані препарата від поверхні лічильника (два повних оберти мікрогвинта). Побудування графіку залежності кількості зареєстрованих частинок від відстані X між препаратом і лічильником.

Розрахунок залежності У(х)=f(х) та енергії а-частинок. Умови використання блоку детектування, реєструючий пристрій якого виконаний на основі люмінофора ZnS, активованого атомами срібла. Реєстрація світлових імпульсів і аналіз отриманих результатів.

Вимірювання залежності У(х)=f(х), розрахунок втрат енергії альфа-частинок на іонізацію молекул повітря за допомогою торцевого лічильника з досить тонким вхідним вікном. Визначення величину середнього пробігу R0 альфа-частинок. Оцінка точності розрахунків.

Визначення коефіцієнту в’язкості рідини віскозиметром Енглера. Конструкція пружинного манометра. Обчислення середнього значення абсолютної погрішності манометра. Дослідження відносного спокою рідини при рівномірному обертанні судини навколо її осі.

Земля як природний магніт, полюси якого лежать поблизу географічних полюсів. Вивчення магнітного поля в минулі геологічні епохи шляхом дослідження магнітних властивостей гірських порід. Напруженість в центрі колового струму за законом Біо-Савара-Лапласа.

Поняття густини речовини. Визначення густини твердого тіла і рідини на основі густини води з використанням закону Архімеда. Етапи зважування тіла у повітрі і дистильованій воді. Використання методу гідростатичного зважування для визначення густини рідини.

Вивчення методів та набуття навичок обробки вимірювань та обчислення похибок. Обчислення густини речовини, з якої зроблено тіло, та характеристика абсолютної і відносної похибки вимірювання густини. Обчислення середньоквадратичного відхилення результатів.

Динамічні характеристики механічної системи в'язкої рідини з вільною поверхнею. Побудова проекційного методу розв’язування задачі про власні коливання в’язкої нестисливої рідини з вільною поверхнею в нерухомій посудині з урахуванням поверхневого натягу.

Ознайомлення з прозорою дифракційною граткою. Визначення довжини хвилі джерела світла, а також роздільної здатності дифракційної гратки та інтенсивності дифракційних максимумів. Опис будови установки з гелій-неонового лазера, дифракційної гратки, екрана.