Характеристика головних, суттєвих змістовних та організаційних аспектів ведення російської інформаційної агресії проти України, використання специфічних особливостей цих процесів при вдосконаленні роботи по протистоянню російській інформаційній агресії.

Риси прояву інформаційного суспільства в умовах процесу глобалізації. Сутність понять "інформаційного суспільства" та "інститути демократії". Функціонування інститутів демократії і можливості їх трансформації в умовах сучасного інформаційного суспільства.

Планування, підготовка та ведення гібридної війни. Стратегічне використання засобів масової інформації з метою впливу на політичні переконання іноземних аудиторій. Анексія територій, на яких Росія має життєво важливі інтереси, прихильне населення.

Здійснено спробу концептуалізації визначення природи політичної інформації, яка включає в себе дані про діяльність політичних партій, інституцій, організацій, політичних лідерів; дані, що використовуються при виробленні та прийнятті політичних рішень.

Вивчення ролі інформаційного впливу на соціальну свідомість та проблеми впливу маніпуляційних технологій на здійснення політичного вибору. Розгляд чинників формування толерантності, політичної культури суспільства в умовах сучасних інформаційних потоків.

Особливості формування державної політики в царині інформаційного менеджменту під впливом системних викликів останніх років. Обґрунтування інформаційного менеджменту й соціального капіталу суспільства, як взаємопов’язаних політико-соціальних феноменів.

Поляризація світоглядних засад щодо перспектив розвитку України та активізація споживацької мотивації політичної поведінки громадян. Демократичний спосіб подолання наслідків гібридної війни. Інформаційний простір як чинник суспільної консолідації.

Наукові здобутки і головні складові політичного аналізу інформаційної сфери. Понятійна основа політологічного дослідження інформаційного розвитку сучасної України. Стан та напрями інформаційного розвитку в умовах політичної трансформації суспільства.

Особливості інформаційного розголосу "справи А. Тимощука" на регіональному, українському та міжнародному рівнях. Інформаційний розголос в Україні "справи Тимощука" містив заяви футболістів та журналістів про формування проросійських поглядів спортсмена.

Еволюція тероризму як негативного соціально-політичного явища. Визначення його суті та етапів трансформації в часі та просторі. Причини використання терористичними групами інформаційно-комунікативних технологій та можливостей засобів масової інформації.

Еволюція тероризму як негативного соціально-політичного явища, його суть та ключові етапи його трансформації в часі та просторі. Соціокультурні та інформаційні передумови розвитку тероризму в контексті глобалізації на сучасному етапі розвитку суспільства.

Осмислення феномену інформаційного тероризму, тенденцій його розвитку, чинників формування й поширення в сучасному українському суспільстві. Визначення ролі доступності мережі Інтернет і відсутності належного контролю в поширенні недостовірної інформації.

Базові поняття, моделі та історія становлення інформаційних операцій як атаки на інформаційні ресурси. Періодизація розвитку теорії інформаційних війн; смислові та кібервійни. Комунікативний вплив реклами, паблік рилейшнз, їх пропагандистські можливості.

Наукове осмислення ролі засобів масової інформації у формуванні іміджу політичного лідера в період глобальних трансформацій. Важливість інформаційного чинника в існуючому образі політика. Формування іміджу політичного лідера в процесі виборчої кампанії.

З’ясування залежності характеристики інформаційних повідомлень російських провладних медіа (інтенсивність, подієвість та інтенційність) від подій у зоні бойових дій і загальної ситуації на території України. Механізм медіавпливу російських пропагандистів.

Роль та місце інформаційних стратегій у зовнішній політиці розвинених держав (на прикладі США та Російської Федерації). Запропонування засобів та методів протидії негативним зовнішньополітичним інформаційним стратегіям, спрямованим проти України.

Визначення ролі інформаційного забезпечення в процесі ефективного функціонування політичного лідерства. Просвітницько-виховний потенціал бібліотек - інструмент, який необхідний для формування збалансованої стратегії державної інформаційної політики.

Сутність та форми політичної комунікації, роль інформаційно-комунікативних технологій у здійсненні політико-комунікативної інтеракції. Акцентовано увагу на впливі комунікаційних технологій на систему міжнародних відносин і зовнішню політику держав.

Роль сучасних засобів комунікації в формуванні уявлень про події та суб'єкти. Розгляд процесів дипломатизації, мілітаризації та сек'юритизації політичного простору. Аналіз чинників інформаційного впливу на масову свідомість і громадську думку в Україні.

Характеристика особливостей явища консолідації суспільства в умовах тотального використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Ознайомлення з найбільш поширеними інструментами комунікації у мережі Інтернет - масовими самокомунікаціями.

Використання методу моделювання в педагогічній науці. Визначення умов ефективного запровадження інформаційних технологій у навчальний процес, розгляд основних напрямків їх застосування у вищій школі. Розробка теоретичної моделі додаткової хімічної освіти.

Застосування методів інформаційно-психологічного впливу у формуванні переконань особистості та взаємодії суспільства. Встановлення характеру впливу інформаційно-психологічних факторів на національну безпеку країни і визначення особливостей цього впливу.

Політичне маніпулювання як комплекс психологічних, ідеологічних та організаційних дій, спрямованих на приховане корегування масової свідомості. Загальна характеристика головних проблем та особливостей лінгвістичної репрезентації маніпулятивних стратегій.

Темпи зростання мусульманського населення в Росії. Питання формування зовнішньої політики держави в контексті релігії. Відносини з країнами Центральної Азії, російська позиція на Близькому Сході. Аналіз загроз та можливостей процесу ісламізації.

Вивчення історії виникнення поняття "ісламофобія". Ліберально-феміністська критика мусульманського патріархального фундаменталізму та страх терористичних мереж. Дослідження стереотипів та упереджень щодо мусульман, ісламу в політичному дискурсі.

Поняття ісламського фундаменталізму як сукупності напрямків мусульманської громадської думки, спрямованих на зміцнення віри у фундаментальні основи ісламу. Зростання ролі політичного ісламу. Ідеологічні відмінності в рамках сучасного фундаменталізму.

Принципи політики російської адміністрації у сфері релігії загалом і щодо мусульман зокрема. Аналіз особливостей формування мусульманських спільнот у державі. Визначення причин основних протиріч у російських мусульманських громадах на сучасному етапі.

З’ясування ступеню інтеграції ісламу в політичне життя країн арабського світу. Аналіз програмних документів і функцій ісламських партій. Визначення їх місця і ролі в політичних процесах. Виявлення перспектив модернізації. Визначення особливостей еволюції.

Фрагментація феномену сучасного світового тероризму у його країнознавчих межах окремої країни, аналіз особливостей цього явища в історії Іспанії. Політика протидії екстремізму іспанського уряду в умовах поширення світового терористичного Інтернаціоналу.

Лідерство як універсальний феномен суспільного життя. Сутність та ознаки політичного лідерства, його формальні і неформальні аспекти. Думки античних філософів про ідеального лідера. Слабке місце функціонального підходу до вирішення цієї проблеми.