Исследование этапов становления социально-правовых взглядов на территории Беларуси. Зарождение политической мысли во времена Киевской Руси. Анализ ее развития в эпохи Ренессанса и Просвещения. Влияние на общественные идеи Речи Посполитой и России.

Всеобщая демократизация и декларированный переход к гражданскому обществу как одни из причин появления молодежного парламентаризма. История создания Общественной молодежной палаты при Государственной Думе Федерального Собрания Российской Федерации.

Структура, методы и функции политической науки. История развития политической мысли в эпохи Античности и Средневековья. Ознакомление с политическими учениями Макиавелли и Локка. Рассмотрение Вебером политики с позиций социокультурных факторов развития.

Ознакомление с этапами формирования государственности в Республике Корея. Характеристика современной партийной системы в стране. Рассмотрение особенностей существующего политического режима Кореи. Исследование процесса формирования гражданского общества.

Историко-географическая характеристика и этапы формирования государственного Федеративной Республики Германия. Послевоенное разделение Германии на четыре зоны оккупации. Современная форма государственного управления и система выборов в органы власти.

Характеристика объединенной организационно и идеологически общности людей, выражающей интересы классов, социальных слоев или общественных групп. Рассмотрение признаков и функций партийной системы. Исследование истории её возникновения и развития.

Характеристика гражданской и социальной концепции политики. Основные политические взгляды и убеждения Никколо Макиавелли, Томаса Гоббса, Джона Локка, Шарля Монтескье, Жан-Жака Руссо, Єдмунта Берка, Алексиса Токвиля, Иеремии Бентама и Стюарта Милля.

Личность главы государства и его партийная принадлежность - фактор, который определяет характер политического процесса в латиноамериканских странах. Распределение ресурсов в обществе - функция политической системы, от которой зависит ее легитимность.

Определение источников латентности на мезоуровне политической системы. Институциональный аспект функционирования политических систем. Функции политических партий с точки зрения их соответствия критерию латентности. Рекрутирование политической элиты.

Изучение источников формирования и оценки репутации официальной государственной и муниципальной власти. Классификация источников носителя мнения о репутации в информационном пространстве. Роль группы активных источников и опыта взаимодействия с властью.

Рассмотрение итогов российско-американских отношений в период президентства Владимира Путина и Дональда Трампа. Изучение экспертных предложений по нормализации двусторонних отношений на основе управляемого моделирования и экономической дипломатии.

Особенности предвыборной кампании и выборов в Государственную Думу РФ в 1993 году. Структура, статус и полномочия Госдумы. Законодательная работа Госдумы, поиски согласия в обществе. Роль Госдумы І созыва в политической жизни Российской Федерации.

Определение позиции США по вопросам ядерного оружия и стремления придерживаться основных принципов концепции "умной силы". Влияние позиции Обамы в отношении Ирана на отношения Штатов с ключевыми региональными союзниками – Израилем и Саудовской Аравией.

Місце понять "івент", "івент-комунікації", "івент-технології" у вітчизняному та світовому науково-комунікативному дискурсі. Порівняння методологічних засад розуміння поняття "івент" як заходу і як події. Комунікативні стратегії організаторів івентів.

Курдське питання як політичне явище. Курди - найбільша етнічна група в Сирії, яка складає 10% загального населення. Загострення конфліктної ситуації та поширення ідейно-політичної діяльності Курдської демократичної партії. Стосунки Дамаску та курдів.

Дослідження суспільно-політичної діяльності Ігоря Кістяковського - відомого в російських та українських дореволюційних колах адвоката, московського присяжного повіреного і державного діяча України. Політичні справи Кістяковського під час Гетьманату.

Дослідження еволюції, ідеї формування, розвитку і взаємодії політичних еліт в історичній ретроспективі. Аналіз положення щодо інтеграції консервативної моделі досягнення консенсусу В. Липинського з демократичними концепціями зарубіжних елітологів.

Становлення і розвиток ідей національної еліти в історії політичної думки України в другій половині ХІХ століття та їх особливості. Прослідкування зв’язків між визнанням необхідності побудови української держави та формування національної еліти.

Аналіз ключових гасел, які активно використовувались у виборчій кампанії Президента України 2019 р. Програми, у яких відображено політичні вимоги та популістські гасла. Показано, як політична еліта вдало використовує національні образи, ідеї, символіку.

Становлення толерантності як цінності і норми культури та права Британії, а згодом як новоєвропейської універсалії, що опирається на засади лібералізму. Концепція віротерпимості Джона Локка. Проблема браку культури толерантності в українській політиці.

Характеристики ідей як основного складового елемента ідеології. Доцільність великої кількості визначень поняття "ідеологія" для здійснення ефективних емпіричних досліджень на прикладі ідеологій політичних партій, застосування його мінімальної дефініції.

Аналіз антисемітських настроїв в Європі XIX – початку XX ст. та їх впливу на формування радикального антисемітизму нацистського руху. Характеристика творчості письменників, журналістів, філологів, істориків, філософів: Б. Бауера, П. Лягарда, В. Марра.

Простеження еволюції світової та вітчизняної політико-правової думки щодо засад лібералізму. Розгляд інтерпретації ліберальних ідеалів у консервативній та соціал-демократичній теоріях. Перспектива для розвитку лібералізму як ідеології і політичної течії.

Особливості формування політичного базису проросійських терористичних угруповань т.зв. "ДНР" та "ЛНР" і створюваних ними незаконних воєнізованих формувань. Синтез революційних, войовничих та ксенофобських доктрин, які декларують вищість російської нації.

Виявлення причин, що обумовили ліберально орієнтований розвиток теорії і практики західноєвропейської соціал-демократії. Аналіз наслідків еволюції соціал-демократії наприкінці ХХ – початку ХХI століття. Характеристика стану української соціал-демократії.

Аналізується наявна в постмайданний період дестабілізаційність внутріполітичної ситуації, спровокована проросійськими силами через політизацію регіональних контроверз в гуманітарній сфері: щодо мови, культури, українського і російського наративів.

Розгляд проблеми переходу України від "ідентичності опору" у вигляді "Україна - не Росія" до "ідентичності проекту майбутнього" у вигляді "Україна - це Європа". Глобальне політичне пробудження, важливість Угоди про Асоціацію України і Європейського Союзу.

Проблематика національної ідентичності в європейському контексті. Виділення основних "чужорідних" Європі ідентичностей, їхніх причин і наслідків. Наведення можливих шляхів для запобігання та вирішення міжнаціональних та міжетнічних конфліктів в світі.

Ідеологія як система ідей, теорій та поглядів, що відбивають інтереси певних соціальних сил. Ідеологічні, правові та національні засади воєнної політики сучасної української держави. Роль силових і ненасильницьких засобів у світогляді буддизму й індуїзму.

Роль політичної ідеології у формуванні і функціонуванні цінностей суспільства. Характеристика сучасної ідеологічної ситуації в Україні. Формування ідеологічних позицій політичних партій. Проблема адаптації центристських ліберально-демократичних ідей.