Изучение кризиса в оценках состояния международных отношений, в которых усиливаются кризисные явления. Анализ состояния баланса сил внутри ЕС, риски и уязвимости в его развитии. Феномен полицентричного мира с элементами сложносоставной квазибиполярности.

Понятия, сведения международной политики и отношений: субъекты мировой политики, основные признаки, типология, проблемы и концепции международных организаций и отношений. Геополитика – основное направление мировой политики и международных отношений.

Рецензия на монографию Сургуладзе В.Ш. "Мировая политика в зеркале современного политологического анализа: политические процессы, политика идентичности, стратегия и технологии". Взаимосвязь политических процессов с трансформациями экономической жизни.

Характеристика ключевых аспектов реализации концепции единой политической власти над всем человечеством. Изучение особенностей установления нового мирового порядка. Рассмотрение мирового правительства с точки зрения США. Пределы американской власти.

Мировое устройство - фактор, предполагающий сохранение и развитие общественно-экономических интеграторов международного взаимодействия. Социальная безопасность – система эффективных мер, направленных на решение конкретных угроз, проблем и конфликтов.

Мировоззрение и политические идеи Н. Макиавелли - итальянского писателя, историографа и дипломата времен Флорентийской Республики. Государство как политическое состояние общества, взаимоотношения властвующих и подчиненных в его трактате "Государь".

Характеристика приоритетов идеологического процесса, его ценностных ориентиров и мировоззренческих оснований, сущности государственной идеологии, воспитательного потенциала и механизмов формирования политической культуры и социализации личности.

Макс Вебер и его влияние на развитие социологической науки. Формирование социально-политических воззрений М. Вебера и веберовское понимание политики как отход от позиций классического либерализма. Доклад М. Вебера "Политика как призвание и профессия".

Характеристика понятия, формы и типологии международных отношений. Анализ механизмов формирования и тенденции развития международных отношений. Понятие и сущность геополитики. Национально-государственные интересы России в новой геополитической ситуации.

Формирование и функционирование миропорядка. Различия между процессами организации и самоорганизации, самоуправления и управления мирового сообщества и его субъектов. Современная глобализация, интернационализация важнейших сфер общественной жизни.

Взаимосвязь мирового и регионального терроризма. Создание системы взаимодействия региональных центров терроризма. Исследование основных методов межрегионального взаимодействия террористических организаций. Эволюция межрегионального террористического взаим

Определение места парламента в процессах глобализации. Тенденции влияния глобальных процессов на эволюцию представительных органов. Исследуется передовой, полезный для нашей страны опыт сохранения национальной идентичности и защиты национальных интересов.

Изучение сущности и классификации политической идеологии, выступающей формирующим и обосновывающим фактором общественных идеалов. Понятие легитимации власти, как одной из основных функций системы концептуально оформленных представлений о политике.

Технологическая основа воспроизводства и развития как важнейшая проблема мирового сообщества и современного российского социума. Предпосылки и следствия смены миропорядка. Достижение технологической суверенности страны, решения триединой задачи для РФ.

Возрастание роли религиозного фактора в национально-этнических конфликтах. Конфронтация мусульман и индуистов в Кашмире, терроризм "арабских фундаменталистов". Пацифизм – религиозная доктрина, отрицающая насилие и войны как способ разрешения конфликтов.

Обоснование позитивного влияния российского национально-государственного миротворчества на международную обстановку. Его основные характерные черты, способствующие формированию без политизации более эффективной и кризисоустойчивой мировой системы.

Рассмотрение особенностей процесса освоения Западной Сибири как расширения северного и южного рубежей, церковно-канонические аспекты осознания России себя как северной державы. Характеристика современной, стабильная взаимосвязь миссии и геополитики.

Обзор геополитического курса Российской Федерации в начале XXI в. Попытки перевести РФ на курс развития: создание национальной инновационной системы, система национальных проектов, система федеральных программ, курс на модернизацию, проектное управление.

Проблемы формирования имиджа современной России с помощью использования "мягкой силы". Необходимость разработки имиджевой стратегим - важной составляющей деятельности политической элиты. Междисциплинарный подход к построению имиджа государства.

Рассмотрение особенностей мифотворчества в контексте современной политики. Анализ отличительных черт политического мифотворчества как феномена российской политики. Средства поддержания существующего политического статус-кво и государственной идеологии.

Исследование особенностей мифов безопасности, рассматриваемых в качестве элемента политического сознания общества и индивида, устойчиво воспроизводящих устоявшиеся в истории человечества истины в сфере безопасности, адаптируемые к современным условиям.

Міграційна криза в Європейському Союзі як один із найбільш небезпечних та складних викликів безпеці даного об'єднання. Шляхи подолання негативних проявів міграційної кризи, які можуть стати основою міграційної політики Євросоюзу на найближчі роки.

Аналіз впливу міграційної кризи в Європі на регіональну безпеку Європейського Союзу. Визначення основних причин та передумов кризи, характеристика її наслідків, варіанти виходу з неї. Висвітлення змін у стані безпеки Євросоюзу з початку міграційної кризи.

Питання міграції українців до ЄС внаслідок війни в Україні та правові аспекти надання тимчасового захисту, доступ до освіти, роботи, медичного обслуговування, захисту та забезпечення українських біженців основоположними правами в Італійській Республіці.

Реалізація зовнішньої і внутрішньої політики Литви у сфері міграції в межах правил у ЄС. Геополітичне становище країн Балтії після анексії Кримського півострова та конфлікту на Донбасі. Реформування систем державного управління: прикордонної і соціальної.

Міграція, що має призвести до послаблення супротивника, його знекровлення як інструмент гібридної війни. Усунення демографічних ризиків, що можуть стати перепоною для стабільного соціально-економічного зростання країни - мета міграційної політики РФ.

Наслідки міжнародної міграції громадян України, напрямів розробки національної міграційної політики. Основні риси сучасної міжнародної міграції. Розробка у структурі міграційної національної політики програм щодо повернення мігрантів-громадян України.

Оцінка впливу міграції на дестабілізацію політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи. Контроль міграційних потоків з Африки до Європейського Союзу. Аналіз міграційної політики Росії, її участі у доставці біженців з Близького Сходу та України.

Функціонування європейських політичних систем, ліберальної та неліберальної демократії. Претензії націонал-популістів щодо ексклюзивної власності над представництвом загальної волі "національного народу" та їх здатності визначати якість "демократії".

Історичний розвиток наукового пізнання. Всебічний аналіз різних вимірювань політики. Сучасне гуманітарне знання. Генезис публічної влади і політики. Структура політичної науки. Міждисциплінарний діалог між науками природними, точними, гуманітарними.