Изучение идей Ильина о возрождении и обновлении России, включая выявление взаимосвязи политического наследия революции, тоталитаризма и возможностей демократической трансформации. Анализ взаимосвязи традиций и инноваций в развитии российской демократии.

Исследование и характеристика сущности политической элиты. Рассмотрение и анализ специфических особенностей бюрократической элиты, как неотъемлемого элемента правящей элиты. Ознакомление со взглядами Гаэтано Моска, Вильфредо Парето и Р. Михельса.

Развитие теории о разделении властей. Принцип разделения властей и современное Российское государство. Декларации о государственном суверенитете. Парламент как законодательный и представительный орган Российской Федерации, исполнительная, судебная власть.

Изучение теории разделения властей, какой ее видели Дж. Локк и Ш. Монтескье. Идеи Локка, о разделении властей, построенные на предшествующих политических и социальных мыслях о идеальном государственном устройстве. Взгляды Монтескье на типы власти.

Краткая биография Ш. Монтескье, одного из выдающихся мыслителей эпохи Просвещения. Проблема происхождения и сущности государства. Основные взгляды на теорию разделения властей Ш. Монтескье: ее цель и задачи, классическая формулировка и основные принципы.

Изучение комплекса идей Карла Маркса и Фридриха Энгельса на теорию революции: причины, последствия, алгоритм, закономерности революций, в контексте сложившихся к XIX веке представлений об этом предмете в общественной, политической и философской мысли.

Комплексный анализ ряда ключевых положений в концепции теории революции американского политолога Теды Скокпол. Классификация "поколений исследователей теории революции", предложенной Д. Голдстоуном. Идеи первого и второго поколений по Голдстоуну.

Работа С. Хантингтона, посвященная анализу политической ситуации после холодной войны, как популярная "теория войн цивилизаций" в современной политологии. Предпосылки создания и центральная проблематика теории, критика ее политической составляющей.

Развитие общественной дипломатии, многосторонних международных контактах на уровне негосударственных акторов как эффективный способ сохранения мира. Теория "островного" характера российской цивилизации - геополитическое наследие В.Л. Цымбурского.

Общая концепция теории социалистической революции В.И. Ленина, историческое обоснование его взглядов и причин сугубой классовости. Роль коммунистической партии в общем механизме пролетарской государственной власти. Взгляды Ленина на власть и политику.

Элементы квантовой концепции правительства, их характеристика. Необходимость субординации органов государственной власти и общества в целом. Сущность управленческой стратификации. Энергетический аспект теории общества. Понятие специализации социума.

Концепция, предполагающая, что народ в целом не может управлять государством и эту функцию берёт на себя элита общества. Доктрина "политического класса" Г. Моска. Концепция олигархии Р. Михельса. Групповая сплоченность и особые качества элиты страны.

Главные исследования Моска - выдающийся итальянский социолог. Проблемы формирования политической элиты и ее специфические качества. Отличия концепции Парето и Михельса. Сущность политической культуры. Демократичные принципы политического властвования.

Розвиток теорій демократії в політичній науці. Реконструювання концептуальної моделі демократії, яка б слугувала проекцією універсальної теорії демократії. Можливості застосування доробку американської політичної науки в політичній практиці України.

Історія формування і розвитку сучасної американської політичної думки щодо демократії. Закономірності становлення американських теорій демократії у ХХ столітті. Можливості використання проаналізованих теорій як інструменту демократизації в Україні.

Політична теорія марксизму. Революційний шлях суспільних перетворень. Матеріалістичне розуміння історії і теорії додаткової вартості. Аналіз капіталістичних способів виробництва як єдність продуктивних сил і виробничих відносин Маркса і Енгельса.

Феномен політичного лідерства. Еліти в політиці: поняття та еволюція теорії. Типологія політичних еліт. Теорії еліти Д. Донцова та В. Липинського. Класичні концепції еліт В. Парето, Г. Моски. Ціннісні концепції еліт. Теорії демократичного елітизму.

Знайомство з тенденцією визначення політичної участі, що розширює межі діяльнісного підходу. Загальна характеристика важливих соціальних умов формування концепції демократії участі. Розгляд головних особливостей українського політичного дискурсу.

З’ясування проблеми формування та функціонування територіальної громади за концепцією М. Драгоманова. Основні закономірності формування та розвитку територіальних громад як необхідної складової системи державних політичних інститутів на досвіді Європи.

Різноманітні трактування поняття суверенітету, історична складова даного феномену, а також сучасна - неоліберальна - парадигма його розуміння. Аналіз переваг статусу національних держав, які залишаються у децізіоністському вимірі власних законодавств.

Формування політики Сполучених Штатів Америки щодо воєнно-політичного конфлікту у В’єтнамі протягом 1950-1965 років. Витоки теорії доміно як основи зовнішньої політики американців. Діяльність президентів Д. Ейзенхауера, Дж. Кеннеді та Л. Джонсона.

Етимологія терміна і сутність поняття "еліта". Концепції елітарної теорії. Аналіз соціально-політичних поглядів В. Липинського та Д. Донцова на роль еліти в ґенезі українського суспільства. Вітчизняні традиції осмисленні проблеми політичної еліти.

Аналіз деяких класичних положень теорії зміни еліт В. Парето та інших представників теорії еліт, які дозволяють провести паралелі з сучасністю, зрозуміти особливості політичного процесу наших днів. Специфіка процесу зміни еліт в пострадянських умовах.

Характеристика особливостей переосмислення проблеми кордонів і погранич в сучасному світі відбувається у контексті зростання ролі соціального простору у науковому пізнанні. Аналіз кордону як межі зіткнення свого й чужого, звичного й незвичайного.

Зміст концепцій національної єдності, які були поширені в українській філософській та суспільно-політичній свідомості кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. Віддання переваги соціальному питанню над національним, недооцінка ваги держави у житті нації.

Принципи державного невтручання у політичні та економічні справи суспільства, наведені Робертом Нозіком в праці "Анархія, держава та утопія". Обґрунтування моделі лібертарної справедливості, її переваги перед бездержавним станом будь-якої спільноти.

Особливість розкриття оригінальної модерністської концепції нації В. Старосольського, яка суттєво відрізнялася від теорій українських вчених початку ХХ століття. Характеристика вирішальної ролі демократія у процесі формування та становлення нації.

Сучасна критика теорії поліархії Р. Даля. Культурно-історичні та соціально-політичні умови формування поліархії. Проблеми політичного плюралізму у поліархічній політичній системі США. Єдність і суперечливість теоретичного осмислення феномену демократії.

Теорія пропаганди Ж. Еллюля та її значення в контексті розкриття механізмів та чинників ефективності пропаганди. Визначення сутності теорії, аналіз змісту двох стадій пропагандистського впливу. Осмислення ролі міфів у механізмі пропагандистського впливу.

Теорія поділу влади у теоретичній спадщині Ш.-Л. Монтеск'є, який відіграє визначну роль у розвитку соціально-політичної думки ХVІІ—ХVІІІ ст. Закономірності соціального світу у Монтеск'є, протиставлення ним поміркованих і непоміркованих форм правління.