Рассмотрение различных методологических подходов к изучению феноменов "нация" и "национализм". Дихотомия между двумя парадигмами - примордиализмом и конструктивизмом, как наиболее обоснованная классификация из распространенных в гуманитарных науках.

Вытеснение проблематики федеративных отношений из публичного дискурса и замещение самого понятия "федерализм" иными речевыми практиками. Определение и выявление общих закономерностей и анализ динамики институционального развития российского федерализма.

Изучение характера самоопределения России в системе культурно-цивилизационных типов. Неоднозначность интерпретации форм и типов цивилизационного развития применительно к России. Понимание проекта цивилизационного развития и возможность его интеграции.

Теоретико-методологічний аналіз дистинкції та концептуалізації типів урядових кабінетів меншості. Кореляція урядів меншості та їх парламентської відповідальності. Способи взаємодії урядів меншості з неурядовими партіями в провідних палатах парламентів.

Демократизація суспільства в Україні. Формування політичних інститутів, поширення електоральної участі виборців. Включення індивідів у діяльність структур громадянського суспільства. Роль молодіжного парламенту як агента політичної соціалізації молоді.

Вивчення передумов становлення вітчизняної політичної аналітики. Розвиток прогнозування в сучасному українському державотворенні. Пошук шляхів оптимальної реалізації інтересів суб’єктів міжнародних відносин. Оцінка факторів ризику соціальної системи.

Узагальненню існуючих наукових підходів та тенденцій до визначення поняття світова політика та аналізу сучасної методології вивчення процесів світової політики. Характеристика рівнів аналізу світової політики, їх особливості та методи дослідження.

Сутність і зміст засобів легітимації політичної влади. Аналіз теоретико-методологічних аспектів їх осмислення, формування та реалізації в різноманітних контекстах суспільно-політичної взаємодії. Основи ефективного здійснення легітимаційних технологій.

Дослідження особливостей трансформаційних процесів на пострадянському просторі. Аналіз формування та утвердження політичних режимів поєднуючих у собі елементи авторитаризму та демократії. Питання утворення нових, гібридних типів політичних режимів.

Історичні віхи виникнення поняття "політичний режим". Основні етапи виникнення, становлення та розвитку транзитології. Демократичний, авторитарний і гібридний режим. Політичні режими Росії та Білорусії, протягом президентства В. Путіна та А. Лукашенка.

Аналіз комунікативної стратегії в політиці як реалізації довгострокових цілей політичних суб’єктів, спрямованих на зміну політичних орієнтацій, установок і цінностей цільової аудиторії. Вивчення принципів розробки та реалізації комунікативних стратегій.

Актороцентрований підхід до розуміння консолідації демократії, основним фокусом якого є аналіз поведінки політичних акторів. Узаконена практика, що проявляється через стійку поведінкову та інституційну відданість демократичним нормам і процедурам.

Визначення та характеристика поняття структурного, культурологічного та соціально-психологічниого підходів до аналізу насилля у політичній царині. Дослідження та аналіз відстані між державою та громадянами, як одного з важливих чинників насильства.

Аналізу різних поглядів на необхідність дослідження теорії соціальних рухів, її основних понять. Передумови їх створення, причини участі людей в діяльності, функції в різних політичних режимах. Відмінності між соціальними рухами та політичними партіями.

Особливості функціонування, чинники ефективної діяльності та процедурні передумови діяльності політичної опозиції в розвинених демократичних країнах. Визначення критеріїв опозиційності, відповідних сучасному етапу розвитку політичної системи країни.

Розробка дослідницької стратегії політологічного аналізу глобалізації управління. Сутність парадигми порядків. Визначення специфіки застосування політико-системної парадигми, аналіз природи, принципів, закономірностей і механізмів глобалізації управління.

Провідна роль політичних партій центристського ідеологічного спрямування у становленні демократичної партійної системи у державі. Соціальна і ідеологічна компоненти українського центризму, його електоральні перспективи, ефективність та стійкість.

Умови здійснення політичних комунікацій, пов’язаних з організацією й проведенням виборів. Сучасні напрямки досліджень виборчих PR в Україні. Типи комунікацій з виборцями. Політичні PR-технології в ході виборчих кампаній, фактори їх ефективності.

Вибір вектору соціокультурного та політичного розвитку, прагнення українців до визнання їх як самобутньої нації, а України – як європейської держави та суб'єкта міжнародного права. Питання приведення законодавства України до європейських стандартів.

Розгляд і обґрунтування громадянської ідентичності, яка має різні ступені презентації, що пояснюється внутрішніми, регіональними, соціально-культурними відмінностями. Формування особливої системи громадянських уявлень, що забезпечують консолідацію людей.

Сутність та значення Європейської інтеграції. Виявлення закономірностей розвитку міжнародної інтеграції у світових масштабах. Особливості концепту Європи в комплексному поєднанні із висвітленням сучасних підходів у дослідженні інтеграційних процесів.

Аналіз еволюції теоретико-методологічних підходів до дослідження ліберальної демократії в ХІХ-ХХ століттях. Характеристика ролі і місця ліберальної демократії у формуванні майбутнього світового порядку і визначення в ньому місця Української Держави.

Аналіз природи та сутності ідеології, її ролі у суспільстві. Підходи Маркса і Енгельса, Мангейма і Вебера та інших дослідників, їх погляди на ідеологію. Основні ідеологічні моменти в раціональному типі панування. Критика ідеології Юрґена Габермаса.

Дослідження історії становлення окупаційної зовнішньої політики Росії після розвалу Радянського Союзу та формування нової системи міжнародних відносин. Порівняння напрямів зовнішньої політики держав пострадянського простору у нових геополітичних реаліях.

Особливість забезпечення інтеграції, розробка та реалізація загальної мети суспільства. Аналіз сукупності політичних відносин, правових і політичних норм, інститутів та ідей, пов’язаних з формуванням і здійсненням влади та управлінням суспільством.

Проблема історичної генези ідеї взаємодії громадянського суспільства та правової держави у вітчизняній політико-правовій думці, сучасний стан розробки проблеми. Визначення та правові засади формування економічної основи громадянського суспільства.

Понятие, содержание, механизм функционирования информационной политики. Государственная информационная политика, построение ее универсальной теоретической модели, применимой к любому из направлений российской государственной внутренней и внешней политики.

Внешнеполитический медиафрейминг как отдельное направление исследований в области теории медиаэффектов. Восприятие того или иного государства населением другого государства, зависящее от концентрации медиапредприятий и уровня конкуренции в медиасреде.

Китаизация - политика увязывания современной идеологической теории строительства справедливого гуманного общества с национальной традицией. Основные причины появления теории социалистического гармоничного общества в китайской политической идеологии.

Изучение понятия "правый радикализм". Анализ специфики конструирования националистического дискурса праворадикальных политических сил в современной Европе (на примере Британской национальной партии). Анализ программного текста политической партии.