Аналіз особливостей репрезентації зовнішньої політики американського президента Т. Рузвельта у карикатурі Л. Делрімпла "Світовий поліцейський". Особливість ставлення американців до нової ролі США як світового поліцейського, яку вони перебрали на себе.

Використання потенціалу міжнародних організацій для вирішення найбільш складних світових проблем - елемент стратегії національної безпеки демократичної адміністрації Б. Обами. Важелі геополітичного впливу Російської Федерації на пострадянські країни.

Взаємозв'язок глобального й регіонального рівня в американській зовнішньополітичній стратегії, геостратегічне значення Центральної Азії. Аналіз моделі регіональної зовнішньополітичної стратегії США на прикладі американського курсу в Центральній Азії.

Закономірності формування і реалізації моделі американської країнної зовнішньополітичної стратегії щодо Турецької республіки. Створення нової системи світового порядку, її еволюція у період "холодної війни" у постбіполярній системі міжнародних відносин.

Сутність та значення стратегії в зовнішній політиці держави як абстрактної форми діяльності, плану дій та процесу. Визначення сутності термінів "стратегічне мислення" та "стратегічне планування", їх значення для формування політики національної безпеки.

Виокремлення підходів до бачення зовнішньополітичної стратегії, визначення її основних характеристик. Розгляд понять "стратегічне мислення" та "стратегічне планування", обґрунтування їх суттєвого значення для формування політики національної безпеки.

Визначення сутності філософії панславізму. Історія формування російської нації. Політичні течії Російського Зарубіжжя. Зовнішньополітичні підстави обрання Україною курсу на євроатлантичну інтеграцію. Критика М. Трубецьким ідеології європоцентризму.

Дослідження випадків використання президентом Трампом публічних заяв як ефективного засобу впливу на інформаційний простір. Суперечлива риторика в ході передвиборчої кампанії значно відрізняється від зовнішньої політики Трампа на посаді президента США.

Аналіз трансформації зовнішньої політики США після Ісламської революції 1979 року. Вивчення зовнішньополітичних підходів та засобів налагодження двосторонніх відносин Америки та Ірану у період діяльності адміністрацій Дж. Буша-молодшого та Б. Обами.

Особливості зовнішньополітичної складової Доктрини президента Америки Р. Рейгана з урахуванням впливу її практичної реалізації на глобальні зміни політичного характеру і спроб застосування відповідної спадщини адміністрацією американської держави Д. Буша.

Аналіз зовнішньополітичної концепції "нових лейбористів" Великої Британії, основних її складових, пріоритетних і другорядних напрямів: сутність поняття "новий лейборизм"; характер відносин Великої Британії з державами Співдружності націй, США, Африки.

Аналіз досвіду використання інституту референдуму в Естонії, Латвії, Литві. Особливості його використання на анексованих РФ територіях України в контексті відновлення суверенітету. Фактори зовнішньополітичної легітимації винесених на референдум рішень.

Дослідження імперативів зовнішньої політики сучасної Угорщини як члена НАТО та ЄС. Політологічний аналіз зовнішніх відносин Угорщини, їх непослідовність, дискретність і дуалізм внаслідок членства Будапешта у Євроспільноті й Північноатлантичному альянсі.

Еволюція державного суверенітету і співвідношення національного і наднаціонального в політиці України. Пошук прийнятної концепції симетричного і асиметричного співробітництва України, її стратегічні партнери. Нові механізми захисту національної безпеки.

Основні напрямки співробітництва Аргентини зі Сполученими Штатами Америки, Росією, Китаєм, Європейським Союзом та країнами Латинської Америки. Характер і обґрунтування змін зовнішньополітичного курсу Аргентини після обрання нового президента М. Макрі.

Зовнішньополітичні пріоритети під час боротьби за національне визволення та вектори зовнішньої політики майбутньої Української держави. Визначення місця СРСР, Польщі, країн Західної Європи у зовнішньополітичних орієнтаціях українського націоналізму.

Система глобалізаційних загроз сучасній державі, парадигма зовнішньополітичної поведінки європейської середньої держави за умов глобалізації. Тривекторна модель зовнішньої політики європейської держави на прикладі Великої Британії, Польщі і України.

Специфіка формування, реалізації зовнішньої політики Європейського Союзу в контексті дій наднаціональних інституцій та держав-членів. Його реакція на російську агресію проти України протягом 2014–2021 рр., що була зосереджена на підтримці України.

Аналіз Національної стратегії оборони Румунії, загрози та ризики. Ключові напрями політики Бухареста задля їх мінімізації і посилення своєї ролі на східному фланзі в ареалі регіону Чорного моря. Ключові події у відносинах між Румунією та Україною.

Дослідження процесів творення позитивного іміджу лідера і держави у взаємодії із засобами масової інформації. Вплив державного іміджу на свідомість громадянина, підвищення патріотизму і формування подальшого іміджу України за кордоном і в самій країні.

Розгляд зовнішньої політики Китаю. Мистецтво ведення переговорів в культурі з огляду на історичні традиції й особливості розвитку Піднебесної. Значення "Нового шовкового шляху" як елементу ідентичності, пов'язаного з поверненням статусу великої держави.

Взаємовідносини Німеччини з Північноатлантичним Альянсом та Європейським Союзом. Сутність та перспектива розвитку відносин Німеччини з Україною. Основні вектори, проблеми і тенденції у зовнішній політиці. Розширення контактів з країнами Південної Азії.

Переорієнтація польської зовнішньої політики і трансформація її східної політики від дистанціювання до активного розвитку білатеральних відносин. Аналіз східної політики Польщі в форматі підтримки інтеграції Литви, поглиблення міждержавних відносин.

Дослідження зовнішньої політики Польщі, її взаємини з іншими державами та міжнародними організаціями в контексті трансформації європейського геополітичного простору. Особливості розбудови взаємовигідних партнерських взаємин із провідними державами.

Процес зміни зовнішньополітичних орієнтирів Республіки Польща у 90-х роках ХХ століття. Основні напрями зовнішньої політики держави на законодавчому рівні. Аналіз програм політичних партій, що увійшли до Сейму за результатами парламентських виборів.

Аналіз трансформаційних змін та тенденцій модернізації зовнішньої політики Святого Престолу у пост-біполярну добу. Характерні риси його позиціонування у міжнародних відносинах. Дотримання нейтралітету, що сприяє його залученню у міждержавну взаємодію.

Основні напрямки зовнішньої політики України. Відносини між Україною та Європейським Союзом, нинішній розвиток політичного діалогу. Виконання Україною Договору про звичайні збройні сили в Європі. Основні пріоритети українсько-американських взаємин.

Дослідження зриву підписання Угоди про Асоціацію України з ЄС восени 2013 р. та ролі російського чинника, що став вирішальним у зовнішньополітичному розвороті режиму Януковича. Відтворення хронології підготовки Вільнюського саміту Європейського союзу.

Оцінка впливу євроінтеграційних процесів на зростання ролі держави в регулюванні темпів розвитку України в умовах фінансово-політичної нестабільності. Чинники, що впливають на зростання обсягів бюджетного перерозподілу в умовах демократичного врядування.

Аналіз регіональних особливостей процесів зростання суспільно-політичної активності у 1989-1990 роках, що передували проголошенню незалежності України. Заохочення патріотизму та поглиблення інтересу до національної історії серед жителів Чернігівщини.