Управління соціальними конфліктами
Поняття, функції, види та типи соціального конфлікту. Аналіз конфліктних явищ різного роду, що виникають в різних сферах людської взаємодії. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси. Визначення об'єкту і предмету економічної соціології.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.11.2014 |
| Размер файла | 89,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Крім того, Дюркгайм визнавав наявність безперервного процесу звільнення всіх сфер громадського життя від впливу релігії. Однак розвиток цього процесу не означає кінця релігійності. Релігія, на його думку, буде існувати завжди, бо не може існувати таке суспільство, яке б не потребувало регулярного пожвавлення і підкріплення колективних почуттів та ідей, що затверджують його єдність та індивідуальність.
Основи
Об'єкт: релігійний феномен та взаємовідносини між релігійним досвідом і соціальною структурою. Не віра чи благодать, але їх прояви (технічно -- об'єктивізація) у певному суспільстві. Нейтральна дисципліна, не приймає позиції ані «за», ані "проти".
Метод: загальний метод: проблема -- гіпотеза -- перевірка
Методи соціології:опитування і статистичний аналіз (складність -- інтерпретація, розбіжність сенсу, що вкладається вслова)спостереження (стандартизоване чи включене, особливо для вивчення нових рухів)кросс-культурний порівняльний аналізконтент-аналіз (аналіз текстів проповідей чи релігійної літератури)аналіз письмових джерел, історичних документів (найпоширеніший
Соціологія науки
Соціологія науки -- галузь соціології, яка досліджує закономірності виникнення, функціонування й розвитку науки, взаємодії її як соціальною явища із суспільством та різними соціальними інститутами. Це нова галузь і водночас стара, оскільки її предмет сам по собі не є новим. Проте, лише у зв'язку з бурхливою науково-технічною революцією виникла нагальна потреба у спеціальному вивченні соціологічних проблем її розвитку. Наука нині вступила в стадію зрілості, перетворюється у розвинену й цілісну систему, в якій основні соціальні тенденції і закономірності проявляються досить чітко.
Соціологія науки має свої витоки. До них, насамперед, належить філософія, яка до останнього часу відігравала роль науки про науку. Соціологія науки немислима без узагальнення всієї філософської спадщини. Водночас вона неможлива і без вивчення протосоціології, всієї історії соціального знання.Інший виток соціології науки -- історія природознавства і техніки. Істориками науки і техніки проведена значна кількість досліджень, в яких зібраний і певною мірою систематизований багатий фактичний матеріал. Дослідники ставили за мету узагальнити його із соціологічних позицій. Передусім необхідно назвати фундаментальні праці одного із засновників наукознавства Дж. Бернала, зокрема його книгу "Соціальна функція науки" (1938 р.).Соціологія науки започаткована ще в кінці XIX ст. На неї значно вплинули позитивістські ідеї Г. Спенсера, О. Конта, Е. Діоркгейма; вона розвивалась під безпосереднім впливом праць М. Вебера, який у боротьбі з марксизмом обґрунтував тези про незалежність ідей (у тому числі наукових) в суспільстві.В 20 -- 30-і роки XX ст. соціологія науки почала формуватися як особливий напрям досліджень наукової діяльності, в 60-і склалась у спеціальну соціологічну дисципліну, яка розвивалась у взаємодії з філософією, методологією науки, соціологією пізнання, наукометрією, інформаційним і соціальним підходами до аналізу науки.Спочатку соціологія науки розглядалась як частина і допоміжна сфера соціології пізнання, оскільки традиційно наука філософськи осмислювалася лише як первинний тип знання, як предмет теорії пізнання. В теоретичних будовах М. Вебера, М. Шелера, К. Маннгейма природничі і "формальні" науки користувались особливим епістемологічним статусом; їхня змістовна сторона вважалася такою, що не піддається дослідженню соціологічними методами.Основні принципи соціології науки як особливої галузі знання були розвинуті Р. Мертоном у праці "Наука, техніка і суспільство в Англії XVII ст.", опублікованій у 1933 р. В ній Мертон висунув на перший план роль пуританської релігії і моралі в становленні науки Нового часу. Пізніше він сформулював соціологічну концепцію науки, яка в 60-і роки стала домінуючою парадигмою. Філософською основою цієї концепції були позитивістські ідеї соціальної нейтральності і кумулятивного характеру зростання наукового знання, а загально-соціологічною основою -- структурний функціоналізм, варіант якого був розроблений самим Мертоном.Соціологія, за Мертоном, вивчає науку як інститут соціальний, що зберігає автономію науки і стимулює діяльність, спрямовану на одержання нового та достовірного знання. Наукове відкриття є досягненням, яке вимагає винагороди й інституціонально-забезпечується тим, що внесок вченого обмінюється на визнання -- фактор, що визначає його престиж, статус і кар'єру. Функціонування науки як інституту регулюється сукупністю обов'язкових норм і цінностей, які складають етос науки. Останній включає в себе:* універсалізм (переконання в об'єктивності і незалежності від суб'єкта положень науки);* всезагальність (знання мас ставати загальним надбанням);* безкорисливість (заборона на використання науки в особистих інтересах);* організований скептицизм (відповідальність вченого за свої оцінки праці колег).
В 30-і роки соціологічні підходи до науки розроблялись також у працях Дж. Бернала, У. Огборна, П. Сорокіна, Т. Парсонса, Б. Барбера та ін. Т. Парсонс, як і Мертон, розвинув ідеї Вебера, Барбер видав перший підручник і ряд досліджень з соціології науки. Деякі сторони соціології науки висвітлювали у своїх працях Г. Батерфілд, Б. Монсоров, Ф. Франк, Ж. Фурастьє, О. Полак, Л. Селк, Н. Сторер, С. Коул, Дж. Коул та ін.
Серед численних концепцій західних соціологів яскраво виділяються два напрями. Представники одного з них (Парсонс, Мертон, Сорокін) акцентують увагу на ролі науки в духовній культурі, іншого (Огборн, Монсоров, Штенберг та ін.) -- підкреслюють роль науки в матеріальній культурі, її взаємодію з технікою і виробництвом, виходячи з технологічного детермінізму.
Емпіричні дослідження і теоретичні розробки довоєнної соціології в 60-і роки тісно переплелися з дослідженнями більш практичного плану, в тому числі структури наукового співтовариства (У. Хєгстром), "небачених коледжів" (Д. Крейн), мережі соціальних зв'язків і комунікацій (Н. Малінс), соціальної стратифікації в науці (С. Коул, Дж. Коул), науки як соціальної системи (Н. Сторер) та ін.
На початку 70-х років у соціології науки розгорнулася критика мертонівської парадигми з позицій, що сформулювалися під впливом постпозитивістської методології і науки, насамперед праці Т. Купа "Структура наукових революцій", в якій наука розглядається як парадигма, прийнята співтовариством. На цій філософській основі стала формуватися відмінна від нормативної, так звана когнітивна соціологія науки, в якій когнітивна (пізнавальна) сторона науки ставилась у пряму залежність від соціальної. Цей напрям соціології науки зародився в Англії, де були розроблені її концептуальні основи і дослідницькі програми, загальною рисою яких було Прагнення розширити поле застосування соціологічних методів, включивши у сферу їхньої дії наукове знання (Б. Бране, Д. Блур, Г. Коллінс, М. Малкей, С. Уолгар та ін).Оскільки основною перешкодою для перетворення наукового (передусім природничого) знання у предмет соціологічного аналізу була його претензія на відносно істинне відображення реальності, то зусилля прихильників когнітивної соціології науки із самого початку були спрямовані на те, щоб позбавити наукове знання цього "епістемологічного статусу", оголосивши його звичайним "увіруванням ", яке нічим принципово не відрізняється від інших увірувань. Тим самим наука уявлялась продуктом соціальних умов, відносин, інтересів. Наукове знання пов'язувалося із соціальними умовами, і питання про його відношення до об'єктивної реальності відкидалось.
Соціологія освіти
Соціологія освіти -- галузева соціологічна дисципліна, предметом якої є освіта як соціокультурний інститут, її взаємодія з іншими інститутами і суспільством загалом, а також соціокуль-турні процеси у сфері освіти.
Соціологію освіти почали виокремлювати із за-гальнофілософської, педагогічної проблематики і досліджувати специфічними методами на межі XIX-- XX ст. Початок її становлення пов'язаний з творчістю Е. Дюркгейма у Франції, Г. Спенсера -- в Англії. Поштовх її розвитку у США дали наукові дослідження Лестера Уорда (1841 --1913) «Динамічна соціологія» (1883) і Джона Дьюї (1859--1952) «Школа і суспільство» (1899). Напередодні Першої світової війни тут почали з'являтися дослідницькі установи із соціологічних проблем освіти. У 1927 р. було створено Американське національне товариство, побачив світ спеціальний журнал із соціології освіти. У Німеччині соціологія освіти виокремилася в особливу галузь завдяки зусиллям М. Вебера і К. Манхейма.Після Другої світової війни соціологія освіти остаточно виділяється в окрему галузь, дедалі більше соціологів обирають її як основу своєї професійної діяльності. При національних соціологічних асоціаціях засновуються секції соціології освіти, спеціальні журнали. Зростає увага до соціальних проблем освіти з боку Міжнародної соціологічної асоціації, яка, починаючи з III Міжнародного соціологічного конгресу 1956 p., постійно обговорює їх на своїх засіданнях. З 1971 р. при асоціації діє дослідницький комітет «Соціологія освіти».Становлення соціології освіти в колишньому СРСР ускладнювалось негативним ставленням до соціології загалом, хоча поодинокі соціологічні дослідження проблем освіти ввійшли в практику з середини 60-х років. З часом сформувалось кілька підходів у поглядах на статус та предмет соціології освіти. Наприклад, представники педагогічної науки, що застосували методи соціологічного дослідження, вважали її емпіричною дисципліною, яка не потребує спеціальної теорії, оскільки перебуває в лоні педагогіки. Відчутні були спроби зарахувати до предмета соціології освіти суміжні проблеми: вплив освіти
Подобные документы
Визначення терміну "соціальне управління", його характеристика, принципи, види, функції. Особливості управлінської діяльності. Сутність, функції, рівні, методи та стадії соціального управління у Збройних Силах. Напрями соціології управління в XX ст.
реферат [26,0 K], добавлен 03.02.2009Аналіз визначення поняття "дауншифтинг" як поєднання соціального та професійного явищ. Види дауншифтерів, які можуть бути потенційними соціальними працівниками. Переваги і недоліки дауншифтингу як джерела залучення персоналу в сфері соціальної роботи.
статья [247,8 K], добавлен 24.04.2018Вивчення об’єкту та предмету соціології культури - галузі соціології, яка вивчає культуру як соціальний феномен, її місце і роль у взаємодії з іншими системами суспільства, а також взаємодію особистості, спільноти і суспільства. Основні функції культури.
реферат [26,1 K], добавлен 07.12.2010Сутність соціокультурної динаміки. Характер, ступінь і ефективність культурних запозичень. Типи, механізми, джерела соціокультурної динаміки. Виявлення об'єктивно істинної природи культури, її динаміки в різних концепціях і школах культурологічних знань.
реферат [21,4 K], добавлен 10.12.2010Поняття соціальних взаємодій як центральна категорія соціології. Порівняльна характеристика теорій міжособової взаємодії. Основні теорії (концепції) міжособової взаємодії і соціального обміну. Теорія соціального обміну Джорджа Хоманса і Пітера Блау.
реферат [18,6 K], добавлен 25.07.2009Структура та сутність конфлікту як соціально–психологічного явища. Профілактика та управління конфліктами в соціальних організаціях Специфіка соціального обслуговування людей похилого віку. Методика К. Томаса "Як ти дієш в конфліктній ситуації".
магистерская работа [164,7 K], добавлен 29.07.2012Цілі та категорії соціології особистості, її наукові теорії. Соціальна типологія особистості. Поняття, агенти та інститути соціалізації, її етапи, стадії та фази. Соціальні функції соціального контролю. Типологія та характерні риси соціальних норм.
лекция [1,2 M], добавлен 04.09.2011Характеристика соціології як науки, що вивчає колективне поводження. Предмет та визначення соціологічних досліджень, історичний їх розвиток та основні фактори. Зв'язок соціології з іншими науками та їх вплив на дослідження різних соціальних зв'язків.
реферат [23,8 K], добавлен 23.07.2010Соціальний контроль: його сутність і функції та види у сфері праці. Типи та механізми соціального контролю. Функції соціального контролю в сфері праці. Спостереження за поведінкою, її оцінка з погляду соціальних норм. Реакція на поведінку у формі санкцій.
контрольная работа [29,8 K], добавлен 08.11.2010Діяльність соціального педагога у різних соціальних ролях. Проміжна ланка між особистістю та соціальними службами. Соціальні ролі та професійні знання соціального педагога. Захист законних прав особистості. Спонукання людини до дії, соціальної ініціативи.
реферат [22,2 K], добавлен 11.02.2009Соціологія як наука. Об’єкт і предмет соціології. Пізнавальні та практичні функції соціології. Основні рівні соціологічного знання. Структура теоретичної соціології. Закони соціології. Місце соціології в системі наук. Класифікація соціальних законів.
презентация [230,6 K], добавлен 03.08.2012Теоретичні основи проблеми міграції. Визначення соціологічного об’єкту та предмету соціологічного дослідження. Мета та завдання соціологічного дослідження. Операціоналізація понять та попередній системний аналіз об’єкту соціологічного дослідження.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 12.06.2010Причини викривлення у спілкуванні. Структура конфлікту. Сутність конфлікту. Діяльність, спрямована на подолання конфліктних ситуацій. Стилі деформованої поведінки. Ефект первинності і недавності. Ефект позитивного ореолу. Наслідками конфліктних дій.
реферат [22,3 K], добавлен 30.08.2008Соціологія – наука про суспільство, яка аналізує його в єдності всіх його сторін, галузей і сфер, весь соціокультурний простір. Основні функції соціології: теоретико-пізнавальна, описово-інформаційна, соціального планування, прогностична та світоглядна.
лекция [26,1 K], добавлен 21.01.2009Аналіз історії розвитку соціального проектування, процесу його формування в ХХ-ХХІ ст. Визначення поняття соціального проектування на кожному етапі розвитку. Дослідження процесу еволюції соціального проектування з метою його ефективного використання.
статья [935,5 K], добавлен 21.09.2017Передумови створення та причини занепаду Чиказької школи соціології та вивчення періодизації її діяльності. Розгляд історичного розвитку символічного інтеракціонізму. Дослідження основних проблем соціалізації, групової взаємодії й соціального контролю.
реферат [39,9 K], добавлен 19.10.2011Місце соціології у системі суспільних наук. Характеристика функцій соціології, її завдань, рівнів. Поняття та об`єкт соціологічного пізнання. Основні види самогубств за теорією Дюркгейма. Компонент релігійної відповідальності протестанта за М.Вебером.
тест [13,6 K], добавлен 11.02.2011Поняття соціального капіталу як спроможності індивідів до узгодженої взаємодії заради реалізації спільних інтересів на основі самоорганізації. Роль громадських організаціый, формування та розвиток соціального капіталу, причини його слабкості в Україні.
контрольная работа [20,4 K], добавлен 17.03.2011Предмет і суб'єкт соціології політики, її функції (пізнавальна, прогностична, управлінська, інструментальна). Вимоги до її категорій. Поняття політичної сфери. Аспекти вивчення взаємозв'язків між економікою і політикою. Методи соціологічного дослідження.
презентация [1009,7 K], добавлен 03.03.2017Формування системи соціального захисту в Україні. Нормативно-правові акти, що регулюють відносини в сфері соціального захисту населення, пенсійне забезпечення як його форма. Діяльність Управління праці і соціального захисту Деражнянської міської ради.
дипломная работа [4,9 M], добавлен 11.03.2011
