З’ясування причин несприйняття людей з інвалідністю в соціумі, чому виникають комунікативні бар’єри у спілкуванні з ними і роль у цьому процесі медіа. Проведено анкетне опитування з метою зрозуміти точки недотику суспільства, людей з інвалідністю і медіа.

Головною метою було з’ясувати причини несприйняття людей з інвалідністю в соціумі, через що виникають комунікативні бар’єри у спілкуванні з ними і роль у цьому процесі медіа. Проведено анкетне опитування з метою зрозуміти точки недотику суспільства.

Конструктивні і деструктивні ефекти комунікативних практик медіадовіри в контексті аналізу комунікативної та стратегічної дії. Виявлення маркерів вразливості медіадовіри, маніпулятивних можливостей медіавпливів, практик симуляції достовірності інформації.

Умови гармонізації соціальної взаємодії з огляду на комунікативну дихотомію. Захист негативного та позитивного соціальних "облич" в контексті самоідентифікації суспільства у складі спільноти. Шляхи і умови взаємної адаптації суспільств під час інтеграції.

Дослідження комунікативних зв'язків, без яких не може існувати суспільство. Вивчення факторів, що впливають на модернізацію суспільства: соціальної структури суспільства, рівня соціально-економічного розвитку, державної влади та рівня демократії.

Аналіз національних стилів побудови комунікації в процесі ділових переговорів. Підвищення рівня комунікативної культури в умовах діджиталізації. Особливості формування та функціонування цифрового етикету в онлайн форматі. Невербальні засоби спілкування.

Засади соціологічного дослідження образів соціальної реальності. Інтерпретація комунікативної природи образів іноземних країн, їхніх змістових характеристик в уявленні українського студентства на підставі даних масового соціологічного опитування.

Поняття, зміст, ознаки соціальних мереж та базові комунікативні парадигми розвитку соціальних мереж. Значення мережевої комунікації при формуванні соціальних спільнот. Взаємозв’язок віртуального простору, культури, субкультури та соціальних спільнот.

Розкриття сутності індексу комунікативності, наукові підходи до його визначення. Оцінка ролі комунікацій у розвитку міст. Визначення залежності чисельності населення міст та їх індексу комунікативності. Транспортні вузли як точки зростання території.

Виявлення основних підходів до визначення легітимації, їх типологізація. Формування концепції легітимації в контексті комунікації. Аналіз лінгвістичної теорії з позицій прагматики. Головні умови імплементації сучасних типів політичної комунікації.

Дослідження проблеми соціально-правових комунікацій в забезпеченні взаємодії влади та громадянського суспільства. Удосконалення інформаційної галузі як комунікаційного механізму, покращення системи управління у сфері зв’язків із громадськими інституціями.

Розгляд поняття комунікаційного інжинірингу та його роль у контексті загальних процесів масових суспільних трансформацій. Аналіз змісту поняття "комунікаційний інжиніринг" та підкреслено його основні завдання. Процес організації масових комунікацій.

Поняття комунікаційного інжинірингу та його роль у контексті загальних процесів масових суспільних трансформацій. Зміст поняття комунікаційний інжиніринг та його основні завдання. Особливості реалізації функціонального аспекту соціального інжинірингу.

Виникнення глобального інформаційного простору є об'єктивний наслідок економічного і науково-технічного розвитку цивілізації. Основні причини виникнення теорії постіндустріального суспільства. Дефініції Інтернету з точки зору соціології комунікацій.

Типізування підходів сімейних опікунів щодо своєї нової комунікаційної потреби в підтримці прийомних дітей, яка виникає, коли сім’я починає функціонувати як соціальна група в новітньому сімейному піклуванні, для узагальнення масовокомунікаційних прийомів.

Розглянуто засоби і форми здійснення соціальних комунікацій. Акцентовано на необхідності свідомого проектування соціального простору за допомогою комунікаційних технологій в умовах гібридної війни та інтеграційних процесів національного становлення.

Показано, що соціальні Інтернет-мережі відіграють значну роль у житті суспільства. Особливою популярністю користуються ці ресурси серед сучасної молоді, яка все більше приділяє увагу Інтернету. Поширення соціальних мереж має суттєві соціальні наслідки.

Дослідження комунікаційної складової частини в умовах сучасного соціуму та культурній сфері в контексті особливостей її формування та подальшого розвитку. Вплив якісної трансформації комунікаційних стосунків на посилення соціальних і культурних зв’язків.

З’ясовано, що Римо-Католицька та Греко-Католицька церкви вважають своїм головним покликанням соціальне служіння тим людям, які його потребують. Роль Церкви у допомозі людям з інвалідністю, налагодження комунікації всередині організованих ними спільнот.

Характеристика діяльності спільнот, які допомагають людям з інвалідністю інтегруватися в соціум. Розгляд головних медійних осередків Римо-Католицької та Греко-Католицької церков України та їх ролі у висвітленні подій, пов'язаних з людьми з інвалідністю.

Сутність та поняття політичної комунікації. Комунікаційні аспекти формування політичної свідомості громадян. Соціальні аспекти забезпечення передачі інформації між особами. Спілкування як єдиний принцип визначення наявності у суб'єкта свідомості.

Поняття масової комунікації як найважливішою складової соціальної взаємодії, її особливості та параметри. Об'єкт та предмет даного явища, напрямки його вивчення. Аналіз місця та значення масової комунікації в сучасній системі соціологічних знань.

Типи інформаційної дії: інформування, маніпуляцію та комунікацію. Теорія комунікації В. Шрамма. Визначення поняттю "соціальна комунікація" та умови здійснення ефективної комунікації. Механізми соціальної структуризації. Рамки співвіднесення комунікаторів.

Принципы концепции становления и развития ноосферы В.И. Вернадского. Конвенциональность ноосферного человека в аспекте форм его взаимоотношений. Особенности социальной реальности ноосферы. Роль конвенциональности в пространстве ноосферной коммуникации.

Принятие Конвенции "О правах инвалидов" Генеральной Ассамблеей ООН. Динамика численности инвалидов в России. Проблема образования инвалидов, внедрения инклюзии в школах. Обеспечение занятости инвалидов, идеология "универсального дизайна" в Беларуси.

Медіаконвергенція як злиття засобів традиційних масової інформації та комунікації в єдиний інформаційний ресурс. Обґрунтування нелінійного характеру розвитку сучасних медіа- та продукованих текстів. Особливості трансформації інформаційного простору.

Анализ проблемы взаимодействия и взаимовлияния человека и информации в процессе развития информационного общества. Необходимость развития исследований процесса конвергентизации медиапространства и конвергентных медиа и социальных последствий их развития.

Розвиток технологій як впливовий інструмент для вирішення в майбутньому глобальних проблем. Теоретичні аспекти поняття "конвергенція". Аналіз синергетичного зв'язку між її платформами для досягнення соціального прогресу та розвитку виробничого середовища.

Відмінності між фундаментальними і прикладними соціологічними дослідженнями. Монографічні, теоретичні, емпіричні, розвідувальні, аналітичні, описові соціологічні дослідження. Розробка програми і робочого плану конкретно-соціологічного дослідження.

Основные задачи физической деятельности, развитие молодежного спорта в России. Поятие и сущность социологического опроса, значение формулировки вопроса возможностям респондента как источника информации. Создание программ при помощи олимпийского комитета.