Використання імунокоректорів для нормального функціонування організму при інтенсифікації технологій вирощування з метою мінімізації застосування антибактеріальних препаратів та контролю імунного статусу птиці. Аналіз поствакцинального імунітету індиків.

Вивчення особливостей патогенезу і патофізіологічних механізмів ефективності імунологічної реактивності організму хворих на гострий панкреатит, з урахуванням етіологічного чинника. Індекси співвідношення лімфоцитів та еозинофілів та зсуву лейкоцитів.

Дослідження показників фагоцитарної ланки імунної системи, клітинного та гуморального імунітету у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, зниження фагоцитарної активності нейтрофілів та показників клітинної ланки, підвищення імунітету.

Порушення ланок імунної системи залежно від ступеня дисбактеріозу кишечнику у хворих на неспецифічний виразковий коліт. Поліпшення імунодіагностики та прогнозування перебігу захворювання. Критерії оцінки функціональних можливостей фагоцитуючих клітин.

Роль фізичної культури у розвитку та підтримці функціонального стану різних систем організму. Залежність імунологічної стійкості індивіда до інфекційних захворювань від стану функціональних систем організму. Оцінка смертності від коронавірусної інфекції.

Аналіз причин репродуктивних втрат, пов’язаних із імунологічними проблемами. Оцінка несприятливого перебігу та завершення вагітності. Механізм розпізнавання імунною системою алогенних і напівалогенних клітин та індукції реакції відторгнення трансплантата.

Аналіз комбінованої та променевої терапії онкологічних хворих та імунних реакцій. Асоціативні зв’язки між експресією антигенів I-го класу Головного комплексу гістосумісності на лімфоцитах периферичної крові та показниками імунограми здорових і хворих.

Серологічний моніторинг серед дорослого населення щодо кількісного визначення імуноглобулінів класу G до кашлюку. Аналіз використання імуноферментного аналізу для підтвердження наявності імуноферментних захворювань на кашлюк серед дорослого населення.

Коронавірусна інфекція COVID-19 як тяжка гостра респіраторна інфекція з тяжким гострим респіраторним синдромом. Клінічна картина захворювання. Варіанти імунної відповіді у хворих. Розробка методів лікування з моніторингом імунної відповіді пацієнтів.

Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду при передчасному розриві плодових оболонок, встановлення зв'язку даного ускладнення з іншими імунозалежними патологічними станами. Профілактика розриву плодових оболонок, ефективність.

Аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду при передчасному розриві плодових оболонок. Розробка та обґрунтування методу профілактики передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності у жінок групи ризику.

Стимулювання відповідного розвитку власної імунної системи новонародженого маляти, захист його організму від вторгнення хвороботворних агентів та забезпечення захисту від різних видів харчових алергій. Біологічно-активні компоненти коров'ячого молозива.

Стан ліпідного обміну, метаболізму оксиду азоту, активність неспецифічних естераз в сироватці крові у хворих на ішемічну хворобу серця у сполученні з есенціальною гіпертензією. Вплив комплексної терапії із залученням аторвастатину на імунологічні зміни.

З’ясування особливостей імунологічних змін у хворих на позалікарняну пневмонію на тлі ІХС та їх динаміки під впливом лікування симвастатином. Зміни клітинного імунітету у хворих на позалікарняну пневмонію понад 60 років, показники цитокінового оточення.

Психічні патології, що виникають у результаті черепно-мозкової травми. Частота посттравматичної депресії, причина її виникнення. Вивчення механізмів впливу імунної системи, скомпрометованої черепно-мозковою травмою, на появу депресивної симптоматики.

Розробка патогенетично обґрунтованого методу лікування синдрому затримки розвитку плода із використанням кардіографії. Проведення порівняльного аналізу ефективності розробленої терапії синдрому затримки розвитку плода із традиційним лікуванням.

Структура хронічних механічних травм слизової оболонки порожнини рота. Роль місцевої гуморальної ланки імунітету і імунорегуляційних цитокінів у розвитку пошкоджень. Значення дисбалансу стероїдних статевих гормонів, методи профілактики і лікування.

Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з непухлинними обтураційними жовтяницями в залежності від вихідного ступеня важкості гострої печінкової недостатності. Стратифікація існуючих методів традиційної та малоінвазивної хірургічної корекції.

Вивчення поліморфізму вірулентності популяцій P. recondita f. sp. tritici на районованих і перспективних в Україні сортах озимої пшениці і тенденції у її зміні, зокрема, зниження загального рівня вірулентності патогену. Основи селекційного процесу.

Визначення клінічних особливостей, характеру та вираженості порушень з боку місцевого імунітету ока і цитокінового профілю сльози у хворих на травматичну ерозію рогівки залежно від величини пошкодження. Ефективність додаткового використання ліпофлавону.

Визначення головних критеріїв ризику розвитку внутрішньоутробної інфекції, що асоціюється із герперовірусами. Проведення діагностики токсоплазмозу у вагітних жінок з поєднаною герпетивною, цитомегаловірусною та Епштейна-Барр-вірусною інфекцією.

Дослідження змін абсолютної кількості лейкоцитів та окремих субпопуляцій лімфоцитів у крові тварин-реципієнтів після введення їм алогенних мезенхімальних стовбурових клітин (МСК). Супресивний вплив МСК на різні субпопуляції клітин лімфоцитарного ряду.

Аналіз особливостей імунологічних показників у пацієнтів з синовітом колінного суглоба. Діагностика, доопераційне планування та післяопераційне лікування хворих на пігментний віллонодулярний синовіт. Прогнозування ймовірності незворотності рецидиву.

Дослідження залежності показників клітинного імунітету від умов і тривалості праці в пилонебезпечних виробничих умовах. Динаміка показників клітинного імунітету у працівників залежно від специфіки технологій лиття в окремих цехах, від стажу роботи.

Оцінка важливості генетичних факторів у визначенні ризику та перебігу коронавірусної хвороби. Пошук генів, пов’язаних з імунологічними механізмами організму людини. Розробка нових профілактичних і терапевтичних стратегій боротьби з пандемією COVID-19.

Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи при гострому серозному пієлонефриті (ГСП) до початку терапії та зсуви їх протягом лікування. Вплив методики спрямованого електрофорезу на функціональну спроможність ураженої нирки при ГСП.

Забезпечення продовольчої безпеки в Україні. Причини погіршення імунологічної картини населення. Покращення якості, зовнішнього вигляду та смаку продуктів харчування. Використання натуральної сировини при розробленні рецептури імуномоделюючих соусів.

Отримання дослідних зразків трансфер-фактора активного імунітету, специфічного щодо збудника чуми м’ясоїдних, їх імунобіологічна активність. Отримання зразків трансфер-факторів, специфічних щодо аденовірозу, інфекційного гепатиту, парвовірусної інфекції.

Фізико-хімічна характеристика очищених компонентів фактора переносу тваринного та людського походження. Дослідження механізмів радіомодифікуючої дії ФП. Послаблення променевого ураження за умови застосування фактора переносу імунної реактивності.

Вивчення імуномодулюючого впливу нових фенілсульфонільних похідних піримідинових та піразоло (1,5-а) піримідинових основ на клітинні і гуморальні реакції та неспецифічну резистентність організму білих мишей та різнонаправлений вплив на фагоцитоз.