Оцінка клінічного і неврологічного статусу пацієнтів у гострому періоді черепно-мозкової травми різного ступеня тяжкості за умов алкогольного сп’яніння. Дослідження динаміки частоти виявлення скарг вогнищевого та вегетативного характеру в пацієнтів.

Аналіз результатів дослідження групи хворих, що перенесли гостре порушення мозкового кровообігу, з больовими синдромами: головний біль, біль у спині, біль у суглобах, центральний постінсультний біль. Аналіз якісних характеристик больових синдромів.

Особливості клінічного перебігу енцефалопатії в різних категоріях постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС в віддалені строки, визначання рівня та ступеню ураження головного мозку. Фактори, що впливають на вираженість змін кожного з досліджуваних методів.

Розгляд головних способів оцінки клінічних проявів у пацієнтів із гострим передньоциркулярним інфарктом. Сутність поняття "нейровізуалізація". Знайомство з клініко-нейровізуалізаційним аналізом каротидних інфарктів у гострий період ішемічного інсульту.

Виявлення церебральної локалізації порушень вищої нервової діяльності при органічних психічних розладах у віддалений період впливу іонізуючого випромінювання на підставі клініко-нейропсихологічного обстеження. Патологія кори лобних і скроневих ділянок.

Дослідження якості життя у дорослих хворих на міастенію в залежності від імунологічного підтипу, клінічної форми та тривалості захворювання та нейропсихологічного статусу хворих. Частота розвитку тривожних та депресивних порушень у хворих на міастенію.

Аналіз частоти синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку у новонароджених з перинатальним ураженням центральної нервової системи у Харкові. Роль внутрішньоутробної гіпоксії та ТОRСН-інфекцій у розвитку синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку.

Практичні рекомендації з оптимізації психофармакотерапії антидепресантами. Імовірні клініко-нейрофізіологічні моделі для хворих на депресію з різним ступенем та швидкістю редукції клінічної симптоматики у відповідь на курсове призначення антидепресантів.

Вивчення особливостей змін когнітивних функцій та когнітивних викликаних потенціалів при цереброваскулярних захворюваннях в динаміці хірургічного лікування пацієнтів. Аналіз методики виявлення когнітивних розладів, визначення їх характеру та важкості.

Дослідження структурно-функціональних змін надсегментарних відділів рухової системи, що реалізуються через порушення фізіологічних впливів, збудливість сегментарних мотонейронів, периферичні вегетативно-трофічні порушення та пiрамiдну недостатність.

Категорії поранень, пов’язаних з вибухом. Клінічна структура пошкоджень, діагностованих у постраждалих на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги. Аналіз проникних поранень для визначення характеристик уражень анатомічних утворень.

Доведення причинно-наслідкового зв’язку між характером перебігу гострого необструктивного пієлонефриту і передумовами його виникнення. На основі виявлених факторів ризику захворювання, після оцінки їх інформаційної значимості розробка прогностично карти.

Групи ризику виникнення летального результату, травматичного процесу на підставі клініко-нозологічної та клініко-епідеміологічної характеристик постраждалих з поєднаною торако-абдомінальною травмою. Схема прийняття клініко-організаційних рішень.

Дослідження клініко-епідеміологічних та клініко-нозологічних характеристик полісистемних пошкоджень з наявністю позаочеревинної гематоми. Розробка протокольної схеми надання екстреної медичної допомоги постраждалим та визначення її ефективності.

Клініко-параклінічне обстеження школярів, хворих на бронхіальну астму. Оцінка ефективності включення Нуклеїнату до складу контролювальної терапії БА. Оцінка динаміки маркерів запалення та показників атопічної реактивності організму після терапії.

Аналіз результатів клінічного спостереження за дітьми, які перенесли Чернівецьку хімічну хворобу. Характеристика основних проявів ураженості органів при цій хворобі. Розробка варіантів лікування та попередження можливих негативних наслідків "ЧХХ".

Анте- та постнатальні фактори ризику виникнення залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку та особливості її клінічного перебігу. Дослідження в крові рівнів окремих гормонів, імуноглобулінів, інтерлейкінів у дітей із залізодефіцитною анемією.

Виявлення значимості основних факторів антенатального та інтранатального ризику інфікування та реалізації різних клінічних форм хламідійної інфекції у новонароджених. Дослідження нервово-психічного та психомоторного розвитку дітей з даною хворобою.

Підвищення ефективності надання медичної допомоги дітям, хворим на гострий лейкоз, удосконалення методів медикаментозної корекції гепатобіліарної системи. Метод гепатопротекторної терапії із застосуванням урсодезоксихолевої кислоти та адеметионіну.

Характерні риси здоров’я дітей дошкільного віку із сімей батьків-ліквідаторів і дітей, що часто хворіють на ГРЗ. Стан клітинної та гуморальної ланки імунітету дітей 1-2 груп здоров’я. Вплив іонізуючої радіації у поєднанні з хімічними ксенобіотиками.

Фактори ризику та особливості клінічних проявів функціонального захворювання кишечника у дітей раннього віку, особливості їх психоемоційного статусу та стану вегетативної нервової системи. Комплекс лікування вегетативної регуляції функції кишечника.

Діагностика та лікування хворих на затяжні діареї дітей грудного і раннього віку на основі вивчення особливостей клініко-параклінічного перебігу захворювання. Обґрунтування комплексного лікування з диференційованим використанням ферментотерапії.

Дослідження характеру та структури акушерських і перинатальних ускладнень з урахуванням ступеня тяжкості прееклампсії. Аналіз методики комплексного лікування даного захворювання з використанням синглетно-кисневої терапії та оксигенованого перфторану.

Вивчення динаміки клінічних, імунологічних і функціональних показників у дітей з алергічним ринітом. Розробка показань для застосування топічних назальних глюкокортикостероїдів при лікуванні хворих дітей. Оцінка ефективності запропонованої схеми терапії.

Вивчення клінічних проявів, даних ендоскопії шлунку, мікробіологічних досліджень, цитоморфологічного субстрату слизової оболонки при диспепсії і хронічному гастриті у дітей із проявами харчової алергії. Визначення частоти порушень вродженого імунітету.

Раціоналізація діагностики та моніторинга терапії загострення вертеброгенного попереково-крижового радикулярного синдрому. Вивчення клініко-параклінічних особливостей перебігу хвороби в динаміці комплексного лікування з включенням лазеропунктура.

Клініко-психометричні дослідження та рекомендації до залучення анксіолітичних препаратів і психотерапевтичних методів лікування в комплексній терапії. Аналіз больового синдрому, вираженості болю та об’єму активних рухів у поперековому відділі хребта.

Підходи до фармакотерапії хронічних захворювань гастродуоденальної зони в сполученні з тиреоїдною патологією у дітей. Оцінка клініко-імунологічної ефективності та впливу на рівень тиреоїдних гормонів препарату системної ензимотерапії – Вобензиму.

Розглядання особливостей клінічного перебігу, стадійності енцефалопатії ниркового ґенезу, електроенцефалографічних, доплерографічних змін при даному захворюванні та взаємозв’язків церебральної мікроциркуляції і біохімічних змін крові в його патогенезі.

Тактика медикаментозного лікування хворих на ревматичні захворювання на підставі вивчення порушень периферичної гемодинаміки, мікроциркуляторних розладів, імунного статусу та коагуляційних властивостей крові і впливу на них вазоактивних препаратів.