Поняття медіаосвіти. Значення медіаграмотності як життєво необхідної навички в сучасному соціально-політичному та культурному просторі України. Роль цього фактору в засвоєнні інформаційно-комунікаційних технологій. Вісім ключових рівнів медіаграмотності.

Дослідження понять медіаграмотність, медіакомпетентність, інформаційна грамотність, український медійний простір. Принципи застосування медіаграмотності у сучасних умовах, які запропоновані ЮНЕСКО. Співвідношення медіакомпетентності та медіакомпетенції.

Медіаграмотність молоді як принцип критичного й аналітичного споживання інформації, її створення і поширення, обґрунтування необхідності в відповідній компетентності на сьогодні. Рекомендації для студентської молоді щодо практичного застосування знань.

Комунікативні стилі та їхні найважливіші принципи. Оцінка необхідності використання моделі медіаграмотності в різних комунікативних ситуаціях. Впровадження медіаосвіти в навчальний процес різних рівнів. Принципи медійної та інформаційної грамотності.

Вивчення наслідків використання штучного інтелекту в освіті та його впливу на розвиток медіаграмотності. Етичні наслідки штучного інтелекту та забезпечити його справедливе та етичне використання. Опис потенціалу та обмежень штучного інтелекту в освіті.

Медійний дизайн - новий напрямок наукових досліджень в Україні. Аналіз медіадизайну в системі сучасних Інтернет-технологій. Особливості його використання в інформаційному просторі. Огляд практики художньо-технічного оформлення та подання інформації.

Характеристика шляхів інноваційного розвитку проектування, місця медіадизайну в системі сучасних інтернет-технологій. Дослідження методів і програмно-технічних засобів, способів розширення меж використання медіадизайну в інформаційному просторі.

Комплексний аналіз стану наукового опрацювання проблематики медійного дискурсу на сучасному етапі в працях британських та американських лінгвістів. Вивчення медійного дискурсу в синхронії та діахронії. Походження громадсько-політичних зобов’язань.

Медіаекологія — міждисциплінарна галузь, яка вивчає вплив символічних систем і технологій на соціальну організацію, пізнавальні процеси, політичні і філософські ідеї людського суспільства. Характеристика основних завдань екології масових комунікацій.

Жанр - відносно стійкі тематичні, композиційні і стилістичні типи висловлювань, що мають функціональну, соціально зумовлену природу. Знання - єдність життєвого досвіду і набутих вербальних навичок, які складають уявлення про зміст різних дискурсів.

Аналіз медіаматеріалів про фахові напрями вищих навчальних закладів, за якими ведеться освітня діяльність. Інструменти налагодження ефективної комунікації з громадськістю та формування позитивного іміджу професійних напрямів у засобах масової комунікації.

Зв'язок медійної лінгвоіміджелогії з такими неолінгвістичними напрямами, як медіалінгвістика, PR-лінгвістика, психолінгвістика та сугестивна лінгвістика. Принципи лінгвістичного аналізу медійних іміджевих текстів про Україну, доцільність їх поділу.

Виявлення суті медіакартини світу як міждисциплінарного предмету наукового інтересу. Окреслення меж поняття як нової інтерпретаційно-орієнтаційної системи особистості. Форми та контексти побутування медіакартини світу у соціально-філософському дискурсі.

Поняття та зміст професійної підготовки медіакомпетентності майбутніх викладачів вищого навчального закладу. Аналіз змісту навчальних програм магістрів, відповідності структури й змісту їх підготовки сучасним тенденціям, розвитку інформатики в освіті.

Аналіз важливих медіакомпетентностей фахівців-міжнародників, які стикаються із викликами та загрозами у мережі Інтернет. Базові дефініції медіапонять у сучасному глобалізованому світі, які важливі у професійній діяльності фахівців-міжнародників.

Аналіз небезпеки зміщення акцентів у медіатекстах у бік розважальності, видовищності, підвищеної емоційності на шкоду пізнавальним потребам молодого покоління. Важливість медіакомпетентності та медіаграмотності педагога у процесі його роботи з підлітками.

Аналіз небезпеки зміщення акцентів у медіатекстах у бік розважальності, видовищності, підвищеної емоційності на шкоду пізнавальним потребам молодого покоління. Важливість медіакомпетентності та медіаграмотності педагога у процесі його роботи з підлітками.

Обґрунтування необхідності формування у суб'єктів пізнання навичок та умінь різнобічно опрацьовувати медійний матеріал. Визначення сутності та змісту понять "медіаграмотність" та "медіакомпетентність" у вітчизняному та зарубіжному наукових дискурсах.

Визначення основних особливостей медіакомпетентності сучасного педагога та принципів її формування. Оцінка необхідності оволодіння навиками використання медіаресурсів, умінням ефективно їх впроваджувати у навчанні та створювати власні медіапродукти.

Обґрунтування стратегії та тактики медіамаркетингу в системі сучасних медіакомунікацій. Розвиток соціальних мереж активно модифікує комунікацію, окреслюючи нові форми контакту виробників контенту зі споживачами. Соціальний медіа маркетинг, його суть.

Огляд історії розвитку концептуальних підходів і проблем теоретичного тлумачення трансформацій масової комунікації. Визначення мас-медіа як головного об’єкта. Вивчення інформаційної діяльності споживачів. Аналіз феноменологічних властивостей популярності.

Дослідження опосередкованих теорій комунікацій, які мають контекстуальний зв’язок із медіакомунікаціями. Розробка систематизатора опосередкованих комунікаційних теорій. Визначення контекстуальних зв’язків медіакомунікацій у різних галузях науки.

Аналіз комунікації, що спостерігається у масовому мережевому просторі, з персоналізацією інформації та двонаправленістю інформаційних потоків. Створення наукової проблеми для досліджень комунікації і засобів масової інформації через появу нових медіа.

Стан інформаційного ринку в українському телепросторі й місце пізнавальних програм на національних каналах. Оцінка популяризації медіакомунікаційних проектів, їх роль у розвитку мислення соціуму, аналіз рівня їх пізнавальності щодо науковості і культури.

Аналіз сучасних процесів конвергенції на українському ринку мас-медіа, характеристика форм реалізації медіаконвергенції у журналістиці. Осмислення значення впливу конвергенції на творчий і економічний аспекти медіаринку та української журналістики.

Розгляд медіаконвергенції як інструменту маркетингу, який сприяє збільшенню популяризації сайту традиційної газети в Інтернеті. Огляд застосування медіаконвергенції редакціями газет в Інтернеті. Значення ґрунтовного аналізу потреб і смаків читачів.

Генез, етимологія, сутність процесу медіаконвергенції. Основні підходи до вивчення конвергенції, характеристика її типів та моделей. Дослідження зв’язку між крос-медіа і конвергенцією, як чинником виникнення і формування інноваційних явищ цифрового світу.

Суть медіаконтенту однієї з найбільших міжнародних терористичних організацій - Ісламської держави в умовах посилення медіатероризму в глобалізованому світі. Використання соціальних медіа на рівні із зброєю. Розповсюдження терористичної пропаганди.

Особливості і специфіка функціонування медіаконцепту "материнство" у сучасному телевізійному рекламному дискурсі. Вплив вікових, гендерних, психоемоційних, національно-ментальних, інтелектуальних детермінант на когнітивну та психоемоційну сфери споживача.

Ментально-екзистенційні взаємозв’язки між національною ідентичністю, етно- й медіакультурою. Роль медіа в реалізації системи національних інституцій громадянського суспільства. Взаємодія медіакультурних егрегорів для збереження архетипових особливостей.