Визначення поняття "дискурс" у кореляції до критичного дискурс-аналізу. Проблема вибору структури та жанрів медіа-дискурсу, інтеракційних факторів, референтних форм. З'ясування процесів породження і функціонування медіа-дискурсу та його складників.
Соціокультурні передумови становлення медіа-мистецтва та особливості сучасного етапу його розвитку. Виражальні можливості та нові стратегії художньої творчості. Обґрунтування появи культурних текстів нової якості, їх гібридність, процесуальність.
Передумови становлення медіа-мистецтва та особливості сучасного етапу його розвитку. Аналіз виражальних можливостей медіа-мистецтва, нові стратегії художньої творчості. Медіа-мистецтво як новий культурний феномен. Функції медіамистецтва в часи війни.
Дослідження специфіки впливу медіа-засобів на особистісний світогляд у контексті аналізу сучасного суспільства споживання. Функції і роль медіа-засобів у суспільстві. Особливості створення й кодування медіа-послань. Способи подачі інформації споживачеві.
Дослідження місця образу козацтва в мережі Інтернет. Аналіз дослідження теми козацтва у творах різних авторів, виокремлення аспектів, які недостатньо досліджені. Вивчення питання історіографії, яка присвячена інформаційній війні України та Заходу з Росії.
- 8046. Медіа-освіта як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови
Завдання, підходи та визначення поняття медіа-освіти. Використання продукції галузевих ЗМІ для підвищення фахового рівня та як засобу відпочинку або задоволення своїх потреб. Застосування при підготовці вчителя електронних програмно-педагогічних засобів.
Проблема збереження здоров’я та гарантування безпеки людини у медійно-інформаційному освітньому просторі. Медіа-освіта як система формування цінностей в умовах становлення медійно-інформаційного освітнього простору. Її розвивальна та захисна функція.
Розкриття проблеми збереження здоров’я та гарантування безпеки людини у медійно-інформаційному освітньому просторі. Визначення потенціальних можливостей медіа-освіти як механізму забезпечення здоров’я особистості у медійно-інформаційному просторі.
Розгляд медіа-освіти як ціннісно-культурний компонент трансформації суспільства. Медіа-освітні процеси, ступінь впливу на них суб’єктів інформаційної діяльності. Державна медіа-освітня політика як засіб "імунізації" суспільства від негативних наслідків.
Медіаплан як документ, що містить інформацію та економічне обґрунтування заходів необхідних для проведення рекламної кампанії певного підприємства, етапи його складання. Дослідження системи показників, необхідних для прийняття управлінського рішення.
Культурологічні параметри реклами як феномену сучасного культурного простору. Художні якості реклами як полікультурного явища сучасного мистецтва. Особливості виникнення та функціонування рекламної естетики в урбаністичному середовищі, у медіа просторі.
Характеристика поняття та сутності "медіа-репутація органів державної влади". Дослідження її зв’язку з медіа-привабливістю та публічною оцінкою органів державної влади. Вивчення основних функцій медіа репутації та характеристика специфіки її формування.
Інноваційний потенціал медіатворчості в умовах інформатизації, цифровізації та медіатизації освітнього процесу. Технології творчої реалізації професійної компетентності викладача: трансмедійний сторітелінг, фіджітел, моделювання віртуальної реальності.
Трансформація символічної сутності мистецтва у ХХ-ХХІ ст. Аналіз революційних перетворень художньої практики, пов'язаної із появою й поширенням нових технологій. Огляд сучасних медіа-проектів, що демонструють можливість передавати символічні коди і сенси.
Досліджується роль медіа-технологій в наративізації творчої спадщини українських художників-авангардистів першої третини ХХ ст. в сучасних культурних практиках. Вирішується низка завдань щодо вивчення загальних тенденцій дигіталізації художніх наративів.
Визначення медіаантропології як можливої форми презентації людини в мас-медійному просторі сучасного інформаційного суспільства засобами філософсько-антропологічного аналізу. Застосування концептів карнавалізації, гротеску і вистави в медійній сфері.
Медіаантропологія як єдина можлива форма презентації людини в мас-медійному просторі сучасного інформаційного суспільства засобами філософсько-антропологічного аналізу. Застосування концептів карнавалізації, гротеску та вистави в медійній сфері.
Дослідження проблеми психологічної безпеки особистості у полі впливу сучасних медіа. Особливості "впливовості" медіа та адаптація педагогічної практики до умов і протирічь соціального середовища, ролі діяльності людини у соціально-історичному середовищі.
Аналіз епізодів переслідування вчителів. Необхідність вивчення проблеми віртуальної небезпеки для педагога. Переслідування в шкільному середовищі. Ескалація насильства в медіа-середовищі та його вплив на імідж та психологічне здоров’я сучасних вчителів.
Визначення основних видів та ознак медіавірусу. Вивчення веб-хвилі як технології розповсюдження медіавірусу. Використання можливостей веб-хвилі та медіавірусів у здійсненні ефективних професійних комунікацій. Способи розповсюдження медіавірусів.
Дослідження поняття "медіавірус", визначення його основних видів та ознак. Вивчення веб-хвилі як технології розповсюдження медіавірусу. Доведення необхідності застосування медіавірусних впливів у професійних комунікаціях. Основні типи медіавірусів.
Аналіз підходів до визначення прямого та непрямого медіа впливу. Характеристика основних задач та функцій медіакампаній. Найважливіші особливості впливу засобів масової інформації безпосередньо на індивіда, аналіз чинників ефективності повідомлень.
Проблема медіаосвіти молодих людей - здобувачів вищої освіти. Визначення шляхів впровадження курсу медіаграмотності в освітньо-професійну програму підготовки здобувачів вищої освіти. Вміння протистояти негативним інформаційним впливам і маніпуляціям.
Визначення актуальності формування медіаосвітніх компетентностей у професійній діяльності викладачів закладів вищої освіти. Підготовка викладачів до застосування медіаграмотності в педагогічній діяльності - один із важливих напрямів їх фахової підготовки.
Дослідження ізраїльського досвіду упровадження медіаграмотності в систему освіти. Етапи вдосконалення навчальних програм з медіаграмотності. Напрями трансформації сучасної медіаосвіти в Ізраїлі. Взаємозв’язок між громадянською освітою й медіаосвітою.
Аналіз особливостей становлення медіаосвіти в Ізраїлі та її взаємозв’язки із громадянською освітою. Досягнення, сучасні напрями та позитивні складові ізраїльського досвіду, їх врахування й адаптування для впровадження всезагальної медіаосвіти в Україні.
Вплив інформації на здоров’я молоді. Медіаетика та гурманне ставлення до інформації як ключових на шляху до професійного зростання. Навички, якими володіє медіаграмотна і здорова у соціально-психологічному плані людина. Культура роботи з інформацією.
Поняття "медіаграмотність журналіста". Шляхи розвитку вміння та навички критичного мислення, аналітичної оцінки достовірності інформації. Пошук джерел інформації, критерії оцінювання журналістських текстів. Осоливості встановлення правдивості інформації.
Модернізація системи освіти України в аспекті євроінтеграції. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій. Впровадження у процес підготовки майбутніх учителів навчальної дисципліни медіаосвітнього характеру. Підвищення медіаграмотністі студентів.
Осмислюється стан сучасної освіти. Досліджується специфіка формування інформаційної і медіграмотності, медіакомпетентності в умовах соціального дистанціювання через світову пандемію. Розглядаються особливості інформаційної та інтернет-комунікації.