Філософські вчення досократиків, виявлення в них витоків раціонального мислення. Шляхи, на яких античними мислителями були отримані перші результати системного осмислення світу, як світу цілісного, єдиного у своєму розмаїтті. Пошук першопочатку.

Визначення та обґрунтування феномену свободи особистості у філософії Е. Фромма та Ф. Ніцше. Аналіз ролі індивідуальної свободи у становленні особистості. Розгляд взаємовпливу суспільної та індивідуальної свобод у процесі життєдіяльності особистості.

Обґрунтування феномену свободи особистості у філософії. З’ясування його значення в умовах самореалізації людини. Взаємовплив суспільної та індивідуальної свобод у процесі життєдіяльності особистості. Роль вибору як вольового акту її самовизначення.

Розвиток інформаційно-комунікативних технологій та винайдення Інтернету. Інформаційне суспільство та перспективи його розвитку в Україні: соціально-філософський аналіз. Глобальне сучасне інформаційне суспільство: поняття, структури, комунікації.

Аналіз екологічної кризи глобального світу і пошук філософії екобезпечного розвитку. Побудова моделі екологічного навчання населення, що б забезпечила постійний приріст екологічної свідомості і культури людини як основи філософії екобезпечного розвитку.

Всебічне визначення предметного поля філософії економіки, з’ясування її співвідношення з економічною теорією та економічною наукою загалом. Обґрунтування необхідності застосування філософської рефлексії, раціональної критики та інших наукових методів.

Аналіз структури та парадигм філософії економіки у контексті визначення її теоретичного та практичного значення. Соціально-творчий зміст філософсько-економічного знання. Розгляд засад господарської філософії. Визначення економічної ідеології суспільства.

Вивчення теоретико-методологічних засад філософсько-економічних теорій. Аналіз методологічних принципів філософії бізнесу та філософії господарства, як різних парадигм філософсько-економічних досліджень. Розгляд структурних рівнів філософії економіки.

Причини, головні цілі об'єднання країн БРІКС. Роль Китаю в зміні світового економічного порядку та реформуванні світової фінансової архітектури, особливості його економічного розвитку. Напрями економічного співробітництва БРІКС із позицій інтересів Китаю.

Характеристики компетентнісного підходу в освіті. Обґрунтування необхідності подолання розриву між когнітивною, аксіологічною та праксеологічною функцією освіти. Перелік основних компетентностей, що мають бути реалізовані в Новій українській школі.

Формування потужної, активної і динамічної аксіологічної основи особистості - одне з найважливіших завдань компетентнісного підходу. Культурна обізнаність та вираження, спілкування іноземними мовами - одні з базових компетентностей сучасної людини.

Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.

Філософія життя як новий напрямок, який склався в другій половині 19 ст. у Німеччині та Франції. Основна відмінність проблематики від класичного раціоналізму це феномен життя. Філософія Ніцше, його особливості. Сутність аристократичної волі до влади.

Філософія життя як напрям у некласичній філософії кінця XIX-XX ст., основою якого життя є основним предметом. Волюнтаризм Шопенгауера, дарвінізм Гете як основи формування світогляду критика традиційних цінностей Фрідріх Ніцше та його трактування життя.

Розгляд витоків екзистенціалізму; аналіз поглядів учених-екзистенціалістів на існування людини. Конкретний сенс, який неможливий без важливих цінностей, які є найвищою метою існування людини. Вичерпування можливостей методологізму та пріоритет проблем.

Особливості пізнання історичного процесу. Філософія життя і суспільні науки. Історія розвитку і загибелі культур. Культурологічна концепція історичного процесу в працях історика і соціолога Арнольда Тойнбі. Психоаналіз Фрейда як філософська концепція.

Досліджується філософія змін в сучасному Саудівському суспільстві. Визначається, що сучасна модернізація саудівського суспільства спрямована на створення нової системної якості і здійснюється через імплементацію новацій в механізм існування соціуму.

Філософська відповідь на допис німецького філософа Ю. Габермаса "Війна і обурення" (Krieg und Emporung), оприлюднений у газеті "Suddeutsche Zeitung" у квітні 2022 року. Погляд філософа на ідеологічні диспути та політичні дебати "обурення" в публічній сфер

Аналіз сфери взаємовпливів між філософією та художньою літературою. Співвіднесення філософської поезії та прози через суспільно значущу проблематику. Визначення перспективних напрямків подальшої взаємодії основних принципів літератури та філософії.

Вплив духовного начала на здоров'я. Виявлення першоначала захворювань. Медична філософія як наука. Вивчення законів онтології, етики і теорії пізнання в галузі медицини. Пізнавальна сторона медицини, її роль у розвитку суспільства і соціальної сфери.

Соціальний спосіб щодо організації спільної діяльності вчених. Вплив соціальних інститутів суспільства на соціальні риси особистості. Розвиток наукових товариств, які були рушійною силою соціально-професіональної спільноти науковців вузького спрямування.

Філософія як метамова, яка допомагає синтезувати всі результати пізнання світу. Порывняння філософського та релігійного уявлення об істині. Взаємовплив, ізоморфізм на рівні ряду систематичних категорій, богаторівність, наявність двох значень у понятті.

Філософське вчення Канта "Критика чистого розуму". Діалектика та трансцендентальне вчення про метод. Оцінка апріорного синтетичного знання. Дослідження логічної будови суджень в математиці, трансцендентальної естетики, закона природи та причинності.

Діти, що навчаються в інтернатних закладах як найбільш вразлива частина нашого суспільства, які потребують постійного захисту, допомоги та підтримки. Характеристика особливих закладів суспільного виховання дітей: дитячі притулки, ліцеї-інтернати.

Характеристика сучасної філософії небезпек, які несуть електронна динамічна наукова картина світу знань вчених в умовах інформаційної війни. Визначення простих шляхів підвищення достовірності і довіри молоді до циркулюючої інформації у науковому світі.

Аналіз феномена "Іншого" на рівні тілесних і дискурсивних політик культури. Вивчення характеристики раси, нації, гендера та сексуальності. Концептуально-хронологічні підходи до проблеми Іншого у ХХ столітті (феноменологія, психоаналіз З. Фрейда).

Філософія історії як напрям філософського знання: історичне формування проблематики. Філософія історії про суб'єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу. Суспільство як система: основні елементи суспільного життя та їх взаємозв'язок.

Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом і еклектикою. Філософія історії як напрямок філософського знання: формування проблематики. Аналіз історичного процесу як реальності. Підходи до розуміння сутності історії.

Порівняльний аналіз філософії історії Й.Г. Фіхте з теоріями І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля, Ф.В.Й. Шеллінга і К. Маркса. Положення історичного по відношенню до фактів свідомості. Вирішення проблеми суб'єкта історії через розуміння ним відношення індивіда і роду.

Онтологічна, гносеологічна, методологічна проблематика філософії історії М. Грушевського. Вплив його філософсько-історичних поглядів на політичну діяльність вченого, на відстоювання позиції федералізму та автономії як шляхів побудови української держави.