Нарощування смислової структури концепту інтелігенція через цілий комплекс текстових структур з домінантою "європейськість". Духовний, матеріальний та соціокультурний простір персонажа-інтелігента на трьох рівнях асоціативного образного мислення.

Визначення модальності самого можливого, особливості та підходи до вивчення даної категорії в сучасній філософії. Оцінка темпів соціокультурних змін та особливості їх відображення в науці. Передумови розширення сфери можливого, його плюси та мінуси.

Осмислення музики як способу буття людини засобами філософських структур (форм, методів). Математичні трактування музики Піфагора, осмислення теорії походження музики О. Лосєва, Р. Вагнера, Ф. Ніцше, її відносин з іншими видами мистецтва А. Шопенгауера.

Мета наукової роботи полягає в осмисленні музики як способу буття людини засобами філософських структур (форм і методів), адже в умовах інтелектуальних викликів сучасного світу значно актуалізується проблема філософської спрямованості музичних знань.

Сутнісні характеристики та особливості розвитку філософії музики як окремої галузі філософського знання. Виявлення методологічного потенціалу філософії музики у зв’язку з розвитком вітчизняної естетичної думки та європейського музикознавства XX століття.

Етапи становлення філософії музики з позицій онтологічного підходу в контексті культурно-історичної традиції. Еволюція людства в музичному універсумі. Діалектичне протиріччя між раціональним осягненням буття музики та її ірраціональною природою.

Навчання успіхом як сфера життя, самовираження й самоствердження, де виявляється індивідуальна самобутність кожної особистості. Закономірності виховання успішної особистості за В. Сухомлинським. Розвивальна сила даного підходу та його ефективність.

Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.

Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.

Акцентована увага на формах дослідження закономірності наукового мислення. Зазначена різниця між методами вивчення науки, її орієнтованістю та націленістю на практичне застосування здобутих результатів. Зауважено на орієнтації науки, на її об’єктивність.

Ідентичність як орієнтир у формуванні та становленні особистості. Науковий інтерес дослідження особливостей національної ідентичності в умовах глобалізації постмодерної епохи. Уникнення крайнощів у державницькій політиці по відношенню до національного.

Специфічні ознаки і теми філософії Нового часу, ідеї Просвітництва. Емпіризм (Ф. Бекон, Дж. Локк) і раціоналізм (Р. Декарт, Б. Спіноза). Концепції природних прав людини і суспільного договору. І. Кант і його внесок у розв’язання філософських проблем.

Розвиток філософії Нового часу у ХVІІ-ХVІІІ ст. та вивчення природи як її основної парадигми. Сутність необмеженого раціоналізму. Основні форми відображення дійсності. Єдність чуттєвого та раціонального, поняття логіки та інтуїції у пізнанні.

Онтологічна та гносеологічна характеристики розвитку філософської думки XVII-XVIII ст. Дослідження сутності та проблем взаємодії людини, суспільства та держави. Зміст поглядів англійського філософа, представника емпіризму і лібералізму - Дж. Локка.

Сутність неоплатонічної філософії Д. Бруно. Зміст раціоналізму Нового часу. Ідеї філософського методу Декарта. Істина в гносеологічному сенсі. Біблія в історичному та культурному контексті. Структура філософського знання. Вчення Вернадського про ноосферу.

Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.

Проблема імплементації філософії олімпізму як структурного компоненту філософії спорту в контекст філософсько-культурного повороту (Б. Вальденфельс) у визначені психосоматичної сутності людини переакцентування з її "духо-тілесності" до "тіло-душевності".

Розглядається питання філософії освіти, зокрема в системі безперервного становлення пластичних структур у модусі невизначеності. Визначаються риси освітнього процесу ЄС. Досліджуються такі категорії філософії освіти ЄС як свобода вибору учня та студента.

Освіта одночасно є процесом, системою, цінністю, соціальним інститутом. Обґрунтування можливої моделі розв’язання цього протиріччя в межах сталої світоглядної парадигми, верифікацію якої здійснює філософія освіти як окремий напрям світоглядних розвідок.

Проблема інституціоналізму в освіті. Визначення ролі освіти в житті окремої людини та її значення в широкому соціальному контексті. Розгляд феноменів свободи, толерантності та довіри як фундаментальних цінностей, що інтегрують сучасне суспільство.

Г. Сковорода як опонент європейської модерної філософії, його біографія та творчі наслідки. Розділення знань на природничі та гуманітарні. Осмислення природи людини та настанов її життя, здійснення самореалізації на підставі самопізнання та серця.

Аналіз значення методологічного потенціалу філософії освіти американського філософа Дж. Д’юї для розробки сучасної концепції екологічної освіти на основі робіт "Демократія і освіта" та "Досвід і освіта". Формування змісту освіти та навчальних планів.

Педагогічні погляди В.О. Сухомлинського на проблему освіти сучасної початкової школи. Роль індивідуального підходу до кожного учня. Вплив середовища на формування всебічно розвиненої особистості молодшого школяра у процесі навчальної та виховної роботи.

Обґрунтування філософських парадигм при розробці нових підходів до предмету освіти. Діалогічний контекст розвитку навчального процесу. Створення умов для прояву і розвитку особистісних якостей дитини. Подолання стереотипів мислення у сімейному вихованні.

Розгляд розвитку філософських поглядів на освіту в англо-американському середовищі. Простеження еволюції філософії освіти. Висвітлення позицій сучасних англомовних та українських дослідників щодо філософського осмислення практики навчання та виховання.

Зв’язок між філософією освіти та аксіологією. Відмінні риси основних задач аксіології відносно незалежних напрямів її сучасного розвитку. Характеристика суб’єктивістського, трансенденталістського, процедуралістського та комунітаристського напряму науки.

Дослідження філософських та освітніх категорій, які перебувають у стані рефлексивних взаємин. Соціокультурні, локальні, темпоральні особливості формування ситуації філософської рефлексії і процесу освіти. Аналізу проблем викладання філософії у вищій шкіл.

Застосування теоретико-методологічного інструментарію філософії освіти в підготовці нового покоління фахівців педагогічних спеціальностей. Підходи до педагогічної діяльності, розвитку розуму й мислення учнів. концепти філософії освіти та цілепокладання.

Аналіз поняття "самовизначення" з точки зору психології, філософії, педагогіки, соціології. Вдосконалення змісту та педагогічних засобів сучасної освіти, створення середовища професійної спрямованості для забезпечення особистісного самовизначення людини.

Розгляд з позицій філософії освіти форм культуротворчості, характерних для історичного та індивідуального людського буття. Вивчення впливу міфологічних образів, ритуалів, казки та ігрової діяльності на психічний і морально-естетичний розвиток дітей.