Інтегрований захист рослин

Уражуються корені, основа стебла, листкові піхви. Проявляється у вигляді чорних штрихуватих плям. Корінці стають ламкими, на нижній частині стебла - чорний наліт, рослини відстають у рості, легко вириваються, набувають блідо-сірого кольору, колосся біліє.

Джерело інфекції - уражені рослинні рештки. Ураженню сприяє волога і прохолодна весна.

Ефективними заходами є висока культура землеробства, протруєння насіння.

Шкодочинність кореневих гнилей полягає в зрідженні сходів, формуванні щуплого зерна, пустоколосості і білостебловості.

Темно-бура плямистість. Збудники - на ячмені і житі Bipolaris sorokiniana, на житі і пшениці Drechslera triticі; на вівсі збудник червоно-бурої плямистості - Drechslera avenae. Поширена повсюди. Уражує пшеницю, жито, ячмінь. Проявляється у вигляді темно-бурих, дещо витягнутих вздовж листка плям. У центрі вони світліші з темно-бурою облямівкою. За ураження колосу темно-буру плямистість називають «чорним зародком». Патогени впродовж вегетації поширюються за допомогою конідій. Зараженню сприяє підвищена вологість повітря. Втрати врожаю можуть сягати 30-40%.

Джерела інфекції - конідії і міцелій на рослинних рештках та в зерні.

Високоефективними заходами є протруювання насіння та обприскування посівів фунгіцидами.

Смугаста плямистість ячменю. Збудник - Drechslera graminea. Поширена повсюди, найшкодочинніша на Поліссі та в Лісостепу.

Уражує листя, піхви, стебла і колосся. Проявляється у вигляді жовтих плям, які пізніше зливаються у світло-коричневі смуги. У місцях ураження листки підсихають, розщеплюються уздовж. При ураженні колоса міцелій проникає у зав'язь, спричинює внутрішнє ураження зерна без зовнішніх ознак.

Джерела інфекції - рослинні рештки (конідії, міцелій) та уражене насіння (міцелій). Після перезимівлі гриб може утворювати перитеції із сумкоспорами, які є додатковим джерелом інфекції. У цій стадії збудник смугастої плямистості називають Pyrenophora graminea.

Розвитку хвороби сприяють надранні строки сівби, підживлення азотом. Ефективним заходом є обприскування посівів фунгіцидами.

Сітчаста плямистість ячменю. Збудник - Drechslera teres. Зустрічається всюди.

Проявляється у вигляді бурих овальних плям з великою кількістю поперечних і повздовжніх рисок, що створюють візерунок сітки.

Джерела інфекції - міцелій, склероції і конідії на рослинних рештках і зерні.

Хвороба більше уражує посіви ранніх строків. Ефективними заходами є вирощування стійких сортів, протруєння насіння, обробка посівів фунгіцидами.

Шкодочинність плямистостей полягає у зменшенні асиміляційної поверхні, передчасному відмиранні листя, утворенні щуплого зерна.

Борошниста роса. Збудник - Erysiphe graminis (син. Вlumeria graminis). Поширена повсюди.

Проявляється у вигляді білого павутиноподібного нальоту, що складається з міцелію і конідій з коніхієносцями. Уражує листя, стебла, колос, остюки. Пізніше наліт ущільнюється, утворюючи ватоподібні подушечки, які в кінці вегетації стають жовто-сірими і на них утворюються дрібні чорні плодові тіла гриба - клейстотеції. Петоген утворює конідіальну та сумчасту стадії. Зараження відбувається конідіями та сумкоспорами.

Шкодочинність - зменшення асиміляційної поверхні, руйнування хлорофілу, зменшення маси 1000 зерен.

Джерела інфекції - міцелій в уражених посівах озимих, клейстотеції на рослинних рештках.

Розвитку хвороби сприяють ранні строки сівби озимих, підвищені незбалансовані норми азотних добрив. Високу ефективність забезпечують вирощування стійких сортів та обробка посівів фунгіцидами.

Септоріоз (лептосферіоз). Збудник - гриби з роду Septoria. Поширена повсюди.

Проявляється на листках і стеблах у вигляді дрібних хлоротичних плям з чорними блискучими пікнідами гриба, на колоскових лусках - у вигляді темно-бурих і темно-фіолетових плям з пікнідами. Зараження рослин відбувається пікноспорами, додатковим джерелом інфекції є сумкоспори.

Шкодочинність - зниження асиміляційної поверхні, передчасне відмирання листя, погіршення посівних і технологічних якостей зерна. Втрати врожаю досягають 40%.

Джерела інфекції - уражені рослинні рештки, сходи падалиці, посіви озимих, заражене насіння.

Ураженню посівів сприяють тривала волога і тепла вітряна погода, опади, особливо в період колосіння - цвітіння, пізні строки сівби, внесення лише азотних добрив. Високоефективною є обробка посівів фунгіцидами.

Жовта плямистість озимої пшениці (піренофороз). Збудник - Pyrenophora tritici-repensis. На сьогодні хвороба є поширеною і шкідливою у всіх зонах врощування пшениці. Уражує всі хлібні злаки і понад 55 видів кормових і диких рослин.

Перші повідомлення про її епіфітотійний розвиток з'явилися лише кілька десятиріч тому. Втрати врожаю, залежно від рівня розвитку хвороби, можуть становити від 3% до 50%. Відбувається це внаслідок зниження маси зерна (на 2,6-43%) та зменшення кількості зерен у колосі.

Початок інтенсивного розвитку жовтої плямистості припадає на початок цвітіння озимої пшениці, хоч в окремих випадках вона може з'явитися раніше - на початку виходу в трубку. Сиптоми піренофорозу є дуже схожими на ураження септоріозом, тому тривалий час значення хвороби недооцінювали. На листках з'являються округлі плями яскраво-жовтого кольору діаметром 2-5 мм. У центрі плями епідерміс злегка підіймається. Пізніше плями можуть розростатися у повздовжньому напрямку, набуваючи неправильної форми і кольору засихаючої тканини. Крім листя, плямистість може спостерігатися на листкових піхвах, стеблі, колоскових лусочках, де набуває вигляду дрібних крапок або штрихів.

Джерела інфекції - уражені рослинні рештки, заражене насіння.

З агротехнічних заходів ефективним є знищення злакових бур'янів у посівах, а також на узбіччях полів. З хімічних - протруювання насіння та обприскування фунгіцидами у період весняно-літньої вегетації.

Фузаріоз колоса. Збудники Fusarium graminearum, F. sporotrichiella, F. culmorum, F. avenaceum. Поширена повсюди.

Проявляється у вигляді знебарвлення колоскових лусок. У вологу погоду залежно від виду збудника з'являється наліт білого, рожевого, оранжевого, червоного кольору. За сильного розвитку хвороби недобір врожаю становить 82%, втрати схожості насіння - 70%. Уражене видами F.graminearum і F.sporotrichiella зерно спричинює отруєння людей і тварин.

Джерела інфекції - уражені рештки і заражене насіння.

Розвитку хвороби сприяють підвищена вологість і температура повітря, дощі, особливо в період цвітіння. Ефективними заходами є вирощування сортів з підвищеною стійкістю, протруєння насіння.

Інтегрована система захисту озимих зернових колосових культур.

Період освоєння сівозмін при плануванні розміщення культур.

Для обмеження шкідливості хлібної жужелиці, кореневих гнилей, септоріозу, фузаріозу колоса, фітонематод, однорічних і багаторічних бур'янів та інших шкідливих організмів насиченням сівозмін колосовими культурами не повинно перевищувати 40-50%, частка колосових у структурі попередників озимих - до 10-15%.

Кращими попередниками для озимої пшениці, що забезпечують задо-вільний фітосанітарний стан агроценозу в Лісостепу і на Поліссі, є зайняті та сидеральні пари, зернобобові, багаторічні трави, льон. Для посіву слід підбирати сорти, які володіють відносною стійкістю чи витривалістю (толерантністю) до комплексу шкідливих організмів, що мають господарське значення в певному регіоні.

Після збирання попередника

Для формування сприятливих умов з метою одержання вирівняних своєчасних сходів, а також росту й розвитку рослин, що зумовлює підвищення їх стійкості проти шкідливих організмів необхідним є впровадження відповідної системи обробітку ґрунту та оптимальної системи удобрення з урахуванням зональних умов, попередників, фітосанітарної та погодної ситуацій.

Допосівний період

Для зменшення забур'яненості поля, зниження виживання гусениць підгризаючих совок, яєць та личинок хлібних жуків і коваликів, погіршення умов для розвитку хлібної жужелиці, мишоподібних гризунів, шведської й гессенської мух, знищення запасу інфекції борошнистої роси, іржастих хвороб, септоріозу та обмеження їх поширення на сходи пшениці проводять такі заходи, як культивація та боронування полів за появи сходів падалиці й бур'янів з урахуванням вологості верхнього шару ґрунту та погодних умов у допосівний період. Особливу увагу на якісне проведення цих заходів слід звернути після колосових попередників.

Для заготівлі насіннєвого матеріалу з високими посівними якостями і запобігання або максимально можливого обмеження його зараженості збудниками хвороб (сажкові, кореневі гнилі, септоріоз, фузаріоз, бактеріози), заселеності шкідниками і засміченості насінням небезпечних бур'янів проводять післязбиральне очищення, сушіння і сортування насіння та доведення його кондицій відповідно до вимог чинного державного стандарту України.

За 1-15 днів до сівби

Для захисту посівів від усіх видів сажок, кореневих гнилей, пліснявіння насіння, снігової плісняви проводять протруювання насіння.

Для протруювання насіння у кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром дії. Використовують один з протруйників: Байтан універсал, 19,5% з.п. (2,0 кг/т); Бункер, 6% в.с.к. (0,5 л/т); Вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к. (2,5-3,0 л/т); Вінцит, 5% к.с. (1,5-2,0 л/т); Дерозал, 50% к.с. (2,0 л/т); Дивіденд Стар, 36% т.к.с. (1,0 л/т); Кінто Дуо, 8%, к.с. (2,0- 2,5 л/т); Кольчуга, 6% т.к.с. (0,4-0,5 л/т); Лоспел, 12,5% в.м.е. (0,3 л/т); Максим 2,5% т.к.с. (1,5 л/т); Раксил ультра, 12% т.к.с. (0,2 л/т); Реал 200, т.к.с. (0,2л/т); Сарфун, 65% з.п. (2,0-3,0 кг/т); Старт, 5% к.с. (1,5-2,0 л/т); Сумі-8 ФЛО, 2% к.с. (1,5 л/т); Фундазол 50% з.п. (2,0-3,0 кг/т); Штефезол, 6% т.к.с. (0,4-0,5 л/т).

Для підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих чинників одночасно з протруюванням насіння обробляють мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту) і регулятором росту рослин.

Період сівби

Для обмеження розмноження багатьох видів потенційних шкідників і розвитку хвороб, за достатніх запасів продуктивної вологи у ґрунті, сівбу доцільно проводити у другій половині оптимального для зони періоду.

Для зниження чисельності хлібної жужелиці, дротяників, личинок пластинчастовусих жуків та інших ґрунтових шкідників й оптимізації азотного живлення рослин пшениці після колосового попередника доцільним є внесення аміачної води або безводного аміаку (20-30 кг/га азоту) під передпосівну культивацію.

Фаза сходів третього листка (І етап органогенезу)

Для захисту посівів від цикадок, злакових попелиць, вірусних хвороб, пшеничної та шведських мух, підгризаючих совок (понад 2-3 гусениці на 1 м2), хлібної жужелиці (2-3 личинки на 1 м2) за тривалої теплої погоди необхідне обприскування (крайове, вибіркове - в осередках розмноження шкідників, суцільне) добре розвинених посівів, особливо ранніх строків сівби, одним із таких препаратів: Актара, 25% в.г. (0,10-0,14 л/га); Альфагард 10% к.е. (0,15 л/га); Альфа Ципі, 10% к.е. (0,15 л/га); Арріво, 25% к.е. (0,2 л/га); Базудин, 60% в.е. (1,5 л/га); Бі-58 новий, 40% к.е. (1,5 л/га); Біммер, 40% к.е. (1,0-1,5 л/га); Бульдок, 2,5% к.е. (0,25 л/га); Данадим, 40% к.е. (1,0-1,5 л/га); Децис Профі, 25% в.г. (0,04 кг/га); Діазинон, 60% к.е. (1,5-1,8 л/га); Діазол, 60% в.е. (1,5-1,8 л/га); Дурсбан, 48% к.е. (1,0-1,5 л/га); Золон, 35% к.е. (1,5- 2,0 л/га); Карате, 5% к.е. (0,15-0,20 л/га); Моспілан, 20% р.п. (0,050- 0,075 кг/га); Нурел Д, 55% (0,75-1,0 л/га); Кінмікс, 5% к.е. (0,3 л/га); Парашут, 45% мк.с (0,5-0,75 л/га); Протеус, 11% о.д. (0,50-0,75 кг/га); Фастак, 10% к.с. (0,1 л/га); Ф'юрі, 10% в.е. (0,07-0,1 л/га); Штефесін, 2,5% к.е. (0,2- 0,3 л/га).

Фаза осіннього кущіння (II етап органогенезу).

Для захисту посівів від хлібної жужелиці (4-6 личинок на 1 м2) проводять обприскування посівів тими самим препаратами, що й у фазі сходів.

Фаза осіннього кущіння (II етап органогенезу) та протягом зими

Для захисту посівів від полівок та інших мишоподібних гризунів (3-5 колоній на 1 га і більше) доцільним є застосування родентицидів: Шторм, 0,005% воскові брикети (на відстані 10-15 м один від одного та по 1 брикету на нору); Смерть щурам №1, 0,005% тістоподібна принада (1 пакет на нору); Бродісан А, 0,005% зернова принада (3 г/нору); Роденфос (3 г/нору).

Відновлення весняної вегетації.

Для підвищення компенсаторних реакцій рослин, насамперед, на ослаблених зріджених посівах, уражених сніговою пліснявою, пошкоджених хлібною жужелицею, пшеничною мухою, опомізою, озимою мухою, дротяниками необхідним є підживлення азотними добривами, зокрема прикореневим способом (40-60 кг/га азоту).

Фаза весняного кущіння (III етап органогенезу).

Для захисту посівів від бур'янів проводять обприскування гербіцидами. Препарати слід добирати з урахуванням видового складу і кількості бур'янів.

Гербіциди групи 2,4-Д і 2М-4Х пригнічують однорічні дводольні бур'яни (волошка синя, гірчиця польова, гулявник лікарський, грицики, редька дика, види щириці, ярутка польова) і частково - багаторічні бур'яни (осот, види подорожника, кульбаба звичайна). Проте, ці препарати недостатньо ефективні щодо низки таких дводольних бур'янів, як ромашка непахуча, зірочник середній, гірчаки, рутка лікарська, підмаренник чіпкий, фіалка польова, а також щодо злакових бур'янів. За тривалого застосування препаратів групи 2,4-Д на одних і тих самих полях нерідко відбувається зміна видового складу бур'янів, можлива поява стійких проти них дводольних і злакових бур'янів.

Для надійного захисту посівів від бур'янів в асортимент препаратів доцільно включати гербіциди з специфічним спектром дії щодо стійких проти групи 2,4-Д бур'янів, а саме проводити обприскування 2,4 Д в суміші з Гранстаром, Банвелом чи Діаленом. Ці бакові суміші пригнічують ромашку непахучу, зірочник середній, гірчаки, рутку лікарську, шпергель звичайний, жабрій звичайний.

Препарат Базагран ефективний щодо зірочника середнього, підмаренника чіпкого, Гроділ ультра володіє селективною дією щодо підмаренника чіпкого, Старане - щодо берізки польової, Лонтрел - щодо осотів.

При захисті посівів від дводольних бур'янів, чутливих до групи 2,4-Д, рекомендується застосовувати: 2,4-Д амінну сіль, 50% в.к. (0,9-1,7 л/га); 2М-4Х, 75% в.к. (0,9-1,5 л/га); 2,4-Д амінну сіль, 68,5% в.р. (0,7-1,2 л/ га); Дікопур М, 80% в.г. (0,7-0,9 кг/га); Дезормон, 60% в.р. (0,8-1,4 л/га).

Для розширення спектра дії на дводольні бур'яни, стійкі щодо групи 2,4-Д, зокрема на ромашку непахучу, зірочник середній, гірчаки, підмаренник чіпкий, осоти та ін., доцільно на посівах застосовувати такі прапарати: Агрітокс, 50% в.р. (1,0-1,5 л/га); Аврора, 40% в.г. (37,5-50,0 г/га); АгроМаркс, 75% в.р. (0,8-1,0 л/га); Агрон, 30% в.р. (0,4-0,66 л/га); Аккурат, 60% в.г. (8,0-10,0 г/га); Альфа Стар, 75% в.г. (20-25 г/га); Аркан, 75% в.г. (20 г/га); Базагран М, 37,5% в.р. (2,0-3,0 л/га); Банвел, 48% в.р.к. (0,15-0,30 л/га); Гранстар, 75% в.г. (20-25 г/га); Діален Супер, 46,4% в.р.к. (0,8 л/га); Дезормон, 60% в.р. (0,8-1,4 л/га); Д-Камба, 48% в.р.к. (0,15-0,3 л/га); Дикамерон, 36% в.р. (0,12-0,19 л/га); Діанат, 48% в.р.к. (0,15-0,3 л/га); Естерон, 60% к.е. (0,6-0,8л/га); Калібр, 75% в.г. (30-60 г/га); Кортес, 75% з.п. (6,0-8,0 г/га); Ларен Про, 60% з.п. (8,0-10,0 г/га); Лінтур 70% в.г. (0,15); Логран, 75% в.г. (6,5-10,0 г/га); Лонтрел А, 30% в.р. (0,16-0,66 л/га); Мушкет, 20% в.г. (50- 60 г/га); ПІК 75, 75% в.г. (15-20 г/га); Серто Плюс, 75% в.г. (0,15-0,2 кг/га + ПАР «ДЕШ» 0,5 л/га); Старане, 25% к.е. (0,5-0,7 л/га); Хармоні, 75% в.г. (15- 20 г/га + ПАР «Тренд 90» 200 мл/га) та інші.

Проти однорічних злакових бур'янів (вівсюг, мітлиця, плоскуха, мишій) застосовують препарат Пума Супер, 6,9% м.в.е. (1,0 л/га), проти одно-річних та багаторічних злакових (у т.ч. пирій повзучий) і дводольних - препарат Монітор 75% в.г. (0,013-0,026 кг/га + 0,4-0,6 л/га ПАР «Генамін»).

Практично всі гербіциди застосовують у фазу кущіння озимини, за винятком препаратів Гранстар, 75% в.г., Калібр, 75% в.г., ПІК 75, 75% в.г. та Гроділ, 75% в.г., які можна застосовувати до появи прапорцевого листка культури. Норма витрати робочого розчину залежить від типу гербіциду і коливається в межах 100-300 л/га.

Фаза виходу в трубку (IV--VII етапи органогенезу).

Для захисту посівів від хвороб слід застосовувати фунгіциди з урахуванням спектра та механізму їх дії. Доцільність застосування фунгіцидів визначають за результатами обстежень фітосанітарного стану посівів та очікуваними втратами врожаю залежно від рівня розвитку хвороб.

Для обприскування посівів (залежно від спектра дії препарату) від борошнистої роси (при ураженні рослин понад 1% в умовах високої вологості 95-100% і середньодобової температури повітря 14-17°С), іржастих хвороб (за ураження рослин понад 1% в умовах високої вологості 95-100%, тривалих і частих рос, дощової погоди і температури повітря для бурої іржі 15-25°С, стеблової іржі 18-22°С, жовтої іржі 11-13°С), септоріозу (за ураження рослин понад 5%, при частих дощах з вітрами, високій вологості повітря і температурі 20-25°С), гельмінтоспоріозних плямистостей (за ураження рослин понад 1%, при підвищеній вологості повітря 95-97% і температурі понад 15°С) застосовують такі фунгіциди: Абакус, 12,5% мк.е. (1,25-1,75 л/га); Альто 400, 40% к.с. (0,15-0,20 л/га); Альто Супер, 33% к.е. (0,4-0,5 л/га); Амістар Екстра, 28% к.с. (0,5-0,75); Байлетон, 25% з.п. (0,5-1,0 кг/га); Імпакт, 25% к.с. (0,5 л/га); Каліксин, 75% к.е. (0,5-0,75 л/га); Колосаль, 25% к.е. (0,5-1,0 л/га); Колфуго Супер, 20% в.с. (1,5 л/га); Корбель, 75% к.е. (0,5-1 л/га); Міраж, 45% к.е. (1,0 л/га); Містік, 25% к.е. (0,5-1,0 л/га); Рекс Дуо, 49,7% к.е. (0,4-0,6 л/га); Рекс Топ, 33,4% к.с. (1,0-1,5 л/га); Рекс Т, 12,5% к.с. ( 0,5- 1,0 л/га); Сарфун, 50% к.с. (0,4-0,5 л/га); Тілт, 25% к.е. (0,5 л/га); Топсин М, 70% з.п. (1,0 кг/га); Фалькон, 46% к.е. (0,6 л/га); Фолікул БТ, 25% к.е. (0,5- 1,0 л/га); Фоліант, 22,5% к.е. (1,0-1,5 л/га); Форсаж, 50% к.с. (0,4-0,5 л/га); Фундазол, 50% з.п. (0,5-0,6 кг/га).

Проти злакових мух, попелиці, п'явиці, пильщиків, трипсів (за умов ЕПШ) використовують один з препаратів: Актара, 25% в.г. (0,10-0,14 л/га); Актара, 24% к.с. (0,15 л/га); Альфагард 10% к.е. (0,15 л/га); Альфа Ципі, 10% к.е. (0,15 л/га); Арріво, 25% к.е. (0,2 л/га); Базудин, 60% в.е. (1,5 л/га); Бі-58 новий, 40% к.е. (1,5 л/га); Біммер, 40% к.е. (1,0-1,5 л/га); Блискавка, 10% к.е. (0,10-0,15 л/га); Бульдок, 2,5% к.е. (0,25 л/га); Вантекс, 6% мк.с. (0,06-0,07 л/га); Данадим, 40% к.е. (1,0-1,5 л/га); Децис Профі, 25% в.г. (0,04 кг/га); Діазол, 60% в.е. (1,5-1,8 л/га); Діазинон, 60% к.е. (1,5-1,8 л/га); Дурсбан, 48% к.е. (1,0-1,5 л/га); Енжіо, 24,7% к.с. (0,18 л/га); Золон, 35% к.е. (1,5-2,0 л/га); Карате, 5% к.е. (0,15-0,20 л/га); Карате Зеон, 5% мк.с. (0,15- 0,20 л/га); Кінмікс, 5% к.е. (0,3 л/га); Моспілан, 20% р.п. (0,050-0,075 кг/га); Нурел Д, 55% (0,75-1,0 л/га); Парашут, 45% мк.с (0,5-0,75 л/га); Протеус, 11% о.д. (0,50-0,75 кг/га); Сумі-альфа, 5% к.е. (0,2-0,3 л/га); Сумітіон, 50% к.е. (0,6-1,0 л/га); Суперкіл, 55% к.е. (0,7 л/га); Фастак, 10% к.с. (0,1 л/га); Фатрин, 10% к.е. (0,10-0,15 л/га); Ф'юрі, 10% в.е, (0,07-0,1 л/га); Циперкіл, 25% к.е. (0,2 л/га); Штефесін, 2,5% к.е. (0,2-0,3 л/га).

Фаза колосіння цвітіння (VIII--IX етапи органогенезу).

Для захисту посівів від борошнистої роси, іржастих хвороб, септоріозу, гельмінтоспоріозних плямистостей, піренофорозу (за сприятливих для їх розвитку погодних умовах) проводять обприскування посівів рекомендованими для IVVII етапів фунгіцидами.

Для захисту посівів від ураження колоса та зерна фузаріозом, септоріозом та іншими хворобами в роки з теплою та вологою погодою (температура 28-30°С, відносна вологість повітря 80-100%, часті дощі) застосовують один із фунгіцидів: Амістар Екстра, 28% к.с. (0,5-0,75 л/га); Альто Супер, 33% к.е. (0,4-0,5 л/га); Імпакт, 25% к.с. (0,5 л/га); Фолікул БТ, 25% к.е. (0,5-1,0 л/га); Фундазол, 50% з.п. (0,5-0,6 кг/га).

Для запобігання втратам врожаю від п'явиць, попелиць, пильщиків (при ЕПШ) посіви обприскують рекомендованими для IVVII етапів інсектицидами.

Фаза формування зерна наливання зерна (X--XI етапи органогенезу)

Для запобігання відчутним втратам урожаю від злакових попелиць (10-20 особин на стебло), хлібних жуків (5-6 жуків на 1 м2), трипсів (40-50 особин на колос), хлібних клопів (1-2 личинки на 1 м2 на посівах сильних та цінних пшениць, 4-6 особин на 1 м2 на решті полів пшениці), хлібної жужелиці (8 особин на 1 м2) проводять обприскування посівів рекомендованими для IVVII етапів інсектицидами.

Достигання повна стиглість зерна (XII етап органогенезу).

З метою збереження якості зерна, обмеження кількості клопа-черепашки та хлібної жужелиці, мишей, фузаріозу і чорного зародка зерна необхідними є розробка і дотримання графіка збирання врожаю, цілеспрямований вибір способу з урахуванням стану посіву, зональних і сортових особливостей, цільового призначення врожаю, строків достигання, рівня якості зерна. У першу чергу в оптимально стислі строки слід збирати прямим комбайнуванням пшеницю з високою якістю зерна (сильна, цінна). Рекомендується вивезення соломи і лущення стерні.

Післязбиральний період.

Щоб попередити перезараження зерна в буртах на токах і в зерносховищах фузаріозом, пліснявими і бактеріальними хворобами, проводять очищення та просушування зерна в господарствах і на хлібозаготівельних пунктах до 13-14% вологості, розміщення його окремими партіями.

Інтегрована система захисту ярих зернових колосових культур.

Допосівний і посівний періоди.

Для зниження чисельності шкідників та бур'янів, знищення збудників хвороб необхідно дотримуватися сівозміни, проводити лущення і зяблевий обробіток ґрунту.

Щоб захистити посіви ярого ячменю та пшениці від усіх видів сажок, кореневих гнилей, пліснявіння насіння доцільно провести протруювання насіння одним із дозволених препаратів Абсолют, 50% к.с. (1,5-2,0 л/т); Байтан універсал, 19,5% з.п. (2,0 кг/т); Бункер, 6% в.с.к. (0,5 л/т); Вега, 6% т.к.с. (0,4-0,5 л/т); Віал ТТ, 14% в.с.к. (0,4-0,5 л/т); Вінцит, 5% к.с. (1,5-2,0 л/т); Вітавакс 200 ФФ, 34% в.с.к. (2,5-3,0 л/т); Дерозал, 50% к.с. (2,0 л/т); Дивіденд Стар, 36% т.к.с. (1,0 л/т); Дітокс, 50% к.с. (2,5 л/т); Кінто Дуо, 8%, к.с. (2,0-2,5 л/т); Колфуго Супер, 20% в.с. (3,0 л/т); Колфуго Дуплет, 37% к.с. (2,0 л/т); Кольчуга, 6% т.к.с. (0,4-0,5 л/т); Ламардор 400, 40% т.к.с. (0,15-0,2 л/т); Лоспел, 12,5% в.м.е. (0,3 л/т); Максим, 2,5% т.к.с. (1,5 л/т); Моріон, 6% т.к.с. (0,4-0,5 л/т); Раксил Ультра, 12% т.к.с. (0,2 л/т); Сарфун, 65% з.п. (2,0-3,0 кг/т); Сумі-8 ФЛО, 2% к.с. (1,5 л/т); Тебузан, 6% т.к.с. (0,4-0,5 л/т); Форсаж, 50% к.е. (1,0-1,2 л/т); Фундазол 50% з.п. (2,0-3,0 кг/т); Штефезол, 6% т.к.с. (0,4- 0,5 л/т).

Проти сажок і кореневих гнилей вівса насіння протруюють такими препаратами: Вінцит, 5% к.с. (1,5-2,0 л/т); Корріоліс, 20% т.к.с. (0,2 л/т); Сарфун, 65% з.п. (2,0-3,0 кг/т); Фундазол 50% з.п. (2,0-3,0 кг/т).

Для обмеження шкідливості шведських мух, смугастої хлібної блішки, п'явиць, попелиць сівбу слід проводити у гранично стислі строки на початку оптимального весняного періоду.

Сходи - 3-й листок (І-II етапи органогенезу).

Для захисту посівів від смугастої хлібної блішки (60-100 особин на 1 м2), шведських мух (30-50 на 100 помахів сачком), п'явиць (10-15 жуків на 1 м2) проводять обприскування крайових смуг завширшки до 100 м, використовуючи один із дозволених інсектицидів Актара, 24% к.с. (0,15 л/га); Акцент, 40% к.е. (0,2 л/га); Альтекс, 10% к.е. (0,10-0,15 л/га); Бі-58 новий, 40% к.е. (1,0-1,2 л/га); Біммер, 40% к.е. (1,0-1,5 л/га); Бульдок, 2,5% к.е. (0,25 л/га); Децис Профі, 25% в.г. (0,04 кг/га); Діазол, 60% в.е. (0,5-1,5 л/га); Золон, 35% к.е. (1,5 л/га); Карате, 5% к.е. (0,15-0,20 л/га); Карате Зеон, 5% мк.с. (0,15-0,20 л/га); Нурел Д, 55% (0,5-0,75 л/га); Протеус, 11% о.д. (0,50-0,75 кг/га); Сумі-альфа, 5% к.е. (0,2 л/га); Сумітіон, 50% к.е. (0,5 л/га); Суперкіл, 55% к.е. (0,7 л/га); Фатрин, 10% к.е. (0,10-0,15 л/га); Ф'юрі, 10% в.е, (0,07- 0,1 л/га); Циперкіл, 25% к.е. (0,2 л/га); Штефесін, 2,5% к.е. (0,2-0,25 л/га).

Кущіння (III етап органогенезу).

Проти однорічних злакових бур'янів застосовують гербіцид Пума Супер, 6,9% м.в.е. (1 л/га).

Проти однорічних і багаторічних злакових та дводольних бур'янів застосовують гербіцид Монітор, 75% в.г. (0,013-0,026 кг/га + 0,4-0,6 л/га ПАР «Генамін»).

Проти однорічних та деяких багаторічних дводольних бур'янів застосовують один із таких гербіцидів: Агрітокс, 50% в.р. (1,0-1,5 л/га); Аврора, 40% в.г. (37,5-50,0 г/га); АгроМаркс, 75% в.р. (0,8-1,0 л/га); Адор, 75% в.г. (15 г/га); Аккурат, 60% в.г. (8,0-10,0 г/га); Аркан, 75% в.г. (20 г/га); Базагран М, 37,5% в.р. (2,0-3,0 л/га); Базагран, 48% в.р. (2,0-4,0 кг/га); Банвел, 48% в.р.к. (0,15-0,30 л/га); Гранстар, 75% в.г. (15 г/га); Діален Супер, 46,4% в.р.к. (0,5-0,7 л/га); Дезормон, 60% в.р. (0,8-1,4 л/га); Дикамба Форте, 46,4% в.р.к. (0,5-0,7 л/га); Дикамерон, 36% в.р. (0,12-0,19 л/га); Діанат, 48% в.р.к. (0,15- 0,3 л/га); Дікопур МЦПА, 75% в.р. (0,7-1,0 л/га); Естрон, 60% к.е. (0,6-0,8л/га); Калібр, 75% в.г. (30-60 г/га); Кортес, 75% з.п. (6,0-8,0 г/га); Ларен Про, 60% з.п. (8,0-10,0 г/га); Лінтур 70% в.г. (0,12 кг/га); Логран, 75% в.г. (6,5-10,0 г/га); Лонтрел А, 30% в.р. (0,16-0,66 л/га); Мушкет, 20% в.г. (50-60 г/га); Серто Плюс, 75% в.г. (0,15-0,2 кг/га + ПАР «ДЕШ» 0,5 л/га); Старане, 25% к.е. (0,5-0,7 л/га); Хармоні, 75% в.г. (10-15 г/га + ПАР «Тренд 90» 200 мл/га); Хвастокс, 75% в.р. (1,0-1,2 л/га); 2,4-Д, 70% в.р. (0,8-1,0 л/га); 2,4-Д, 68,5% в.р. (0,7-1,0 л/га).

Для захисту посівів пшениці та ячменю від клопа-черепашки (3- 4 особини на 1 м2) проводять обприскування інсектицидами Актара, 24% к.с. (0,15 л/га); Акцент 40% к.е. (0,2 л/га); Альтекс, 10% к.е. (0,10-0,15 л/га); Бі-58 новий, 40% к.е. (1,0-1,2 л/га); Біммер, 40% к.е. (1,0-1,5 л/га); Бульдок, 2,5% к.е. (0,25 л/га); Децис Профі, 25% в.г. (0,04 кг/га); Діазол, 60% в.е. (0,5-1,5 л/га); Карате, 5% к.е. (0,15-0,20 л/га); Карате Зеон, 5% мк.с. (0,15- 0,20 л/га); Нурел Д, 55% (0,5-0,75 л/га); Сумі-альфа, 5% к.е. (0,2 л/га); Сумітіон, 50% к.е. (0,5 л/га); Суперкіл, 55% к.е. (0,7 л/га); Фатрин, 10% к.е. (0,10- 0,15 л/га); Штефесін, 2,5% к.е. (0,2-0,25 л/га).

При своєчасному проведенні обприскування в період масового заселення посівів достатньо обмежитися обробкою крайових смуг поля завширшки до 100 м.

Вихід у трубку (IV-VII етапи органогенезу).

Для захисту посівів від личинок п'явиць (0,5-1,0 особина на стебло) проводять обприскування крайових смуг або осередків скупчення комах інсектицидами в нормах, рекомендованих проти жуків у період сходів.

Для захисту посівів від борошнистої роси (при ураженні рослин понад 1%, при високій вологості повітря 95-100% і температурі 14-17°С), усіх видів іржі (при ураженні рослин понад 1% за вологості повітря 95-100%, тривалих і частих рос, дощової погоди та температури для бурої і стеблової іржі 18-25°, жовтої іржі - 11-13°С, карликової іржі ячменю 15-18°С), септоріозу (при ураженні рослин понад 5%, частих дощах, високій вологості повітря і температурі 20-25°С); гельмінтоспоріозних плямистостей (при ураженні рослин понад 1%, високій вологості повітря і температурі понад 15°С) застосовують один із таких фунгіцидів: Абакус, 12,5% мк.е. (1,25-1,75 л/га); Альто 400, 40% к.с. (0,1-0,25 л/га); Альто Супер, 33% к.е. (0,4-0,5 л/га); Амістар Екстра, 28% к.с. (0,5-0,75); Арбалет, 19% к.с. 92,0 л/га); Байлетон, 25% з.п. (0,5-1,0 кг/га); Дерозал, 50% к.с. (0,5 л/га); Імпакт, 25% к.с. (0,5 л/га); Колосаль, 25% к.е. (0,5-1,0 л/га); Компакт, 25% к.с. (0,5 л/га); Міраж, 45% к.е. (1,0 л/га); Містік, 25% к.е. (1,0 л/га); Рекс Дуо, 49,7% к.е. (0,5 л/га); Рекс Топ, 33,4% к.с. (1,0-1,5 л/га); Рекс Т, 12,5% к.с. ( 0,75-1,0 л/га); Сарфун, 50% к.с. (0,4- 0,5 л/га); Тілт, 25% к.е. (0,5 л/га); Топсин М, 70% з.п. (1,0 кг/га); Фолікул БТ, 25% к.е. (0,5-1,0 л/га); Фоліант, 22,5% к.е. (1,0-1,5 л/га); Форсаж, 50% к.с. (0,4-0,5 л/га).

Фаза колосіння (VIII етап органогенезу).

Якщо спостерігається зараженість рослин пшениці та ячменю борошнистою росою, септоріозом або плямистостями і складаються сприятливі для їх розвитку погодні умови, ефективним буде обприскування фунгіцидами, рекомендованими для фази виходу рослин у трубку.

Цвітіння-формування зерна пшениці та ячменю (IX-X етапи органогенезу)

Для захисту посівів від злакових попелиць (15-25 особин на стебло), трипсів (40-50 особин на колос), личинок клопа-черепашки (понад 2 особини на 1 м2, особливо на насіннєвих і посівах цінних та сильних пшениць) застосовують інсектициди, які рекомендовані в ІІ-ІІІ етапах органогенезу.

На вівсі в період викидання волоті- формування зернівки (VIII-X етап органогенезу)

Проти злакових попелиць (понад 10-15 особин на стебло) та вівсяного трипса (50-60 личинок на волоть) застосовують інсектицид БІ-58 новий к.е. (1,0-1,2 л/га).

Повна стиглість зерна (XII етап органогенезу)

Для зниження чисельності та шкідливості хвороб і шкідників необхідним є своєчасне збирання врожаю з негайним лущенням стерні.

Післязбиральний період

Щоб запобігти перезараженню зерна хворобами проводять його очищення та просушування до 13-14% вологості.

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні хвороби зернових колосових культур, збудники яких уражують кореневу систему рослин.

2. Назвіть основні хвороби зернових колосових культур, збудники яких уражують колос рослин.

3. Назвіть основні хвороби зернових колосових культур, збудники яких уражують листки і стебла рослин.

4. Назвіть основні хвороби зернових колосових культур, збудники яких зберігаються в насінні.

5. Назвіть основних шкідників зернових колосових культур.

6. Які інсектициди використовують для захисту зернових колосових культур від шкідників?

7. Які фунгіциди використовують для захисту зернових колосових культур від хвороб?

8. Які препарати використовують для протруювання насіння зернових колосових культур від хвороб?

9. Які гербіциди використовують для захисту посівів зернових колосових культур від дводольних бур'янів?

10. Які гербіциди використовують для захисту посівів зернових колосових культур від однодольних бур'янів?

4.2 Кукурудза

Найпоширеніші шкідники кукурудзи та заходи захисту від них.

Ковалики. Найбільшої шкоди кукурудзі та іншим польовим культурам завдають личинки таких видів: ковалик посівний (Agriotes sputator), ковалик смугастий (A.lineatus), ковалик темний (A.obscurus), ковалик західний (A.ustulatus), ковалик широкий (Selatosomus latus), ковалик блискучий (S.aeneus).

Жуки мають видовжене тіло (7-14 мм), зверху від світло- до темно-коричневого і чорного кольору і здатні підстрибувати, видаючи при цьому звук. Личинки (дротяники) мають вузьке червоподібне тонке, циліндричне жорстке тіло, від жовтого до червоно-бурого кольору з трьома парами однаково розвинутих ніг.

Цикл розвитку коваликів 3-5 років. Личинки виїдають зародок та ендосперм посіяного насіння, пізніше пошкоджують сходи рослин. Зимують личинки різного віку у ґрунті на глибині від 25-30 до 70-90 см. ЕПШ - 3- 5 екз./м2.

Важливе значення для зниження чисельності дротяників мають дотримання сівозміни, міжрядний обробіток. Кращими попередниками є озима пшениця і цукрові буряки. Ефективним заходом є обробка насіння інсектицидами.

Чорниші. Найпоширенішими є види: мідляк кукурудзяний (Pedinus femoralis), мідляк широкогрудий (Blaps lethifers), мідляк чорний (Oodescelis polita).

Жуки достатньо великі - від 7-10 мм завдовжки (кукурудзяний) до 17-27 мм (широкогрудий), з овальним чорним тілом. Забарвлення личинок (несправжні дротяники) від жовтого до темно-жовтого і сіро-жовтого кольору, тіло сплюснутоциліндричної форми. Личинка відрізняється від справжніх дротяників опуклою головою та розвиненішою парою передніх ніг.

Цикл розвитку кукурудзяного і чорного мідяка - 1 рік, широкогрудого - 2-3 роки. Шкодять личинки, виїдаючи порожнини в висіяному і набубнявілому насінні, пошкоджуючи підземну частину стебел, паростки та коріння. Зимують жуки в ґрунті в лялечкових колисочках, а також личинки на глибині 15-30 см. ЕПШ - 3-5 екз./м2.

Для обмеження розмноження і шкідливості достатньо дотримуватися сівозміни і вологозберігаючої системи обробітку ґрунту. У роки масового розмноження необхідно обробити насіння кукурудзи перед сівбою одним із дозволених для протруювання інсектицидів.

Кукурудзяний стебловий метелик (Ostrinia nubilalis). Поширений у лісостеповій і на півночі степової зони. Найшкідливіший у Західному Лісостепу. Пошкоджує близько 50 видів культурних і понад 100 видів диких рослин.

Метелик у розмаху крил 26-32 мм з добре вираженим статевим поліморфізмом. У самки передні крила біло-жовті, з двома поперечними хвилястими лініями, задні крила - світліші. Передні крила самців світло-коричневі або бурувато-сірі з блідо-жовтими смужками, задні - з світлою перев'яззю посередині. Гусениця - жовто-сіра з рожевим відтінком і темною смужкою вздовж спинки, завдовжки 20-25 мм.

Зимують гусениці в стеблах пошкоджених рослин. Навесні заляльковуються. Літ метеликів збігається з фазою викидання волотей. Самки відкладають яйця на нижній бік листків купками. Гусениці, що відродилися, через пазуху листків потрапляють усередину стебла, де живляться. На час збирання врожаю перебувають у нижній частині стебел. ЕПШ - 10% заселених рослин.

Розмноження шкідника обмежують знищення бур'янів, збирання кукурудзи на низькому зрізі, очищення поля від рослинних решток, глибока зяблева оранка. На початку і в період масового відкладання яєць шкідника застосовують випуск трихограми. При ЕПШ гусениць посіви обробляють одним із дозволених інсектицидів.

Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera). Надзвичайно загрозливий карантинний шкідник американського континенту. Вперше в Європі виявлений у 1992 році на території Югославії. З того часу він поширився на територіях Угорщини, Хорватії, Румунії, Боснії та Герцеговини, Болгарії, Італії, Сербії, Словаччини, Словенії, Швейцарії, Австрії, Чехії, Франції, Бельгії, Голландії, Великобританії. В Україні шкідника вперше було виявлено в 2001 році у Закарпатській області. Спостерігається тенденція до збільшення чисельності шкідника в зоні поширення в Україні - в Закарпатській та виявлення у Львівській й Івано-Франківській областях. На сьогодні інвазія шкідника загрожує всім кукурудзосійним областям Лісостепу та Степу.

Жуки 4,2-6,8 мм завдовжки, голова чорна, вусики трохи довші за тіло, передньоспинка жовтувата, надкрила блідо-жовто-червоні з чорними смугами, стегна, гомілки та лапки чорні або світлі із затіненим чорним краєм. Личинка блідо-жовта, червоподібна, 12,5-15,5 мм завдовжки. Шкідник розвивається в одному поколінні за рік. Зимує в стадії яйця в поверхневому шарі ґрунту. Імаго виходить наприкінці липня - на початку серпня. Період виходу жуків триває близько 6 тижнів.

Жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді обгризають молоді качани кукурудзи. Імаго належить до олігофагів і може живитися не лише на кукурудзі, а й на злакових, бобових та гарбузових культурах. Личинка - монофаг, живиться лише корінням кукурудзи, що призводить до його поганого розвитку та ураження кореневими гнилями. Пошкоджені рослини жовтіють, відстають у рості, нерідко молоді рослини зовсім гинуть. Пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів і дощів легко полягають.

Найпоширеніші хвороби кукурудзи і заходи захисту.

Пухирчаста сажка. Збудник - Ustilago zeae.

Уражує стебла, качани і репродуктивні органи. Проявляється у вигляді жорстких пухлин до 15 см у діаметрі. Найбільші пухлини на качанах і стеблах.

Найшкідливішим є ураження молодих рослин. Втрати врожаю можуть становити 10-60%. Вміст пухлин (хламідоспори гриба) токсичний для тварин. Хламідоспори з пухлин зберігаються у грунті та на його поверхні до 12 місяців, а в незруйнованих пухлинах - до 22 місяців.

Джерело інфекції - хламідоспори в ґрунті. Ефективним заходом є протруювання насіння.

Летюча сажка. Збудник (Sorosporium reilianum).

Уражує суцвіття, волоть, качани. Волоть у період цвітіння перетворюється в чорну летючу масу, качани - у чорний сухий конусоподібний клубок. Уражені рослини відстають у рості, надмірно кущаться, листя дуже розростається.

Джерела інфекції заспорений ґрунт і насіння. Сприяє поширенню хвороби монокультура, пізні строки сівби, тепла весна і посушливе літо. Ефективним заходом є протруювання насіння.

Бура плямистість, або гельмінтоспоріоз. Збудник - Drechslera turcica. Проявляється на листках у вигляді великих чітких коричневих плям (до 10 см завдовжки) із широкою облямівкою. Листя передчасно в'яне і засихає. У вологу погоду з нижнього боку листка в центрі плям утворюється сірувато-оливкове спороношення гриба. Спочатку уражуються листки нижнього ярусу, і поступово хвороба поширюється на листки верхнього.

Джерело інфекції - уражені рослинні рештки, заражене насіння. Ефективними заходами є протруєння насіння та обробка посівів фунгіцидами.

Фузаріоз. Збудник - Fusarium moniliforme. Хвороба особливо поширена в районах надмірного зволоження.

Уражені качани мають на поверхні один або кілька осередків нальоту гриба білого кольору. У центрі такого осередку зернівки зруйновані, легко ламаються і кришаться. За межами осередку зернівки цілі, але зверху вкриті рожевою грибницею. З часом уражений осередок збільшується і охоплює весь качан, який руйнується.

Джерело інфекції - рослинні рештки, насамперед обгортки качанів, заражене насіння. Ефективним заходом є протруювання насіння та знищення рослинних решток.

Фузаріозна гниль стебла. Збудники - гриби роду Fusarium.

Уражує сходи і вегетуючі рослини. Сходи відстають у рості й розвитку, а згодом гинуть. На кореневій шийці нагромаджується міцелій гриба.

Стеблова гниль розвивається у другій половині вегетації у вигляді бурих плям на нижніх міжвузлях стебла. У вологу погоду в основі листкових піхв на вузлах стебла з'являється міцелій і спороношення збудників рожевого кольору. Уражені стебла ламаються, качани утворюються недорозвинені. Фузаріоз спричинює також кореневі гнилі, що призводить до завчасного достигання рослин, які легко вириваються з ґрунту.

Джерело інфекції - заражене насіння, ґрунт.

Ефективним заходом є протруювання насіння та знищення рослинних решток.

Біль качанів. Фізіологічне захворювання, спричинене нерівномірним надходженням води в рослину під час достигання зерна.

Хвороба поширена у всіх зонах вирощування кукурудзи, сильніше проявляється в роки, коли посуха в період наливання зернівок змінюється дощами. На зернівках утворюються тріщини, з яких виступає борошнистий ендосперм. Можуть бути уражені окремі зернівки або весь качан. Уражені качани пліснявіють і руйнуються в полі або в сховищах. Зерно втрачає схожість.

Вірусні хвороби кукурудзи (мозаїка, штрихуватість, крапчастість, карликовість, заляльковування). Характеризуються значною шкідливістю внаслідок пригнічення рослин, спостерігається відсутність качанів або утворення недорозвинутих з невеликою кількістю зернівок. Вірусні хвороби часто мають схожі симптоми і важко відрізняються одна від одної. Проявляються у вигляді білих або хлоротичних смужок чи крапок на листках, у вигляді мозаїчності листкової пластинки, вкорочення міжвузлів, карликовості рослин. Переносчиками вірусних хвороб є цикадки і попелиці.

Заходи захисту зводяться до видалення хворих рослин з поля, знищення бур'янів, застосування інсектицидів.

Інтегрована система захисту кукурудзи.

Передпосівний період.

Для забезпечення біологічної потреби рослин кукурудзи у воді, поживних речовинах, а також регулювання чисельності шкідливих організмів вирішальне значення має вибір попередників. У сівозмінах короткої ротації, де кукурудзу висівають після трьох років вирощування культур суцільної сівби, чисельність шкідників, які мешкають у ґрунті, значно збільшується. Сівба кукурудзи після кукурудзи, особливо неодноразова, призводить до наростання ураження кореневими і стебловими гнилями, летючою сажкою. пухирчастою сажкою і сприяє нагромадженню чисельності стеблового метелика.

Частота чергування кукурудзи у сівозміні не може бути однаковою в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України. У Лісостепу найкращими попередниками є озима пшениця і картопля. У поліських і західних районах кращі попередники картопля, озима пшениця, люпин, кукурудза на силос.

Для оптимізації мінерального живлення рослин кукурудзи, а також підвищення стійкості проти хвороб і шкідників норми органічних і мінеральних добрив диференціюють залежно від попередника, фактичної родючості ґрунту й агрохімічних картограм.

Для пригнічення шкідливих організмів і створення сприятливих для рослин повітряного, водного і поживного режимів основний обробіток ґрунту виконують з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, попередників і строків їх збирання, а також ступеня забур'яненості поля. В усіх зонах вирощування кукурудзи, крім районів, де спостерігається вітрова ерозія, обробіток ґрунту передбачає лущення стерні після колосових попередників і оранку на зяб. Після кукурудзи інших великостеблових культур перед оранкою післяжнивні рештки необхідно подрібнити дисковими або фрезерними знаряддями, що є також ефективним засобом придушення патогенних організмів. Глибока зяблева оранка сприяє знищенню джерел інфекції пухирчастої та летючої сажок, кореневих і стеблових гнилей, хвороб листків та качанів.

У зоні дії вітрової ерозії доцільно застосовувати плоскорізний обробіток ґрунту, який передбачає післязбиральне дискування на 5-6 см і культивацію протиерозійними культиваторами на 16-18 см. Навесні на площах, які відведені під кукурудзу, проводять боронування й культивацію для збереження і нагромадження вологи у посівному шарі та боротьби з бур'янами.

Щоб запобігти розвитку пліснявіння, кореневих і стеблових гнилей, пухирчастої сажки та інших хвороб кукурудзи, проводять протруювання насіння препаратами Вітавакс 200, 75% з.п. (2,0 кг/т); Вітавакс 200 ФФ, 40% в.с.к. (2,5-3,0 л/т); Гранівіт, 40% в.с.к. (2,5-3,0 л/т); Дітокс, 50% к.с. (2,5 л/т); Корріоліс, 20% т.к.с. (0,2 л/т); Максим, 2,5% т.к.с. (1,0 л/т); Максим ХL, 3.5% т.к.с. (1,0 л/т); Роялфло, 48% в.с.к. (2,5-3,0 л/т); Флуосан, 53,3% т.к.с. (3,0 л/т).

Для захисту від дротяників (3-5 особин на 1 м2) та інших ґрунтових і наземних шкідників сходів насіння обробляють такими препаратами: Галсо, 70% з.п. (28 кг/т); Гаучо, 70% з.п. (28 кг/т); Команч, 70% з.п. (28 кг/т); Космос, 25% т.к.с. (4,0 л/т); Круізер, 35% т.к.с. (6,0-9,0 л/т); Промет 400, 40% мк.с. (25,0 л/т); Семафор, 20% т.к.с. (2,0-2,5 л/т).

Протруювання насіння кукурудзи проти комплексу шкідників і хвороб здійснюють на насіннєвих заводах.

Для знищення бур'янів перед сівбою вносять гербіциди. При виборі препаратів враховують тип забур'яненості поля, ґрунтово-кліматичні та інші зональні властивості вирощування кукурудзи, чергування культур у сівозміні, хімічні властивості окремих препаратів.

На полях, які засмічені переважно однорічними злаковими та дводольними бур'янами, вносять такі препарати, як Ацет, 90% к.е. (1,5-3,0 л/га); Герб, 90% к.е. (1,5-3,0 л/га); Дуал Голд, 96% к.е. (1,6 л/га); Еталон, 90% к.е. (1,5-3,0 л/га); Кобра, 33% к.е (3,0-6,0 л/га); Люмакс, 53,7% к.е. (3,5-4,0 л/га); Оскар, 30% в.р. (3,0 л/га); Піонер, 90% к.е. (1,5-3,0 л/га); Примекстра Голд, 50% к.с. (4,0-4,5 л/га); Стомп, 33% к.е. (3,0-6,0 л/га); Трофі, 90% к.е. (2,0- 2,5 л/га); Фронтьєр Оптима, 72% к.е. (0,8-1,4 л/га); Харнес, 90% к.е. (1,5- 3,0 л/га).

Сівба

Для одержання дружних сходів сівбу кукурудзи проводять у стислі строки (протягом 5-7 днів) після настання стійкої середньодобової температури ґрунту на глибині 10 см 10-12°С. Занадто ранні строки сівби призводять до сильного пліснявіння насіння. Занадто пізні - до втрати вологи, посиленого розвитку сажкових хвороб, а також ризику неповного достигання качанів.

Післяпосівний період.

Для підвищення польової схожості насіння, зниження його пліснявіння, ураження кореневими і стебловими гнилями в умовах недостатнього зволоження рекомендується коткування ґрунту.

Для знищення однорічних бур'янів при їх проростанні після сівби кукурудзи рекомендується дворазове боронування: після появи сходів та у фазі 2-3 листків. Під час вегетації можлива міжрядна культивація на глибину 6- 8 см. Якщо до сівби вносили гербіциди, то культивацію проводять на глибину 4-6 см, щоб запобігти вивертанню препаратів на поверхню ґрунту.

Із хімічних заходів проти однорічних злакових та дводольних видів бур'янів до появи сходів культури ґрунт обприскують одним із препаратів, які рекомендовані до посіву.

Період сходи 3-5 листків.

Якщо гербіциди не вносили після сівби до сходів, то за наявності в посівах 5-10 шт./м2 і більше бур'янів проводять обприскування.

Проти однорічних дводольних бур'янів застосовують один із таких препаратів: Аркан, 75% в.г. (20-30 г/га); Базагран, 48% в.р. (2,0-4,0 л/га); Дікопур Ф, 60% в.р. (0,8-1,4 л/га); Старане, 25% к.е. (0,7-0,8 л/га); Хармоні, 75% в.г. (10 г/га + 200 мл/га ПАР «Тренд 90»); 2,4-Д, 50% в.р. (0,9-1,7 л/га).

Проти однорічних та багаторічних дводольних бур'янів (осоти, берізка польова та ін.) застосовують такі гербіциди, як Амінка Плюс, 60% в.р. (0,7-1,2 л/га); Банвел, 48% в.р.к. (0,4-0,8 л/га); Гроділ Максі, 37,5% о.д. (0,10-0,11 кг/га); Дезормон, 60% в.р. (0,8-1,4 л/га); Діанат, 48% в.р.к. (0,4-0,8 л/га); Діканіт, 60 в.р. (0,7-1,2 л/га); Естерон, 60% к.е. (0,7-0,8 л/га); Калісто, 48% к.с. (0,2-0,25 л/га + 0,25 л/га ПАР «Сайд Кік»); Лонтрел А, 30% в.р. (1,0 л/га); Лонтрел Гранд, 75% в.г. (0,12-0,2 кг/га); ПІК, 75% в.г. (15,0-20,0 г/га); Пріма, 48,25% к.е. (0,4-0,6 л/га); Серто Плюс, 75% в.г. (0,2 кг/га + 1,0 л/га ПАР «ДЕШ»); 2,4-Д амінна сіль, 68,5% в.р. (0,7-1,0 л/га); Діален Супер, 46,4% в.р.к. (1,0-1,25 л/га).

Проти однорічних та багаторічних злакових і дводольних бур'янів обприскування проводять такими препаратами: Базис, 75% в.г. (20-25 г/га + 200 мл/га ПАР «Тренд 90»); Грід, 75% в.г. (20-25 г/га + 200 мл/га ПАР «Тренд 90»); МайсТер, 32% в.г. (150 г/га); Мілагро, 4% к.с. (1,0-1,25 л/га); Таск, 64% в.г. (307-385 г/га + 200 мл/га ПАР «Тренд 90»); Таро, 25% в.г. (40-50 г/га + ПАР «Тренд 90»); Тітус, 25% в.г. (40-50 г/га + ПАР «Тренд 90»).

Період викидання волоті.

Проти кукурудзяною метелика проводять випуск трихограми у два строки на початку і в період масового відкладання яєць шкідником. Норма при першому випуску 50 тис. самок на 1 га, при другому залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин (до 3-х кладок 50 тис. самок/га, 3- 5 кладок 100 тис. самок/га, 6-8 кладок 150 тис. самок/га, понад 8 кладок 200 тис. самок/га).

У період масового відродження личинок і за пошкодження ними понад 18-20% рослин посіви кукурудзи обприскують інсектицидами Делфіс, 2,5% к.е. (0,5-0,7 л/га); Карате, 5% к.е (0,2 л/га); Карате Зеон, 5% м.к.с. (0,2 л/га); Штефесін, 2,5% к.е. (0,5-0,7 л/га).

Збирання врожаю кукурудзи у стислі строки і на низькому зрізі (8-12 см) зменшує чисельність гусені кукурудзяного метелика й ураженості качанів фузаріозом, пліснявінням і сажковими хворобами.

Післязбиральний період

Для зменшення чисельності кукурудзяного метелика та поширення хвороб після збирання врожаю слід провести дискування поля дисковими боронами у два сліди в перпендикулярних напрямках, а після цього зорати на зяб.

Зібрані качани підсушують на токах чи у спеціальних сушарках до вологості не вище 16%. Обмолот качанів насіннєвої кукурудзи, калібрування зерна та доведення його до посівних кондицій проводять на насіннєвих заводах.

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні хвороби кукурудзи, збудники яких уражують рослини в період вегетації.

2. Назвіть основні хвороби кукурудзи, збудники яких зберігаються в насінні.

3. Назвіть основних шкідників кукурудзи, які пошкоджують насіння і сходи культури.

4. Назвіть основних шкідників кукурудзи, які пошкоджують рослини в період вегетації.

5. Які інсектициди використовують для захисту кукурудзи від шкідників?

6. Які фунгіциди використовують для захисту кукурудзи від хвороб?

7. Які препарати використовують для протруювання насіння кукурудзи від хвороб?

8. Які препарати використовують для протруювання насіння кукурудзи від ґрунтових і наземних шкідників сходів?

9. Які гербіциди використовують для захисту посівів кукурудзи від дводольних бур'янів?

10. Які гербіциди використовують для захисту посівів кукурудзи від однодольних бур'янів?

11. Які гербіциди використовують для внесення від бур'янів до посіву або до сходів кукурудзи?

4.3 Зернобобові культури (горох, квасоля, соя)

Найпоширеніші шкідники зернобобових культур і заходи захисту від них.

Бульбочкові довгоносики. Найбільш поширені і шкідливі смугастий (Sitona lineatus), щетинистий (S.crinitus), люпиновий (S.griseus). Перші два види пошкоджують горох, вику, сочевицю, чину, люпин, квасолю і сою. Останній - лише люпин.

Зимують жуки (довжина 2,5-7 мм) на полях багаторічних бобових трав і на перелогах з дикорослими бобовими. Навесні жуки виходять із місць зимівлі і, зосереджуючись на полях бобових культур, об'їдають листя сходів. Самки відкладають яйця на поверхню ґрунту, листя і стебла. Личинки після виплодження проникають у ґрунт у бульбочки на корінцях, живлячись їх вмістом, а потім тканиною корінців. Через 30-45 днів личинки перетворюються у лялечки. Жуки нового покоління з'являються у червні-липні.

ЕПШ в період сходів - 5-10 екз./м2.

Заходи захисту полягають у просторовій ізоляції від багаторічних бобових трав і дикорослих бобових рослин. При ЕПШ необхідно проводити крайові або суцільні обприскування інсектицидами.

Гороховий зерноїд (Bruchus pisorum). Пошкоджує зерно всіх видів.

Жук завдовжки 4,5-5 мм, чорний у жовтих і білих волосках. Зимують жуки всередині зерен, з якими потрапляють на поле під час сівби. У період цвітіння гороху жуки живляться пилком і пелюстками. Самки відкладають яйця на стулки молодих бобів. Личинки, що відродилися через 6-10 днів, вгризаються всередину бобів, а згодом у недостигле зерно, де живляться його вмістом, розвиваються до жуків і залишаються в ньому. За пізнього збирання та високих температур (25-30°С) деяка кількість жуків виходить із зерна і ховається на зимівлю в укриття.

ЕПШ в період бутонізації - 15-20 жуків/100 помахів сачком, або 60 яєць/м2.

Захисні заходи полягають у завчасному відразу після обмолоту очищенні зерна і доведенні його до високих посівних кондицій. Сильно заражене зерно фумігують. У період вегетації при ЕПШ шкідника посіви обробляють інсектицидами.

Горохова плодожерка (Laspeyresia nigricana). Пошкоджує горох, вику, чину, сочевицю.

Метелик має розмах крил 11-16 мм, передні крила сірувато-бурі, з оливковим відтінком біля основи і п'ятьма штрихами на вершинній частині.

Літ метеликів збігається з цвітінням бобових культур. Самки відкладають яйця на прилистки і чашечки квіток. Гусениця пошкоджує молодий біб, вгризаючись усередину, спочатку мінує стінку, а тоді вигризає молоді зерна. Після завершення розвитку гусінь прогризає стулку бобу і залазить у ґрунт. Зимують гусениці в коконах у ґрунті. ЕПШ в період бутонізації-цвітіння - 25-30 яєць/м2, у період утворення бобів - 10% ушкоджених бобів.

...