Інтегрований захист рослин

Заходи захисту передбачають видалення і спалювання пошкоджених пагонів під час обрізування кущів, обприскування інсектицидами.

Пильщики (аґрусовий жовтий - Nematus ribesii, блідоногий аґрусовий - Pristiphora pallipes).

Аґрусовий жовтий пильщик пошкоджує порічки і аґрус. Імаго 6-7 мм завдовжки, груди і черевце жовті. Личинка (несправжня гусениця) до 17 мм завдовжки, блакитно-зелена, з чорною головою і довгими щетинками на щит-ках по тілу.

Блідоногий аґрусовий пильщиц пошкоджує аґрус і смородину. Імаго завдовжки 4,5-5,5 мм, чорне, ноги жовтувато-білі. Личинка до 12 мм завдовжки, яскраво- або жовто-зелена, голова буро-жовта.

Період пошкодження червень - вересень. Шкодять личинки, об'їдаючи листки до жилок. Зимують личинки в коконі у ґрунті.

Заходи захисту передбачають систематичне перекопування та розпушування ґрунту, обприскування дозволеними інсектицидами до цвітіння.

Американська борошниста роса. Збудник - гриб Sphaerotheca morsuvae. Збудник уражує аґрус і смородину. Хвороба проявляється перед цвітінням і впродовж вегетації на верхівках відростаючих пагонів і зав'язі плодів у вигляді білуватого нальоту, який згодом ущільнюється і стає сіро-бурим. Ягоди - недорозвинені, обсипаються.

Джерела інфекції - уражені рослини, опале уражене листя та ягоди.

Заходи захисту передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, роз-міщення плантацій на сонячних непідтоплюваних місцях, недопущення загущеності, видалення та спалювання уражених пагонів, опалого листя і плодів, застосування фунгіцидів.

Бокальчаста іржа. Збудник - гриб Puccinia pringsheimiana. Хвороба проявляється у травні - червні на молодих листках, черешках, пагонах, зав'язі, нестиглих ягодах у вигляді випуклих яскраво-оранжевих, бокалоподібних плям. Захворювання спричинює передчасне опадання листя і ягід. Втрати врожаю - до 50%.

Заходи захисту передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, видалення та спалювання опалого листя і плодів, застосування фунгіцидів.

Інтегрована система захисту аґрусу.

Для закладання насаджень аґрусу використовують здоровий садивний матеріал сортів, які рекомендовані як стійкі до основних шкідників і хвороб. Тривалість вирощування аґрусу на одному місці не повинна перевищувати десять років. Нові плантації мають бути просторово віддалені, не менше як на 1500 м від старовікових насаджень і розсадників. Розміщувати плантації слід на сонячних непідтоплюваних місцях, не допускати їх загущеності.

Під час вирощування необхідно своєчасно виконувати заходи з обро-бітку ґрунту, підживлення, знищення бур'янів, вирізування та спалювання механічно пошкоджених чи уражених хворобами і пошкоджених шкідниками пагонів.

Рано навесні слід видаляти та спалювати уражені хворобами (борошниста роса) і пошкоджені шкідниками (попелиці, щитівки, несправжні щитівки, смородинова вузькотіла златка) пагони і гілки.

До розпускання бруньок для зменшення зимового запасу та інфекційних джерел шкідників і хвороб проводять обприскування кущів 1% бордоською рідиною.

До цвітіння проти комплексу шкідників проводять обприскування інсектицидом Актеллік, 50% к.е (1,5 л/га). На маточниках можна також використовувати інсектицид Карате, 5% к.е. (0,3 л/га).

Проти американської борошнистої роси та інших хвороб використовують фунгіцид Топаз, 10% к.е. (0,2-0,4 л/га). На маточниках можна також використовувати фунгіцид Рубіган, 12% к.е. (0,3-0,4 л/га).

Восени слід збирати опале листя і рослинні рештки, в яких зимують шкідники та збудники хвороб, перекопувати ґрунт у рядках.

Найпоширеніші шкідники і хвороби малини та заходи захисту.

Попелиці (малинова пагонова - Aphis idaei, малинова листкова - Amphorophora rubi). Пошкоджують пагони і листя, оселяючись на них колоніями, що призводить до деформації (скручування) і відмирання листків і верхівок пагонів. Зимують яйця на корі пагонів.

Заходи захисту передбачають видалення і спалювання пошкоджених пагонів під час обрізування кущів, обприскування інсектицидами.

Малиновий жук (Byturus tomentosus). Жук завдовжки 3,8-4,3 мм, сірувато-чорний, вкритий іржаво-жовтими волосками. Личинка 6,0-6,5 мм завдовжки, жовтувато-коричнева, з трьома парами ніг. Зимують жуки і частково личинки в ґрунті.

Період пошкодження: жуки - травень - червень, личинки - червень - липень. Жуки вигризають дірки поміж жилками молодих листків, пиляки і приймочки в бутонах. Личинки обгризають плодоложе і кістянки в суплідді. Пошкоджені бутони опадають, а квітки дають спотворені плоди.

Заходи захисту передбачають систематичне перекопування і розпушування ґрунту, збирання і знищення пошкоджених ягід, застосування до цвітіння дозволених інсектицидів.

Малинова стеблова (пагонова) галиця (Lasioptera rubi). Імаго завдовжки 1,6-2,2 мм, чорний з коричневою спинкою комарик. Личинка завдовжки 3,5-4,0 мм, червоподібна, блідо-жовта або оранжева. Личинки проникають під кору і живляться соком рослини, спричинюючи утворення веретеноподібних пухлин - галів. Зимують личинки всередині галів. Літ галиць відбувається у травні - червні. Самки відкладають яйця на молодих пагонах купками.

Пошкоджені пагони мають недорозвинені верхівки, всихають. За значного пошкодження пагонів зменшується врожай ягід і рослини передчасно відмирають.

Заходи захисту передбачають видалення і спалювання пошкоджених пагонів під час обрізування кущів, обприскування до цвітіння дозволеними інсектицидами.

Малинова листкова галиця (Dasyneura tetensi). Імаго завдовжки 1,5-2,0 мм, коричнево-жовтий комарик. Личинка завдовжки до 2 мм, червоподібна, молочно-біла. Зимують личинки в коконах у ґрунті.

Ознаки пошкодження - скручування і потовщення верхівкових листків у вигляді галу.

Заходи захисту передбачають видалення і спалювання пошкоджених листків, обприскування до цвітіння дозволеними інсектицидами.

Пурпурова плямистість. Збудник - гриб Didymella applanata. Хвороба проявляється на стеблах, бруньках, листках і черешках у вигляді пурпурових плям. До осені плями розростаються та окільцьовують пагін. Уражені стебла часто відмирають.

Джерело інфекції - грибниця в уражених пагонах.

Захисні заходи передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, видалення та спалювання уражених пагонів, застосування фунгіцидів.

Антракноз малини. Збудник - гриб Gloeosporium venetum. Хвороба проявляється на листках, черешках, пагонах і плодах у вигляді сірувато-білих дрібних плям з фіолетовою облямівкою та у вигляді виразок. Уражені листки та ягоди залишаються недорозвинутими і засихають. Уражені пагони восени і взимку стають сірими й часто відмирають.

Джерело інфекції - уражені пагони.

Захисні заходи передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, видалення та спалювання уражених пагонів, опалого листя і плодів, застосування фунгіцидів.

Кучерявість малини. Збудник - вірус Raspberry cutly olwarf virus. Хвороба проявляється на пагонах другого року у вигляді кучерявості листків. Рослини відстають у рості, жилки на листках стають склоподібними, частки листків деформуються, закручуються вздовж головної жилки донизу. З нижнього боку листкової пластинки - некроз. Квітки на уражених рослинах мають виродливий вигляд, зав'язь не формується. Ягоди на уражених рослинах сухі, шкірясті і втрачають смакові якості. Вірус переноситься попелицею. Джерело інфекції - уражені пагони.

Заходи захисту полягають у вирощуванні здорового садивного матеріалу, дотриманні просторової ізоляції маточників і розсадників від промислових насаджень, знищенні шкідників - переносників вірусів.

Інтегрована система захисту малини.

Для закладання насаджень малини використовують здоровий садивний матеріал сортів, які рекомендовані як стійкі до основних шкідників і хвороб. Тривалість вирощування малини на одному місці не повинна перевищувати десять років. Нові плантації повинні бути просторово віддалені на 500-1500 м від старовікових насаджень та розсадників.

Під час вирощування необхідно своєчасно виконувати заходи з обро-бітку ґрунту, підживлення, знищення бур'янів, вирізування та спалювання механічно пошкоджених чи уражених хворобами і пошкоджених шкідниками пагонів.

До цвітіння проти комплексу шкідників проводять обприскування інсектицидом Актеллік, 50% к.е (0,6 л/га). На маточниках можна також використовувати інсектицид Бі-58Новий, 40% к.е. (0,6-1,2 л/га) або Карате, 5% к.е. (0,4 л/га).

Проти комплексу хвороб використовують фунгіцид Топаз, 10% к.е. (0,3-0,5 л/га). На маточниках можна також використовувати фунгіциди Рубіган, 12% к.е. (0,24 л/га), Байлетон, 25% з.п. (0,2 кг/га), Фундазол, 50% з.п. (1,5 кг/га).

Восени слід збирати опале листя і рослинні рештки, в яких зимують шкідники та збудники хвороб, перекопувати ґрунт в рядках.

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні хвороби суниці.

2. Назвіть основні хвороби смородини й аґрусу.

3. Назвіть основні хвороби малини.

4. Назвіть основних шкідників суниці.

5. Назвіть основних шкідників смородини й аґрусу.

6. Назвіть основних шкідників малини.

7. Які інсектициди використовують для захисту суниці від шкідників?

8. Які фунгіциди використовують для захисту суниці від хвороб?

9. Які інсектициди використовують для захисту ягідних кущових культур від шкідників?

10. Які фунгіциди використовують для захисту ягідних кущових культур від хвороб?

11. Які профілактичні та агротехнічні заходи захисту ягідних культур від шкідників і хвороб?

РОЗДІЛ 5. БУР'ЯНИ (загальні відомості)

Бур'яни - це рослини, що не культивуються на даному полі, але проростають разом із культурними і конкурують з ними за світло, вологу та поживні речовини, спричинюючи зниження продуктивності культурних рослин і погіршення якості продукції, а також можуть призвести до їх загибелі. Крім того, бур'яни сприяють поширенню шкідників і хвороб, ускладнюють технологію вирощування культур, збирання та переробку врожаю. На бур'яни припадає більше третини втрат врожаю від шкідливих організмів.

Видовий склад бур'янів у різних ґрунтово-кліматичних зонах неоднаковий. Часто їх поширення визначається ареалом окремих культур, до яких вони пристосовані. Багато злісних бур'янів поширені по всій території України, зокрема таких, як пирій повзучий, берізка польова, осот рожевий, лобода біла, гірчак берізкоподібний, мишій сизий.

За способом живлення бур'яни поділяються на три біологічні групи:

1) автотрофні зелені рослини - здатні засвоювати мінеральні речовини з ґрунту і вуглекислий газ з повітря (переважна більшість видів);

2) напівпаразити - мають зелені листки і здатні до фотосинтезу, але частково живляться за рахунок інших, зокрема й культурних, рослин, присмоктуючись до їх коренів або надземних органів (дзвінець великий);

3) паразити - позбавлені кореневої системи, забезпечують свою життєдіяльність за рахунок рослин-живителів (вовчки, повитиці).

За особливостями життєвого циклу автотрофні бур'яни поділяються на:

1) малорічні - живуть 1-2 роки, плодоносять один раз і розмножуються майже виключно насінням. Насіння достигає до збирання врожаю засмічуваної культури і, осипаючись, створює високу потенційну засміченість ґрунту;

2) багаторічні - живуть декілька років, плодоносять щорічно і можуть розмножуватися як насінням, так і вегетативно.

Серед малорічних бур'янів розрізняють ефемери, ярі (ранні й пізні), зимуючі, озимі і дворічні.

Найважливіше значення в обмеженні забур'яненості полів має:

· очищення насіння, доведення його до високих посівних кондицій;

· правильне зберігання органічних добрив та їх внесення, збалансоване внесення мінеральних добрив;

· проведення системи агротехнічних заходів, зокрема, дотримання сівозміни, лущення стерні, зяблевий обробіток, передпосівна культивація і боронування, до- і післясходове боронування, обробіток міжрядь просапних культур;

· дотримання оптимальних строків, способу сівби та норм висіву насіння;

· застосування гербіцидів.

Послідовне чергування культур у часі і просторі дозволяє з мінімальними затратами створювати для кожної з них сприятливі умови вегетації.

Значний вплив на насіння бур'янів, що знаходиться в ґрунті, має система основного обробітку останнього. З рівної поверхні ущільненого ґрунту проростає більше насіння, ніж з розпушеного. Поверхневий обробіток ґрунту підвищує виживання насіння бур'янів, але зменшує забур'яненість орного шару. Кількість сходів бур'янів, особливо злакових, зростає в 1,5-2,5 раза порівняно з обробітками, за яких пласт ґрунту перевертається. Глибокий обробіток із перевертанням шару зменшує проростання насіння бур'янів, але збільшує потенційну забур'яненість ґрунту.

Серед прийомів, що обмежують забур'яненість культур, висіяних суцільним рядковим способом, важливим є створення оптимальної густоти рослин. Озима пшениця, ячмінь, овес, горох, кукурудза на зелений корм, люцерна здатні самі ефективно пригнічувати бур'яни, затінюючи їх сходи. Важливим є високий агрофон, що підсилює темпи росту культурних рослин. Просапні культури, такі як кукурудза на зерно, цукрові буряки, соняшник та інші, самі не можуть успішно протистояти процесу забур'янення посівів, особливо на початку вегетації, тому вимагають застосування гербіцидів.

Вибираючи гербіциди, які будуть використовуватися в інтегрованому захисті сільськогосподарської культури, слід враховувати переважаючі види бур'янів в агроценозі.

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні групи бур'янів за способом живлення.

2. На які групи поділяються автотрофні бур'яни за особливостями життєвого циклу?

3. Назвіть основні профілактичні заходи, що обмежують розвиток бур'янів у посівах сільськогосподарських культур.

4. Назвіть основні агротехнічні заходи, що обмежують розвиток бур'янів у посівах сільськогосподарських культур.

5. Назвіть хімічні заходи, що обмежують розвиток бур'янів у посівах сільськогосподарських культур.

6. Назвіть основні критерії підбору сортименту гербіцидів для обприскування бур'янів.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Бредли С. Защита растений / Стивен Бредли. - Москва : Кладезь-Букс, 2003. - 143 с.

2. Бровдій В. М. Біологічний захист рослин / В. М. Бровдій, В. В. Гулий, В. П. Федоренко. - К. : Світ, 2004. - 348 с.

3. Верещагин Л. Н. Вредители и болезни зерновых колосовых культур / Л. Н. Верещагин. - К. : Юнівест Маркетинг, 2001. - 128 с.

4. Державні санітарні правила транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. - К., 1988. - 70 с.

5. Довідник із захисту рослин / за ред. М. П. Лісового. - К. : Урожай, 1999. - 744 с.

6. Євтушенко М. Д. Фітофармакологія : підручник / [М. Д. Євтушенко, Ф. М. Марютін, В. П. Туренко, В. М. Жеребко, М. П. Секун]. - К. : Вища освіта, 2004. - 432 с.

7. Защита растений от болезней / под ред. В. А. Шкаликова. - Москва : Колос, 2001. - 244 с.

8. Ковалишина Г. М. Що впливає на схожість насіння / Г. М. Ковалишина Карантин і захист рослин. - 2004. - № 8. - С. 1-3.

9. Марков І. Л. Практикум із сільськогосподарської фітопатології / І. Л. Марков. - К. : Урожай, 1998. - 272 с.

10. Марютін Ф. М. Фітопатологія : навч. посіб. / Ф. М. Марютін, М. О. Білик, В. К. Пантєлєєв. - Харків : Еспада, 2008. - 552 с.

11. Методики випробування і застосування пестицидів / за ред. С. О. Трибеля. - К. : Світ, 2001. - 448 с.

12. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. - К. : Юнівест Медіа, 2008. - 448 с.

13. Пересипкін В. Ф. Сільськогосподарська фітопатологія: підручник / В. Ф. Пересипкін. - К. : Аграрна освіта, 2000. - 415 с.

14. Ретьман С. В. Озима пшениця. Технологія захисту посівів з урахуванням конкретної фітосанітарної ситуації / С. В. Ретьман, І. М. Сторчоус, С. М. Бабич // Карантин і захист рослин. - 2006. - № 9. - С. 7-12.

15. Ретьман С. В. Осінній захист озимини / С. В. Ретьман, І. М. Сторчоус, О. В. Шевчук // Карантин і захист рослин. - 2005. - № 1. - С. 7-10.

16. Ретьман С. В. Особливості сівби озимих / С. В. Ретьман, О. В. Шевчук, Т. М. Кислих // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 9. - С. 7-9.

17. Ретьман С. В. Протруєне насіння - якісний урожай / С. В. Ретьман, О. В. Шевчук // Карантин і захист рослин. - 2005. - № 3. - С.1-4.

18. Ретьман С. В. Фітопатогенний комплекс озимої пшениці в Лісостепу України / С. В. Ретьман // Карантин і захист рослин. - 2008. - № 4. - С. 5.

19. Ретьман С. В. Фунгіциди нового покоління для захисту посівів озимої пшениці від фітоінфекції / С. В. Ретьман // Карантин і захист рослин. - 2007. № 10. - С. 19-20.

20. Ретьман С. В. Час протруювати насіння / С. В. Ретьман // Карантин і захист рослин. - 2005. - № 9. - С.2.

21. Рубан М. Б. Шкідники багаторічних насаджень : практикум / [М. Б. Рубан, Я. М. Гадзало, М. Д. Євтушенко та ін.]. - К. : Урожай, 1999. - 272 с.

22. Рубан М. Б. Шкідники овочевих і плодово-ягідних культур та заходи захисту від них: навч. посібник / М. Б. Рубан, Я. М. Гадзало, І. М. Бобось. - К. : Урожай, 2004. - 264 с.

23. Рубан М. Б. Шкідники польових культур: практикум / [М. Б. Рубан, С. І. Антонюк, О. І. Гончаренко, М. І. Ігнатко, Д. О. Роїк]. - К. : Урожай, 1996. - 232 с.

24. Секун М. П. Довідник із пестицидів / [М. П. Секун, В. М. Жеребко, О. М. Лапа, С. В. Ретьман, Ф. М. Марютін]. - К. : Колобіг, 2007. - 360 с.

25. Семененко А. В. За стабільного потепління. Фітосанітарний стан та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур / А. В. Семененко, О. Б. Сядриста // Карантин і захист рослин. - 2005. - № 5. - С.1-7.

26. Федоренко В. П. Інтегрована система захисту озимих зернових колосових культур / В. П. Федоренко, С. В. Ретьман // Карантин і захист рослин. - 2006. - № 1. - С. 19-22.

27. Федоренко В. П. Основні аспекти поліпшення фітосанітарного стану посівів зернових культур / В. П. Федоренко, С. О. Трибель, С. В. Ретьман // Карантин і захист рослин. - 2007. - № 1. - С. 6-8.

28. Федоренко В. П. Стратегія і тактика захисту посівів зернових колосових культур з огляду на розвиток шкідників і хвороб / В. П. Федоренко // Карантин і захист рослин. - 2004. - № 4. - С. 2-4.

29. Федоренко В. П. Хвороби зернового поля / В. П. Федоренко // Карантин і захист рослин. - 2004. - № 10. - С.1-2.

30. Федоренко В. П. Шкідники сільськогосподарських рослин / В. П. Федоренко, Й. Т. Покозій, М. В. Круть. - К. : Колобіг, 2004. - 356 с.

31. Федоренко В. П. Чотири основоположних принципи до організації захисту зернових культур / В. П. Федоренко, С. В. Ретьман // Карантин і захист рослин. - 2004. - № 10. - С. 3-4.

32. Шёбер-Бутин Б. Иллюстрированный атлас по защите сельскохозяйственных культур от болезней и вредителей / Б. Шёбер-Бутин, Ф. Гарбе, Г. Бартельс. - Москва : Контэнт, 2005. - 232 с.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО ЗАХИСТУ РОСЛИН В УКРАЇНІ

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про захист рослин» (витяг).

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 50 - 51, ст. 310)

Цей Закон регулює правовідносини, пов'язані із захистом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження від шкідників, хвороб та бур'янів, визначає права і обов'язки підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян, повноваження органів виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

захист рослин комплекс заходів, спрямованих на зменшення втрат урожаю та запобігання погіршенню стану рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, продукції рослинного походження через шкідників, хвороби і бур'яни;

шкідники види тварин (комахи, кліщі, мікроорганізми), здатні заподіяти шкоду рослинам, чагарникам, деревам, продукції рослинного походження, збитки від якої економічно доцільно відвернути;

хвороби порушення нормального обміну речовин у рослині під впливом фітопатогенів (віруси, бактерії, гриби) або несприятливих умов середовища;

бур'яни небажана рослинність в угіддях, посівах, насадженнях культурних рослин, яка конкурує з ними за світло, воду, поживні речовини, а також сприяє поширенню шкідників та хвороб;

шкідливі організми шкідники, збудники хвороб і бур'яни;

особливий режим захисту рослин особливий правовий режим діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямований на локалізацію і ліквідацію особливо небезпечних шкідників і хвороб у межах населеного пункту, району, області, кількох областей;

фітосанітарний стан сукупність шкідливих організмів, рівень їх чисельності, інтенсив-ності розвитку та потенційної загрози;

фітосанітарна діагностика принципи, методи, ознаки, технічні засоби, за допомогою яких визначаються види комах, кліщів, нематод, гризунів, бур'янів та хвороби рослин;

прогноз передбачення рівня поширення та розвитку комах, кліщів, нематод, гризунів, бур'янів і хвороб рослин;

методи захисту рослин способи, за допомогою яких здійснюється захист рослин (організаційно-господарські, агротехнічні, селекційні, фізичні, біологічні, хімічні та інші);

інтегрований захист рослин комплексне застосування методів для довгострокового регулювання розвитку та поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозу, економічних порогів шкодочинності, дії корисних організмів, енергозберігаючих та природоохоронних технологій, які забезпечують надійний захист рослин і екологічну рівновагу довкілля;

засоби захисту рослин хімічні, біологічні та інші засоби, які використовуються для захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів;

регламенти зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин сукупність вимог до зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин.

Стаття 2. Законодавство України про захист рослин

Відносини у сфері захисту рослин регулюються цим Законом, Законами України «Про пестициди і агрохімікати» (86/95-ВР), «Про карантин рослин» (3348-12), іншими нормативно-правовими актами.

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЗАХИСТУ РОСЛИН

Стаття 3. Основні принципи державної політики у сфері захисту рослин

Основними принципами державної політики у сфері захисту рослин є:

§ формування єдиної державної політики у сфері захисту рослин;

§ здійснення державного контролю за захистом рослин;

§ визначення доцільності здійснення заходів щодо захисту рослин;

§ пріоритетність застосування інтегрованих та інших екологічно безпечних заходів щодо захисту рослин;

§ гарантування безпеки здоров'я людини та охорони довкілля при здійсненні заходів щодо захисту рослин.

Стаття 4. Основні вимоги щодо захисту рослин

Основними вимогами щодо захисту рослин є:

§ додержання технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту;

§ екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів;

§ обов'язковість здійснення заходів щодо захисту рослин підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами, діяльність яких пов'язана з користуванням землею, лісом, водними об'єктами, вирощуванням рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, а також реалізацією, переробкою, зберіганням і використанням рослин та продукції рослинного походження;

§ суворе додержання регламентів зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин;

§ збереження корисної флори і фауни;

§ недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин.

Стаття 5. Фітосанітарна діагностика, нагляд та прогноз розвитку і поширення шкідливих організмів

Фітосанітарна діагностика та нагляд за розвитком, поширенням і шкодочинністю шкідливих організмів здійснюється спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері захисту рослин.

Нагляд за фітосанітарним станом угідь, посівів, насаджень, рослинності закритого ґрунту здійснюють підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни, діяльність яких пов'язана з користуванням землею, лісом, водними об'єктами, вирощуванням рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, а також реалізацією, переробкою, зберіганням і використанням рослин та продукції рослинного походження.

Прогноз розвитку і поширення шкідливих організмів здійснюється спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері захисту рослин разом із науково-дослідними установами.

Стаття 6. Основні завдання державного контролю у сфері захисту рослин

Основними завданнями державного контролю у сфері захисту рослин є:

§ організація обстеження сільськогосподарських та інших угідь, посівів, насаджень, рослинності закритого ґрунту, розробка прогнозів, виявлення і своєчасне інформування про наявність і розвиток шкідників та хвороб рослин, а також бур'янів;

§ проведення підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами, діяльність яких пов'язана із захистом рослин, систематичних обстежень угідь, посівів, насаджень, рослинності закритого ґрунту, а також продукції рослинного походження на заселеність та зараження їх шкідливими організмами;

§ запобігання масовому розмноженню та поширенню шкідливих організмів;

§ своєчасне здійснення рекомендованих заходів щодо захисту рослин, додержання підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами встановлених регламентів зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин;

§ своєчасне проведення профілактичних та винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками у місцях зберігання запасів продукції рослинного походження.

Стаття 7. Органи, що здійснюють державну політику у сфері захисту рослин

Державна політика у сфері захисту рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері захисту рослин.

Стаття 8. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері захисту рослин

Стаття 9. Повноваження місцевих органів виконавчої влади у сфері захисту рослин

Стаття 10. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері захисту рослин

Органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження у сфері захисту рослин відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (280/97-ВР).

Стаття 11. Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин

Спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері захисту рослин є:

Головне управління державної служби захисту рослин (Головна державна інспекція захисту рослин) Міністерства агропромислового комплексу України, державні станції захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей і районів. Начальник Головного управління державної служби захисту рослин (Головної державної інспекції захисту рослин) одночасно за посадою є Головним державним інспектором захисту рослин України, а його заступники заступниками Головного державного інспектора захисту рослин України.

Начальники державних станцій захисту рослин одночасно за посадою є головними державними інспекторами захисту рослин Автономної Республіки Крим, області, району, а їх заступники ? заступниками головних державних інспекторів захисту рослин Авто-номної Республіки Крим, області, району.

Стаття 12. Компетенція Головного управління державної служби захисту рослин (Головної державної інспекції захисту рослин) Міністерства агропромислового комплексу України

Стаття 13. Компетенція державних станцій захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей, районів

До компетенції державних станцій захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей, районів належить:

§ забезпечення виконання загальнодержавних, міждержавних, регіональних цільових програм захисту рослин;

§ впровадження інтегрованих систем захисту рослин;

§ визначення потреби у засобах захисту рослин, спеціальних машинах і обладнанні, координація їх закупівлі підприємствами, установами, організаціями та громадянами;

§ запобігання поширенню та організація ліквідації шкідливих організмів, забезпечення цільового спрямування коштів Державного бюджету України на ці цілі;

§ здійснення державного контролю за проведенням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами нагляду за фітосанітарним станом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, місць зберігання та переробки продукції рослинного походження, а також захистом їх від шкідливих організмів, додержанням технологій та регламентів зберігання, транспортування і застосування засобів захисту рослин;

§ проведення фітосанітарної діагностики та нагляду за розвитком і шкодочинністю шкідливих організмів, прогноз та повідомлення про строки проведення захисних заходів;

§ проведення навчання та надання консультативних послуг із захисту рослин;

§ здійснення відповідних заходів у разі запровадження особливого режиму захисту рослин.

Стаття 14. Порядок запровадження особливого режиму захисту рослин

Особливий режим захисту рослин вводиться на території населеного пункту, району, області, декількох областей у разі масового розвитку і поширення особливо небезпечних шкідливих організмів і потреби в додаткових заходах та ресурсах щодо їх локалізації і ліквідації.

Стаття 15. Заходи, що здійснюються на території з особливим режимом захисту рослин

Стаття 16. Права посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин

Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин мають право:

§ вимагати від підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян, діяльність яких пов'язана із захистом рослин, додержання законодавства про захист рослин;

§ відвідувати підприємства, установи, організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана з користуванням землею, лісом, водними об'єктами, вирощуванням рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, а також реалізацією, переробкою, зберіганням і використанням рослин та продукції рослинного походження, з метою перевірки додержання законодавства про захист рослин та відбирати зразки ґрунту, води, насіння, рослин, продукції рослинного походження та інших матеріалів для проведення фітосанітарної діагностики;

§ обмежувати, тимчасово забороняти або припиняти діяльність підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян у разі порушення ними вимог технології та нормативно-правових актів з питань захисту рослин, що можуть спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та довкіллю;

§ визначати і регулювати обсяги робіт, пов'язаних із захистом рослин, відповідно до фітосанітарного стану;

§ забороняти реалізацію засобів захисту рослин, які не відповідають вимогам щодо їх якості;

§ одержувати від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян необхідну інформацію з питань захисту рослин;

§ давати обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про проведення під-приємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами профілактичних і винищувальних заходів щодо захисту рослин;

§ накладати адміністративні штрафи на осіб, винних у порушенні законодавства про захист рослин

Стаття 17. Обов'язки посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин

Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин зобов'язані:

§ у межах своєї компетенції розробляти та приймати нормативно-правові акти з питань захисту рослин;

§ прогнозувати розвиток і поширення шкідливих організмів;

§ своєчасно інформувати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадян, діяльність яких пов'язана з користуванням землею, лісом, водними об'єктами, вирощуванням, реалізацією, переробкою, зберіганням і використанням рослин та продукції рослинного походження, про фітосанітарний стан, строки та методи проведення захисних заходів;

§ здійснювати контроль за виконанням загальнодержавних, міждержавних, регіональних цільових програм захисту рослин;

§ впроваджувати безпечні для здоров'я людини та охорони довкілля інтегровані та інші системи захисту рослин;

§ визначати обставини, межі території, час введення особливого режиму захисту рос-лин та заходи щодо локалізації і ліквідації особливо небезпечних шкідливих організмів, а також залучати в установленому законодавством порядку для цих цілей ресурси держави, а також ресурси підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян з попереднім відшкодуванням їм понесених ними витрат;

§ вносити упродовж однієї доби до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування подання про запровадження особливого режиму та відповідних заходів захисту рослин;

§ вести баланс потреб у засобах захисту рослин за асортиментом і обсягами їх вироб-ництва в Україні та закупівлі за імпортом;

§ проводити аналітичні дослідження засобів захисту рослин на відповідність їх сертифікатам якості, у тому числі тих, що завозяться на митну територію України, а також регламентів їх застосування тощо;

§ погоджувати асортимент і технічні умови виробництва, регламенти застосування, перелік пестицидів, дозволених до використання в Україні, а також їх асортимент, який закуповується за імпортом.

Стаття 18. Права та обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян у сфері захисту рослин

Підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни у сфері захисту рослин мають право:

§ отримувати в установленому порядку повну та достовірну інформацію про появу, поширення, розвиток шкідливих організмів та їх шкодочинність;

§ брати участь у розробці та обговоренні проектів цільових програм захисту рослин, вносити пропозиції з цих питань до спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин;

§ на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок порушення законодавства про захист рослин.

Підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов'язані у сфері захисту рослин:

§ проводити систематичні обстеження угідь, посівів, насаджень, продукції рослинного походження, сховищ тощо і в разі виявлення поширення шкідливих організмів інформувати про це спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин;

§ додержувати технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення;

§ своєчасно проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками, хворобами і бур'янами;

§ виконувати регламенти зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин;

§ використовувати відповідну техніку, обладнання та засоби громадської і особистої безпеки;

§ відшкодовувати підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності та громадянам завдані їм збитки в установленому законодавством порядку;

§ сприяти державним інспекторам захисту рослин у виконанні покладених на них обов'язків.

Стаття 19. Гарантії діяльності посадових осіб, які здійснюють державний контроль у сфері захисту рослин

Стаття 20. Соціальний і правовий захист спеціалістів із захисту рослин

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації усіх форм власності забезпечують спеціалістам із захисту рослин належні виробничі та житлові умови, а також медичне і транспортне обслуговування.

Спеціалісти із захисту рослин підлягають обов'язковому страхуванню на випадок каліцтва або професійного захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, у порядку, встановленому законодавством.

У разі такого каліцтва або професійного захворювання спеціалістам із захисту рослин виплачується одноразова грошова допомога у розмірі від трирічної до п'ятирічної заробітної плати залежно від ступеня втрати працездатності.

Спеціалістам із захисту рослин, які проживають і працюють за спеціальністю у сільській місцевості, селищах міського типу, відповідно до законодавства надається право на безплатне користування житлом, опаленням та освітленням, пільгове кредитування на обзаведення господарством, на будівництво індивідуальних жилих будинків, придбання худоби. Це право зберігається за спеціалістами із захисту рослин -- пенсіонерами, які працювали у сфері захисту рослин у сільській місцевості і проживають там.

Спеціалісти із захисту рослин для виконання службових обов'язків забезпечуються службовими транспортними засобами. У разі використання ними особистого автомобільного транспорту в службових цілях їм виплачується грошова компенсація у встановлених розмірах.

Моральне та матеріальне заохочення, надбавки до заробітної плати за шкідливі умови праці, надурочні роботи спеціалістів із захисту рослин здійснюються відповідно до законодавства.

Розділ III. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАХИСТ РОСЛИН. ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ, РОЗГЛЯД СПОРІВ У СФЕРІ ЗАХИСТУ РОСЛИН

Стаття 21. Відповідальність за порушення законодавства про захист рослин

Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства про захист рослин несуть особи, винні у:

§ поширенні шкідливих організмів внаслідок порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення;

§ екологічно не обґрунтованому здійсненні захисту рослин;

§ недодержанні вимог нормативно-правових актів з питань захисту рослин, що призвело до пошкодження, погіршення стану рослин та якості продукції рослинного походження, а також забруднення довкілля;

§ неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про загрозу посівам, деревним насадженням, іншій рослинності відкритого та закритого ґрунту, а також продукції рослинного походження від шкідливих організмів;

§ завезенні на територію України та реалізації засобів захисту рослин, а також речовин і сировини для їх виготовлення, що не пройшли державних випробувань і реєстрації;

§ ухиленні від пред'явлення або непред'явленні засобів захисту рослин для проведення їх огляду, досліджень;

§ невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист рослин.

Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень у сфері захисту рослин.

Стаття 22. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про захист рослин

Підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни, які своїми діями або бездіяльністю сприяли поширенню шкідливих організмів, відшкодовують завдані збитки відповідно до законодавства України.

Стаття 23. Розгляд спорів з питань захисту рослин

Спори, що виникають у сфері захисту рослин, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку.

Розділ IV. НАУКОВЕ, ФІНАНСОВЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАХИСТУ РОСЛИН

Стаття 24. Професійна діяльність у сфері захисту рослин

Професійною діяльністю у сфері захисту рослин можуть займатися громадяни, які мають вищу освіту відповідного рівня і професійного спрямування.

На підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності роботи, пов'язані із захистом рослин, проводяться працівниками, які пройшли відповідну підготовку з технології захисту рослин, і тільки під безпосереднім керівництвом спеціалістів із захисту рослин.

Громадяни, яким земельні ділянки належать на праві власності або праві користування і які займаються вирощуванням сільськогосподарських та інших рослин і насаджень, мають бути обізнані із засобами захисту рослин і технологією їх застосування.

Спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері захисту рослин повинні сприяти їм у цьому.

Стаття 25. Підготовка кадрів, підвищення кваліфікації, перепідготовка та атестація спеціалістів із захисту рослин

Підготовка спеціалістів із захисту рослин здійснюється на факультетах захисту рослин у вищих сільськогосподарських навчальних закладах.

Післядипломне навчання спеціалістів із захисту рослин здійснюється на факультетах захисту рослин, курсах підвищення кваліфікації у вищих навчальних закладах, навчальних комбінатах (центрах), школах та на спеціалізованих курсах.

Періодичність підвищення кваліфікації не рідше одного разу на 5 років.

Підготовка і перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів масових професій, під-приємств, установ та організацій усіх форм власності, фермерських господарств, які проводять роботи, пов'язані із захистом рослин, здійснюються у навчальних комбінатах (центрах), на спеціалізованих курсах при державних станціях захисту рослин.

Плата за навчання спеціалістів спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а спеціалістів, які працюють на підприємницьких засадах, за рахунок власних коштів.

Спеціалісти спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин підлягають атестації у встановленому законодавством порядку. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, категорія, а також встановлюється посадовий оклад згідно з законодавством України.

Стаття 26. Наукове забезпечення захисту рослин

Наукове забезпечення захисту рослин здійснюється Національною академією наук України, Українською академією аграрних наук, Міністерством агропромислового комплексу України через мережу наукових і науково-дослідних установ та організацій.

Стаття 27. Фінансування заходів щодо захисту рослин

Фінансування заходів щодо захисту рослин здійснюється за рахунок коштів Дер-жавного бюджету України, коштів підприємств, установ, організацій усіх форм власності, громадян та інших не заборонених законами України джерел. Фінансування розроблення та виконання загальнодержавних, міждержавних, регіональних цільових програм захисту рослин, запобіжні заходи щодо поширення, локалізації та ліквідації карантинних і особливо небезпечних шкідливих організмів, а також контрольні обстеження сільськогосподарських угідь здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також за рахунок коштів підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян.

Стаття 28. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин

Стаття 29. Міжнародне співробітництво у сфері захисту рослин

Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері захисту рослин на основі багатосторонніх та двосторонніх угод.

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Л.КУЧМА

Президент України

м. Київ, 14 жовтня 1998 року № 180-ХІУ

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про пестициди і агрохімікати» (витяг) (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, № 14, ст. 91)

Цей Закон регулює правові відносини, пов'язані з державною реєстрацією, виробництвом, закупівлею, транспортуванням, зберіганням, реалізацією та безпечним для здоров'я людини і навколишнього природного середовища застосуванням пестицидів і агрохімікатів, визначає права і обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян, а також повноваження органів державної виконавчої влади і посадових осіб у цій сфері.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

пестициди токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб;

агрохімікати органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції;

технічні засоби застосування пестицидів і агрохімікатів спеціальні машини, меха-нізми та пристрої для обробки об'єктів пестицидами та внесення органічних і мінеральних добрив;

залишкові кількості вміст діючої речовини пестицидів і агрохімікатів, їх похідні і продукти перетворення в живих системах (метаболіти) і у навколишньому природному середовищі;

регламенти застосування сукупність вимог щодо застосування пестицидів і агрохімікатів; паспортизація об'єкта документальне засвідчення наявності належних умов для роботи з пестицидами і агрохімікатами;

агрохімічний паспорт земельної ділянки (поля) документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами;

агрохімічне обстеження обов'язкове суцільне обстеження сільськогосподарських угідь з метою державного контролю за зміною показників родючості і забрудненням ґрунтів;

захист рослин комплекс заходів щодо попередження, зменшення втрат врожаю сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур'янів;

спеціальні сировинні зони регіони або окремі господарства, що відповідають умовам виробництва продукції рослинництва і тваринництва, придатної для виготовлення продук-тів дитячого та дієтичного харчування.

Стаття 2. Законодавство України про пестициди і агрохімікати

Законодавство України про пестициди і агрохімікати складається з цього Закону та інших актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.

Стаття 3. Основні принципи державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами

Основними принципами державної політики у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, є:

пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища по відношенню до економічного ефекту від застосування пестицидів і агрохімікатів;

державна підконтрольність їх ввезення на митну територію України, реєстрації, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації і застосування;

обґрунтованість їх застосування;

мінімалізація використання пестицидів за рахунок впровадження біологічного землеробства та інших екологічно безпечних, нехімічних методів захисту рослин;

безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища під час їх виробництва, випробування і застосування за умови дотримання вимог, встановлених державними стандартами, санітарними нормами, регламентами та іншими нормативними документами; єдність державної політики щодо діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами.

Розділ II. ДЕРЖАВНІ ВИПРОБУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ПЕСТИЦИДІВ, АГРОХІМІКАТІВ І ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Стаття 4. Вимоги до пестицидів і агрохімікатів

Пестициди і агрохімікати вітчизняного, а також іноземного виробництва, що завозяться для використання на територію України, повинні відповідати таким вимогам:

§ висока біологічна ефективність щодо цільового призначення;

§ безпечність для здоров'я людини та навколишнього природного середовища за умови дотримання регламентів їх застосування;

§ відповідність державним стандартам, санітарним нормам та іншим нормативним документам.

Забороняється ввезення на митну територію України, виробництво, реалізація, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.

Державна міжвідомча комісія України у справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту і добрив (Укрдержхімкомісія) в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, надає дозвіл на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, якщо вони:

§ являють собою митний вантаж і знаходяться під митним наглядом;

§ використовуються для наукових та дослідницьких цілей;

§ ввозяться під час виникнення загрози масових вогнищ розмноження окремих шкідливих організмів;

§ призначені для боротьби з рослинними мікроорганізмами всередині замкнених просторів або трубопровідних систем на підприємствах та в установах гірничорудної, атомної та медичної промисловості;

§ ввозяться разом з насіннєвим матеріалом, обробленим захисно-стимулюючими речовинами, які за хімічним складом і своїм способом дії відповідають аналогам, зареєстрованим в Україні.

Обов'язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для цих цілей є документальне підтвердження їх використання в країні, де вони виробляються.

Стаття 5. Організація державних випробувань пестицидів і агрохімікатів

Державні випробування пестицидів і агрохімікатів вітчизняного та іноземного виробництва проводяться з метою біологічної, токсиколого-гігієнічної та екологічної оцінки і розроблення регламентів їх застосування.

Державні випробування пестицидів і агрохімікатів проводяться на підприємствах, в установах і організаціях за рішенням Укрдержхімкомісії в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Проведення державних випробувань пестицидів і агрохімікатів

Державні випробування пестицидів і агрохімікатів проводяться у два етапи: польові і виробничі.

Метою польових випробувань є встановлення або підтвердження біологічної ефективності нового препарату порівняно з тими, що застосовуються, розроблення тимчасових регламентів його застосування та поглиблене вивчення препаративної форми.

Сільськогосподарська продукція, отримана в результаті проведення польових випробувань препаратів з новою діючою речовиною, підлягає знищенню з додержанням вимог санітарних правил щодо безпеки для здоров'я людини та охорони навколишнього природного середовища.

Виробничі випробування проводяться з метою підтвердження біологічної та економічної ефективності препарату у різних зонах України, уточнення та обґрунтування регламентів і способів його застосування, санітарно-гігієнічних і екологічних нормативів, розроблення та модифікації методик визначення залишкових кількостей цього препарату і його небезпечних метаболітів.

Стаття 7. Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів

Державній реєстрації підлягають препаративні форми пестицидів і агрохімікатів.

Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється Укрдержхімкомісією в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень.

Обов'язковою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів є наявність відповідної документації щодо їх безпечного застосування, методик визначення залишкових кількостей препаратів у сільськогосподарській продукції, кормах, харчових продуктах, ґрунті, воді, повітрі.

...