Інтегрований захист рослин

Проти горохової плодожерки на початку та в період масового відкладання яєць випускають трихограму. При ЕПШ посіви обробляють інсектицидами.

Горохова попелиця (Acyrthosiphon pisum). Пошкоджує різні бобові культури.

Партеногенетичні самки завдовжки 4-6 мм, зелені, восени з'являються буро-червоні форми. Розвивається в 10 поколіннях. Пошкоджує пагони, листки, квіти, молоді боби. Наприкінці серпня - жовтні з'являються особини статевого покоління.

Зимують яйця на багаторічних і дикорослих бобових.

ЕПШ в період бутонізації - цвітіння - 200-300 екз./100 помахів сачком.

При досягненні чисельності шкідника ЕПШ посіви обробляють інсектицидами.

Найпоширеніші хвороби зернобобових культур та заходи захисту

Аскохітоз. Збудниками хвороби є гриби з роду Ascochyta.

Проявляється у вигляді світло-бурих плям з темною облямівкою і коричневими пікнідами у центрі (блідоплямистий аскохітоз) або темних плям неправильної форми з світлими краями (темноплямистий аскохітоз). Уражує листя, стебла, боби. Уражене насіння зморшкувате, вкрите темними плямами, втрачає схожість.

Джерела інфекції - уражене насіння i рослинні рештки. Розвитку хвороби сприяють опади, висока вологість і підвищена температура повітря.

Заходи захисту полягають у своєчасному збиранні врожаю, видаленні з поля післяжнивних решток, сівбі в оптимальні строки, протруюванні насіння.

Фузаріоз. Збудниками хвороби є гриби з роду Fusarium.

Проявляється у вигляді кореневої гнилі і фузаріозного в'янення рослин.

Коренева гниль проявляється у вигляді побуріння коренів та основи стебла, на яких у вологу погоду спостерігається білий або оранжевий наліт.

В'янення проявляється як на сходах, так і на дорослих рослинах у вигляді побуріння і розтріскування тканини кореневої шийки, загнивання і відмирання головного і бічних коренів, пожовтіння та засихання листя і стебел, поникання верхівки. Рослини легко висмикуються з ґрунту. Боби формуються у невеликій кількості з дрібним недорозвинутим насінням.

Джерела інфекції - ґрунт, уражені рослинні рештки і насіння.

Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни з повторним висіванням зернобобових культур на одному полі не раніше як через 4-5 років, протруюванні насіння, сівбі в оптимальні строки, внесенні під зяблеву оранку фосфорно-калійних добрив, руйнуванні ґрунтової кірки боронуванням.

Пероноспороз. Збудник хвороби на горосі Perenospora pisi, на сої - P. manscluenrica, на кормових бобах - P. fabae, квасолі - P. spinaciae.

Проявляється у вигляді місцевого і дифузного уражень.

У першому випадку на листках з'являються округлі хлоротичні плями, які з нижнього боку вкриваються сіро-фіолетовим нальотом. Насіння утворюється недорозвинутим і має низьку схожість.

При дифузному ураженні плями охоплюють усі листки, окремі гілки, всю рослину.

Джерела інфекції - уражені рослинні рештки і насіння.

Заходи захисту полягають у своєчасному збиранні врожаю, видаленні з поля післяжнивних решток, сівбі в оптимальні строки, протруюванні насіння.

Борошниста роса. Збудник хвороби - гриб Erysiphe communis.

Уражуються всі однорічні бобові культури, але кожна спеціалізованою формою паразита. Інтенсивний розвиток хвороби спостерігається всередині літа. Уражені листки, стебла та боби вкриваються білим борошнистим нальотом.

Джерела інфекції - уражені рештки, багаторічні дикорослі бобові. Заходи захисту полягають у глибокому заорюванні рослинних решток, обприскуванні насіннєвих ділянок фунгіцидами.

Антракноз квасолі. Збудник гриб - Colletotrichum lindemutianum.

Проявляється у вигляді коричневих плям на сім'ядолях сходів та темних глибоких смуг і виразок на стеблах і черешках дорослих рослин. Стебла у місцях ураження надломлюються. На бобах - вдавлені, червоно-оранжеві плями. Насіння утворюється дуже мало, воно дрібне і зморшкувате.

Джерела інфекції - уражені рештки і насіння.

Захисні заходи полягають у ретельному очищенні та протруюванні насіння.

Іржа. Збудники - гриби з роду Uromyces. На горосі й чині U. pisi. На квасолі - U. phaseoli. На кормових бобах, сочевиці та інколи на горосі - U. fabae. У гриба U. pisi проміжний господар види молочаю.

Хвороба проявляється у вигляді світло-коричневих, а згодом темно-коричневих пустул на листках. Уражені листки передчасно засихають, зерно утворюється дрібне і щупле.

Джерела інфекції - телейтоспори на рослинних рештках. Для U. pisi міцелій гриба у рослинах видів молочаю.

Захисні заходи полягають у знищенні рослинних решток і бур'янів (зокрема, видів молочаю).

Церкоспороз сої. Збудник - гриб Cercospora daizu.

Хвороба розвивається на всіх надземних органах рослини. На листках і молодих бобах утворюються світло-сірі плями з коричневою облямівкою. З нижнього боку листків з'являється темно-сірий наліт. На стеблах плями фіолетово-червоні, а пізніше темні із сірим центром, видовжені. На насінні плями опуклі, коричневі.

Джерела інфекції - насіння й уражені рослинні рештки.

Захисні заходи полягають у ретельному очищенні та протруюванні насіння.

Шоколадна плямистість кормових бобів. Збудник - гриб Botritis fabae. Уражує листки, стебла, боби, насіння. Проявляється у вигляді коричневих плям із сіруватим центром і червоно-бурою облямівкою. Часто плями зливаються, а листки засихають і обпадають.

Джерела інфекції - міцелій і склероції в насінні і рослинних рештках.

Захисні заходи полягають у ретельному очищенні та протруюванні насіння.

Інтегрована система захисту гороху.

Допосівний і посівний періоди

Для підвищення стійкості зернобобових культур проти шкідників і хвороб горох можна розміщати в сівозміні після будь-яких культур, крім багаторічних трав, оскільки ці культури мають спільних шкідників і збудників хвороб. Горох можна повертати на попереднє місце через 3-4 роки.

Плануючи сівозміни, слід враховувати, що посіви гороху та інших зернобобових повинні бути на відстані від багаторічних бобових не менше як 1000 м.

Вапнування ґрунту та внесення фосфорно-калійних добрив слід проводити, беручи до уваги ґрунтові умови і вміст у них елементів живлення, а також мікроелементів - бору, молібдену, міді. Важливим є вирощування стійких проти шкідників і хвороб сортів.

Проти аскохітозу, пероноспорозу та кореневих гнилей перед посівом насіння протруюють одним із таких препаратів: Вінцит, 50% к.с. (2,0 л/т); Вітавакс 200 ФФ в.с.к. (2,5 л/т); Максим XL, 35% т.к.с. (1,0 л/т); Максим FS, 25% т.к.с. (1,0 л/т); Стиракс, 34% в.с.к. (2,5 л/т); Фундазол, 50% з.п. (2,0 кг/т).

Проти бульбочкових довгоносиків доцільними є обробки насіння гороху препаратами Космос, 25% т.к.с. (3,0л/т); Круізер, 35% т.к.с. (1,0-1,5 л/т); Гаучо, 70% з.п. (1,5 л/т).

Завчасна обробка протруйниками можлива лише висококондиційного насіння з вологістю до 14%.

Обробка насіння ризоторфіном та мікроелементами підвищує стійкість рослин проти кореневих гнилей, аскохітозу, несправжньої борошнистої роси.

Ранні строки сівби гороху та інших зернобобових культур сприяють більш дружним сходам, зниженню чутливості рослин до пошкоджень шкідниками. Важливою є оптимальна густота посіву, оскільки загущені посіви більш уражуються аскохітозом, кореневими гнилями, пероноспорозом.

Зернобобові культури, зокрема горох, у період проростання насіння дуже вимогливі до вологості ґрунту, а тому коткування після їх висіву забезпечує дружні сходи та захищає насіння від ураження деякими хворобами (пліснявіння) та пошкодження ґрунтовими шкідниками.

За безгербіцидної технології для знищення бур'янів посіви гороху боронують до та після появи сходів.

На сильно забур'янених полях злаковими та однорічними дводольними бур'янами до сходів вносять такі препарати, як Гезагард, 50% к.с. (3-5 л/га) Дуал Голд, 96% к.е. (1,6 л/га); Півот, 10% в.р.к. (0,5-0,75 л/га); Селефіт, 50% к.с. (3,0-5,0 л/га); Стомп, 33% к.е. (3,0-6,0 л/га); Юпітер, 10% в.с.к. (0,5-0,75 л/га).

Фаза сходів

Проти бульбочкових довгоносиків, якщо інсектициди не застосовували для обробки насіння та залежно від чисельності шкідників (за умов ЕПШ), проводять крайові чи суцільні обробки такими інсектицидами, як Децис Профі, 25% в.г.(0,07 кг/га); Діазол, 60 в.е. (90,5-0,75 л/га); Енжіо, 24,75 к.с. (0,18 л/га); Карате Зеон, 5% мк.с. (0,125 л/га); Фастак, 10% к.е. (0,15- 0,25 л/га); Ф'юрі, 10% в.е. (0,07-0,1 л/га).

Фаза 3-6 справжніх листочків культури

Якщо гербіциди не вносили до сходів культури, то на сильно забур'янених полях, залежно від типу забур'яненості застосовують наступні препарати.

Проти дводольних бур'янів використовують Агрітокс, 50% в.р. (0,5 л/га); Базагран, 48% в.р. (3,0 л/га); Базагран М, 37,5% в.р. (2,0-3,0 л/га); Бастіон, 48% в.р. (3,0 л/га); Бізон, 37,5% в.р. (2,0-3,0 л/га); Вінсент, 48% в.р. (3,0 л/га); Гербітокс, 50% в.р. (0,5 л/га); Ефес, 48% в.р.к. (3,0 л/га); Набоб, 48% в.р.к. (2,0-3,0 л/га); Флагман, 48% в.р. (3,0 л/га).

Проти однодольних (злакових) бур'янів застосовують гербіциди Агіл,10% к.е. (0,6-1,2 л/га); Селект, 12% к.е. (0,4-1,6 л/га); Фюзілад Форте, 15% к.е. (1,0-2,0 л/га); Центуріон, 24% к.е. (0,2-0,8 л/га + 0,6-1,2 л/га ПАР Аміго).

Проти однодольних та дводольних бур'янів застосовують препарати Півот, 10% в.р.к. (0,5-0,75 л/га); Пульсар, 4% в.р. (0,75-1,0л/га); Юпітер, 10% в.р.к. (0,5-0,75 л/га).

Період цвітіння - утворення бобів

Проти горохової плодожерки на початку та в період масового відкладання яєць випускають трихограму (1 самка на 10 яєць шкідника).

Проти горохового зерноїда, плодожерки, листогризучих совок, лучного метелика та горохової попелиці посіви обробляють з урахуванням ступеня загрози від шкідників одним із дозволених інсектицидів: Актара, 25% в.г. (0,1 кг/га); Акцент, 40% к.е. (1,0 л/га); Альтекс, 10% к.е. (0,15-0,25 л/га); Біммер, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га); Бі-58 Новий, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га); Данадим, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га); Децис Профі, 25% в.г.(0,07 кг/га); Діазол, 60 в.е. 90,5-0,75 л/га); Енжіо, 24,75 к.с. (0,18 л/га); Карате Зеон, 5% мк.с. (0,125 л/га); Ф'юрі, 10% в.е. (0,07-0,1 л/га).

Проти пероноспорозу, аскохітозу, борошнистої роси та іржі до цвітіння або на початку утворення бобів посіви гороху обприскують одним із дозволених фунгіцидів Квадріс, 25% к.с. (0,8 л/га); Рекс Т, 12,5% т.с. (0,5-1,0 л/га).

Післязбиральний період

Для зменшення ураження рослин хворобами і пошкодження шкідниками, зокрема зерноїдом, необхідне завчасне (відразу ж після обмолоту) очищення зерна і доведення його до високих посівних кондицій. При ЕПШ (10 жуків на 1 кг зерна), заражене зерноїдом зерно фумігують.

Після збирання врожаю поле дискують і проводять глибоку оранку, що сприяє обмеженню поширення шкідників та збудників хвороб.

Інтегрована система захисту квасолі

Допосівний і посівний періоди

Для підвищення стійкості культури проти шкідників і хвороб повертати квасолю на попереднє поле слід не раніше як через 3-4 роки. Крім того, слід уникати розміщення квасолі поряд з іншими бобовими культурами та багаторічними бобовими травами і минулорічними їх полями, оскільки вони мають спільних шкідників і збудників хвороб. Кращими попередниками квасолі є озимі зернові культури, цукрові буряки.

Основний обробіток ґрунту та удобрення слід проводити своєчасно і високоякісно. Вирощувати стійкі проти хвороб сорти.

Багаторічні коренепаросткові та кореневищні бур'яни треба знищити восени за допомогою агротехнічних прийомів чи застосування відповідних гербіцидів.

Стійкість квасолі проти хвороб підвищується за дотримання відповідної системи удобрення, особливо за внесення фосфорно-калійних добрив. Основні добрива краще вносити під зяблеву оранку, надаючи особливої уваги ретельному загортанню гною, оскільки він принаджує паросткову муху.

На зберігання слід засипати насіння добре очищене, відкаліброване та підсушене до вологості не вище 14%, що зменшує наявність збудників хвороб та обмежує розвиток квасолевого зерноїда. Заражене квасолевим зерноїдом насіння своєчасно фумігують, а за можливості проморожують при температурі мінус 15°С протягом 48 год. або утримують при мінусових температурах (не вище мінус 3-4°С) не менше ніж три тижні.

Перед сівбою проти хвороб насіння завчасно протруюють дозволеними препаратами Вітавакс 200 ФФ в.с.к. (2,5 л/т); Максим FS, 25% т.к.с. (1,0 л/т); Фундазол, 50% з.п. (2,0 кг/т).

У день сівби, якщо насіння протруєне, його обробляють бактеріальними препаратами.

Сівбу квасолі проводять в оптимальні строки, у добре підготовлений ґрунт, що сприяє підвищенню стійкості рослин до ураження збудниками хвороб.

Проти однорічних однодольних і дводольних бур'янів під передпосівну культивацію вносять гербіцид Трефлан, 48% к.е. (1,5-2,0 л/га) чи Трифлурекс, 48% к.е. (1,5-2,0 л/га) з негайним їх загортанням, або до появи сходів культури ґрунт обприскують препаратами Гезагард, 50% к.с. (2,0 л/га); Півот, 10% в.р.к. (0,5 л/га); Селефіт, 50% к.с. (3,0 л/га).

Період сходів

У разі появи на сходах квасолі шкідників (довгоносики, піщаний мідляк та ін.), а також при ЕПШ попелиць посіви обприскують інсектицидами Золон, 35% к.е. (1,4 л/га); Децис Профі, 25% в.г. (0,07 кг/га); Карате Зеон, 5% мк.с. (0,125 л/га); Ф'юрі, 10% в.е. (0,07-0,1 л/га); Фастак, 10% к.е. (0,15 л/га).

Період цвітіння - утворення бобів

Для підвищення стійкості рослин проти хвороб на початку цвітіння квасолі доцільно провести позакореневе підживлення розчином аміачної селітри (10 кг/500 л води на 1 га посіву).

У разі виявлення в цей період ЕПШ квасолевого зерноїда до розчину добрив можна додати інсектициди Золон, 35% к.е. (1,4 л/га); Децис Профі, 25% в.г. (0,07 кг/га).

При значному поширенні (понад 5% уражених рослин) антракнозу, іржі, борошнистої роси, білої й сірої гнилей перед цвітінням або на початку утворення бобів посіви обприскують фунгіцидами Квадріс, 25% к.с. (0,8 л/га) або Рекс Т, 12,5% т.с. (0,5-1,0 л/га).

Насіннєві посіви систематично прополюють і видаляють уражені вірус-ними хворобами рослини. При ураженні вірусними хворобами понад 5% рослин насіннєві ділянки переводять у товарні посіви.

Післязбиральний період

Для зменшення ураження рослин хворобами і пошкодження шкідниками необхідне своєчасне і в стислі строки збирання врожаю, очищення, калібрування насіння, доведення його до високих посівних кондицій та знищення квасолевого зерноїда.

Інтегрована система захисту сої.

Допосівний і посівний періоди

Для підвищення стійкості культури проти шкідників, хвороб і бур'янів, розміщуючи сою у сівозміні, слід враховувати її слабку конкурентоспроможність до бур'янів. Кращими попередниками сої, при поверненні її на попереднє поле через 3-4 роки, є озимі й ярі колосові, кукурудза, картопля, цукрові буряки. Не можна сіяти сою після соняшнику, зернобобових, суданської й багаторічних бобових трав, які мають спільних шкідників і збудників хвороб.

Слід уникати розміщення сої ближче ніж 500-700 м від лісосмуг з білою акацією, що забезпечує зниження пошкодження бобів акацієвою вогнівкою у 6-7 разів. Доцільно вирощувати стійкі сорти.

Поля, які засмічені однорічними злаковими та дводольними бур'янами, до сходів культури обприскують гербіцидами Герб, 90% к.е. (1,5-3,0 л/га); Дуель, 96% к.е. (1,1-2,0 л/га); Екстрем, 90% к.е. (1,5-3,0 л/га); Зенкор, 70% в.г. (0,5-0,7 л/га); Ізумруд, 10% в.р.к. (0,5-1,0 л/га); Капітан, 10% в.р.к. (0,5-1,0 л/га); Магістр, 10% в.р.к. (0,5-1,0 л/га); Півот, 10% в.р.к. (0,5-1,0 л/га); Піонер, 90% к.е. (1,5-2,5 л/га); Селефіт, 50% к.с. (3,0-4,0 л/га); Серп, 10% в.р.к. (0,5-1,0 л/га); Стомп, 33% к.е. (3,0-6,0 л/га); Фронтьєр Оптима, 72% к.е. (0,8-1,04 л/га).

Проти кореневих гнилей, пероноспорозу, пліснявих грибів, білої та сірої гнилей, аскохітозу, фузаріозу, бактеріозу насіння протруюють фунгіцидами Максим, 35% т.к.с. (1,0 л/т); Фундазол, 50% з.п. (2,0 кг/т).

Проти комплексу ґрунтових і наземних шкідників сходів (у тому числі бульбочкових довгоносиків) насіння обробляють інсектицидом Команч, 70% з.п.

Крім того, у день сівби насіння обробляють ризоторфіном, що значно знижує розвиток пероноспорозу.

Важливим заходом є сівба в оптимальні строки та загортання насіння на глибину 3-4 см, що прискорює його проростання і знижує ураження сходів бактеріальними хворобами та пошкодження ґрунтовими шкідниками. Пізні посіви сої уражуються хворобами сильніше. Широкорядні посіви менше пошкоджуються дротяниками, ніж суцільні.

Період сходи - 3-7 справжніх листочків культури

Проти паросткової мухи, трипсів та бульбочкових довгоносиків у період сходів використовують інсектициди Бі-58 новий, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га); Альфазол, 20% в.р.к. (0,25 л/га); Брейк, 10% м.е. (0,07-0,10 л/га); Драгун, 48% к.е. (2,5 л/га); Золон, 35% к.е. (2,5-3,0 л/га).

Якщо гербіциди не застосовували до сходів, то для знищення бур'янів використовують препарати залежно від типу забур'яненості поля.

Проти злакових бур'янів проводять обприскування гербіцидами Агіл, 10% к.е. (0,8-1,2 л/га); Арамо, 45% к.е. (1,0-2,0 л/га); Антей, 24% к.е. (0,2- 0,8 л/га + 0,6-2,4 л/га ПАР «Посейдон»); Блейд, 12% к.с. (0,4-1,8 л/га); Гамма, 5% к.е. (1,0-3,0 л/га); Пантера, 4% к.е. (1,0-2,0 л/га); Селект, 12% к.е. (0,4- 1,8 л/га); Тарга Супер, 5% к.е. (1,0-3,0 л/га); Фюзілад Супер, 15% к.е. (0,5- 2,0 л/га); Центуріон, 24% к.е. (0,2-0,8 л/га + 0,6-2,4 л/га ПАР «Аміго»).

Проти дводольних бур'янів застосовують гербіциди Базагран, 48% в.р. (1,5-3,0 л/га); Бастіон, 48% в.р. (3,0 л/га); Бентагран, 48% в.р. (1,5-3,0 л/га); Вінсент, 48% в.р. (1,5-3,0 л/га); Ефес, 48% в.р. (1,5-3,0 л/га); Набоб, 48% в.р. (1,5-3,0 л/га); Оріон, 75% в.г. (10 г/га + 200 мл/га ПАР).

За змішаного типу забур'яненості поля проти злакових та однорічних дводольних бур'янів застосовують гербіциди Капітан, 10% в.р.к. (1,0 л/га); Магістр, 10% в.р.к. (0,5-1,0 л/га); Півот, 10% в.р.к. (0,5-1,0 л/га); Пульсар, 4% в.р. (0,75-1,0 л/га); Серп, 10% в.р.к. (0,5-1,0 л/га).

Період цвітіння - утворення бобів

Проти акацієвої вогнівки, трипсів, попелиць, соєвої плодожерки, трав'яного клопа та інших шкідників, за умов їх ЕПШ, проводять обприскування інсектицидами Бі-58 новий, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га); Альфазол, 20% в.р.к. (0,25 л/га); Брейк, 10% м.е. (0,07-0,10 л/га); Драгун, 48% к.е. (2,5 л/га); Золон, 35% к.е. (2,5-3,0 л/га).

При появі на листках сої перших ознак аскохітозу, пероноспорозу, церкоспорозу, антракнозу, борошнистої роси і бактеріозу посіви обприскують фунгіцидами Ламетил, 50% з.п. (0,3-0,5 кг/га); Фортеця, 25% к.е. (1,0 л/га).

Післязбиральний період

Для зменшення ураження хворобами і пошкодження шкідниками необхідне своєчасне і в стислі строки збирання врожаю, очищення, калібрування насіння, доведення його до високих посівних кондицій.

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні хвороби зернобобових культур.

2. Назвіть основні хвороби зернобобових культур, збудники яких зберігаються в насінні.

3. Назвіть основних шкідників зернобобових культур, які пошкоджують сходи.

4. Назвіть основних шкідників зернобобових культур, які пошкоджують насіння.

5. Які інсектициди використовують для захисту гороху від шкідників?

6. Які фунгіциди використовують для захисту гороху від хвороб?

7. Які препарати використовують для протруювання насіння гороху і квасолі від хвороб?

8. Які препарати використовують для протруювання насіння сої від ґрунтових і наземних шкідників сходів?

9. Які гербіциди використовують для захисту посівів гороху, сої і квасолі від дводольних бур'янів?

10. Які гербіциди використовують для захисту посівів гороху, сої і квасолі від однодольних бур'янів?

11. Які гербіциди використовують для внесення від бур'янів до сходів зернобобових культур?

4.4 Цукрові буряки

Найпоширеніші шкідники цукрових буряків і заходи захисту від них.

До ґрунтових шкідників, які пошкоджують висіяне насіння, паростки, підземну частину стебел, корені і коренеплоди, належать такі види, як бурякова крихітка, личинки коваликів і чорнишів, личинки пластинчастовусих жуків, гусениці підгризаючих совок, коренева бурякова попелиця, бурякова нематода.

Бурякова крихітка (Atomaria linearis). Зимують жуки під рослинними рештками або в ґрунті. Жук 1,2-1,8 мм завдовжки, видовжений. Молоді жуки руді або бурі, наприкінці життя - чорні. Личинка до 3 мм завдовжки. Біла з жовтою головою і двома хітинізованими відростками на кінці черевця. Крихітка має однорічну генерацію. Зимують жуки під рослинними рештками або в ґрунті.

Період пошкодження - середина квітня - травень. Жук вигризає ямки різного розміру у паростках і коренях, інколи виїдає дрібні отвори у сім'ядолях, спричинюючи зрідження сходів. ЕПШ - 1,5-2,5 екз./м3 ґрунту.

Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами, обприскуванні сходів інсектицидами при ЕПШ.

Личинки жуків коваликів і чорнишів (особливості біології див. у розділі 4.2) виїдають насіння, перегризають паростки та корінці, у м'якуші коренеплоду вигризають ямки. ЕПШ - 2,5 -3,5 екз./м2.

Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів та обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами, внесенні під час посіву дозволених інсектицидів.

Личинки пластинчатовусих жуків (хлібних жуків і травневого хруща). Період пошкодження - травень-вересень. Личинки у молодому віці перегризають корінці, у старшому - стрижневий корінь, у м'якуші коренеплодів вигризають великі ямки. За сильного ушкодження рослини гинуть. ЕПШ - 1,5- 3 екз./м2.

Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів та обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами.

Гусениці підгризаючих совок (озима совка, оклична совка). Період пошкодження - середина липня -вересень. Гусениці молодшого віку обгризають паренхіму з нижнього боку листків, старшого - грубо скелетують листя, перегризають черешки біля шийки коренеплоду, вигризають ямки в шийці коренеплоду. ЕПШ - 1-2 екз./м2.

Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів та обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами.

Бурякова коренева попелиця (Pemphigus fuscicornis). Дорослі комахи 1,2-1,7 мм завдовжки, жовтувато-білі. Личинки подібні до дорослих особин, але менші за розміром. Усього впродовж року розвивається десять - дванадцять поколінь. Зимують самки на коренях дикорослих рослин з родини лободових.

Період пошкодження - червень-жовтень. Самки і личинки висисають сік із молодих корінців, що призводить до їх відмирання. Коренеплоди втрачають тургор, за нестачі вологи рослини гинуть. ЕПШ - 1% заселених рослин на початку липня.

Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів, обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами, обприскування посівів інсектицидами при ЕПШ.

Бурякова нематода (Heterodera schachtii). Самка лимоноподібної форми, бурого кольору, 0,8-1,0 мм завдовжки, самець червоподібний, до 1,6 мм завдовжки. Розвивається у трьох-чотирьох генераціях за рік. Зимує циста, тобто відмерла самка, шкіра якої затверділа і перетворилася на міцну оболон-ку, виповнена великою кількістю яєць (150-600 шт.). Циста - це особливий стан спокою, призначений, щоб пережити посуху, зиму, тощо, причому життєздатність яєць зберігається до 5-ти років. Личинки нематоди виходять з цисти, коли поруч ростиме рослина з родини лободових або хрестоцвітих.

Період пошкодження - кінець квітня - вересень. Личинки проникають у дрібні корінці, висмоктуючи соки, що спричинює їх відмирання. За умов достатнього зволоження утворюються нові корінці, коренева система набуває «бородатого» вигляду. Молоді рослини гинуть, більш розвинуті в'януть, скидають листки. Знижується цукристість коренеплодів. ЕПШ - 200 личинок на 100 г ґрунту.

Кращим попередником за наявності шкідника є озиме жито, передпопередниками - багаторічні трави, горох, кукурудза. Ефективним є вирощування проміжних культур (ріпак або редька олійна) після збирання попередника із заорюванням їх через 50 днів після сходів. Повертати буряки слід на попереднє поле не раніше ніж через 4 роки. Після збирання врожаю коренеплодів або ранньою весною вносять нематоциди.

До шкідників сходів належать бурякові довгоносики, бурякові блішки та ін.

Бурякові довгоносики (звичайний - Bothynoderes punctiventris, сірий - Tanymecus palliates та ін.). Звичайний буряковий довгоносик - жук 10-16 мм завдовжки, сіруватий з довгою і прямою голово трубкою. На надкрилах десять правильних повздовжніх рядів грубих крапок і коса чорна смуга, а поблизу верхівки по одному білому горбочку. Личинка біла, безнога, серпоподібно зігнута з бурувато-жовтою головою, 14-16 мм завдовжки. Сірий буряковий довгоносик - жук завдовжки 8,5-11 мм, з короткою широкою голово-трубкою, тіло вкрите бурувато-сірими волосоподібними лусками. Жуки не літають. Личинка має бурий напівкруглий виступ. Зимують у звичайного бурякового довгоносика жуки в ґрунті, у сірого - личинки і жуки в ґрунті.

Період пошкодження кінець квітня - червень. Жук обгризає сім'ядолі і листки, спричинюючи зрідження і загибель сходів. ЕПШ - 0,2-0,4 екз./м2.

Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів, обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами, при ЕПШ - крайові або суцільні обприскування сходів інсектицидами.

Блішки (бурякова - Chaetocnema breviuscula, звичайна - Ch.concinna, західна - Ch.tibialis). Жуки невеликих розмірів 1,5-2,3 мм завдовжки зі стрибальними задніми ногами, зверху темно-бронзові із синьо-зеленим відливом. Зимують жуки під рослинними рештками та у підстилці лісосмуг.

Період пошкодження кінець квітня - середина травня, друге покоління - липень. Жук вигризає виразки в сім'ядолях і листках, пошкоджує точку росту, що спричинює загибель сходів. Жуки другого покоління вигризають виразки в листках. ЕПШ - 3-7 екз./м2.

Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів, обробці насіння дозволеними для протруювання інсектицидами, при ЕПШ - крайові або суцільні обприскування сходів інсектицидами.

До шкідників, які пошкоджують надземну частину рослин у період вегетації, належать листкова (бобова) попелиця, бурякова мінуюча муха та ін.

Листкова (бобова) попелиця (Aphis fabae). Попелиці до 2 мм завдовжки, безкрилі самки чорного кольору. Крилаті мають зеленувато-буре забарвлення. Личинки трохи світліші. Зимують яйця на гілочках первинних рослин-господарів: калині, жасмині та інших кущах.

Період пошкодження - середина травня - липень. Рано навесні відбувається відродження личинок. Личинки спочатку живляться на бруньках, далі на нижньому боці листків, висисаючи з них сік. Через деякий час вони пере-творюються на самок-засновниць. Ці самки без запліднення народжують живих личинок, які також розвиваються в партеногенетичних самок. Коли тканини на кущах починають грубіти, частина личинок розвивається в крилатих партеногенетичних самок, які перелітають на поля буряків, даючи низку поколінь партеногенетичних самок. Розвивається у 12-15 поколіннях. Самки і личинки висмоктують соки з листків і стебел, що спричинює їх пожовтіння, скручування і засихання. Пошкоджені стебла насінників припиняють ріст і розвиток. ЕПШ - 10-15% заселених рослин. З першої декади вересня починають з'являтися крилаті самки - статеноски, які перелітають на кущі калини, жасмину та інших рослин, де відроджують личинок, які розвиваються в безкрилих статевих самок. Вони спарюються із самцями і відкладають яйця.

Заходи захисту полягають у знищенні бур'янів та обробці при ЕПШ шкідника посівів дозволеними інсектицидами.

Бурякова мінуюча муха (Pegomyia betae). Муха 6-8 мм завдовжки, світло-сіра, крила - блідо-жовті, ноги - чорні. Личинка до 7,5 мм завдовжки, чер-воподібна, безнога, жовтувато-біла, голова - редукована. Муха має три генерації. Зимують личинки в несправжніх коконах у ґрунті. Виліт мух першої генерації припадає на початок травня. Яйця відкладають на нижній бік листка. Личинка після відродження вгризається в листок і живиться його паренхімою, внаслідок чого утворюється міна у вигляді світлої плями. Період пошкодження - травень-червень, липень- серпень. ЕПШ - 50% заселених рослин.

Заходи захисту полягають у знищенні бур'янів та обробці при ЕПШ шкідника посівів дозволеними інсектицидами.

Бурякова мінуюча міль (Gnorimoshema ocellatella). Дрібний метелик, 12-14 мм у розмаху крил. Передні крила коричнево-бурі з жовтим малюнком і невеликими чорними плямами, кожна з світлою облямівкою. Задні крила - попелясто-сірі, по краю облямовані війками. Гусениця 10-12 мм завдовжки, сіро-зелена з чорною головою. Вздовж спини і боків у дорослої гусениці проходить п'ять червоних переривчастих смуг. Розвивається у чотирьох - п'яти поколіннях в рік. Зимують гусениці і лялечки в ґрунті та серед післязбиральних решток. Літ метеликів спостерігається навесні з появою сходів буряків і триває місяць. Самка відкладає яйця на листки і шийку коренів рослин.

Період пошкодження - середина травня-початок червня, Середина чер-вня-початок липня, кінець липня-вересень. Гусениці першого і другого поколінь скелетують листки і мінують черешки, пошкоджуючи центральний пучок листя і обплітаючи його павутиною. Гусениці третього віку вгризаються в кореневу шийку і виїдають у головці кореня ходи глибиною до 3-4см. Такі пошкодження різко погіршують якість садивного матеріалу та спричинюють загнивання коренеплодів у кагатах. На насінниках гусениці вгризаються в квітконосні стебла і прокладають у них ходи. ЕПШ - 2-3 особини на рослину.

Заходи захисту полягають у звільненні поля відразу після збирання буряків від рослинних решток та обробці при ЕПШ шкідника посівів дозволеними інсектицидами.

Найпоширеніші хвороби цукрового буряка та заходи захисту.

Коренеїд сходів. Збудники хвороби гриби і бактерії на насінні та в ґрунті.

Хвороба проявляється на початку проростання насіння та у фазі 2 пари справжніх листків у вигляді темно-бурих плям, які поступово охоплюють усю підземну частину. Корінець чорніє, стає тоненьким, рослини засихають.

Заходи захисту полягають у руйнуванні ґрунтової кірки, дотриманні сівозміни, знищенні бур'янів та обробці насіння дозволеними для протруювання фунгіцидами.

Церкоспороз. Збудник - гриб Cercospora beticola.

Проявляється на кінець вегетації буряків та насінників у вигляді круглих (2-3 мм в діаметрі) світло-бурих плям з червоно-бурою облямівкою на листках, черешках і стеблах. Джерела інфекції - уражені рослинні рештки, насіння.

Заходи захисту полягають в обприскуванні посівів фунгіцидами.

Пероноспороз. Збудник - гриб Perenospora shachtii.

Хвороба проявляється, починаючи з фази сходів до кінця вегетації рослин. Центральні листки розетки, верхівки квітконосних пагонів закручуються краями донизу, потовщуються, набувають блідо-зеленого кольору, стають крихкими, на них з'являється сірий з фіолетовим відтінком наліт конідій гриба. Джерела інфекції - грибниця в головках коренеплодів, уражені рослинні рештки.

Заходи захисту полягають в обприскуванні посівів фунгіцидами.

Рамуляріоз. Збудник - гриб Ramularia betae.

Хвороба проявляється у другій половині червня. На листках буряків і насінників з'являються бурі плями неправильної форми без облямівки, з часом плями покриваються світлим нальотом конідій гриба.

Джерела інфекції - пікніди гриба на головках коренеплодів, уражені рослинні рештки.

Заходи захисту полягають в обприскуванні посівів фунгіцидами.

Борошниста роса. Збудник - гриб Erysiphe communis.

Хвороба проявляється впродовж усієї вегетації, починаючи з червня. На листках буряків, листках і стеблах насінників білий борошнистоподібний наліт, на якому згодом утворюються плодові тіла (клейстотеції) у вигляді дрібних чорних крапок.

Джерела інфекції - клейстотеції на рослинних рештках, уражене насіння, головки коренеплодів.

Заходи захисту полягають в обприскуванні посівів фунгіцидами.

Жовтяниця. Збудники - віруси Beet yellow virus, Beet mild ellowing vіrus.

Проявляється впродовж усього періоду вегетації. Листки, починаючи з верхівки, жовтіють, потовщуються, стають крихкими, тканини вздовж жилок деякий час залишаються зеленими.

Джерела інфекції - уражені головки коренеплодів. Переносчиками хвороби є попелиці, цикадки, клопи.

Заходи захисту полягають в обприскуванні посівів інсектицидами.

Ризоманія. Збудник - вірус Beet necrotic yellow vein virus.

Хвороба проявляється від фази 2-3 пари листків культури до кінця вегетації. Листки стають світло-зеленими, жовтуватими, з часом спостерігається побуріння провідних судин. Коренеплоди набувають карликового вигляду, на них утворюється безліч бокових корінців у вигляді «бороди». Такі коренеплоди тверді, волокнисті, зі здерев'янілими судинами, у вологу погоду загнивають у період вегетації. Сприяє розвитку хвороби надмірне азотне живлення.

Джерела інфекції - уражені коренеплоди. Переносчиком вірусу є нижчий гриб Polymyxa betae, який паразитує на коренях буряків та інших видів Chenopodiaceae.

Заходи захисту полягають у дотриманні сівозміни та збалансованому мінеральному живленні.

Інтегрована система захисту цукрових буряків

Період освоєння сівозмін при плануванні розміщення культур

Щоб зменшити засмічення полів бур'янами, обмежити розмноження коваликів, кореневої бурякової попелиці, бурякової нематоди та розвиток коренеїда, звичайної парші, гнилей коренеплодів, не можна допускати порушення встановленого чергування культур у сівозміні і технологічних вимог щодо їх вирощування. Необхідно підбирати і впроваджувати у виробництво стійкі сорти. Насичення сівозміни цукровими буряками та їх насінниками не повинно перевищувати 20%. Повертати буряки на попереднє поле слід через 3-4 роки.

Проти бурякової нематоди за підвищеної зараженості ґрунту (4-10 цист на 100 см3 з наявністю у них 200-700 личинок) буряки слід повертати на попереднє поле не раніше ніж через 4 роки, а за 2-3 роки перед цим на таких полях вирощують культури, що істотно зменшують чисельність паразитів. У таких випадках кращим передпопередником є багаторічні трави, горох, картопля, кукурудза на зелений корм або силос, а попередником озиме жито або озима пшениця. Ці культури за відсутності у них бур'янів стимулюють вихід личинок із цист, але не забезпечують їх нормального розвитку.

Ефективним заходом також є вирощування проміжних культур (ріпак, редька олійна) після збирання попередника і заорювання їх через 50 днів після появи сходів.

Після збирання попередника

Для захисту посівів від бур'янів основний обробіток ґрунту проводять залежно від типу забур'яненості поля і погодних умов за різними схемами.

Якщо на полі переважають однорічні бур'яни, а зволоження ґрунту достатнє, то найефективнішим є напівпаровий зяблевий обробіток (післязбиральне лущення стерні, оранка в серпні та кілька поверхневих обробітків для знищення сходів бур'янів).

В умовах кореневищного типу забур'яненості для знищення вегетативних органів пирію повзучого після збирання зернових попередників проводять два дискування на глибину 12-15 см дисковими боронами у поперечних напрямках, а після появи сходів пирію здійснюють глибоку культурну оранку ярусним плугом. Пирій можна ефективно знищувати під час зяблевого обробітку ґрунту методом виснаження кореневищ. При цьому після двох дискувань проводять плоскорізний обробіток, а потім ще кілька разів на глибину 12-15 см після появи чергової хвилі сходів.

Для знищення інших бур'янів, зокрема коренепаросткових, а також шкідників і збудників хвороб відразу після збирання зернових попередників проводять післяжнивне лущення стерні. Перший раз дисковими лущильниками, а через 10-12 днів лемішними або застосовують плоскорізні знаряддя. У міру появи нових сходів бур'янів поле культивують або застосовують дискові лущильники. Оранку в такому випадку проводять пізно восени.

У разі підвищеної засміченості полів кореневищними та коренепаростковими бур'янами (пирієм повзучим, видами осотів) у серпні - вересні поле обробляють відповідними гербіцидами (гліфосатами) Раундап, 48% в.р. (2,0-5,0 л/га); Аргумент, 48% в.р. (2,0-5,0 л/га); Віллосат, 48% в.р. (2,0-5,0 л/га); Гліф, 48% в.р. (2,0-4,0 л/га); Гліфоган, 48% в.р. (2,0-5,0 л/га); Гліфос Супер, 60,7% в.р. (1,6-4,8 л/га); Домінатор, 48% в.р. (2,0-5,0 л/га); Клінік, 48% в.р. (4,0-6,0 л/га); Райдон, 48% в.р. (2,0-5,0 л/га); Санглі, 48% в.р. (2,7-4,4 л/га).

Для обмеження ураження рослин коренеїдом та іншими хворобами на кислих ґрунтах (з гідролітичною кислотністю понад 1,8 мг екв. /100 г ґрунту) перед лущенням стерні вносять вапняні добрива.

Перед оранкою вносять органічні та мінеральні добрива в нормах і співвідношеннях елементів живлення, рекомендованих для зони.

Слід пам'ятати, що нестача азоту призводить до пожовтіння листків, зумовлює хлороз, а його надлишок підсилює розвиток коренеїда, ризоманії, церкоспорозу. Нестача фосфору призводить до побурілості листків, калію до некрозів їх країв. У разі загрози масового розвитку пероноспорозу і церкоспорозу доцільно на фоні оптимального внесення азоту збільшити на 10% норми внесення фосфору і калію.

Допосівний період та під час сівби

Проти бур'янів навесні проводять усі агротехнічні заходи, що сприяють росту і розвитку рослин.

Якщо гербіциди не застосовували восени, то на сильно забур'янених полях до посіву або до сходів вносять рекомендовані гербіциди залежно від типу забур'яненості поля.

Проти однорічних злакових і дводольних бур'янів застосовують препарати Авангард, 96% к.е. (1,0-1,6 л/га); Атлас, 96% к.е. (1,5-1,8л/га); Гладіатор, 70% к.с. (6,0 л/га); Голдікс, 70% к.с. (6,0 л/га); Касадор, 70% к.с. (6,0 л/га); Пілот, 70% в.с.к. (5,0-6,0 л/га); Фронтьєр Оптима, 72% к.е. (1,2 л/га).

Проти однорічних дводольних і злакових бур'янів використовують гербіциди Вензар, 80% з.п. (1,0-2,0 кг/га), Штефацил Ето, 60% к.с. (2,5 л/га).

Проти однорічних дводольних бур'янів вносять препарати Гетьман, 96% к.е. (1,5-1,8 л/га); Голтікс, 70% з.п. (5,0-6,0 кг/га); Ленацил Бета, 80% з.п. (0,8-1,5 кг/га); Пірамін Турбо, 52% к.с. (5,0-7,0 л/га); Цукровик, 70% к.с. (5,0-6,0 л/га).

При застосуванні гербіцидів обов'язково відбивають поворотні смуги, які обробляють за останнім проходом агрегату. Агрегат повинен мати маркери, що забезпечує рівномірний розподіл препарату на площі.

Для зниження ураження хворобами та пошкодження шкідниками особливе значення має якість насіння, схожість якого повинна становити не менше 90%, однопаростковість і вирівняність 95%.

Насіння доводять до високих посівних кондицій та обробляють захисними і стимуляційними речовинами на насіннєвих заводах.

Проти коренеїда та інших хвороб насіння протруюють фунгіцидами Апрон, 35% т.к.с. (2,0 л/т); Ганоль, 30% в.с.р. (2,6 мл/1посівну одиницю); Максим, 3,5% т.к.с. (9 мл/1 посівну одиницю); Превікур, 60,7% в.р. (4,0 л/т); Роялфло, 48% в.с.к. (6,0 л/т); Тачигарен, 70% з.п. (6,0 кг/т).

Проти комплексу ґрунтових шкідників і шкідників сходів для протруювання застосовують інсектициди Галсо, 70% з.п. (128,6 г/100 тис. насінин); Гаучо, 70% з.п. (128,6 г/100 тис. насінин); Команч, 70% з.п. (128,6 г/100 тис. насінин); Мангуст, 70% з.п. (128,6 г/100 тис. насінин); Нупрід, 60% к.с. (40-70 мл/1 посівну одиницю); Семафор, 2% т.к.с. (2,0-2,5 л/т); Табу, 50% в.с.к. (60 л/т); Форс, 20% к.с. (2,0 л/т).

З метою зменшення чутливості рослин до пошкодження їх буряковою крихіткою та іншими шкідниками під час сходів та ураженості коренеїдом слід дотримуватися оптимальної глибини загортання насіння (3-4 см). Для запобігання ураженню буряків гниллю сердечка і сухою гниллю коренеплодів на ґрунтах з нестачею бору (західні області України), одночасно з сівбою в суміші з рядковими добривами вносять борні (0,3-0,6 кг/га).

Якщо насіння перед посівом не обробляли інсектицидами, то за наявності великої кількості ґрунтових шкідників (дротяники, личинки хрущів, бурякова крихітка та ін.) можливе внесення в ґрунт під час висіву з допомогою спеціального пристрою (аплікатора) інсектициду Маршал, 25% к.е. (2,0-2,5 л/га) або внесення в рядки інсектициду Форс, 1,5% г. (4,0 кг/га).

Період сходів - 2-6 справжніх листочків культури

Для знищення сходів бур'янів, зменшення ураженості рослин коренеїдом і чутливості рослин до пошкодження шкідниками через 4-5 днів після завершення сівби, а у прохолодну погоду повторно за 2-3 дні до появи сходів проводять розпушення плантацій.

За умов внесення перед сівбою гербіцидів та за наявності препаратів для обприскування рослин, що вегетують, досходові та післясходові розпушення проводять у разі необхідності (ущільнення ґрунту, кірка).

За масової появи бурякових довгоносиків та проти бурякової блішки проводять обприскування сходів інсектицидами Актара, 25% в.г. (0,08 кг/га); Актара, 24% к.с. (0,09кг/га); Актеллік, 50% к.е. (1,5-2,0 л/га); Базальт, 60% к.е. (1,8-2,0 л/га); Біммер, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га); Бі-58 Новий, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га); Блискавка, 10% к.е. (0,15 л/га); Вантекс, 6% мк.с. (0,06-0,07 л/га); Данадим, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га); Децис Профі, 25% в.г. (0,05-0,1 кг/га); Діазинон, 60% к.е. (0,8-2,0 л/га); Діазол, 60% в.е. (0,8-2,0 л/га); Дурсбан, 48% к.е. (0,8-2,0 л/га); Енжіо, 24,7% к.е. (0,18 л/га); Карате, 5% к.е. (0,125-0,15 л/га); Нурел Д, 50% к.е. (0,8 л/га); Парашут, 45% мк.с. (0,5-0,75 л/га); Пілот, 48% к.е. (0,8-2,5 л/га); Фастак, 10% к.е. (0,1-0,25 л/га); Фуфанон, 57% к.е. (1,0-2,5 л/га); Ф'юрі, 10% к.е. (0,15 л/га); Ципі Плюс, 53% к.е. (0,8 л/га); Штефесін, 2,5% к.е. (0,4-0,5 л/га).

При підвищенні забур'яненості поля у фазі 3-6 справжніх листків буряків застосовують гербіциди.

Проти однорічних дводольних бур'янів проводять обприскування препаратами Арена, 50% к.е. (2,0 л/га); Бета Профі, 27,4 % к.е. (3,0 л/га); Бурефен Супер, 32% к.е. (2,5-3,0 л/га); Карабін, 50% з.п. (30 г/га + 200 мл/га ПАР); Кардинал, 50% з.п. (30 г/га + 200 мл/га ПАР «Флокс»); Каре, 50% з.п. (30 г/га + 200 мл/га ПАР «Талант»); Карібу, 50% з.п. (30 г/га + 90 мл/га ПАР «Тренд»); Контролер, 50% з.п. (30 г/га); Пірамін Турбо, 52% к.с. (5,0 л/га); Стемат, 50% к.с. (0,25-0,4 л/га); Штеферіб, 50% в.г. (30 г/га + 1,0 л/га ПАР «Ріпо»).

При змішаному типі забур'яненості проти однорічних дводольних і деяких злакових застосовують препарати Беногол, 49,5% к.с. (6,0 л/га); Бетанал Експерт, 27,2% к.е. (1,0 л/га); Бетанал Прогрес ОФ, 27,2% к.е. (1,0 л/га); Бетаніт, 27,2% к.е. (1,0 л/га); Біттер Екстра, 27,2% к.е. (3,0 л/га); Бригадир, 27,2% к.е. (1,5 л/га); Булат, 27,2% к.е. (1,0 л/га); Віктор, 48% к.с. (1,0 л/га); Віталон Експерт, 27,2% к.е. (1,5 л/га); Гол, 70% к.с. (5,0 л/га); Тореро, 50% к.с. (2,0 л/га); Тріумф, 27,2% к.е. (1,0 л/га); Штефам Новий, 32% к.с. (1,0 л/га); Пілот, 70% в.с.к. (2,0 л/га).

Якщо спостерігається забур'яненість злаковими однорічними і багаторічними бур'янами, то проводять обприскування гербіцидами Агіл, 10% к.е. (0,6-1,2 л/га); Антизлак, 24% к.е. (0,2-0,8 л/га + 0,6-2,4 л/га ПАР «Омега»); Арамо, 45% к.е. (1,0-2,0 л/га); Багіра Супер, 5% к.е. (2,0-4,0 л/га); Гамма, 5% к.е. (1,0-3,0 л/га); Клетодим, 24% к.е. (0,2-0,8 л/га + 0,6-2,04 л/га ПАР «Мікс»); Козак, 12% к.е. (1,4-1,8 л/га); Міура, 12,5 % к.е. (0,4-1,2 л/га); Оберіг Гранд, 30% к.е (0,25-0,6 л/га + 0,75-1,8 л/га ПАР «Корона»); Пантера, 4% к.е. (1,0-2,0 л/га); Селект, 12% к.е. (0,4-1,8 л/га); Тарга Супер, 5% к.е. (1,0- 3,0 л/га); Центуріон, 24% к.е. (0,2-0,8 л/га + 0,6-2,4 л/га ПАР «Аміго»); Штефодим, 24% к.е. (0,8 л/га + 1,0 л/га ПАР «Ріпо»).

Проти однорічних і багаторічних дводольних бур'янів використовують гербіциди Клопіралід, 30% в.р. (0,3-0,5 л/га); Легіон, 75% в.г. (0,12-0,2 л/га); Лорнтрел, 30% в.р. (0,3-0,5 л/га); Мачете, 30% в.р. (0,3-0,5 л/га); Сонхус, 75% в.г. (0,12-0,2 кг/га); Штефтрел, 30% в.р. (0,4 л/га).

Період 6-8 листків культури змикання листків у міжряддях

Для обмеження чисельності бурякової попелиці, мінуючої мухи та інших шкідників (при ЕПШ) і поширення вірусних хвороб проводять крайові або суцільні обприскування інсектицидами Актара, 25% в.г. (0,08 кг/га); Актара, 24% к.с. (0,09кг/га); Біммер, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га); Бі-58 Новий, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га); Вантекс, 6% мк.с. (0,06-0,07 л/га); Данадим, 40% к.е. (0,5-1,0 л/га); Діазинон, 60% к.е. (0,8-2,0 л/га); Діазол, 60% в.е. (0,8-2,0 л/га); Дурсбан, 48% к.е. (0,8-2,0 л/га); Енжіо, 24,7% к.е. (0,18 л/га); Карате, 5% к.е. (0,125-0,15 л/га); Нурел Д, 50% к.е. (0,8 л/га); Пілот, 48% к.е. (0,8-2,5 л/га); Фуфанон, 57% к.е. (1,0-2,5 л/га).

У роки спалаху чисельності лучного метелика і совок на бурякових плантаціях ці шкідники з'являються у червні, а згодом з середини липня до середини вересня. Для виявлення шкідників у цей період по краях бурякових плантацій слід виставляти феромонні пастки або контрольні коритця з шумуючою мелясою. При слабкій і середній загрозі від цих шкідників ефективні біологічні засоби (випуск трихограми) у поєднанні з агротехнічними заходами (розпушування міжрядь). При сильному ступені загрози захист рослин забезпечує своєчасне і правильне застосування інсектицидів та їх сумішей.

Проти пероноспорозу (за умов вологої і помірно теплої погоди, відносної вологості повітря понад 70%, температури 15-20°С), церкоспорозу, борошнистої роси, іржі, рамуляріозу та інших хвороб (волога і тепла погода, відносна вологість повітря не нижче 70%, температура вдень понад 20°С, вночі не менше 15°С) бурякові плантації обприскують одним із фунгіцидів.

Проти пероноспорозу ефективним є використання препарату Акробат МЦ, 69% в.г. (2,0 л/га), проти церкоспорозу - препаратів Дерозал, 50% к.с. (0,3-0,4 л/га); Дітан М-45, 80% з.п. (2,0-3,0 кг/га) і Форсаж, 50% к.с. (0,3- 0,4 л/га).

Проти пероноспорозу і церкоспорозу застосовують фунгіцид Абакус, 12,5% мк.е. (1,25-1,5 л/га), проти борошнистої роси і церкоспорозу - фунгіциди Альто Супер, 33% к.е. (0,5 л/га); Імпакт, 25% к.с. (0,25 л/га); Колфуго Супер, 49,7% в.с. (2,0 л/га); Тіназол, 25% к.е. (0,5 л/га) і Террасил, 25% к.с. (0,2-0,6 л/га), проти борошнистої роси та іржі - фунгіцид Байлетон, 25% з.п. (0,6 кг/га).

Проти комплексу хвороб, зокрема, проти пероноспорозу, борошнистої роси, церкоспорозу і рамуляріозу обприскування проводять препаратами Альфа Стандарт, 50% к.с. (0,3-0,4 л/га); Джерело, 35% к.с. (0,2-0,5 л/га); Емінент, 12,5% в.м.е. (0,8 л/га); Рекс Дуо, 49,7% к.е. (0,4-0,6 л/га); Церкоштеф, 50% к.с. (0,5 л/га); Штефозал, 50% к.с. (0,5 л/га), проти борошнистої роси, церкоспорозу та іржі - препаратами Фалькон, 46% к.е. (0,6 л/га); Фоліант, 22,5% к.е. (1,0-1,5 л/га).

При появі на цукрових буряках перших ознак хвороб голодування (азотного, калійного, фосфорного, борного) рослини слід негайно підживити відповідними легкорозчинними мінеральними добривами. Проти борного голодування найбільш ефективним є позакореневе підживлення борною кислотою (0,5 кг/га) в суміші з калієм хлористим (30 кг/га).

Період збирання урожаю та його зберігання

Для обмеження щільності шкідників, патогенів хвороб і бур'янів перед збиранням урожаю всі бурякові поля необхідно обстежити на заселення шкідниками (довгоносики, совки, мінуюча муха, коренева попелиця, бурякова нематода, бурякова мінуюча міль), а також на ураженість коренеплодів гнилями, паршею, ризоманією, пероноспорозом, вірусними хворобами, іржею.

При збиранні врожаю цукрових буряків і в період зберігання коренеплодів слід оберігати їх від надмірного травмування, в'янення, підморожування, що може стати причиною їх загнивання. Коренеплоди, які пошкоджені шкідниками слід переробляти насамперед.

Після збирання урожаю насінників і коренеплодів поля ретельно очищають від рослинних решток.

Стежачи за зберіганням маточних коренеплодів у кагатах, регулюють температуру в межах 1-3°С за допомогою продух або додаткового вкривання, за необхідності видаляють вогнища кагатної гнилі.

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні хвороби цукрового буряка, збудники яких уражують рослини в період вегетації.

2. Назвіть основні хвороби цукрового буряка, збудники яких зберігаються в насінні.

3. Назвіть основних шкідників цукрового буряка, які пошкоджують сходи.

4. Назвіть основних шкідників цукрового буряка, які живляться на рослинах в період вегетації.

5. Назвіть основних ґрунтових шкідників цукрового буряка.

6. Які інсектициди використовують для захисту цукрового буряка від шкідників?

7. Які фунгіциди використовують для захисту цукрового буряка від хвороб?

8. Які препарати використовують для протруювання насіння цукрового буряка від хвороб?

9. Які препарати використовують для протруювання насіння цукрового буряка від ґрунтових і наземних шкідників сходів?

10. Які гербіциди використовують для захисту посівів цукрового буряка від дводольних бур'янів?

11. Які гербіциди використовують для захисту посівів цукрового буряка від однодольних бур'янів?

12. Які гербіциди використовують для внесення від бур'янів до посіву або до сходів цукрового буряка?

4.5 Ріпак

Найпоширеніші шкідники ріпаку та заходи захисту від них.

Хрестоцвіті блішки (чорна - Phyllotreta atra, синя - Ph.nigripes, хвиляста Ph.undulata, блідонога - Ph.nemorum). Жуки завдовжки до 2,5 мм, чорні, сині, часто з повздовжньою жовтою смужкою на надкрилах. Зимують жуки під рослинними рештками, у верхньому шарі ґрунту в полі, лісосмугах. З'являються на початку квітня - травня, жуки нового покоління - наприкінці липня - серпня. Більшість видів яйця відкладають у ґрунт, личинки живляться дрібним корінням, не завдаючи суттєвої шкоди рослинам. Шкодять жуки, вигризаючи на сім'ядолях та листках виразки й невеличкі дірочки. ЕПШ - 5 екз./м2 в період сходів. Заходи захисту полягають у просторовій ізоляції від посівів капустяних культур, знищенні бур'янів, протруюванні насіння, при ЕПШ - крайові або суцільні обприскування сходів.

Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus). Жук чорний із синюватим або зеленкуватим відливом, завдовжки 1,5-2,7 мм. Зимують жуки під рослинними рештками, на поверхні ґрунту. Виходять рано навесні, спочатку живляться на квітах ранніх бур'янів, потім переходять на посіви ріпаку. Яйця самки відкладають усередину бутонів. Жуки пошкоджують тичинки і приймочки, личинки живляться пилком. Бутони засихають. ЕПШ в період бутонізації - 5-8 жуків на рослину, 3 личинки на рослину. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.

Ріпаковий пильщик (Athalia colibris). Доросла комаха завдовжки 7- 8 мм, тіло червоно-жовте, з чорною головою, яскравим рудувато-жовтим черевцем, з двома парами прозорих жовтуватих крилець. Личинка завдовжки 25 мм, темна, сірувато-зелена. Зимує доросла личинка в коконі в ґрунті на глибині 7-15 см. Розвивається у двох поколіннях. Шкодить личинка, грубо обгризаючи і скелетуючи листову пластинку (не пошкоджуючи жилок). ЕПШ - 3 екз./м2. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.

Прихованохоботники: ріпаковий стебловий (Ceutorrhynhus napi). Жук завдовжки 3,2-4,0 мм, чорний, з тонкою головотрубкою. Личинки довжиною до 7 мм, жовтувато-білі, безногі, з коричневою головою. Зимують жуки під рослинними рештками, вилітають навесні (за температури ґрунту вищої за 5С, повітря - вищої за 10С) і відкладають яйця на стебла. Личинки розвиваються і живляться всередині стебел, спричинюючи їх S-подібний вигин, розтріскування і надламування. За сильного пошкодження спостерігається вторинне зараження рослин грибними інфекціями.

Капустяний чорний (Ceutorrhynhus picitarsis). Жук завдовжки 2,2-3,2мм, чорний у плямах, густо вкритий щетинками. Личинки довжиною до 5мм, жовтувато-білі, безногі, з коричневою головою. З'являються на посівах озимого ріпаку восени, спричинюючи випадання рослин у посіві через пошкодження кореневої шийки та знищення точки росту. Самки відкладають яйця в черешки листя або в кореневу шийку. Личинки мінують головне стебло, у квітні заляльковуються в ґрунті, наприкінці травня з'являються молоді жуки.

...