Інтегрований захист рослин

Період сівби

До висіву насіння помідорів чи до сходів культури або до висаджування розсади проти однорічних злакових та двосім'ядольних бур'янів вносять гербіциди Дуал Голд, 96% к.е. (1,2-1,6 л/га), Зенкор, 70% в.г. (1,0-1,4 кг/га), Стомп, 33% к.е. (3,0-6,0 л/га) або Трефлан, 48% к.е. (0,9-1,2 л/га) чи Трифлурекс, 48% к.с. (0,9-1,2 л/га) з негайним загортанням.

Для знезаражування насіння проти бактеріальних хвороб його занурюють на 30 хв. в 1% розчин марганцевокислого калію і просушують.

Проти комплексу грибних хвороб насіння помідорів протруюють препаратом Фундазол, 50% з.п. (5,0-6,0 кг/т).

Для підвищення схожості, енергії росту й розвитку, хворобостійкості розсади насіння намочують у розчині різних мікроелементів.

Розсаду вирощують у парниках і плівкових теплицях. Перед висаджуванням розсади в поле проводять її вибраковування, видаляючи і знищуючи ті рослини, що пошкоджені чорною ніжкою.

Проти комплексу ґрунтових шкідників проводять замочування коренів розсади перед висаджуванням у суспензії препарату Актара, 25% в.р.г. (1,5 г/л води на 250 рослин) протягом 90-120 хв. або вносять у ґрунт інсектицид Форс, 1,5% г. (10-12 кг/га).

Проти кореневих і стеблових гнилей проводять полив розсади з інтервалом 3-4 тижні 0,15% робочим розчином препарату Превікур, 72,2% в.р. (2-4 л/м2).

Період 1-2 справжні листки культури - інтенсивний ріст

У фазі 1-2 справжніх листків культури або через 15-20 днів після висаджування розсади проти однорічних злакових бур'янів застосовують гербіцид Тарга Супер, 5% к.е. (1,0-2,0 л/га). Проти однорічних і багаторічних злакових бур'янів (за висоти пирію 10-15 см) посіви обробляють гербіцидом Фюзілад Форте, 15% к.е. (0,5-2,0 л/га) або Оберіг, 9% к.е. (0,6-1,5 л/га).

Для підвищення стійкості проти хвороб проводять підживлення помідорів підвищеними нормами калійних добрив, яке поєднують з поливом рослин 0,05%-м розчином марганцевокислого калію.

Період бутонізації - цвітіння.

Під час вегетації проти фітофторозу, альтернаріозу, септоріозу застосовують препарати Акробат МЦ, 69% в.г. (2,0 кг/га), Антракол, 70 в.г. (1,5 кг/га), Дітан М-45, 80% з.п. (1,2-1,6 кг/га), Інфініто, 68,75% к.с. (1,2- 1,6 л/га), Квадріс, 25% к.с. (0,6 л/га), Мелоді Дуо, 66,8% з.п. (2,0-2,5 кг/га), Пенкоцеб, 80% з.п. (1,6 кг/га), Полірам, 70% в.г. (2,0-2,5 кг/га), Ридоміл Голд, 68% в.г. (2,5 кг/га), Тайтл, 50% в.г. (0,6 кг/га), Татгу, 55% к.с. (3,0 л/га). Перше обприскування проводять через 15 днів після висаджування розсади в ґрунт або за появи фітофторозу на ранніх сортах картоплі, наступні - через 10-14 днів після попередніх. Обробку фунгіцидами припиняють за 20-25 днів до збирання врожаю.

Проти колорадського жука при ЕПШ застосовують такі інсектициди: Актара, 25% в.г. (0,06-0,08 кг/га), Актара, 24% к.с. (0,07-0,09 л/га), Банкол, 50% з.п. (0,2-0,3 кг/га), Дантоп, 16% в.г. (0,08-0,095 кг/га), Каліпсо, 48% к.с. (0,1-0,2 л/га), Конфідор, 20% в.р.к. (0,2-0,25 л/га), Конфідор Максі, 70% в.г. (0,045-0,05 кг/га), Номолт, 15% к.е. (0,15 л/га), Нупрід, 20% к.с. (0,2- 0,25 л/га).

Період збирання врожаю

Для прискорення достигання і підвищення врожайності застосовують позакореневе підживлення 0,5%-ю витяжкою суперфосфату і 0,1 %-м розчином борної кислоти.

Після збирання врожаю з поля видаляють рослинні рештки.

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть грибні хвороби помідорів.

2. Назвіть основні бактеріальніі хвороби помідорів.

3. Назвіть основні вірусні хвороби помідорів.

4. Назвіть основних шкідників помідорів у період вегетації.

5. Які інсектициди використовують для захисту помідорів від шкідників?

6. Які фунгіциди використовують для захисту помідорів від хвороб?

7. Які препарати використовують для протруювання насіння помідорів?

8. Які гербіциди використовують для захисту посівів помідорів від дводольних бур'янів?

9. Які гербіциди використовують для захисту посівів помідорів від однодольних бур'янів?

10. Які гербіциди використовують для внесення до посіву помідорів?

11. Які біологічні заходи захисту помідорів від шкідників і хвороб?

4.11 Плодові культури (зерняткові, кісточкові)

Найпоширеніші шкідники плодових культур і заходи захисту від них.

Кліщі (червоний плодовий - Panonychus ulmi, бурий плодовий - Bryobia redikorzevi, садовий павутинний - Schisotetranychus pruni). Це дрібні (розмірами 0,4-0,5 мм завдовжки) представники класу Павукоподібних.

Поліфаги. Період пошкодження - квітень - вересень.

Характер пошкодження - мозаїчні світлі плями вздовж жилок на листках. Знизу листкової пластинки (у червоного плодового та садового павутинного) - ледь помітна павутинна поволока. Листки скручуються, передчасно опадають.

Зимують у червоного плодового і бурого плодового яйця на корі гілок і в розвилках; у садового павутинного - жовто-оранжева самка під відшаруваннями кори, у листках і ґрунті. Розвиваються у 4-5 поколіннях.

ЕПШ - 100 яєць/10 см гілки, у період до цвітіння - 2-3 екз./листок, влітку - 5 екз./листок за 50%-го заселення листя.

Заходи захисту полягають в утриманні саду в чистому від бур'янів стані, очищенні і спаленні відмерлої кори взимку, викорінювальному обприскуванні дерев до розпускання бруньок проти зимуючих стадій. При ЕПШ під час вегетації - застосування акарицидів.

Листоблішки (велика грушева - Psylla pyriqusa, грушева - Psylla pyri, яблунева - Psylla mali, сливова - Psylla pruni). Імаго завдовжки 2,5-3,7 мм, строкатого забарвлення, крила прозорі. Німфи плоскі, від жовтого до коричнево-зеленого забарвлення. Яйця 0,3-0,35 мм спочатку білі, потім оранжеві, видовженоовальні, у грушевої та яблуневої зі стеблиною біля основи.

Період пошкодження - квітень-червень. Висисаючи сік із пошкоджуваних рослин і вкриваючи їх солодкими липкими виділеннями (медяною росою), спричинюють деформацію та відмирання листків, недорозвинення пагонів, плодів, погіршення їх товарного вигляду і смакових якостей.

Зимуюча стадія у великої грушевої, грушевої і сливової - дорослі особини в щілинах кори та в опалому листі, у яблуневої - яйця на пагонах.

Протягом року розвивається у великової грушевої, яблуневої та сливової одне, а у грушевої чотири-п'ять поколінь.

ЕПШ - у період відокремлення бутонів 10 колоній на 100 гілок.

Заходи захисту передбачають утримання саду в чистому від бур'янів стані, викорінювальне обприскування дерев до розпускання бруньок проти зимуючих стадій.

Попелиці (кров'яна попелиця - Eriosoma lanigerum, червоногалові - Dysaphis defecta та D.affinis, зелена яблунева - Aphis pomi, сливова - Hyalopterus pruni, вишнева - Myzus cerasi).

Пошкоджують листки та пагони. Кров'яна - гілки, штамби, корені, спричинюючи вузлуваті потовщення і розтріскування.

Зимуюча стадія - яйця біля основи бруньок, у кров'яної - личинки на коренях. ЕПШ - 5-10% заселених суцвіть або листків.

Заходи захисту передбачають утримання саду в чистому від бур'янів стані, видалення і спалення кореневої порослі, очищення і спалювання відшарувань кори, просторову ізоляцію плодових розсадників від промислових садів. При ЕПШ під час вегетації - застосування інсектицидів.

Щитівки (комоподібна - Lepidosaphes ulmi, каліфорнійська (карантинний об'єкт) - Quadraspidiotus perniciosus).

Оселяючись на гілках дерев і висисаючи з них сік, щитівки призводять до пригнічення їх розвитку, зменшення кількості та погіршення якості врожаю, поступового відмирання та загибелі дерев. Зимують у комоподібної яйця під щитком загиблої самки на корі, у каліфорнійської - личинки на корі штамбів і гілок.

ЕПШ у період до розпускання бруньок - 1 личинка на 200 см2 кори, у період достигання плодів - 2-3% заселених плодів.

Заходи захисту передбачають дотримання карантину, використання здорового садивного матеріалу, очищення і спалення відшарувань кори, викорінююче обприскування дерев до розпускання бруньок проти зимуючих стадій, у період появи личинок-бродяжок - застосування інсектицидів.

Довгоносики (сірий бруньковий - Sciaphobus squalidus, яблуневий квіткоїд - Anthonomus pomorum, кістянковий - Furcipes rectirostris).

Жуки вигризають бруньки, об'їдають листя. Личинки розвиваються в бутонах, а сірого брунькового - живляться дрібними корінцями в ґрунті.

Зимують жуки під корою та в рослинних рештках. ЕПШ - 40 жуків на 1 дерево.

Заходи захисту передбачають розпушування і переорювання ґрунту, у невеликих насадженнях - струшування жуків з дерев на підстилки у фазі набухання бруньок - цвітіння. Обприскування інсектицидами проводять у фазі відокремлення бутонів - рожевий бутон за ЕПШ.

Плодожерки (яблунева - Laspeyresia pomonella, грушева - L.pyrivora, сливова - Grapholitha funebrana). Метелики у розмірі крил 12-22 мм. Гусениці 12-15 мм до 20 мм завдовжки, світлі.

Шкодять гусениці, вигризаючи ходи в плодах до насіннєвої камери чи навколо кісточки, виїдаючи насіння та призводячи до опадання недостиглих плодів.

Зимують гусениці під корою, у рослинних рештках і ґрунті. ЕПШ - 2-5 яєць на 100 зав'язей, 5 метеликів на 1 феромонну пастку, 2% пошкоджених плодів.

Заходи захисту передбачають очищення відсталої кори, перекопування ґрунту, побілку штамбів і скелетних гілок вапном, накладання в червні на штамби ловильних поясів з наступним їх зніманням і знищенням. Від розпус-кання бруньок і зразу після цвітіння дерева обприскують інсектицидами.

Кільчастий шовкопряд - Malacosoma neustria. Метелик у розмаху крил 32-40 мм. Передні крила жовто-коричневого кольору з двома поперечними смугами. Задні - світліші. Тіло товсте, густо вкрите жовтуватими волосками. Яйце циліндричне, свинцево-сіре. Гусениця завдовжки до 55 мм, із широкими голубими смугами по боках, чорними, коричневими і білою смужками вздовж тіла на спині, вкрита м'якими волосками. Лялечка бурувато-чорна, вкрита рудими волосками, у щільному павутинному білому коконі.

Шкодять гусениці, обгризаючи бутони, квіти, листки.

Яйця самки відкладають кільцями на тоненькі гілочки. Зимують сформовані гусениці в яйцевих оболонках у яйцекладках.

ЕПШ - 5 яйцекладок на дерево. Заходи захисту передбачають обприскування дерев перед цвітінням дозволеними інсектицидами.

Непарний шовкопряд - Оспеrіа dispаr. Метеликам властивий статевий диморфізм: самці істотно відрізняються від самиць за величиною й забарв-ленням. Самиці значно більші за самців та світліше забарвлені, з розмахом крил до 75 мм. Черевце у них масивне, вкрите на кінці густими рудими во-лосками. Крила бруднувато-білі, з 3-4 чорними зигзагоподібними смугами. Самці із розмахом крил до 45 мм, черевце у них тонке. Передні крила бурувато-сірі, із широкими поперечними смугами. Задні руді, зі світлішою торочкою. Гусениця останнього віку завдовжки 65-80 мм, сіра, вкрита довгими, зібраними в пучки щетинистими волосками, на кожному з п'яти передніх спинних сегментів - по дві сині, а на наступних шести - по дві червоні бородавки. Лялечка матова, темно-коричнева, майже чорна, в іржаво-бурих волосках.

Зимує гусениця в оболонці яйця. Кладки яєць розміщені на прикореневій частині стовбурів дерев.

Виплодження гусениць починається після розпускання бруньок яблуні за середньодобових температур не нижче 6°С. Вони пошкоджують бруньки, а потім листки, бутони й квітки. Молоді гусениці вкриті довгими волосками, легко підхоплюються вітром і можуть переноситись на значні відстані.

ЕПШ -1- 2 яйцекладки на дерево.

Заходи захисту полягають в обприскуванні дерев навесні на початку розпускання бруньок (період масового виходу гусениць із яєць) одним із інсектицидів, приваблюванні комахоїдних птахів. У присадибних садах навесні знищують вручну кладки яєць. Для захисту крони від гусениць перед їх виплодженням на верхню частину стовбурів накладають клейові кільця.

Золотогуз - Euproctis chrysorrhoea. Метелик з розмахом крил 30-40 мм. Крила, груди й черевце сніжно-білого кольору з шовковистим полиском. На кінці черевця пучок золотистих (у самиці) або рудих (у самця) волосків. Яйця округлі, жовто-білі. Гусениця 35-40 мм завдовжки, сірувато-чорна, з бородав-ками, вкрита пучками жовтувато-бурих волосків, уздовж спини - дві червоно-бурі, по боках - білі переривчасті смуги. Лялечка - у пухкому бурувато-сірому коконі.

Зимують гусениці в гніздах із 5-6 сплетених листків і міцно прикріплених на гілочках. Шкодять гусениці, вигризаючи бруньки, пізніше об'їдаючи листя й оголюючи дерева. ЕПШ - 1 гніздо на 3 м3 крони.

Заходи захисту передбачають знімання і спалювання гнізд гусениць взимку, при ЕПШ обприскування дерев інсектицидами в період розпускання бруньок.

Білан жилкуватий - Aporia crataegi. Метелик у розмаху крил до 70 мм. Крила білого кольору з темними жилками. Яйця пляшкоподібні, з поздовжніми реберцями, жовто-оранжеві. Гусениці до 50 мм завдовжки, блискучі, вкриті м'якими короткими волосками, вздовж спини - червоно-оранжеві смужки. Лялечка світло-сіра із зеленуватим відтінком і численними чорними плямками.

Гусениці пошкоджують бруньки, бутони, листки, з'їдаючи їх повністю. Зимують гусениці у гніздах із 2-3 листочків, скріплених павутинкою, що звисають на гілочках. ЕПШ - 3-4 гнізда, або 30-40 гусениць на 1м3 крони.

Заходи захисту передбачають збирання і спалювання зимових гнізд гусениць під час обрізування дерев, при ЕПШ - обприскування дерев інсектицидами до цвітіння.

Американський білий метелик - Нурhапtrіа сипеа. Батьківщина - Північна Америка, звідки шкідника в 1940 році було завезено до Європи. В Україні зареєстрований в 1952 р. і є об'єктом внутрішнього карантину. По-шкоджує понад 250 видів деревних і чагарникових, а також трав'янистих рослин, зокрема сільськогосподарських культур, та перевагу віддає шовковиці, плодовим деревам, клену ясенолистому.

Метелик із розмахом крил 40-50 мм. Крила сніжно-білі, блискучі, інколи з чорними або коричневими плямами, голова вкрита білими довгими волосками, черевце біле. Яйце кулясте, гладеньке, голубувате, інколи жовтувате, діаметром 0,6 мм. Молоді гусениці світло-жовті, голова, грудний щиток і черевні ноги чорні; вздовж спини - 2 ряди чорних або світло-жовтих бородавок, по боках - 4 ряди; кожна бородавка несе волоски - довгі чорні й короткі білі. Гусениця останнього віку оксамитово-коричнева, з чорними бородавками на спині й з оранжевими - по боках; вкрита довгими густими волосками; довжина тіла 30-40 мм. Лялечка темно-коричнева, завдовжки 8-15 мм, у пухкому брудно-сірому коконі.

Зимують лялечки під відсталою корою дерев, у щілинах будівель, тріщинах парканів, під рослинними рештками, у розгалуженнях гілок, інших затишних місцях. Навесні під час цвітіння яблуні вилітають метелики. Самиці відкладають яйця зісподу листків купками, прикриваючи їх білим пушком з черевця. Гусениці утворюють великі гнізда з листків, оповитих павутиною, цілком об'їдають листки, що призводить до значного зниження врожаю плодових. Розвиваються гусениці 30-50 днів. У другій половині липня вилітають метелики другого покоління.

Захист полягає у дотриманні карантинних заходів, що обмежують мож-ливість завезення шкідника в нові регіони з транспортом; обстеженні насаджень на територіях, що межують із районами його поширення; очищення дерев від кори, що відмерла, із подальшим спалюванням рослинних решток, осіння оранка в міжряддях саду; виловлювання метеликів на світлові пастки й атрактанти; зрізування й спалювання павутинних гнізд із гусеницями; обприскування заселених гусеницями дерев одним з інсектицидів.

Пильщики (яблуневий плодовий - Hoplocampa testudinea, грушевий плодовий - H.brevis, сливовий чорний - H.minuta, кісточковий жовтий - H.flava). Дорослі комахи 6-7 мм завдовжки. Крила перетинчасті, прозорі із темними жилками. Личинки (несправжні гусениці) до 11-13 мм завдовжки, зморшкуваті.

Зимують личинки в коконах у ґрунті. Шкодять личинки, виїдаючи зав'язі і спричинюючи їх опадання.

ЕПШ - 3% пошкодженої зав'язі.

Заходи захисту передбачають збирання і знищення обпалих плодів, а також обприскування дерев інсектицидами після цвітіння.

Вишнева муха - Rhagoletis cerasi. Муха 3-5 мм завдовжки, чорна, блискуча, з трьома поперечними чорними смужками на прозорих крилах. Личинка до 6 мм завдовжки, біла, безнога, червоподібна.

Зимує лялечка в пупарії в поверхневому шарі ґрунту. Мухи вилітають у другій половині травня і літають до кінця червня. Самки відкладають яйця під шкірку плодів на початку їх дозрівання. Личинки проникають до кісточки і виїдають м'якоть плоду навколо неї.

Заходи захисту передбачають вирощування ранньостиглих сортів, обробіток ґрунту в пристовбурних смугах, застосування інсектицидів під час льоту мух.

Найпоширеніші хвороби зерняткових культур та заходи захисту.

Парша яблуні та груші. Збудники - гриби (на яблуні Venturia inaequalis, на груші V.pirina).

Уражує листя, плоди й пагони. Проявляється на листках яблуні з верхнього, а на листках груші з нижнього боку у вигляді темно-сірих округлих плям з оливковим нальотом. На плодах плями дрібні, округлі, уражена тканина руйнується, корковіє. Плоди деформуються, розтріскуються, загнивають і передчасно опадають.

Передзбиральне ураження плодів за умов тривалої дощової погоди спричинює «комірну паршу», що призводить до їх в'янення та загнивання під час зберігання.

На пагонах - невеликі набряки на корі, верхівки пагонів засихають. Сприятливі умови для розвитку хвороби створюються в ущільнених, погано провітрюваних насадженнях, а також у садах з високими загущеними деревами.

Джерела інфекції - уражене листя, уражена тканина кори і пагонів.

Заходи захисту передбачають вирощування відносно стійких сортів, заорювання або згрібання опалого листя, видалення і знищення уражених пагонів, проріджування крони дерев, уникнення високих норм азотних добрив, своєчасне та якісне застосування фунгіцидів.

Борошниста роса. Збудник - гриб Podosphaera lencotricha. Уражує листки, пагони, суцвіття.

Перші ознаки хвороби проявляються відразу після цвітіння у вигляді борошнисто-білого нальоту. Листки деформуються, листкові пластинки на краях закручуються вниз, втрачають тургор, засихають і обпадають. Верхівки уражених пагонів згинаються і засихають. Уражені суцвіття відстають у розвитку, квіти деформовані.

Джерела інфекції - грибниця гриба в листкових і плодових бруньках. Заходи захисту передбачають вирощування відносно стійких сортів, дотримання високої агротехніки в садах, уникнення загущення крон, обмеження внесення азотних добрив, видалення уражених пагонів під час обрізки взимку, застосування фунгіцидів.

Моніліоз, або плодова гниль. Збудники - гриби з роду Monilia.

Проявляється у вигляді плодової гнилі. На поверхні плодів, що загнили, утворюється спороношення гриба у вигляді відносно великих (2-3 мм) світло-жовтих подушечок, розміщених концентричними кільцями. Розвитку хвороби сприяє відносна вологість повітря понад 75% і температура 24-28°С, а також пошкодження покривних тканин плодів шкідниками. Уражені плоди часто зморщуються і засихають (муміфікуються).

Шкідливість хвороби полягає в загибелі суцвіть, а також втраті значної частини врожаю не лише в саду, а й під час зберігання.

Джерело інфекції - муміфіковані плоди. Захисні заходи передбачають заорювання рослинних решток, знімання з дерев муміфікованих плодів, си-стематичне збирання падалиці, обробку фунгіцидами.

Чорний рак яблуні. Збудник - гриб Sphaeropsis malorum. Одна з най-шкодочинніших хвороб плодових культур.

Сильніше проявляється в старих запущених садах. Уражує кору штамбів і скелетних гілок. Часто уражуються також листки, квіти, зав'язь, плоди. На корі проявляється у вигляді вдавлених некротичних плям, відмежованих від здорової кори чітко вираженою щілиною. Кора чорніє, на ній - поздовжні і поперечні тріщини. З часом кора відпадає і утворюються рани з характерними концентричними наростами та сажковим нальотом. Хвороба набуває хронічного характеру, спричинюючи різке зниження врожаю і загибель дерев. Зараженню рослин сприяють різні пошкодження кори, а також сонячні та сонячно-морозні опіки.

Джерело інфекції - грибниця в корі уражених дерев.

Заходи захисту передбачають вирощування відносно стійких сортів, попередження різноманітнмх пошкоджень кори штамбів і гілок, викорчовування та видалення старих і хворих дерев, побілку штамбів і скелетних гілок вапняним молоком з додаванням мідного купоросу навесні та восени.

Звичайний рак яблуні. Збудник - гриб Dialonectria galligena.

Проявляється у вигляді наростів на штамбах, скелетних і напівскелетних гілках. Розрізняють відкриту і закриту форми ураження. При відкритій - на штамбах і гілках рани з оголеною потемнілою деревиною, на краях яких утворюються горбкуваті напливи. При закритій - нарости і напливи закривають рану, на них утворюються глибокі щілини без оголення деревини. У тканини рослини збудник проникає через різні пошкодження кори. Хронічне захворювання зумовлює порушення функцій провідної системи.

Джерело інфекції - грибниця і перитеції в корі уражених дерев.

Заходи захисту передбачають вирощування відносно стійких сортів, попередження пошкоджень кори та належний догляд за насадженнями.

Найпоширеніші хвороби кісточкових культур та заходи захисту.

Моніліоз кісточкових. Збудник - гриб Monilia cinerea.

Проявляється у вигляді моніліального опіку та плодової гнилі. Моніліальний опік - весняна форма прояву хвороби, що характеризується раптовим побурінням і в'яненням суцвіть, засиханням листків, молодих пагонів і гілок. Квіти мають вигляд обпалених вогнем. У формі плодової гнилі хвороба проявляється під час достигання плодів.

Джерела інфекції - муміфіковані плоди, уражені тканини кори гілок. Масовому зараженню рослин сприяє прохолодна дощова погода під час цвітіння кісточкових культур.

Заходи захисту передбачають знищення муміфікованих плодів, видалення уражених гілок із захопленням 10-15 см здорової частини.

Клястероспоріоз кісточкових (або дірчаста плямистість). Збудник - гриб Clasterosporium carpophilum. Уражує всі надземні органи рослини.

Проявляється на листках у вигляді численних округлих малиново-бурих плям, тканина яких відмирає і випадає, у результаті чого утворюються дірки з червоно-бурою облямівкою. На корі плями з часом розтріскуються, зі щілин виділяється камедь. Уражені бруньки чорніють і також покриваються плівкою камеді. Уражені квітки і зав'язь буріють і обпадають. Уражені плоди мають вигляд надкльованих птахами, деформуються. Шкідливість хвороби полягає у пригніченні рослин, зменшенні їх продуктивності, погіршенні якості плодів.

Джерело інфекції - грибниця і конідії в місцях ураження під камеддю. Захисні заходи передбачають видалення уражених пагонів восени, омолоджувальне обрізування гілок з одночасним укороченням приросту по периферії крони, обприскування фунгіцидами.

Коккомікоз вишні і черешні. Збудник - Blumerella jaapi. Уражує переважно листя.

Проявляється з верхнього боку у вигляді малих, округлих, червонувато-коричневих, спочатку окремих, а потім злитих плям. У вологу погоду - з нижнього боку листка утворюються рожево-білі подушечки спороношення гриба. Розвитку хвороби сприяє помірно тепла дощова погода. Шкодочинність хвороби полягає в передчасному обпаданні листя, ослабленні рослин, зниженні продуктивності.

Джерело інфекції - уражене обпале листя.

Заходи захисту передбачають вирощування відносно стійких сортів, заорювання або видалення обпалого листя, належний догляд за рослинами, своєчасне застосування фунгіцидів.

Червона плямистість листків сливи, або полістигмоз. Збудник - гриб Polystigma rubra.

Перші симптоми хвороби виявляються на початку літа у вигляді невеликих плям жовтуватого забарвлення, які поступово розростаються і стають оранжевими або яскраво-червоними. Наприкінці літа плями темніють. При сильному ураженні плями зливаються, листки засихають і опадають.

Джерело інфекції - уражене обпале листя. Шкодочинність хвороби виявляється у завчасному опаданні листків, що призводить до ослаблення дерев, зниження їх продуктивності і зимостійкості.

Заходи захисту передбачають вирощування відносно стійких сортів, заорювання або видалення обпалого листя, належний догляд за рослинами, своєчасне застосування фунгіцидів.

Іржа сливи. Збудник - гриб Tranzschelia prunisrinosae.

Уредо- і телейтостадія гриба розвиваються на листках сливи або на інших кісточкових породах (абрикос, персик), а еціальна - на анемоні жовтецевій.

Джерело інфекції - уражене обпале листя.

Заходи захисту передбачають вирощування відносно стійких сортів, заорювання або видалення обпалого листя, належний догляд за рослинами, своєчасне застосування фунгіцидів.

Борошниста роса. Збудники - гриби Sphaerotheca pannossa та Podosphaerra tridactyla.

Хвороба зустрічається на вишні, черешні, сливі, абрикосі, однак найчастіше - на персику. Уражуються листки, пагони, а у персика і плоди.

На уражених органах з'являється білий повстяний наліт спороношення патогена. Згодом міцелій набуває темно-сірого забарвлення, у ньому утворюються клейстотеції у вигляді чорних крапок. Пагони призупиняють ріст, викривляються. Уражені листки складаються вздовж центральної жилки у вигляді човника, засихають, завчасно опадають. Хворі плоди втрачають смакові якості, уражуються плодовою гниллю.

Джерело інфекції - уражене обпале листя.

Заходи захисту передбачають вирощування відносно стійких сортів, заорювання або видалення обпалого листя, належний догляд за рослинами, своєчасне застосування фунгіцидів.

Кишеньки слив. Збудник - гриб Taphrina pruni.

Хвороба поширена майже скрізь, особливо в умовах високої вологості і температури повітря в період цвітіння.

Уражуються зав'язі, які розростаються у мішкоподібні (дуті) плоди без кісточки, непридатні для споживання. У середині літа їх поверхня вкривається білим нальотом, плоди опадають.

Джерело інфекції - аскоспори гриба, які зимують у тріщинах кори, між лусочками бруньок. Зимувати може також і грибниця в пагонах.

Заходи захисту передбачають належний догляд за рослинами, своєчасне застосування фунгіцидів.

Кучерявість листків персика. Збудник - гриб Taphrina deformans.

Уражуються листки й пагони. Перші симптоми хвороби можна виявити на молодих листках на початку вегетації. Вони мають жовте або червонувате забарвлення, деформуються і стають гофрованими. Згодом з нижнього боку листків утворюється білий наліт спороношення. Уражені листки буріють і опадають, дерева оголюються, ріст плодів припиняється.

Уражені пагони деформуються, здебільшого засихають ще влітку, решта - після перших приморозків.

Джерело інфекції - аскоспори гриба, які зимують у тріщинах кори, між лусочками бруньок. Крім того, зимує грибниця в уражених пагонах. Інтен-сивному ураженню дерев сприяє волога прохолодна погода навесні.

Заходи захисту передбачають належний догляд за рослинами, своєчасне застосування фунгіцидів.

Бактеріальний рак кісточкових. Збудник - бактерія Pseudomonas syringae.

Проявляється в гострій і хронічній формах. При гострій формі хвороба нагадує опік. При хронічній - кора розтріскується, відшаровується від деревини, на штамбах і гілках утворюються відкриті рани, з яких виділяється камедь. Навколо ран - напливи калюсу. Деревина в уражених місцях відмирає. Хвороба особливо небезпечна для молодих дерев. На старих деревах - протікає в хронічній формі.

Джерело інфекції - бактерії в уражених тканинах.

Захисні заходи передбачають закладання саду здоровим матеріалом, за перших ознак хвороби на молодих деревах - видалення уражених гілок із захопленням 10-15 см здорової тканини, викорчовування сильно уражених дерев.

Шарка, або віспа слив. Збудник - вірус Plum pox virus.

Крім сливи, уражуються абрикос і персик. Для України таке захворювання - це карантинний об'єкт.

Уражуються листки і плоди. На листках хвороба проявляється у виг-ляді мозаїчного забарвлення світлих хлоротичних плям і смуг, розмір і форма яких залежать від сприйнятливості сорту, часу ураження та погодних умов. На плодах з'являються візерунки з кільцеподібних темних вдавлених смуг і світлих плям.

Уражені плоди деформуються, внутрішні їх тканини буріють або мають червонувате забарвлення. Вони мають низькі смакові якості, опадають задовго до визрівання. Поширюється вірус щепленням, попелицями.

Основне джерело інфекції - уражені вірусом дерева.

Захисні заходи передбачають закладання саду здоровим матеріалом, дотримання карантинних правил.

Інтегрована система захисту зерняткових плодових культур

Період після збору врожаю

У період після збору врожаю для зменшення запасу інфекції парші, плодової гнилі, плямистості листків, а також зменшення чисельності плодожерки, пильщиків, довгоносиків, мишоподібних гризунів та ступеня забур'яненості проводять оранку ґрунту в міжряддях саду і пристовбурних смугах із заорюванням обпалих листків, рослинних решток та бур'янів. Проводять викорчовування засохлих дерев і видалення їх із саду.

Для зменшення чисельності плодожерки, листокрутки, молі, кліщів, довгоносиків, попелиць, непарного шовкопряда проводять очищення і спалювання відмерлої кори на штамбах і скелетних гілках дерев.

Щоб уникнути сонячно-морозних опіків, морозобоїн, проводять побілку штамбів і основ скелетних гілок 20%-м вапняним молоком з додаванням 3-5% мідного купоросу.

Зимово - весняний період

Упродовж січня - березня проводять зняття і знищення зимуючих гнізд та яйцекладок білана жилкуватого, золотогуза, кільчастого і непарного шовкопрядів, видаляють муміфіковані плоди, гілки, уражені борошнистою росою, паршею, моніліозом.

Рано навесні проводять побілку штамбів і основ скелетних гілок.

До початку сокоруху за наявності ран, ураження чорним та звичайним раком проводять зачистку ран на штамбах і скелетних гілках із захопленням здорових тканин, дезінфекцію їх 3-5%-м розчином мідного купоросу і замащування водоемульсійною фарбою з додаванням 2% Топсіну М.

Під час набрякання бруньок у старих, запущених садах та садах з поширенням каліфорнійської та інших щитівок проти їх зимуючих стадій, а також проти несправжніх щитівок, плодових кліщів, попелиць, медяниць тощо, збудників хвороб один раз на два роки проводять викорінююче обприскування 1%-м розчином препарату ДНОК, 40% р.п. (15 л/га) за температури повітря не нижче 5°С. Проти щитівок застосовують також Препарат 30В, к.е. або ПС-30, к.е.

Розпускання бруньок

У березні - квітні на початку розпускання бруньок проти парші, пля-мистостей листків, плодової гнилі проводять обробку дерев 1% бордоською рідиною.

У період розпускання бруньок проти парші, плямистостей листків, плодової гнилі, попелиць, довгоносиків, квіткоїдів, білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, кліщів (за умов ЕПШ) проводять обприскування дерев одним із фунгіцидів: Хлорокис міді, 90% з.п. (4-6 кг/га), Купроксат, 34,5% к.с. (5 л/га), Еупарен, 50% з.п. (2,0-2,5 кг/га), Мідний купорос 98-99,1% п. (15 кг/га), Чемпіон, 77% з.п. (1,5-2,0 кг/га), Делан, 70% в.г. (0,5-1,0 л/га), Дітан М-45, 80% з.п. (2,0-3,0 л/га) з додаванням одного з інсектицидів: Акцент, 40% к.е. (0,8 л/га), Бі-58 Новий (0,8 л/га), Діазинон, 60% к.е. (1,0 л/га), Діазол, 60% в.е. (1,0 л/га), Дурсбан, 48% к.е. (2,0 л/га), Золон, 35% к.е. (2,5-3,0 л/га), Нурел Д, 55% к.е. (1,0-1,5 л/га), Сумітіон, 50% к.е. (1,6-3,0 л/га).

Для обприскування проти борошнистої роси використовують препарати Байлетон, 25% з.п. (0,12-0,2 л/га), Імпакт, 25% к.с. (0,1-0,15 л/га), Кумулюс, 80% в.г. (6,0 кг/га), Полірам, 70% в.г. (2,5 кг/га), Топаз, 10% к.е. (0,3- 0,4 л/га).

Рожевий бутон

Проти парші, борошнистої роси, плямистостей листків, плодової гнилі, а також проти пильщиків, кільчастого і непарного шовкопрядів, молі, попелиць, медяниці, листокруток проводять обприскування дерев баковими сумішами фунгіцидів, таких як Оріус, 25% в.е. (0,4-0,5 л/га), Скор, 25% к.е. (0,15-0,2 л/га), Скоразол, 25% к.е. (0,15-0,2 л/га), Стробі, 50% в.г. (0,2 кг/га), Топсін М, 70% з.п. (1,0-1,2 кг/га), Хорус, 75% в.г. (0,2-0,25 кг/га), Фітал, 65% в.р.к. (2,0 кг/га), Флінт, 50% в.г. (0,15 кг/га) з додаванням одного із заз-начених вище інсектицидів (у період розпускання бруньок). Проти кліщів до робочої рідини додають акарициди Демітан, 20% к.е. (0,6 л/га), Ніссоран, 10% з.п. (0,3-0,6 кг/га), Ортус, 5% к.с. (0,5-0,75 л/га), Санмайт, 20% з.п. (0,5-0,9 кг/га).

Після цвітіння

Відразу після цвітіння проти парші, борошнистої роси, плямистостей листків, плодової гнилі проводять повторне обприскування фунгіцидами, зазначеними вище (у фазі рожевого бутона). Фунгіциди використовують з урахуванням необхідності чергування препаратів з різним механізмом дії і кратності їх застосування.

Проти пильщиків, попелиць, медяниці, молі, листокруток та інших шкідників до робочої рідини додають інсектициди, такі як Актара, 25% в.г. (0,14 кг/га), Актара, 24% к.с. (0,14-0,15 л/га), Енжіо, 24,7% к.с. (0,18 л/га), Каліпсо, 48% к.с. (0,2-0,25 л/га), Конфідор, 20% в.р.к. (0,2-0,25 л/га), Сумітіон, 50% к.е. 91,6-3,0 л/га), Шаман, 55% к.е. (1,0-1,5 л/га), Штефесін, 2,5% к.е. (0,5-1,0 л/га), Альтекс, 10% к.е. (0,15-0,25 л/га), Блискавка, 10% к.е. (0,15- 0,25 л/га), Бульдок, 2,5% к.е. (0,5 л/га), Децис Профі, 25% в.г. (0,1 кг/га), Фуфанон, 57% к.е. (2,0 л/га).

Через 20 днів після цвітіння проти плодожерки, молі, кліщів та інших шкідників проводять обприскування інсектицидами Каліпсо, 48% к.с. (0,2-0,25 л/га), Конфідор, 20% в.р.к. (0,2-0,25 л/га), Дімілін, 25% з.п. (0,6 кг/га), Дозор, 25% з.п. (0,6 кг/га), Люфокс, 10,5% к.е. (1,0 л/га), Матч, 5% к.е. (1,0 л/га), Номолт, 15% к.с. (0,5-0,7 л/га), Римон, 10% к.е. (0,6 л/га). При подальшому розвитку хвороб до робочої рідини додають один із зазначених вище фунгіцидів (у фазі рожевого бутона).

Через 15 днів після попереднього обприскування при наростанні ураження хворобами чи вилові більше трьох метеликів плодожерки у феромонні пастки проводять повторне обприскування попередніми препаратами.

Останню хімічну обробку дерев залежно від застосовуваних препаратів необхідно провести згідно зі строками очікування за 20-45 днів до збирання врожаю.

Інтегрована система захисту кісточкових плодових культур.

Період жовтень - листопад

Для зменшення запасу інфекції плодової гнилі, бактеріального раку, плямистостей листя, а також чисельності пильщиків, довгоносиків, вишневої мухи проводять оранку ґрунту в міжряддях та викорчовування засохлих дерев і видалення їх із саду.

Щоб уникнути сонячно-морозних опіків, морозобоїн проводять побілку штамбів і основ скелетних гілок 20% вапняним молоком з додаванням 3-5% мідного купоросу.

Зимово - весняний період

Упродовж січня - березня видаляють муміфіковані плоди, гілки, уражені клястероспоріозом, моніліозом.

За наявності ураження бактеріальним раком проводять зачистку ран на штамбах і скелетних гілках із захопленням здорових тканин, дезінфекцію їх 3-5% розчином мідного купоросу і замащування водоемульсійною фарбою з додаванням 2% Топсіну М.

До розпускання бруньок у садах з поширенням каліфорнійської та інших щитівок проти їх зимуючих стадій, а також проти кліщів, попелиць, листовійок, молі, збудників хвороб коккомікозу, клястероспоріозу, моніліозу, кучерявості листя один раз на два роки проводять викорінююче обприскування 1% розчином препарату ДНОК, 40% р.п. (10 л/га) за температури повітря не нижче 5°С. Проти щитівок застосовують також препарат Дурсбан, 48% к.е. (2,0 л/га).

Зелений конус

У фазі зеленого конуса проти моніліозу, клястероспоріозу, коккомікозу, кучерявості листя та інших хвороб проводять обприскування дерев 1% Бордоською рідиною.

Відокремлення бутонів

Проти комплексу хвороб, таких як, моніліоз, клястероспоріоз, коккомікоз та інші плямистості листків, кучерявість листків, борошниста роса, а також проти комплексу шкідників, а саме довгоносиків, пильщиків, листо-гризучих гусениць, попелиць, кліщів проводять обробку дерев одним із фунгіцидів: Хлорокис міді, 90% з.п. (0,6-0,8 кг/га), Делан, 70% в.г. (1,0 кг/га), Пріор, 25% к.е. (0,15-0,2 л/га), Скор, 25% к.е. (0,2 л/га), Тельдор, 50% в.г. (0,8 л/га), Топсін М, 70% з.п. (1,0-2,9 кг/га), Фітал, 65% в.р.г. (2,0 кг/га), Хорус, 75% в.г. (0,25-0,3 кг/га) з додаванням одного з інсектицидів: Актеллік, 50% к.е. (0,8-1,2 л/га), Бі-58 Новий, 40% к.е. (1,2-2,0 л/га), Варант, 20% в.р.к. (0,25 л/га), Данадим, 40% к.е. (2,0 л/га), Золон, 35% к.е. (0,8-3,0 л/га), Конфідор, 20% в.р.к. (0,25 л/га), Фуфанон, 57% к.е. (2,0 л/га).

Після цвітіння.

Відразу після цвітіння проти плодової гнилі, коккомікозу, плямистостей листків та інших хвороб, а також проти листогризучих гусениць, пильщиків, попелиць, довгоносиків, вишневої мухи та інших шкідників проводять повторне обприскування дерев баковими сумішами фунгіцидів та інсектицидів, зазначеними вище (у фазі відокремлення бутонів).

У прохолодну дощову погоду через 10-12 днів після попередньої обробки за умов наростання ураження хворобами та чисельності шкідників обприскування повторюють.

Після збирання врожаю

Через 10-14 днів після збирання врожаю проти комплексу шкідників і хвороб проводять обробку дерев фунгіцидом Хлорокис міді, 90% з.п. з додаванням інсектициду Золон, 35% к.е.

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні хвороби яблуні і груші.

2. Назвіть основні хвороби черешні, вишні, сливи, персиків.

3. Назвіть вірусні хвороби плодових культур.

4. Назвіть основних шкідників плодових культур.

5. Які інсектициди використовують для захисту зерняткових культур від шкідників?

6. Які фунгіциди використовують для захисту зерняткових культур від хвороб?

7. Які інсектициди використовують для захисту кісточкових культур від шкідників?

8. Які фунгіциди використовують для захисту кісточкових культур від хвороб?

9. Які біологічні заходи захисту плодових культур від шкідників і хвороб?

4.12 Ягідні культури (суниця, смородина, аґрус, малина)

Найпоширеніші шкідники і хвороби суниці та заходи захисту.

Сунична стеблова нематода (Ditylenchus dipsaci). Дорослі особини - тоненькі прозорі черв'ячки завдовжки 1-2 мм. Життєвий цикл і розмноження шкідника відбуваються в тканинах стебел і черешків листків суниць, що призводить до руйнування останніх. Пошкоджені рослини відстають у рості, листки - недорозвинені, скручені, спостерігається потовщення черешків, спотворення квітів і ягід. Упродовж року розвивається 4-5 поколінь.

Заходи захисту передбачають використання для закладання суничних плантацій здорового садивного матеріалу, знищення рослинних решток і відмерлих листків суниці, вирощування суниці на одному місці не більше ніж чотирьох років. Стримує розвиток нематоди сівба чорнобривців навколо посадки суниць або рядками.

Слимаки (сітчастий - Deroceras reticulatum, смугастий - Arion fasciatus).

Поширення і шкідливість відбуваються переважно на забур'янених, перезволожених ділянках, на яких слимаки живляться молодими рослинами та ягодами.

Високий рівень агротехніки, знищення бур'янів, створення умов рівномірного зволоження запобігають їх масовому розмноженню. Сівба петрушки навколо посадки суниць або рядками відлякує шкідників.

Кліщі (садовий - Schizotetranychus pruni, звичайний - Tetranychus urticae (особливості біології див. у розділі 4.11), суничний - Tarsonemus fragariae).

Самка суничного кліща завдовжки 0,25 мм, видовжена, біла або жовтувато-коричнева. Самець - 0,15 мм, овальний. Яйце - 0,11 мм, еліптичне, біле. Зимують самки в складках листків, тріщинах основи стебла.

Період пошкодження - квітень - вересень. Ознаки пошкодження - дріб-ні, спотворені, гофровані, ламкі листки з коричневим відтінком.

Заходи захисту передбачають закладання плантацій здоровим садивним матеріалом, високий рівень агротехніки, вирощування суниці на одному місці не більше ніж чотири роки, обробку маточників і розсадників інсектоакарицидами.

Довгоносики (малиново-суничний - Anthonomus rubi, сірий кореневий - Sciaphilus asperatus).

Малиново-суничний довгоносик - жук завдовжки 2-3 мм, овальний, чорно-коричневий, у сірих волосках. Личинка завдовжки 3 мм, біла, зігнута, безнога, голова коричнева. Зимують жуки під рослинними рештками і в поверхневих шарах ґрунту. Навесні жуки живляться на листках і виїдають вміст бутонів суниці і малини. Самки відкладають яйця в бутони.

Сірий кореневий довгоносик - жук завдовжки 5-6 мм, коричнево-сірий, тіло вкрите пласкими сірими лусочками. Личинка мала, біла, зігнута, безнога. Зимують жуки і личинки в ґрунті та жуки під опалим листям. Жуки пошко-джують листя суниці, личинки вигризають виразки у коренях.

Заходи захисту передбачають дотримання просторової ізоляції плантацій суниці від малини, згрібання та спалювання засохлого листя і рослинних решток, перекопування ґрунту, за умов масового розмноження шкідників - застосування інсектицидів у період висування суцвіть - бутонізації.

Пильщики (гребінчастовусий - Cladius pectinicornis, суничний чорно-плямистий - Allantus cinctus).

Імаго 7-10 мм завдовжки, чорне, блискуче, з двома парами жовтувато-прозорих крил. Личинка (несправжня гусениця) - до 15 мм, блакитно-зелена з буро-жовтою головою.

Зимують личинки в коконі у ґрунті. Шкодять личинки, грубо об'їдаючи листя. Період пошкодження - червень - серпень.

Заходи захисту передбачають перекопування і розпушування ґрунту навесні і восени, за умов масового розмноження шкідників - застосування інсектицидів перед цвітінням.

Борошниста роса. Збудник - гриб Sphaerotheca macularis.

Хвороба проявляється впродовж вегетації у вигляді скручування листків догори у формі човника, а також у вигляді сірувато-білого нальоту з нижнього боку листків, на бутонах, квітках, ягодах. Втрати врожаю можуть сягати 40%.

Джерела інфекції - уражені рослини і рослинні рештки.

Захисні заходи передбачають високий рівень агротехніки, використання здорового садивного матеріалу стійких сортів, недопущення загущеності і забур'яненості, видалення і спалення опалих листків, просторову ізоляцію нових площ від старих, застосування фунгіцидів.

Сіра гниль. Збудник - Botrytis cinerea.

Уражує всі надземні органи. Найчастіше хвороба проявляється на ягодах у період їх достигання у вигляді бурих розм'яклих плям, вкритих сірим нальотом. Спричинює муміфікацію ягід. На листках, плодоніжках, бутонах - буруваті розпливчасті плями із сірим нальотом. Втрати врожаю понад 50%.

Джерело інфекції - уражені рослинні рештки.

Захисні заходи передбачають високий рівень агротехніки, використання здорового садивного матеріалу, недопущення загущеності і забур'яненості, видалення опалих листків, застосування фунгіцидів.

Інтегрована система захисту суниці.

Для закладання плантацій суниці використовують здоровий садивний матеріал сортів, що рекомендовані як стійкі до основних шкідників і хвороб. Тривалість вирощування суниці на одному місці не повинна перевищувати чотири роки. Територія розміщення плантацій повинна мати добру аерацію ґрунту і не підтоплюватися талими чи ґрунтовими водами, без заселення личинками хрущів і дротяниками. Якщо заселеність ґрунту личинками хрущів, дротяниками чи іншими ґрунтовими шкідниками перевищує чисельність - 1 особина на 1 м2 , то під час висадки розсади проводять внесення у лунки інсектициду Форс, 1,5% г.

Нові плантації повинні бути просторово віддалені не менше як на 1500 м від старих посадок та розсадників.

Основними заходами в інтегрованих системах захисту продовольчих посадок суниці є агротехнічні, які повинні бути спрямовані на створення сприятливих умов для росту і плодоношення (обробіток ґрунту, підживлення, знищення бур'янів). На маточних плантаціях і розсадниках для одержання здорового садивного матеріалу застосування пестицидів може бути інтенсивнішим.

Навесні до відростання з метою зменшення зимового запасу та інфекційних джерел шкідників і хвороб (кліщі, довгоносики, пильщики, борошниста роса, плямистості листя) проводять згрібання і спалювання рослинних решток, розпушування ґрунту в міжряддях, внесення добрив. Крім того, доцільним є обприскування рослин 1% бордоською рідиною.

Перед цвітінням для запобігання ураження рослин борошнистою росою, сірою гниллю, плямистостями (біла і бура) листя проводять обприскування одним із фунгіцидів: Байлетон, 25% з.п. (0,24 кг/га), Світч, 62,5% в.г. (0,75 кг/га), Тельдор, 50% в.г. (0,81 кг/га), Топаз, 10% к.е. (0,3-0,5 л/га), Хорус, 75% в.г. (0,4 кг/га), Альєт, 80% з.п. (маточники - 4,0 кг/га).

Проти кліщів, пильщиків, попелиць, довгоносиків та інших шкідників проводять обприскування інсектицидом Актеллік, 50% к.е (0,6 л/га). На маточниках можна також використовувати інсектицид Карате, 5% к.е. (0,5 л/га) та акарицид Аполо, 50% к.с. (0,3-0,4 л/га).

Після збирання врожаю для зменшення ураженості хворобами та чисельності шкідників проводять повторні обприскування вказаними вище фунгіцидами, інсектицидами та акарицидами.

Найпоширеніші шкідники і хвороби смородини та заходи захисту.

Смородиновий бруньковий кліщ (Cecidophyopsis ribis). Пошкоджує чорну смородину, аґрус, є переносчиком небезпечного мікоплазмового захворювання - махровість.

Самка 0,21 мм завдовжки, червоподібна, кільчаста, з двома парами ніг. Самець 0,15 мм завдовжки. Період пошкодження - з кінця березня до кінця вересня. Зимують самки у бруньках. Розвиток шкідника у бруньках спричинює їх виродливе розростання і загибель.

Заходи захисту передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію від старих насаджень, омолодження кущів і систематичне зрізування пошкоджених пагонів, внесення органічних добрив під посадку, ранньовесняне підживлення азотними добривами, застосування інсектоакарицидів.

Смородинова склівка (Aegeria tipuliformis). Пошкоджує смородину, аґрус, малину.

Метелик у розмаху крил до 23 мм, синювато-чорний, з жовто-оранжевими смужками на черевці. Крила склоподібні. Гусениця завдовжки 20 мм, біла, з темною лінією на спинці, коричнево-бурою головою, грудним щитком і ногами. Літ метеликів відбувається в кінці травня - у червні. Самки відкладають яйця на пагони в тріщини і біля бруньок. Гусениці вгризаються в пагони і гілки, де прогризають ходи в серцевині. Пошкоджені пагони поступово відмирають. Зимують гусениці в пошкоджених пагонах.

Заходи захисту передбачають систематичне обрізування та спалювання пошкоджених, прив'ялих пагонів, обприскування кущів на початку масового льоту метеликів інсектицидами.

Смородинова вузькотіла златка (Agrilus viridis). Пошкоджує смородину й аґрус. Жук завдовжки 5,5-9,0 мм, вузький, золотисто-мідний, із зеленуватим відблиском. Личинка завдовжки до 1,8 мм, жовто-біла, приплюснута, безнога. Личинки виїдають серцевину пагонів, спричинюючи їх відставання в рості та всихання наступного року. Жуки пошкоджують листя. Зимують личинки різного віку у 2-3-річних пагонах. Жуки з'являються у другій половині травня.

Заходи захисту передбачають систематичне обрізування та спалювання пошкоджених, прив'ялих пагонів, обприскування кущів на початку масового льоту жуків інсектицидами.

Чорносмородиновий жовтий пильщик (Nematus leucotrochus).

Імаго завдовжки 6-7 мм, чорне, ноги рудо-жовті, черевце оранжеве. Личинка завдовжки до 15 мм, зелена. Шкодять личинки, об'їдаючи листки до жилок. Період пошкодження - червень - вересень. Зимують личинки в коконі у ґрунті.

Заходи захисту передбачають систематичне перекопування та розпушування ґрунту, обприскування інсектицидами до і після цвітіння.

Попелиці (смородинова пагонова - Aphis schneideri, велика смородинова - Hyperomyzus lactucal, смородинова листкова - Gryptomuzus gajeopsidis). Пошкоджують пагони і листя, оселяючись на них колоніями, що призводить до деформації (скручування) і відмирання листків і верхівок пагонів. Зимують яйця на корі пагонів ягідних кущів, переважно біля основи бруньок. Попелиць знищують численні багатоїдні ентомофаги.

Заходи захисту передбачають видалення і спалювання пошкоджених пагонів під час обрізування кущів, знищення бур'янів - проміжних кормових рослин, обприскування інсектицидами.

Антракноз. Збудник - Gloesporium ribis. Збудник уражує смородину і аґрус. Хвороба проявляється наприкінці цвітіння в травні, масово - у липні -серпні у вигляді малих, округлих, темно-бурих плям на листках і чорних вдавлених виразок на черешках, плодоніжках і плодах. Листя передчасно відмирає та осипається. Втрати врожаю - 30-80%.

Джерело інфекції - опале уражене листя.

Захисні заходи передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, видалення та спалення опалих листків, застосування фунгіцидів.

Стовпчаста іржа. Збудник - гриб Cronartium ribicola. Хвороба проявляється в липні - вересні у вигляді хлоротичних плям на листках зверху та оранжево-коричневих пустул знизу. Спричинює передчасне опадання листя. Втрати врожаю - 34-65%. Джерела інфекції - уражені кущі смородини.

Захисні заходи передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, застосування фунгіцидів.

Махровість, або реверсія, смородини. Збудником хвороби є мікоплазмовий організм, переносником якого є бруньковий кліщ. Інфекція поширюється садивним матеріалом. Ознаки ураження: листки малі, трилопатеві, з великими зубчиками, грубими жилками, темні, блискучі; квітки прозорі, з дрібними пелюстками, фіолетового забарвлення, не зав'язують плодів; кущі загущені.

Заходи захисту полягають у вирощуванні здорового садивного матеріалу, дотриманні просторової ізоляції маточників і розсадників від промислових насаджень, знищенні шкідників - переносчиків інфекції.

Інтегрована система захисту смородини.

Для закладання насаджень смородини використовують здоровий са-дивний матеріал сортів, які рекомендовані як стійкі до основних шкідників і хвороб. Тривалість вирощування смородини на одному місці не повинна перевищувати десять років. Нові плантації повинні бути просторово віддалені, не менше як на 1500 м від старовікових насаджень та розсадників. Під час вирощування необхідно своєчасно виконувати заходи з обробітку ґрунту, підживлення, знищення бур'янів, вирізування та спалювання механічно по-шкоджених чи уражених хворобами і пошкоджених шкідниками пагонів.

До розпускання бруньок для зменшення зимового запасу та інфекційних джерел шкідників і хвороб проводять обприскування кущів 1% бордоською рідиною.

До цвітіння проти кліщів, попелиць та інших шкідників проводять обприскування інсектицидом Бі-58 Новий, 40% к.е. (1,2-1,6 л/га), або Актеллік, 50% к.е (1,5 л/га). На маточниках можна також використовувати інсектицид Карате, 5% к.е. (0,3-0,4 л/га).

Проти борошнистої роси, антракнозу та інших хвороб використовують фунгіцид Топсін М, 70% з.п. (0,8-1,0 кг/га) або Топаз, 10% к.е. (0,2-0,4 л/га). На маточниках можна також використовувати фунгіцид Рубіган, 12% к.е. (0,3-0,4 л/га).

Після цвітіння насадження маточників повторно обприскують фунгіцидами та інсектицидами з метою зменшення ураженості хворобами та чисельності шкідників.

На продовольчих посадках повторні обприскування вказаними вище фунгіцидами та інсектицидами, а також дозволеними акарицидами проводять після збирання врожаю.

Восени слід збирати опале листя і рослинні рештки, в яких зимують шкідники та збудники хвороб.

Найпоширеніші шкідники і хвороби аґрусу та заходи захисту.

Аґрусова пагонова попелиця (Aphis grossularia). Пошкоджує пагони, оселяючись на них колоніями, що призводить до деформації (скручування) і відмирання їх верхівок. Зимують яйця на корі пагонів, переважно біля основи бруньок.

...