Управління продукційним процесом вирощування стевії медової

За підтримки у кореневмісному шарі ґрунту постійної вологості
концентрація водорозчинних солей в ньому знижується, що дозволяє використовувати поливну воду з підвищеним вмістом солей або проводити краплинні зрошення на ґрунтах, що схильні до засолення. Точне визначення поливних норм запобігає підвищенню рівня ґрунтових вод. За краплинного зрошення немає надземного контакту стевії з гарячим вологим ґрунтом, що дозволяє запобігати опіки рослин і отримувати врожай високої якості [284].

На відміну від дощування, краплинне зрошення не потребує високого робочого тиску в системі трубопроводів, що дозволяє суттєво зменшити капітальні витрати на проведення зрошення. Зрошувальна вода у прикореневу зону рослин потрапляє через еластичні трубки, які мають по всій довжині щілиноподібні отвори  - крапельниці. За умов створення у системі передбаченого технологією робочого тиску води (0,5 - 0,7 атмосфери) отвори відкриваються, турбулентний потік води поступає у ґрунт і рівномірно його зволожує. Після відключення насосів тиск у системі падає, отвори стуляються, що запобігає проникненню в трубки бруду й комах. Трубки на ділянці поля розміщуються паралельно, одним кінцем приєднуються до спільного магістрального трубопроводу, яким вода подається від насосно-фільтрувальної станції. Діаметр трубок, відстань між трубками, між отворами на трубці, глибина загортання в ґрунт можуть бути різними і залежать від типу ґрунту і культури, що вирощується. Порівняно з традиційними системами поливу ощадливе й економічне краплинне зрошування дозволяє на 50 - 90 % зменшити обсяги використання води. Завдяки рівномірному розподілу вологи і добрив, врожайність стевії, порівняно з традиційними системами зрошення, підвищується на 20 - 50 %, покращується якість продукції [284].

Краплинне зрошення дає можливість регулювати глибину зволоження, кількість, якість та періодичність зрошення. Воно зменшує залежність отримання високого врожаю від стану ґрунту та погодних умов, за умов окупності затрат протягом першого сезону підвищується інвестиційна привабливість. Для підтримання оптимального режиму зрошення проводять після посадковий і вегетаційні поливи. Кількість останніх залежить від ґрунтово-кліматичних умов та тривалості вегетаційного періоду культури. Тривалість поливу пов'язана з обсягом поливної норми і потужністю поливного трубопроводу. Так, за умов використання плівкових трубопроводів з інтегрованими випусками води, які мають крок 30 см і витрату води 1 л/год., тривалість поливів за періодами росту й розвитку стевії становить відповідно 1,0, 1,5 і 2 - 4 години. За краплинного зрошення водоспоживання стевії на півдні України за умов оптимального забезпечення опадами становить 2,8 - 3,7 тис.м³, а коефіцієнт водоспоживання 31,5 - 62,4 м³/т. Кількість поливів залежить від ґрунтових і погодних умов. Тривалість поливу і поливні норми змінюються таким чином: у перший період полив триває 3 години, а поливна норма становить 55 м³/га, далі - в другий і третій - до формування рослини - 2-2,5 години з витратою води 70 м³/га [228].

Для покращання обслуговування зрошувальних систем удосконалено метод багатокритеріальної оптимізації водокористування з урахуванням ризику погодних умов, що дає змогу розрахувати економічно оптимальні зрошувальні норми для річного планування водокористування. Запропоновано використовувати метод послідовної апроксимації залежностей "відносна врожайність - коефіцієнт забезпечення вологою" для розв'язання задач стохастичної оптимізації водокористування за умов зрошення. Встановлено закономірності формування оптимальних зрошувальних норм залежно від умов року та величини ціни за воду з урахуванням раціональних компромісних меж забезпечення для управління ризиками водопостачальників і споживачів води [212].

Отже, краплинне зрошення з врахуванням біологічних особливостей культури, забезпечуючи оптимальне зволоження кореневмісного шару ґрунту протягом усього вегетаційного періоду, підвищує ефективність внесених мінеральних добрив, сприяє підвищенню врожайності та якості товарної продукції.

1.5 Технології післязбиральної переробки стевії медової

Надлишок цукру викликає карієс, порушує обмін речовин, негативно впливає на стан ясен і пародонту. Це спонукало випускати замінники цукру, сподіваючись на те, що вони будуть менш шкідливі [28, 324].

Однак і замінники можна вживати в дуже обмеженій кількості, так як за надмірного використання вони можуть порушувати роботу нирок, печінки та інших органів. Ці обмеження стосуються всіх штучних замінників цукру, але вони не мають ніякого відношення до природного солодкого аналогу - стевії [246, 290].

Стевія медова вже 1,5-2 тис. років використовується в харчуванні індійців. Вона давно завоювала популярність і в інших країнах. Її оцінили діабетики, люди, що бажають схуднути, і навіть ті, хто бажає зберегти здоров'я своїх зубів. Дивно, але витяжка з екстракту стевії - стевіозид в 300 разів солодше звичайного рафінованого цукру. Стевія є природним консервантом, має антимікробну і протигрибкову дію [297, 298].

Стевія медова - прекрасний і корисний для здоров'я природний замінник цукру. Її можна успішно застосовувати для консервування плодоовочевої продукції. При цьому сухе листя додають в маринад з розрахунку 2,5 г на трилітрову банку. Для виготовленні компотів рекомендується лише частину цукру (до 50%) замінювати екстрактом стевії [299].

Медичні, біологічні, гігієнічні, біохімічні, морфологічні й фізико-хімічні дослідження на живих організмах свідчать про те, що за тривалого вживання продукція переробки із застосуванням стевії є абсолютно не шкідливою [247, 250].

Біологічні дослідження, проведені спільно з Всеросійським науково-дослідним інститутом ветеринарної вірусології і мікробіології, довели, що сухий очищений екстракт, виділений з листя стевії медової, володіє слабким вірусостатичним і вірусоцидною дією на ДНК і РНК-віруси, а також слабким бактеріостатичним і бактерицидною дією на збудник сибірської виразки в спорових форм [52, 254, 255].

Фізико-хімічні дослідження були використані для розробки технологічної документації проекту ФСП ТОВ "Науково-дослідний та навчально-методичний Центр фармацевтичних технологій" на субстанцію "Сухий очищений екстракт з листя стевії медової " і ТУ на біологічно активну добавку до їжі БАД "Стевія " показав, що цукрозамінник із стевії є ідеальний також для зубних паст, молочних продуктів, консервованої рибної та м'ясної продукції. Крім того, стевіозид відмінно маскує «пекучість» солі маринованої і сушеної продукції [52, 318].

Заміна цукру на стевію необхідна в дієтах за таких захворюваннях, як цукровий діабет I і II типів, ожиріння, гіпертонічна хвороба, атеросклероз і серцево-судинні захворювання. Діабетики, які не мають можливість споживати продукти з цукром, можуть без шкоди для здоров'я, із задоволенням вживати солодощі, які містять стевіозид. Екстракт стевії корисніше, ніж сахарин, і дешевше, ніж цукор. Стевіозид більш вигідний для виробників, ніж цукор, тому що ціна на цукор постійно зростає [59, 250].

Цукрозамінник стевія має бактерицидну і протигрибкову дію, нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту. Стевіозид, що вживається по 250 мг 3 рази на день протягом трьох місяців допомагає значно знизити артеріальний тиск і підтримувати його на нормальному рівні. Крім того, цукрозамінник стевія також додається в спеціальні ветеринарні продукти (наприклад, в корм для літніх і страждаючих ожирінням собак) і може застосовуватися, у вигляді розчину, для прискорення загоєння ран [121, 126, 249].

Стевія медова знижує тягу до солодкого, сприяє виведенню шлаків, прискорює обмін речовин, нормалізує жировий і вуглеводний обмін в організмі. Містить також вітаміни і антиоксиданти. Глікозиди в її листі, включаючи до 10% стевіозида, відповідають за неймовірну солодкість, роблячи її унікальною, тому що стевіозид є найсолодшим природним продуктом, з усіх знайдених [112, 144, 291, 292].

Глікозиди є природні органічні речовини, сполуки складної будови, дуже поширені в рослинному світі; з погляду хімії - продукти конденсації циклічних форм вуглеводів (моно- або олігосахаридів) та компонента не вуглеводної природи (аглікону), яким можуть бути стероїди, феноли або алкалоїди. Маючи таким чином половину молекули цукру, вони близькі до вуглеводів, і це дає змогу об'єднати їх в одну групу [268, 269, 271].

В рослинах, що містять глікозиди, одночасно є ферменти, що їх розщеплюють на цукор і аглікон. Тому такі рослини треба сушити якомога швидше і при температурах, що не перевищують 60 °С, після чого зберігати в сухих, добре провітрюваних приміщеннях [267, 268, 287].

Глікозиди, як і багато інших органічних речовин, можна одержувати штучним шляхом, однак при цьому утворюються чисельні ізомери, тотожні молекули, з дещо іншим розміщенням частин, які, проте, не мають фізіологічної чи фармакологічної активності. Розділити таку суміш з практично однакових у хімічному відношенні молекул на активні й неактивні дуже важко, часом просто неможливо, бо число ізомерів іноді налічує 128, 256 і більше варіантів, а тому для виготовлення ліків потрібна природна рослинна сировина. Її заготовляють у природі або ж вирощують на полях [251].

Глікозиди в рослинному світі широко поширені. Серед однодольних рослин особливо багаті сімейства ароїдних і мятликових. Найбільш часто глікозиди зустрічаються у сімействах дводольних - лілійних, норичникових, бобових, лютикових, кутрових, айстрових, гречаних, розоцвітих, крушинових. Глікозиди можуть перебувати у всіх органах рослин. В одній і тій же рослині вони накопичуються в різних органах, наприклад, в конвалії травневої вони містяться в листі, квітках, траві. Іноді в одному органі можуть накопичуватися глікозиди, різні як за хімічною будовою, так і за фізіологічною дією; наприклад, в листі наперстянки пурпурової зустрічаються глікозиди кардіотонічної дії і сапоніни стероїдного ряду. У присутності сапонінів активність глікозидів зростає. Зміст глікозидів в рослинах коливається від 0,01 до 60-70%. У рослинах глікозиди містяться в клітинному соку в розчиненому стані, багато з них мають флюоресценцією, що дозволяє виявити локалізацію флавоноїдів і антраглікозидів за допомогою люмінесцентного мікроскопа [242, 243, 250].

У 1952 р. встановлено ??хімічну структуру солодкого компонента стевії - стевіозида. Встановлено, що він є дипертеновим глікозидом, що складається з трьох молекул глюкози і аглюкони стевіола. Крім стевіозида, в листі стевії виявили й інші солодкі глікозиди - ребаудиозиди (А, В, С, Д і Е), дуліобіозид і стевіолбіозид з різним ступенем солодощі (від 50 до 450) по відношенню до сахарози. Найбільш солодким з них є ребаудиозиди А (ступінь солодощі 350-450). У сухому листі стевії міститься близько 3% ребаудиозиди. На відміну від стевіозида, він більш розчинний у воді, а неприємний після смак його менш інтенсивно, ніж у стевіозида [197-199, 259, 260, 325].

Багато замінників цукру різняться між собою за хімічним складом,
способам отримання, часток участі в обміні речовин. Одним з
основних показників якості цукрозамінників є інтенсивність солодощів [321, 326, 328].

В даний час відомо досить багато подібних речовин, що володіють солодким смаком. Практично використовування солодких речовин не таке велике, так як більшість з них володіють або слабо вираженим солодким смаком, або проявляють токсичність або небажані побічні ефекти [296].

Один з принципів класифікації підсолоджувачів поділ їх за ступенем
солодощі щодо сахарози. Ті підсолоджувачі, рівень солодощі яких близький до сахарози, називають об'ємними підсолоджувачами, а речовини, у багато разів солодші за сахарозу - інтенсивними підсолоджувачами [281, 282].

Один грам листя стевії еквівалентний 30г цукру, тобто лист стевії в
30 разів солодше цукру. В останні роки численні дослідження в ряді розвинених країн показали, що при регулярному вживанні стевії знижується вміст глюкози в крові, зміцнюються кровоносні судини, гальмується зростання новоутворень [322].

Стевія медова позитивно впливає на діяльність печінки та підшлункової залози, перешкоджає утворенню виразок шлунково-кишкового тракту, усуває алергічні діатези у дітей, покращує сон, підвищує фізичну і розумову працездатність. Є відомості, що вживання стевіозида знижує тягу до нікотину і алкоголю. Вищенаведені властивості дозволяють широко пропагувати стевіозид як замінник цукрози в дієтичному і медичному харчуванні [281].

Вживання кондитерських виробів, напоїв та інших продуктів з солодкими глікозидами рекомендується при порушенні вуглеводного обміну, що призводить до ожиріння, атеросклерозу, панкреатиту, діабету. В останньому випадку стевіозид виявився особливо цінним, оскільки його вживання діабетиками перешкоджає розвитку гіпоглікемічних та гіперглікемічних станів і істотно знижує дози інсуліну. Є повідомлення, що стевія сприяє пониженню кров'яного тиску, а також не знижує цукру, якщо він знаходиться в нормі [216, 283].

Стевію медову застосовують також як тонізуючий засіб, проти ожиріння, радикуліту, як протипухлинний засіб [268].

Чисельні досліди, поставлені зі стевіозидом і ребаудиозидом, показали, що вони не тільки не викликають рак, а, навпаки, зменшують ймовірність піддослідних тварин отримати аденому або рак молочної залози і знижують швидкість розвитку раку шкіри. Що стосується мутагенності, то стевіол викликав мутації клітин лише одного з штамів сальмонели. Навіть величезні дози чистого стевіола (4 г /кг) не викликали ніяких ознак мутацій в тканинах мишей. Та й з тим єдиним штамом активність стевіола виявилася не настільки вже висока: у три тисячі разів менше, ніж, скажімо, у бензпірен. І взагалі, летальна доза (LD₅₀) стевіозида становить 15 г стевіозида /кг живої маси. Такого рівня, ймовірно, можна досягти, якщо годувати мишей тільки однією стевією, адже для людини таке значення LD₅₀ за солодкістю відповідає 300 кг (дванадцять мішків) цукру за день [300, 314, 322].

Свіже листя зривають протягом усього періоду вегетації рослини, але найсолодшими вони є під час цвітіння [276, 278].

Солодкі компоненти листя стевії є глікозиди: стевіозид, ребаудиозиди [281]. Стевіозид нетоксичний, низько калорійний, стійкий до термічної оброки (до 120 °С) і в широкого діапазону рН - 2-10 [236, 310, 312].

Основні переваги дитерпенових глікозидів є солодкий смак без стороннього присмаку; практично нульова енергетична цінність; стійкість до нагрівання й тривалого зберігання, дії кислот і лугів, не засвоюваність мікроорганізмами, хороша розчинність у воді, невелика дозування; нешкідливість за тривалого вживання; включення в процес обміну речовин без участі інсуліну, так як вони не змінюють, а нормалізують рівень глюкози в крові [309, 311].

В Україні отримують екстракти з рослинної сировини стевії за різними методами. Вивчено морфологічні особливості 25 сортозразків в польових умовах і встановлено, що за відбору кращих з них найбільш важливими ознаками є суха маса листя і висота рослин, тому і методи для отримання екстрактів різні [184].

В основному екстракт з листя добувається гарячою водою. Водний екстракт пропускають через абсорбуючу смолу для захоплення і концентрування складових глікозидів стевії. Смола промивається спиртовим розчином для вивільнення глікозидів, а продукт кристалізується з метанолу або водного етанолу. У процесі очищення можуть застосовуватися іонообмінні смоли. Кінцевий продукт може бути отриманий шляхом розпилювальної сушки [185-186].

Речовини, що входять до складу, є стевіозид і ребаудиозиди; головний інтерес мають ребаудиозиди С, дулкозид А, рубузозид, стевіолбіозид і ребаудиозиди В, і зазвичай присутні у їх складі стевіольних глікозидів на більш низькому рівні, ніж стевіозид і ребаудиозиди А [188-191].

Так, сьогодні визначено науково-методичні принципи процесу очищення отриманого екстракту з рослинної сировини стевії, засновані на знесолювання, знебарвленні екстракту іонітами без використання дорогих і отруйних реактивів. Це послужило окремим етапом при створенні принципової технологічної схеми переробки сухого листя стевії [96, 285].

Удосконалено метод визначення стевіозида на основі рідинної хроматографії, що дозволяє аналізувати рослинну сировину та продукти його переробки, включаючи харчові продукти.

Cухе листя містить біля 11% стевіозидів. Для поліпшення якості виділяється концентрат солодких речовин стевії з рослинної сировини та рекомендується сольове очищення з використанням неорганічних сполук, які є окремим важливим етапом при переробці [96, 184]. Удосконалена методика кількісного визначення стевіозида з використанням високоефективної рідинної хроматографії, рекомендується для контролю в процесі переробки рослинної сировини та проведенні масових аналізів при відборі рослинних зразків [266]. Метод контролю кількісного вмісту стевіозида за допомогою високоефективної рідинної хроматографії в процесі технологічної переробки та виділення стевіозида з рослинної сировини. Метод дозволяє не тільки контролювати зміст стевіозида в екстракті й продуктах переробки стевії, а дає можливість проводити масові аналізи при відборі рослинних зразків на вміст інших солодких глікозидів [252, 280].

Відомий також метод застосування комбінації методів багатохвильової ВЕРХ та головних компонентів, що дозволяє виділити ідентифікаційні ознаки екстракту стевії для подальшого їх використання для визначення достовірності цього екстракту [252]. Розроблений метод ВЕРХ для кількісного визначення стевіозида в рослинній сировині та продуктах його переробки. При оптимізації умов підготовки зразку з використанням методу твердофазної екстракції. Коефіцієнт вилучення стевіозида з картриджа для твердофазної екстракції становив не менше 95%, а середньо квадратичне відхилення методу становило <2,1% (для п = 5). Чутливість методики становить 1 мкг стевіозида [245].

До теперішнього часу розроблений ряд біотехнологічних способів переробки відходів, що містять целюлозу, заснованих на попередньому їх гідролізі з наступним глибинним, поверхневим, твердо фазним або ге-терофазним культивуванням мікроорганізмів. Так, відома здатність дріжджів накопичувати в біомасі високі концентрації мікронутрієнтів, що є основою їх використання для одержання лікувальних і профілактичних біологічно активних добавок, збагачених селеном, йодом та ін мікроелементами [240].

Гетерофазне глибинне культивування є одним з найбільш технологічних способів, оскільки дозволяє виключити стадію відокремлення твердої фракції не прогідролізованої рослинної сировини і отримувати продукт, який містить не тільки дріжджову біомасу, а й не прогідролізовані целюлозовмисні продукти, які при їх вмісті в продуктах у певній концентрації покращують біологічну їх цінність [320].

Протягом останніх років зростає попит споживачів на вітчизняну стевію та продукти її переробки. Однак вартість стевії та стевіозиду на світовому ринку досить висока і в різних країнах коливається в широких межах. На ринку США сухі подрібнені листки стевії коштують 340 $/кг, рідкий концентрат - 306 $/кг, концентрований екстракт у таблетках - 4990 $/кг [8].

В Японії в кінці минулого століття вартість стевіозиду перевищувала вартість цукру у 17 разів і становила 3000 ієн/кг [255].

У зв'язку з тим, що вітчизняна стевія дешевша, конкурентоспроможна, має кращі смакові якості, вона впевнено витісняє з українського ринку імпортні замінники цукру, особливо синтетичного походження. До того ж, українські лікарі підтвердили безпечність вживання української стевії як лікувального, так і профілактичного засобу. У Світі якість сировини стевії має чіткі критерії - три класи якості, що і зумовлює відповідну оплату сировини [201]. Так, у Бразилії переробними підприємствами купівля сировини стевії здійснюється за 1-1,1 $ /кг сушених листків [20,21]. Інші країни Cвіту (особливо для виробництва концентратів) сплачували у 2011 р. від 1,30 до 1,50 $ /кг. В Україні виробництво продуктів переробки стевії тільки розвивається і точного обліку їх виробництва на даний час немає [72].

Відомо, що якість стевії медової можливо оцінити за критеріями, встановленими у нормативно-технічній документації країн Європейського союзу. Можна виділити наступні індикатори якості стевії як сировини. Індикатор 1 - харчова цінність: сировина характеризується за органолептичними властивостями (вміст побурілого листка, колір, запах, смак) та енергетичною цінністю. Індикатор 2 - біологічна цінність визначається органічним складом (вмістом речовин дитерпенових глікозидів, речовин флаваноїдного комплексу, білка, жиру), вітамінного та мінерального складу. Індикатор 3 - доброякісність сировини - визначається відсутністю зіпсованих листків стевії або наявності плісняви та вміст органічних домішок не перевищуватиме - 5 %. Індикатор 4 - не шкідливість сировини - обумовлюється відсутністю контамінантів біологічної, хімічної і механічної природи; патогенних мікробів, личинок, отруйних речовин органічного й неорганічного походження, шкідливих механічних домішок. Згідно індикатора 4 - залишкова кількість пестицидів і нітратів неповинна перевищувати допустимі рівні, встановлені МБТ і СН № 5061. За вмістом токсичних елементів листки стевії повинні відповідати таким показникам: нікель < 2 мг/кг, миш'як < 3 мг/кг, кадмій < 2 мг/кг. За мікробіологічними показниками продукція повинна відповідати вимогам: аеробні мезофільні бактерії < 10⁷ / г сухої речовини; енетробактії <3х10⁴ /г сухої речовини; патогенні мікроорганізми - не допускаються; E. coli < 10/г сухої речовини; Bacillus cereus < 10⁴ /г сухої речовини [102, 104].

Вміст радіонуклідів у продукції не повинен перевищувати рівнів, передбачені ГН 6.6.1.1.-130-2006.

Індикатор 5 - конкурентоспроможність стевії .

Стевія медова - високопродуктивна рослина, тому економічна ефективність її вирощування досить висока. Особливістю, що зумовлює цінову політику та собівартість є існуюча технологія виробництва стевії в Україні. Сьогодні на собівартість вирощування культури впливає:

- вегетативний спосіб її розмноження шляхом вирощування розсади методом культури in vitro та зеленим живцюванням, оскільки насіння стевії в середній смузі європейської частини недостатньо визріває і має низьку схожість;

- використання пікірування, плівок, теплиць для зберігання кореневищ;

- використання, в основному, ручної праці із-за відсутності спеціальних машин для її посадки, обробітку та збирання врожаю [8].

Однак на варіантах із застосуванням плівки найнижча собівартість сухих листків стевії та найвищий рівень рентабельності відзначені у варіанті з густотою рослин 65 тис.шт./га - відповідно 12,49 тис.грн/т та 300%, але найбільший умовно чистий прибуток мав варіант з густотою посадки 80 тис.шт./га, хоча при щільності посадки 80 тис. шт. /га рівень рентабельності був дещо меншим - 264%. Зважаючи на це, за умови мульчування ґрунту плівкою економічно вигідно вирощувати стевію з густотою 65 і 80 тис.шт./га [76].

Найвищі показники акумульованої енергії урожаєм сухих листків з одиниці площі (78676 МДж/га) одержано на ділянках, де пінцирування рослин проводилось на початку інтенсивного росту з густотою стояння 80 і 95 тис.шт./га; на них коефіцієнт енергетичної ефективності становив 6,20 [72].

Енергетичні витрати при вирощуванні стевії з мульчуванням ґрунту чорною поліетиленовою плівкою порівняно з варіантом без нього були суттєво меншими. Найменші вони виявлені за густоти посадки 80 тис.шт./га - 2371 МДж/т; тут же відзначено і найвищий коефіцієнт біоенергетичної ефективності - 6,38 [72]. Перші дослідження, проведені у ВНІЦ, показали, що кожен гектар, зайнятий цією культурою, може дати 2,0 т і більше маси сухих листків. Залежно від сорту й форми стевії за наявності в листках солодких глікозидів від 7 до 10% можна одержати від 140 до 200 кг /га чистого стевіозиду, що за солодкості в 200-300 разів вище цукру становить 30,0-45,0 т /га цукру, а найбільш цукристі сорти цукрових буряків дають максимум 10,0-12, 0 т /га цукру [14, 15].

Підсумовуючи огляд літературних джерел щодо стану досліджень по управлінню продукційним процесом вирощування стевії медової залежно від методів її розмноження та технології вирощування, необхідно відмітити наступне:

- починаючи з 80-х років минулого століття, стевія медова в Україні набула значного поширення як лікарська рослина;

- дослідження, проведені науково-виробничою асоціацією (створена в 1990 р.) «Стевія», а пізніше лабораторією стевії Інституту цукрових буряків УААН, засвідчили, що ця рослина добре адаптується до різних ґрунтово-кліматичних умов України: Центрального та Західного Лісостепу, Криму; Західній Грузії, Латвії;

- сучасна технологія розмноження стевії передбачає вегетативне її розмноження: а) мікрональне розмноження в культурі in vitro, б) вирощування розсади стевії із матеріалів, одержаних у культурі in vitro, за якої використовується, в основному, ручна праця, що підвищує собівартість продукції;

- між тим, розмноження стевії насінням дозволить змінити технологію, що дозволить суттєво знизити собівартість продукції;

- недостатньо висвітлені питання вибору сорту (гібрида) стосовно адаптивності його до ґрунтово-кліматичних умов того чи іншого регіону та догляду за рослинами;

- на підставі огляду літератури були висунуті робочі гіпотези, розроблено програму й методику досліджень.

Отже, питання інтродукції стевії, а також оптимізації методів розмноження і удосконалення технології вирощування в Лісостепу і Степу України потрібно вирішувати творчо, зважаючи на агроекономічну доцільність і враховуючи конкретні умови. Це все і зумовило необхідність провести додаткові дослідження (а з деяких питань і вперше) стосовно методів розмноження, використання стимульованого насіння різних сортів і гібридів, з формування елементів продуктивності та розробки оптимальних складових технології вирощування стевії.



2.Програма, методика та умови проведення досліджень

2.1 Програма та методика

Тематика досліджень є складовою частиною тематичних планів Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Польові й лабораторні досліди, що проводились за тематикою досліджень, мали єдині схеми з урахуванням певних регіональних умов.

Згідно з метою і завданнями дослідження були проведені наступні досліди:

Дослід 1. Визначити морфологічні ознаки рослин стевії. Дослідження проводили впродовж 2005-2010 рр. на Кримській дослідній станції тютюнництва.

Схема досліду:

1. Ранньостиглі біотипи

2. Середньостиглі біотипи

3. Пізньостиглі біотипи

4. Циліндрична форма рослин

5. Еліпсовидна форма рослин

6. Овально-яйцевидна форма рослин

7. Конусовидна форма рослин

8. Зворотньоконусовидна форма рослин

9. Шароподібна форма рослин

Посадка дослідної ділянки в полі зазвичай проводиться в другій-третій декаді травня за схемою:



Таблиця 1

Польовий номер
01	06
02	07
03	08
04	09
St	010
05	St

Площа посівної ділянки 14 м², облікової - 11,2 м². Повторність досліду - триразова. Відстань між рослинами у рядку 16 см, міжряддя - 70 см. Кількість рослин в рядку 63 шт., на ділянці 126 шт., в досліді - 4536 шт.

Дослід 2. Методи створення і впровадження сортів і гібридів стевії. Дослідження проводили впродовж 2004-2015 рр. в лабораторії природних цукрозамінників, екологічні випробування у різних кліматичних зонах України.

Схема досліду:

1. Поліплоїдизація: отримання диплоїдних, тетраплоїдних номерів та гібридів в культурі in vitro

2. Вирощування розсади в культурі in vitro та методом зеленого живцювання

3. Дорощування розсади у пристосованих для цього приміщеннях

4. Висаджування розсади у відкритий ґрунт

5. Екологічне випробування номерів, сортів та гібридів стевії

Дослід 3. Розмноження стевії методом культури тканин. Дослідження проводили впродовж 2005-2012 рр. в лабораторії природних цукрозамінників і на дослідному полі ІБКіЦБ.

Схема досліду

1. Введення в стерильну культуру верхівки зростаючих пагонів стевії для отримання експлантів

2. Висаджування експлантів у колби і утримання в приміщенні 12-14 годин

3. Посадка розсади в ґрунт (посадкові ємкості)

4. Загартування рослин (55-60 діб)

5. Висаджування розсади у відкритий ґрунт

Дослід 4. Розмноження стевії методом зелених живців і клонування коріння. Дослідження проводили впродовж 2005-2009 рр. в лабораторії природних цукрозамінників і на дослідному полі ІБКіЦБ.

Схема досліду

1. Підготовка кореневищ стевії: підкопування, укладання в ящики, зберігання

2. Перенесення ящиків у теплицю

3. Живцювання: відростання кореневищ пагонів через 10-15 днів: 08.02 і 16.04

4. Підготовка розсади і висаджування у відкритий ґрунт

Дослід 5. Вплив різних типів ґрунту та резнимів на зберігання кореневищ. Дослідження проводили впродовж 2005-2010 рр. в лабораторії природних цукрозамінників і на дослідному полі ІБКіЦБ.

Схема досліду:

Факор А. Субстрат і його оптимальна вологість:

1. Суміш ґрунту з піском у відношенні за об'ємом 3:1 (17 %)

2. Перліт з піском 3:1 за об'ємом 3:1 (22,5 %)

3. Чистий пісок (5-6 %)

4. Перліт (65-66 %)

5. Тирса (42,43 %)

Фактор Б. Температура середовища:

1. 6-10 °С

2. 10-14 °С

3. 14-18 °С

Площа одного ящика - 0,53 м², об'єм субстрату в ящику - 0,4 м³, мена абсолютно сухого субстрату в ящики - 3,56 кг.

Дослід 6. Вплив фону живлення на ріст, розвиток і продуктивність стевії, одержаної розсадним способом. Дослідження проводили впродовж 2010-2015 рр. в лабораторії природних цукрозамінників і на дослідному полі ІБКіЦБ.

Схема досліду:

1. Контроль - без добрив

2. (NPK)_{15 кг/га д.р.}

3. (NPK)₃₀

4. N₃₀P₆₀K₆₀

5. (NPK)₆₀

6. (NPK)₇₅

7. (NPK)₉₀

Площа облікової ділянки 12,6 м². Повторність - триразова. Розташування ділянок в один ярус. В досліді висаджувалося 2520 рослин. З мінеральних добрив застосовуються карбамід, суперфосфат подвійний, калій сульфат (46 % д.р.).

Дослід 7. Вплив густоти стояння рослин на ріст, розвиток і продуктивність стевії. Дослідження проводили впродовж 2002-2010 рр. на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Схема досліду:

1. 65 тис./га (40х38 м, ширина міжрядь 40 см, між рослинами 4 рядки - 38 см) - контроль

2. 80 тис./га (35х35) см

3. 110 тис./га (45х20) см

Площа елементарної облікової ділянки 14 м². Дослід закладали за методом розщеплених ділянок. Розміщення варіантів в блоці першого порядку послідовне, другого - рендомізоване. Повторність досліду - чотириразова.

Дослід 8. Вплив фону живлення на продуктивність стевії. Дослідження проводили впродовж 2006-2010 рр. в лабораторії природних цукрозамінників і на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Схема досліду:

1. Контроль - без добрив 7. (NР)₆₀

2. Гній 30 т/га 8. (РК)₆₀

3. N₆₀ кг/га д.р. 9. (NРК)₆₀

4. Р₆₀ 10. (NРК)₁₂₀

5. К₆₀ 11. N₆₀Р₁₂₀К₁₂₀

6. (NК)₆₀ 12. N₆₀Р₁₂₀К₆₀

Загальна площа ділянки - 48 м² (довжина 8 м, ширина 6 м), облікової - 36,4 м² (довжина 7,6 м, ширина 4,8 м).

Повторність - чотириразова.

Дослід 9. Вплив строків і способів посадки на продуктивність стевії. Дослідження проводили впродовж 2005-2012 рр. в лабораторії природних цукрозамінників і на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Схема досліду:

Фактор А. Строк садіння

1. ІІ декада травня

2. ІІІ декада травня

3. І декада червня

Фактор Б. Густота рослин, тис./га

1. 83,3 (0,60х0,2 м)

2. 111 (0,45х0,2 м)

Фактор В. Спосіб садіння

1. Розсадою - контроль

2. У торф'яних горщиках

3. У паперових касетах

Елементарна площа облікової ділянки 21,6 м² (довжина 3,6 м, ширина 3,6 м). повторність - чотириразова.

Дослід 10. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність стевії. Дослідження проводили впродовж 2012-2016 рр. у дослідному господарстві «Нива» Красногвардійського району АРК.

Схема досліду:

Фактор А. Водний режим:

1. Без зрошення

2. Краплинне зрошення

Фактор Б. біотип рослин стевії медової:

1. Контроль - форма 2х

2. Форма 08

Фактор В. Схема розміщення і густота стояння рослин:

1. Площа живлення 70х16 см, густота стояння 89 тис./га

2. Площа живлення 70х25 см, густота стояння 57 тис./га

Площа елементарної посівної ділянки 24,5 м², облікової - 17,5 м². Повторність - чотириразова. Ділянки з площею живлення розташовувалися рендомізовано.Дослід 11. Вплив позакореневого підживлення, фертигації за варіантами краплинного зрошення на продуктивність стевії. Дослідження проводили впродовж 2011-2014 рр. в Каховському районі Херсонської області.

Схема досліду:

1. Краплинне зрошення - контроль

2. Позакореневе підживлення Ferticare Kombi 1 4 кг/300 л води

3. Фертигація з внесенням Ferticare Kombi 1 і Ferticare Hydro 1 кг/1000 л води

4. Фертигація + позакореневе підживлення

Площа елементарної посівної ділянки 14 м², облікової - 11,2 м². Повторність - чотириразова.

Дослід 12. Способи стимуляції насіння стевії. Дослідження проводили впродовж 2012-2016 рр. в лабораторії природних цукрозамінників і на дослідному полі ІБКіЦБ.

Таблиця 2. Схема досліду:

Площа облікової ділянки 12,6 м². Повторність - триразова.

Дослід 13. Вплив строків сівби і густоти стояння рослин на продуктивність стевії при розмноженні насінням. Дослідження проводили в лабораторії природних цукрозамінників і на дослідному полі ІБКіЦБ упродовж 2012-2016 рр.

Фактор А. Строки сівби

1. І декада травня

2. ІІ декада травня - контроль

3. ІІІ декада травня

Фактор Б. Густота стояння

1. 80 тис./га

2. 90 тис./га - контроль

3. 100 тис./га

Площа облікової ділянки 12,6 м². Повторність - триразова.

Дослід 14. Вплив екологічних умов регіонів на формування агрофітоценозів стевії медової. Дослідження з комплексної оцінки спостережень за погодними умовами та станом агрофітоценозів стевії (моніторинг) проводилися протягом 1996-2015 рр.

У дослідах проводилися наступні обліки, спостереження й аналізи:

1. Фенологічні спостереження за фазами росту й розвитку рослин, динаміку накопичення маси й структуру репродуктивних органів стевії медової виконуються за методикою державного сортовипробування [138-140].

2. Густоту стояння рослин визначали двічі за вегетацію - після висадки і перед збиранням, визначаючи загальну кількості рослин на обліковій площі.

3. Агрохімічні аналізи ґрунту проводили за методами: гумус за Тюріним (ДСТУ 4289-2004); гідролітичну кислотність і рН сольове за Каппеном; суму ввібраних основ за Каппеном і Гільковицем; рухомий фосфор та обмінний калій за Чіріковим (ДСТУ 4405:2005); азот, що легко гідролізується, за Корнфілдом (ДСТУ 4729:2007).

4. Для визначення динаміки накопичення біомаси, розрахунку фотосинтетичного потенціалу, чистої продуктивності фотосинтезу зразки рослин стевії медової відбирали у фази: активного росту і перед збиранням [214].

5. За методикою А.А. Ничипоровича визначали:

- динаміку наростання листкової поверхні:

Sn =0,65ab,

де Sn - площа одного листка, см²; а - найширша частина листка, см; b - довжина листка, см; 0,65 - коефіцієнт, який відображає конфігурацію листка [149, 150].

– чисту продуктивність фотосинтезу:

ЧПФ = 2(B1-B2)/[n (Л1+Л2)]

де ЧПФ - чиста продуктивність фотосинтезу, г/м² за добу; В1 і В2 - суха маса рослин у кінці і на початку облікового періоду, г; Л1 і Л2 - площа листкової поверхні на початку та у кінці облікового періоду, м²; n - кількість днів за період. Чисту продуктивність фотосинтезу рослин (ЧПФ) стевії медової (приріст сухої біомаси в грамах за певний проміжок часу, вирахуваний на одиницю листкової поверхні) визначали у період активного росту і перед збиранням.

6. Агроекологічну оцінку сортів стевії медової проводили за методикою Eberhart S. A. & Rassel W. A. в інтерпретації Бидла К.Л. [26]. Адаптивність сортів визначається за результатами багаторічних або екологічних досліджень:

,

де b_i - коефіцієнт регресії врожаю кожного (і-го) сорту у середовищі при поліпшенні або погіршенні умов; Х_ij - урожайність і-го сорту у будь-яких j-умовах; I_j - індекс j-их умов, що є різницею середнього врожаю усіх сортів у цих умовах і загального середнього врожаю серед усіх дослідів.

Для визначення гомеостатичності та агрономічної стабільності користувалися формулами:

– середня арифметична

,

де Х - варіанта, n - кількість варіант (показників);

– дисперсія ,

де f - частота; - середня арифметична;

– стандартне відхилення,

– похибка середньої арифметичної ,

– екологічний коефіцієнт варіації, в %; він характеризує ступінь мінливості ознаки

,

– гомеостатичність - показник селекційної цінності генотипу

, (9) - коефіцієнт агрономічної стабільності; найбільш цінними для виробництва є сорти, у яких коефіцієнт стабільності перевищує 70 %

7. Аналіз технологічних якостей та біохімічний аналіз рослин стевії медової виконували в лабораторії Інституту.

8. Вміст хлорофілу в листках стевії медової визначали за методом Т.Н. Годнева в інтерпретації О.П. Осипової [155]. Для визначення кількості загального і вільного хлорофілу використовують в якості розчинника концентрований (96%) і розбавлений (60%) етиловий спирт; різниця між другою і першою величинами дає результат кількості зв'язаного в білково-ліпоїдному комплексі хлорофілу.

9. Забур'яненість посівів стевії медової визначали кількісним і кількісно-ваговим методами двічі впродовж вегетації стевії: перед внесенням гербіцидів і через 10 днів після внесення. Для цього по діагоналі ділянки у 4-х місцях на однакових відстанях на поверхню ґрунту накладають рамки, площею 0,25 м² на кожному повторенні досліду. У межах кожної рамки визначали кількість і видовий склад бур'янів та загальну їх кількість. [137].

10. Облік врожаю стевії медової проводять у фазі бутонізації з кожної облікової ділянки окремо. Врожай приводять до 100% чистоти та стандартної вологості [139].

11. Вміст сухої речовини в рослинах стевії медової визначають шляхом висушування зразка в сушильній шафі за температури 105 ^оС.

12. Статистичний аналіз результатів досліджень проводять за варіаційним, дисперсійним, кореляційним і регресійним методами з використанням прикладної комп'ютерної програми Statistica-6 [67, 68].

13. Оцінку факторів, що досліджують, проводять за методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій [12].

14. Енергетичну оцінку здійснювали за методикою О.К. Медведовсь-кого та П.І. Іваненка [137].

2.2 Ґрунтово-кліматичні умови

Дослідження з технології вирощування стевії велися в Степу, Лісостепу і на Поліссі.

Ґрунт дослідних ділянок:

- в Степу чорнозем типовий і солонцюватий;

- в Лісостепу чорнозем типовий вилугуваний, середньо глибокий, малогумусний, легкосуглинковий на лесі. Обмінна кислотність за Каппеном - рН_Kl 6,6-6,9. Вміст гумусу за Тюріним і Коновою - 3,5%, азоту, що легко гідролізується, за Корнфілдом --- 116 мг/кг, рухомого фосфору і обмінного калію за Чиріковим - відповідно128 і 130 мг/кг ґрунту.

В орному шарі ґрунту вміст крупного пилу 49,9-58,3%, фізичної глини 30,6-34,4%, мулу 18,7-24,2% і піску 9,9-19,4%.

- на Поліссі - сірі лісові ґрунти.

Кліматичні фактори - кількість опадів, сума активних температур повітря у певні періоди росту й розвитку рослин - визначають рівень врожайності зеленої маси і сухих листків стевії.

Основні дослідження були проведені в зоні Лісостепу.

Клімат Лісостепової зони є помірно континентальний і досить вологий. За середніми багаторічними спостереженнями, у період із середньодобовою температурою понад 10⁰С випадає 330-350 мм опадів, а за рік - 520-600 мм. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) становить 1,3. За порами року опади розподіляються таким чином: взимку їх випадає пересічно 178,4 мм, весною - 114,6 мм, влітку - 197,5 мм і восени - 101,5 мм. Сума ефективних температур за вегетацію становить 2600-2660⁰С, ефективних - 1157,4⁰С.

Тривалість періоду з середньодобовою температурою понад 10⁰С становить 160-165 днів, а з температурою 15⁰С ? 115 днів. Надходження сумарної сонячної радіації за рік сягає 90-95 ккал/см², з них поверхнею ґрунту поглинається 40-45 ккал/см². Період без морозів триває в середньому 170-180 днів. Перехід від одного періоду до іншого відбувається поступово.

Весна розпочинається в останній декаді березня за середньодобової температури +10⁰С і триває в цілому два місяці. У квітні і травні середньомісячна температура за багаторічними спостереженнями становить відповідно 8,4⁰С і 15,3⁰С.

Літо розпочинається у другій половині травня і закінчується у першій декаді вересня. Характерними для зони є літні зливи й грози, які інколи супроводжуються градом.

Початком осені вважається дата переходу середньодобової температури через +10⁰С до низьких температур, що припадає на початок жовтня.

Територія району відноситься до помірно теплої та помірно вологої зони. Проте в окремі роки трапляються дуже несприятливі періоди. Середня кількість опадів за рік становить 562 мм, а за вегетаційний період - 298 мм, що відповідає 53% від річної норми. Розподіляються опади впродовж року не рівномірно: навесні їх випадає 126 мм (22,4% від річної норми), влітку - 204 мм (36,3%).

Клімат підзони південного Степу більш континентальний і посушливий порівняно з Лісостеповою зоною. Кількість опадів у цій підзоні зменшується з півночі на південь і в середньому за вегетаційний період становлять 230 мм. Тут зареєстровано надмірні значення відносної вологи повітря, часто бувають посухи, суховії і пилові бурі.

Амплітуда зміни температури в цьому районі дуже висока і дорівнює 26,1-22⁰С. Тому тут пори року різко відрізняються: зима м'яка з температурою від -0,5 до -1⁰С; весна тепла - температура +9,5⁰С; літо жарке - температура +21,2-22,2⁰С; осінь холодна, з температурою +11⁰С. Влітку опади, як правило, носять зливовий характер. ГТК становить 0,8.

2.3 Особливості погодних умов за роки досліджень

Погодні умови у роки проведення досліджень (2000-2012 рр.) істотно розрізнялись між собою як за температурним режимом, так і рівнем забезпечення вологою, хоча в цілому були сприятливими для вирощування стевії.

У Лісостеповій зоні вегетаційні періоди стевії за температурою повітря в усі роки досліджень характеризуються істотним потеплінням ? за середньої багаторічної температури повітря 17,1^ОС вона коливалася в межах від 15,8^ОС у 2004 році (ГТК 0,1-2,1) до 18,7^ОС у 2012 році (ГТК 0,5-2,0) (табл. 2.1, 2.3).



Таблиця 2.1 Середньомісячна температура повітря за вегетаційний період стевії, ⁰С (Агрометеорологічна станція м. Фастів Київської області)

Рік	Місяць
	IV	V	VI	VII	VIII	IX
1	2	3	4	5	6	7	8	9
2000	12,7	15,4	17,9	19,1	20,6	12,3	16,3	3,43
2001	14,2	16,7	24,6	21,0	13,8	9,3	16,6	5,48
2002	9,9	16,5	18,4	23,9	20,1	13,9	17,1	4,89
2003	7,0	19,4	18,0	21,3	19,2	14,1	16,5	5,23
2004	9,1	13,2	17,7	20,5	20,1	14,2	15,8	4,44
2005	10,3	16,4	17,3	21,4	20,0	16,3	17,0	3,85
1	2	3	4	5	6	7	8	9
2006	9,7	14,4	18,4	20,9	19,9	15,4	16,5	4,16
2007	9,	18,4	20,4	21,3	21,5	14,8	17,6	4,88
2008	10,7	14,3	18,8	20,8	21,6	13,5	16,6	4,41
2009	11,1	15,1	20,4	21,7	19,2	17,3	17,5	3,89
2010	10,3	17,3	22	22,4	24,6	14,8	18,6	5,42
2011	10,2	16,7	21,1	21,8	19,3	15,8	17,5	4,28
2012	13,9	18	20,1	23,7	20,4	16,1	18,7	3,47
	10,6	16,3	19,6	21,5	20,0	14,4	17,1
	2,00	1,77	2,09	1,27	2,36	2,04	0,86

Таблиця 2.2 Середньомісячні опади за вегетаційний період стевії, мм (Агрометеорологічна станція м. Фастів Київської області)

Рік	Місяць
	IV	V	VI	VII	VIII	IX
2000	29	72	65	82	20	141	409	43,3
2001	65	132	61	6	16	52	332	44,7
2002	40	65	90	14	101	76	386	32,5
2003	24	49	26	61	87	52	299	23,4
2004	21	53	6	112	130	79	401	49,3
2005	68	40	77	29	86	0	300	32,8
2006	29	131	119	68	54	35	436	43,0
2007	9	49	31	111	97	31	328	40,5
2008	123	39	101	82	27	152	524	48,3
2009	2	36	63	39	16	17	173	21,7
2010	40	53	26	100	25	51	295	27,6
2011	23	27	134	152	51	19	406	59,7
2012	82	43	92	36	116	33	402	34,5
	42,	60,7	68,5	68,6	63,5	56,8	361
	33,	33,6	38,7	43,3	41,1	45,7	86,4

Погодні умови у роки проведення досліджень за ступенем відхилення від середніх багаторічних як за окремі місяці, так і за період вегетації були в межах, що характеризують їх як типові для зони Лісостепу України. Істотні відхилення від середньорічного показника за період вегетації були у 2008 році ? в бік збільшення опадів (ГТК становив 2,0), і 2009, 2010 і 2012 роках ? в бік їх нестачі (ГТК становив 0,5; 0,9 і 1,2). Такі відхилення негативно вплинули на ріст і розвиток рослин стевії (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Гідротермічний коефіцієнт (Агрометеорологічна станція м. Фастів Київської області)

Рік	Місяць	Середнє (04-09 місяці)
	IV	V	VI	VII	VIII	IX
2000	0,1	1,5	1,2	1,4	0,03	3,8	1,3
2001	1,1	0,5	0,8	0,1	0,4	1,9	1,1
2002	1,3	1,3	1,6	0,2	1,6	1,8	1,3
2003	1,2	0,8	0,5	0,9	1,5	0,6	0,9
2004	0,8	1,3	0,1	1,8	2,1	1,8	1,3
2005	2,2	0,8	1,4	0,4	1,4	0	1,0
2006	1,0	2,9	2,2	1,0	0,9	0,8	1,5
2007	0,3	0,9	0,5	1,7	1,5	0,7	0,9
2008	3,8	0,9	1,8	1,3	0,4	3,7	2,0
2009	0,1	0,8	1,0	0,6	0,3	0,3	0,5
2010	1,3	1,0	0,4	1,4	0,3	1,2	0,9
2011	0,7	0,5	2,1	2,2	0,8	0,4	1,1
2012	2,0	0,8	1,5	0,5	1,8	0,7	1,2
Середньо-багаторічний	1,2	1,2	1,2	1,0	1,0	1,4	1,3



Оцінка елементів погоди за роки досліджень проводилася за коефіцієнтом суттєвості відхилення (Кс), що характеризує ступінь відмін гідротермічних параметрів:

,

Kc - коефіцієнт суттєвості відхилень,

Xi - елемент поточної погоди,

- середня багаторічна величина,

- середнє квадратичне відхилення.

Таблиця 2.4. Коефіцієнти суттєвості відхилень гідротермічних
умов за вегетаційний період стевії

Рік	Місяць	Середня
	IV	V	VI	VII	VIII	IX
2000	1,04	-0,50	-0,82	-1,90	0,24	-1,05	-0,93
2001	1,79	0,23	2,38	-0,41	-2,64	-2,53	-0,58
2002	-0,36	0,12	-0,59	1,87	0,03	-0,27	0,00
2003	-1,81	1,75	-0,78	-0,18	-0,35	-0,17	-0,70
2004	-0,76	-1,74	-0,92	-0,80	0,03	-0,12	-1,51
2005	-0,16	0,06	-1,11	-0,10

Подобные документы

• Біологічні особливості та технологія вирощування нуту

  Загальна біологічна та ботанічна характеристика нуту. Кліматичні умови зони вирощування зернобобових, особливості складу ґрунту. Обґрунтування технології вирощування даної сільськогосподарської культури та розробка відповідної технологічної карти.
  
  курсовая работа [45,4 K], добавлен 11.05.2014
  

• Біологічні та морфологічні особливості кукурудзи та вплив їх на технологію вирощування

  Ботанічна та морфологічна характеристика кукурудзи. Вимоги культури до умов вирощування. Особливості росту і розвитку культури у визначеній зоні. Аналіз головних технологій і засобів механізації вирощування кукурудзи, аналіз основних способів її сівби.
  
  реферат [73,2 K], добавлен 23.04.2012
  

• Розробка індустріальної енергозберігаючої технології вирощування та збирання соняшнику

  Виробничо-технічна характеристика та аналіз технології вирощування соняшника на прикладі ПП "Антей". Аналіз економічних показників вирощування соняшнику. Складання й розрахунок технологічної карти на виробництво 100 га сільськогосподарської культури.
  
  дипломная работа [182,7 K], добавлен 08.12.2008
  

• Розробка і обґрунтування технології вирощування вівса

  Хід метеорологічних факторів у Житомирській області за багаторічними даними Житомирської метеостанції. Характеристика ґрунту, на якому вирощується овес. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів. Вимоги до умов вирощування.
  
  курсовая работа [55,8 K], добавлен 09.01.2014
  

• Еколого-біологічна технологія вирощування кукурудзи на силос в умовах південного степу України

  Біологічні особливості кукурудзи, можливості рекомендованих сортів. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування технології вирощування кукурудзи. Строки, способи та глибина сівби. Догляд за посівами. Збирання врожаю і первинна обробка.
  
  курсовая работа [51,3 K], добавлен 06.04.2014
  

• Вирощування гороху

  Горох як однолітня, самопильна трав'яниста рослина сімейства Бобові, зернова бобова культура, його хімічний склад та значення в раціоні людини. Особливості розведення гороху, підготовка ґрунту та догляд за рослинами. Ботанічна характеристика гороху.
  
  реферат [11,2 K], добавлен 12.10.2009
  

• Агроекономічний аналіз системи землеробства і технології вирощування сої в умовах ТОВ "Аріадна" Поліського району Київської області

  Стан та перспективи виробництва сої в світі та в Україні. Народногосподарське значення культури, біологічні особливості та сортовий потенціал сої в Україні. Місце, умови та методика виконання роботи. Розрахункова технологічна карта вирощування сої.
  
  дипломная работа [2,7 M], добавлен 26.11.2014
  

• Технологія і комплекс машин для вирощування і збирання кукурудзи на силос

  Шляхи підвищення врожаю, зменшення витрат палива, збільшення продуктивності агрегатів для вирощування та збирання кукурудзи. Аналіз технології і техніко-економічних показників вирощування культури. Застосування нових гібридів, сучасного комплексу машин.
  
  дипломная работа [101,6 K], добавлен 26.05.2010
  

• Обґрунтування технології вирощування Ехінацеї пурпурної в умовах ПСП "Новогригорівське" Арбузинського району Миколаївської області

  Походження, поширення і сільськогосподарське значення ехінацеї, її морфо-біологічні особливості, вирощування. Природно-економічна характеристика ПСП "Новогригорівське". Аналіз рільництва та стану вирощування ехінацеї в господарстві, його покращення.
  
  курсовая работа [60,7 K], добавлен 18.09.2014
  

• Правові аспекти вирощування та реалізації зерна в Україні

  Етапи процесу розвитку зернового господарства в Україні. Особливості технічного, агрономічного й екологічного процесу вирощування зернових культур. Проблеми інтеграції України в світове сільське господарство і аналіз причин занепаду аграрного сектору.
  
  дипломная работа [106,9 K], добавлен 11.04.2014
  

• Технологія вирощування гірчиці

  Стан галузі рослинництва в господарстві і ґрунтово-кліматичні умови. Аналіз науково-виробничої інформації по біології та технології вирощування гірчиці. Застосування програмування врожайності. Поопераційна карта вирощування гірчиці, її особливості.
  
  курсовая работа [101,2 K], добавлен 15.11.2014
  

• Розробка елементів технології вирощування культури в господарстві

  Розрахунок потенціальної врожайності за вологозабезпеченістю посівів. Агробіологічний контроль за посівами. виробництво баштанної продукції в Україні. Аналіз еколого-гігієнічних вимог до сучасної технології вирощування гарбуза в умовах півдня країни.
  
  курсовая работа [90,6 K], добавлен 06.12.2014
  

• Технології вирощування ярого ріпаку

  Історія, господарське значення ріпаку ярого. Ботанічні і біологічні основи формування продуктивності цієї культури і технологія вирощування. Характеристика ґрунту дослідних ділянок. Погодні умови за період досліджень. Екологічна експертиза, охорона праці.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 16.04.2011
  

• Технологія вирощування гречки

  Інтенсивна технологія вирощування гречки: сорти, попередники та місце в сівозміні, удобрення, обробка ґрунту, догляд за посівами та збирання врожаю. Графік завантаження тракторів та сільськогосподарських машин для вирощування культури в господарстві.
  
  курсовая работа [99,7 K], добавлен 24.06.2011
  

• Проектування технології вирощування озимого жита в умовах СТОВ "Стандарт Агро" Гадяцького району Полтавської області

  Короткі дані аграрного сектору: загальні відомості про господарство, грунтово-кліматичні умови. Рекомендована для господарства інтенсивна технологія вирощування озимого жита. Розміщення культури в сівозміні. Система обробітку ґрунту, догляд за посівами.
  
  курсовая работа [40,4 K], добавлен 22.09.2011
  

• Впровадження технології вирощування нуту в умовах ПСП "Зоря"

  Агротехнічне значення нуту, морфо-біологічні особливості. Розрахунок урожайності за вологозабезпеченістю та природною родючістю ґрунту. Визначення норм висіву культури, систем добрив та економічну ефективність вирощування нуту в умовах ПСП "Зоря".
  
  курсовая работа [86,7 K], добавлен 20.10.2015
  

• Удосконалення технології вирощування озимого ячменю в ТОВ "імені Суворова"

  Походження, поширення і сільськогосподарське значення озимого ячменю. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві. Посівна площа, врожайність і валові збори культури.
  
  курсовая работа [77,9 K], добавлен 16.01.2014
  

• Інтенсивна технологія вирощування проса в ТОВ "Лан" Гадяцького району Полтавської області

  Загальні відомості про господарство. Опис ґрунтів, рельєфу полів. Характеристика кліматичних умов. Господарсько-біологічна характеристика проса. Розміщення культури в сівозміні. Програмування врожайності та економічна оцінка вирощування культури.
  
  курсовая работа [59,9 K], добавлен 13.01.2011
  

• Особливості вирощування вишні

  Характеристика вишні як кісточкової плодової культури, її морфологічні та біохімічні властивості. Характеристика сортів вишні, вирощуваних в Україні. Агротехніка вирощування вишні. Догляд та збереження врожаю. Причини слабкого плодоношення та їх усунення.
  
  курсовая работа [462,3 K], добавлен 26.07.2011
  

• Урожайність сортів нуту в умовах дослідного поля

  Походження та господарське значення нуту, його класифікація, ботанічна та морфологічна характеристика. Вплив елементів технології вирощування нуту на економічні показники. Особливості формування урожаю нуту. Біоенергетична оцінка вирощування нуту.
  
  дипломная работа [8,5 M], добавлен 10.12.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам