Управління продукційним процесом вирощування стевії медової

Гомеостатичність характеризує селекційну цінність генотипу - чим цей показник вищий, тим гібрид вище оцінюється за придатністю до залучення до наступної селекційної роботи. Коефіцієнт агрономічної стабільності характеризує господарську цінність сорту; за ним найбільш цінними для виробництва є сорти, у яких коефіцієнт стабільності перевищує 70 %. Такому рівню відповідають усі досліджувані сорти.

- Погодні умови вегетаційного періоду істотно впливають на ріст, розвиток і продуктивність агрофітоценозів стевії медової. На основі узагальнення теоретичних та експериментальних даних різних регіонів встановлено, що стевію медову слід вирощувати в регіоні, де сума опадів за рік становить 460-560 мм, в тому числі за вегетаційний період - 328-460 мм, запаси вологи в шарі 0-110 мм-150-180 мм, сума температур за період активної вегетації - 2450-2800⁰С, ГТК - 0,8-1,3;

- За рівнем врожайності зеленої маси і сухої речовини найбільш придатними екологічними регіонами для вирощування стевії в Україні є: Автономна республіка Крим (відповідно 0,2-37 і 0,6-3,7 т/га), Закарпаття (7-27 і 0,25-2,7 т/га), Полісся (0,2-37 і 0,6-3,7 т/га), Центральний Лісостеп (5-30 і 0,2-3,4 т/га) і тепле Поділля (7-27 і 0,25-2,7 т/га);

- Ріст, розвиток та формування продуктивності агрофітоценозів стевії медової певною мірою залежать від біологічного потенціалу досліджуваних сортів. За екологічною оцінкою сортів стевії медової методом Еберхарта і Рассела інтенсивним виявився сорт Космічний, який впродовж трирічних випробувань за врожайністю переважав інші; цей же сорт був і найбільш пластичний, тому що за середньою врожайністю у роки випробування був найкращим за середньою врожайністю. На другому місці за продуктивністю стевії (врожайністю сухої маси, вмістом і збором глікозидів стевії) були сорти Славутич та Берегиня;

- Серед досліджуваних сортів стевії медової генетичною стабільністю виділявся сорт Берегиня (відхилення від середньої дисперсії за значеннями була суттєвою <0); пластичним був сорт Славутич (відхилення наближене до ±0) і сильно пластичним - Космічний (відхилення найбільш віддалене від 0).

7. Вплив елементів технології вирощування на продуктивність стевії медової

7.1. Система удобрення стевії

В умовах Правобережного Лісостепу України система удобрення стевії практично не вивчена. Є лише суперечливі відомості про вимоги культури до родючості ґрунту і реакцію рослин на окремі елементи живлення [3, 4, 6, 12, 15].

Посилаючись на дослідження, що проводилися у містах походження стевії з відносно бідними за родючістю ґрунтами, дослідники [3, 12] стверджують про не обов'язкове застосування добрив під стевію. Шок, Молеро й інші [4, 6, 15], навпаки, рекомендують вирощувати стевію на багатих органікою родючих ґрунтах; наводять дані про високу ефективність мінеральних добрив і їх спільних застосування з органічними. Sokaquchi [6] відмічають високу чутливість стевії до калійних добрив.

Дослідження про вплив добрив на продуктивність стевії проводили впродовж 2006-2010 рр. на дослідній станції овочевих культур, с. Мотовилівка Фастівського району Київської області.

Ґрунт дослідної ділянки чорнозем вилугуваний середньо-суглинний на лесі. Вміст гумусу за Тюріним 2,3 %, Р₂О₅ і К₂0 за Чиріковим відповідно 9,9 і 8,1 мг на 100 г ґрунту. Гідролітична кислотність ? 0,36 мг екв. на 100 г ґрунту.

Загальна площа ділянки - 48 м² (довжина 8 м, ширина 6 м), облікової ? 36,4 м² (довжина 7,6 м, ширина 4,8 м). Повторність ? чотириразова.

Характеристика ґрунту за варіантами досліду наведена в табл. 7.1.



Таблиця 7.1 Динаміка вмісту елементів живлення в ґрунті залежно від фону живлення (середнє за 2006-2010 рр.)

У досліді висаджували вирівняну за ростом і розвитком розсаду. Посадку проводили безпосередньо з ящиків, у яких укорінювалися живці. Після посадки робили рясний полив ділянки, що забезпечувало високу приживаність рослин. Мінеральні добрива вносили у формах 34,5% аміачної селітра, 19,5% гранульованого суперфосфату, 40% калійної солі, гній ВРХ, що перепрів Аналіз зразків ґрунту в середині вегетації (в межах 30 червня) за варіантами досліду показав наступні зміни запасів рухомих форм азоту, фосфору й калію. Вміст рухомих форм елементів живлення порівняно з контролем підвищувався; більш відчутним він був у шарі ґрунту 0-20 см.

Із збільшенням дози мінеральних добрив з 60 до 120 кг д.р. на га істотних переваг у змісті рухомих форм елементів живлення в ґрунті не спостерігалося.

Фони живлення певним чином впливали на густоту стояння рослин перед збиранням (табл. 7.2).

Таблиця 7.2 Вплив фону живлення на густоту стояння рослин
стевії медової на час збирання (середнє за 2006-2010 рр.)

Порівняно до контролю, де збереглося 77,8 % висаджених рослин, майже в усіх варіантах досліджуваних фонів живлення, крім N₁₂₀Р₁₂₀К₆₀, спостерігалося істотне покращення виживаності рослин стевії. Не достовірне зниження або підвищення виживаності їх було у варіантах з внесенням К₆₀ і N₁₂₀Р₁₂₀К₆₀. Найбільш позитивно на збереженість рослин стевії впливали варіанти: N₆₀P₆₀ - 90,7 % та N₆₀ - 86,6 % і N₆₀К₆₀ - 82,7%. Густота стояння рослин на інших варіантах була вищою за контроль і наближалася до варіанту із застосуванням 30 т/га гною. Висока збереженість рослин на варіанті внесення азоту N₆₀ пояснюється кращим укоріненням рослин після посадки. Вплив варіантів фону живлення на висоту рослин стевії в червні порівняно з приживаністю дещо різнився (рис. 7.1).



Рис. 7.1. Вплив фону живлення на висоту рослин стевії в червні

В червні найбільш інтенсивним ростом рослин стевії виділялися варіанти з фонами живлення N₆₀Р₁₂₀К₆₀, N₆₀Р₆₀К₆₀, Р₆₀К₆₀ та N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀, де висота рослин становила відповідно 39,3, 36,8, 35,3 і 35,2 см. Ріст рослин у висоту в початковий період росту й розвитку стевії стимулювало добре забезпечення рослин рухомим фосфором і оптимальне поєднання його з іншими елементами живлення. Як наслідок, в цих варіантах, порівняно з контролем без добрив, спостерігалося істотне збільшення висоти ? на 8,5-12,6 см (НІР₀₅ =5,4).

В умовах низької відносної вологості повітря і високих температур та дефіциту вологи в ґрунті біля кореневої системи стевії рухомі форми фосфору сприяли кращому росту рослин стевії у початковий період вегетації. І навпаки, відсутність в доступній для рослин формі цього елементу живлення негативно впливали на ріст рослин.

Добрива посилювали інтенсивність утворення пагонів у рослин стевії, особливо в липні (рис. 7.2).



Рис. 7.2. Вплив фону живлення на утворення пагонів у рослин стевії в липні

Найбільш інтенсивно рослини стевії утворювали пагони у варіантах внесення повних мінеральних добрив - N₆₀Р₆₀К₆₀; збільшення дози добрив до N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ або інших варіантах поєднаннях доз із діючою речовиною 120 кг істотно не впливали на інтенсивність утворення пагонів. Порівняно з контролем, із елементів живлення тільки азот негативно впливав на інтенсивність утворення пагонів.

Фони живлення в основному позитивно впливали на кількість утворених міжвузлів на рослинах стевії (рис. 7.3).



Рис. 7.3. Вплив фону живлення на утворення міжвузлів
у рослин стевії в липні (середнє за 2006-2010 рр.).

Інтенсивне утворення міжвузлів на рослинах стевії спостерігалося вже в початковий період вегетації. Упродовж червня у варіантах контроль без добрив, внесення 30 т/га гною, N₆₀К₆₀ інтенсивність утворення міжвузлів була значно нижчою, ніж повних мінеральних добрив (N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀), подвійного збільшення дози фосфору (N₆₀Р₁₂₀К₆₀) або парного поєднання елементів живлення ? N₆₀Р₆₀ і Р₆₀К_60. На кінець липня кількість міжвузлів на рослинах стевії у варіантах з N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀, N₆₀Р₁₂₀К₆₀, N₆₀Р₆₀К₆₀ було в 2-2,5 рази більшою, ніж на контролі.

Наявність в зоні розміщення кореневої системи доступних елементів живлення стимулювало ділення клітин, що позитивно впливало на ріст і розвиток рослин стевії.

Добрива стимулювали й процес утворення листя на рослинах стевії
(рис. 7.4).



Рис.7.4. Вплив фону живлення на утворення листя у рослин стевії

Інтенсивність утворення листя у початковий період вегетації на варіантах внесення добрива була вищою, ніж на контролі. На кінець липня середня кількість листків на рослині у варіантах N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀, N₆₀Р₁₂₀К₆₀ та N₆₀Р₆₀К₆₀ була в 2,5 рази більшою, ніж на контролі без добрив. У варіанті внесення лише азоту N₆₀ облистяність рослин була близькою до рослин на контролі; на інших варіантах вона істотно перевищувала контроль.

Серед окремих елементів живлення у початковий період росту й розвитку стевії найбільше значення мали фосфор і калій. Вплив гною на ростові процеси у початковий період вегетації порівняно з мінеральними добривами істотно менший, але до кінця вегетації по мірі мінералізації їх органічної речовини в ґрунті до форм, що доступні рослинам, посилюється.

Як показали дослідження, проведені в третій декаді липня, добрива впливають на загальну площу листя і структуру сирої маси рослини (табл. 7.3).



Таблиця 7.3 Вплив фону живлення на середні параметри рослини стевії
на час збирання (середнє за 2006-2010 рр.)

Середня маса свіжої рослини стевії зростала у варіантах внесення повної дози мінеральних добрив, що узгоджується з раніше наведеними показниками висоти рослин, кількістю міжвузлів пагонів і листків. Висока сира маса рослин була і у варіантах внесення 30 т/га гною і N₆₀, хоча раніше за показниками інтенсивності ростових процесів ці варіанти не виділялися.

Маса свіжого листя з рослини порівняно з контролем в цих варіантах теж набувала тенденцію до збільшення. Частка листя в структурі сирої маси стевії коливалася від 64 до 69 %, хоча у варіантах внесення 30 т/га гною і Р₆₀ мала досить сильну тенденцію до зниження, що пов'язано з більш розвинутими на цих варіантах стеблами.

Площа листової поверхні рослини істотно збільшувалася у варіантах N₆₀Р₆₀К₆₀, N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀, N₁₂₀Р₁₂₀К₆₀, N₆₀Р₁₂₀К₆₀, 30 т /гa гною, Р₆₀К₆₀ і N₆₀. Порівняно до контролю без добрив площа листової поверхні на цих варіантах була на 40-60% вищою. За окремого внесення Р₆₀ і К₆₀, сумісно N₆₀Р₆₀ до площі листя на одній рослині порівняно з контролем знижувалася на 10-30%; це сталося не за рахунок зменшення кількості листків, а зниження маси одного листа.

Повні мінеральні добрива в різних дозах і співвідношеннях елементів живлення, посилюючи інтенсивність фізіологічних процесів і активізуючи ріст і розвиток рослин, сприяли утворенню пагонів, міжвузлів і листків, хоча й порівняно з контролем не підвищували середню площу й питому масу листя стевії.

У варіанті застосування гною порівняно з контролем спостерігалося не лише стимулювання утворення пагонів, міжвузлів і листків, а й збільшення середньої площі одного листка.

Окремі азотні добрива, які слабо впливають на утворення пагонів, міжвузлів і листків, позитивно впливали на масу рослин за рахунок більшої площі листків.

Якщо за роздільного внесення фосфору й калію позитивний вплив добрив на утворення пагонів, міжвузлів і листя нівелюється зменшенням площі листя, то у варіантах повних добрив, окремо азоту і двох компонентів частка листків і їх площа зменшуються у меншій мірі, а інтенсивний процес новоутворення дозволяє збільшити сиру масу рослин, площу й масу листя на рослині.

Добрива позитивно впливали на вміст сухої речовини в листках стевії. Вміст сухої речовини в листках стевії пов'язаний із ступенем забезпечення рослин водою і, як наслідок, впливом на вміст вологи в листках досліджуваних фонів живлення (рис. 7.5).



Рис.7.5. Вплив фону живлення на вміст сухої речовини в листках стевії

Найбільш ґрунтом утримується вологи у варіанті внесення 30 т/га гною; на ньому вміст сухої речовини в листках стевії був найменший - 22,2%. Найбільш позитивний вплив на вміст сухої речовини в листі був у варіанті застосування суперфосфату P₆₀.

Між іншими варіантами і контролем різниці були в межах похибки досліду. Фон живлення рослин стевії істотно впливав на стійкість рослин до хвороб "комплексного в'янення", що викликаються грибковими інфекціями родів Alternaria, Botrigtis, Fusarium. Облік ураженості рослин стевії хворобами за методикою бальної оцінки, що розроблена в Інституті за участю автора, свідчить про помітне підвищення стійкості рослин до хвороб залежно від фону живлення (табл. 7.4).



Таблиця 7.4 Вплив фону живлення на вміст елементів живлення в листках стевії (середнє за 2006-2010 рр.)

Більшість фонів живлення, за винятком варіанту P₆₀, істотно знижували поширеність хвороб на рослинах стевії. Інтенсивність розвитку хвороби знижується на варіантах внесення повних мінеральних добрив, гною і поєднання двох елементів живлення.

На вміст азоту в листках стевії мінеральні добрива впливали слабо, що пов'язано з специфікою поглинання цього елементу за фазами росту й розвитку рослини. Так, підвищений вміст азоту в листках рослин на контролі можна пояснити тим, що ці рослини по своєму фізіологічному розвитку відставали від інших рослин, тобто знаходилися в більш молодому фізіологічному стані.

Стійкість рослин стевії до розвитку хвороб найбільш зросла на фонах внесення Р₆₀К₆₀, N₆₀Р₁₂₀К₁₂₀, N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀, 30 т/га гною - відповідно до 0,39, 0,60, 0,75 і 0,82 балів (на контролі 1,03 бали, НІР₀₅ =0,19).

В листках же вміст елементів живлення за фонами живлення змінювався таким чином (табл. 7.5).

Таблиця 7.5 Ступінь поширення і розвитку хвороб на рослинах залежно від фону живлення (середнє за 2006-2010 рр.)

У варіантах внесення аміачної селітри, гною і повних мінеральних добрив порівняно з варіантами без азотні добрив спостерігалося підвищення його вмісту в листках, але порівняно з контролем в цих варіантах вміст азоту був на рівні контролю.

Вміст фосфору в листках стевії порівняно з контролем без добрив істотно підвищувався лише у варіантах повних мінеральних добрив і 30 т/га гною, що підтверджується кращим утворенням пагонів і листків на цих варіантах.

На вміст калію в листках стевії найбільш вплинули добрива у варіантах внесення 30 т/га гною і подвійної дози повних мінеральних добрив - N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ і N₆₀Р₁₂₀К₁₂₀. За умов внесення тільки фосфору P₆₀ порівняно з контролем вміст калію в листках стевії суттєво знижувався.

Фони живлення певним чином впливали на рівень врожайності сирої маси стевії (табл. 7.6).

Таблиця 7.6 Вплив добрив на врожайність сирої маси стевії, т/га (середнє за 2006-2010 рр.)

Варіант досліду	Урожайність зеленої маси, т/га	± до конт- лю
Контроль - без добрив	2,41	-
Гній 30 т/га	6,78	4,37
N60	2,52	0,11
P60	3,61	1,20
К60	4,52	2,11
N60К60	4,66	2,25
N60Р60	3,32	0,91
Р60К60	4,13	1,73
N60Р60К60	6,91	4,50
N120Р120К120	6,44	4,03
N60Р120К120	5,56	3,16
N60Р120К60	4,67	2,26
НІР05=	1,1

Порівняно до контролю, на врожайність сирої маси найменш впливали однокомпонентні азотні добрива; у варіанті N₆₀ прибавка була в межах похибки досліду - 0,11 т/га; в межах похибки досліду прибавка була і у варіанті N₆₀Р₆₀ - 0,91 (НІР₀₅ = 1,1 т/га).

У варіанті окремого внесення калійних і фосфорних добрив (К₆₀ і Р₆₀) прибавка врожайності була більш висока, ніж окремо азотних добрив - відповідно 2,11 і 1,20 т/га.

Спільне внесення двох елементів живлення N₆₀К₆₀ забезпечило більш високу прибавку врожайності - 2,25 т/га, ніж поєднання Р₆₀К₆₀ и N₆₀Р₆₀ - відповідно 1,73 і 0,91 т/га.

Найвищу прибавку врожайності сирої маси стевії отримано на варіантах внесення 30 т/га гною - 4,37 т/га, далі йшли варіанти із застосуванням повних мінеральних добрив N₆₀Р₆₀К₆₀ - 4,50 т/га; застосування подвійної дози повного удобрення N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ призводило до помітного зниження врожайності сирої маси - 4,03 т/га (НІР₀₅ = 1,1 т/га).

Удобрення мали сильний вплив на збір сухої маси рослин стевії (табл. 7.7).

Таблиця 7.7 Вплив добрив на врожай сухої маси стевії, т/га (середнє за 2006-2010 рр.)

Варіант досліду	Урожайність сухої маси, т/га	± до контро-лю
Контроль - без добрив	0,87	-
Гній 30 т/га	2,50	1,63
N60	0,92	0,05
P60	1,34	0,47
К60	1,61	0,74
N60К60	1,77	0,90
N60Р60	1,23	0,36
Р60К60	1,50	0,63
N60Р60К60	2,55	1,68
N120Р120К120	2,35	1,48
N60Р120К120	2,11	1,24
N60Р120К60	1,73	0,86
НІР05 =	0,41

Як і за врожайністю сирої маси стевії, прибавка сухої маси у варіанті внесення 30 т/га гною становила 1,63 т/га, далі йшли варіанти із застосуванням повних мінеральних добрив N₆₀Р₆₀К₆₀ - 1,68 т/га; застосування подвійної дози повного удобрення N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ забезпечувало прибавку врожайності сухої маси порівно з варіантом N₆₀Р₆₀К₆₀ в межах похибки досліду - 0,20 т/га (НІР₀₅ = 0,41 т/га).

Використання мінеральних добрив, що містять один чи два елементи живлення, не забезпечували високої врожайності сухої маси, хоча прибавка врожайності в більшості варіантів, крім N₆₀ і N₆₀Р₆₀, істотно перевищувала контроль.

Структура сухої маси стевії під впливом варіантів елементів живлення змінювалася таким чином (рис. 7.6).



Рис. 7.6. Вплив фону живлення на структуру сухої маси стевії
(середнє за 2006-2010 рр.).

Найбільш цінною складовою сухої маси стевії є листя. Саме воно є основним джерелом для виробництва ліків і інших продуктів.

Під впливом досліджуваних органічних і мінеральних добрив в сухій масі стевії частка листків коливалася від 35,7 до 52,1% (на контролі - 40,1%).

Істотне збільшення частки листя спостерігалося за варіантами фонів живлення: N₆₀K₆₀ і N₆₀Р₆₀K₆₀ - відповідно 12,0 і 6,2%.

Отже, на середньосуглинних чорноземах стевія медова добре реагує на внесення органічних і мінеральних добрив. Внесення 30 т/га гною забезпечило надбавку врожайності ? 1,68 т/га; з мінеральних добрив кращим варіантом був ? N₆₀Р₆₀К₆₀ ? надбавка становила 1,68 т/га; збільшення дози мінеральних добрив до N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀, а також зміна співвідношення між елементами, призводило до зниження прибавки.

Роздільне застосування мінеральних добрив N₆₀, Р₆₀ і К₆₀, а також попарне внесення двох елементів добрив N₆₀Р₆₀, N₆₀К₆₀, Р₆₀К₆₀ теж підвищувало врожайність рослин стевії медової, але у меншій мірі, ніж повне мінеральне добриво.



7.2. Вплив строків і способів посадки розсади на ріст, розвиток і продуктивність стевії

Розширення в найближчому майбутньому площ під стевією вимагає глибокого вивчення особливостей технології вирощування за ґрунтово-кліматичними регіонами України. Це стосується терміну посадки, ширини міжрядь і виду стевії.

Для оптимального росту й розвитку ростин стевії середньодобова температура повітря повинна бути не нижче 13-14°С, тому що нижчі температури призупиняють ріст, сповільнюють хід фізіологічних процесів, викликають депресію у рослин. На приживаність рослин впливає температура ґрунту ? на глибині 10 см вона має бути не нижче 14-15°С [11, 14].

Враховуючі, що в регіоні квітень є найбільш сприятливим місяцем для вкорінення живців, для вкорінення та дорощування розсади цьому періоду має передувати до 30 днів.

Не менш важливим питанням технології вирощування стевії є визначення оптимальної площі живлення рослин з урахуванням ширина міжрядь і відстані між рослинами в ряду. За даними [12, 14, 15], оптимальною відстанню між рослинами в ряду є 20 см, хоча забезпечити велику щільність рослин в ряду технічно складно, особливо за умов використання розсади в торф'яних горщиках.

Суміда, Шок, Молеро за оптимум густоти стояння стевії вважають
80-120 тис. рослин на гектар, саме з цих позицій формується розміщення розсади у рядку [12, 15]. Труднощі складають також питання відсутності спеціальних машин для садіння й знарядь для догляду за рослинами під час вегетації.

Оптимальна густота стояння рослин в полі є однією із важливих умов вирощування високих врожаїв. Ця проблема знайшла відгук у багатьох зарубіжних вчених. Так, Sakaguchi, вивчаючи густоту насадження стевії в межах від 80 до 400 тис/га, довів, що найбільш ефективним є розміщення на 1 гектарі 100 тисяч рослин. У Парагваї кращим варіантом виявився 45 тис/га, а в Каліфорнії (США) - не більше 200 тис/га. Але рекомендації цих авторів стосуються досліджень з вирощування стевії як багаторічної культури.

Густота стояння рослин стевії в західному Лісостепу України у початкові фази росту й розвитку рослин за біометричними вимірами не виявили ніякої різниці щодо висоти рослин, числа міжвузлів і кількості стебел. Але через деякий час ця різниця починає проявлятися. Так, при густоті стояння 120 тис.шт./га рослини були нижчі на 10-12%, ніж при густоті 80 тис/га, а число міжвузлів - дещо більшим, що забезпечувало кращу облистяність рослин. варіанти з різною густотою стояння рослин відрізнялися за урожаєм сирої і сухої маси листків. У варіантах з меншою густотою маса однієї рослини збільшувалась: при 80 тис. шт./га вона становила відповідно 168 і 60 г; при 100 тис. шт. /га - 160 і 55 г; при 120 тис.шт./га - 149 і 50 г. Встановлено також різницю в процентному співвідношенні сухої маси листків і стебел. Із збільшенням густоті стояння співвідношення між листками й стеблами зростало з 54 до 58%, із зменшенням - знижувалося відповідно до 46-48%.

У дослідах лабораторії технології вирощування стевії вивчали густоту посадки розсади залежно від відстані між рослинами в рядку за схемами: 45х20 см, 45х30 см, 45х40см.

Дослідження показали, що за розрідженої посадки (збільшенні площі живлення рослини), середня маса однієї рослини збільшується, а урожай всієї надземної маси й листків - зменшується.

В результаті проведених досліджень встановлено, що при вирощуванні стевії в умовах Лісостепу України доцільно висаджувати стевію за схемою 45х20 см, де 45 см ширина міжрядь, а 20 см - відстань між рослинами в рядку. Така схема посадки забезпечує густоту стояння 111 тис. штук рослин на гектар і дозволяє найбільш повно використати можливості родючості ґрунту з урахуванням біологічного потенціалу стевії. За такої густоти одержано максимальний урожай загальної маси рослин, сирих листків, загальної сухої маси і окремо сухих листків. Підвищення густоти стояння за рахунок зменшення ширини міжрядь з 60 до 45 см позитивно впливає на підвищення врожаю зеленої маси з одиниці площі. Урожай сухих листків при цьому становить в середньому 2,4 т/га, що на 15-20% вище, порівняно з урожаєм, отриманим при міжрядді 60 см.

Звідси у трифакторному досліді була використана наступна схема досліду:

Фактор А. Строк садіння.

1. II декада травня.

2. III декада травня.

3. I декада червня.

Фактор Б. Густота рослин, тис. га ^(*.

1. 83,3 (0,6 * 0,2 м).

2. 111 (0,45 * 0,2 м).

Фактор В. Спосіб посадки розсади.

1. Розсадою ? контроль.

2. У торф'яних горщиках.

3. У паперових касетах.

^*) З міжряддями 45 см на ділянці висаджувалося 248 рослин, а 60 см - 186 рослин.

Елементарна площа облікової ділянки 21,6 м² (довжина 6 м, ширина 3,6 м). Повторність досліду чотириразова.

Технологія вирощування стевії в досліді була загальноприйнятою для Лісостепу. Використання міжрядь шириною 45 і 60 см дозволяло використовувати наявні в господарствах машини для садіння і знаряддя з уходу за рослинами.

Як за вегетативного, так і насіннєвого розмноженні рослини стевії висаджуються в поле у вигляді розсади, яка вирощувалася до певних стандартів. Для вивчення впливу на ріст, розвиток і продуктивність рослин стевії способу формування розсади за контроль використовували безпосередньо з ящиків, в яких вона укорінювалася після живцювання; перевага його у відносно малій трудомісткості, хорошій транспортабельності; недоліки - ушкодження кореневої системи при пересадці, зниження приживаності.

Другий спосіб - вирощування розсади в торф'яних горщиках. Його перевага в хорошій приживаності, високій адаптації до несприятливих зовнішніх умов; недоліки - певне подорожчання і збільшення трудомісткості, що пов'язана як з пересадкою в горщики, так із транспортуванням у поле.

Третій спосіб підготовки розсади - використання паперових касет. Його перевага у меншому ушкодженні кореневої системи при пересадці, відносній дешевизні вирощування й транспортування; недолік - відсутність вітчизняного виробництва таких касет.

Термін посадки та спосіб формування розсади певним чином впливали на приживаність рослин та кінцеву густоту (табл. 7.8).

Термін посадки розсади істотно вплинув на приживаність і густоту рослин перед збиранням. Порівняно з контролем - посадка розсади у другій декаді травня - у варіантах більш пізніх строків (ІІІ декада травня і І декада червня) приживаність покращувалася, а густота рослин на час збирання теж була вищою. Зниження густоти стояння рослин у варіанті раннього строку посадки пов'язано з несприятливими погодними умовами, що складалися в травні для приживаності розсади, а також поширенням хвороб цього терміну посадки.

За способами формування розсади посадки приживаність і густота рослин перед збиранням змінювалися таким чином. Найбільша загибель рослин за всіма термінами посадки була у варіанті посадки розсади безпосередньо в ґрунт, оскільки при цьому травмувалася коренева система і були гірші умови для приживаності. Найбільш висока густота стояння на час збирання була у варіантах, де розсаду висаджували в торф'яних горщиках і паперових касетах, які при посадці захищали кореневу систему розсади від травмування і сприяли кращому адаптуванню рослин до польових умов. Певний вплив на густоту стояння рослин мала й площа живлення. У варіантах з міжряддями 45 см відсоток рослин, що збереглися на час збирання, був вищий, ніж з міжряддями 60 см, хоча різниці між варіантами були не великими.

Таблиця 7.8 Вплив терміну посадки, ширини міжрядь і способу підготовки
розсади на густоту стояння рослин, шт./діл. (середнє за 2005-2012 рр.)

Строк посадки, декада	Ширина міжрядь, см	Спосіб підготовки розсади	Середнє	± до 45 см
		Контроль	Торф'яні горщики	Паперові касети
Прижилося рослин
	Шт.	%	Шт.	%	Шт.	%
Травень ІІ, контроль	45	233	94,0	233	94,0	240	96,8	94,9	-
	60	167	89,8	181	97,3	180	96,8	94,6	-0,3
Травень ІІІ	45	241	97,2	243	98,0	241	97,2	97,5	-
	60	181	97,3	180	96,8	180	96,8	97,0	-0,5
Червень І	45	241	97,2	241	97,2	245	98,8	97,7	-
	60	185	99,5	186	100,0	186	100	99,8	2,1
Середнє	-	95,8	-	97,2	-	97,7
± до контролю	-	-	-	1,4	-	1,9
Збереглося рослин до збирання
	Шт.	%	Шт.	%	Шт.	%
Травень ІІ, контроль	45	196	79,0	194	78,2	209	84,3	80,5	-
	60	129	69,4	147	79,0	147	79	75,8	-4,7
Травень ІІІ	45	191	77,0	220	88,7	215	86,7	84,1	-
	60	150	80,6	163	87,6	160	86	84,7	0,6
Червень І	45	220	88,7	222	89,5	212	85,5	87,9	-
	60	152	81,7	173	93,0	171	91,9	88,9	1,0
Середнє	-	79,4	-	86,0	-	85,6
± до контролю	-	-	-	6,6	-	6,2

НІР₀₅ строку і способу посадки 1,9%, способу підготовки розсади 0,6%.

Досліджувані елементи технології вирощування стевії мали істотний вплив на висоту рослин (рис. 7.7).

Рис. 7.7. Вплив ширини міжрядь і строку садіння на висоту рослин стевії

За варіантами строків садіння розсади стевії вища висота була у рослин другого і третього термінів посадки; порівняно з варіантом посадки у ІІ декаді травня висота рослин в цих варіантах була істотно вищою.

Істотний вплив на висоту рослин стевії мали варіанти вирощування розсади в торф'яних горщиках і паперових касетах. За середньої висоти рослин на контролі, де розсада висаджувалася у ґрунт з ящиків, в яких вона укорінювалася, становила 23,7-36,4 см, у варіантах з розсадою в торф'яних горщиках і паперових касетах вона становила відповідно 44,0-52,2 і 35,6-43,6 см.

Висота рослин не істотно залежала від площі живлення.

Найбільший активний ріст рослин стевії спостерігався в серпні, коли випали щедрі опади і суттєво підвищувалася відносна вологість повітря. За строками посадки найбільший приріст середньої висоти рослин був у варіантах третього строку посадки - 18,4 см; у варіантах першого і другого строків він становив відповідно 15,4 і 15,3 см.

Розсада в паперових касетах за впливом на висоту перевершувала контроль, але поступалася розсаді вирощеної в торф'яних горщиках.

Особливо інтенсивним ростом виділялася розсада, вирощена в торф'яних горщиках, у варіантах другого і третього строків посадки. В ці строки посадки варіанти з використанням розсади із ящиків, в яких укорінювалися живці, помітно відставали у рості.

Стосовно впливу ширини міжрядь на висоту рослин, то помітної різниці не встановлено, хоча тенденція переваги у рості за посадки розсади з міжряддями 45 см зберігалася. На час збирання найбільшу висоту мали рослини у варіантах використанням розсади в торф'яних горщиках за посадки у ІІІ декаду травня і І декаду червня другого і третього строків посадки. Найменшу висоту мали рослини варіантів, розсада яких висаджувалася без попередньої підготовки в ґрунт, хоча за більш ранніх строків посадки висота рослин була більшою, ніж за пізніх. Це пояснюються перевагами, які мали рослини, що були висаджені в торф'яні горщики, для адаптації до польових умов - коренева системі рослин не травмувалася, вони були краще забезпечені вологою в початковий період вегетації, оскільки перед посадкою горщики рясно поливалися. У меншій мірі, але такі ж переваги мала розсада, що формувалася в паперових касетах, що забезпечило і цим рослинам більш інтенсивний ріст порівняно з розсадою на контролі.

За строками посадки інтенсивність росту рослин, що були висаджені з використанням торф'яних горщиків була менш помітною, оскільки умови їх росту і розвитку мало змінювалися після пересадки в ґрунт. В той же час інтенсивність росту й розвитку рослин, які були висаджені безпосередньо з ящиків, в яких вони укорінювалися, була на багато нижчою, оскільки у пізніші строки посадки високі температури і низька відносна вологість створювали несприятливі умови для приживаності цих рослин у другий і особливо в третій строк посадки, коли помітно скорочувався і період їх активного росту і розвитку.

Строки посадки, ширина міжрядь при посадці і спосіб формування розсади суттєво впливали на утворення пагонів рослинами стевії (рис. 7.8).

Рис. 7.8. Вплив строків посадки і ширини міжрядь на утворення пагонів рослинами стевії (середнє за 2005-2012 рр.).

За всіх строків посадки інтенсивність утворення пагонів була найменшою у варіанті з висадженням розсади безпосередньо з ящиків, а найбільшою - розсадою в торф'яних горщиках; варіант висаджування розсадою в паперових касетах займав проміжне положення строків посадки.

На середню кількість пагонів на одній рослині строки посадки мали менший вплив, хоча інтенсивність утворення пагонів була вищою у варіантах з більш ранніх

Середня кількість пагонів на одній рослині у варіантах посадки розсади з міжряддями 45 і 60 см була практично однаковою, але інтенсивність утворення нових пагонів була дещо вищою за посадки розсади з міжряддями 45см.Вплив елементів технології вирощування стевії на формування листя на рослинах був аналогічним з утворенням пагонів (рис. 7.9).

Рис. 7.9. Вплив строків посадки і ширини міжрядь на утворення листків стевії (середнє за 2005-2012 рр.).

Кількість листків на рослині стевії найбільш змінювалася під впливом способу підготовки розсади.

Середня кількість листя на одній рослині була суттєво більшою на варіантах формування розсади в торф'яних горщиках. Особливо це було помітно у варіантах другого і третього строків посадки. На кінець липня середня облистяність однієї рослини у варіантах з формуванням розсади в торф'яних горщиках була в два рази вищою, ніж на контролі.

На варіантах з формуванням розсади в паперових касетах утворення листків за строками посадки більш співпадало з контрольним варіантом, що пов'язано з тривалим періодом адаптації рослин за несприятливих погодних умов.

За варіантами способів посадки розсади істотні переваги були за варіантом з міжряддями 45 см.

Проте ця тенденція залежить від строку посадки і способу підготовки розсади.

Вміст сухої речовини в листках стевії в липні місяці за досліджуваними елементами технології вирощування теж істотно змінювався (рис. 7.10).

Рис. 7.10. Вплив строків посадки і ширини міжрядь на вміст
сухої речовини в листках стевії(середнє за 2005-2012 рр.).

За рахунок кращого обводнення рослин, висаджених розсадою в торф'яних горщиках, вміст сухої речовини в листках був найменший - в середньому 47,0 %; на варіантах, в яких висаджувалася розсада безпосередньо з ящиків, в яких вона укорінювалася, і сформованій в паперових касетах, вміст сухої речовини в листках становив відповідно 54,1 і 54,0%. Виходячи з цих даних, можна припустити, що розсада, що сформована в торф'яних горщиках, краще зберігає кореневу систему під час пересадки, має кращий ріст і розвиток рослин, що й забезпечує більш сприятливий водний режим для рослин стевії.

Строки посадки таким чином впливали на вміст сухої речовини в листі стевії. Якщо за посадки у ІІ декаді травня середній відсоток сухої речовини в листках становив 54 %, то в ІІІ декаді травня і в І декаді червня - відповідно 50,2 і 50,9 %, тобто ступінь обводнення рослин стевії в ці строки посадки була дещо вища, ніж у другу декаду травня. Це пояснюється більш сприятливими погодними умовами для приживаності розсади, росту і розвитку кореневої системи за посадки в другу декаду травня. Порівняно низький вміст сухої речовини в листках стевії за третього строку посадки розсади можна пояснити більш молодим станом рослин на час обліку, а отже й кращим обводненням листків. Широкорядної спосіб посадки розсади стевії на вміст сухої речовини в листі не впливав.

Строки і способи посадки розсади та спосіб підготовки розсади стевії певним чином впливали на ураженість рослин хворобами (табл. 7.9).

Таблиця 7.9 Вплив терміну і способу посадки та способу підготовки
розсади на враженість рослин стевії хворобами (середнє за 2005-2012 рр.)

Строк посадки розсади	Ширина міжрядь, см	Спосіб формування розсади
		Без формування -контроль	Торф'яні горщики	Паперові касети
Поширеність хвороби, в %
ІІ декада травня - контроль	45	83,6	82,9	81,7
	60	64,6	78,1	85,3
ІІІ декада травня	45	79,4	47,6	51,2
	60	64,8	49,1	65,3
І декада червня	45	24,8	41,3	63,4
	60	65,1	43,3	66,5
НІР05=строку і способу посадки 3,8, способу підготовки розсади 1,6
Інтенсивність розвитку хвороби, у балах
ІІ декада травня - контроль	45	1,78	1,95	1,84
	60	1,38	1,83	1,92
ІІІ декада травня	45	1,41	1,07	0,96
	60	1,26	0,74	1,05
І декада червня	45	0,30	0,90	1,03
	60	1,19	0,66	1,32

НІР₀₅=строку і способу посадки 0,4, способу підготовки розсади 0,2%

На поширеність хвороб і інтенсивність їх розвитку найбільше впливали строки посадки. На варіантах першого строку посадки поширеність хвороб становила 79,3 %, другого й третього - відповідно 59,6 і 50,7 %. Зниження стійкості рослин стевії ранніх строків посадки до захворювань пояснюється впливом несприятливих погодних умов і можливо більш старшим їх віком.

Інтенсивність розвитку хвороб за варіантами строків сівби становила: за посадки в ІІ декаді травня 1,78 балів, в ІІІ декаді травня - 1,08 балів і в І декаді червня 0,90 балів, тобто тривалий період адаптації і депресія рослин внаслідок несприятливих погодних умов для приживаності і росту рослин стевії істотно понизили імунітет рослин.

Кращий спосіб підготовки розсади за ступенем ураженості рослин хворобами за строками посадки був у торф'яних горщиках; інтенсивність розвитку хвороб на цьому варіанті підготовки розсади становила 1,14 балів, на контролі 1,22 балів і на варіантах з розсадою в паперових касетах - 1,35 балів. Аналогічна тенденція за досліджуваними варіантами була і за поширеністю хвороб.

Про вплив досліджуваних елементів технології вирощування стевії на врожайність сирої масу рослин можна судити за даними табл. 7.10.

На врожайність сирої маси стевії найбільший вплив мав спосіб підготовки розсади. В середньому за строками посадки розсади стевії найвища середня врожайність була у варіанті з торф'яними горщиками -
6,42 т/га; порівняно до контролю прибавка врожайності сирої маси була на 4,01 т/га вищою (HІP₀₅ 1,4 т/га). В паперових касетах врожайність сирої маси становила 3,21 т/га, що вище контролю, але різниця в межах HІP₀₅.

За строками посадки кращий був другий - у третій декаді травня. Порівняно з другою декадою травня середня врожайність сирої маси стевії в цьому варіанті була істотно вищою - 1,41 т/га (HІP₀₅ 1,2 т/га). За рахунок більшої густоти стояння рослин стевії ширина міжрядь 45 см порівняно з 60 см забезпечила суттєвий надвишок врожайності у варіантах першого і третього строків посадки - відповідно 1,41 і 1,48 т/га (HІP₀₅ 1,2 т/га).

Таблиця 7.10 Урожайність сирої маси стевії, т/га (середнє за 2005-2012 рр.)

Врожайність сухої маси за варіантами елементів технології вирощування стевії змінювалася в основному аналогічно врожайності сирої маси (табл. 7.11).

За посадки стевії в ІІІ декаді травня порівняно з варіантом ІІ декади травня прибавка збору сухої речовини становила 0,38 т/га (НІР₀₅ = 0,08). За врожаями сухої маси першого і третього строків посадки достовірної різниці не було.

У варіанті посадки розсади з міжряддями 45 см (111,1 тис. рослин на гектар) порівняно з міжряддями 60 см урожайність сухої речовини за строками посадки була суттєво вищою лише за посадки в ранній і пізній строки - в середньому на 0,46 і 0,56 т/га; у варіанті посадки в ІІІ декаді травня вона теж була істотною (НІР₀₅ = 0,06).

Таблиця 7.11 Урожайність сухої маси стевії, т/га (середнє за 2005-2012 рр.)

За варіантами способів формування розсади кращий був у торф'яних горщиках; середня прибавка сухої речовини порівняно до контролю становила 1,30 т/га (HІP₀₅ 0,08 т/га).

Структура сухої маси рослин під впливом елементів технології вирощування змінюється через зміни морфологічної будови. Так, вміст листя в сухій масі дещо вищим був у варіантах третього й другого строків посадки, що пов'язано з кращою облистяністю і меншою ураженістю рослин хворобами (рис. 7.11).



Рис. 7.11. Вплив способу посадки і ширини міжрядь на структуру сухої речовини стевії (середнє за 2005-2012 рр.)

Частка стебел в сухій масі була вищою у варіантах без спеціальної підготовки розсади. Строки посадки і ширина міжрядь не суттєво впливали на морфологічну структуру сухої маси.

Найбільш господарсько-цінною частиною рослин стевії, які містять солодкі глікозиди, є сухе листя. Найціннішою частиною врожаю стевії є листки. Врожайність їх забезпечується оптимальною площею, густотою стояння рослин, темпами росту й розвитку, інтенсивністю їх освітлення (табл. 7.12).



Таблиця 7.12 Урожайність сухого листя стевії, т/га (середнє за 2005-2012 рр.)

Частка достовірного впливу на рівень врожайності стевії строків посадки становила 11,5 %, ширини міжрядь - 8,0 %, способу підготовки розсади 26,9 %, взаємодій строків посадки і ширини міжрядь - 4,5 %, взаємодій строків і способу підготовки розсади - 9,9%, взаємодій ширини міжрядь і способу підготовки розсади 3,7 %, взаємодій трьох факторів -
2,4 %, інших факторів - 33,1% (рис. 7.12).

Рис. 7.12. Частка впливу досліджуваних факторів на врожайність
листя стевії медової (середнє за 2005-2012 рр.).



В технології вирощування стевії медової за врожайністю сухого листя кращим способом формування розсади є в торф'яних горщиках. За строками висадки розсади з шириною міжрядь 45 см кращим виявився у ІІІ декаді травня; в цей період середня врожайність сухого листя становила 2,54 т/га; за ширини міжрядь 60 см краще висаджувати розсаду у І декаду червня - середня врожайність 2,14 т/га.

Паперові касети, хоча й забезпечили істотну прибавку впрожайності сухого листя порівняно з контролем, але порівняно з врожайністю в торф'яних горщиках суттєво поступалися.

Отже, за врожайністю листя кращою технологією вирощування стевії виявилася висадка розсади в торф'яних горщиках з шириною міжрядь 45 см в ІІІ декаду травня - середня врожайність 2,54 т/га, а з шириною міжрядь 60 см у І декаду червня - середня врожайність 2,14 т/га.

За результатами досліджень, проведених у розділі 7, можна зробити наступні висновки:

- фони живлення певним чином впливають на виживання висаджених рослин, їх ріст і розвиток та продуктивність;

- найбільш позитивно на збереженість рослин стевії впродовж вегетаційного періоду впливали фони живлення: N₆₀Р₆₀ - 90,7 %, N₆₀ - 86,6 % та N₆₀К₆₀ - 87,7 %, що пояснюється кращим укоріненням рослин після посадки;

- найбільш інтенсивний ріст (висота) рослин, утворення міжвузлів, утворення листків, вміст сухої речовини в листках стевії відмічено у варіантах з фонами живлення N₆₀Р₁₂₀К₆₀, N₆₀Р₆₀К₆₀, Р₆₀К₆₀ та N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀: висота рослин відповідно 39,3; 36,8; 35,3 і 35,2 см; кількість міжвузлів у 2-2,5 раза більше, кількість листків на рослині - в 2,5 раза більше, ніж на контролі; вміст сухої речовини в листках 25,8 % у варіанті з фоном живлення Р₆₀;

- фони живлення істотно впливали на стійкість рослин до хвороб «комплексного в'янення». Стійкість рослин стевії до розвитку хвороб найбільше зросла у варіантах з фоном живлення Р₆₀К₆₀, N₆₀Р₁₂₀К₁₂₀, (NРК)₁₂₀, та 30 т/га гною - відповідно 0,39; 0,60; 0,75 і 0,82 бала (на контролі 1,03 бала);

- фони живлення певним чином вплинули на врожайність сирої та збір сухої маси стевії: найвищу прибавку врожайності сирої маси отримано у варіантах 30 т/га гною - 4,37 т/га, (NРК)₆₀ - 4,50 т/га, збір сухої маси - 1,63 т/га і 1,68 т/га;

- не менш важливим питанням технології вирощування стевії є визначення оптимальної площі живлення рослин. Дослідження показали, що за вирощування стевії в умовах Лісостепу доцільно висаджувати з торф'яними горщиками у другій-третій декадах травня за схемою 45х20 см, де 45 см ширина міжряддя, 20 см - відстань між рослинами в рядку. В середньому за роки досліджень за посадки розсади торф'яними горщиками у третій декаді травня по схемі 45х20 см збереглося рослин до збирання 88,7 %, урожайність сирої маси становила 9,67 т/га, сухої - 3,09 т/га, на контролі - відповідно 78,2 %, 3,67 т/га і 1,29 т/га.



8. Регулювання водного режиму стевії медової в регіонах недостатнього зволоження

Дефіцит вологи в рослинах негативно впливає на поглинання води, проростання насіння або приживаність паростків, кореневий тиск, транспірацію, фотосинтез, дихання, ферментативну активність, ріст і розвиток рослин стевії медової [18].

Вплив дефіциту вологи на метаболічні процеси пов'язаний з тривалістю періоду. Так, за тривалого в'янення посилюється розпад білків і нуклеїнових кислот, за зниження інтенсивності фотосинтезу в листках суттєво зменшується вміст цукрів [22].

Дефіцит води призводить до зниження інтенсивності фотосинтезу, утворення АТФ, гальмує відтік продуктів фотосинтезу з листків. За дефіциту вологи знижується інтенсивність дихання, особливо молодих листків, тому в різних зонах важливо враховувати відповідні фізіологічні особливості рослин і їх реакцію на дефіцит вологи, щоб своєчасно визначити строки поливу і їх тривалість. Суть штучного зрошування полягає у встановленні раціонального поливного режиму і системи живлення рослин в певних ґрунтово-кліматичних зонах [23].

У виробничих умовах строки поливу визначають за станом вологості ґрунту на глибині залягання кореневої системи і рівнем обводнення листків, їх осмотичному тискові, відкритості продихів, здатності виділяти вологу за фазами росту й розвитку стевії медової. Інтенсивність транспірації стевії медової залежить від роботи продихового апарату. Продихи закриваються за умов підвищення в листках концентрації вуглекислого газу, а відкриваються - за її зниження. Транспірація (від лат. trans - через, spiro - дихання) є випаровування води з поверхні рослин, що відбувається через продихи та кутикулу. Вона залежить від температури, вологості повітря, світла [29; 35].

Транспірація забезпечує пересування води вгору по стеблу, сприяє концентруванню в листках розбавлених розчинів мінеральних солей, що поглинаються корінням, і необхідних для синтезу нових клітинних компонентів. Хоча лист поглинає близько 75 % падаючого сонячного світла, в процесі фотосинтезу використовується тільки близько 3 % поглиненого світла; інша частина світлової енергії перетворюється на теплову і повинна бути видалена, щоб уникнути загибелі тканин листа. Частина цього тепла витрачається на випаровування води (на перетворення 1 л води на водяну пару витрачається 540 ккал), а частина - видаляється шляхом випромінювання й конвекції [39].

Основним органом транспірації є лист. Загальна характеристика водного обміну рослинного організму є надходження води в клітину: дифузія, осмос і тургор. В умовах відкритого ґрунту температура повітря й ґрунту майже повністю залежить від сонячної інсоляції, географічного положення регіону й умов вирощування рослин. У закритому ґрунті тепловий режим можна регулювати за допомогою опалення, кондиціювання повітря, затінення, провітрювання й ін. Тепло впливає на хід таких фізіологічних процесів як фотосинтез, транспірація, подих і ін. Ріст і розвиток багатьох культур з підвищенням температури від 15° до 35°С прискорюється, а із зниженням від 15° до 0° С - уповільнюється. За температури понад 35-38°С, інтенсивність росту й розвитку швидко знижується. Тривалий надлишок або нестача тепла може призвести до загибелі рослини. Потреба квіткових культур у теплі в різні періоди росту й розвитку неоднакова. На початку вегетації більш сприятливою є порівняно низька температура, ніж у наступні періоди; удень необхідно більше висока температура, чим уночі. Субтропічна рослина стевія медова є теплолюбна культура, яка протягом вегетації не виносить навіть короткочасного зниження температури до 0-1°С. Вона є типовий гігрофіт - рослина, що росте в умовах підвищеної вологості ґрунту і повітря [38].

Транспірація стевії медової залежить від вологості, температури, руху повітря, віку листків і  площі листкової пластинки. Вона захищає рослину від перегрівання, сприяє нормальному процесу фотосинтезу. У вищих рослин близько 5 % води використовується на фотосинтез. Транспірація полегшує пересування води вгору по стеблу, сприяє концентруванню в листках розбавлених розчинів мінеральних солей, що поглинаються корінням і необхідних для синтезу нових клітинних компонентів [50].

За нестачі води в листі стевії медової набуває чинності продихове й поза продихове регулювання, завдяки чому вплив зовнішніх умов позначається в пом'якшеному вигляді і транспірація починає зростати повільніше, ніж це слід було б за формулою Дальтона. Незважаючи на це, загальна закономірність залежності транспірації від ступеня насиченості водою атмосфери залишається справедливою - чим менше відносна вологість повітря, тим вище інтенсивність транспірації [57].

Наступним фактором середовища, який впливає на процес транспірації стевії медової, є температура . Вплив температури можна простежити також за рівнянням Дальтона - з підвищенням температури значно збільшується кількість парів води, що насичує даний простір. Зростання пружності парів води призводить до підвищення дефіциту вологості. У зв'язку з цим з підвищенням температури транспірація збільшується [53].

Сильний вплив на транспірацію стевії медової має світло. Якщо вплив вологості атмосфери і температури більше позначається на випаровуванні з вільної водної поверхні, то світло сильніше впливає саме на транспірацію. На світлі...