Управління продукційним процесом вирощування стевії медової



8.1. Краплинне зрошення у природних умовах

Перші варіанти краплинного зрошення здійснювали шляхом розміщення в ґрунті заповнених водою глиняних горшків, з яких вода поступово просмоктувалась в навколишній ґрунт і використовувалася рослинами. З використанням гончарної труби краплинне зрошення почали застосовувати в Афганістані у 1866 році, коли дослідники почали експериментувати з іригаційними системами подвійної дії - для поливу й дренажу [257].

В 1913 році викладач Колорадського державного університету E.B. Dom, не підвищуючи рівня ґрунтових вод, подавав її безпосередньо у зону розміщення кореневої системи рослин. Сучасну технологію краплинного зрошення було створено й запатентовано в Ізраїлі батьком і сином Blass, які у 1959 році створили фірму Netafim, яка стала справжнім провідником цієї технології у світі [63].

В Україні краплинне зрошення з'явилося майже 20 років тому, однак внаслідок високої вартості системи, в овочівництві відкритого ґрунту
промислове використання його розпочалося лише з 1997 року на полі компанії ЗАТ "Саус Фуд Інк" (компанія Чумак, м. Каховка). Якщо у 2001 році в Каховському районі краплинним зрошенням було охоплено лише 500 га овочевих культур, то у 2004 році їх було вже більше 5500 га. У сучасних умовах площі з краплинним зрошенням зростають щорічно на 30 - 100 %. За даними Державного комітету України водного господарства, у 2007 році посіви на краплинному зрошенні займали 556,6 тис./га [205].

Стевія передбачає застосування такої технології вирощування, яка сприяє посиленому росту листків. Звідси вона має підвищені вимоги до запасів вологи в ґрунті і виділяється підвищеним водоспоживанням, що пов'язано не тільки з великими листками з великими продихами, а й самою їх будовою [205].

У стевії за сприятливих умов забезпечення вологою продихи відкриті як в день, так і вночі; за несприятливих  - вдень вони тимчасово закриті, а вночі - відкриті. Як наслідок, відбувається швидке випаровування вологи. Під час найбільшого водоспоживання, волога в рослині погодинно поновлюється. Оскільки у стані тургору стевія має високий вміст вологи, витрати її на утворення одиниці сухої речовини є порівняно не високими.

Важливою особливістю стевії є добре насичення тканин водою, що пов'язано з їх крупними клітинами і характером біохімічних процесів, що відбуваються в рослині. Завдяки інтенсивному обміну вологою, рослини мають високі темпи накопичення органічної маси, що суттєво відрізняє їх від інших культур. Протягом майже усього періоду вегетації стевія добре реагує на підвищену вологість ґрунту для активного накопичення органічної речовини. Для цього вона вимагає насичення клітин вологою на межі тургору [145].

Високу вимогливість стевії до вологи не можна пояснити їх достатньо великою листковою поверхнею (40 - 60 тис. м²/га), тому що інші польові культури, скажімо, кукурудза теж має її на рівні 40 - 60 тис. м²/га посіву, але порівняно з овочевими культурами, вона менш вимоглива до вологи (її транспіраційний коефіцієнт становить 200, що майже у 2,5 раза менше, ніж у стевії) [63].

Потрібно відзначити, що стевія має слабо захищену від випаровування поверхню листків. Саме тому вона позитивно реагує на покращення вологості не тільки ґрунту, а й приземного повітря. За низької вологості повітря навіть сприятлива вологість ґрунту не може гарантувати їй високого врожаю листя [175]. Великі вимоги стевії до запасів вологи в ґрунті пов'язані з особливостями будови кореневої системи, яка характеризуються слабкою силою всмоктування води. Саме тому вони можуть забезпечити себе водою лише за умов достатніх запасів її в ґрунті [158].

Рівень забезпечення стевії вологою визначає об'єм ґрунту, який займає її коренева система ? чим він більший, тим краще рослини забезпечуються водою. На жаль, коренева система стевії займає малий об'єм ґрунту. Крім того, вона розташована на невеликій глибині, де немає стабільних запасів вологи навіть у регіонах, що достатньо забезпечені вологою [187].

Ріст кореневої системи стевії вглибину відбувається дуже поволі: на 40 - 45-й день вегетації основна частина її розміщується на глибині 10 - 20 см, де досить важко утримати стабільні запаси вологи. Для постійного ж забезпечення водою листкової поверхні, що активно випаровує вологу, треба, щоб коренева система була спроможна забезпечити нею надземну частину рослини.

Зменшення верхнього вологого шару ґрунту навіть на ј глибини розповсюдження кореневої системи стевії призводить до втрати активної її частини на 50-60 %, що відповідно відбивається на врожайності листя [2].

Спостереження за динамікою росту і розвитку стевії показали, що основна маса її кореневої системи розташована в орному шарі, на глибині
0-30 см. Швидкість росту її у перші 1-1,5 місяці дуже низька, а вимоги до забезпечення рослин вологою - високі [187].

Шляхом же спрямованого управління вологістю ґрунту можна не тільки вплинути на ріст кореневої системи, а й змінити її розташування. Саме систематичне зволоження верхнього шару ґрунту сприяє розташуванню коренів ближче до поверхні ґрунту, а періодичне підсушування цього шару - до їх поглиблення.

Прагнення розмістити кореневу систему стевії у верхніх, найбільш родючих шарах ґрунту, вважається більш доцільним заходом, тому що в цьому випадку краще використовуються поживні речовини і забезпечується краща аерація кореневої системи [175].

Рослини стевії, що добре забезпечені вологою, мають ширші листки, крупніші продихи, збільшені міжклітинні порожнини, що сприяє кращій вентиляції листків. За нестачі вологи різко зменшується площа листків, збільшується кількість і зменшуються розміри продихів, погіршується насиченість клітин листків водою, зростає дефіцит вологи в листках. Щоб зменшити втрати вологи, рослини закривають продихи; однак це затримує доступ вуглекислоти, що послаблює або припиняє фотосинтез і призводить до зниження врожайності [5].

Головна ж причина зниження врожайності є зменшення асиміляційної поверхні листків рослин, що недостатньо забезпечена вологою. Як наслідок, зменшуються розміри кожного листка, а нижні - швидко завершують життєвий цикл і відмирають [36].

Недостатня забезпеченість рослин вологою поступово призводить до порушення обміну речовин, ослаблення рослин і ураження їх хворобами. Особливо швидко виникають хвороби за умов різких переходів від невеликих опадів до посухи або після прохолодної погоди до жаркої, коли рослини не встигають пристосуватися до нових умов [62].

Насиченість клітин стевії водою суттєво змінюється за фазами росту й розвитку. Регулюючи ступінь насичення тканин, можна управляти цими процесами, а саме: понижуючи концентрацію клітинного соку шляхом збільшення вмісту в клітинах води краще утворюються листки й стебла, посилюється ріст, краще формуються точки росту, а з підвищенням концентрації клітинного соку шляхом зменшення насичення клітин водою, створюються кращі умови для закладання репродуктивних органів [9].

Створюючи за фазами росту й розвитку рослин стевії оптимальний режим забезпечення вологою, можна своєчасно управляти її продуктивністю. Найкраще вирішується це завдання за умов краплинного зрошення. Краплинне зрошення є розподіл вологи під тиском, яка забезпечує або безперервний полив, або вибіркові поливи поливними нормами, що відповідають біологічним нормам водоспоживання рослин [225, 293а].

За поверхневого зрошення й дощування, внаслідок великих інтервалів між поливами в ґрунті періодично виникають умови місцевого перезволоження або пересихання. Вони призводять до стресів і порушень нормальних ритмів росту й розвитку рослин. Краплинне ж зрошення дозволяє підтримувати в оптимальних межах вологість кореневмісного шару ґрунту протягом усього вегетаційного періоду, що забезпечується рухом вологи капілярами. Як наслідок, в ґрунті зберігаються оптимальні водно-фізичні властивості [175]. Сутність систем краплинного зрошування полягає в тому, що поливається не ґрунт, а рослина [181].

Впровадження краплинного зрошення передбачає повну автоматизацію процесу водопостачання, забезпечує суттєві збереження води, добрив, ручної праці і дозволяє істотно підвищити врожайність. Воно може бути ефективним в умовах, де інші способи поливу не можна застосовувати або вони не є ефективними - ділянки зі складним рельєфом або великим схилом, регіони з тривалими посухами та постійними сильними вітрами, ґрунти з високою гігроскопічністю або схильні до засолення [270а].

Краплинне зрошення дає можливість регулювати глибину зволоження, кількість, якість та періодичність зрошення. Воно зменшує залежність отримання високого врожаю від стану ґрунту та погодних умов, за умов окупності затрат протягом першого сезону підвищується інвестиційна привабливість. Для підтримання оптимального режиму зрошення проводять після посадковий і вегетаційні поливи. Кількість останніх залежить від ґрунтово-кліматичних умов та тривалості вегетаційного періоду культури.

Тривалість поливу пов'язана з обсягом поливної норми і потужністю поливного трубопроводу. Так, за умов використання плівкових трубопроводів з інтегрованими випусками води, які мають крок 30 см і витрату води 1 л/год., тривалість поливів за періодами росту й розвитку капусти становить відповідно 1,0, 1,5 і 2 - 4 години. За краплинного зрошення водоспоживання стевії на півдні України за умов оптимального забезпечення опадами становить 2,8-3,7 тис.м³, а коефіцієнт водоспоживання 31,5 - 62,4 м³/т. Кількість поливів залежить від ґрунтових і погодних умов. Нагадаємо, середньорічна кількість опадів на батьківщині стевії становить 1400-1700 мм, втому числі за вегетаційний період - до 1200-1300 мм, вологість повітря в період її вирощування коливається в межах 70-90%. Маючи високу вологостійкість в природних умовах ареалу походження, стевія не витримує тривалого затоплення, оскільки не росте в низинах з підвищеною вологістю, або заболочених місцях. Вона також не терпить посухи, тому не росте на сухих вершинах пагорбів. Оптимальний рівень підґрунтових вод близько 40 см від поверхні ґрунту або не більше як 90 см від джерела води. Стевія особливо вимоглива до вологи на початку і в середині вегетації. Виходячи з цього, тривалість поливу і поливні норми змінюються таким чином: у перший період полив триває 3 години, а поливна норма становить 55 м³/га, в другий  і третій - від висаджування розсади до формування рослини 2-2,5 години з витратою води 70 м³/га [106].

Для покращання обслуговування зрошуваних систем удосконалено метод багатокритеріальної оптимізації водокористування з урахуванням ризику погодних умов, що дає змогу розрахувати економічно оптимальні зрошувальні норми для річного планування водокористування. Запропоновано використовувати метод послідовної апроксимації залежностей "відносна врожайність - коефіцієнт забезпечення вологою" для розв'язання задач стохастичної оптимізації водокористування за умов зрошення. Встановлено закономірності формування оптимальних значень зрошуваних норм для овочевих культур залежно від умов року та величини ціни за воду з урахуванням раціональних компромісних меж забезпечення для управління ризиками водопостачальників і споживачів води [212].

Отже, краплинне зрошення з врахуванням біологічних особливостей культури, забезпечуючи оптимальне зволоження кореневмісного шару ґрунту протягом усього вегетаційного періоду, підвищує ефективність внесених мінеральних добрив, сприяє підвищенню врожайності та якості товарної продукції.

Через теплі й малосніжні зими Криму й Херсону в ґрунті не відбувається накопичення достатньої кількості вологи для проростання насіння. Наступна весна з недостатньою кількістю опадів не дає можливості швидко розвиватися культурним рослинам, і вони програють у конкурентній боротьбі бур'янам з добре розвинутою кореневою системою. Часті літні посухи позбавляють можливості отримати пристойний врожай без поливу і роблять виробництво стевії медової малорентабельним.

Краплинне зрошення - один з найбільш прогресивних способів поливу. При ньому досягається значне зменшення затрат ручної праці, рівномірне розподілення вологи для культурних рослин. Вода подається безпосередньо до кореневої системи, не потрапляючи на листки, що збільшує ефективність використання вологи та зменшує захворюваність рослин. Зволожується не вся площа, а тільки смуги завширшки від 40 см до 60 см. Глибина зволоження становить 20-25 см. Завдяки цьому досягається значна економія води, зменшуються затрати на підтримку ґрунту в чистому від бур'янів стані. Разом з поливом можна проводити точне регулювання доз підживлення рослин мінеральними добривами, вносити потрібні інсектициди для боротьби з ґрунтовими шкідниками, що дозволяє захищати як рослини, так і поливну стрічку з низьким хімічним навантаженням на ґрунт. Великі господарства вже вкладають відповідні кошти у фільтрувальні станції й автоматизовані системи краплинного зрошення, невеликі впевнено витісняють дощувальні пристрої та полив «з відра» шляхом застосування краплинного зрошення.

Система краплинного зрошення має наступні елементи (рис. 8.1) [108]. Джерелом води (1) може бути криниця, свердловина, став, річка. Водозабір (2) здійснюється насосом або мотопомпою різної продуктивності. Щоб забезпечити необхідний тиск води в системі, потребу у воді визначають множенням сукупної довжини поливної стрічки на кількість вилитої води.

Для запобігання розвитку в системі синьо-зелених водоростей і швидкого закупорювання точок виливу води необхідно використовувати двоступінчасту очистку води за допомогою сітчастих, дискових фільтрів (3), а для великих площ зрошення піщано-гравійні станції фільтрації. Якщо джерелом зрошення є водопровід чи свердловина, можна обмежитися одноступінчастою схемою очистки.

Пропускну здатність фільтрувального вузла можна збільшити шляхом паралельного підключення декількох фільтрів. Фільтрувальний елемент дискового фільтра складається з набору щільно стиснутих тонких дисків з радіальними канавками; при засміченні легко розбирається і промивається водою. Вузол внесення добрив та інсектицидів (4) складається з інжектора (5), місткості з розчином добрив (6) та фільтра тонкої очистки (7).

Після кожного внесення добрив для видалення хімікатів проводиться ретельна промивка системи чистою водою. Якщо внесення добрив не планується, вузол (4) може бути вилучений. Регулятор тиску (8) необхідний для підтримки постійного робочого тиску в зрошувальній стрічці. Для невеликих систем в якості регулятора можна використати кран. Тиск на початку стрічки повинен становити 0,4 - 0,7 бар ( 42-74 Па); за збільшення тиску до 0,83 бар (для 5mil), 1,03 бар (для 6mil та 8mil) і 1,38 бар (для 10mil) відбувається промивка поливної стрічки: інтенсивний вилив води через емітери у вигляді фонтанчиків. Магістральний (9), розподільчі (11) та ділянкові (12) трубопроводи призначені для підведення зрошувальної води до ділянок з рослинами. В якості трубопроводу може використовуватися ПВХ шланг, пластикова труба, тонкостінний трубопровід лейфлет різних діаметрів з полівінілхлориду. Система краплинного зрошення може мати як лінійну структуру (поливна стрічка приєднана безпосередньо до магістрального трубопроводу) при малій площі зрошення, так і розділену на декілька ділянок з окремими кранами (10) на кожній ділянці (для регулювання режиму зрошення для різних культур або при великій площі поливу і низькій подачі води). Крапельна стрічка (13) є плівковий трубопровід з інтегрованими емітерами (точками виливу води); з'єднана з ділянковим трубопроводом за допомогою фітингів (14), що залежить від виду трубопроводу: для пластикової труби беруть фітинг з великим штуцером і резиновою втулкою, для ПВХ шланга - фітинг з маленьким штуцером тощо. Для ремонту пошкодженої стрічки використовують універсальний ремонтний фітинг.

Крапельна стрічка буває різних типів з різними технологічними параметрами. Зазвичай маркування поливної стрічки має такий вигляд:

RO-DRIP 6 MIL 10 CM 500 LPN,

де RO - DRIP  назва поливної стрічки (торгова марка);

- 6 MIL - товщина плівки, з якої вироблена поливна стрічка; вибирається в залежності від потреби;

- 10 CM - відстань між емітерами (точками виливу води); впливає на рівномірність виливу води. Цей показник має значення лише за довжини рядків понад 100 м;

- 500 LPN - вилив води на 100 м стрічки, л/год.; показник для розрахунку потреби у воді, пропускної здатності магістралі і фільтрів та часу поливу.

Поливну стрічку розкладають під час висадки розсади, або в інший період вегетації, уникаючи пошкодження рослин. Стрічка може бути розміщена на поверхні, під ґрунтом або у відкритому V - подібному рівчаку глибиною 5 - 8 см. За підземного розміщення тиск в крапельній стрічці повинен бути створений зразу після встановлення. Щоб запобігти засміченню крапельних отворів у вимкненій системі, крапельну стрічку завжди укладають емітерами догори.

У кінці стрічки ставляться заглушки, для чого:

- відрізається фрагмент поливної стрічки довжиною 1,5 см;

- кінець стрічки, що необхідно заглушити, згортають 3-4 рази (ширина згину 5-7мм);

- для фіксації на зігнуту частину стрічки надягають попередньо відрізаний фрагмент [115].

Краща схема посадки стрічкова; за такою схемою зволожується смуга завширшки 40-60 см; за стрічкової схеми посадки і зрідженої схеми вкладання поливної стрічки (одна стрічка в центрі здвоєного рядка або дві стрічки в широкій смузі) витрати на проведення краплинного поливу суттєво знижуються [116].

Удосконалення елементів технології вирощування стевії медової з використанням краплинного зрошення є актуальним завданням в умовах Півдня.

Зрошення є потужним фактором підвищення врожайності стевії. Воно потребує розробки ефективних способів зрошення, які сприятимуть бережливому використанню водних ресурсів регіону. За багато років вирощування стевії в Криму вивчалися різні способи поливу посадок стевії - по борознах, за допомогою поливальної машини «Волжанка». В останні роки ведуться дослідження з принципово нового способу поливу - крапельного зрошення.

Ефективність застосування крапельного зрошення визначають тип ґрунту і кліматичні умови регіону, біологічні особливості культури стевії медової, щільності посадки рослин і розподілу їх на полі.

Дослідження проводили на дослідному полі Красногвардійського району Автономної Республіки Крим на типових для регіону темно-каштанових ґрунтах, які мають гумусовий горизонт до 55 см і вміст гумусу 1,3-2,9%.

Трифакторний польовий дослід з елементів технології вирощування стевії медової проводився за схемою:

Фактор А. Водний режим:

1. Без зрошення.

2. Краплинне зрошення з підтриманням водного режиму в межах розміщення кореневої системи на рівні 80-85% ППВ (повної польової вологоємності).

Фактор Б. Біотип рослин стевії медової:

1. Контроль - форма 2n (диплоїд).

2. Форма 4n (тетраплоїд).

Фактор В. Схема розміщення рослин стевії медової і густота стояння:

1. Площа живлення 70 · 16 см², густота стояння 89 тис. шт./га.

2. Площа живлення 70 · 25 см², густота стояння 57 тис. шт./га.

Площа елементарної посівної ділянки 24,5 м², облікової - 17,5 м². Повторність - чотириразова. Ділянки досліду з площами живлення розташовувалися рендомізовано.

Стосовно кліматичних умов Криму слід зауважити, що вони сприяють підбору ефективних способів поливу під час росту й розвитку рослин стевії. За роками досліджень умови 2010 року були ще більш посушливі, ніж у 2009 році, тому застосування крапельного зрошення в цих умовах сприяло одержанню більш позитивного результату.

Особливості технології вирощування стевії медової в досліді. Вихідним матеріалом була стандартна розсада випробовуваних біотипів стевії. Рослини висаджувалися вручну, відповідно схеми досліду. Для садіння використовували однорічну розсаду перспективних біотипів стевії. Розсада для закладки досліду мала добре сформовану кореневу систему.

Посадку проводили у другій декаді травня, що сприяло доброму приживанню рослин.

На 10-й день після посадки розсади в ґрунт провели облік приживаності рослин; на 12-й день - підсадка рослин, що випали.

Догляд за рослинами стевії включав: розпушування ґрунту після поливу в міжряддях, знищення бур'янів, міжрядні розпушування. Для підтримки оптимальної вологості ґрунту під час вегетації стевії регулярно проводили полив з використанням системи «Euzodrlp». Вода подавалася безпосередньо в зону кореневої системи рослин. Через цю ж систему проводили підживлення рослин під час вегетації.

Вода для поливу поступала з Північно-Кримського каналу. Очищення її проводили з використанням піщано-гравійних і дискових фільтрів.

Частота поливів і поливні добові норми визначалися залежно від величини запасів води в ґрунті (ППВ), кількості опадів. Оптимальний водний режим ґрунту підтримувався шляхом використання максимальної добової норму поливу 60-70 м³/га. Відповідно до цієї норми розраховувалася пропускна здатність фільтростанції і трубопроводів. Робочий тиск в трубці, товщина якої становила 8 мм, становив 08-1,4 атм.

У період вегетації стевії через кожні 14-15 днів проводили біометричні спостереження за методикою ВНІЦ. Збирання проводилося 17-20 жовтня. Сушка рослин проводилася на спеціалізованій сушарці.

Результати дослідження. На 11-12 день після посадки на дослідній ділянці визначали приживаність рослин стевії (табл. 8.1).

Приживаність стевії по ділянках досліду була високою - в середньому 97,4%. За варіантами площ живлення вищою вона була за площі живлення рослин 1120 см² - 98,7%. В інших варіантах показники були значно нижчими.

Таблиця 8.1 Приживаність розсади стевії (середнє за 2009-2013 рр.)

Через кожні 14-15 днів протягом вегетаційного періоду проводили спостереження за динамікою росту і розвитком рослин - їх висотою, формуванням основних стебел і міжвузлів, розмірами листків - їх довжиною і шириною (табл. 8.2).

Таблиця 8.2 Вплив елементів технології вирощування стевії на параметри рослин (середнє за 2009-2013 рр.)

Активний ріст і розвиток рослин спостерігався в другій половині липня і тривав до кінця вересня. Крапельне зрошення забезпечувало плавний перехід від активного росту до бутонізації. Навіть у самий посушливий період - кінець липня - серпень - рослини активно формували вегетативну масу та пасинки 1 і 2 порядку.

На фоні краплинного зрошення висота рослин у варіанті з площею живлення 70 · 16 см до моменту збирання становила 90,2 см; за схеми посадки 70 · 25 см - 87,5 см. Кількість основних стебел в усіх варіантах була в межах 1-2.

Листкові пластинки формувалися до настання технічної зрілості. Більші розміри листків були у варіантах застосування краплинного зрошення. Розміри листкових пластинок збільшувалися також із збільшенням площі живлення рослин стевії.

Аналіз структури рослин перед збиранням стевії проводили за наступною схемою. З кожної ділянки досліду відбирали 10 рослин, зважували цілі сирі рослини, відокремлювали листки від стебел, в сирому і повітряно-сухому станах визначали частки листків і стебел, частку сухого листя за періодами росту й розвитку рослин (табл. 8.3).

Таблиця 8.3 Динаміка вмісту сухої речовини в листках стевії за варіантами елементів технології вирощування стевії, % (середнє за 2009-2013 рр.)

Накопичення органічної речовини за період з 15.VII до 15.X збільшувалося з 18,4-21,7 до 24,4-27,1%. Вміст сухої речовини на рівні 24,4-25,0% свідчить про настання фази технічної зрілості. З появою бутонів до сформованого суцвіття направляються поживні речовини з листя. Листкова пластинка зменшується в об'ємі, стає легкою. Що б не допустити зниження якості листя, погіршення їх якості збирання стевії проводять до повного цвітіння - у фазу бутонізації.

Завдяки застосуванню краплинного зрошення відсоток збережених рослин на дослідних ділянках становив у межах 96%. Скошування рослин проводили вручну, секаторами. Збирання проводили за сприятливих умов; кращий для цього термін припадає на 3 декаду вересня - 1 декаду жовтня (табл. 8.4).

Таблиця 8.4 Урожайність сухої маси листя біотипів стевії залежно від впливу краплинного зрошення і площі живлення рослин, т/га
(середнє за 2009-2013 рр.)

Урожайність біотипу 4n була істотно вищою за біотип 2n - відповідно на 0,15 і 0,22 т/га. Варіант з площею живлення рослин 70 · 16 см істотно перевищував варіант з розміщенням рослин 70 · 25 см - відповідно на 0,65 і 0,88 т/га.

Краплинне зрощення забезпечило прибавку врожайності сухої маси листя 1,07 т/га.

Частка впливу досліджуваних елементів технології вирощування стевії медової на врожайність сухого листа наведена на рис. 8.2.



Рис. 8.2. Частка впливу досліджуваних факторів на врожайність сухого листя стевії медової.

Істотну частку впливу на врожайність сухих листків стевії медової мав водний режим - 52,4%; частка впливу площі живлення становила 35,0%, взаємодія водного режиму і площі живлення - 0,9%, інші фактори - 9,6%.

Отже, крапельне зрошення є енергозберігаючою і водозберігаючою технологією та важливим фактором отримання високих і сталих врожаїв стевії в Степу. Воно сприяє високій приживаності та збереженості посадкового матеріалу на плантації стевії. Краща схема розміщення рослин стевії за краплинного зрошенні є 70 · 16 см².

8.2. Фертигація стевії медової

Фертигація є внесення добрив або пестицидів одночасно із здійсненням зрошувального поливу. Вперше вона була впроваджена в 1970^-х роках і отримала широке поширення по всьому світу. Фертигація істотно підвищує ефективність дії внесених поживних речовин і за рахунок більш повного їх поглинання рослинами знижує непродуктивні втрати добрив [42а].

Устаткування для фертигації:

  - удобрювальна ємність,

  - інжектор типу "Вентурі" (дозатор Вентурі)

  - дозуючий насос (дозатрон).

Удобрювальна ємність - це герметично закритий бак з розчином добрив, який має крани на вході і виході. Вона призначена для спрощеного внесення мінеральних добрив й інших хімікатів через систему краплинного зрошення. За допомогою крана удобрювальної головки створюється маленький перепад тиску і паралельний потік через ємність, в якому вода змішується з добривами і подається в систему краплинного поливу.

Інжектор Вентурі працює за принципом перепаду тиску. Потік води, що проходить через інжектор, створює розрідження, яке засмоктує розчин добрив в основний канал, де він перемішується з поливної водою і йде далі по системі краплинного поливу.

Дозуючий насос є гідравлічний дозатор, який використовується для пропорційного внесення добрив та інших хімікатів через систему крапельного зрошення. Він гарантує високу точність дозування добрив.

Добрива можна вносити періодично або постійно. Найбільш виграшним є регулярне внесення добрив з низькою концентрацією близько 3-15 кг /га. Для дозування добрив в поливну воду існують декілька методів і видів устаткування. За внесення в грунт мінеральних комплексних добрив способом фертигації сухі добрива розчиняються у воді й отримується рідка концентрована розчина - маточний розчин. У водний потік краплинного зрошення він вводиться в співвідношенні не більше 0,3%. Зазвичай застосовуються добре розчинні у воді сухі добрива, можливо також використання і рідких форм тих же добрив. Застосування фертигації має низку переваг перед обробкою сухими речовинами [145а]:

- виключається негативний вплив хімікатів на довкілля. Використовуваний розчин зосереджується в кореневому шарі і повністю поглинається рослинами;

- скорочуються витрати праці, енергії і матеріальних засобів на виробництво сільськогосподарської продукції;

- збільшується приріст врожаю;

- забезпечується повна механізація і автоматизація процесів приготування і застосування рідких добрив.

Переваги застосування методу фертигації найбільше проявляються у другій половині вегетаційного періоду рослин, оскільки в даний період механічне внесення в грунт добрив стає практично неможливим.

Особливо висока ефективність систем краплинного зрошення є за умов використання інтенсивних технологій вирощування, де рівень і якість врожаїв залежать від точності регулювання режимів забезпечення вологою і поживними речовинами [200а].

Краплинне зрошення дозволяє утримувати оптимальний водно-фізичний режим у кореневмісному шарі ґрунту (особливо у критичні періоди водоспоживання). Порівняно з традиційними методами зрошення (поверхневим і дощуванням), за краплинного зрошення не буває розривів у постачанні води (від декількох днів до двох і більше тижнів). За таких умов вологість ґрунту змінюється від зайвої кількості після поливу до вологи в'янення в кінці періоду між поливами. Такі умови є несприятливими для рослин у споживанні вологи й поживних речовин, що негативно відбивається на їх рості й розвитку. За краплинного ж зрошення частоту поливів можна регулювати відповідно до потреб водоспоживання рослин шляхом оптимізації вологості ґрунту, що дає можливість рослинам отримувати в оптимальній кількості як вологу, так і поживні речовини. Отже, збережена енергія, що треба було б витратити рослинам на подолання критичних за вологою умов, повністю спрямовується на їх ріст і розвиток та збільшення врожайності [270а].

Краплинне зрошення у поєднанні з оптимізацією ґрунтового живлення забезпечує зростання врожайності стевії на 50 - 80 % і прискорює строк збирання листя на 10 - 15 днів [157а].

Стаціонарні системи краплинного зрошення дозволяють повністю автоматизувати процеси поливу, забезпечення вологою і живлення рослин. Такі елементи технології сприяють суттєвій економії затрат праці. Економія води є головною перевагою краплинного зрошення. Порівняно з іншими методами зрошення, забезпечує зниження витрати води від 20 до 80 % [204а].

Величина економії залежить від кліматичних умов, типу ґрунту, культури, технічної характеристики поливної системи. Це досягається за рахунок:

– кореневої системи рослин;

– зменшення специфічності режиму поливу, за якого досягається відповідність поливної норми і потреби у волозі рослин;

– обмеження площі зрошення внаслідок подачі води безпосередньо до поверхні ґрунту, з якої випаровується волога (зовнішня поверхня ґрунту залишається сухою);

– обмеження умов для появи, росту й розвитку бур'янів, які є конкурентами культурних рослин у використанні вологи;

– за краплинного зрошення є можливість вносити гербіциди разом з поливною водою без додаткових затрат праці;

– усунення втрат поливної води, що за умов дощування випаровується з листків рослин [285а].

За краплинного зрошення зволожується лише кореневмісний шар ґрунту, але коефіцієнт корисного використання вологи за цього методу поливу перевищує 95 %; ККД поливу напуском становить біля 5 %, а дощуванням - біля 65 % [305а].

Внесення мінеральних добрив на фоні краплинного зрошення дозволяє знизити витрати на придбання і внесення добрив до 50 %, досягти рівномірного розподілення поливної води і поживних речовин за шаром ґрунту, що забезпечує оптимальні умови для росту й розвитку рослин, прискорює їх достигання, полегшує збирання врожаю і запобігає його втратам [277а].

Прикореневе зрошування дозволяє у 2 - 3 рази зменшити витрати води, завдяки чому з'являється можливість займатися вирощуванням стевії навіть у тих районах, де через дефіцит водних ресурсів це було неможливо. Зменшені за рахунок краплинного зрошення витрати вологи дозволяють більш раціонально використовувати сільськогосподарську техніку, тому що немає потреби чекати поки ґрунт після поливу набуде фізичної стиглості. Оскільки за краплинного зрошення немає поверхневого стікання води, зникає загроза виникнення водної ерозії ґрунту, що дозволяє застосовувати його навіть на крутих схилах. Невеликі разові дози поливної води, що застосовуються у системі краплинного зрошення, дозволяють використовувати джерела води з обмеженим дебетом або проводити одночасний полив на великих площах [293а].

За підтримки у кореневмісному шарі ґрунту постійної вологості концентрація водорозчинних солей в ньому знижується, що дозволяє використовувати поливну воду з підвищеним вмістом солей або проводити краплинні зрошення на ґрунтах, що схильні до засолення. Точне дозування поливних норм запобігає підвищенню рівня ґрунтових вод. За краплинного зрошення немає надземного контакту стевії з вологим ґрунтом, що дозволяє запобігати захворювання або опіки рослин і, як наслідок, отримувати врожай високої якості [287а].

На відміну від дощування, краплинне зрошення не потребує високого робочого тиску в системі трубопроводів, що дозволяє суттєво зменшити капітальні витрати на проведення зрошення. Зрошувальна вода у прикореневу зону рослин потрапляє через еластичні трубки, які мають по всій довжині щілиноподібні отвори - крапельниці. За умов створення у системі передбаченого технологією робочого тиску води (0,5-0,7 атмосфери) отвори відкриваються, турбулентний потік води поступає у ґрунт і рівномірно його зволожує. Після відключення насосів тиск у системі падає, отвори стуляються, що запобігає проникненню в трубки бруду й комах. Трубки на ділянці поля розміщуються паралельно, одним кінцем приєднуються до спільного магістрального трубопроводу, яким вода подається від насосно-фільтрувальної станції. Діаметр трубок, відстань між трубками, між отворами на трубці, глибина загортання в ґрунт можуть бути різними і залежать від типу ґрунту і культури, що вирощується [287а].

Порівняно з традиційними системами поливу ощадливе й економічне краплинне зрошування дозволяє на 50 - 90 % зменшити обсяги використання води. Завдяки рівномірному розподілу вологи і добрив, врожайність стевії, порівняно з традиційними системами зрошення, підвищується на 20 - 50 %, покращується якість продукції [287а].

Найбільш досконалим видом великої споруди з прозорою крівлею для вирощування стевії медової є теплиця. В них добре регулюються світловий, тепловий, повітряний, водний, поживний і інші режими росту й розвитку рослин стевії медової. Це дає можливість створити оптимальні ґрунтово-меліоративні й мікрокліматичні умови протягом всього року, дозволяє отримувати в теплицях врожай в 10-20 разів більший, ніж в умовах зрошення відкритого ґрунту. Будівництво тепличних комбінатів пов'язано з використанням тепла ТЕЦ, ДРЕС, АЕС, теплових відходів промислових підприємств та термальних вод [122].

Теплиці поділяють на ґрунтові, в яких рослини вирощуються на ґрунтових сумішах, і без ґрунтові - гідропонні, в яких для вирощування рослин використовують штучні субстрати. Регулювання вологості ґрунту й повітря з відповідною до біологічних особливостей рослин стевії медової температурою і освітленням позитивно впливають на її врожайність в теплицях В період росту й розвитку стевії медової оптимальна вологість ґрунту в теплиці повинна становити 70-80 % НВ [123].

Природні джерела світла, тепла, повітря, незважаючи на замкнутість культиваційних приміщень, все ж впливають на світловий, тепловий і повітряний режими в теплицях як протягом сезонів року, так і в межах географічних широт, тому навіть за повного регулювання водного й поживного режимів на це необхідно реагувати [124].

Технологія гідропонного вирощування рослин заснована на використанні нейтральних органічних або мінеральних субстратів що не містять живильних речовин, а в деяких випадках, наприклад за проточної гідропоніки, субстрат відсутній повністю. В таких умовах подачу поживних мінеральних речовин забезпечують одночасно з поливом. Для цього застосовуються спеціальні блоки фертигації.

Технології промислової гідропоніки були розроблені більше 30 років тому і отримали досить широке поширення в різних країнах, але виключно у великих тепличних комплексах. Причина застосування подібних систем переважно у великих господарствах полягала в тому, що вартість обладнання для фертигації була і залишається досить високою. Не дивлячись на тривале застосування систем фертигації в гідропоніці, вартість обладнання не знизилася, не сильно змінилося за своєю конструкцією і саме устаткування.

Гідропонні технології вимагають більш ретельного підходу до застосовуваних системам фертигації. Нейтральні, мало об'ємні субстрати не містять в собі поживних речовин і через обмеженого обсягу мають малий коефіцієнт буферності, тобто в них практично не накопичуються і не зберігаються поживні речовини. У зв'язку з цим, живильний розчин повинен містити в собі весь набір поживних речовин, які потрібні для росту і розвитку рослин. Так як рослинам для їх повнофункціонального розвитку потрібно близько півтора десятків хімічних елементів, немає такої можливості, що б подавати всі ці різновиди добрив за допомогою одного насоса-дозатора. Вузол фертигації для гідропоніки повинен мати мінімум 2 насоса-дозатора для подачі різних видів добрив, плюс третій насос - кислотний, для балансування кислотності живильного розчину, що йде до рослин.

Контроль вологості ґрунту проводять за допомогою тензіометрів, встановлених на відстані 10 см від центру рядка в шарі ґрунту 10-20 см. Для підтримки вологості ґрунту в необхідному діапазоні (80-90% НВ), поливи проводять за даними тензіометрів у межах 0,040-0,043 Мпа; за таких умов поливна норма становитиме 25-30 м³/га.

З початку утворення листків і протягом всього періоду росту й розвитку стевії медової ґрунт зволожують до глибини 30-35 см. Враховуючи те, що вологість в цей період повинна підтримуватися на досить високому рівні (85-90% НВ), поливи проводять часто, але невеликими нормами (40 м³/га), в залежності від погодних умов через кожні 3-4 дні. Контроль вологості грунту необхідно проводити в інтервалі 20-30 см. Полив починають за показаннями тензіометра - 0,025-0,035 Мпа.

До кінця вегетації частота поливів зменшується. Вологість грунту в цей період підтримується на рівні не нижче 80% НВ (за показаниками тензіометра 0,040-0,043 Мпа). Тривалість поливу за краплинного зрошення залежить від величини поливної норми, а також пропускної здатності поливного трубопроводу.

Поливна норма рослин стевії медової залежить від періоду вегетації: для розсади вона становить 3-4 л/м². В ясну погоду, коли транспірація рослин вище, ніж у похмуру і поверхня ґрунту більше випаровує вологи, поливи проводять частіше. Якщо в січні культуру поливають 10-12 разів, а в період з червня до серпня - 27-30. Особливістю вирощування стевії медової в теплицях є обмеженість ґрунтового шару, а разом з ним і поживних речовин. В умовах застосування гідропонних систем шару ґрунту взагалі немає, а поживний розчин подається з водою. Поживні речовини за складом і концентрацією визначають на певний період споживання рослинами без передбачення їх накопичення на майбутнє. Поряд з основними поживними речовинами вносяться всі макро- і мікроелементи, так як у обмеженому ґрунтовому покриву їх недостатньо, а гідропонних субстратах їх взагалі немає [133, 134].

Так як культури в теплиці вирощують в обмеженому ґрунтовому просторі, то і при краплинному зрошенні зволожується не частина, а увесь ґрунт чи гідропонний субстрат, тобто частка живлення рослин не враховується при розрахунках поливних норм [142].

Фертигація дає можливість вносити добрива безпосередньо зону кореневої системи рослин стевії медової, не пошкоджуючи її, у заданій кількості і необхідний термін. Такі поливи сприяють рівномірному розподілу добрив, запобігають руйнування структури орного шару ґрунту, значно зменшують витрати праці і коштів. Для фертигації застосовують водорозчинні добрива, які повністю розчиняються у воді й здійснюють мінімальний негативний вплив на елементи системи крапельного зрошення. В Україні є цілий ряд якісних комплексних водорозчинних добрив, в основному закордонного виробництва, які мають різне співвідношення макро- і мікроелементів. За внесення добрив з поливною водою визначена гранично допустима концентрація елементів живлення у воді - азотних добрив 0,5%, фосфорних - 2%, калійних - 3%. У складних розчинах вміст елементів живлення не повинен перевищувати 1%. Мінералізація розчину добрив, що подається в ґрунт, за внесення одного компоненту добрив не повинен перевищувати 3 г /л і двох або трьох - 8 г /л. Загальна кількість добрив не повинна перевищувати 1-1,2 кг на 1000 л води. Норма їх внесення залежить від ґрунтово-кліматичних умов вирощування, біологічних особливостей росту й розвитку рослин стевії. Внесення добрив шляхом крапельного зрошення підвищує коефіцієнт їх використання на 25-30%, сприяє зростанню врожайності і підвищенню якості листя.

Для фертигації стевії медової використовували водорозчинні мінеральні добрива: Ferticare Kombi 1 і Ferticare Hydro, Кристалон, монофосфат калію, аміачну і калійну селітру та інші. Не можна використовувати рідкі комплексні добрива, які призводять до засмічення поливної системи, та слабо розчинні у воді добрива типу нітроамофоски.

Це повністю водорозчинні комплексні азотно-фосфорно-калійне добриво, що містить мікроелементи в хелатній формі ЕДТА, для краплинного зрошення і позакореневого підживлення. Добрива виключають втрати врожаю від прихованого браку мікроелементів. Є можливість складати поживні розчини з різним співвідношенням елементів живлення при спільному використанні Ferticare Kombi 1 і Ferticare Hydro з простими добривами для всіх фаз росту і розвитку культур і різних умов вирощування на усіх видах субстратів, ґрунтів.

Серед азотних добрив найкращим для позакореневого підживлення є карбамід, що пов'язано з його нейтральною реакцією і відсутністю вільного аміаку. Молекули карбаміду проникають в клітини рослин в 10-20 разів швидше, ніж катіони та аніони мінеральних солей. Висока швидкість проникнення карбаміду в цитоплазму клітин пояснюється наявністю в ньому найбільш доступної амідної форми азоту, яка швидко, майже без затримки легко проходить через біологічні мембрани. Однак, карбамід поряд з позитивними властивостями має й певні вади. Так, процес його розчинення в воді супроводжується зниженням температури розчину - розчинення 20 кг сечовини в 100 літрах води знижує температуру розчину на 9°С, що може стати причиною виникнення термічного стресу у рослин (робочий розчин не повинен бути холоднішим від температури повітря більше ніж на 10-12°С).

Нові хелатні добрива, створені для Ferticare Kombi 1 і Ferticare Hydro, порівняно з карбамідом, мають ряд переваг (табл. 8.5).

Таблиця 8.5 Характеристика хелатних добрив за вмістом елементів живлення

За краплинного поливу в теплицях ці добрива вносяться розчином 0,05-0,2% (0,5-2 кг/1000 л води); у відкритому ґрунті - розчином 0,1-0,2% (1-2 кг/1000 л води) або 50-100 кг/га. Для позакореневого підживлення рекомендується 3-5 кг/га, розхід води 200-300 л/га.

Загальна кількість добрив не повинна перевищувати 1,0-1,2 кг/1000 л води. Вона встановлюється залежно від ґрунтово-кліматичних умов регіону вирощування, фази росту і розвитку рослин, технології вирощування. Фертигацію рекомендують починати через 20 хвилин після початку поливу, коли стабілізується потік води і тиск в лінії крапельного поливу. Тривалість фертигації зазвичай складає не менше 30 хвилин з подальшим обов'язковим промиванням чистою поливної водою не менше 30 хв.

Про вплив краплинного зрошення, фертигації і позакореневого підживлення стевії медової наведено в табл. 8.6.

Таблиця 8.6 Урожайність сухого листя стевії медової за варіантами краплинного зрошення, фертигації і позакореневого підживлення в теплиці, т/га

Позакореневе підживлення рослин стевії медової залежить від складу солей або хелатних сполук, виду іона, концентрації і рН поживного розчину, розміру крапель, фази росту і розвитку рослини, тривалість контакту поживного розчину з поглинальною поверхнею листків, погодних умов.

Перед проведенням краплинного зрошення з елементами позакореневого підживлення і фертигації було встановлено, яких поживних елементів недостатньо в ґрунті. В кожному типі і навіть підтипі ґрунту спостерігається дефіцит не для однакових поживних елементів. Так, в чорноземах звичайних мало гумусних важко суглинкових зони Лісостепу серед макроелементів в мінімумі є азот і фосфор, а серед мікроелементів - цинк, мідь та молібден. Ці елементи живлення бажано використовувати з урахуванням вмісту їх рухомих форм в ґрунті та валових форм в рослинному організмі. Нестача навіть одного з необхідних мікроелементів може обмежити засвоєння інших елементів живлення і негативно вплинути на зростання врожайності навіть на високих фонах NPK. Необхідність в проведенні позакореневого підживлення рослин сполуками азоту та фосфору по рослинам під час вегетації виникає, коли вміст в ґрунті мінеральних форм азоту та рухомих форм фосфору не перевищує 8-10 мг на 100 г ґрунту. 

У варіанті позакореневого підживлення стевії медової хелатними добривами Ferticare Kombi 1 4 кг/300 л води порівняно з контролем краплинне зрошення середня прибавка врожайності сухого листя становила 0,65 т /га або 28,3%.

Незбалансоване внесення макро- і мікроелементів негативно впливає на ріст і розвиток рослин, шкодить навколишньому середовищу, призводить до неефективних фінансових витрат.

Роль мікроелементів наступна:

- бор забезпечує стійкість до хвороб, сприяє підвищенню врожайності й покращенню його якості; позитивно впливає на синтез і переміщення вуглеводів, відіграє важливу роль в процесах ділення клітин та синтезі білку;

- мідь приймає участь у фотосинтезі й утворенні ензимів, входить в склад білків та ферментів, посилює засвоєння азоту та забезпечує високий урожай;

– марганець приймає участь в процесах фотосинтезу, утворення хлорофілу та синтезі білку, прискорює ріст і розвиток рослин та їх плодоношення;

- молібден приймає участь в синтезі вітамінів і хлорофілу та у вуглеводному обміні речовин;

- цинк активує дію ферментів, бере участь у фотосинтезі, під впливом цинку збільшується загальний вміст вуглеводів, крохмалю та білкових речовин.

- залізо бере участь в утворенні хлорофілу і білків.

Більшою нормою основних добрив не можна компенсувати нестачу мікроелементів.

Найбільш доцільним способом позакореневого внесення мікродобрив є обприскування рослин у критичні періоди росту й розвитку. За позакореневого підживлення рослини споживають мікроелементи у 30-40 разів ефективніше, ніж за кореневого живлення.

Загальна практика внесення мікродобрив західними фермерами, заснована на внесенні мікроелементів розрахунковим методом, відповідно до їх виносу, пропорційно до кількості запланованого урожаю, а не на основі лабораторного аналізу їх вмісту у ґрунті.

У теплицях на одному місці стевію можна постійно вирощувати впродовж декількох років, збираючи врожай після кожного відростання зеленої маси.



9.Технології переробки і використання стевії медової

9.1. Технологія післязбиральної переробки стевії медової

В Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків розроблено спосіб післязбиральної обробки дволистника солодкого, що включає фази томління, фіксації кольору і сушки з пониженням відносної вологості сушильного агента за фазами: у фазу томління здійснюють ізотермічне витримування сировини протягом перших двох годин за температури сушильного агента 22-25 °С і відносної вологості 85-88%, наступним впливом протягом 6-8 годин сушильним агентом з швидкістю підйому температури 2-2,2^ОС /год. і зниженні відносної вологості до кінця фази томління до 48-50%; фіксація вологості здійснюється протягом 5-6 годин за постійного температурного режимі сушильного агента і зниженні його відносної вологості на 16-18%, а сушку проводять протягом 20 годин, при цьому, протягом перших 10 годин швидкість підйому температури сушильного агента підтримують на рівні 1,8-2^ОС /год. із зниженням його відносної вологості до 20%, а протягом наступних 10 годин здійснюють ізотермічне витримування сировини із зниженням відносної вологості сушильного агента до 8%.

Як наслідок, здійснення фази томління спочатку протягом двох годин шляхом ізотермічного витримування сировини з температурою сушильного агента 22-25 °С і відносною вологістю 85-88%, а потім протягом 6-8 годин з підйомом температури на 2,0-2,2^ОС /год. і зниженням відносної вологості до кінця фази томління до 48-50% дозволяє рівномірно розподілити сушильний агент без різкого перепаду температур агента і сировини та зберегти без біохімічного перетворення солодких компонентів у складі сировини за менш тривалий час, а також знизити вологість вихідної сировини до рівня, що забезпечує відсутність впливу грибкових уражень

Проведення фази фіксації кольору протягом 5-6 годин в ізотермічних умовах за нульового температурного градієнті сушильного агента, але зі зниженням його відносної вологості на задану величину призводить без енерговитрат до збереження природного кольору рослин, що свідчить про збереження хлорофілу, який знаходиться біохімічно пов'язаним з дитерпеновими глікозидами, а отже забезпечує їх збереження в кінцевому продукті.

Сушка вихідної сировини протягом 20 годин в два етапи рівної тривалості: на першому при швидкості підйому температури сушильного агента на 1,8-2,2^ОС /год. і підтримці його відносної вологості до кінця етапу 20%, а на другому - ізотермічним витримуванням сировини зі зниженням відносної вологості сушильного агента до кінця фази сушіння до 8%, забезпечує ефективне видалення вологи з маси сировини без термохімічного перетворення солодких компонентів і мінімальних енерговитратах, що забезпечує добре відділення висушеного листя від стебла.

Пропонований спосіб післязбиральної обробки стевії був здійснений в промислових умовах Кримської дослідної станції тютюнництва на установці для сушіння тютюну в щільній масі (УСТП-10), технологічне обладнання якої дозволяє управляти температурою і вологістю повітря в камері за допомогою програмованих приладів РУ-5.01М, як в автоматичному, так і в ручному режимах.

Технічні дані теплового агрегату однієї камери:

– потужність 6 кВт.,

– середня витрата дизельного палива марки Л за ДСТ 305-73 на 1 кг стевії 0,2 кг,

– середня квадратична похибка недодержання температури повітря в камері не більше ± 1 °С,

– діапазон регулювання температури 20 - 85 ° С,

– підтримка режиму сушіння - автоматична,

– коефіцієнт надійності виконання технологічного процесу - не менше 0,99.

Скошені рослини стевії розкладають по всій площі сушильної камери шаром 55-60 см. Двері камери щільно закривають, включають пристрої вентиляції, здійснюють подачу повітря за заданим режимом, що дозволяє почати першу фазу обробки. Фаза томління проходить у два етапи. Перший етап - пасивне томління, що характеризується подачею повітря з температурою 23-25°С протягом двох годин в результаті і початковою відносною вологістю 85-88%; при цьому відбувається зменшення відносної вологості до 80% і незначне підв'ялювання рослини. Другий етап - характеризується активним наростанням температури. Протягом 6-8 годин температура в сушильній камері поступово зростає від 22-25 °С до 38 °С, що дає зниження відносної вологості до рівня 48-50%. Фаза томління, включаючи два етапи, триває 8-10 годин. При досягненні температури повітря в сушильній камері 38-40 °С, починається фаза фіксації кольору, яка триває протягом 5-6 годин в ізотермічних умовах, але при зменшенні відносної вологості сушильного агента до 30-32%. Після закінчення фіксації починається фаза сушіння, що включає в себе 2 етапи: активна сушка з наростанням температур від 38 °С до 58-60°С, з наступним зниженням відносної вологості до 20%. Другий етап - стабілізація температурного режиму (58-60 °С) триває протягом 10 годин. Фаза сушки, включаючи два етапи, займає 20 годин. Кінцева вологість сировини 6-8%.

...