Управління продукційним процесом вирощування стевії медової

У лабораторних умовах у трьох повтореннях (пробах) визначали схожість насіння в динаміці: на 2-й, 3, 4, 5, 8 і 10-й день.

У польових умовах визначали:

- динаміку появи сходів;

- польову схожість насіння за формулою:

де П_сх - польова схожість, %

К_С - кількість рослин у період повних сходів, шт./м

К_В - кількість висіяного насіння, шт./м

Насіння стевії, що піддавалось стимуляції, мало найвищі показники на всіх варіантах досліду по інтенсивності проростання (табл. 5.8).

Так, на четверту добу від закладання насіння на пророщування в середньому за два роки кількість пророслого насіння у варіантах 3-7 була на 3,6-19,4 % більше, ніж на контролі. При подальшому пророщуванні насіння різниця між контролем і варіантами зі стимуляцією збільшувалася і збереглася тенденція до підвищення енергії проростання і схожості.



Таблиця 5.8 Динаміка проростання і лабораторна схожість насіння залежно від передпосівної його обробки (середнє за 2012-2016 рр.)

Окремо слід відмітити другий варіант, де насіння замочувалось у звичайній воді. Якщо на другу і четверту доби кількість пророслого насіння була меншою порівняно з контролем, то при подальшому пророщуванні (шоста доба), навпаки, кількість пророслого насіння була більшою, що сприяло отриманню схожості 68,3 %, що на 3,3 % більше, ніж на контролі.

Найвища лабораторна схожість отримана у варіантах 3 - 74 %, 7 - 74,6, 6 - 78 %, найменша - у варіантах 2 і 4 - 68,4 % (див. табл. 1).

Аналіз появи сходів та польової схожості насіння показав наступне (табл. 5.9).



Таблиця 5.9 Густота сходів і польова схожість насіння залежно від передпосівної його обробки (середнє за 2013-2014 рр.)

В середньому за два роки найбільша тривалість появи сходів відмічена на контролі - 10 днів, найменша - у 7-му варіанті, де насіння замочували у розчині мікродобрива «Ріст-концентрат». В інших варіантах досліду кількість сходів на 10-й день від посіву становила 115-136 % від контролю. Стосовно польової схожості насіння, то вона була найбільшою практично на всіх варіантах досліду. Значне підвищення польової схожості відмічено у варіантах 7, 6, 3 відповідно на 6,6 %, 4,8 і 3,8 % більше, ніж на контролі (див. табл. 5.9).

Відмічена тенденція до підвищення польової схожості насіння у варіантах, де замочували його у звичайній воді, розчинах солей кобальту та марганцю. За роки досліджень у період «сівба-сходи» були помірно сухі умови в 2013 р. (ГТК становив 0,7-1,0) і помірно зволожені у 2014 р. (ГТК становив 0,9-2,4). Тому кількість сходів була в межах - відповідно 29,6-34,2 і 31,2-35,2 шт./м.

Аналіз основних показників структури продуктивності стевії - висота рослини, кількість стебел, пагонів, листків тощо показав, що всі способи стимуляції насіння позитивно вплинули на ці показники. Так, висота рослин в середньому за два роки на 07-4,4 см, кількість стебел на 0,2-0,8 шт., їх довжина - на 1,2-8,8 см, кількість пагонів першого порядку - на 0,3-1,1 шт., їх довжина - на 0,4-4,0 см, кількість листків - на 1,2-6,7 шт. та площа листкової поверхні - на 13-845 см² були більшими, ніж на контролі.

Найбільш розвинені рослини стевії були за обробки насіння в розчині солей мікродобрив «Аватар», «Ріст-концентрат» та цинку порівняно як з контролем, так і іншими варіантами досліду (табл. 5.10).

Таблиця 5.10 Ступінь розвитку рослин стевії залежно від передпосівної обробки насіння (фаза бутонізації, середнє за 2013-2014 рр.)

Позитивний ефект від стимуляції насіння сильніше проявляється в роки з помірно зволоженими погодними умовами. Так, за ГТК вегетаційного періоду в 2014 році 0,9-1,2 висота насінників була в межах 46,0-47,7 см, кількість стебел - 3,5-4,3 шт., листків - 31,0-36,5 шт., площа листкової поверхні - 610,0-701,3 см², за ГТК - 0,8-1,0 (2013 р.) - відповідно 36,8-41,2 см, 2,6-3,5 шт., 21,3-23,4 шт. і 506,0-593,6 см². Інтенсивніший ріст та розвиток рослин стевії на початку вегетації у варіантах із стимуляцією насіння сприяв кращому збереженню рослин протягом вегетації та забезпечив підвищення врожайності зеленої і сухої маси (табл. 5.11).

Таблиця 5.11 Продуктивність стевії залежно від передпосівної обробки насіння (середнє за 2013-2014 рр.)

В середньому за два роки за стимуляції насіння (вар. 2-7) густота стояння рослин перед збиранням на 2,2-20,9 тис./га, урожайність зеленої маси - на 2,4-3,7 т/га (в т.ч. листків - на 0,4-2,4 т/га), урожайність сухої маси - на 0,6-3,7 т/га (в т.ч. листків - на 0,04-0,24 т/га) були більшими, ніж на контролі.

За обробки насіння мікродобривом «Ріст-концентрат» відмічено істотне підвищення продуктивності стевії: густота стояння перед збиранням (на 11,9 тис./га), урожайність зеленого листя (на 2,4 т/га), сухого листя (на 0,24 т/га) були більшими порівняно з контролем. Друге місце по підвищенню продуктивності стевії посідає обробіток насіння мікродобровим «Аватар»: густота перед збиранням (на 9,2 тис./га), урожайність зеленого листя (на 1,8 т/га), сухого листя (на 0,19 т/га) були більшими, ніж на контролі. Третє місце по підвищенню продуктивності стевії посідає обробка насіння в розчині солей мікроелемента Zn: густота стояння перед збиранням (на 8,5 тис./га), урожайність зеленого листя (на 1,6 т/га), сухого листя (на 0,16 т/га) були більшими порівняно з контролем.

За роки досліджень більш висока продуктивність стевії, незалежно від способів стимуляції, відмічено в 2014 році порівняно з 2013 роком (див. табл. 4). Це пояснюється більшою густотою стояння росли перед збиранням та більш інтенсивним їх ростом і розвитком, що в свою чергу зумовлено кращими погодними умовами протягом вегетаційного періоду порівняно з 2013 роком.

Таким чином, проведені дослідження показали, що продуктивність стевії у певній мірі залежить від способів стимуляції насіння перед сівбою.

Основний ефект від стимуляції насіння за передпосівної обробки його в розчині солей мікроелементів полягає в підвищенні інтенсивності та дружності його проростання як в лабораторних, так і польових умовах, що сприяє більш інтенсивному росту і розвитку рослин протягом вегетаційного періоду, а в кінцевому результаті кращому збереженню рослин і підвищенню врожайності зеленої та сухої маси.

Найбільший ефект від стимуляції насіння стевії отримано за передпосівної обробки його в розчині солей мікродобрив «Ріст-концентрат», «Аватар» та мікроелемента цинк: густота стояння перед збиранням відповідно на 20,9 тис./га, 9,2 і 8,5 тис./га, урожайність зеленого листя - на 2,4 т/га, 1,8 і 1,6 т/га, сухого листя - на 0,24 т/га, 0,19 і 0,16 т/га були більшими, ніж на контролі (без стимуляції).

5.2.2. Строки сівби стевії медової

Упродовж 2012-2014 рр. в лабораторних умовах і на дослідницькому полі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків вивчали строки сівби стевії при розмноженні її насінням за наступною схемою: 1) сівба в першій декаді травня, 2) сівба в другій декаді травня, 3) сівба в третій декаді травня.

Згідно схеми досліду в період повних сходів вручну формували густоту із розрахунку 4-5 рослин на 1 м рядка (ширина міжряддя 45 см).

Площа посівної ділянки - 25 м², залікової - 20 м², повторність чотириразова. Сорт - Славутич.

Особливості росту і розвитку рослин за різних строків сівби.

Роботами багатьох вчених встановлено позитивний зв'язок між густотою сходів і рівнем урожайності сільськогосподарських культур. Важливим фактором при вирощуванні стевії насінням є отримання оптимальних сходів у ранньовесняний період, що залежить, насамперед, від його лабораторної та польової схожості.

У наших дослідженнях за всіх строків сівби лабораторна схожість насіння була практично однакова і становила в 2012 р. - 64,0 %, у 2013 - 67,3 %, у 2014 - 67,5 %. Тому густота сходів залежала як від польової схожості насіння, так і від метеорологічних умов у період «сівба - сходи» (табл. 5.12). В середньому за три роки тривалість появи сходів становила 10 днів за сівби в першій-другій декадах травня, 18 днів - у третій, а найменша польова схожість була за сівби в першій декаді травня - 31,5 %. По мірі пізніших строків сівби вона збільшувалась на 4,4-6,3 % (див. табл. 5.12).

Таблиця 5.12 Тривалість появи сходів і польова схожість насіння стевії залежно від строків сівби

Рік	Строки сівби	ГТК в період «сівба-сходи»	Лабора- торна схожість насіння, %	Тривалість появи сходів, днів	Сходів, шт./м	Польова схожість насіння, %
2012	1-ша декада травня	0,6	64,0	12	14,5	22,6
	2-га декада травня	0,7	-//-	10	15,9	24,3
	3-тя декада травня	0,7	-//-	10	17,6	27,5
	НІР05	-	-	-	1,6	2,5
2013	1-ша декада травня	0,7	67,3	10	21,2	31,5
	2-га декада травня	0,7	-//-	10	25,1	37,3
	3-тя декада травня	1,0	-//-	8	26,7	39,6
	НІР05	-	-	-	2,8	4,0
2014	1-ша декада травня	1,0	67,5	9	27,2	40,3
	2-га декада травня	0,9	-//-	9	34,7	45,5
	3-тя декада травня	2,4	-//-	7	31,2	46,3
	НІР05	-	-	-	2,1	3,1
Середнє за 2012-2014 рр.	1-ша декада травня	0,8	66,3	10	21,0	31,5
	2-га декада травня	0,8	-//-	10	23,9	35,4
	3-тя декада травня	1,4	-//-	8	25,2	37,8
	НІР05	-	-	-	2,2	3,2

За роки досліджень у період «сівба - сходи» були сухі умови в 2012 році (ГТК коливався в межах 0,6-0,7), помірно сухі в 2013 (ГТК - 0,7-1,0) і помірно зволожені - в 2014 році (ГТК - 0,9-2,4), тому польова схожість відповідно була в межах 22,6-27,5 %, 31,5-39,6 % і 40,3-46,3 %. Тривалість появи сходів і польова схожість насіння свідчать про перевагу погодних умов у період «сівба - сходи» з ГТК 1,0 і вище порівняно з ГТК - 0,6-0,7. В усі роки досліджень найбільша кількість сходів отримана за сівби в третій декаді травня порівняно з другою і, особливо, з першою декадами травня (див. табл. 5.12).

Аналіз основних показників структури врожаю стевії: висота рослин, кількість стебел, пагонів, листків тощо показав наступне (табл. 5.13, рис. 5.7-5.8). Висота рослин в середньому за роки досліджень практично була однаковою за всіх строків сівби, проте відмічена тенденція по збільшенню кількості стебел, пагонів, листків та асиміляційної поверхні однієї рослини по мірі пізніших строків сівби. Наприклад, асиміляційна поверхня однієї рослини збільшувалась з 13066 см² за сівби в першій декаді травня до 13780 см² - за сівби в третій декаді травня (див. табл. 5.13).

Таблиця 5.13 Ступінь розвитку рослин стевії залежно від строків сівби

Рік	Строки сівби	ГТК вегета-ційного періоду	Показники однієї рослини перед збиранням
			висота рослин, см	стебел, шт.	пагонів, шт.	листків, шт.	асиміляційна поверхня, см2
2012	1-ша декада травня	0,8	56,7	2,3	9,0	28,0	13634
	2-гадекада травня	0,8	55,4	2,4	8,6	25,3	12324
	3-тядекада травня	1,1	58,4	2,5	9,3	28,6	13926
	НІР05	-	0,8	0,1	0,4	1,6	534
2013	1-шадекада травня	0,8	31,3	3,0	9,0	26,0	12660
	2-гадекада травня	0,8	32,1	3,2	9,0	26,7	13000
	3-тядекада травня	1,1	31,6	3,2	8,5	27,3	13243
	НІР05	-	1,0	0,4	0,3	0,7	316
2014	1-шадекада травня	0,9	57,0	3,2	8,3	26,5	12903
	2-гадекада травня	1,2	57,5	3,3	9,5	28,7	13975
	3-тядекада травня	1,2	59,0	3,6	9,8	29,0	14120
	НІР05	-	0,3	0,2	0,7	1,3	608
Середнє за 2012-2014 рр.	1-шадекада травня	0,8	48,3	2,8	8,8	26,8	13066
	2-гадекада травня	0,9	48,3	3,0	9,0	26,9	13100
	3-т декада травня	1,1	52,5	3,1	9,2	29,3	13780
	НІР05	-	0,7	0,2	0,4	1,2	574,7

Найбільш розвинені рослини стевії відмічено у 2014 році: висота коливалась в межах 57,0-57,6 см, стебел - 3,2-3,6 шт., пагонів - 8,3-9,8 шт., листків - 26,5-29,0 шт., асиміляційна поверхня - 12903-14120 см². Це пояснюється погодними умовами року: ГТК вегетаційного періоду становив 0,9-1,2 (див. табл. 5.13).

Густота стояння рослин упродовж онтогенезу змінювалась наступним чином. В середньому за роки досліджень на 120-й день від формування за сівби в першій декаді травня вона зменшувалась з 112,6 до 99,7 тис./га (випадання становило 11,5 %), за сівби в другій декаді травня з 112,6 до 100,0 тис./га (випадання становило 11,2 %) і за сівби в третій декаді травня - з 112,6 до 102,3 тис./га (випадання становило 9,1 %).

Найбільше випадання рослин упродовж онтогенезу відмічено у 2013 році - 14,0-16,5 %, найменше - в 2014 році - 1,2-2,3 %, що пояснюється погодними умовами вегетаційного періоду: ГТК в першому випадку становив 0,8-1,1, в другому 0,9-1,2. Тобто, чим пізніший строк сівби стевії (в межах 10-15 днів), тим менше рослин випадає упродовж вегетаційного періоду.

Як видно із даних таблиці 5.13, за сівби в третій декаді травня відмічено більш інтенсивний ріст рослин порівняно з другою (контроль) та першою декадами травня. Так, станом на 120-й день від появи сходів висота рослин була на 4,2 см,кількість листків - на 2,4 шт., асиміляційна поверхня однієї рослини - на 680 см² були більшими, ніж на контролі. Це пов'язано із кращим стартовим ростом рослин у даному варіанті та кращими погодними умовами в період вегетації.

Продуктивність стевії за різних строків сівби.

Строки сівби вплинули на загальну продуктивність стевії (табл. 5.14). Так, якщо за сівби в другій декаді травня (контроль) густота стояння перед збиранням в середньому за три роки становила 100,0 тис./га, врожайність зеленої маси - 31,0 т/га, зеленого листя - 20,4 т/га, сухого листя - 8,8 т/га, то за сівби в третій декаді травня ці показники були відповідно на 2,3 т/га, 1,1 т/га, 0,6 т/га більшими.

За сівби в першій декаді травня врожайність зеленої маси зменшувалась, порівняно з контролем, на 2,2 т/га, зеленого листя - на 4,5 т/га, сухого листя - на 0,8 т/га (див. табл. 5.14).

За роки досліджень найвища продуктивність стевії, незалежно від строків сівби, відмічена в 2014 році, найнижча - в 2012 році. Це пояснюється в першому випадку більшою густотою стояння рослин та більш інтенсивним їх розвитком, що в свою чергу зумовлено кращими погодними умовами, порівняно з 2012 роком (див. табл. 5.14).

Стосовно посадки стевії розсадою (другий контроль), то продуктивність рослин практично була однаковою як і на першому контролі, але була нижчою, ніж за сівби в третій декаді травня. Наприклад, у 2012 році врожайність зеленої маси за сівби в другій декаді травня (перший контроль) становила 30,2 т/га, зеленого листя - 20,5 т/га, сухого - 2,4 т/га, за посадки стевії розсадою (другий контроль) - відповідно 28,8 т/га, 19,5 т/га і 2,3 т/га. За сівби в третій декаді травня врожайність зеленої маси збільшилась на 3,5 т/га, зеленого листя - на 2,3 т/га, сухого листя - 0,3 т/га.

В середньому за три роки за сівби в третій декаді травня і густоті стояння перед збиранням 102,3 тис./га врожайність зеленої маси на 3,8 т/га, зеленого листя - на 2,2 т/га, сухого - на 0,6 т/га були більшими порівняно з другим контролем і густотою стояння перед збиранням 92 тис./га (див. табл. 5.14).

Таблиця 5.14 Продуктивність стевії залежно від строків сівби

Рік	Строки сівби	Густота стояння перед збиранням, тис./га	Урожайність зеленої маси, т/га	Урожайність сухої маси, т/га
			надземної частини рослин	у т.ч. листків	надземної частини рослин	у т.ч. листків
2012	1-ша декада травня	95	25,3	11,5	2,53	1,15
	2-га декада травня (контроль)	96	30,2	20,5	3,02	2,05
	Посадка розсадою (2-й контроль)	91	28,8	19,5	2,88	1,45
	3-тя декада травня	98	32,7	21,5	3,27	2,15
	НІР05	1,7	3,7	4,0	1,1	0,5
2013	1-ша декада травня	94	24,4	12,0	2,44	12
	2-га декада травня (контроль)	94	26,0	16,5	2,6	1,15
	Посадка розсадою (2-й контроль)	92	24,3	16,0	2,43	1,6
	3-тя декада травня	97	26,2	16,8	2,62	1,68
	НІР05	1,6	0,9	2,3	0,4	0,8
2014	1-ша декада травня	110	36,7	24,1	3,67	2,41
	2-га декада травня (контроль)	110	36,8	24,2	3,68	2,42
	Посадка розсадою (2-й контроль)	100	31,7	20,8	3,17	2,08
	3-тя декада травня	112	37,4	24,6	3,74	2,46
	НІР05	2,5	0,6	0,4	0,3	0,3
Середнє за 2012-2014 рр.	1-ша декада травня	99,7	28,8	15,9	2,87	1,6
	2-га декада травня (контроль)	100,0	31,0	20,4	3,0	2,02
	Посадка розсадою	94,3	28,3	18,8	2,8	1,82
	3-тя декада травня	102,3	32,1	21,0	3,2	2,2
	НІР05	1,3	1,7	3,5	0,6	0,5

Таким чином, проведені дослідження показали, що в умовах Центрального Лісостепу цілком можливе вирощування стевії за сівби насінням. Посіви стевії визначаються факторами, які безпосередньо впливають на його основні показники: тривалість появи сходів, польова схожість насіння, архітектоніка рослин, густота стояння та врожайність зеленої і сухої маси.

Тривалість появи сходів та польова схожість насіння залежали як від строків сівби, так і від погодних умов у період «сівба - сходи». В середньому за три роки за сівби в першій декаді травня тривалість появи сходів становила 10 днів (ГТК - 0,6-0,7), у другій-третій декадах - 8 днів (ГТК > 1,0), польова схожість - відповідно 31,5, 35,9 і 37,8 %.

Ріст і розвиток рослин стевії також залежав як від строків сівби, так і погодних умов вегетаційного періоду. В середньому за роки досліджень відмічена тенденція по збільшенню кількості стебел, пагонів, листків та асиміляційної поверхні однієї рослини при переході від першої до другої та третьої декад. Найбільш розвинені рослини стевії відмічено за сівби в третій декаді травня, що пов'язано із кращим стартовим ростом рослин і погодними умовами в період вегетації.

Строки сівби вплинули на загальну продуктивність стевії. В середньому за три роки найвища продуктивність стевії відмічена за сівби в третій декаді травня, найменша - за сівби в першій декаді травня порівняно як з першим контролем, так і другим - посадка розсадою.

5.2.3. Густота стояння рослин стевії за розмноження її насінням

Одним із основних питань технології вирощування стевії є оптимізація площі живлення. Оптимальна густота стояння рослин є однією з важливих умов вирощування високих врожаїв, оскільки посів повинен бути спланований таким чином, щоб індивідуальні особливості рослин могли найкращим чином поєднуватись з закономірностями продукційного процесу посіву як цілого. Чим повніша і рівномірніша густота стояння рослин, тим рівномірніше буде їхній ріст і розвиток, менше буде втрат під час збирання та вища буде якість сировини. З агрономічної точки зору оптимальнв така густота посіву або посадки сільськогосподарської культури, при якій досягається найбільша продуктивність окремої рослини, а отримання з одиниці площі максимального врожаю основної продукції культури за високої якості і найменших затратах праці і матеріальних засобів [5].

За вирощування стевії як багаторічної культури зарубіжні вчені рекомендують різну густоту стояння (насадження) рослин стевії. Так, в Японії Sakaguchi [8], вивчаючи густоту стояння стевії у межах 80-400 тис./га, довів, що найбільш оптимальною є густота 100 тис/га.

У Парагваї кращим варіантом виявився 45 тис./га [7], а в Каліфорнії - не більше 200 тис./га [9].

При вивченні густоти стояння стевії в Центральному Лісостепу України за посадки розсадою встановлено, що оптимальною є густота в межах від 80 до 110 тис./га [1, 2, 6]. Проте на сьогодні питання щодо оптимальної густоти стояння рослин стевії за розмноження її насінням практично не вивчені і недостатньо висвітлені в наукових публікаціях.

Мета дослідження. На основі вивчення особливостей росту і розвитку та продуктивності стевії визначити оптимальну густоту стояння рослин стевії при розмноженні її насінням в умовах Центрального Лісостепу.

Матеріали та методика дослідження. Дослідження проводили впродовж 2012-2014 рр. на дослідному полі Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків за наступною схемою: 1) досліджувана густота 80 тис./га; 2) досліджувана густота 90 тис./га (контроль); 3) досліджувана густота 100 тис./га. Згідно схеми досліду в період повних сходів формували вихідну густоту із розрахунку в першому варіанті 3-4, в другому - 4-4,5, в третьому - 4-5 рослин на одному метрі рядка. Сівба - в третій декаді травня, ширина міжряддя - 45 см.

Дослідження проводили за методикою державного сортовипробування сільсько-господарських культур та іншими загальноприйнятими методиками дослідної справи.

Оцінку погодних умов років і окремих періодів здійснювали, використовуючи показники температури повітря, кількості опадів, гідротермічний коефіцієнт (ГТК) за даними метеопоста «Батиєва гора».

Площа посівної ділянки - 25 м², залікової - 20 м², повторність - чотириразова. Сорт стевії - Славутич.

Результати дослідження та їх обговорення. Густота агрофітоценозу стевії на одиницю площі зумовлюється насамперед (за однакових норми висіву і ширини міжряддя) вихідною густотою стояння рослин. У наших дослідженнях впродовж онтогенезу вона змінювалась наступним чином (табл. 5.15). В середньому за три роки в першому варіанті густота стояння зменшувалась з 81,9 тис./га на 30-й день від появи сходів до 80,1 тис./га - на 120-й (випадання становило 2,2 %), в другому варіанті (контроль) - з 92,0 тис./га до 89,8 тис./га (випадання - 2,4 %), в третьому варіанті - з 101,7 до 100,0 тис./га (випадання - 2,7 %). Тобто, чим вища вихідна густота, тим більше випадає рослин упродовж вегетаційного періоду.

Таблиця 5.15 Динаміка густоти стояння рослин стевії залежно від вихідної досліджуваної густоти

Рік	Варіанти	Густота стояння рослин, тис./га
	№ вар.	вихідна гусота, тис./га	на день від появи сходів
			30-й	60-й	90-й	120-й
2012	1	80	82,7	82,0	80,8	80,6
	2	90 (контроль)	92,7	90,9	90,0	90,0
	3	100	103,3	103,0	101,0	100
	НІР05	6,3	-	-	4,5
2013	1	80	78,7	77,8	77,2	77,2
	2	90 (контроль)	89,8	88,7	88,0	88,0
	3	100	98,0	97,8	97,7	97,7
	НІР05	6,4			6,2
2014	1	80	83,7	83,0	82,5	82,5
	2	90 (контроль)	93,5	92,6	91,4	91,4
	3	100	103,2	102,7	102,3	102,3
	НІР05	6,5	-	-	6,6
Середнє за 2012-2014 рр.	1	80	81,9	80,9	80,2	80,1
	2	90 (контроль)	92,0	90,7	89,8	89,8
	3	100	101,7	100,7	100,3	100,0
	НІР05	6,4	-		5,7

Найбільше випадання рослин впродовж онтогенезу відмічено в 2012 році, залежно від вихідної густоти 80, 90 і 100 тис./га воно становило від 2,6 до 3,0 і 3,2 %, найменше - в 2014 році - відповідно від 1,5 до 2,3 і 1,0 %. Це пояснюється погодними умовами вегетаційного періоду: ГТК в першому випадку становив 0,8-1,0, в другому - 0,9-1,2.

Аналіз біометричних показників рослин стевії у фазі бутонізації показав, що проявляється певна різниця в них залежно від вихідної густоти стояння (табл. 5.16). В середньому за три роки висота рослин на 2,3 см, довжина стебел - на 2,2 см, довжина пагонів першого порядку - на 0,6 см, кількість листків - на 1,7 шт. і площа листкової поверхні - на 47,6 см² були більшими за вихідної густоти 100 тис./га порівняно з контролем (90 тис./га). По таких показниках, як ширина рослин, кількість стебел та пагонів першого порядку різниці між цими варіантами не виявлено. За вихідної густоти стояння 80 тис./га ступінь розвитку рослин був меншим як порівняно з контролем, так і за вихідної густоти 100 тис./га (див. табл. 5.16).



Таблиця 5.16 Ступінь розвитку рослин стевії залежно від вихідної густоти стояння (фаза бутонізації)

Незалежно від вихідної густоти, найбільш інтенсивний ріст рослин стевії відмічено в 2014 році: висота рослин коливалась в межах 44,7-46,5 см, кількість стебел - 3,2-3,7 шт., їх довжина - 29,8-36,7 см, пагонів першого порядку - 9,3-12,0 шт. і 13,0-14,6 см, кількість листків - 22,7-32,5 шт., асиміляційна поверхня однієї рослини - 452-628 см².

Менш розвинені рослини стевії у фазі бутонізації були в 2012 і 2013 рр. Наприклад, у 2012 році висота рослин була в межах 45,0-45,7 см, ширина - 35,1-35,6 см, кількість стебел - 2,0-2,4 шт., їх довжина - 22,5-23,3 см, пагонів першого порядку - 8,0-8,6 шт. і 12,8-13,2 см, кількість листків - 22,1-22,0 шт., асиміляційна поверхня однієї рослини - 502-570 см². Це пояснюється погодними умовами року: ГТК вегетаційного періоду в 2014 році становив 0,9-1,2, в 2012 році - 0,8-1,0.

Вихідна густота стояння вплинула на загальну продуктивність стевії. Дослідження показали, що при зменшенні вихідної густоти від 100 до 80 тис./га середня маса однієї рослини збільшується, а врожай всієї надземної маси, а також листків з одиниці площі - зменшується. Тому найнижча продуктивність стевії була за вихідної густоти 80 тис./га (табл. 5.17). За вихідної густоти 100 тис./га в середньому за три роки врожайність зеленої маси на 32,1 %, листків - на 26,0 %, урожайність сухої маси - на 19,3 %, сухих листків - на 20 % були більшими, ніж за вихідної густоти 80 тис./га.

За вихідної густоти 90 тис./га (контроль) ці показники були також більшими порівняно з густотою 100 тис.га (див. табл. 5.17).

На загальну продуктивність стевії впливають також погодні умови вегетаційного періоду. При значенні ГТК в період «сівба - сходи» 2,4 та впродовж вегетаційного періоду - 1,2 (2014 р.) відмічено менше випадання рослин та більш інтенсивний їх ріст та розвиток, що в кінцевому результаті сприяло підвищенню їх загальної продуктивності.

При значенні ГТК в період «сівба - сходи» - 0,7-1,0 та вегетаційного періоду - 1,1 (2012, 2013 рр.) відмічено більше випадання рослин в процесі онтогенезу, менш інтенсивний їх ріст і розвиток та зменшення загальної продуктивності стевії. Тому врожайність зеленої маси в цьому випадку була на 34,3 %, сухої на 25,3 % меншою, ніж у 2014 році.



Таблиця 5.17 Продуктивність стевії залежно від вихідної густоти стояння

Таким чином, проведені дослідження показали, що при розмноженні стевії за сівби насінням доцільно мати вихідну густоту 4-5 рослин на 1 м рядка, що забезпечує густоту стояння перед збиранням - 100-102 тис. рослин на гектарі (ширина міжряддя - 45 см).

Ріст і розвиток рослин стевії в певній мірі залежав як від вихідної густоти, так і погодних умов вегетаційного періоду. В середньому за роки досліджень висота рослин, довжина стебел, пагонів першого порядку, кількість листків та асиміляційна поверхня однієї рослини були меншими за вихідної густоти 90 тис./га (контроль), так і 80 тис./га порівняно з густотою 100 тис./га.

Вихідна густота вплинула на загальну продуктивність стевії. В середньому за три роки найвища продуктивність стевії відмічена за вихідної густоти 4-5 рослин на 1 м рядка (100 тис./га), найменша - за 3-4 рослини на 1 м рядка (80 тис./га). Незалежно від вихідної густоти, найвища продуктивність стевії була при значенні ГТК в період «сівба -сходи» - 2,4 та впродовж вегетаційного періоду - 1,2.

За результатами досліджень, проведених у роздіді 5, можна зробити наступні висновки:

- методично обґрунтовано способи розмноження стевії медової, які включають вегетативні - розмноження стевії методом культури тканин, метод живців та розмноження насінням;

- мікроклональне розмноження стевії дозволило одержати від однієї рослини до одного мільйона ідентичних рослин та розмножити в потрібній кількості селекційні матеріали;

- метод розмноження стевії зеленими черешками виявився одним з найбільш ефективних. За однолітнього циклу вирощування стевії особлива увага приділялась якості зберігання кореневищ, які використовуються для вегетативного розмноження черешками. На приживаність, укорінення, ріст і розвиток живців істотно впливають строки живцювання. Живцювання в лютому уповільнюють інтенсивність проходження цих процесів, у квітні - прискорюють;

- для одержання повноцінної добре розвиненої розсади стевії необхідно створювати відповідний фон живлення з використанням оптимальних доз мінеральних добрив і співвідношення в них елементів. Між дозою мінеральних добрив і приживаністю рослин встановлена від'ємна тісна кореляційна залежність - r = -0,82. Рівень приживаності рослин в наступні періоди негативно впливав на всі елементи продуктивності розсади стевії: висоту рослин (r = -0,68), кількість міжвузлів (r = -0,71), кількість, довжину і ширину листків (r = -0,72; -0,71 і -0,88), довжину коренів
(r = -0,62), зелену й суху масу - r =-0,77 і -0,80;

- для специфічних природних умов України визначальним елементом технології вирощування стевії є густота стояння рослин. За прийнятою схемою посадки стевії з шириною міжрядь 70 см і відстанню між рослинами у рядку кількість рослин була в межах 80-90 тис./га. Збільшення приживаності відмічено у варіанті зі схемою посадки 70х16 см - 94 %, у варіанті 70х25 см вона становила 82 %, а найбільша висота рослин (61,4 см) та кількість міжвузлів була у варіантах 70х16 см (20 шт.) і 70х40 см у стрічці (21 шт.);

- за розмноження стевії насінням визначальними факторами є тривалість появи сходів та польова схожість насіння, архітектоніка рослини, густота стояння та врожайність зеленої і сухої маси. Дослідження показали, що ці фактори залежать від якості насіння, строків сівби, погодних умов у період «сівба - сходи» та вихідної густоти стояння;

- продуктивність стевії у певній мірі залежить від способів стимуляції насіння перед сівбою. Найбільший ефект від стимуляції насіння отримано за передпосівної обробки його в розчині солей мікродобрив «Ріст-концентрат», «Аватар» та мікроелемента цинк: густота стояння перед збиранням відповідно на 11,9 тис./га, 9,2 і 8,5 тис./га, врожайність зеленого листя - на 2,4 т/га, 1,8 і 1,6 т/га, сухого листа - на 0,24 т/га, 0,19 і 0,16 т/га були більшими, ніж на контролі (без стимуляції);

- проведені дослідження показали, що в умовах Центрального Лісостепу України цілком можливе вирощування стевії за сівби насінням. У середньому за три роки найбільш розвинені рослини (кількість стебел, пагонів, листків) та найвища продуктивність стевії відмічена за сівби в третій декаді травня, найменша - за сівби в першій декаді травня;

- в середньому за роки досліджень найвища продуктивність стевії відмічена за вихідної густоти 4-5 рослин на 1 м рядка, найменша - за 3-4 рослини на 1 м рядка, що забезпечує густоту стояння рослин перед збиранням за ширини міжряддя 45 см - відповідно 100 і 80 тис./га.



6.Агроекологічні причини різноякісності агрофітоценозів стевії

6.1 Вплив метеоролічних умов регіонів України на ріст, розвиток і продуктивність стевії

Упродовж 1996-2015 рр. у різних регіонах України було проведено комплекс спостережень та здійснено оцінку агрофітоценозів стевії (моніторинг). При цьому вивчали вплив погодних умов вегетаційного періоду та сортових особливостей на ріст, розвиток і продуктивність стевії.

В Україні початком робіт зі стевією можна вважати 1985 рік, коли в Інституті цукрових буряків було висаджено розсаду стевії на площі понад 500 м², а в 1990 році плантації стевії становили майже 8 га [77, 78, 171].

Дослідження з комплексної оцінки спостережень за погодними умовами та агрофітоценозами стевії показали наступне (табл. 6.1).

Упродовж 1996-2015 рр. стевію в Україні вирощували на площі 2-32 га, в тому числі в Центральному Лісостепу вона коливалась в межах 1,99-5,90 га, Західному Лісостепу - 1,94-2,73 га, у Північній підзоні Степу - 4,10-15,20 га, у Південній підзоні Степу - 5,0-32,20 га.

Аналіз метеорологічних умов вирощування стевії впродовж 1996-2015 рр. показав їх значну мінливість.

Так, в умовах всього Правобережного Центрального Лісостепу найпосушливими виявилися 1999, 2003, 2004 (особливо в першу половину вегетаційного періоду) та 2007 рр., надмірно вологими - 1997, 2005, 2006 рр., решта років були близькими до середніх. Серед посушливих років найхарактернішим був вегетаційний період 2007 року: кількість опадів у період «садіння - приживання» становила 74 мм, ГТК - 0,6, індекс посушливості - 1,31; у період збирання - 143 мм, 0,9 і 0,92 відповідно. Такі метеорологічні умови в цілому негативно вплинули на продуктивність агрофітоценозів стевії, зокрема на густоту сходів (приживання після садіння), їхній ріст і розвиток та на вихід зеленої маси і сухого листя. За густоти стояння перед збиранням 100 тис./га, урожайність зеленої маси становила 10,8 т/га, сухої - 1,76 т/га. В цілому в регіоні густота стояння перед збиранням за період 1996-2012 рр. була в межах 98-111 тис./га, урожайність зеленої маси - 10,4-26,7 т/га, сухого листя - 1,69-2,68 т/га (див. табл. 6.1).

Таблиця 6.1. Продуктивність агрофітоценозів стевії залежно від погодних умов вегетаційного періоду регіону

Регіон вирощування	Рік	Площа садіння, га	ГТК в період садіння-прижи-вання	Густота стояння, тис./га	Урожайність, т/га	ГТК вегета-ційного періоду
				після саді-ння	перед збира-нням	зеленої маси	сухого листя
Центральний Лісостеп	1996-2000	2,83	2,0-2,4	112	98	10,4	1,7	0,4-3,9
	2001-2005	1,99	0,8-1,5	111	105	24,7	2,49	0,7-3,6
	2006-2010	5,90	0,1-1,3	112	103	17,5	1,69	0,6-2,4
	2011-2012	2,01	0,8-1,3	115	111	26,7	2,68	0,9-1,2
Західний Лісостеп	2006-2010	2,73	0,3-2,1	117	110	20,7	2,73	0,8-1,8
	2011-2012	1,94	0,8-3,5	115	111	28,4	2,96	0,9-1,7
Північний Степ	2001-2005	4,10	0,3-1,0	92	90	15,3	1,52	0,8-1,2
	2011-2012	15,20	0,3-1,5	92	90	25,2	2,51	0,8-1,0
	2013-2014	14,70	0,8-1,0	92	91	30,4	3,03	1,0-1,7
Південний Степ	1996-2000	6,27	0,3-1,1	92	91	27,7	2,95	0,4-1,4
	2001-2005	5,0	0,5-1,2	93	92	20,5	2,75	0,6-1,4
	2006-2010	29,30	0,3-1,0	93	90	27,0	2,65	0,3-1,3
	2011-2012	32,20	0,3-1,1	92	91	27,7	2,95	0,4-1,4



У Західному Лісостепу за густоти стояння перед збиранням 110-111 тис./га за період 2006-2012 рр. Урожайність зеленої маси була в межах 20,7-28,4 т/га, сухого листя - 2,73-2,96 т/га.

За період 2001-2014 рр. у Північному Степу найпродуктивнішими агрофітоценози стевії були в 2011-2012 та 2012-2014 рр.: за густоти стояння перед збиранням 90-91 тис./га, урожайність зеленої маси становила 25,2-30,4 т/га, сухого листя - 2,51-3,03 т/га (ГТК вегетаційного періоду становив 0,8-1,7).

У Південному Степу (АР Крим) за період 1996-2012 рр. найвищою продуктивністю агрофітоценози стевії характеризувалися в 2002, 2004-2006, 2008-2012 рр.: за густоти стояння перед збиранням 91 тис./га, урожайність зеленої маси в середньому за 1996-2000 рр. становила 27,7 т/га, сухого листя - 2,95 т/га; в середньому за 2006-2010 рр. - за 90 тис./га - 27,0 і 2,65 т/га; в середньому за 2011-2012 рр. - за 91 тис./га - 27,7 і 2,95 т/га (див. табл. 6.1).

Природно-ресурсний потенціал є важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси й природні умови. Природні умови охоплюють географічне положення, кліматичні умови, особливості рельєфу й розміщення ресурсного потенціалу [11].

ГТК (гідротермічний коефіцієнт Селянінова) використовується для оцінці клімату зон з різним забезпеченням вологою окремих культурних рослин. Він є відношенням суми опадів (r) в мм за період з середньодобовими температурами повітря вище 10 ^ОC до суми температур (?t) за той же час, зменшеної в 10 разів:



За коефіцієнта ГТК більше 1,3 - зона є надмірного зволоження,
1,3-1,0 - достатнього, 1,0-0,7 - недостатнього, 0,7-0,5 - посушлива зона і менше 0,5 - суха зона.

Ізолінії зі значенням ГТК йдуть у напрямку з південного заходу і півдня на північний схід і північ. Чим нижче показник ГТК, тим посушливіша місцевість. Для стевії оптимальний ГТК вегетаційного періоду є 1,3-1,0, тобто це зона достатнього зволоження. Як змінюється врожайність зеленої маси і сухої речовини стевії залежно від ГТК вегетаційного періоду за регіонами України наведено нижче (рис. 6.1-6.12).

В центральному Лісостепу (м. Київ) ГТК вегетаційного періоду становить 0,6-1,8; урожайність зеленої і сухої маси в регіоні коливалися в межах відповідно 5-30 і 0,2-3,4 т/га (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Рівняння регресії залежностей врожайності зеленої маси
і сухої речовини стевії залежно від ГТК вегетаційного періоду
центрального Лісостепу, м. Київ.



З підвищенням ГТК урожайність зеленої маси і сухої речовини в регіоні знижується.

В зоні теплого Поділля (м. Заліщики, Тернопільської області) ГТК вегетаційного періоду коливається в межах 0,75-1,75, а урожайність зеленої і сухої маси - в межах відповідно 5-25 і 0,5-2,5 т/га. За лінією регресії вона майже не залежить від ГТК, тобто врожайність зеленої маси тримається на рівні 14 т/га, а сухої речовини - 1,45 т/га з не істотним зниженням за умов підвищення ГТК (рис. 6.2).

Рис. 6.2. Рівняння регресії залежностей врожайності зеленої маси
і сухої речовини стевії залежно від ГТК вегетаційного періоду
в зоні теплого Поділля, м. Заліщики, Тернопільської області.

В Закарпатті за рівня ГТК вегетаційного періоду 0,85-1,40 урожайність зеленої і сухої маси в регіоні коливалися відповідно в межах 7-27 і 0,25-2,7 т/га.

За лінією регресії, врожайність зеленої маси від ГТК має незначну від'ємну залежність, а сухої речовини - позитивну, тобто із зростанням ГТК урожайність сухої речовини збільшується - з 1,25 до 1,5 т/га (рис. 6.3).

На Поліссі України ГТК вегетаційного періоду становить 0,75-1,75; урожайність зеленої і сухої маси в регіоні коливалися відповідно в межах
8-29 і 0,2-2,9 т/га. За лінією регресії, врожайність зеленої маси і сухої речовини від рівня ГТК має суттєву від'ємну залежність (рис. 6.3).

Рис. 6.3. Рівняння регресії залежностей врожайності зеленої маси і сухої речовини стевії залежно від ГТК вегетаційного періоду в зоні Закарпаття.

З підвищенням ГТК урожайність зеленої маси і сухої речовини знижуються відповідно з 25 до 8 т/га і з 3 до 0,2 т/га.

Трирічні дослідження в Степу показали, що ГТК вегетаційного періоду в регіоні становить 1-1,5; урожайність зеленої і сухої маси в регіоні коливалися в межах відповідно 8,4-10,4 і 0,85-1,06 т/га.

За лінією регресії врожайність зеленої маси і сухої речовини має істотну позитивну залежність від ГТК, що свідчить про високу придатність умов регіону для вирощування стевії з використанням штучного зрошення, на що будуть спрямовані наступні дослідження (рис. 6.4).

Рис. 6.4. Рівняння регресії залежностей врожайності зеленої
маси і сухої речовини стевії залежно від ГТК вегетаційного
періоду Полісся України.



Рис. 6.5. Рівняння регресії залежностей врожайності зеленої
маси і сухої речовини стевії залежно від ГТК вегетаційного
періоду Степу

Найбільш об'ємні дослідження велися в Автономній республіці Крим. ГТК вегетаційного періоду в Криму становить 0,5-1,5; урожайність зеленої і сухої маси в регіоні коливалися в межах відповідно 0,2-37 і 0,6-3,7 т/га. За лінією регресії врожайність зеленої маси і сухої речовини має криволінійну залежність від ГТК, що описується квадратичним рівнянням регресії.

Цей регіон теж має високу придатність для вирощування стевії, особливо за умов використання штучного зрошення. Саме в цьому регіоні проведені перші дослідження з використанням краплинного зрошення (рис. 6.6).



Рис. 6.6. Рівняння регресії залежностей врожайності зеленої
маси і сухої речовини стевії залежно від ГТК вегетаційного
періоду Криму.

Отже, за рівнем врожайності зеленої маси і сухої речовини найбільш придатними регіонами для вирощування стевії в Україні є Автономна республіка Крим (відповідно 0,2-37 і 0,6-3,7 т/га), Закарпаття (7-27 і 0,25-2,7 т/га), Полісся (0,2-37 і 0,6-3,7 т/га), центральний Лісостеп (5-30 і 0,2-3,4 т/га) і тепле Поділля (7-27 і 0,25-2,7 т/га).

6.2. Екологічна стабільність і пластичність сортів стевії медової

Водно-електролітна рівновага, сталість внутрішнього середовища організму - гомеостаз - універсальна система забезпечення життя організму, яка підтримує оптимальні умови росту й розвитку рослин і виконує еволюційну роль стабілізації їх норми адаптивності. Провідну роль в адаптивній системі відіграють еволюційні, екологічні й біоенергетичні фактори, які керують процесами реалізації потенціалу генотипу. Адаптація є пристосування сортів до ґрунтово-кліматичних умов, а пластичність - властивість рослин виживати в межах певних умов довкілля, мається на увазі визначення меж, за якими існування рослин стає неможливим [3, 4].

За визначенням Джавані Ацци, врожай є похідною двох компонентів - продуктивності й стабільності [1].

Екологічні дослідження дозволяють виявити дію абіотичних і біотичних факторів певного середовища на генотип і встановити
ступінь їх впливу на ріст, розвиток і врожайність стевії медової. Акумуляція змін зовнішнього середовища проявляється в мінливості певних кількісних ознак структури рослин - його фенотипі, який формують певні морфологічні ознаки будови рослин, врожайність, якість продукції, стійкість до біотичних і абіотичних факторів, які визначаються вихідною формою [2, 3, 6].

Висока чутливість окремих сортів до несприятливих умов вирощування часто звужує ареал їх поширення в інші екологічні зони й обмежує їх загальне розповсюдження. Саме тому розширення норми реакції гібридів на умови довкілля є основним завданням селекції, особливо для регіонів зі стресовими гідротермічними умовами.

На підставі випробування сортів стевії медової у різних регіонах вирощування можна прогнозувати генетично визначену ступінь стабільності їх врожайності (пристосованості до умов вирощування).

За В.В. Хангильдиним [6], інтенсивним сортом стевії медової є такий, що за оптимальних умов вирощування кожного року за врожайністю переважає усі досліджувані; пластичним (здатним до мінливості) той, що за середньою врожайністю за роки випробування посідає перше місце; стабільним, що за роки досліджень має найменшу різницю між максимальною та мінімальною врожайністю.

Вплив погодних умов періоду вегетації сортів стевії медової на стабільність врожайності оцінювали шляхом розрахунків за показниками врожайності зеленої і сухої маси, вмістом сухої речовини за ряд років з визначенням середніх, стандартного відхилення, мінімуму й максимуму та розмаху варіації - R (табл. 6.2).

Таблиця 6.2 Продуктивність сорту стевії медової Берегіня
залежно від впливу екологічних умов регіону досліджень

<...

Регіон вирощування стевії	Рік	Се- ред- нє	Стан-дартне відхилення S	Значення	R = max - min
	2010	2011	2012			max	min
Зелена маса, т/га
Фастів, Київської обл.	28,8	25,8	25,5	26,7	1,82	28,8	25,5	3,3
Чуднів, Житомирської обл.	24,5	24,5	23,5	24,2	0,58	24,5	23,5	1,0
Жовква, Львівської обл.	27,9	27,9	29,4	28,4	0,87	29,4	27,9	1,5
Каховка, Херсонська обл.	25,4	25,4	24,8	25,2	0,35	25,4	24,8	0,6

Подобные документы

• Біологічні особливості та технологія вирощування нуту

  Загальна біологічна та ботанічна характеристика нуту. Кліматичні умови зони вирощування зернобобових, особливості складу ґрунту. Обґрунтування технології вирощування даної сільськогосподарської культури та розробка відповідної технологічної карти.
  
  курсовая работа [45,4 K], добавлен 11.05.2014
  

• Біологічні та морфологічні особливості кукурудзи та вплив їх на технологію вирощування

  Ботанічна та морфологічна характеристика кукурудзи. Вимоги культури до умов вирощування. Особливості росту і розвитку культури у визначеній зоні. Аналіз головних технологій і засобів механізації вирощування кукурудзи, аналіз основних способів її сівби.
  
  реферат [73,2 K], добавлен 23.04.2012
  

• Розробка індустріальної енергозберігаючої технології вирощування та збирання соняшнику

  Виробничо-технічна характеристика та аналіз технології вирощування соняшника на прикладі ПП "Антей". Аналіз економічних показників вирощування соняшнику. Складання й розрахунок технологічної карти на виробництво 100 га сільськогосподарської культури.
  
  дипломная работа [182,7 K], добавлен 08.12.2008
  

• Розробка і обґрунтування технології вирощування вівса

  Хід метеорологічних факторів у Житомирській області за багаторічними даними Житомирської метеостанції. Характеристика ґрунту, на якому вирощується овес. Біологічні особливості культури і можливості реєстрованих сортів. Вимоги до умов вирощування.
  
  курсовая работа [55,8 K], добавлен 09.01.2014
  

• Еколого-біологічна технологія вирощування кукурудзи на силос в умовах південного степу України

  Біологічні особливості кукурудзи, можливості рекомендованих сортів. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Обґрунтування технології вирощування кукурудзи. Строки, способи та глибина сівби. Догляд за посівами. Збирання врожаю і первинна обробка.
  
  курсовая работа [51,3 K], добавлен 06.04.2014
  

• Вирощування гороху

  Горох як однолітня, самопильна трав'яниста рослина сімейства Бобові, зернова бобова культура, його хімічний склад та значення в раціоні людини. Особливості розведення гороху, підготовка ґрунту та догляд за рослинами. Ботанічна характеристика гороху.
  
  реферат [11,2 K], добавлен 12.10.2009
  

• Агроекономічний аналіз системи землеробства і технології вирощування сої в умовах ТОВ "Аріадна" Поліського району Київської області

  Стан та перспективи виробництва сої в світі та в Україні. Народногосподарське значення культури, біологічні особливості та сортовий потенціал сої в Україні. Місце, умови та методика виконання роботи. Розрахункова технологічна карта вирощування сої.
  
  дипломная работа [2,7 M], добавлен 26.11.2014
  

• Технологія і комплекс машин для вирощування і збирання кукурудзи на силос

  Шляхи підвищення врожаю, зменшення витрат палива, збільшення продуктивності агрегатів для вирощування та збирання кукурудзи. Аналіз технології і техніко-економічних показників вирощування культури. Застосування нових гібридів, сучасного комплексу машин.
  
  дипломная работа [101,6 K], добавлен 26.05.2010
  

• Обґрунтування технології вирощування Ехінацеї пурпурної в умовах ПСП "Новогригорівське" Арбузинського району Миколаївської області

  Походження, поширення і сільськогосподарське значення ехінацеї, її морфо-біологічні особливості, вирощування. Природно-економічна характеристика ПСП "Новогригорівське". Аналіз рільництва та стану вирощування ехінацеї в господарстві, його покращення.
  
  курсовая работа [60,7 K], добавлен 18.09.2014
  

• Правові аспекти вирощування та реалізації зерна в Україні

  Етапи процесу розвитку зернового господарства в Україні. Особливості технічного, агрономічного й екологічного процесу вирощування зернових культур. Проблеми інтеграції України в світове сільське господарство і аналіз причин занепаду аграрного сектору.
  
  дипломная работа [106,9 K], добавлен 11.04.2014
  

• Технологія вирощування гірчиці

  Стан галузі рослинництва в господарстві і ґрунтово-кліматичні умови. Аналіз науково-виробничої інформації по біології та технології вирощування гірчиці. Застосування програмування врожайності. Поопераційна карта вирощування гірчиці, її особливості.
  
  курсовая работа [101,2 K], добавлен 15.11.2014
  

• Розробка елементів технології вирощування культури в господарстві

  Розрахунок потенціальної врожайності за вологозабезпеченістю посівів. Агробіологічний контроль за посівами. виробництво баштанної продукції в Україні. Аналіз еколого-гігієнічних вимог до сучасної технології вирощування гарбуза в умовах півдня країни.
  
  курсовая работа [90,6 K], добавлен 06.12.2014
  

• Технології вирощування ярого ріпаку

  Історія, господарське значення ріпаку ярого. Ботанічні і біологічні основи формування продуктивності цієї культури і технологія вирощування. Характеристика ґрунту дослідних ділянок. Погодні умови за період досліджень. Екологічна експертиза, охорона праці.
  
  дипломная работа [1,8 M], добавлен 16.04.2011
  

• Технологія вирощування гречки

  Інтенсивна технологія вирощування гречки: сорти, попередники та місце в сівозміні, удобрення, обробка ґрунту, догляд за посівами та збирання врожаю. Графік завантаження тракторів та сільськогосподарських машин для вирощування культури в господарстві.
  
  курсовая работа [99,7 K], добавлен 24.06.2011
  

• Проектування технології вирощування озимого жита в умовах СТОВ "Стандарт Агро" Гадяцького району Полтавської області

  Короткі дані аграрного сектору: загальні відомості про господарство, грунтово-кліматичні умови. Рекомендована для господарства інтенсивна технологія вирощування озимого жита. Розміщення культури в сівозміні. Система обробітку ґрунту, догляд за посівами.
  
  курсовая работа [40,4 K], добавлен 22.09.2011
  

• Впровадження технології вирощування нуту в умовах ПСП "Зоря"

  Агротехнічне значення нуту, морфо-біологічні особливості. Розрахунок урожайності за вологозабезпеченістю та природною родючістю ґрунту. Визначення норм висіву культури, систем добрив та економічну ефективність вирощування нуту в умовах ПСП "Зоря".
  
  курсовая работа [86,7 K], добавлен 20.10.2015
  

• Удосконалення технології вирощування озимого ячменю в ТОВ "імені Суворова"

  Походження, поширення і сільськогосподарське значення озимого ячменю. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві. Посівна площа, врожайність і валові збори культури.
  
  курсовая работа [77,9 K], добавлен 16.01.2014
  

• Інтенсивна технологія вирощування проса в ТОВ "Лан" Гадяцького району Полтавської області

  Загальні відомості про господарство. Опис ґрунтів, рельєфу полів. Характеристика кліматичних умов. Господарсько-біологічна характеристика проса. Розміщення культури в сівозміні. Програмування врожайності та економічна оцінка вирощування культури.
  
  курсовая работа [59,9 K], добавлен 13.01.2011
  

• Особливості вирощування вишні

  Характеристика вишні як кісточкової плодової культури, її морфологічні та біохімічні властивості. Характеристика сортів вишні, вирощуваних в Україні. Агротехніка вирощування вишні. Догляд та збереження врожаю. Причини слабкого плодоношення та їх усунення.
  
  курсовая работа [462,3 K], добавлен 26.07.2011
  

• Урожайність сортів нуту в умовах дослідного поля

  Походження та господарське значення нуту, його класифікація, ботанічна та морфологічна характеристика. Вплив елементів технології вирощування нуту на економічні показники. Особливості формування урожаю нуту. Біоенергетична оцінка вирощування нуту.
  
  дипломная работа [8,5 M], добавлен 10.12.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам