Надання відпусток

Заробітна плата робітникам і службовцям видається на протязі місяця не менше, як двічі з проміжком часу що не перевищує 16 календарних днів у встановлені колективним договором чи наказом дні (ст. 115 Закону «Про оплату праці», ст. 115 КЗпП України), відпускні оплачуються за три дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпП України). Якщо день зарплати припадає на вихідний, то зарплата виплачується напередодні. Затримана зарплата за період затримки індексується відповідно до індексу інфляції. Зарплата також індексується в установленому Законом порядку. Несвоєчасно одержана зарплата депонується. Не затребувана на протязі трьох років зарплата списується у доходи підприємства.

При виплаті заробітної плати власник повинен повідомити: загальний розмір заробітної плати, з розшифровкою по видам; розміри і підстави утримань; суму до видачі.

Відомості про оплату праці працівника будь-яким органам чи особам надаються у випадках передбачених законодавством, або за згодою працівника. Трудові спори по оплаті праці розглядаються у відповідності з КЗпП комісією по трудовим спорам або судом.

Законодавством України встановлена адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення термінів виплати зарплати та виплату її у неповному обсязі. Відповідно до ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення на винного може накладається штраф у розмірі 15-50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 175 «Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат» Кримінального кодексу безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам.

2.5 Облік відпусток

Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР визначені наступні види відпусток:

- основна і додаткова відпустка;

- додаткова відпустка у зв'язку з навчанням;

- творча відпустка;

- соціальна відпустка;

- відпустка без збереження заробітної плати.

Оплата щорічної основної і додаткової відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки входить у фонд заробітної плати. Законом України «Про відпустки» встановлена мінімальна основна відпустка за відпрацьований рік тривалістю не менше 24-х календарних днів (ст. 6), а працівникам молодше 18 років - 31 календарний день, інвалідам І і II груп - 30, III групи - 26 календарних днів. Окремі категорії працівників мають основну відпустку іншої тривалості (до 56 календарних днів). Крім основної відпустки ряд працівників мають право на додаткову відпустку, але загальна тривалість основної та додаткової відпустки не може перевищувати 59 календарних днів.

Для працівників, що мають дітей, святкові та неробочі дні, при визначенні тривалості відпустки, не враховуються (ст. 73 КЗпП).

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком наступних випадків, коли вони надаються за бажанням працівника:

жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

інвалідам;

особам віком до вісімнадцяти років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;

6) сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в закладах освіти та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Ряду працівників законодавством передбачено додаткові відпустки: за роботу в шкідливих умовах; з ненормованим робочим днем, які зайняті в окремих галузях народного господарства; в інших випадках, передбачених законодавством.

Крім того, ряду працівників надаються соціальні відпустки: в зв'язку з вагітністю та пологами - 126 календарних днів (70 календарних днів до пологів та 56 календарних днів після пологів, а жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи тривалістю 90 календарних днів до родів і 90 календарних днів після родів); при усиновленні новонародженого -56 календарних днів; по догляду за дитиною віком до 3-х та 6-ти років. Такі відпустки оплачуються за рахунок фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Сума відпускних нараховується виходячи з середнього заробітку за 12 місяців, що передують відпустці (у перший рік 6 місяців). Зарплату за 12 місяців, чи за менший період роботи, ділять на кількість календарних днів за ці місяці і множать на кількість календарних днів відпустки. Для визначення календарних днів у періоді з загальної кількості днів у періоді віднімають кількість святкових та неробочих днів. До святкових днів відносяться: новий рік, Різдво Христове, 8 березня, 1 та 2 травня, 9 травня, 28 червня (День Конституції), 24 серпня (День Незалежності України). До неробочих днів належать один день (неділя) Паски та один день (неділя) Трійця. Зарплата за дні відпустки оформлюється спеціальним розрахунком (типова форма № П-6, затверджена наказом Мінстату України від 09.10.95 р. № 253). Наприклад, робітник підприємства з 12 травня 2008 р. бере щорічну відпустку на 24 календарних дні. Розрахунковий період; травень 2007 р. - квітень 2008 р. Зарплатня цього робітника (разом з індексацією) за цей час склала 24600 грн. Суму відпускних розрахуємо у такій послідовності:

1. Визначення кількості календарних днів у розрахунковому періоді:

366 к. дн. - 10 св. дн. = 356 к. дн.

2. Розрахунок середньоденної зарплатні:

24600 грн. : 356 к. дн. = 69,10 грн.

3. Визначення суми відпускних:

69,10 грн. х 24 к. дн. = 1658,40 грн.

Міністерство праці України листом № 04-3022 від 21.07.97 р. роз'яснило порядок надання відпусток та нарахувань оплати за відпустки у випадках, коли працівник з незалежних від нього причин працював в режимі неповного робочого тижня чи перебував у відпустці без збереження заробітної плати або з частковими її збереженнями.

Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) із змінами і доповненнями, нарахування зазначених виплат у випадках, коли на підприємстві встановлювався скорочений робочий тиждень або працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати у разі простою підприємства (стаття 25 та частина 2 статті 26 Закону України “Про відпустки” (504/96-ВР), середньоденний заробіток розраховується таким чином:

сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період ділиться на відповідну кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України, а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні, та на кількість календарних днів перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням (абзац 6 пункту 2 Порядку).

Щорічна додаткова відпустка, передбачена ст. 7 та підпунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 8 Закону про відпустки, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлює Кабінет Міністрів України. Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки.

При цьому щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві за бажанням працівника надаються:

жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам., які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

інвалідам;

особам віком до вісімнадцяти років;

чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду на постійне місце проживання;

сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

працівникам, які мають путівку для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком строку. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

особам віком до вісімнадцяти років;

інвалідам;

жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

одиноким матері чи батьку, які виховують дитину без батька чи матері; опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Працівникам, які навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановчих занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою. Підприємство, за своїм бажанням може, окрім виплат по учбовій відпустці, оплати своєму працівнику вартість проїзду до місця навчання та зворотній шлях. В таблиці 5 наведена кореспонденція рахунків з обліку виплат працівникам підприємства по учбовій відпустці з урахуванням оплати проїзду до місця навчання та зворотній шлях.

Таблиця 5. Кореспонденція рахунків з обліку виплат працівникам підприємства по учбовій відпустці

Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах. Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період у кінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Підставою для надання відпустки є заява працівника, на основі якої складається список працівників про надання їм відпусток типової форми № П-7. Список використовується для оформлення відпустки групі робітників.

На підставі наказу бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що припадає на відпустку. Проте офіційно наказ (розпорядження) про надання відпустки заповнюється за формою № П-6 у двох примірниках - один для відділу кадрів, а другий передається у бухгалтерію.

Щорічна відпустка на вимогу працівника може бути перенесена на інший період у разі порушення власником або уповноваженим ним органом строку письмового повідомлення працівника про час надання відпустки і несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.

Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або подовжена в разі:

- тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

- виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;

- настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;

- збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.

Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо позначитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше ніж 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий строк її надання встановлюється за погодженням між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог ст. 12 Закону про відпустки. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.