Надання відпусток

Відповідно до закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать, наприклад, громадяни, які навчаються у деяких навчальних закладах. Ці громадяни мають право працювати у вільній від навчання час, що розглядається як вторинна зайнятість. Ця робота не вважається сумісництвом і виконується теж за трудовим договором.

Головною ознакою трудового договору, яка відрізняє його від так званої трудової угоди, є те, що за трудовим договором працівник бере на себе зобов'язання виконання роботи з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку. Тому аудитор повинен перевірити наявність внутрішнього трудового розпорядку, який є регулятором організації праці на кожному підприємстві, установі чи організації. Внутрішній трудовий розпорядок затверджує колектив підприємства за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил. У цьому документі конкретизуються вимоги законодавства щодо обов'язків працівників (приймання і звільнення з роботи, використання робочого часу, адміністративний вплив на порушників, форми заохочення за сумлінну працю).

Слід зазначити, що всі правовідносини, пов'язані з укладанням і виконанням трудових договорів, регулюються Кодексом законів України про працю (КЗпП). Це відрізняє трудові правовідносини за трудовими договорами від цивільно-правових правовідносин за так званими трудовими угодами, за якими насправді виступають договір підряду, договір доручення або авторський договір, предметом яких є надання повних результатів праці. Ці договори регулюються нормами цивільного права, і законодавство про працю на них не поширюється, що повинен враховувати аудитор під час перевірки трудових взаємовідносин на підприємстві.

Під час аудиту додержання штатної дисципліни слід перевірити, чи не утримуються у штаті підприємства, що перевіряється, працівники інших організацій (у тому числі тих, яким підпорядковано це підприємство), а також понадштатні одиниці за рахунок фонду оплати праці виробничих робочих.

В сучасних умовах порядок оплати праці, величина норм і розцінок у більшості випадків визначаються безпосередньо на підприємстві. Тому в установчому договорі та статуті підприємства обов'язково повинні бути регламентовані повноваження органів управління стосовно вибору форм оплати праці. Більш детально трудові відносини регламентуються в колективних договорах, які укладаються на підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають статус юридичної особи, між власником з однієї сторони і профспілковою організацією, чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема:

- зміни в організації виробництва і праці;

- нормування і оплата праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної платні та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);

- режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

- встановлення гарантій, компенсацій, пільг.

Тому аудитору необхідно переглянути установчі документи та перевірити наявність на підприємстві колективного договору (чи з'ясувати причини його відсутності) та проаналізувати хід його виконання. Під час контролю положень колективного договору особливу увагу слід приділити перевірці стану і якості технічного нормування праці, порядку перегляду норм, виконанню організаційно-технічних заходів з вдосконалення організації виробництва, підвищення кваліфікації робітників та інше.

Перевірка стану розрахунків з оплати праці починається з зіставлення показників поточної та річної звітності з даними аналітичного і синтетичного обліку заробітної плати. Сальдо головної книги з рахунку «Розрахунки з оплати праці» повинно відповідати даним бухгалтерських балансів.

Під час аудиту правильності нарахування заробітної платні робітникам, які перебувають на погодинній оплаті, використовують показники табельного обліку. Під час перевірки поставлення в структурних підрозділах цього обліку, слід встановити, чи підтверджуються в табелях дані про час, який не було відпрацьовано з поважних причин, відповідними виправдувальними документами (листками про тимчасову непрацездатність, наказами про надання відпусток, повістками суду та ін.). Для робочих, які знаходяться на відрядній оплаті праці, перш за все треба зіставити показники виробітку, які прийняті для розрахунку заробітної платні, з фактичними даними про здачу готової продукції на склад чи деталей суміжним структурним підрозділам.

Аудитор ретельно перевіряє і підстави для нарахування працівникам підприємства (особливо керівному складу) різних видів премій, доплат і надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат одноразових заохочень. На деяких підприємствах ці нарахування інколи значно перевищують основну заробітну платню деяких працівників.

Згідно до чинного законодавства до інших заохочувальних та компенсаційних виплат відноситься і матеріальна допомога, яка за словами профспілкових лідерів, є важливим фактором соціального захисту населення. Але на деяких підприємствах вона використовується для компенсації втрат заробітної платні керівникам підприємства під час дії накладених на них дисциплінарних стягнень. Тому аудитору слід перевірити наявність мотивованих звернень працівників на видачу матеріальної допомоги та відповідних резолюцій профспілкових комітетів.

З метою контролю правильності нарахування виплат, які передбачені чинним законодавством за невідпрацьований час, аудитору слід перевірити діючий на підприємстві порядок обчислення середньої заробітної платні. Обчислення середньої заробітної платні для оплати часу відпусток повинно проводитися з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. В усіх інших випадках збереження середньої заробітної платні і забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю середньомісячна заробітна платня обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата (виконання державних і громадських обов'язків працівниками у робочий час, надання жінкам додаткових перерв для годування дитини, звільнення працівників-донорів від роботи та в інших випадках, передбачених чинним законодавством).

При перевірці нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності окрім розрахунку середньої заробітної плати аудитору слід звернути увагу на правильність визначення загального трудового стажу та на правильність оформлення лікарняних листків. Слід також виявити (якщо вони мають місце) випадки невиправданого нарахування за один і той же період часу заробітної плати та допомоги з тимчасовій непрацездатності одному й тому ж працівникові. Контролю також підлягають і джерела нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності. Як відомо, новий порядок нарахування допомоги передбачає, що за перші п'ять днів втрати непрацездатності вона нараховується за рахунок власних коштів підприємства, за інші - за рахунок фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно до чинного законодавства громадянам України надаються багато видів соціальної допомоги (державна допомога сім'ям з дітьми, надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, допомога на поховання та інші). Тому аудитору слід перевірити підстави для нарахування кожного з цих видів допомоги і перелік документів про доходи членів сім'ї.

Частиною державної системи соціального захисту населення в Україні є індексація грошових доходів громадян, що дає їм можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають доходи громадян, що одержуються ними в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії, стипендії, соціальна допомога і оплата праці (грошове забезпечення). Для індексації грошових доходів населення використовується індекс споживчих цін і тарифів на товари і послуги. Обчислення індексу споживчих цін з наростаючим підсумком для індексації грошових доходів громадян починається з 1 січня 1997 року, і індексація провадиться, якщо індекс споживчих цін перевищив 105 відсотків (величина порога індексації).

Одночасно з перевіркою правильності нарахування заробітної платні аудитор повинен перевірити законність і правильність утримань із заробітної платні. Згідно до чинного законодавства бухгалтерія підприємства повинна провадити такі види утримань із заробітної платні працівників:

- податок з доходів фізичних осіб;

- страхові внески до Пенсійного фонду;

- збір до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

- збір до Фонду загальнообов'язкового державного страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності;

- збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

- профспілкові внески (на підставі заяв працівників);

- аліменти (за виконавчими листами судових органів);

- за брак і завданий підприємству матеріальний збиток;

- за наданий кредит;

- інші види добровільних утримань згідно з заявами працівників.

Одночасно з перевіркою правильності нарахування заробітної платні аудитор повинен перевірити й порядок нарахування роботодавцями внесків в державні цільові фонди, базою для визначення яких є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, а саме:

- до Пенсійного фонду;

- до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

- до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

- до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Здійснюючи контроль розрахунків за цими зборами аудитор зобов'язаний перевірити:

- правильність нарахування внесків та визначення страхових тарифів;

- законність застосування різних пільг;

- своєчасність перерахування внесків до цільових фондів;

- правильність відображення в обліку операцій з нарахування та сплати цих зборів.

Перевіряючи ці утримання і нарахування, аудитору слід пам'ятати, що нормативно-правова база з цих питань постійно змінюється. Тому йому слід чітко визначити строк дії кожного законодавчого і нормативного документу і враховувати це під час перевірки розрахунків із заробітної платні.

Аудит розрахунків з оплати праці на ПП «ЕВІСТА» суттєвих порушень не виявив.

3.2 Сутність інформаційних систем та технологій

Під інформаційними технологіями розуміють сукупність методів і способів пошуку, збору, накопичення, зберігання і обробки інформації на основі застосування комп'ютерної техніки.

Інформаційні технології є техніко-технологічним засобом освоєння стратегічних інформаційних ресурсів підприємства, що обумовлюють його успішний розвиток. Матеріалізуючи інформацію, комп'ютерні системи дозволяють перетворити дані на нові знання, на джерело нових підходів і рішень, підвищують ефективність діяльності підприємства.

Широке використання комп'ютерних технологій сприяє не лише збільшенню і підвищенню методичного рівня економічного аналізу, а й створенню його організаційної моделі.

Проведення економічного аналізу в умовах використання інформаційних технологій є наслідком загального швидкого розвитку науки, пов'язаного не тільки з удосконаленням самої комп'ютерної техніки та засобів комунікацій, але й з розробкою методологічних і методичних підходів до здійснення аналізу, в яких враховано нові можливості.

До початку застосування інформаційних технологій власнику надавалися громіздкі зведення, складні таблиці, непридатні для оперативного аналізу та прийняття рішень. Інформація, що надходила з запізненням, констатувала показники роботи підприємства за минулий період і не надавала оперативних даних, необхідних для поточного і стратегічного управління.

На сьогодні основна увага при удосконаленні процесу аналітичної обробки даних приділяється створенню комплексних комп'ютерних систем, які забезпечують інтегрованість функцій управління, орієнтуються на оперативне формування варіантів рішень для керівництва.

Методика економічного аналізу, орієнтована на використання сучасних комп'ютерних систем, повинна задовольняти вимоги системності, комплексності, оперативності, точності, прогресивності та динамічності. Виконання цих вимог сприятиме розвитку, систематичному та цілеспрямованому підвищенню ефективності господарської діяльності за результатами проведеного аналізу.

Комплексна комп'ютеризація аналізу є основою збереження його цілісності(системності). У теорії аналізу господарської діяльності вже створені основи системного комплексного аналізу, що забезпечують функціональну, технічну, методичну та інформаційну сумісність складових частин аналізу як єдиного цілого. Завдяки цьому досягаються об'єктивність даних аналізу та їх достовірність.

Складність вирішення проблем теоретичного обґрунтування організації економічного аналізу в комп'ютерному середовищі та розробки програмного забезпечення автоматизованої системи економічного аналізу визначена не лише різноманітністю напрямів господарської діяльності підприємств різних галузей економіки, їх форм власності, але й різноманітністю видів і завдань аналітичної роботи, необхідної для ефективного управління підприємством у складних і динамічних умовах ринкової економіки.

Основне завдання організації економічного аналізу в комп'ютерному середовищі полягає у забезпеченні прийняття своєчасних науково обґрунтованих управлінських рішень, що стосується різних аспектів діяльності господарюючого суб'єкта з урахуванням великої кількості внутрішніх і зовнішніх факторів впливу.

Характерним при аналізі в комп'ютерному середовищі є:

- підвищення системності економічного аналізу, що зумовлено необхідністю чіткого визначення і формалізації аналітичних завдань при їх вирішенні в автоматичному режимі. Формалізація аналітичних завдань усуває їх дублювання, сприяє більш чіткому визначенню обсягу та якісного складу інформаційної бази економічного аналізу, стає безпосереднім об'єктом економіко-математичного моделювання, що суттєво збільшує глибину аналітичного дослідження господарської діяльності;

- забезпечення аналізу впливу на досліджуваний об'єкт широкого кола внутрішніх і зовнішніх факторів, що сприяє підвищенню ступеня наукової обґрунтованості управлінських рішень, які приймаються на підставі результатів економічного аналізу;

- підвищення достовірності та надійності отриманих результатів економічного аналізу, що забезпечується оперативним коригування даних бухгалтерського обліку;

- розширення можливостей реалізації аналітичних досліджень - використання комп'ютерів дає можливість в режимі реального часу проводити оперативний та ситуаційний аналіз, збільшувати можливість проведення багатоваріантного аналізу, що передбачає обробку та розрахунок ряду підходів та прийняття оптимальних управлінських рішень шляхом вибору найбільш придатного;

- створення можливостей для проведення комплексних аналітичних досліджень пов'язане з оперативною обробкою великих масивів вхідної аналітичної інформації.

Важливим для роботи аналітиків є принципи побудови комп'ютерної інформаційної системи підприємства(КІСП).

Комп'ютерна інформаційна система підприємства - це сукупність економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і рішень, а також спеціалістів, призначена для обробки інформації і прийняття управлінських рішень.

До комплексної комп'ютеризації економічного аналізу в умовах комп'ютерної інформаційної системи підприємства дозволяють перейти електронні мережі. На сьогодні широкого розповсюдження набула мережа Internet. Internet є глобальною системою з'єднаних комп'ютерних мереж, складовою якої є електронна пошта. Internet складається з сотень вільно з'єднаних мереж, і немає жодної окремої групи людей або організацій, що відповідає за її роботу.

Internet - джерело інформації про стан ринку, що є основою для проведення маркетингового аналізу. Internet формує новий рівень корпоративного мислення завдяки системному аналізу інформації про недоліки й переваги споживачів і конкурентів, більш реальній оцінці попиту на вироблену продукцію.

При удосконаленні аналітичних інформаційних систем слід приділяти увагу також розвитку та створенню корпоративних інформаційних мереж(Internet), які дозволяють об'єднати усі наявні комп'ютери підприємства, різноманітне програмне забезпечення і бази даних у єдину систему. Ця система уможливлює швидке знаходження необхідної інформації. Internet - своєрідна індивідуальна система Internet, яка використовує інфраструктуру та стандарти останньої, але є захищеною від несанкціонованого доступу із відкритої мережі Internet.

Для обробки даних у мережі використовують дві технології: клієнт-серверна та файл-серверна. Вони передбачають розміщення на сервері розподіленої інформаційної бази, доступ до даних якої здійснюється з клієнтських машин.

За умови використання файл-серверної технології на сервері розміщують програмне забезпечення для підтримки роботи мережі та файли бази даних. На комп'ютерах користувачів(робочих станціях) зберігається тільки прикладне програмне забезпечення.

Технологія клієнт-сервер передбачає розміщення прикладного програмного забезпечення на робочій станції та окремих його компонентів на сервері. Архітектура клієнт-сервер є найбільш розповсюдженою, і більшість сучасних систем управління базами даних орієнтоване саме на цю технологію розподіленої обробки даних.

Найбільш ефективною організаційною формою проведення економічного аналізу в умовах комп'ютеризації є створення автоматизованих робочих місць(АРМ) аналітиків. АРМ аналітика - це фахово орієнтована обчислювальна система, призначена для автоматизації роботи з аналізу господарської діяльності підприємства. Вона є сукупністю програм обробки аналітичних даних за методикою комплексного аналізу діяльності підприємства.

Функціональне призначення комплексу АРМ аналітиків - це виконання в автоматизованому режимі повного набору взаємопов'язаних аналітичних розрахунків за підсумками господарської діяльності підприємства за період(рік, квартал, місяць). Результатом його роботи є отримання даних, які характеризують діяльність підприємства з виконанням прогнозних показників і підвищення ефективності виробництва, динаміку показників за ряд періодів, ступінь впливу на узагальнюючі показники діяльності різних факторів.

Впровадження АРМ дає змогу формувати єдину систему організації та обробки інформації з моменту її введення до формування аналітичних показників, а також дозволяє поєднувати процес обробки інформації з процесом прийняття рішень.

В умовах АРМ аналітичні задачі розв'язує безпосередньо сам аналітик на своєму робочому місці. Він особисто контролює усі стадії обробки аналітичної інформації, має можливість оцінити отримані результати, використати їх для обґрунтування управлінських рішень та задоволення інформаційних потреб управляючої системи.

Основними вимогами до функціонування АРМ аналітика є:

- своєчасне задоволення обчислювальних та інформаційних потреб управління при проведенні аналізу господарської діяльності;