Сутність аудиту та особливості роботи аудитора

3) пройшла практичну підготовку із провадження аудиторської діяльності.

3. Професійна компетентність підтверджується шляхом складання кваліфікаційного іспиту, який має засвідчити здатність особи застосовувати теоретичні знання на практиці.

Аудитори, допущені до проведення обов'язкового аудиту в будь-якій державі Європейського Союзу, які мають намір працювати в Україні, повинні скласти іспити з підтвердження теоретичних знань з питань законодавства України за напрямами: аудиторської діяльності і бухгалтерського обліку, податкового законодавства та законодавства про єдиний соціальний внесок, трудового, цивільного, господарського законодавства, у тому числі корпоративного, та законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Особа, яка має вищу освіту та досвід роботи на посадах бухгалтера, ревізора, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора не менше 15 років, або має досвід роботи на зазначених посадах не менше семи років та пройшла стажування у порядку, визначеному цим Законом, може бути атестована за результатами кваліфікаційного іспиту.

Підготовку до складання іспитів відповідно до програм, затверджених комісією з атестації, можуть проводити вищі навчальні заклади та інші установи, професійні організації аудиторів та бухгалтерів. Кандидат в аудитори може самостійно підготуватися до складання іспитів.

Атестація аудиторів здійснюється комісією з атестації.

Комісія з атестації складається з дев'яти осіб.

Порядок складання іспитів та порядок проходження стажування розробляються комісією з атестації та подаються на схвалення до Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, який після схвалення передає їх для затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Іспити проводяться у письмовій або електронній формі з дотриманням анонімності та конфіденційності.

За складання іспиту справляється плата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленому на початок відповідного року. У разі зарахування іспиту плата не справляється.

Свідоцтво про складання іспитів з теоретичних знань та кваліфікаційного іспиту видається на підставі рішення комісії з атестації центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.



17. Аудиторські фірми: їх види, створення та діяльність згідно чинного законодавства

Аудиторська фірма -- юридична особа, заснована з метою здійснення аудиторської діяльності. Аудиторська фірма -- організація, яка включена до реєстру аудиторів і аудиторських фірм України і займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-якої форми власності.

Аудиторські фірми України залежно від участі в них аудиторів різних країн поділяються на національні, в яких працюють тільки аудитори України, та міжнародні -- спільні підприємства, в яких беруть участь аудитори різних країн.

Створення аудиторської фірми передбачає виконання певних обов'язків, які повинні виконуватися по відношенню до клієнтів фірми, а саме:

? належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;

? повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

? зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

? відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону;

? обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз;



18. Реєстрація аудиторської діяльності: сучасні вимоги

Реєстрація аудиторської фірми передбачає подання суб'єктом господарювання до органу державної реєстрації таких документів:

рішення власника про створення юридичної особи;

1. статуту;

2. реєстраційної картки встановленого зразка, яка водночас є заявою про державну реєстрацію;

3. документа, що засвідчує сплату власником внеску до статутного капіталу суб'єкта господарської діяльності в розмірі згідно з чинним законодавством;

4. документа, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Особа, який бажає відкрити аудиторську компанію, повинна пройти таку процедуру як сертифікація аудиторів та отримати відповідний документ на право заняття аудиторською діяльністю.

Право на отримання сертифіката мають кандидати з повною вищою економічною або юридичною освітою, документ про здобуття якої визнається в Україні, та мають:

- необхідні знання з питань аудиту, бухгалтерського обліку, фінансів, економіки, оподаткування та господарського права;

- досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора та успішно склали письмовий кваліфікаційний іспит. Термін чинності сертифіката аудитора складає п'ять років.

Аудиторська фірма подає пакет документів для включення до такого переліку як реєстр аудиторських фірм:

заяву про включення до Реєстру;

? реєстраційну картку;

? копію документа про державну реєстрацію, засвідчену в установленому законодавством порядку;

? копії установчих документів, засвідчених в установленому законодавством порядку;

? копії сертифікатів аудиторів - засновників (учасників) фірми та керівника фірми;

? витяг з наказу про призначення керівником фірми аудитора, засвідчений печаткою аудиторської фірми;

? відгук регіонального Відділення Аудиторської палати України на подані документи.

19. Порядок ведення Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності та обов'язкова інформація в ньому, нормативне регулювання

Про затвердження Порядку ведення Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності

Відповідно до частини сьомої статті 20 Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність”

Реєстр складається з таких розділів:

1) аудитори;

2) суб'єкти аудиторської діяльності;

3) суб'єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов'язковий аудит фінансової звітності;

4) суб'єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов'язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Реєстр відповідно до частини другої статті 21 Закону про аудит ФЗ і ауд.д-сть має містити такі відомості про аудитора:

1) прізвище, ім'я, по батькові аудитора;

2) номер реєстрації у Реєстрі;

3) номери реєстрації у публічних реєстрах аудиторів інших країн (за наявності) із зазначенням країни та найменування органу реєстрації;

4) дата та номер рішення комісії з атестації про визнання кваліфікаційної придатності особи до провадження аудиторської діяльності або номер сертифіката аудитора, отриманого до дати введення в дію Закону;

5) контактна інформація аудитора (номери телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки за наявності);

6) найменування та реєстраційні номери суб'єктів аудиторської діяльності, у складі яких аудитор здійснює аудиторську діяльність або з якими його пов'язують відносини партнерства, участі тощо, та контактна інформація (місцезнаходження, номери телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки цих суб'єктів).

Реєстр відповідно до частини третьої статті 21 Закону має містити таку інформацію про суб'єктів аудиторської діяльності:

1) найменування, організаційно-правова форма для юридичних осіб

2) номер реєстрації у Реєстрі;

3) ідентифікаційний код аудиторської фірми

4) місцезнаходження аудиторської фірми та контактна інформація

5) контактна інформація аудитора, який одноосібно провадить аудиторську діяльність

6) перелік засновників (учасників) аудиторської фірми, у тому числі прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, найменування, країна резидентства, місцезнаходження,

7) відомості про органи управління аудиторської фірми, прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління аудиторської фірми, номери реєстрації у Реєстрі (за наявності), контактна інформація щодо кожної особи (номери телефонів, електронна адреса), обраної (призначеної) до органів управління;

8) відомості про кількість аудиторів, які є працівниками суб'єкта аудиторської діяльності, із зазначенням їх номера реєстрації у Реєстрі;

9) дані про відокремлені підрозділи аудиторської фірми, у тому числі місцезнаходження, контактна інформація (номери телефонів, електронна адреса, адреса веб-сторінки за наявності);

10) номери реєстрації у публічних реєстрах аудиторських фірм в інших країнах (за наявності) із зазначенням країни та найменування органу реєстрації;

11) дата і номер рішення про проходження перевірки системи контролю якості аудиторських послуг

20. Організація суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в Україні

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю утворено відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 р. № 2258 - VIII з метою здійснення суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в Україні.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю забезпечує здійснення нагляду і несе відповідальність за нагляд, зокрема, за реєстрацією аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності.

Повноваження щодо реєстрація аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності делеговані Аудиторській палаті України.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю для досягнення мети та виконання статутних завдань має повноваження здійснювати нагляд за веденням Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності; погоджувати форму, за якою аудиторами та суб'єктами аудиторської діяльності подаються до Аудиторської палати України відомості, які підлягають оприлюдненню в Реєстрі аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності; приймати рішення про виключення аудитора або суб'єкта аудиторської діяльності з Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності на підставах, передбачених Законом та Порядком ведення Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності.

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю виконує такі функції:

1) здійснює нагляд за діяльністю Аудиторської палати України в частині ведення нею Реєстру, проводить перевірки Аудиторської палати України з метою забезпечення виконання нею відповідно до вимог Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю повноважень з ведення Реєстру;

2) надає обґрунтовані рекомендації Аудиторській палаті України з метою усунення виявлених порушень у діяльності Аудиторської палати України при веденні Реєстру та удосконалення порядку ведення Реєстру;

3) здійснює інші повноваження, необхідні для забезпечення функціонування Реєстру та отримання достовірної інформації з Реєстру.

21. Порядок формування та функціонування Ради суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в Україні

Рада нагляду складається із семи осіб, по одному представнику від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, і трьох осіб з числа непрактикуючих осіб.

Склад Ради нагляду затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, за поданням відповідних органів та за результатами конкурсу. Членами Ради нагляду можуть бути тільки непрактикуючі особи, які мають знання та/або досвід роботи у сфері бухгалтерського обліку, аудиту, права. Члени Ради нагляду призначаються строком на 5 років. Одна особа не може бути призначена до складу Ради нагляду більше двох строків поспіль.

До повноважень Ради нагляду належать:

1) затвердження публічного звіту діяльності Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;

2) схвалення Статуту Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та проектів нормативно-правових актів з регулювання аудиторської діяльності;

3) нагляд за діяльністю Аудиторської палати України в частині виконання нею делегованих повноважень;

4) прийняття рішень про призначення перевірки виконання Аудиторською палатою України делегованих повноважень;

5) затвердження та надання Аудиторській палаті України рекомендацій щодо усунення виявлених порушень у діяльності Аудиторської палати України при виконанні нею делегованих повноважень;

22. Формування та функціонування Інспекції для реалізації функції суспільного нагляду за аудитом в Україні

Інспекцію очолює Виконавчий директор, який призначається Радою нагляду строком на п'ять років. Виконавчим директором може бути непрактикуюча особа, яка має досвід роботи у сфері аудиту, бухгалтерського обліку, права не менше 10 років, бездоганну репутацію, не має конфлікту інтересів. При формуванні умов конкурсу з відбору кандидатури на посаду виконавчого директора Радою нагляду можуть бути встановлені додаткові вимоги до кандидатів на цю посаду. Виконавчий директор призначає та звільняє двох своїх заступників за погодженням з Радою нагляду, а також інспекторів та інших посадових осіб Інспекції відповідно до трудового законодавства. Заступником Виконавчого директора може бути непрактикуюча особа, яка має досвід роботи у сфері аудиту, бухгалтерського обліку, права не менше семи років, бездоганну репутацію, не має конфлікту інтересів.

Виконавчий директор може бути звільнений достроково у разі: відставки; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; набрання чинності обвинувальним вироком суду; накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційних правопорушень; усунення з посади рішенням Ради нагляду за аудиторською діяльністю за порушення вимог цього Закону та Статуту Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

До повноважень Інспекції належать:

1) проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг суб'єктів аудиторської діяльності;

2) підготовка проекту публічного звіту за результатами здійснення суспільного нагляду та проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та оприлюднення звіту, затвердженого Радою нагляду;

3) здійснення перевірки, підготовка та надання Раді нагляду проектів рекомендацій для удосконалення реалізації Аудиторською палатою України делегованих повноважень;

4) проведення перевірок та реалізація стягнень за дорученням Ради нагляду;

5) методологічне забезпечення професійної кваліфікації.

Діяльність Інспекції провадиться відповідно до законодавства та Статуту Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. Повноваження Інспекції визначаються цим Законом та Статутом Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю в межах повноважень, визначених законом.

На посадових осіб Інспекції поширюється законодавство у сфері запобігання і протидії корупції.



23. Загальні принципи професійного самоврядування аудиторів

Відповідно до ст.46. ЗУ «Про аудит фін звітності та аудиторську діяльність» метою професійного самоврядування аудиторів є об'єднання на професійній основі зусиль аудиторів для виконання покладених на них обов'язків і забезпечення їхніх прав, представництва професійних інтересів аудиторів в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, захисту професійних інтересів та соціальних прав аудиторів, сприяння підвищенню професійного рівня аудиторів та надання їм методичної допомоги, захисту інтересів фізичних і юридичних осіб у разі заподіяння їм шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості аудиторів, а також здійснення саморегулювання аудиторської діяльності.

Професійне самоврядування аудиторів функціонує на засадах законності, гласності, незалежності, демократичності, колегіальності, виборності, обов'язковості членства аудиторів та виконання рішень органів професійного самоврядування, прийнятих відповідно до їх компетенції, забезпечення рівних можливостей доступу аудиторів до участі у професійному самоврядуванні.

Професійне самоврядування аудиторів здійснюється через Аудиторську палату України.

24. Спілка аудиторів України та інші професійні організації. Професійні аудиторські організації в Україні

Міжнародна регіональна федерація бухгалтерів та аудиторів «МРФБА Євразія»

Громадська організація «Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів»

Міжнародна громадська організація «Українсько- британська асоціація викладачів бух обліку та аудиту»

Всеукраїнська проф. організація «Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України»

Федерація керівників аудиторських фірм України

Всеукраїнська професійна громадська організація «Спілка аудиторів України»

Всеукраїнська громадська організація «Інститут внутрішніх аудиторів України»

Ліга незалежних аудиторів банків

Тощо.

Спілка аудиторів України створена у 1992 році, діє на основі Статуту та інших нормативно-правових актів, є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, рахунки. Об'єднує сертифікованих аудиторів.

Мета діяльності Спілки аудиторів України - об'єднання інтересів аудиторів для служіння суспільству, удосконалення професії аудитора, захисту законних прав членів Спілки, сприяння розвитку аудиторської діяльності в Україні та підвищення довіри громадськості до професії аудитора.

Особливості функціонування, пов'язані з тим, що Спілка аудиторів України: делегує своїх представників до АПУ строком на 5 років, має право на їх дострокове відкликання, порушує клопотання про припинення повноважень членів АПУ, що були делеговані державними органами, вносить на розгляд АПУ проекти норм і стандартів аудиту, забезпечує членів Спілки необхідними видами інформаційних та консультативних послуг, приймає участь у навчальній та просвітницькій діяльності та підготовці кадрів, розвиває міжнародне співробітництво.

Організаційна структура Спілки:

З'їзд делегатів САУ;

Рада САУ;

Президент (голова) САУ;

Виконавчий комітет САУ;

Комісії САУ: ревізійна комісія, комісія із питань аудиторської етики, комісія із стандартів аудиту, комісія із питань освіти та підвищення кваліфікації аудиторів, комісія по зв'язках з громадськістю і міжнародних зв'язках, комісія із контролю за дотриманням вимог стандартів аудиту та Кодексу етики, правова комісія;

Територіальні відділення САУ в областях України.

25. Порядок створення та повноваження Аудиторської палати України згідно Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та її Статуту

Аудиторська палата України є юридичною особою, яка здійснює професійне самоврядування аудиторської діяльності та не має на меті отримання прибутку, та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань аудиторського самоврядування.

Членами Аудиторської палати України є включені до Реєстру аудитори і аудиторські фірми.

Статут Аудиторської палати України затверджується з'їздом аудиторів України відповідно до вимог цього Закону.

Повноваження Аудиторської палати України:

1) здійснює реєстрацію аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності;

2) здійснює контроль якості аудиторських послуг суб'єктів аудиторської діяльності, крім тих, які здійснюють обов'язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес;

3) регулює взаємовідносини між членами Аудиторської палати України у процесі провадження аудиторської діяльності;

4) здійснює дисциплінарні провадження щодо суб'єктів аудиторської діяльності, крім тих, які здійснюють обов'язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес;

5) здійснює контроль за безперервним навчанням аудиторів, крім тих, які здійснюють обов'язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес;

6) бере участь у проведенні експертизи законопроектів і нормативно-правових актів з питань аудиторської діяльності;

7) узагальнює інформацію про практику застосування міжнародних стандартів аудиту та надає рекомендації на запит суб'єктів аудиторської діяльності щодо спірних та складних питань;

8) представляє аудиторів України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об'єднаннями та міжнародними організаціями;

9) забезпечує захист професійних прав аудиторів;

10) забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно аудиторів України.

Аудиторська палата України має право:

1) мати доступ до даних щодо аудитора та суб'єкта аудиторської діяльності, які мають відношення до виконання таким аудитором або суб'єктом аудиторської діяльності своїх професійних обов'язків, з можливістю отримання копій таких даних;

2) отримувати від юридичних та фізичних осіб інформацію щодо аудитора та суб'єкта аудиторської діяльності, пов'язаної з виконанням аудитором або суб'єктом аудиторської діяльності професійних обов'язків;

3) проводити перевірки суб'єктів аудиторської діяльності, крім тих, які здійснюють обов'язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, у частині виконання ними професійних обов'язків;

4) вносити пропозиції органам державної влади щодо формування та реалізації державної політики у сфері аудиторської діяльності;

5) оскаржувати до суду за правилами адміністративного судочинства від свого імені рішення (нормативні акти, акти індивідуальної дії, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень), які порушують права чи законні інтереси членів Аудиторської палати України;

6) у порядку, передбаченому законодавством, отримувати від Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю інформацію, необхідну для виконання повноважень Аудиторської палати України;

7) проводити перевірки дотримання членами Аудиторської палати України вимог Положення про членські внески, що затверджує з'їзд аудиторів України;

8) застосовувати до членів Аудиторської палати України передбачені цим Законом дисциплінарні заходи;

9) здійснювати міжнародне співробітництво;

10) використовувати працю найманих працівників, встановлювати структуру, штатний розпис, чисельність працівників, форми і розміри оплати та матеріального стимулювання їхньої праці згідно із законодавством та в межах кошторису Аудиторської палати України, затвердженого відповідно до вимог цього Закону.

Аудиторська палата України зобов'язана:

1) належним чином виконувати делеговані повноваження;

2) дотримуватися вимог законодавства, Статуту Аудиторської палати України та рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю;

3) надавати Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю звіти та будь-яку іншу інформацію про виконання делегованих повноважень;

4) дотримуватися рекомендацій, наданих Органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю щодо дій, які необхідно здійснити для належного виконання делегованих повноважень;

5) здійснювати реєстрацію аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності відповідно до вимог цього Закону;

6) розглядати скарги на дії членів Аудиторської палати України;

7) забезпечувати в порядку, передбаченому законодавством та Статутом Аудиторської палати України, вільний доступ до інформації про її діяльність.

Органами управління Аудиторської палати України є:

1) з'їзд аудиторів України;

2) Рада Аудиторської палати України.

У складі Аудиторської палати України з метою забезпечення проведення перевірок суб'єктів аудиторської діяльності створюється Комітет з контролю якості аудиторських послуг.

Ведення поточних справ у Аудиторській палаті України здійснює Секретаріат. Порядок діяльності Секретаріату Аудиторської палати України визначається положенням, що затверджує з'їзд аудиторів України.

Секретаріат очолює Виконавчий директор, який призначається на посаду з'їздом аудиторів України та працює в Аудиторській палаті України за основним місцем роботи. Виконавчий директор має бути непрактикуючою особою.

За рішенням з'їзду аудиторів України можуть бути утворені регіональні відділення Аудиторської палати України. Повноваження регіональних відділень та порядок їх діяльності визначаються положенням, що затверджує з'їзд аудиторів України.

26. Аудитор і аудиторська фірма: права, обов'язки та відповідальність згідно Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»

Відповідно до ЗУ «Про аудит фін звітності та аудиторську діяльність»:

аудитор - фізична особа, яка підтвердила кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності, має відповідний практичний досвід та включена до Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності.

аудиторська фірма - юридична особа, яка провадить виключно аудиторську діяльність та/або надає неаудиторські послуги на підставах та в порядку, що передбачені ЗУ «Про аудит фін звітності та аудиторську діяльність» та міжнародними стандартами аудиту.

Аудитор набуває права на провадження аудиторської діяльності після підтвердження кваліфікаційної придатності та набуття практичного досвіду в порядку, визначеному цим Законом. Аудитор, який набув права на провадження аудиторської діяльності, включається до Реєстру. Аудитор має право провадити аудиторську діяльність одноосібно лише після включення його до Реєстру як суб'єкта аудиторської діяльності.

Аудитор провадить аудиторську діяльність у складі аудиторської фірми та/або як фізична особа - підприємець чи провадить незалежну професійну діяльність, за умови що така особа не є працівником аудиторської фірми.

Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими, не сумісними з аудиторською діяльністю, видами підприємницької діяльності, що не виключає їхнього права отримувати дивіденди, доходи від інших корпоративних прав, доходи від оренди та відчуження рухомого та нерухомого майна, пасивні доходи.

Аудитори можуть займатися громадською, освітньою, викладацькою та науковою діяльністю, підготовкою публікацій з отриманням відповідної винагороди.

Не може бути аудитором особа, яка має не погашену або не зняту в установленому порядку судимість або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційних правопорушень, а також особа, до якої було застосовано протягом останнього року стягнення у вигляді виключення з Реєстру за подання до Реєстру недостовірної інформації.

Аудитору забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції щодо такої вигоди для себе чи інших осіб.

Аудитор іноземної держави може набути право на провадження аудиторської діяльності на території України в порядку, визначеному цим Законом, та за умови його відповідності вимогам, встановленим цим Законом.

Аудиторська фірма набуває права на провадження аудиторської діяльності за умови відповідності вимогам цієї статті та в порядку, визначеному цим Законом.

Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами та/або аудиторськими фірмами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків.

Посадовою особою, яка відповідно до установчих документів здійснює керівництво аудиторською фірмою, може бути лише аудитор.

Керівник аудиторської фірми не може бути керівником іншої юридичної особи, що здійснює підприємницьку діяльність за видами, не сумісними з аудиторською діяльністю.

Аудиторська фірма іноземної держави може провадити аудиторську діяльність на території України, за умови її допуску до провадження аудиторської діяльності згідно з національним законодавством країни походження такої аудиторської фірми, якщо ключовий партнер цієї фірми, який проводитиме аудит юридичних осіб, представництва іноземного суб'єкта господарювання або іншого суб'єкта, зареєстрованого в Україні, відповідає вимогам цього Закону до аудитора, відповідності аудиторської фірми вимогам, визначеним цим Законом, а також після включення її до Реєстру.

Аудиторська фірма повинна мати добру репутацію. Аудиторська фірма не може вважатися такою, що має добру репутацію, якщо протягом двох років поспіль до аудиторської фірми застосовувалося більше трьох разів стягнення у вигляді попередження або зупинення права на надання послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності або обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Аудиторська фірма, яка втратила добру репутацію, виключається з Реєстру за рішенням Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

27. Транснаціональні аудиторські компанії та особливості їх функціонування на світовому та національному ринку

У сфері аудиту тенденція концентрації капіталу знайшла відображення у створенні транснаціональних аудиторських фірм, які у теперішній час складають так звану «Велику четвірку» (Deloitte & Touch Tohmatsu (Deloitte), PriceWaterhouse Coopers (PwC), Ernst & Young (E&Y), Klynveld Peat Marwick Mitchell Main Goerdeler (KPMG)).

Якщо заглянути в історію, то ще у 1910 було вісім великих бухгалтерських фірм у світі. Вони були відомі як Велика Вісімка. До її складу входили: Arthur Andersen, Coopers and Lybrand, Ernst & Whinney,Deloitte Haskins & Sells, Peat Marwick Mitchell, Price Waterhouse, Touche Ross, Arthur Young.

Активізація бізнесу наприкінці 20-го століття, подальше розширення і конкуренція між великими компаніями призвели до створення Великих Шість бухгалтерських фірм. Влітку 1989 Ernst & Whinney об'єдналася з Arthur Young для формування Ernst & Young. У цьому ж році Deloitte, Haskins & Sells об'єдналася з Touche Ross для того, щоб сформувати Deloitte & Touche.

Велика Шістка продовжувала успішно функціонувати на ринку послуг упродовж наступного десятиліття до наступного злиття та створення Великої П'ятірки. Цього разу Price Waterhouse об'єдналася з Coopers & Lybrand, щоб сформувати Pricewaterhouse Coopers, краще відому як PwC.

Створення сучасної Великої Четвірки, було завершено з розпадом Arthur Andersen у 2002. Більшість співробітників і клієнтів Arthur Andersen приєдналися до компаній Великої Четвірки.

Найбільшою аудиторською фірмою в світі є Deloitte. За підсумками 2017 фінансового року, який закінчився 31 травня, її сукупний валовий дохід склав 38,8 млрд. дол. США. Частка цієї компанії в структурі доходів Великої Четвірки була найбільшою і становила 29%.

Загалом усі компанії «Великої Четвірки» демонструють стабільну позитивну динаміку за всіма напрямами діяльності, галузями та регіонами, а сумарна кількість їх співробітників наближається до позначки у 1,0 млн. осіб. Спостерігається позитивна тенденція до зростання кількості працівників у всіх регіонах та компаніях.

Створення екосистем та альянсів з провідними компаніями у сфері новітніх цифрових технологій, зокрема Amazon Web Services, Facebook, HP, Orecle, SAP, дозволяє пропонувати клієнтам комплексні рішення для управління найскладнішими процесами трансформації бізнесу та вирішення технологічних проблем.

Це допомагає виявляти потенційні ризики, розробляти стратегії з реалізації радикальних змін та вживати заходів щодо трансформації їхнього бізнесу, зокрема розробляти нові послуги та продукти, створювати нові бізнес-моделі та сприяти виходу на нові ринки.

У 2017 році суттєвому зростанню доходів Великої четвірки посприяли проекти у таких секторах економіки, як інформаційні технології, засоби масової інформації та телекомунікації, а також виробництво споживчих і промислових товарів. Створюючи додану вартість для своїх клієнтів, кожна із компаній Великої четвірки досягла зростання за певними напрямками своєї діяльності у різних галузях економіки.

У сумарних доходах більшості фірм найбільшу частку складають надходження від аудиторської діяльності, податково-юридичних послуг, консультування з питань обліку та фінансової звітності, підвищення ефективності бізнесу.

Слід зазначити, що аудиторська діяльність забезпечує близько половини доходу аудиторсько-консалтингового ринку та є важливим фактором у розвитку цього сегменту ринку. Разом з тим, останнім часом неймовірну актуальність і популярність здобуває консалтинг. У консалтинговому секторі лідером виступає Deloitte, питома вага від консалтингу в сукупних доходах у 2017 році склала 36,5% з темпами росту 10,2% порівняно з попереднім роком. Подальший розвиток консалтингу зберігає стійкі темпи, з кожним роком нарощуючи обсяги.

Постають питання: чому вони називаються «Big?»; чому їх є тільки чотири і що робить їх такими особливими? Варто зазначити, що насамперед їхні масштаби, обсяг укладених угод та наданих послуг, репутація на ринку аудиторських послуг - все це дозволяє їм домінувати в галузі.

Хоча є багато інших фірм, які надають подібні послуги, але вони є крихітними порівняно з тими, які об'єднали практично весь спектр консультаційних, аудиторських та консалтингових послуг.

Однією з важливих проблем є те, що українські аудиторські фірми, у міжнародних аудиторських об'єднаннях майже не представлені. Поряд з тим на українському ринку аудиторських послуг представлена вся Топ-30 Міжнародних аудиторських мереж та асоціацій, серед яких домінує «Велика четвірка».

Представники «Великої четвірки» мають істотний вплив на характер конкуренції та структуру ринку аудиторських послуг в Україні.

Найбільші аудиторські фірми світу, об'єднані у "велику четвірку", уже давно не надають суто аудиторські, бухгалтерські та консультаційні послуги. Задовольняючи потреби підприємств різних форм власності й галузей господарювання, "велика четвірка" стала справжнім конгломератом послуг для бізнесу - від аудиту і надання впевненості до податкового консультування та навчання персоналу.

Досвід "великої четвірки" успішно переймають і інші аудиторські фірми, які є членами професійних мереж чи асоціацій, невпинно розширюючи перелік послуг і пропонуючи клієнту комплексне обслуговування, адже що більше потреб клієнта задовольнить аудиторська фірма сьогодні, то міцнішими будуть її позиції на ринку і, відповідно, успішнішою діяльність.

28. Особливості проведення обов'язкового аудиту та аудиту підприємств, що становлять суспільний інтерес

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про аудиторську діяльність» проведення аудиту є обов'язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності публічних акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, публічних акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів, які здійснюють публічне розміщення, та похідних (деривативів), а також при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Підприємства, що становлять суспільний інтерес:

Підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фін установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до ЗУ «Про бух облік….» належать до великих підприємств (відповідають 2 критеріям з трьох - балансова вартість активів - понад 20 млн. євро, чистий дохід від реалізації продукції - понад 40 млн. євро, середня кількість працівників - понад 250 осіб).



29. Вимоги до внутрішньої організації суб'єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити обов'язковий аудит фінансової звітності

Суб'єкт аудиторської діяльності для надання послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності має забезпечити:

1) незалежність та об'єктивність аудиторів та ключового партнера при наданні аудиторських послуг, зокрема шляхом впровадження відповідних політики та процедур, а також наявність системи контролю за їх виконанням;

2) запровадження системи внутрішнього контролю, процедур реєстрації та обліку фактів, інформація про які підлягає фіксації та розкриттю відповідно до Закону «Про аудит ФЗ та АД», механізмів внутрішнього контролю, застосування методики оцінки ризиків, заходів та засобів для захисту систем обробки інформації;

3) можливість інформування уповноваженої особи суб'єкта аудиторської діяльності про факти порушень вимог Закону його працівниками;

4) достатній рівень кваліфікації та досвіду аудиторів і персоналу, який залучається до надання послуг відповідно до міжнародних стандартів аудиту. В суб'єкті аудиторської діяльності за основним місцем роботи має працювати не менше трьох аудиторів. При наданні послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес (крім тих, що відповідають критеріям малого підприємства), за основним місцем роботи має працювати не менше п'яти аудиторів із загальною чисельністю штатних кваліфікованих працівників, які залучаються до виконання завдань, не менше 10 осіб.

5) достатній рівень забезпеченості працівниками за основним місцем роботи для виконання завдань з обов'язкового аудиту фінансової звітності. У разі залучення до надання цих послуг аудиторів та інших працівників, які не є працівниками за основним місцем роботи суб'єкта аудиторської діяльності, суб'єкт аудиторської діяльності зобов'язаний вжити заходів для недопущення зниження якості внутрішнього контролю.

6) запровадження організаційних та адміністративних механізмів для попередження, ідентифікації, усунення або управління і розкриття будь-яких ризиків та загроз своїй незалежності;

7) запровадження внутрішньої політики та процедур виконання завдань з обов'язкового аудиту фінансової звітності, що також мають передбачати обов'язковість інструктажу, нагляду та перевірки роботи аудиторів та інших працівників, вимог до створення і обсягу робочих документів аудитора;

8) запровадження внутрішньої системи контролю якості аудиторських послуг. Відповідальність за організацію і ефективне функціонування внутрішньої системи контролю якості несе керівник суб'єкта аудиторської діяльності, при цьому ним може бути призначена відповідальна особа лише з числа аудиторів, яка є працівником суб'єкта аудиторської діяльності за основним місцем роботи;

9) використання вищезазначених внутрішніх процедур, систем, механізмів та ресурсів для забезпечення системного та регулярного надання послуг з обов'язкового аудиту;

10) запровадження механізмів реєстрації та розв'язання нестандартних ситуацій, що мають або можуть мати суттєві наслідки для неупередженості діяльності аудиторів та ключових партнерів, пов'язаної з наданням послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності;

11) застосовування політики оплати праці персоналу, залученого до виконання завдань з обов'язкового аудиту, що передбачала б стимули для забезпечення якості робіт.

12) постійний моніторинг, оцінювання відповідності та ефективності внутрішньої політики і процедур, системи внутрішнього контролю, у тому числі щорічнa оцінка внутрішньої системи контролю якості та вжиття відповідних заходів для усунення будь-яких недоліків. Суб'єкт аудиторської діяльності повинен зберігати інформацію про результати оцінки ефективності системи внутрішнього контролю та вжиті заходи протягом семи років.

30. Особливості звітування та надання іншої інформації аудиторами (аудиторськими фірмами) при виконанні аудиту фінансової звітності суб'єктів суспільного інтересу

Суб'єкт аудиторської діяльності, що надає послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, оприлюднює звіт про прозорість за попередній рік не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним. Звіт про прозорість опубліковується на веб-сторінці суб'єкта аудиторської діяльності і залишається доступним на цьому веб-сайті щонайменше сім років з дня його оприлюднення. Суб'єкт аудиторської діяльності може вносити зміни до опублікованого звіту про прозорість. У такому разі зазначається, що це виправлений варіант звіту, при цьому первинний варіант звіту залишається доступним на веб-сторінці. Суб'єкт аудиторської діяльності протягом 30 робочих днів з дати виникнення події інформує Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю про те, що звіт про прозорість опубліковано на його веб-сторінці та/або про внесення змін до нього. Згідно Закону «Про аудит ФЗ та АД», передбачено наступне: - якщо аудитор або ключовий партнер при виконанні завдання з обов'язкового аудиту фінансової звітності підприємства, що становить суспільний інтерес, має достатні підстави підозрювати, що могли мати місце або мали місце порушення, зокрема шахрайство щодо фінансової звітності такого підприємства, він повинен поінформувати про них орган управління підприємства та спонукати орган управління розслідувати таке питання та вжити відповідних заходів щодо усунення цих порушень і недопущення їх повторного вчинення в подальшому; - якщо підприємство, що становить суспільний інтерес, не розслідує це питання, суб'єкт аудиторської діяльності, який надає такому підприємству послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності, зобов'язаний поінформувати про це орган, який згідно із законодавством здійснює нагляд за діяльністю відповідного підприємства, що становить суспільний інтерес. - подання суб'єктом аудиторської діяльності такої інформації не є порушенням договірного або правового обмеження щодо розкриття інформації.

31. Щорічна звітність аудиторських фірм до АПУ та прядок її подання

Аудиторська діяльність є звичайною підприємницькою діяльністю, за якою виконуються визначені в Договорі певні роботи та надаються певні послуги.

Тому обов'язковим документом, який обумовлює факт виконання цих робіт/послуг для бухгалтерії як аудиторської фірми (приватного підприємця-аудитора (ПП-аудитора)), так і підприємства-клієнта є Акт виконаних робіт (наданих послуг), що складається у довільній формі, але із зазначенням всіх необхідних реквізитів та даних.

Рішенням АПУ № 224/12 було затверджено Положення про порядок подання звітності та Інструкцію щодо складання звітності за формою № 1 -- аудит (річна) "Звіт аудиторської фірми (аудитора) про надані послуги", дія яких поширюється на всі аудиторські фірми та аудиторів, які зареєстровані як фізичні особи -- підприємці. Аудиторські фірми (аудитори) подають до АПУ звітність за формою №1 -- аудит (річна) в обсягах, порядку і в терміни, визначені АПУ не пізніше 25 лютого року, наступного за звітним. Ця звітність також може бути подана до АПУ через Уповноваженого представника АПУ у відповідному регіоні. Відповідно до Положення звітність заповнюється державною мовою та подається в електронному форматі із підтвердженням на паперовому носії.

У Положенні визначено, що звітність у паперовій формі формується у вигляді друкованих таблиць з відповідних електронних форм звітних даних, які за складом інформації повністю відповідають електронному формату цієї звітності. При відображенні друкованої інформації не повинно бути виправлень та редагування.

У разі неподання аудиторською фірмою (аудитором) Звітності до АПУ, подання Звітності після установленого АПУ терміну, зазначення у Звітності недостовірної інформації або виявлення інших порушень, винні особи несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства, таким чином, аудиторська фірма (аудитор) підлягає виключенню з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів із застосуванням до керівника аудиторської фірми (аудитора) стягнення у вигляді попередження.

32. Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості, її призначення та основні питання

Ця Концептуальна Основа визначає та описує елементи та цілі завдань з надання впевненості, а також визначає завдання, на які розповсюджується дія Міжнародних стандартів аудиту (МСА), Міжнародних стандартів завдань з огляду (МСЗО), та Міжнародних стандартів завдань з надання впевненості. Вона визначає критерії для:

а) професійних бухгалтерів-практиків («практиків») під час виконання завдань з надання впевненості.

б) інших осіб, що мають відношення до завдання з надання впевненості, включно користувачів майбутнього звіту та сторони, яка перевіряється; та

в) Ради з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (РМСАНВ) при розробці МСА, МСЗО та МСЗНВ.

Концептуальна основа складається з таких розділів:

Вступ: Основа розглядає завдання з надання впевненості, що використовуються практиками, вона визначає критерії для практиків та інших осіб, що мають відношення до завдання з надання впевненості, наприклад, тих, хто наймає практика на завдання («замовник»).

Визначення та мета завдання з надання впевненості: в цьому розділі наводяться визначення завдання з надання впевненості та цілі для двох видів завдань з надання впевненості. Дана Основа визначає ці два види як завдання з надання обґрунтованої впевненості та завдання з надання обмеженої впевненості

Обсяг Концептуальної основи: в цьому розділі подається різниця між завданнями з надання впевненості та іншими завданнями, наприклад, завданнями з надання консультації.

Прийняття завдання: в цьому розділі наводяться умови, за наявності яких практик може прийняти до виконання завдання з надання впевненості.

Елементи завдання з надання впевненості: в цьому розділі визначаються та пояснюються п'ять елементів завдань з надання впевненості, що виконуються практиками: тристоронні відносини (аудитор, відповідальна особа, користувач), предмет, критерії, докази та звіт з завдання. Тут пояснюються важливі розбіжності між завданням з надання обмеженої впевненості. Тут також розглядаються розбіжності в предметах різних завдань з надання впевненості, характеристики відповідних критеріїв, роль ризику та суттєвості в завданнях з надання впевненості, а також способи висловлювання висновків для кожного з двох типів завдань з надання впевненості.

Незалежне використання прізвища/ найменування бухгалтера-практика: в цьому розділі розглядаються можливі ускладнення асоціювання практика з предметом завдання.

33. Внутрішньофірмові нормативи аудиту

Внутрішньофірмові стандарти аудиту (ВСА) це сукупність принципів, методів, прийомів і способів, що використовуються аудиторською фірмою для надання аудиторських послуг, складання і на­дання їх результатів, виходячи із правил та особливостей діяльності аудиторської фірми. Застосування ВСА в діяльності аудиторських фірм є досить актуальною проблемою на сучасному етапі, оскільки вони є основою подальшого професійного росту фірми, підвищення її рейтингу та конкурентоздатності на ринку аудиторських послуг. Необхідність у розробці ВСА викликана застосуванням різними аудиторськими фірмами індивідуально розроблених доповнень, пояснень, розшифрувань та узагальнень існуючих нормативних документів або вже діючих стандартів. Значення ВСА полягає в тому, що вони:

-сприяють дотриманню чинного законодавства, стандартів аудиторської діяльності;

-удосконалюють і раціоналізують організацію і процес надання аудиторських послуг;

-забезпечують зв'язок окремих елементів аудиторського процесу;

-допомагають зменшити трудомісткість аудиторських послуг;

-забезпечують високу якість аудиторських перевірок;

-сприяють використанню в аудиторській діяльності новітніх наукових розробок; створюють імідж аудиторської фірми;

-допомогають аудитору вести переговори із замовником.

Внутрішньофірмові стандарти аудиту забезпечують єдиний підхід до аудиторської перевірки в кожній аудиторській фірмі.

Система контролю якості повинна надати обґрунтовану впевненість в тому, що сама фірма і її персонал діють відповідно до професійних стандартів, регуляторних і законодавчих вимог, а звіти, що надаються фірмою або партнерами по завданню, відповідають обставинам.

Кожна перевірка повинна бути спланована, проведена кваліфіковано і професійно, з наданням клієнту високоякісної послуги з оптимальним залученням аудиторів і з отриманням комерційної вигоди.



34. Нормативне регулювання контролю якості МФБ та АПУ

Виділяють такі три рівні нормативно - законодавчого регулювання аудиту в Україні:

1 Закон України «Про аудит ФЗ та аудиторську діяльність» визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні та спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової й іншої економічної інформації.

2 Кодекс професійної етики аудиторів. Кодекс професійної етики у будь-якій професії необхідний для забезпечення впевненості громадськості в якості послуг, які надаються представником цієї професії. Це тим більш важливо, що користувач певними видами послуг сам не може оцінити якості цих послуг через їх складність.

3 Міжнародні стандарти аудиту - документи, що формулюють єдині базові вимоги й загальні підходи до проведення аудиту. На основі стандартів формуються навчальні програми для підготовки аудиторів та однакові вимоги для проведення іспитів. Аудиторські стандарти є підставою для доказу в суді якості проведення аудиту й визначення міри відповідальності аудитора.

Аудиторська палата України здійснює контроль за системою забезпечення якості, розглядає та приймає (за поданням уповноваженої комісії АПУ) рішення щодо результатів зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів, вживає належних заходів для досягнення відповідності системи забезпечення якості вимогам Закону України "Про аудит фз та аудиторську діяльність", стандартів аудиту, норм професійної етики.

Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ) - це всесвітня організація професійних бухгалтерів. МФБ заснована в 1977 р. Її завдання - сприяти розвиткові й удосконаленню бухгалтерської професії за допомогою гармонізованих стандартів із тим, щоб бухгалтери-професіонали могли надавати послуги незмінно високої якості в інтересах суспільства. Кодексом МФБ передбачено, що організації-члени МФБ повинні дотримуватись принципів діяльності МФБ та включати до своїх національних стандартів аудиту ті принципи, на яких базуються Міжнародні нормативи аудиту, що розроблені МФБ.

35. Організація проведення контролю якості аудиторських послуг згідно Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»

Основним напрямом забезпечення якості аудиторських послуг в Україні є контроль їх якості. Системи контролю якості аудиторських послуг формуються кожною аудиторською фірмою та аудитором в Україні. Аудиторські фірми та аудитори зобов'язані розробити і впровадити в свою практику таку систему контролю якості, яка б забезпечувала обґрунтовану впевненість у тому, що сама аудиторська фірма і аудитор та їх персонал діють відповідно до Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг (далі - МСА), Кодексу етики професійних бухгалтерів та законодавчих і нормативних вимог, що регулюють аудиторську діяльність, а висновки (звіти), що надаються аудиторською фірмою і аудитором, відповідають умовам завдання.

...