Сутність аудиту та особливості роботи аудитора

Відповідно до МСА система контролю якості аудиторських послуг включає:

а) відповідальність керівництва за організацію контролю якості на фірмі;

б) етичні вимоги;

в) прийняття завдання, продовження співпраці з клієнтом і виконання специфічних завдань;

г) людські ресурси;

ґ) виконання завдання;

д) моніторинг.

Усі елементи контролю якості взаємозалежні. Щодо кожного з наведених елементів мають бути встановлені політика та процедури контролю якості.

Відповідальність за розробку, організацію, впровадження й підтримання ефективного функціонування системи контролю якості несе безпосередньо аудитор, який займається аудиторською діяльністю індивідуально як фізична особа в аудиторській фірмі - посадова особа, яка здійснює керівництво фірмою відповідно до законодавства та установчих документів.

36. Політика аудиторської фірми щодо контролю якості праці аудиторів та зохди щодо її реалізації

Кожна аудиторська фірма має розробити внутрішньофірмові стандарти аудиту - це документи, що деталізують та регламентують єдині вимоги до здійснення та документального оформлення процесу і результатів аудиту, які розроблені та затверджені аудиторською фірмою з метою забезпечення високої якості роботи аудиторів і відповідності її вимогам міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики. Внутрішньофірмові стандарти аудиту повинні розроблятися на основі чинних законодавчих актів та нормативних документів з врахуванням вимог Міжнародних стандартів аудиту, тобто повинні лише доповнювати, конкретизувати і уточнювати їх положення.

Фірма повинна встановити та підтримувати систему контролю якості, яка б включала політики і процедури стосовно кожного з наведених нижче елементів:

(a) відповідальність керівництва за якість на фірмі;

(b) відповідні етичні вимоги;

(c) прийняття та продовження відносин з клієнтами і конкретних завдань;

(d) людські ресурси;

(e) виконання завдання;

(f) моніторинг.

Фірма повинна встановити політики і процедури, спрямованих на підвищення внутрішньої культури, за умов якої якість - це основне питання при виконанні завдань. Такі політики і процедури повинні вимагати, щоб генеральний директор брав на себе остаточну відповідальність за систему контролю якості фірми.

Фірма повинна документувати свої політики та процедури і повідомляти про них персонал фірми.

Фірма повинна встановити такі політики і процедури, які б надали їй достатню впевненість у тому, що фірма, її персонал та, де це застосовано, інші особи, на яких поширюються вимоги незалежності, дотримуються незалежності, коли цього вимагають відповідні етичні вимоги.

Як мінімум раз на рік фірма повинна отримати письмове підтвердження дотримання її політик та процедур щодо незалежності від усього персоналу, який має бути незалежним згідно з відповідними етичними вимогами.

Фірма повинна встановити політики і процедури прийняття завдання, продовження відносин з клієнтами і конкретних завдань, які б надали фірмі достатню впевненість, що вона прийме чи продовжить завдання та взаємовідносини лише в тому разі, якщо вона:

(a) є компетентною для виконання завдання і має необхідні для цього можливості включно з часом та ресурсами;

(b) зможе дотриматися відповідних етичних вимог;

(c) розглянула питання чесності клієнта і не має інформації, яка б свідчила про нечесність клієнта.

Фірма повинна встановити такі політики і процедури, які б надали їй достатню впевненість у тому, що вона має достатньо персоналу з відповідною компетентністю, здібностями та відданістю етичним Принципам.

Фірма повинна встановити політики і процедури, що вимагають перевірку контролю якості завдання, для певних завдань, який передбачає об'єктивну оцінку значних суджень, зроблених командою із завдання, та висновків, яких дійшли під час формулювання звіту. Такі політики та процедури повинні:

(a) вимагати перевірки контролю якості завдання для всіх аудитів фінансової звітності суб'єктів господарювання, цінні папери яких допущені до організованих торгів;

(b) встановлювати критерії оцінки для решти аудитів, оглядів історичної фінансової інформації, інших завдань з надання впевненості і супутніх послуг для визначення необхідності проведення перевірки контролю якості виконання завдання

Фірма повинна встановити політики і процедури, які визначають характер, час виконання та обсяг перевірки контролю якості виконання завдання.

Фірма повинна встановити політики і процедури, які вимагають, щоб перевірка контролю якості завдання включала:

(a) обговорення значущих питань з партнером із завдання;

(b) перегляд фінансової звітності або іншої інформації щодо предмета завдання та запропонованого звіту;

(c) перевірку відібраної документації із завдання, яка стосується значних суджень, зроблених командою із завдання, та висновків, яких вона дійшла;

(d) оцінку висновків, яких дійшли, при формулюванні звіту та розгляд того, чи запропонований звіт є доречним

Фірма повинна встановити такі політики і процедури, які б забезпечили об'єктивність відповідальних за перевірку контролю якості завдання.

Фірма повинна встановити такий процес моніторингу, який би надав їй достатню впевненість у тому, що її політики і процедури системи контролю якості доречні, адекватні та працюють ефективно.

Керівництво фірми та приклади, які воно подає, значно впливають на внутрішню культуру фірми. Стимулювання націленої на незмінно високий рівень якості внутрішньої культури залежить від зрозумілих, послідовних і регулярних дій та повідомлень з усіх рівнів керівництва фірми, що роблять наголос на політиках і процедурах контролю якості фірми та вимогах:

(a) виконувати роботу відповідно до професійних стандартів і застосовних вимог законодавчих чи нормативних актів; та

(b) надавати звіти, що відповідають обставинам

37. Документація в системі контролю якості

Фірма повинна встановити такі політики і процедури документування перевірки контролю якості завдання, які б вимагали документування того, що:

(a) процедури, передбачені політиками фірми щодо перевірки контролю якості виконання завдання, дійсно було виконано;

(b) перевірку контролю якості завдання було проведено до дати або на дату надання звіту; та

(c) відповідальному за перевірку контролю якості завдання невідомо про існування будь-яких невирішених питань, які змусили б його вважати, що значні судження, зроблені командою із завдання, та висновки, яких вона дійшла, не є прийнятними.

Фірма повинна встановити політики і процедури щодо розгляду та вирішення питань розбіжності у думках членів команди із завдання, осіб, з якими проводилися консультації, та, якщо це потрібно, між партнером із завдання та відповідальним за перевірку контролю якості завдання. Такі політики і процедури повинні вимагати, щоб:

(a) досягнуті висновки було задокументовано і впроваджено;

(b) звіт не було датовано доти, поки питання не буде вирішено.

Фірма повинна встановити політики і процедури своєчасного завершення формування остаточних файлів із завдання командою із завдання після підготовки остаточних звітів із завдання.

Фірма повинна встановити політики і процедури, що вимагають наявності відповідної документації, яка б надавала докази функціонування кожного елемента її системи контролю якості.

Фірма повинна встановити політики і процедури, що вимагають зберігання документації протягом часу, достатнього для того, щоб особи, які виконують процедури моніторингу, могли оцінити дотримання фірмою вимог своєї системи контролю якості, або більшого проміжку часу, якщо це вимагається законодавчими чи нормативними актами.

Фірма повинна встановити політики і процедури, які вимагають документування скарг і звинувачень та відповідей на них.

Відповідними етичними вимогами встановлюється обов'язок фірми весь час зберігати конфіденційність інформації, наведеної в документації із завдання, крім випадків, коли конкретним клієнтом фірмі було надано право розкрити цю інформацію або коли існує законодавчо встановлений чи професійний обов'язок її розкриття.

Незалежно від того, на яких носіях зберігається документація із завдання - паперових, електронних чи інших, цілісність, доступність або відновлення даних у ній може бути поставлено під сумнів, якщо в документацію можна внести зміни, додати чи знищити інформацію в ній без відома фірми, або загубити чи знищити саму документацію.

Відповідно заходи контролю, які розробляє та впроваджує фірма для попередження несанкціонованих змін у документації із завдання чи її втрати, можуть включати такі заходи, що:

• дадуть змогу визначити, коли та хто створював, вносив зміни в документацію із завдання чи перевіряв її;

• захистять цілісність інформації на всіх стадіях виконання завдання, особливо у випадках, коли обмін інформацією між членами команди із завдання або її передача третім сторонам ведеться через Інтернет;

• не дадуть можливості вносити несанкціоновані зміни в документацію із завдання;

• уможливлять отримання доступу до документації із завдання лише членам команди із завдання та іншим сторонам, яким у разі потреби надається таке право, для відповідного виконання своїх обов'язків.

Форма та зміст документації, що підтверджує функціонування кожного з елементів системи контролю якості, є питанням судження та залежить від цілої низки чинників, які включають:

• Розмір фірми та кількість офісів.

• Характер і складність практики та організації фірми.

Наприклад, великі фірми можуть використовувати електронні бази даних для документування таких питань, як підтвердження незалежності, оцінка результатів роботи і результати моніторингу.

Наприклад, належна документація щодо моніторингу може включати:

• Процедури моніторингу включно з процедурою відбору завершених завдань для перевірки.

• Результат щодо оцінки: Дотримання вимог професійних стандартів і застосовних законодавчих та нормативних актів; того, чи була система контролю якості належним чином розроблена та ефективно впроваджена; та належного застосування політик і процедур контролю якості фірми, для того, щоб звіти, надані фірмою чи партнерами із завдань, відповідали обставинам. Ідентифікацію виявлених недоліків та оцінку їх впливу, а також підстави для визначення, чи потрібні подальші дії та які саме.



38. Аудитор у суспільстві та вимоги до нього

Аудитор -- фізична особа, що має право перевіряти стан фінансово-господарської діяльності організацій, підприємств та установ на основі укладеного з ними контракту за визначену плату та в ході перевірки складати аудиторський висновок, який має юридичну силу в суді.

Вимоги до аудиторів нині прямо прописані в Законі про аудит. Щоб бути аудитором, фіз.особа має дотримуватися таких вимог:

1) отримати вищу освіту;

2) підтвердити високий рівень теоретичних знань та професійну компетентність через успішне складання відповідних іспитів;

3) пройти практичну підготовку із провадження аудиторської діяльності.

Аудитор повинен дотримуватися відповідних етичних вимог, включаючи вимог щодо незалежності, які стосуються завдань з аудиту фінансової звітності. Аудитор повинен планувати та виконувати аудит із професійним скептицизмом, визнаючи, що можуть існувати обставини, які призводять до суттєвого викривлення фінансової звітності. Професійний скептицизм потрібний для критичної оцінки аудиторських доказів. Він передбачає ставлення під сумнів суперечливих аудиторських доказів, достовірності документів і відповідей на запити, а також іншої інформації, отриманої від управлінського персоналу та тих, кого наділено найвищими повноваженнями.

Аудитор повинен застосовувати професійне судження під час планування та виконання аудиту фінансової звітності. Професійне судження потрібне, зокрема, стосовно рішень про: суттєвість та аудиторський ризик; характер, час і обсяг аудиторських процедур, які використовуються для відповідності вимогам МСА та збирання аудиторських доказів; оцінка того, чи отримані прийнятні аудиторські докази у достатньому обсязі та чи потрібно зробити більше для досягнення цілей МСА.

Для отримання достатньої впевненості аудитор повинен отримати прийнятні аудиторські докази у достатньому обсязі для зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня, які надають аудитору можливість дійти обґрунтованих висновків, на яких ґрунтується думка аудитора.

Аудитор повинен дотримуватися всіх МСА, які є доречними для аудиту.

Фундаментальні принципи, яких, як вимагає Кодекс РМСЕБ, повинен дотримуватися аудитор, такі:

(a) чесність;

(b) об'єктивність;

(c) професійна компетентність і належна ретельність;

(d) конфіденційність;

(e) професійна поведінка.

У випадку завдання з аудиту аудитор має бути незалежним від суб'єкта господарювання, аудит якого проводиться. Оскільки це в інтересах громадськості, саме цього вимагає Кодекс РМСЕБ.

39. Кодекс етики професійних бухгалтерів та його структура

В Міжнародному кодексі етики для професійних бухгалтерів викладаються основні принципи етики для професійних бухгалтерів, що відображають визнання свого громадського інтересу відповідальності. Ці принципи встановлюють норми поведінки професійного бухгалтера. Основні принципи: чесність, об'єктивність, професійна компетентність і належна ретельність, конфіденційність і професійна поведінка.

Кодекс забезпечує концептуальну основу для професійних бухгалтерів, які повинні застосовуватися з метою виявлення, оцінки та ліквідації загроз дотримання фундаментальних принципів. Кодекс встановлює вимоги та застосування матеріалів з різних тем, щоб допомогти бухгалтерам застосовувати концептуальну основу для цих тем. У разі перевірок, оглядів та інших зобов'язань по забезпеченню, Кодекс встановлює міжнародні стандарти незалежності, встановлений шляхом застосування концептуальних рамок на загрози незалежності по відношенню до цих зобов'язань.

Кодекс містить наступні матеріали:

Частина 1 - Дотримання Кодексу основних принципів і концептуальних рамок, яка включає в себе основні принципи і концептуальні рамки і може бути застосована до всіх професійних бухгалтерів.

Частина 2 - Професійні бухгалтери в бізнесі, в якому викладені додаткові матеріали, які поширюються на професійних бухгалтерів в бізнесі при виконанні професійної діяльності. Це також професійні бухгалтери в торгівлі, промисловості або в сфері послуг, державному секторі, освіті, регулюючі або професійні організації. Частина 2 також застосовується до осіб, які є професійними бухгалтерами в суспільній практиці при здійсненні професійної діяльності відповідно до їх відносинами з фірмою, будь то в якості підрядника, співробітника або власника.

Частина 3 -в цій частині викладається додатковий матеріал, який застосовується для професійних бухгалтерів в суспільній практиці при наданні професійних послуг.

Частина 4 розподіляється на дві підчастини:

Частина 4A - Незалежність для ревізії і аналізу взаємодії, що застосовується при проведенні аудиту або огляду зобов'язань.

Частина 4B - Незалежність для забезпечення взаємодії інших, ніж ревізії і перевірки завдань, яка застосовується при виконанні зобов'язань забезпечення, що не ревізії або перевірка зобов'язань.

А також, у Кодексі є глосарій, що містить певні терміни (разом з додатковими поясненнями, де це доречно), і описані терміни, які мають особливе значення в деяких частинах Кодексу. Словник також включає в себе списки скорочень, що використовуються в Кодексі та інших стандартах, на які посилається Кодекс.

Кодекс містить розділи, які стосуються конкретних питань. Деякі розділи містять підрозділи, що стосуються конкретних аспектів цих питань. Кожен розділ Кодексу структурований, де це доречно, в такий спосіб:

Введення - встановлює предмет порушене в розділі питань, а також вводить вимоги і застосування матеріалів в контексті концептуальних рамок. Вступний матеріал містить інформацію, включаючи пояснення термінів, що використовується, що має важливе значення для розуміння і застосування кожної частини і її секцій.

Вимоги - встановити загальні та конкретні зобов'язання щодо предмета уваги.

Застосування матеріалів - забезпечує контекст, пояснення, пропозиції для дій або питань для розгляду, ілюстрацій тощо.

40. Фундаментальні принципи професійної етики та їх суть

До основних принципів етики професійних бухгалтерів варто віднести:

1) Цілісність (Чесність). Професійний бухгалтер повинен дотримуватися принцип цілісності, який вимагає щоб бухгалтер був простими і чесними у всіх професійних і ділових відносинах. Цілісність передбачає чесну ділову практику і правдивість.

2) Об'єктивність - не йти на компроміс професійних або бізнес-рішень через упередженість, конфлікту інтересів або неналежного впливу інших.

3) Професійна компетентність і належна ретельність - до досягнення і підтримування професійних знань та навичок на рівні, необхідному для забезпечення того, щоб клієнт отримує грамотну професійну послугу, засновану на поточних технічних і професійних стандартів та відповідного законодавства; а також щодо застосовних технічних та професійних стандартів.

4) Конфіденційність - дотримуватися конфіденційності інформації,отриманої в результаті професійних та ділових відносин.

5) Професійна поведінка - дотримуватися відповідних законів і правила і уникати будь-якої поведінки, що професійний бухгалтер знає або повинен знати, може дискредитувати професію. Професійний бухгалтер не повинен свідомо брати участь в будь-якому бізнесі, професії або діяльності, які погіршують або можуть порушити цілісність, об'єктивність або доброї репутації професії, і в результаті було б несумісним з основоположними принципами.

Професійний бухгалтер повинен дотримуватися кожен з основоположних принципів.

41. Незалежність аудиторів та її складові

Професійна незалежність аудитора означає, що аудитор повинен бути абсолютно незалежним у виборі клієнтів; у плануванні перевірки; визначені методів і прийомів аудиту; обсягів й об'єктів дослідження; отримані доступу до необхідної інформації.

Згідно з Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»:

Аудитор та суб'єкт аудиторської діяльності мають право надавати послуги з аудиту, огляду фінансової звітності та виконувати інші завдання з надання впевненості, за умови що такий аудиторне брав участі у підготовці та прийнятті управлінських рішень такої юридичної особи. Аудитор та суб'єкт аудиторської діяльності зобов'язані утриматися від надання аудиторських послуг у разі загрози моральним принципам, майновим інтересам, захисту особистості тощо.

Варто також пам'ятати, що забороняється надання аудиторських послуг, у разі якщо аудитор, суб'єкт аудиторської діяльності, його ключові партнери з аудиту, його власники (засновники, учасники), посадові особи і працівники та інші особи, залучені до надання таких послуг, а також близькі родичі та члени сім'ї зазначених осіб:

1) є власниками фінансових інструментів, емітованих юридичною особою,

2) беруть участь в операціях з фінансовими інструментами, тощо

Також незалежність аудиторів полягає у забезпеченні документування в робочих документах аудитора всіх суттєвих загроз їх незалежності, а також запобіжних заходів, вжитих для зменшення таких загроз.

Важливо, що аудитор не має права вимагати або приймати гроші або не грошові подарунки від юридичної особи, фінансова звітність якої підлягає перевірці, або пов'язаної особи, крім випадків та в розмірі, дозволених законодавством.

Аудитор, що брав участь у наданні послуг з обов'язкового аудиту фінансової звітності, протягом щонайменше одного року після надання відповідних послуг не мають права:

1) обіймати керівні посади в органі управління юридичної особи, якій надавалися послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності;

2) призначатися членом аудиторського комітету юридичної особи, якій надавалися послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності, або у разі відсутності такого комітету - членом органу, що виконує відповідні функції;

3) призначатися (бути обраним) членом адміністративного або наглядового органу юридичної особи, якій надавалися послуги з обов'язкового аудиту фінансової звітності.

42. Ключові питання міжнародного стандарту незалежності аудиторів (згідно кодексу етики 2018)

Міжнародний стандарт аудиту стосується загальної відповідальності незалежного аудитора під час проведення аудиту фінансової звітності відповідно до МСА. Зокрема, МСА 200 встановлює загальні цілі незалежного аудитора та пояснює характер і обсяг аудиту, призначеного для надання можливості незалежному аудитору досягнути цих цілей. Цей Стандарт також пояснює сферу застосування, статус і структуру МСА, а також містить вимоги, що встановлюють загальну відповідальність незалежного аудитора, застосовну в усіх аудитах, у тому числі зобов'язання дотримуватися вимог МСА.

Варто зазначити, що МСА не розглядають відповідальності аудитора, що може передбачатися у законодавчих та нормативних актах або інших документах, наприклад у зв'язку з випуском цінних паперів.

Метою аудиту є підвищення ступеня довіри визначених користувачів до фінансової звітності. Це досягається через висловлення аудитором думки про те, чи складена фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансового звітування.

Як основу для аудиторської думки МСА 200 вимагають, щоб аудитор отримав обґрунтовану впевненість у тому, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки. Обґрунтована впевненість - це високий рівень впевненості. Вона досягається, якщо аудитор одержав прийнятні аудиторські докази у достатньому обсязі для зменшення аудиторського ризику до прийнятно низького рівня.

Концепція суттєвості застосовується незалежним аудитором під час як планування, так і виконання аудиту, а також під час оцінки впливу ідентифікованих викривлень на аудит і впливу невиправлених викривлень (якщо такі є) на фінансову звітність.

МСА містять цілі, вимоги, матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали, призначені для допомоги незалежному аудитору під час отримання достатньої впевненості. МСА вимагають, щоб аудитор здійснював професійне судження та зберігав професійний скептицизм протягом планування і виконання аудиту.

Форма висловлення думки незалежним аудитором залежатиме від застосовної концептуальної основи фінансового звітування та будь-якого застосовного законодавчого або нормативного акту.

Аудитор також може нести певну відповідальність за повідомлення іншої інформації та надання звітів користувачам, управлінському персоналу, тим, кого наділено найвищими повноваженнями, або сторонам поза межами суб'єкта господарювання стосовно питань, які виникають внаслідок аудиту. Її можуть установлювати МСА чи застосовний законодавчий або нормативний акт.

Під час проведення аудиту фінансової звітності загальні цілі незалежного аудитора такі:

(a) отримати обґрунтовану впевненість у тому, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвого викривлення внаслідок шахрайства чи помилки, надаючи в такий спосіб аудитору можливість висловити думку, чи складена фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансового звітування;

(b) надати звіт про фінансову звітність і повідомити інформацію, як цього вимагають МСА, відповідно до результатів, отриманих аудитором.

Вимоги, що зазначені в МСА 200 це насамперед етичні вимоги, професійний скептицизм, професійне судження, проведення аудиту відповідно до МСА тощо.

43. Загрози дотримання фундаментальних принципів етики і застережні заходи по їх забезпеченню

Загрози для незалежності

На незалежність потенційно впливають загрози власного інтересу, власної оцінки, захисту, особистих та сімейних стосунків і тиску. Загроза власного інтересу буває тоді, коли фірма чи член групи з надання впевненості може отримувати вигоди внаслідок фінансового інтересу до клієнта знадання впевненості чи конфлікту власних інтересів із ним. Приклади обставин, які можуть створювати таку загрозу, включають таке (але не обмежуються ним): а) прямий фінансовий інтерес або суттєвий непрямий фінансовий інтерес до клієнта з надання впевненості; б) позики або гарантії, що їх надає або отримує клієнт з надання впевненості чи будь-хто з його директорів або посадових осіб ; в) неналежна залежність загальної суми гонорару від клієнта з надання впевненості; г) занепокоєння щодо можливості втратити завдання; ґ) наявність тісних ділових стосунків із клієнтом з надання впевненості; д) майбутнє працевлаштування в компанії клієнта з надання впевненості; е) умовні гонорари, що стосуються завдань з надання впевненості.

Загроза власної оцінки буває тоді. коли 1) продукт чи судження у попередньому завданні з надання впевненості або завданні, не пов'язаному з наданням упевненості, треба оцінити повторно, щоб отримати висновки про завдання з надання впевненості; або 2) якщо член групи з надання впевненості раніше був директором, посадовою особою чи працівником, який міг здійснювати прямий і значний вплив на предмет завдання з надання впевненості.

Загроза захисту буває тоді, коли фірма або член групи з надання впевненості просуває - чи може сприйматись як така (такий), що просуває - позицію чи думку клієнта таким чином, що це може (чи сприймається, ніби може) створити загрозу для об'єктивності. Наприклад, це може бути випадок, коли фірма або член групи з надання впевненості підпорядковували своє судження судженню клієнта.

Загроза особистих та сімейних стосунків буває тоді, коли завдяки тісним стосункам з клієнтом, посадовими особами чи працівниками фірма або член групи з надання впевненості занадто співчуває інтересам клієнта/

Загроза тиску буває тоді, коли член групи з надання впевненості утримується від об'єктивних дій чи здійснення професійного судження під загрозами, фактичними чи відчутними, з боку директорів, посадових осіб чи працівників клієнта з надання впевненості.

Застережні заходи. Фірма та члени групи з надання впевненості зобов'язані залишатися незалежними, враховуючи умови, у яких вони здійснюють практику, та наявні застережні заходи для усунення загроз чи зменшення їх до прийнятного рівня Коли загрози визначені не як явно незначні, слід визначити застережні заходи а вжити їх для усунення загроз чи зменшення їх до прийнятного рівня. Таке рішення слід оформляти документально. Характер застережних заходів, яких слід уживати, буде різним за різних обставин. Завжди слід ураховувати, щу саме розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповіднн інформацію, у тому числі застережні заходи, обґрунтовано вважатиме неприйнятним. На розгляд впливатимуть такі питання, як значущість загрози, характер завдання з надання впевненості, потенційні користувачі звіту з надання впевненості та структура фірми.

Застережні заходи можна поділити на три великі категорії: а) застережні заходи, встановлені професійною організацією, законодавчим чи регулювальним органом; б) застережні заходи в компанії клієнта з надання впевненості; в) застережні заходи в межах власних систем та процедур фірми. Фірмі та членам групи з надання впевненості слід відібрати застережні заходи для усунення чи зменшення загроз для незалежності, які не є явно незначними, до прийнятного рівня.

Застережні заходи, встановлені професійною організацією, законодавчим чи регулювальним органом, охоплюють таке: а) вимоги до освіти, професійної підготовки та досвіду для набуття статусу професіонала; б) вимоги подальшої професійної освіти; в) професійні стандарти та моніторинг і розгляд дисциплінарних порушень;г) зовнішній огляд системи контролю якості фірми; ґ) законодавство, що регулює вимоги до незалежності фірми.

Застережні заходи у клієнта охоплюють таке: а) коли управлінський персонал клієнта призначає фірму, призначення затверджують чи ухвалюють інші особи, а не управлінський персонал; б) клієнт з надання впевненості має кваліфікованих працівників, які приймають управлінські рішення; в) політика та процедури, які підкреслюють відповідальність клієнта з надання впевненості за достовірні фінансові звіти; г) внутрішні процедури, які забезпечують об'єктивність вибору щодо доручення завдань, не пов'язаних з наданням впевненості; ґ) структура корпоративного управління, наприклад, аудиторський комітет, який забезпечує відповідний нагляд та повідомлення про послуги фірми.

Застережні заходи у власних системах та процедурах фірми можуть включати встановлені на фірмі застережні заходи, наприклад, такі: а) керівництво фірми підкреслює важливість незалежності та сподівання, що члени групи з надання впевненості діятимуть в інтересах громадськості; б) політика та процедури щодо впровадження та моніторингу контролю якості виконання завдань з надання впевненості; в) документально затверджена політика щодо незалежності з визначенням загроз для незалежності, оцінюванням значущості цих загроз та визначенням і вживанням застережних заходів для усунення чи зменшення загроз, які є явно незначними, до прийнятного рівня; г) внутрішня політика та процедури для моніторингу дотримання політики та процедур фірми, пов'язаних з незалежністю; ґ) політика та процедури, які надаватимуть можливість визначати інтереси чи

Застережні заходи в межах власних систем та процедур фірми можуть включати конкретні застережні заходи щодо завдань, наприклад, такі: а) залучення додаткового професійного бухгалтера для огляду виконаної роботи чи іншої консультації в разі потреби. Ця особа може бути не з фірми чи фірми мережі або з фірми чи фірми мережі, яка не має стосунків з групою з надання впевненості; б) консультації третьої сторони, наприклад, комітету незалежних директорів, регулювального органу професії чи іншого професійного бухгалтера; в) ротація вищого персоналу; г) обговорення питань незалежності з аудиторським комітетом чи іншимнайвищим управлінським персоналом.



44. Контроль якості аудиторських послуг, його види та суть

Контроль якості роботи аудитора регламентується такими нормативними документами:

МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ 1 «КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ДЛЯ ФІРМ, ЩО ВИКОНУЮТЬ АУДИТИ ТА ОГЛЯДИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ, А ТАКОЖ ІНШІ ЗАВДАННЯ З НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ І СУПУТНІ ПОСЛУГИ»а

1)МСА № 1»Контроль якості для фірми», 2)Концептуальна основа контролю ауд. Дія-ті в Україні,3)«Поло-ження з нац. практики контролю якості А. посл. № 1»Організація АФ та А.сис-ми контролю якості ауд. послуг;4)Критерії формування плану зовн. перевірок систем контролю якості АФ;5) МСА 220 «Контроль якості аудиту фінансової звітності»

Огляд контролю якості завдання (engagement quality control review) - процес, призначений для забезпечення об'єктивної оцінки на дату звіту або раніше, значних суджень, які висловила команда із завдання, або висновків, яких вона дійшла під час формулювання звіту. Призначений для аудитів фінансової звітності зареєстрованих на біржі суб'єктів господарювання та інших завдань (якщо вони є), для яких фірма визначила необхідність огляду контролю якості завдання.

Відповідальний за огляд контролю якості завдання (engagement quality control reviewer) - партнер, інші особи у фірмі, зовнішня особа з належною кваліфікацією або команда, що складається з таких осіб, жодна з яких не є членом команди із завдання, з достатнім та відповідним досвідом і повноваженнями об'єктивно оцінювати значні судження, які висловила команда із завдання, а також висновки, яких вона дійшла під час формулювання звіту.

За визначенням АПУ,якісною послугою є та, яка виконана із дотриманням проф. стандартів, законодавчих і нормат. вимог і задовольняє потреби користувачів.

Система контролю якості ауд роб включає:

- регулярну звітність суб ауд д-сті;

- моніторинг з питань якості ауд д-сті;

- перевірка якості ауд послуг;

- дод процедури щодо забезп контролю якості та дисциплінарні заходи за наслідками контролю;

- інф-ня суспільства про фун-ня сист контролю якості ауд послуг в країні.

Моніторинг - здійснює АПУ;

Обєкт моніторингу -- показники звітності Ф№1 інф від орг. держ влади і місц самоврядування фіз і юр ос та із записів держ інф, яка має свідчити про недотр ауд фірмою та ауд вимог ЗУ, активів АПУ, МСА, нори кодексу етики.

Для аналізу перевірки до уваги беруться наст показники: заг к-сть викон завдань з обов'язкового аудиту; к-сть викон завдань з обов'язкового аудиту в розрах на 1-го аудитора; суттєве відх середньої варт завдань з аудиту від відпов значення по регіону та/чи по Укр. вцілому.

Яксісн АП яка надана фірмами з добрим проф. стандарт., закон і нормат вимог, які регул АД та задовол потреби користувачів (водночас АПУ).

Зовн контроль якості послуг орг. Сусп. Нагляду та АПУ попер., поточного, наступного. АФ, які здійснюють аудит фірм із сусп. інтересом контр якості проводиться не рідше раз на 3 роки.

Внутр провод НФ: попер., побічний, загальний, подальший.

Внутр контроль якості (складові):

- незалежність;

- наймання на роботу та проф. вимоги;

- признач персоналу на викон конкретних завдань (перевірка, консультація).

- просування по службі;

- проф. удосконалення;

- прийн клієнт, спів роб і тн з ними;

- склад графіку роботи (робіт);

- консультації;

- делегування повноважень і контроль;

- моніторинг (інспекції).

Перревірки: планові, позапланові.

Для пров зовн перевірок контр якості, які підпр нал нац. док:

- наказ про затвердж політ контр якості по АФ;

- полож про моніторинг якості проф. послуг;

- полож про ціноутвор на проф. послуги;

- інф про проф. компетенцію прац (свідоцтво про удоскон сертиф);

- свідоцтво про конфідент роб та її результатів;

- свідоцтво про дієвість сист контр якості і про моніторинг.

Види доказів, які перевіряються:

- доп клієнт;

- док план А;

- оцін сист ВК, А ризику та суттєвості;

- листув ау з клієнт і 3 - ос;

- док викон А прац;

- узагальнення виявл поруш (АЗ).

45. Загальнонаукові та специфічні методи та методичні прийоми аудиту

Загальнонаукові методи аудиту:

Аналіз -- метод дослідження вибраного об'єкта аудиту шляхом його уявного розподілення на складові, окремі елементи й оцінка кожного окремо в межах одного цілого.

Синтез (від грецьк. sunthesis -- сполучення, поєднання, складання) -- метод вивчення об'єкта в його цілісності, єдності і взаємозв'язку окремих його компонентів. Цей метод тісно пов'язаний з аналізом, оскільки дає змогу об'єднувати в єдине ціле розрізнену інформацію про досліджуваний об'єкт аудиторського контролю.

Індукція (від грец. induction -- наведення) -- метод дослідження, за якого загальний висновок про досліджуваний об'єкт складають на основі вивчення не всіх ознак чи одиниць сукупності, а лише їх частини, тобто шляхом виведення висновків від окремого до загального. На методі індукції ґрунтується такий специфічний спосіб аудиту, як вибіркова перевірка.

Дедукція (від лат. deduction -- виведення) -- це метод, який уможливлює формулювання висновків, поступово переходячи від загального дослідження об'єкта до його окремих елементів.

Аналогія -- метод, за допомогою якого певний об'єкт аудиту досліджується на основі його подібності з іншими.

Конкретизація -- метод дослідження об'єкта аудиту за конкретних умов (обставин) його існування.

Моделювання -- метод, що полягає в заміні досліджувального об'єкта аудиту на штучний аналог (модель оригіналу), якому притаманні всі ознаки оригіналу і який розташований у нормальних умовах існування, функціонування.

Абстрагування -- метод відволікання, за допомогою якого аудитор може переходити від конкретних об'єктів до загальних понять і законів розвитку (не звертаючи уваги на другорядні факти, які прямо не стосуються досліджуваного об'єкта).

Системний аналіз -- метод вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему.

Функціонально-вартісний аналіз -- метод вивчення об'єктів на стадії інженерної підготовки виробництва та інших складових фінансово-господарської діяльності й оцінка економічності в процесі їх функціонування. Цей метод є найприйнятнішим до застосування при виконанні аудиторських послуг.

Спеціфічні методи та прийоми аудиту

Опитуввання Метод опитування передбачає отримання письмової та усної інформації від поінформованих посадових осіб підприємства-клієнта (найчастіше його керівництва, адміністрації, обліковців). Достовірність цієї інформації залежить від чесності та компетентності опитуваного персоналу.

Аналітичний огляд та процедури (економічні процедури перевірки по суті, виявлення і дослідження незвичайних статей, отримання розуміння суб'єкта господарювання, процедури оцінки ризиків) це не лише аналіз показників фінансової звітності підприємства, тим паче не традиційний порівняльний аналіз фактичних даних із даними минулих звітних періодів або плановими (бюджетними показниками).

Мета і завдання аналітичного огляду значно ширші. Наприклад, аудитор має визначити стан, тенденції розвитку та перспективи діяльності підприємства- клієнта не тільки на підставі його фактичних даних фінансової звітності, а й на підставі аналізу результатів роботи інших подібних підприємств цієї галузі.

І якщо низка підприємств галузі зазнали банкрутства в економічних умовах, що склалися, не виключно, що це може трапитися і з підприємством, що перевіряється. Існують й інші напрями аналітичного огляду. Порядок здійснення аналітичних процедур викладено в МСА 520 «Аналітичні процедури».

Інспекція метод, що полягає у перевірці фактичної наявності активів підприємства, контролі правильності проведення інвентаризації, перевірці відповідних облікових записів, розрахунків. Цей метод тісно пов'язаний з методом огляду, проте йому притаманні не лише спостереження й огляд, а ще розрахункові процедури та зіставлення.

Підтвердження полягає в надсиланні дебіторам, кредиторам, банкам, юристам та іншим третім особам, пов'язаним з підприємством- клієнтом, листа з проханням підтвердити, надати інформацію про здійснені операції, залишки за рахунками, зобов'язаннями, претензіями та інші дані, що цікавлять аудитора. Такі листи надсилають від імені підприємства, яке перевіряється, а отримувачем відповіді на них є аудитор (аудиторська фірма). Зовнішні підтвердження можуть бути позитивні (відкритого та закритого типу) та негативні (закритого типу). Вид зовнішнього підтвердження визначається метою аудиту, цінністю інформації та способом формулювання запитань, на які мають дати відповіді треті особи. Докладне тлумачення сутності та методики здійснення зовнішніх підтверджень наведені в одноіменному МСА 505 «Зовнішні підтвердження»

Запити (позитивні (відкриті та закриті) та негативні (закриті)) пошук фінансової та нефінансової інформації від обізнаних осіб як у суб'єкта господарювання, так і за його межами; широко використовується впродовж усього аудиту на додаток до інших аудиторських процедур. Запити можуть варіювати від офіційних письмових запитів до неформальних усних. Оцінка отриманих відповідей є невід'ємною частиною процесу запиту. Відповіді на запити можуть надавати аудиторові інформацію, якої він раніше не мав, або інформацію, що підкріплює отримані аудиторські докази. І навпаки, відповіді можуть надавати інформацію, що значно відрізняється від іншої інформації, отриманої аудитором.

Для прикладу: аудитор може подавати запити до управлінського персоналу та відділу внутрішнього аудиту суб'єкта господарювання.

Спостереження Спостереження та огляд -- це методи, що полягають в безпосередньому контролі (спостеріганні) аудитором дій посадових осіб підприємства-клієнта з виконання ними своїх функціональних обов'язків. Аудитор спостерігає за роботою обліковців (складанням первинних документів, облікових регістрів, звітів), внутрішнього аудитора, за здійсненням процесу оприбуткування матеріальних цінностей на складі і документальним оформленням їх. Також ці методи полягають в огляді і визначенні стану певних об'єктів аудиторського контролю, які мають матеріальну форму (основні засоби, запаси, готівкові грошові кошти, цінні папери, документація підприємства).

Вивчення. Узагальнення метод, що передбачає групування і систематизацію всіх зібраних аудиторських доказів у процесі перевірки загалом або на окремо- му її етапі, оцінка суттєвості виявлених недоліків, встановлення відповідності фактичного стану справ на підприємстві даним, відображеним у його звітності, а також формування аудиторської думки та розроблення рекомендацій.

Специфічні прийоми аудиту

Вибіркова перевірка

Анкетування це один із прийомів, за допомогою якого реалізується метод опитування. Він полягає в отриманні від керівника, головного бухгалтера та інших працівників підприємства та третіх осіб письмових відповідей на перелік сформульованих заздалегідь запитань, які стосуються аудиторської перевірки, для отримання необхідних аудиторських доказів. Як правило, аудиторські фірми мають розроблені стандартні анкети для опитування певних посадових осіб підприємства-клієнта.

Тестування найпоширеніший в аудиторській практиці, особливо в зарубіжній. Існують два основні види тестування залежно від мети їх застосування: 1) незалежні тести; 2) тести на відповідність (тести контролю).

Підрахунок полягає в перевірці аудитором математичної точності розрахунків або в кількісному підрахунку (наприклад, підрахунок кількості запасів під час інвентаризації).

Експертиза

Фактичний контроль (перевіка операцій в натурі, контрольні заміри, дослідження операцій на місці, експертний лабораторний аналіз, контрольний запуск сировини і матеріалів, отримання письмових пояснень). здійснюють шляхом перевірки операцій в натурі, контрольних замірів, дослідження операцій на місці, експертного лабораторного аналізу, контрольного запуску сировини і матеріалів, отримання письмових пояснень.

Документальний контроль реалізується в перебігу нормативно-правої перевірки, арифметичної перевірки документів, зустрічної перевірки документів,контрольних порівнянь, формальної перевірки документів, експертної перевірки документів, логічної перевірки, перевірки правильності кореспонденції рахунків і перенесення даних з документів до облікових регістрів. Важливо відрізняти методи і прийоми проведення аудиту від способів організації аудиторської перевірки. Існує два основні способи організації здійснення аудиту: 1) суцільна перевірка; 2) вибіркове дослідження.

- Нормативно правова перевірка;- Арифметична перевірка документів;- Зустрічна перевірка документів;- Контрольні порівняння;- Формальна перевірка документів;- Експертана перевірка документів;- Логічна перевірка;- Перевірка правильності кореспонденції рахунківі перенесення даних з документів у облікові регістри.Методичні прийоми аудиту, Органолептичні прийоми,Формальна перевірка, Юридична перевірка, Арифметична перевірка, Зустрічна перевірка, Розрахунково-аналітичні прийоми, Економічний аналіз, Статистичні розрахунки, Економіко матиматичні методи, Документальні прийоми, Інформаційне моделювання, Дослідження документів, Каиеральні перевірки, Нормативно правове регулювання, Групування недоліків, Узагальненнч результатів, Документування результатів проміжного контролю, Аналатичне групування недолікув, Еономічна оцінка недоліків та заходи, спрямовані на їх профілактику;, Систематизоване групування в акті (висновку) аудитора, Прийняття рішень і контроль за їх виконанням.

46. Критерії (твердження) оцінки аудитором фінансової звітності

У процесі аудиторської перевірки необхідно отримати докази, які підтверджують або спростовують відповідні твердження, що містять показники форм фінансової звітності та інформація приміток.

Критерії достовірності фінансової звітності: 1) якісні - аудитор використовує своє професійне судження для того, щоб визначити, чи мають суттєвий характер виявлені виявлені в процесі перевірки відхилення; 2) кількісні - аудитор має оцінити чи перевищують окремо або в загальній сумі виявлені відхилення кількісний критерій (рівень суттєвості).

Твердження (критерії) оцінки аудитором фінансової звітності згідно з МСА 315

Щодо класів і подій, що превіряються

Настання (операції та події, які були зареєстровані, настали та пов'язані із суб госп);

Повнота (всі операції та події, які повин¬ ні реєструватися, були зареєстровані);

Точність (суми та інші дані, пов'язані із зареєстрованими операціями та поді¬ ями, були записані правильно);

Закриття реєстрів (операції та події були зареєстровані у відповідному об ліковому періоді);

Класифікація (відображення операцій і подій на відповідних рахунках/ операції та події були зареєстровані на належних рахунках).

По залишках на рахунках на кінець періоду

Існування (активи, зобов'язання та власний капітал наявні);

Повнота (всі активи, зобов'язання та власний капітал, які мають реєструватися, були зареєстровані);

Права та обов'язки (суб'єкт господарювання має або контролює права на активи, а зобов'язання є обов'язком суб'єкта господарювання);

Оцінка та розполіл (активи, зобов'язання та власний капітал включені до фінансової звітності у відповідних сумах, усі пов'язані з цим коригування щодо оцінки або розподілу належно зареєстровані).

Твердження про подання та розкриття інформації

Настання та права і обов'язки (події, операції та інші питання, інформація щодо яких була розкрита, настали і пов'язані із суб'єктом господарювання);

Точність та оцінка (фінансова та інша інформація розкрита достовірно та у відповідних сумах);

Повнота (всі розкриття інформації, які мали бути внесені до фінансової звітності, включені);

Класифікація та зрозумілість (фінансова інформація належно подана та описана, розкриття інформації також чітко сформульоване).

47. Тести, їх види та використання в аудиті

Аудиторські свідчення отримують в процесі перевірок в результаті належного поєднання тесту систем контролю і процедур перевірки на суттєвість.

Тести систем контролю - це тести, які виконуються для одержання аудиторських свідчень відносно відповідності структури та ефективності функціонування систем обліку та внутрішнього аудиту.

Таким чином тести систем контролю означають перелік методів і порядок їх застосування аудиторами для оцінки функціонування систем обліку і внутрішнього аудиту.

Відповідно до МСА 330 «Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики» тести контролю проводяться, якщо оцінка аудитором ризиків включає очікування операційної ефективності контролю.

Аудиторські тести класифікуються у відповідності з процедурою їх здійснення розрізняють: ротаційні, глибинні, тести слабких місць, наскрізні.

Ротаційні тести - порядок, у відповідності до якого об'єкти, які підлягають аудиторській перевірці вибираються аудиторами по черзі на принципах ротації.

Глибинні тести - певна вибірка операцій, що перевіряється на всіх стадіях облікового процесу.

Тести слабких місць - призначені для перевірки конкретного аспекту обліково-аналітичної роботи, де аудитор припускає наявність помилок і при встановленні помилок база перевірки розширюється.

Наскрізні - це форма поглибленого тесту, яка використовується для вивчення системи в цілому.

Аудитор може провести наступні тести для відповідності внутрішнього контролю. Насамперед перевірку первинних документів, які підтверджують операції та інші події з метою отримання аудиторських доказів про відповідність функціонування системи внутрішнього контролю, наприклад, перевірка порядку надавання дозволу на проведення певної категорії операцій на підприємстві.

Крім тестів систем контролю при аудиторських перевірках використовується система незалежних тестів. Вони призначені для перевірки операцій залишків з метою отримання свідчень про повноту, правильність і законність операцій, які включаються в бухгалтерську і фінансову звітність.

Цілі аудиторського тестування

Застосувати кількісні критерії під час оцінки об'єктів аудиту

Порівняти якість проведеного аудиту

Систематично документувати всі контрольні вії та їх результати

Регулювати масштаб і глибину аудиторських прцедур

Правила складання і заповнення аудиторських тестів

Складання за принципом «від загального до конкретного», а відповіді на питання тестів дають навпаки -- від конкретного до загального.

Аудитори самі складають тести та відповідають на них

Відповіді на питання тестів наводять у стверджувальній або заперечу вальній формі («так» чи «ні»); у вигляді спеціальних позначок або цифр; у вигляді посилань на інші аудиторські документи.



48. Аудиторська вибірка. Статистичні та нестатистичні методи вибірки

Аудиторська вибірка регулюється МСА 530 «Аудиторська вибірка». Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 530 «Аудиторська вибірка» слід розглядати разом із МСА 200 «Загальні цілі незалежного ауди то ра та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту».

Аудиторська вибірка (вибірка) (audit sampling (sampling)) - застосування аудиторських процедур до менш як 100% елементів генеральної сукупності, яка підлягає аудиту, в такий спосіб, що всі відібрані елементи мають шанс бути відібраними з метою надання аудитору належної основи, на підставі якої формуються висновки щодо всієї генеральної сукупності; (b) генеральна сукупність (population) - вся множина даних, із якої здійснюють вибірку і щодо якої аудитор має намір зробити висновки; (c) ризик вибірки (sampling risk) - ризик того, що висновок аудитора, зроблений на основі вибірки, відрізнятиметься від висновку, який можна було б зробити, застосувавши до всієї генеральної сукупності такі самі аудиторські процедури. Ризик вибірки може призвести до двох видів хибних висновків:

Рішення про використовування статистичного або нестатистичного підходу до вибірки є предметом думки аудитора щодо найефективнішого способу отримання достатніх і відповідних аудиторських доказів за конкретних обставин.

Статистична

Використовується для:

а) пошуку помилок, що повторюють викривлення, які з'являються з визначеною частотою і у визначеній кількості;

б) оцінки масштабів розповсюдження виявлених помилок

Методи:

-- зворотна вибірка -- не виключаються з процесу відбору раніше перевірені елементи;

-- безповоротна вибірка; -- виключаються з процесу відбору раніше перевірені документи;

-- механічна вибірка -- припускає попереднє ранжування перевіренної сукупності;

-- серійна вибірка -- відбір елементів для перевірки, яка здійснюється не одиницями, а серіями

Нестатистична (довільна)

Використовується при неможливості застосування статистичної вибірки

Методи: -- блочний відбір; --безсистемний відбір; -- оціночний метод

Етапи проведення вибіркового аудиторського дослідження

Визначення мети і завдань вибіркового дослідження

Вибір методу аудиторської вибірки

Визначення обсягу вибірки (кількості необхідних доказів)

Здійснення відбору аудиторських доказів

Дослідження відібраної інформації (доказів)

Оцінка отриманих результатів перевірки відібраних доказів і екстраполяція

Висновок аудитора про сукупність, яка перевіряється

Організація вибірки

Вибір мети перевірки (визначення генеральної сукупності)

Оцінка впливу помилки на завдання перевірки

Оцінка рівня помилки в генеральній сукупності і рівень ризику контролю

Вибір обсягу вибірки

Відбір статей вибірки

Здійснення аудиторських процедур у відповідності з метою перевірки по кожній відібраній статті

Прогнозна оцінка помилок

Оцінка результатів вибірки

...