Сутність аудиту та особливості роботи аудитора

6)Свідоцтво про дієвість системи контролю якості та про її моніторинг - перевіряють Факти та документи, що підтверджують використання окремих фахівців (або залучених фахівців) для контролю якості послуг, що надаються; журнали реєстрації заходів моніторингу якості послуг; журнали (накази) реєстрації попереджувальних дій щодо зменшення загроз незалежності та надання аудиторських послуг з найвищою якістю, свідоцтва контрольних дій у робочих документах аудиторів. Обов'язково перевіряють відповідність послуг, що надаються, відповідно Переліку АПУ.

Контроль якості роботи аудитора регламентується такими нормативними документами:

МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ 1 «КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ДЛЯ ФІРМ, ЩО ВИКОНУЮТЬ АУДИТИ ТА ОГЛЯДИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ, А ТАКОЖ ІНШІ ЗАВДАННЯ З НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ І СУПУТНІ ПОСЛУГИ»а

1)МСА № 1»Контроль якості для фірми», 2)Концептуальна основа контролю ауд. Дія-ті в Україні,3)«Поло-ження з нац. практики контролю якості А. посл. № 1»Організація АФ та А.сис-ми контролю якості ауд. послуг;4)Критерії формування плану зовн. перевірок систем контролю якості АФ;5) МСА 220 «Контроль якості аудиту фінансової звітності»

До обов'язкових документів заг.якості АФ:

1)наказ про затвердження політики контролю якості фірми;

2)Внутр. фірмові стандарти контролю якості;

3)Положення про ціноутворення;

4)Особові справи аудиторів;

5)Свідоцтва про конфіденційність роботи АФ і зберігання документації;

6)Свідоцтва про здійснення моніторингу контролю якості на АФ.

Перелік документації,що перевіряється для контролю якості окремих ауд.перевірок:

1)наказ про прийняття даного клієнта та його продовження; 2)наказ про призначення групи виконавців; 3)Договір на прийняття замовлень; 4)всі робочі документи по замовленню; 5)Звіт про закінчення роботи.

38. Аудитор у суспільстві та вимоги до нього

Аудитор - фізична особа, яка підтвердила кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності, має відповідний практичний досвід та включена до Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності;

1. Аудитором може бути визнана фізична особа, яка:

1) має вищу освіту;

2) підтвердила високий рівень теоретичних знань та професійну компетентність шляхом успішного складення відповідних іспитів;

3) пройшла практичну підготовку із провадження аудиторської діяльності.

2. Теоретичні знання підтверджуються за такими напрямами:

1) стандарти професійної етики та професійна незалежність;

2) міжнародні стандарти аудиту;

3) законодавчі засади аудиторської діяльності та методика проведення аудиту (професійні навички);

4) управління ризиками та внутрішній контроль;

5) фінансовий аналіз;

6) управлінський облік;

7) міжнародні стандарти фінансової звітності;

8) теорія бухгалтерського обліку та законодавчі засади ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

9) податкове законодавство та законодавство про єдиний соціальний внесок;

10) господарське, цивільне та трудове законодавство;

11) корпоративне законодавство та законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

12) інформаційні технології та комп'ютерні системи;

13) фінанси підприємств;

14) економіка підприємства та статистика.

Основні вимоги до професії аудитора:

Достовірність -- (у суп-ві в цілому існує потреба у достов. інф. та надійних інформаційних системах).

Професіоналізм -- (існує потреба у високопроф спеціалістах в сфері аудиту (бо), яких мають змогу запрошувати клієнти).

Якість послуг -- (необхідність впевнетись у тому, що всі послуги, які надають проф. аудитори (бухгалтерири) відповдати внутр. стандартам якості);

Довіра -- (користувачі послуг аудиторів повинні бути обізнані з проф. етикою, що регулює надання таких послуг)

Аудитори і аудиторські фірми зобов'язані:

1) в аудиторській діяльності дотримуватися вимог Закону У К Р А Ї Н И «Про аудиторську діяльність», Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції та інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України;

2) належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;

3) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

4) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

5) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону;

6) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз;

7) своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність;

8) подавати в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та центральному органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Стаття 20. Спеціальні вимоги

Забороняється проведення аудиту:

1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється;

2) аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб'єкта господарювання, що перевіряється;

3) аудитором - членом органів управління, засновником або власником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

4) аудитором - працівником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

5) аудитором - працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб'єкта господарювання, що перевіряється;

6) якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;

7) аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності. Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських фірм, які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам аудиторських фірм забороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів, які здійснюють аудит.

В ім'я досягнення мети, що стоїть перед аудитором, він зобов'язаний дотримуватися наступних фундаментальних засад етики:

Чесність (Аудитор має бути чесним при виконанні своїх професійних обов'язків).

Об'єктивність Аудитор повинен бути справедливим і не допускати, щоб забобони, упередженість та інші чинники не впливали на його об'єктивність. Аудитор зобов'язаний робити послуги з належним рівнем турботи про клієнта, компетентно і старанно, постійно підтримувати фахові знання. Необхідно мати такий рівень професійних знань, що не викликав би ніяких сумнівіву клієнта в тому, що він одержав компетентні професійні послуги з врахуванням останніх змін у законодавстві, аудиторській практиці і техніці надання аудиторських послуг.

Конфіденційність Аудитор не має права без згоди клієнта розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним у ході надання професійних послуг, а також використовувати її у своїх цілях.

Професійна поведінка Аудитор повинен створювати і підтримувати добру репутацію професії, утримуючись від будь-яких дій, що дискредитують її.

Професійна компетентність та належна ретельність Аудитори зобов'язані виконувати з належною турботою й увагою інструкції та вказівки клієнта або роботодавця (внутрішнійаудитор) у тій мірі, у якій вони не суперечать вимогам чесності, об'єктивності і незалежності. Аудитор має робити послуги згідно з прийнятим Аудиторською палатою України нормативами, а також дотримуватись вимог Закону України "Про аудиторську діяльність". Повинен підтримувати знання та навички на рівні, необх для надання клієнту компет проф. послуг. Аудитори є і повинні бути завжди вільними від будь-якої зацікавленості, несумісної з чесністю, об'єктивністю і незалежністю.

39. Кодекс етики професійних бухгалтерів та його структура (редакція 2018р.)

Кодекс етики професійних бухгалтерів (виданий в червні 2005 р., набрав чинності з 30 червня 2006 р.). Кодекс етики професійних бухгалтерів створений Радою з Міжнародних стандартів етики для бухгалтерів. Кодекс переглянутий і чинний в Україні у редакції 2012 року. На сайті МФБ - редакція 2018 р. Цей кодекс запроваджує фундаментальні принципи етики та правила надання аудиторських послуг. Вони обов'язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг.

Кодекс етики для професійних бухгалтерів складається із: 1) Передмови 2) частина А (1) (Частина з номером, а не з літерою в англійському варіанті) - Загальне застосування кодексу.Встановлює фундаментальні принципи рофесійної етикипрофесійних бухгалтерів і надає концептуальну основу, що її професійні бухгалтери мають застосовувати з метою: а) ідентифікації загроз дотриманню фундаментальних принципів; б) оцінки значущості ідентифікованих загроз; в) застосування застережних заходів, якщо це необхідно, для усунення загроз або зменшення їх до прийнятного рівня. Тож професійний бухгалтер повинен дотримуватись наступних фундаментальних принципів, які мають загальний характер: 1.Чесність. 2.Обєктивність. 3.Професійна компетентність та незалежнаретельність. 4. Конфіденційність.5.Професійна поведінка.

3) Частина Б (2) - Професійні бухгалтери в бізнесі. У цій частині Кодексу показано, як концептуальна основа, наведена в Частині А, застосовується професійними бухгалтерами в бізнесі. У цій Частині не описано всіх обставин та стосунки, з якими може зіткнутися професійний бухгалтер у бізнесі, що створюють або можуть створювати загрози дотриманню фундаментальних принципів. Тому професійного бухгалтера в бізнесі закликають бути чутливим до таких обставин і відносин.

4)Частина В (3) - Професійні бухгалтери-практики. Пояснює, як концептуальна основа, викладена в Частині А, застосовується у певних ситуаціях до професійних бухгалтерів-практиків. Ця Частина не пояснює всіх обставин та стосунків, з якими може стикнутися професійний бухгалтер-практик і які створюють або можуть створювати загрози дотриманню фундаментальних принципів. Тому професійного бухгалтера-практика закликають бути чутливим до таких обставин та стосунків.

5) Частина (4 (А)) - Незалежність для аудиту та завдання з огляду.

6) Частина (4(Б)) - Незалежність для допоміжних занять інших, ніж аудит та завдання з огляду.

5) Визначення термінів.

При застосуванні цієї концептуальної основи професійний бухгалтер використовує професійне судження. Частини Б і В пояснюють, як застосовується концептуальна основа в конкретних ситуаціях. Вживання дієслова «має» або теперішнього часу дієслів у цьому Кодексі означає вимогу до професійного бухгалтера або фірми дотримуватися конкретного положення, в якому вживається відповідне дієслово. Дотримання вимагається, крім випадків, коли цей Кодекс дозволяє винятки.

Так, на відміну від попередніх випусків, Кодекс значно простіше сприймається і є більш зручним у користуванні. Хоча основні принципи етики залишилися незмінними, його об'єднуюча концептуальна основа зазнала суттєвих змін, наприклад, цілковито були переглянуті положення, що стосуються реакції бухгалтерів та аудиторів на загрози порушення професійних принципів та незалежності.

Новий Кодекс містить більш чіткі та точні вимоги щодо оцінки та реакції на загрози, а також щодо тривалої співпраці клієнта з однією і тією ж аудиторською фірмою. У Кодексі наголошується на важливості розуміння фактів та обставин при здійсненні аудитором професійного судження і застосування в роботі професійного скептицизму.

40. Фундаментальні принципи професійної етики та їх суть (чесність, об`єктивність, професійна компетентність та належна ретельність, конфіденційність та професійна поведінка)

Кодекс етики передбачає, що професійний бухгалтер, аудитор має дотримуватися таких фундаментальних принципів (рис. 3.3):

а) чесність (доброчесність) -- бути щирим і чесним в усіх професійних та ділових стосунках, свідомо не використовувати і не підтверджувати неправдиву

інформацію, фінансові звіти;

б) об'єктивність -- не допускати упередженості, конфлікту інтересів або неправомірного впливу з боку інших осіб на професійні або ділові судження; у противному разі аудитор має відмовитися від надання професійних послуг своєму клієнту;

в) професійна компетентність та належна ретельність -- підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для забезпечення отримання клієнтом чи роботодавцем компетентних, професійних послуг, що базуються на сучасних тенденціях практики, законодавстві та методиках, а також діяти сумлінно і відповідно до застосовних технічних та професійних стандартів. Аудитори в Україні досягають професійної компетентності шляхом здобуття необхідних професійних знань та практичного досвіду, які підтверджують отриманням сертифіката аудитора. Підтримання професійної компетентності реалізується шляхом обов'язкового щорічного навчання для підвищення кваліфікації;

г) конфіденційність -- поважати конфіденційність інформації, отриманої в результаті професійних та ділових стосунків, і тому не розголошувати таку інформацію третім сторонам без належного та спеціального дозволу, якщо нема юридичного чи професійного права розкривати її; не використовувати цю інформацію для особистої вигоди професійного бухгалтера або третіх сторін. Аудитори мають дотримуватися принципу конфіденційності інформації навіть при спілкуванні всередині аудиторської фірми, з друзями, бізнес-партнерами чи найближчими родичами. Обов'язок аудитора з дотримання конфіденційності зберігається навіть після завершення виконання завдання з підтвердження звітності чи іншої роботи. Разом із тим Кодекс етики передбачає низку обставин, за яких аудитор має право без дозволу клієнта передавати конфіденційну інформацію третій стороні;

д) професійна поведінка -- дотримуватися відповідних законів та нормативних актів й утримуватися від будь-яких дій, що дискредитують професію.__

Застережні заходи -- це дії чи інші заходи, що можуть усунути або зменшити загрози до прийнятного рівня.

КАТЕГОРІЇ ЗАГРОЗ:

а) загроза власного інтересу -- загроза того, що фінансовий або інший інтерес неналежно впливатиме на судження чи поведінку професійного бухгалтера;

б) загроза власної оцінки -- загроза того, що професійний бухгалтер не оцінюватиме належним чином результати попереднього судження або послуги, виконаної професійним бухгалтером чи іншою особою фірми професійного бухгалтера чи організації-роботодавця, на які бухгалтер покладатиметься у разі формулювання судження при наданні поточної послуги;

в) загроза захисту -- загроза того, що професійний бухгалтер підтримуватиме позицію клієнта чи роботодавця такою мірою, яка ставить під загрозу його об'єктивність;

г) загроза особистих стосунків -- загроза того, що внаслідок тривалих або тісних стосунків із клієнтом чи роботодавцем професійний бухгалтер занадто перейматиметься їхніми інтересами або надто схвалюватиме їхню роботу;

д) загроза тиску -- загроза того, що професійний бухгалтер утримуватиметься від об'єктивних дій унаслідок фактичного чи відчуваного тиску, в тому числі спроб здійснення неправомірного впливу на професійного бухгалтера

ЗАСТЕРЕЖНІ ЗАХОДИ

Дії та заходи, встановлені професійними організаціями, законами чи нормативними актами

Передбачають вимоги до освіти, професійної підготовки та досвіду для набуття статусу фахівця;

* вимоги подальшої професійної освіти;

* нормативні акти щодо корпоративного управління;

* професійні стандарти;

* моніторинг з боку професійних організацій або регулювальних органів і дисциплінарні процедури;

* зовнішній огляд юридично уповноваженою третьою стороною звітів, податкових декларацій, листування або інформації, підготовлених професійним бухгалтером.

Деякі застережні заходи, що їх установлюють бухгалтерські професійні організації, закони чи нормативні акти або організації-роботодавці, можуть збільшити ймовірність ідентифікації або запобігання неетичної поведінки, вони передбачають:

* ефективні та широковідомі системи розгляду скарг, що їх застосовують організації-роботодавці, професійні організації чи регулювальні органи; вони надають змогу колегам, роботодавцям та представникам громадськості привертати увагу до непрофесійної або неетичної поведінки;

* чітко сформульований обов'язок пові- домляти про порушення етичних вимог

Дії та заходи в робочому середовищі

Включають

* системи корпоративного нагляду або інші структури нагляду організації- роботодавця або інші структури нагляду;

* програми ділової поведінки та етики організації-роботодавця;

* процедури найму в організації-роботодавця, що підкреслюють важливість найму висококваліфікованого компетентного персоналу;

* надійні процедури внутрішнього контролю;

* належні дисциплінарні процеси;

* керівництво, яке підкреслює важливість етичної поведінки та очікування, що працівники діятимуть етично;

* політики та процедури, спрямовані на запровадження та моніторинг якості роботи працівників;

* своєчасне інформування всіх працівників про політику та процедури організації-роботодавця, в тому числі про будь-які зміни до таких політик, а також проведення відповідного навчання та підготовки з таких політик та процедур;

* політики та процедури, що дають можливість працівникам та заохочують їх повідомляти вищі органи управління організації-роботодавця про будь-які етичні проблеми, що їх турбують, без побоювання покарання;

* консультування з іншим відповідним професійним бухгалтером

41. Незалежність аудиторів та її складові

Визначення професійної аудиторської діяльності пов'язана напряму з поняттям незалежності. У цьому контексті термін "незалежність" розуміється лише як професійна незалежність.

Незалежність можлива лише в умовах свободи від впливу (контролю) з будь-якого боку. Тобто, коли мова йдеться про професійну аудиторську діяльність, то контроль за нею не може бути ані з боку користувачів (можливих замовників на аудит), ані з боку відповідальної сторони.

Разом з тим реально існує лише певний рівень незалежності, тобто аудитори не можуть бути абсолютно незалежними.

Кодекс етики професійних бухгалтерів визначає, що незалежність вимагає: незалежності думки: тобто такої спрямованості думок, яка дає можливість надати висновок без будь-якого впливу, що може ставити під загрозу професійне судження, та дозволяє діяти чесно з об'єктивністю та професійним скептицизмом; незалежності поведінки: тобто уникнення фактів та обставин настільки значущих, що розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію, в тому числі вжиті застережні заходи, обґрунтовано дійшла би висновку, що чесність, об'єктивність чи професійний скептицизм фірми або члена групи з виконання завдання знаходяться під загрозою.

Втрата незалежності думки може відбутися, наприклад, в таких ситуаціях, коли:

- аудитор підпорядковує власне судження судженню керівництва підприємства, звітність якого перевіряється;

- висновки або текст звіту аудитора носять звинувачувальний характер, в їх тексті робиться персоніфікація помилок, визначається майнова або кримінальна відповідальність працівників замовника;

- судження аудитора формується з посиланням на підручники, професійні авторитети, публічні виступи посадових осіб;

- в тексті висновку прослідковується особиста неприязнь до конкретних працівників замовника.

Незалежність поведінки передбачає відповідні форми взаємовідносин аудитора з:

- керівництвом замовника,

- з персоналом замовника,

- з користувачами аудиторського висновку чи аудиторського звіту,

- з державними регуляторними чи фіскальними органами. Може існувати багато різних обставин, які створюють загрози для

незалежності аудитора. Тому дуже важливо кожному практикуючому аудитору та аудиторській фірмі здійснювати контроль за дотриманням незалежності у стосунках із замовниками.

Історія розвитку аудиторської діяльності дає підстави виділити три аспекти незалежності: правові, етичні та економічні.

Основною умовою незалежності є саморегулювання аудиторської професії. Воно полягає у делегуванні державою прав професійним організаціям самостійно встановлювати правила поведінки, методологію, методику і техніку, вимоги до професійної компетентності, контролювати їх дотримання.

Саморегулювання аудиторської професії також включає і такі аспекти:- аудитор самостійно приймає рішення методів та прийомів проведення аудиторської перевірки залежно від конкретних обставин та його професійного досвіду,

- аудитор самостійно визначає рівень суттєвості щодо інформації у фінансових звітах замовника та оцінює ризик суттєвих викривлень у ній,

- аудитор самостійно приймає рішення щодо виконавців робіт та необхідності залучення експертів,

- аудитор приймає самостійне рішення щодо використання технічних стандартів та етичних принципів,

- аудитор не змінює суті висновку під впливом (тиском) третіх осіб.

Законом України "Про аудиторську діяльність" визначено, що аудит проводиться на підставі договору між аудиторською фірмою (аудитором) і замовником. Незалежність на цьому етапі виявляється у самостійному виборі замовника. Проте міжнародні стандарти обов'язково вказують на необхідність оцінки усіх аспектів незалежності під час укладання такого договору. У протилежному випадку аудиторська фірма буде нести відповідальність за порушення вимог до незалежності і результати аудиту можуть бути визнані недійсними. Це також означає, що повинні бути відсутніми будь-які майнові чи фінансові інтереси в об'єкті перевірки як з боку аудитора, так і з боку пов'язаних з ним осіб (родичів, близьких людей)

Вважається, що коли аудитори отримують від замовника будь-які вигоди (купують активи чи послуги навіть за звичайною ціною) під час проведення перевірки, то такі обставини можуть складати загрозу незалежності: необізнані працівники підприємства можуть оцінювати поведінку аудитора як заангажовану і ставитися до нього з недовірою.Розподіл відповідальності за думку про звітність та за фінансову звітність між аудитором і замовником ґрунтується на Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а також статті 9 Закону України "Про аудиторську діяльність".

42. Ключові питання Міжнародного стандарту незалежності аудиторів (згідно кодексу етики 2018р.)

Незалежність членів групи аудиторів з надання впевненості?, фірми, та, якщо прийнятно, фірм мережі* від клієнта завдання з надання впевненості* служить інтересам громадськості, і тому цього вимагає Кодекс етики.

Нзалежність вимагає а) незалежності думки: це така спрямованість думок, яка дає можливість надати висновок без будьякого впливу, який може ставити під загрозу професійне судження, і діяти чесно, з об'єктивністю та професійним скептицизмом; б) незалежності поведінки: уникнення фактів та обставин, настільки суттєвих, що розсудлива та поінформована третя сторона, знаючи всю відповідну інформацію, у тому числі вжиті застережні заходи, обґрунтовано дійшла б висновку, що чесність, об'єктивність чи професійний скептицизм фірми або члена групи з надання впевненості перебувають під загрозою.

В кодексі етики згадується, що варто надати допомогу фірмам та членам груп з надання впевненості щодо: а) визначення загроз для незалежності; б) оцінювання, чи є ці загрози явно незначними; в) визначення та вживання відповідних застережних заходів для усунення чи зменшення загроз до прийнятного рівня у випадках, коли загрози не є явно незначними. У ситуаціях відсутності застережних заходів для зменшення загрози до прийнятного рівня єдині можливі заходи - ліквідувати діяльність чи інтерес, що створюють загрозу, або відмовитися від прийняття чи продовження завдання з надання впевненості.

В кодексі згадуються національні перспективи. Кодекс установлює концептуальну основу вимог щодо незалежності для завдання з надання впевненості, тобто міжнародні стандартні положення, на яких слід ґрунтувати національні стандарти. Відповідно, жодній країні - членові МФБ чи фірмі не дозволяється застосовувати менш суворі стандартні положення, ніж викладені в цьому кодексі. Проте, якщо країнам - членам МФБ чи фірмам заборонено виконувати вимоги певних частин цього кодексу внаслідок законів чи нормативних актів, їм слід виконувати вимоги всіх інших частин цього кодексу.

Описано загрози незалежності. На незалежність потенційно впливають загрози власного інтересу, власної оцінки, захисту, особистих та сімейних стосунків і тиску. Загроза власного інтересу буває тоді, коли фірма чи член групи з надання впевненості може отримувати вигоди внаслідок фінансового інтересу до клієнта з надання впевненості чи конфлікту власних інтересів із ним.

В кодексі прописані застережні заходи. Фірма та члени групи з надання впевненості зобов'язані залишатися незалежними, враховуючи умови, у яких вони здійснюють практику, та наявні застережні заходи для усунення загроз чи зменшення їх до прийнятного рівня.

Період виконання завдання: Члени групи з надання впевненості і фірма мають бути незалежними від клієнта з надання впевненості протягом періоду виконання завдання з надання впевненості. Період виконання завдання починається, коли група з надання впевненості починає виконувати послуги з надання впевненості, і закінчується, коли надається висновок з надання впевненості, за винятком випадків, коли завдання з надання впевненості періодично повторюється. Якщо очікується, що завдання з надання впевненості повторюватиметься, період виконання завдання закінчується, коли будь-яка сторона повідомляє про закінчення професійних взаємовідносин чи про надання кінцевого висновку з надання впевненості, незалежно від того, яка з цих подій відбувається пізніше.

Размещено на Allbest.ru

...