Взаимодействия между наследственностью индивида и его средой. Гены, передаваемые родителями при оплодотворении. Основные методы исследования действия факторов наследственности и среды на развитие поведения. Искусственная селекция поведенческих признаков.

Исследование особенностей наследственных заболеваний, связанных с дефектами в наследственном аппарате клеток. Молекулярно-генетические методы диагностики моногенных болезней. Характеристика основных видов хромосомных и мультифакториальных заболеваний.

Понятие и классификация, а также разновидности и главные причины наследственных болезней. Типы мутаций: генные, геномные и хромосомные. Соответствующие им заболевания, их сравнительная характеристика, роль наследственных факторов в процессе развития.

Предмет и методы антропогенетики. Разработка системы генетической службы в России. Изучение наследственного аппарата клеток человека. Механизм геномных и хромосомных мутаций. Задачи медико-генетического консультирования. Внутриутробная диагностика плода.

Гидроресурсы белорусского Полесья. Характеристика типичных обитателей водной среды, фито- и зоопланктон. Планктонные организмы как объекты биоиндикации и мониторинга состояния окружающей среды. Разнообразие моллюсков в гидрофауне Республики Беларусь.

Роль цитозольного кальция в внутриклеточной передаче сигналов. Особенности регулирования клетками содержания кальция. Структурно-функциональные связи в натрий-кальциевом ионном обменнике. Новые терапевтические возможности натрий-кальциевого обмена.

Аналіз лучної флори геоботанічного округу на наявність адвентивної фракції та особливостей її натуралізації. Пристосувальна здатність адвентивних видів до різноманітних екологічних умов та ефективного поширення насіння, тобто здатність натуралізуватися.

История и этапы развития натурфилософии, выявление первоначал мира к осмыслению природы. Интерпретация природных явлений как символы определенного отношения Бога к человеку в эпоху Средневековья. Изменение понимания природы человеком с научным развитием.

Антропологія як наука, її місце у колі біологічних дисциплін. Розділ расоведення, присвячений вивченню подібностей і різниці між расами людини. Найважливіші допоміжні дисципліни для розділу морфології. Значення географічних відкриттів для розвитку знань.

Естественно-научные знания и история современного образования. Определение роли естествознания в формировании профессиональных знаний, особенности его анализа. Научный способ рациональности, технические и методические новации, нравственные ценности.

Генетика и ее становление как науки с открытием Грегором Менделем в 1865-ом году законов расщепления признаков при скрещивании. Гибридологический анализ наследственности отдельных признаков родителей в потомстве. Открытие мутагенного действия рентгена.

История становления науки, закономерности и тенденции ее развития. Эмпирический и теоретический уровни исследования и организации знания. Институализация науки, ее взаимосвязь с техникой. Наука как открытая форма культуры. Описание мира в понятиях науки.

История развития естественнонаучных представлений в Византии как наследнице греко-римского мира. Формирование европейской цивилизации и развитие научных знаний в средневековой Европе. Физика, астрономия и технические достижения в средневековой Европе.

Соціокультурний зміст науки і освіти в інтерпретації В.І. Вернадського. Взаємозв’язок науки і освіти і шляхи його активізації в програмах побудови знаннєвого суспільства. Роль інформаційно-комунікаційних технологій в модернізації освітнього процесу.

Критерии отграничения научного знания. Виды средств и методов науки. Характеристика основных методов науки. Структура и уровни научного знания, их соотношение. Наука как социальный институт. Идеалы и ценности науки. Ученый, научное сообщество и общество.

История науки и её взаимосвязь с культурой. Понятие глобализации, актуальность глобальных проблем. Проблема безопасности и мира как центральная глобальная проблема. Экологическая и демографическая проблема. Обеспеченность топливно-сырьевыми ресурсами.

Микробиология - наука, занимающаяся изучением микроорганизмов, не видимых невооруженным глазом. Изучение микробиологических основ процессов брожения и гниения. Морфология и размеры микроорганизмов. Клеточная стенка грамотрицательных бактериальных клеток.

Исследование вопросов расширения воды при охлаждении. Объяснение загадок воды Кораном. Тёмная материя в современной астрономии. Вода - природный аккумулятор энергии. Роль воды в организме человека, процентное соотношение в тканях, норма потребления.

Мышца как орган, ее биомеханика. Строение скелетной мышцы из пучков исчерченных мышечных волокон. Биомеханическая мышечная работа. Классификация мышц П.Ф. Лесгафта: сильные, быстрые, ловкие и др. Антагонистические, синергические и фиксаторные мышцы.

Цели исследования явлений и закономерностей природы. Перечень естественных наук. Общая характеристика и тенденции в развитии естествознания. Этапы натурфилософии, схоластики и механистического представления о мироздании. Современное состояние науки.

Определение сущности, основных функций и предмета науки. Изучение характерных черт наук. Характиристика науки, как других областей культуры. Проведение исследования роли и места науки в жизни общества. Оценка философского и религиозного познания.

Вклад И.П. Павлова в развитие науки о высшей нервной деятельности. Исследование условных и безусловных рефлексов. Учение биолога о двух сигнальных системах действительности. Классификация типов и возрастные особенности высшей нервной деятельности.

Історія вивчення та розробка моделей Всесвіту. Аналіз процесу осмислення і наукового пізнання об'єктивної дійсності. Дослідження факторів, що впливають на зміну традиційних поглядів. Значення геліоцентризму Коперника. Суть фізичної революції Ейнштейна.

Аналіз природних геоботанічних зон, розроблених О.В. Фоміним (1925 р.) з сучасними (2007 р.). Внесок дослідника в редагування і створення періодичних наукових видань, формування й розвиток його наукової школи. Науковий стиль та оцінка діяльності ученого.

Життєвий шлях і аспекти діяльності А. Анджейовського. Друковані праці й гербарна колекція увійшли в основний науковий фонд з вивчення флори України. Захист А. Анджейовським дисертаційної роботи. Внесок у ботанічну, зоологічну та у геологічну науку.

Аналіз наукових й науково-популярних робіт П.І. Гавсевича, присвячених створенню ним у 1916 р. спеціалізованої галузевої дослідної інституції - плантації лікарських рослин у Лубнах на Полтавщині (нині - Дослідна станція лікарських рослин ІАІП НААН).

Формулювання об’єктно-предметної сфери синантропної флористики як окремої наукової дисципліни. Висвітлення міждисциплінарних зв’язків синантропної флористики з іншими галузями природничих наук. Комплексний розгляд існуючих класифікацій видів рослин.

Висвітлення науково-практичної діяльності у галузі фізіології членів природничих товариств Київщини та Харківщини на основі аналізу законодавчих документів, архівних матеріалів, медичної періодики. Важливі теоретико-практичні аспекти фізіології рослин.

Наукове надбання доктора сільськогосподарських наук, професора Секуна М.П. Внесок вченого у розвиток вітчизняної науки із захисту рослин. Обґрунтування системи хімічного захисту культур від шкідників, виникнення резистентності у комах до пестицидів.

Характеристика науково-дослідної діяльності відомого ентомолога, поета, митця та громадсько-політичного діяча Олександра Грановського, яка пов’язана з дослідженнями в галузях ентомології, фітопатології, фізіології, агрономії, ботаніки та зоології.