Описание культурных продуктов и их свойств во всей их взаимозависимости и взаимной сопряженности. Теория культуры как модель, выявляющая закономерности, которые регулируют процесс выработки и локализации форм и технологий человеческой деятельности.

Сущность языка в культурном контексте. Научные школы и национальные традиции изучения культуры. Ориентиры, принимаемые участниками коммуникативно-речевой деятельности в социуме. Методологические различия в исследованиях взаимосвязи языка и культуры.

Становление культурологической мысли, технологические, деятельностные и ценностные подходы к определению понятия культуры. Антитезис массовой и элитарной культуры в XX веке. Восток и Запад как противоположные традиции, типы духовности, миропонимания.

Автором даны определения понятиям "культуральной ниши" и "этнологической ниши". Рассмотрен аксиологический статус содержания культуральной-этнологической ниш, представлено описание и оценка их составляющих. Анализ иллюстративного вербального материала.

Эволюция модели культуры России в работах историка С. Соловьева. Характеристика критериев культуристорического направления в культурологии. Проведение анализа культуры России на основе культургенетического, геокультурного и этнокультурного подходов.

Специфіка культурної аналітики як теоретичного концепту Льва Мановича та можливості його практичного застосування для аналітичної та експертної діяльності у сфері культури. Модифікація різних секторів культури, мистецьких практик та креативних індустрій.

Впровадження стратегії культурної антропології та методики усної історії у театрознавство. Дослідження творчої діяльності театру музкомедії та її кореляції з міським міфом і ідентичністю ("одеськістю"). Зміст міфу та вистави як культурних артефактів.

Аналіз основних напрямів політичної, дипломатичної та літературної діяльності видатного сучасника доби Відродження – флорентійця Джованні Бокаччо. Італія - фаворит втілення й просування політико-дипломатичних ідей та традицій європейської практики.

Розкриття культурної дипломатії у східноєвропейському контексті в аспекті ролі культурних відносин у становленні й розвитку міжнародних зв’язків. Розуміння культурної дипломатії як поліфункціональної системи, що поширює і створює нові культурні контексти.

Значення культури як складової політики національної безпеки. Культурна політика в системі національної безпеки. Створення української інституції, яка займалася просуванням української культури у світі. Завдання формування зовнішньої культурної політики.

Поняття та основні правові засади культурної дипломатії. Її можливості донести до закордонної аудиторії специфіку рідної культури мовою науки, освіти, мистецтва, створити сприятливий імідж держави з метою реалізації провідні задач міжнародної політики.

Аналіз особливості взаємодії представників різних культур у процесі розвитку полікультурного середовища. Роль міжкультурної комунікації в соціумі. Культурна ідентифікація як процес творення, втілення та розміщення в комунікативному просторі відмінностей.

Особливості взаємодії представників різних культур у процесі розвитку полікультурного середовища. Роль міжкультурної комунікації в соціумі. Комунікативна складова процесів ідентифікації, культурної ідентичності особистості в полікультурному середовищі.

Дослідження сучасного рівня культури, який необхідний у процесах глобалізації та мультикультурації, що створюють багато нових ракурсів у міжкультурному спілкуванні та пізнанні один одного. Взаємодія культур як домінанта розвитку міжетнічних відносин.

Дослідження націологічної концепції Монтсеррат Гібернау, викладеної у праці "Ідентичність націй". Аналіз тлумачення нею співвідношення національної ідентичності та ідентичності культурної. Характеристика сучасних процесів у національній сфері світу.

Дослідницька робота фокусується на аналізі поведінки героїв, що реалізовані в екранних творах жанру байопік та його різновидах (псевдобайопік та міфічний байопік). Серед аналізованих фільмів – робота українського режисера Олеся Саніна "Поводир".

Документи китайської правлячої верхівки щодо збереження культурних цінностей. Ідеологічні засади, завдання та пріоритети китайського уряду в галузі культурної політики. Зростання ролі культурної сфери в політиці Китаю періоду "реформ та відкритості".

Значення культури Галицько-Волинського князівства в розвитку національних традицій Київської Русі. Усна народна творчість, освіта, писемність і видатні пам'ятки Галицько-Волинського літопису. Архітектура і містобудування в ХІІІ ст. в Галичині й на Волині.

Принципи, правила і правові засади міського будівництва у межах яких відбувалося конкурсне проектування. Особливості архітектурно-містобудівного розвитку Києва ХІХ – початку ХХ ст. Роль професійних товариств в популяризації архітектурних змагань.

Характеристика культурної спадщини як чільної частини соціокультурного простору. Аналіз методів полегшення і прискорення справи обліку об'єктів культурної спадщини. Аналіз проблеми збереження культурної спадщини Криму та Донбасу за сучасних умов.

Моделі роботи із матеріальними об’єктами культурної спадщини Львівщини. Загальні функції пам’яток архітектури у сучасному світі, алгоритм роботи з ними. Опис стану даної роботи після повномасштабного вторгнення, а також її перспективи в майбутньому.

У роботі досліджено особливості збереження, популяризації матеріальної та нематеріальної культурної спадщини італійських островів у контексті інноваційних підходів та культурного туризму. Особлива аналітика присвячена спадщині менш відомих островів.

Розгляд інноваційних проектів та популяризації культурних ландшафтів островів. Особливості збереження, популяризації матеріальної та нематеріальної культурної спадщини італійських островів у контексті інноваційних підходів та культурного туризму.

Роль культурної спадщини про події Української революції 1917-1921 рр. у формуванні історичної пам’яті. Аналіз нерухомих історико-культурних об’єктів у контексті підготовки фундаментального 28-томного видання "Звід пам’яток історії та культури України".

Дослідження загроз об’єктам культурної спадщини України в умовах російської аґресії. Опрацювання можливих шляхів захисту пам’яток із використанням досвіду низки країн, що пережили воєнні конфлікти. Характеристика державної пам’яткоохоронної системи.

Висвітлення ролі культурної спадщини у формуванні історичної пам'яті українського народу. Аналіз окремих нерухомих історико-культурних об'єктів, присвячених подіям і контроверсійним постатям української історії. Ідеологія символічного простору України.

Висвітлення значення культурної спадщини у формуванні історичної пам’яті українського народу. Аналіз окремих нерухомих культурних об’єктів, присвячених подіям і контроверсійним постатям української історії у контексті сучасних світоглядних цінностей.

Дослідження теоретико-методичних аспектів проблеми вивчення, збереження та використання об'єктів культурної спадщини України, з урахуванням сьогоденних викликів та можливостей. Загроза фізичної втрати великої кількості унікальних пам’яток старовини.

Аналіз історик-культурних заповідників Черкащини як основних осередків культурної спадщини краю. Дослідження загальних й специфічних проблем, пов’язаних з її залученням в туристичну діяльність. Висвітлення перспектив та шляхів вирішення цих проблем.

Аналіз аспектів застосування регіональної моделі інтеграції об’єктів культурної спадщини з урахуванням особливостей проектно-програмної діяльності в галузі культури. Значення регіональної моделі інтеграції культурної спадщини як прикладного конструкту.