Представлены и разобраны различные направления социокультурной деятельности. Особое внимание уделено роли музеев как участников социокультурного сервиса, предоставляющих обширный спектр услуг для обогащения жизни людей и поддержания общественного блага.

Значение государственного музея А. Пушкина в современной жизни, построение его экспозиции. Описание музея декоративно-прикладного и народного искусства, государственного музея Востока в России. Специфика Третьяковской галереи и музея архитектуры Щусева.

Оценка совокупного потенциала территориальных музеев в области этнокультурного брендирования. Апробация методики на примере музеев Южного, Северо-Кавказского и Центрального федеральных округов. Анализ региональной культурной политики в отдельном регионе.

Характериcтика фондового зібрання Національного музею історії України у Другій світовій війні. Аналіз Меморіального комплексу в світлі сучасних напрацювань з українського літописання найбільш масштабного мілітарного катаклізму в історії людства.

Шляхи трансформації музейного простору, нові форми роботи та інструменти взаємодії музею та клієнта. Структура та науково-художній характер екскурсійно-експозиційного простору музею. Залучення відвідувача до активної участі у створенні образу експозиції.

Характеристика наукової діяльності мистецтвознавиці С.В. Ключник (1936-2017), її місця в процесах становлення музейної справи та художньої спільноти Чернігова й Чернігівської області др. Пол. XX - поч. XXI ст. Популяризація образотворчого мистецтва.

У 20-30-і роки в Україні розпочався бурхливий розвиток мережі музеїв. Цей процес відбувався завдяки активній науковій діяльності талановитих та самовідданих українських учених. У роботі висвітлюється їхня діяльність за матеріалами українських часописів.

Аналіз наукових публікацій вітчизняних авторів, які наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. увели до наукового обігу музейні матеріали українського походження. Розробка галузей інформативного спрямування музеографії: історії, пам’яткознавства, музеєзнавства.

Історія жіночої гімназії в Переяславі, роль особистості в цьому процесі. Значення вчительці переяславської гімназії Г.Ю. Чепцовій, яка однією з найперших жінок здобула вищу університетську освіту. Збірка її особистих речей у колекції НІЕЗ "Переяслав".

Розмежування музейних інновацій та інтерактивності на прикладі досвіду музейних установ. Приклади із діяльності музеїв, спрямованої на запровадження у експозиційну, науково-фондову та освітню діяльність інноваційних та інтерактивних методик й практик.

Розгляд музейних колекцій як джерелознавчої бази експертизи, яку на сьогодні вважають окремим напрямом науково-прикладних досліджень. Спорідненість експертизи та атрибуції культурних цінностей. Спільність і взаємозалежність між експертизою та атрибуцією.

Анализ роли музейно-выставочной деятельности в системе культурных связей стран-участниц СНГ в 1990-2010-е гг. Современный выставочный процесс историко-культурной и художественной тематики как сфера диалога культур и цивилизаций постсоветских государств.

Знакомство с наиболее важными этапами развития источниковедения и историографии истории музейного дела. Общая характеристика предмузейных форм коллекционирования. Музейная практика как научно-фондовая, экспозиционная и научно-популяризационная работа.

История формирования и современное развитие музейного дела, а также традиции музейного образования в России в целом и Бурятии в частности. Роль в организации музеев Западного Забайкалья предпринимателей, местного научного сообщества и интеллигенции.

История развития музейного дела, традиции музейного образования в РФ, в Бурятии. Роль в организации музеев Западного Забайкалья предпринимателей, местного научного сообщества и интеллигенции. Трансформация их роли и значения со сменой политического строя.

Изучение специфики музейных коллекций предметов чувашской детской культуры на основе анализа вещественных, полевых источников и опубликованной литературы. Представление фондовых материалов, ориентированные на использование информационных технологий.

Знакомство с основными направлениями деятельности государственных музеев Республики Казахстан в постсоветский период. Общая характеристика показателей работы казахстанских музеев. Рассмотрение способов популяризации историко-культурного наследия страны.

Использование этнографических вечеров в работе музеев. Музейный праздник – комплексная форма культурно-образовательной деятельности музея, в которой единой темой объединены элементы экскурсии, творческого вечера и театрализованного представления.

Активизация познавательной деятельности подростков в условиях свободного времени, формирование их музыкально-этетической культуры. Особенности разработки и внедрения музейного проекта для развития музыкально-эстетической культуры подростков.

Доказательство предположения, что феномен "памятник истории и культуры" является одним из основных понятий концептуального аппарата музеологии, утвердившегося в системе современных наук. Изучение памятников истории и культуры как музеальной категории.

Появление философских концепций, осмысляющих феномен музея и музейности. Изучение наследия Н.Ф. Федорова и П. Отле в контексте развития музеологии. Концептуализация музейного отбора как процесса документирования и музейного предмета как документа.

Вивчення творчості видатних композиторів, які у різні часи передавали радість і тяготи життя через музику. Визначення видів музичних творів і їх особливостей, аналіз деяких з них. Музичний стиль і вплив музики на людину. Відомості про музичні інструменти.

Порушення питань проблематики синтезу мистецтв в її теоретичному й практичному аспектах, що була реалізована в кінематографі від початкових етапів його розвитку й до сьогодення. Співвідношення структурних компонентів при створенні драматургії фільму.

Особливості трактування мистецтва з погляду матеріальних зацікавлень людей, що намагаються з нього отримати грошову винагороду. Основні причини, завдяки яким скорочуються етап підтвердження музичного твору у сучасній системі суспільних відношень.

Необхідність музики у повсякденному житті. Місця, де можна зустрітися із музикою. Синтетичні види мистецтва: театр та кіно. Роль музики у театрі. Жанри музично-драматичного спектаклю. Історія виникнення опери та балету. Основні засновники оперети.

Аналіз процесів розвитку жанру музики для інструмента соло в період Середньовіччя. Вплив загальних процесів розвитку музичної культури на розкриття нових граней виразових можливостей інструментів. Особливості музикування у сфері народного мистецтва.

Підходи до створення музики у виставах для дітей. Характеристика персонажа як найпоширеніший спосіб введення музики у вистави для наймолодшого глядача. Із застосуванням клавірів з архіву сім’ї композитора І. Вимера здійснено аналіз музичних номерів.

Виявлення імплозивних ефектів миттєвої комунікації у сучасних музичних і парамузичних формах, маркерів віральності сучасних музичних форм. Проблематизація теми вірусності в інформаційному полі культури. Поняття медіавірусу як чистого сингулярного смислу.

Аналіз функціонування музики у виставах Харківського державного академічного театру ляльок імені В.А. Афанасьєва в історичному дискурсі. Роль музики у новітній постановці театру. Огляд репертуару театру з точки зору функціонування музики у виставах.

Використання музики в екранній площині через дослідження мистецьких тандемів режисер-композитор. Дослідження творчого тандема С. Леоне й Е. Морріконе в екранних мистецтвах. Єдність режисера і композитора у світосприйнятті, світовідчутті, світовідтворенні.