Способы изучения явлений культуры. Семиотика как наука о знаковых и символических системах. Разделение исследуемого явления культуры на составные части и выявление соотношения между ними. Цивилизация как форма объединения людей по уровню культуры.

Исследование феномена культуры и культурной традиции, ее статуса и роли в культурно-историческом процессе. Особенности направленной реинтерпретации мировоззренческих идей и фундаментальных символов культуры применительно к новым задачам и потребностям.

Методология гендерного прочтения художественного образа, передающего поведение человека. Возможность реконструкции гендерной истории через знаковость, репрезентируемую в произведениях искусства. Главная особенность проявления интенции художника.

Характеристика общих параметров национальных культур. Слово как минимальная единица, передающая культурно-значимую информацию. Вербализация концепта "мировой терроризм" в русском и английском языках. Главная особенность определения и видов дискурса.

Законы жанрового функционирования биографического метода изучения художественного творчества. Развитие метода стилистического анализа истории искусства. Взаимодействие иконографии, иконологии и семиотики. Структурализм, постструктурализм, постмодернизм.

Смысловая нагрузка термина "культура", исследование этого явления с позиций синергетики. Философские и теоретические подходы к вопросам ее самоорганизации. Типология культурной эволюции, способы изучения. Основные разделы философской социокультурологии.

Пошуки методології дизайн-освіти в контексті галузі мистецтва. Формування критеріїв оцінки рівня сформованості професійної компетентності дизайнерів інтер’єру. Вивчення кольорознавства, живопису та рисунку. Гармонізація об’ємно-просторових структур.

Мета, зміст поняття "експертиза культурних цінностей". Методичні засади функціонування експертизи у галузі культури і мистецтва, систематизування та аналіз різних напрямків цих досліджень. Проблеми розвитку вітчизняної експертної діяльності у цій галузі.

Аналіз публікацій, присвячених методологічним засадам культурології, свідчить, що нині науковці підготували чимало праць, у яких йдеться про генезу та формування різноманітних принципів і методів гуманітаристики, зокрема і в галузі культурології.

Аналіз публікацій, присвячених генезі та становленню методології культурології. Вивчення історіографічного огляду, який свідчить, що на сучасному етапі в основному сформувався культурологічний підхід (метод) до наукового пізнання сфери культури.

Головні методи та підходи, що дозволяють краще розуміти особливості творчого стилю Роїна Хусидзе, його техніки. Вплив на розвиток мистецтва емалі в регіоні. Дослідження творчості цього визначного митця, її важливе місце в історії грузинського мистецтва.

Формування культурології як галузі наукових досліджень. Предмет і завдання дисципліни. Культура як предмет культурології. Розгляд концепцій дисципліни. Людина та творчість у філософії Гегеля, Шпенглера, Бердяева. Несвідоме начало у концепції Фрейда.

Увиразнення сукупності шляхів дослідження культурної спадщини міста Львова радянського часу. Опис методологічних концепцій та аналіз їх (не)обмеженостей у вивченні культурної спадщини. Нові перспективи при вивченні культурної спадщини радянського Львова.

Аналіз особливостей мережевих комунікацій як механізму конструювання комунікативного простору, що представляють собою універсальний соціальний механізм і відіграють велику роль для рефлексії зворотних зв’язків в контексті єдиного інформаційного соціуму.

Методологія дослідження соціальної, природної сутності обдарованості у філософії, культурології, психології. Різноманітність поглядів на природу обдарованості. Вивчення соціальної і природної сутності обдарованої особистості, трактування основних понять.

Дослідження методів інтерпретації мови, форм культури та можливостей їх використання для аналізу засобів виразності художньої мови мистецтв. Філософський аналіз стилістики художніх форм культури. Характеристика мистецтва як моделювальної системи.

Изучение методов и приемов актуализации научной информации в экскурсиях на искусствоведческую тематику. Ключевые компоненты экскурсионных искусствоведческих программ и механизмы их взаимодействия с эстетическим, социокультурным, идеологическим контекстом.

Предпосылки появления метода действенного анализа (застольный период), его элементы, формы и инструменты. Учение Станиславского и Немировича-Данченко о сценической речи. Теория Станиславского о действии как основе существа театрального искусства.

Теоретический анализ литературы по проблемам креативности и творчества. Изучение и анализ основных концепций креативности. Рассмотрение особенностей творческой личности. Исследование методов и методик определения творческого потенциала человека.

Художественная обработка металлов. Основные способы отделки изделий: фигурное литье, ковка, чеканка, гравировка, высечение ажурных узоров, создание эмалей. Сплавы для художественных и ювелирных товаров. Подготовки материала для работы, его переработка.

Теоретические вопросы музеефикации объектов морского наследия. Обзор специального подхода к данной сфере. Музеефикация судов и кораблей как образцов техники и особой группы морского культурного наследия: опыт музея-заповедника "Музей Мирового океана".

Особенности библиотечного фонда: показатели, их суть и значение. Специальные методы его исследования и изучения. Документный фонд Научной библиотеки Московского государственного университета имени Огарева и ее комплектация в соответствии с профилем.

Система регулирования государственных инвестиций в культурную сферу Канады. Методы поддержки творческого сектора. Финансовое стимулирование радиовещания. Система налогообложения в сферах журнальной и газетной индустрии. Внешняя политика в сфере культуры.

Специфика развития личности в среднем возрасте. Влияние занятий хореографией на человека. Анализ деятельности танцевальной школы. Создание на ее базе педагогических условий формирования танцевальной культуры. Уникальность подхода к занятиям танцами.

Исследование инноваций в методах работы с посетителями на определённом примере. Раскрытие сущности инновационных методов. Классификации музейно-педагогических форм, предложенных музееведом О.А. Ботяковой. Задачи развлечения посетителей (взрослых и детей).

Исследование посвящено рассмотрению и изучению методов создания (составления, изображения) клаузуры. Задача клаузуры - быстро разработать идею, визуализировать и презентовать потребителю. Рассмотрены различные методы создания клаузуры, их характеристика.

Характеристика вербальных и невербальных методов, применяемых телеведущими для наиболее эффективного воздействия теледискурса на аудиторию. Психологические факторы и умения, способствующие успешной профессиональной деятельности телевизионного работника.

История документального фильма-портрета. Темы и образы современных документальных очерков. Традиции создания образа человека искусства в мировой документалистике. Методы и приемы создания образа человека искусства в портретных очерках современности.

Формы как способ реализации содержания деятельности учреждений культуры. Средства как основные инструменты социально-культурной деятельности. Методы как пути достижения поставленной цели. Применение метода театрализации в современных досуговых программах.

Аналіз значення етюдів, начерків, замальовок під час формування художніх навичок у здобувачів вищої освіти мистецьких спеціальностей. Специфіка процесу виконання начерків, що є основою творчого та навчального малюнку, особливості освоюваних матеріалів.